Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р.
Saved in:
| Published in: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60196 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. / Р. Лубківський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 699-705. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859891550264229888 |
|---|---|
| author | Лубківський, Р. |
| author_facet | Лубківський, Р. |
| citation_txt | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. / Р. Лубківський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 699-705. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
699Документи і матеріали
Роман Лубківський,
Голова Львівського обласного об’єднання
всеукраїнського Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
Виступ на конференції В народному домі у
ЛьВоВі 15 березня 1997 р.
Шановне товариство!
Переконаний: сьогоднішня конференція повинна стати початком нового від-
ліку діяльності нашого об’єднання. До цього спонукають і дві поважні дати –
130-річчя заснування матірної “Просвіти” і 10-річчя утворення “Товариства укра-
їнської мови імені Тараса Шевченка”.
Нинішня “Просвіта”, успадкувавши традицію і озброївшись досвідом не-
далекого минулого, діє сьогодні в принципово нових умовах, але цілі її фактич-
но незмінні.
Протягом майже ста літ “Просвіта” освітлювала шлях до незалежності
України, виховувала свідомих і самовідданих її синів та захисників. Важко уяви-
ти, що могло б статися з нашим народом у XX столітті, позначеному двома сві-
товими війнами, страшними розламами української нації, фізичним і моральним
нищенням нашого народу, заздалегідь прорахованими ударами по культурі, іс-
торії, менталітету.
Світло “Просвіти”, ліквідованої 1939 р. на західноукраїнських землях, про-
никло в середину 50-х і 60-х рр. ХХ ст. у вигляді молодечих поривів пізнавати
свою батьківщину, поширювати про неї знання, формувати громадську думку в на-
прямку консолідації здорових національних елементів. Ідеологічні погроми, по-
літичні репресії режиму легалізували дисиденство. Громадське сумління тих, хто
залишився по сей бік концтаборів і тюрем, не могло мовчати. Ініціативи твор-
чих Спілок, насамперед, СПУ, в другій половині 80-х років відкрили браму для
об’єднання всіх патріотичних зусиль. Перші товариства – культурологічне в Києві,
Товариство Лева у Львові – підготували організаційне оформлення Товариства на
захист рідної мови. Серцевиною Товариства була ініціативна група щодо створен-
ня “НРУ за перебудову”.
Цим екскурсом хотів би підкреслити, що наше просвітянське Товариство –
уже відновлене – діяло в екстремальних умовах жорсткого переслідування, але
саме тоді воно було найбільш сконсолідованим і цілеспрямованим.
Перемогою української оксамитної революції 1990–1991 рр., проголошен-
ням Незалежності, а відтак конституюванням Держави в червні минулого року за-
вершився довгий період діяльності нашої в умовах бездержавності, окупаційних
австрійсько-польського, німецького та радянсько-російкого режимів.
Додатки700
Це не могло не позначитися на умовах, формах діяльності, психологічних мо-
делях діяльності “Просвіти”, що в сумарному виразі становила симбіоз конфрон-
таційного та компромісного чинників.
Сьогодні на перший план вийшов утверджувальний чинник, а конфронтацій-
ний має на меті поборювати не державну тенденцію, а пасивність, низьку націо-
нальну свідомість суспільства, ворожу, антисуспільну діяльність окремих анти-
українських структур, формувань, середовищ.
Головним позитивом ситуації є, хай і недосконала, база державотворення, ін-
ститути Президента, Уряду, влади на місцях, діяльність національно-патріотичних
партій та організацій, програми й статути яких майже не різняться між собою.
Діяльність “Просвіти” високо оцінив Президент України Леонід Кучма. На
V з’їзді Товариства, який відбувся в листопаді минулого року, ми відчули не мі-
тинговий декларативний характер форуму, а конструктивний, діловий лад. Слід
сказати, що Голова “Просвіти” Павло Мовчан ініціював цілий ряд документів,
проектів, заходів на підтримку Конституції. Його діалог з Урядом і Президен-
том дав добрі наслідки, хоча справжньої віддачі від своїх ініціатив ми все ще
не отримали.
Наше суспільство переживає глибоку економічну, духовну, культурну кризу.
