Досвітні вогні “Просвіти”
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60192 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Досвітні вогні “Просвіти” / М. Базелюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 683-685. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60192 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Базелюк, М. 2014-04-12T10:28:49Z 2014-04-12T10:28:49Z 2010 Досвітні вогні “Просвіти” / М. Базелюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 683-685. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60192 uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Додатки. Документи і матеріали Досвітні вогні “Просвіти” Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Досвітні вогні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Досвітні вогні “Просвіти” Базелюк, М. Додатки. Документи і матеріали |
| title_short |
Досвітні вогні “Просвіти” |
| title_full |
Досвітні вогні “Просвіти” |
| title_fullStr |
Досвітні вогні “Просвіти” |
| title_full_unstemmed |
Досвітні вогні “Просвіти” |
| title_sort |
досвітні вогні “просвіти” |
| author |
Базелюк, М. |
| author_facet |
Базелюк, М. |
| topic |
Додатки. Документи і матеріали |
| topic_facet |
Додатки. Документи і матеріали |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2223-1196 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60192 |
| citation_txt |
Досвітні вогні “Просвіти” / М. Базелюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 683-685. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bazelûkm dosvítnívogníprosvíti |
| first_indexed |
2025-11-27T03:59:54Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:59:54Z |
| _version_ |
1850795476517912576 |
| fulltext |
683Документи і матеріали
Марія Базелюк
Досвітні вогні “Просвіти”
Одна з найстаріших українських організацій в Галичині – Товариство “Про-
світа” користується високим авторитетом і любов’ю в народі, як і заходи, котрi
вона проводить. Не стала винятком і Міжнародна науково-практична конференція
“Просвіта” – історія і сучасні проблеми”, присвячена 125-річчю Товариства, яка
проходила у Львові, в приміщенні Центру просвіти, культури і дозвілля ПрикВО
20–21 серпня цього року. На конференцію прибуло понад 600 учасників з усіх ре-
гіонів України, Львова та області, близько п’ятдесяти з них представляли україн-
ські осередки поза Україною, зокрема в Білорусі, Польщі, США, Італії, Словаччи-
ні, Естонії, Росії, Казахстанi, були також україністи з Японії. Правда, просвітяни
сподівалися довідатись про завдання і перспективи Всеукраїнської “Просвіти” –
відповідно до заявленої в програмі теми доповіді голови Товариства Павла Мовча-
на. Та з невідомих причин шановний голова не зміг завітати до залу конференції,
хоча все ж знайшов час навідатись до Львова, щоб бути присутнім на відкритті
Другого міжнародного конгресу україністів.
Під час конференції функціонували виставки, на яких експонувались видан-
ня, плакати, карти з фондів управи львівської “Просвіти”, що характеризували її
діяльність за 125 років. Виставку старих видань “Просвіти” організувала Наукова
бібліотека імені Василя Стефаника. Деякі матеріали з діяльності просвітян Берес-
тейщини подав Володимир Харсюк з Малорит, невеличку виставку привезли ак-
тивісти Товариства з Конотопа Сумської області. Проводилися спецпогашення по-
штових марок і конвертів, продаж літератури. Всі учасники конференції отримали
в подарунок книгу “Нарис історії “Просвіти”, видану її видавничою спілкою.
Потреба в такому масштабному форумі назріла з огляду на те, аби з’ясувати,
як найефективніше можна використати досвід матірної “Просвіти” для утвер-
дження незалежної держави. Вагомість цієї події підкреслив Президент України,
надіславши учасникам конференції вітання, текст якого зачитав на її відкритті пер-
ший заступник представника Президента у Львівській області Юрій Зима.
Стисло характеризуючи зміст конференції, відзначимо, що вона висвітлила
сторінки діяльності “Просвіти” від часу її заснування до ліквідації більшовиць-
ким режимом у 1939 році не лише в Галичині, але й по всій великій Україні та ін-
ших державах, де були українські поселення. Учасники намагалися проаналізу-
вати процес відроджененя “Просвіти” за останні п’ять років, визначити головні
напрями її діяльності на нинішньому етапі та перспективи на майбутнє. Основни-
ми завданнями просвітяни вважають охоплення діяльністю Товариства сільської
місцевості, де відчувається занепад культурних і просвітянських установ, розбу-
дову національної свідомості вояків і офіцерів Української армії, дійову допомогу
осередкам “Просвіти” східних і південних областей України та східної діаспори.
Додатки684
Важливою функцією Товариства є видання книг з історії України, розвитку її куль-
тури, політичної та філософської думки, літератури для дітей, щоб протистояти на-
валі низьковартісної російськомовної друкованої продукції.
Зрозуміло, що Товариство “Просвіта” як одне з перших громадських (і полі-
тичних) організацій новітнього національного відродження не може стояти осто-
ронь від процесів у нашій державі і бачить свою роль в консолідації всього різно-
барвного спектра поки що, на жаль, роз’єднаних партій, рухів і організацій, що
стоять на засадах незалежної української державності та українського націоналіз-
му в якнайширшому значенні цього слова.