В умовах “перехідного періоду”, що явно затягнувся, маємо “перехідну”, а фактич-
но ніяку ідеологію.
Якщо глянути на становище в нашому регіоні, то воно виглядає не кращим
чином. Загальна культура Львова і області підупала. У нас фактично немає ско-
ординованої культурно-виховної програми. Партії, рухи, Товариства, покликані
спільно впливати на процес національної консолідації, розпочали передвиборний
марафон. Їхня діяльність, за небагатьма винятками, є кастово-келійною. Гострі
проблеми на Львівському телебаченні. Книжковий ринок заполонений чужомов-
ними виданнями. Мабуть, більшого блюзнірства не спостерігаємо з часу інвазії в
приміщення “Просвіти” царської солдатні – маю на увазі “коробейників”, що про-
дають в історичних сінях “Просвіти” свій підозрілий крам…
Львів несподівано опинився перед загрозою повзучої русифікації – російську
мову розносять молодики у прикажчицьких котелках, її чути у ресторанах, на ба-
зарах, – де завгодно. Чужомовні реклами, вивіски, квитки на вокзалі, документа-
ція в лікарнях...
Моральна деградація прогресує. В райцентрах будинки “Просвіти” здають-
ся під казино, нічні бари, дискотеки. Механічне перехрещення клубів на “Народні
Доми” і “Просвіти” тільки погіршило ситуацію. Значна частина людей, що доїж-
джає до Львові з районів, опинилася між містом і селом; міста – колишні райцен-
три втрачають свій неповторний характер і колорит – наступають запустіння, апа-
тія, якась демонстративна безвольність.
І все-таки робиться чимало. Я побував на декількох районних конференціях
і виніс добре враження від того, що люди наперекір злигодням багато працюють,
– рятують культуру, відкривають пам’ятники, музеї, меморіальні таблиці, розвива-
ють хорове мистецтво. Рідко, але можна помітити спроби співпраці між “Просві-
тою” і церквами, “Просвітою” і Армією; наші просвітяни приймають дітей і вчите-
лів з Луганщини, Запорізької, Дніпропетровської областей.
701Документи і матеріали
Однак, враження таке, немовби ті живі острівці не зв’язані з великим матери-
ком “Просвіти”. Відсутні звітність знизу доверху, немає зворотнього зв’язку, кри-
терії членства в Товаристві розмиті так, що втратили свою зобов’язуючу сутність.
Прийняття нового Статуту Всеукраїнського товариства і в зв’язку з цим узго-
дження з ним наших – обласного та районних об’єднань, упорядкування структур
з метою уникнення паралелізму в роботі керівних ланок, нарешті, запровадження
фіксованого членства і сплати членських внесків – все це дає можливість відроди-
ти Товариства як цілісний всеукраїнський організм, привести в ряди “Просвіти” не
випадкових волонтерів, а свідомих своєї місії патріотів.
Якою ж уявляється “Просвіта”, виходячи з доконечних потреб і завдань?
Вона, як здається, повинна мати чотири іпостасі:
1. Як громадська організація;
2. Як інституція (культурно-патріотична);
3. Як економічно-господарський комплекс;
4. Як видавничо-інформаційний чинник у вихованні населення.
Щодо першої. Новий Статут “Просвіти”, прийнятий на V з’їзді Товариства,
документує цілісність нашої організації у загальнодержавному вимірі. Разом з
тим дає можливість обласним і районним об’єднанням, первинним осередкам не
втрачати регіональної самобутності, свого оригінального творчого обличчя. Зміц-
нення цілісності допоможе подолати наявність альтернативних просвітянських ор-
ганізацій, їх зацикленості на вузько місцевих проблемах і непорозуміннях.
Підпорядкованість загальноукраїнській структурі знімає і такі “негативи”, як
підлаштованість під місцевих просвітянських лідерів, не дозволяє втягнути “Про-
світу” на місцях у вир міжконфесійних і міжпартійних перерозподілів впливу і т.п.
Виграє наша організація і через те, що статут пропонує механізм звільнення
від людей випадкових, непрацездатних, конфліктних.
Нарешті, все те добре, чого надбала відновлена “Просвіта”, гармонійно і при-
родно поєднується з історичними надбаннями “Просвіти” матірної.
Відновлення “Просвіти” як інституції має сьогодні виняткове значення. “Про-
світа” має стати серцем і мозком національного відродження. Для цього треба від-
новити сплюндровану дощенту наукову базу, систему функціонування підрозділів,
забезпечити дієздатність кожного осередку як складової частини єдиного велико-
го утворення. Інституювання “Просвіти” дозволить виробляти стратегію і такти-
ку, формувати ідеологію, позбавлятися в роботі імпульсивності, стихійності, ди-
летантства. Це підніме наш авторитет серед громадськості.
Складовою частиною інституції повинен стати економічно-господарський
комплекс. На сьогодні маємо лише скромні фрагменти – кредитівки, деякі еконо-
мічні програми, дуже завужену книготоргівлю. Є спроби вивести окремі просві-
тянські об’єкти – кіоски, магазини, приміщення з просвітянського простору. Ак-
ціонувати, приватизувати просвітянську власність не маємо ні громадського, ні
морального права. Тим більше зараз, коли в Уряді розглядається питання про по-
вернення “Просвіті” її маєтностей. А це ж не лише будинки, а й земля, бібліотеч-
ні та архівні фонди, друкарні, видавництва. Ми стоїмо лише на початках велетен-
ської роботи, котра має вирішити одне з найголовніших завдань: самозабезпечення
організації, що сприятиме утвердженню свого місця в складному економічному
Додатки702
контексті, вирішить проблему фінансової допомоги заслуженим діячам “Просві-
ти”, заохочення важливих ініціатив, проектів тощо.
І нарешті – четверта іпостась – видавничо-інформаційна. Тут маємо деякі
дуже добрі результати на початковій стадії: видавнича спілка “Просвіти” (Львів),
видавництво “Відродження” (Дрогобич). На жаль, зупинився вихід альманаху
“Просвіта”, не завершене багатотомне видання творів Василя Стуса. Хотіло-
ся б, щоб наші видавці координували плани не лише між собою, а й з державни-
ми і недержавними видавництвами Львова, Києва, Запоріжжя, Луганська. Пев-
ною мірою вирішує це питання традиційний уже “Форум видавців”, але його лише
комерційний напрям не може нас задовольнити. “Форум” повинен, маючи укра-
їнську домінанту, “обростати”, супутніми акціями – презентаціями книг, “кру-
глими столами”. Він мав би сприяти формуванню громадської думки, розширенню
міжрегіональних і міжнародних контактів. Ці прикмети, між іншим, можна було
спостерегти минулого року в Бєлграді під час роботи “Книжкового саяму” – 1996.
Львівський форум видавців повинен сприяти поповненню бібліотеки “Просвіти”,
книгообміну, книгознайомленню в якомога ширшому обсязі.
Щодо ЗМІ нашої “Просвіти”, то виникає велика необхідність мати свої теле-
канали, радіопередачі, нові вісники, часописи, можливо 1–2 журнали. Думається,
варто реформувати газету “Просвіти”. Її поява раз у два тижні, малий тираж, недо-
ходження до первинних осередків – все це дуже звужує наш інформаційний про-
стір. Видання вимагає коштів, редакція оргтехніки, обладнання.
У зв’язку з необхідністю терміново вирішувати ці питання синхронно з про-
блемами Товариства, прошу конференцію надати мені як голові Львівської “Про-
світи” повноваження шефредактора і доручити сформувати редколегію, склад якої
можна затвердити в робочому порядку вже найближчим часом, а також вирішити
необхідні кадрові та організаційні питання.
Не можу не сказати, що центральне наше видання “Слово Просвіти” маємо
підтримувати – передплачувати, поширювати в осередках, дописувати до газети.
Підготовка і випуск прес-релізів, влаштування брифінгів, прес-конференцій пови-
нні обновити інформаційну циркуляцію не лише всередині Товариства, а вийти на
значно ширший простір; мусимо подумати про тісну інформаційну співпрацю з ін-
шими громадсько-патріотичними організаціями, науковими закладами, творчими
спілками, державними й недержавними ЗМІ.