Названі проблеми окреслилися вже на пленарних засіданнях, де з аналітич-
ними, ґрунтовними доповідями виступили голова Львівського Товариства укра-
їнської мови ім. Тараса Шевченка “Просвіта” народний депутат Роман Іваничук,
його заступник Ігор Мельник, голова Ради цього Товариства Зиновій Мазурик,
професор Варшавського університету Степан Козак, редактор газети “Просвіта”
Ніна Бічуя, професор Білоруського держуніверситету В’ячеслав Рагойша, голо-
ва об’єднаних українців Північного Казахстану Зиновій Грицуляк та інші. Крім
пленарних засідань, працювали шість секцій, назви яких засвідчують тематич-
ний діапазон конференції, – історія “Просвіти” в Галичині, поширення діяльнос-
ті Товариства за межами Галичини, “Просвіта” поза Україною, сучасні проблеми
Товариства, його видавнича діяльність, “Просвіта” і молодь. Найбільше зацікав-
лення викликали виголошені в секційних засіданнях промови активістів “Про-
світи” Романа Крип’якевича, Оксани Вацеби, Богдана Головина, Гаврила Черни-
хівсьного, Андрія Павлишина, Олександри Захарків, Лесі Коваль, Олега Германа
та багатьох інших.
У ході дискусій намітилися найактуальніші проблеми, від розв’язання яких
залежить майбутня діяльність Товариства. Це – створення стабільної матеріальної
бази для діяльності “Просвіти” за прикладом матірної, котра опиралася на україн-
ські економічні структури, такі як “Центросоюз”, “Маслосоюз”, “Народна торгів-
ля” тощо. Назріла необхідність підвищення професійного рівня активістів і пра-
цівників Товариства шляхом проведення систематичних вишколів, залучення до
нього науковців і вчених. Пригадаймо, що колись не цуралися роботи у “Просві-
ті” такі гіганти мислі, як Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Лисенко,
Дмитро Яворницький. А чи багато професорів, академіків, ба – письменників зу-
стрічаємо серед активістів “Просвіти” нині? Чи часто чують їх мудре й авторитет-
не слово в селах, де колись до Народного дому близько не підпускали тих, хто до-
зволяв собі зайву чарку чи зарозумілість у поводженні зі старшими, а зараз там
пустило коріння пияцтво, брутальність в поведінці та лайка? Могли б, звісно, ска-
зати своє поважне слово до пастви і духовні отці, і не тільки з церковного амво-
ну, але й активно працюючи в просвітянських осередках, як це робили українські
священики у матірній “Просвіті”. На жаль, переважна більшість нинішніх пасти-
рів зайнята своїми внутрішніми проблемами, але не утвердженням високої мора-
лі та національної свідомості серед народу. Як слушно наголошували промовці,
майбутнє Товариства залежить насамперед від того, скільки молоді, починаючи
від учнів середніх шкіл, а також студентів, молодої інтеліґенції вдасться залучити
до діяльності “Просвіти”.
685Документи і матеріали
Активну громадянську позицію просвітян засвідчили документи, прийняті
конференцією, зокрема відкритий лист до Президента України Леоніда Кравчука,
в якому говориться:
“Вельмишановний пане Президенте!
Mи, учасники міжнародної науково-практичної конференції “Просвіта” – іс-
торія і сучасні проблеми”, вдячні Вам за побажання, надіслані Вами на адресу на-
шої конференції, за добрі слова про подвижницьку діяльність “Просвіти”, спрямо-
вану на формування української нації, створення Української держави.
Користуючись нагодою, звертаємося до Вac із проханням врахувати наші про-
позиції забезпечити процес справедливої приватизації землі, державного та кому-
нального майна громадянами України; реформу системи регіонального та місце-
вого самоврядування і впровадження нового виборчого Закону; остаточну відмову
від участі в СНД та інших політичних та економічних союзах, що загрожують по-
верненням до колишнього колоніального статусу; створення умов для розвитку
української мови та культури; виведення з керівних посад у державних устано-
вах відвертих русифікаторів та осіб, для яких чужі інтереси України; інтенсивний
пошук альтернативних джерел енергії, сировини, ринку збуту для ліквідації коло-
ніальної залежності від Росії; термінові заходи щодо призупинення інфляційних
процесів у економіці; абсолютну недопустимість будь-яких зазіхань на територі-
альну цілісність та непорушність кордонів України”.
Учасники кодференції прийняли звернення до Президії Верховної Ради та Ка-
бінету міністрів України, в якому висловлюється стурбованість тим, що Прем’єр-
міністр Леонід Кучма поставив свій підпис під заявою, яка декларує створення
економічного союзу, а також ставиться вимога “твердо і рішуче відмовитися від
підписання економічного союзу і тим довести українському народові свою справді
державницьку позицію та відданість ідеї незалежної Української держави”.
В ухвалі конференції окреслено коло проблем, які треба вирішити Товариству
для підвищення ефективності його діяльності.
за вільну Україну. – 1993. – 28 серпня. – С. 2.
|