Шановне товариство!
“Просвіта” демократична й відкрита, – як за традицією, так і за своїми за-
вданнями, організація. Так склалося, що на початку 90-х років вона була живиль-
ним середовищем громадсько-політичних ініціатив, місцем кристалізації демокра-
тичних партій і рухів.
Політична структуризація суспільства – ознака його зрілості. Але українська
специфіка і тут дає себе взнаки. Виникло чимало утворень, які називають себе пар-
тіями. “Просвіта” має толерувати лише ті з них, які за своєю статутною діяльністю
не є антидержавними, антиукраїнськими. Ми не можемо собі дозволити розкоші
розпорошувати зусилля, абсолютизувати той чи інший рух, партію, лідера. Мі-
сія “Просвіти” повинна бути об’єднувальною, конструктивною, результативною
і перспективною. Тому залишаємо за собою право не оформлювати асоційова-
703Документи і матеріали
не членство в жодній із партій, бо “Просвіта”, виходячи із материнського погляду,
не може йти в “прийми” до своїх дітей. Але, явна річ, принципові політичні кроки
РУХу, КУНу, УРП, ДемПУ ми як підтримували, так і будемо підтримувати – осо-
бливо в ході виборчої кампанії.
Другим важливим напрямком є співпраця “Просвіти” з регіонально-
патріотичними товариствами (“Засяння”, “Холмщина”, “Підляшшя”, “Лемківщи-
на”, “Гуцульщина”), з жіночими та молодіжними громадськими об’єднаннями,
культурно-освітніми організаціями. Не можна сказати, що між ними та “Просві-
тою” нема контактів. Вони є, але досить слабкі, відсутня координація дій і зусиль.
Третім за важливістю напрямком нашої діяльності бачиться новий підхід у
роботі з громадськими об’єднаннями національних меншин. На початку 90-х років
саме наша організація та Фонд культури були їхнім головним прихистком. У ході
боротьби за державний суверенітет більшість активістів цих товариств підтрима-
ли національно-патріотичні сили нашого народу і в процесі державотворення бе-
руть активну участь як свідомі громадяни України. На жаль, внаслідок дії зовніш-
ніх факторів до керівництва в деяких товариствах прийшли люди, котрі, делікатно
кажучи, виявляють нелояльність до держави, намагаються розколоти суспільство,
“працюють” на “перспективу” порушення територіальної цілісності України. Ми
повинні рішуче боротися з подібними тенденціями, захищати принцип: патріотом
є людина не за походженням, патріотом є людина за переконанням. А переконан-
ня формуються лише в здоровому середовищі, де є розуміння і взаєморозуміння.
Виходячи з такої засади, вважав би за необхідне провести найближчим часом за-
сідання “Круглого стола” громадськості на підтримку “білорусів Галичини”, това-
риств “Ческа Беседа”, Українських німецьких товариств. Треба сказати, що діяль-
ність представників деяких меншин щільно пов’язана з релігійною діяльністю. У
нашому складному конфесійному контексті не може не турбувати спроба релігій-
ної інвазії Римо-Католицької Церкви, пов’язана з намаганням збудити не лише се-
ред громадян польської національності, а й серед мішаних родин та етнічних укра-
їнців нездорові почуття туги за “кресами”, що має різко негативний політичний
присмак.
Російська Православна Церква у Львові веде одверто підривну роботу, яка пе-
реплітається з комуно-шовіністичними аспіраціями.
Окреме питання – поведінка екзотичних сект, що духовно калічать нашу мо-
лодь, намагаються відторгнути її від рідного ґрунту.
Домінантою української міжконфесійної злагоди бачимо єдність Української
держави, єдність наших національних устремлінь. Наше священництво має вели-
кий історичний досвід просвітницької діяльності. Хотілося б, аби в наших умовах,
набагато складніших, ніж будь-коли, наші церковні громади, наше духовенство з
новими силами взялися до громадської праці на просвітницькій ниві.
Це – один бік справи. Другий – намагання вести конструктивний діалог
із владою, домагатися не перманентної уваги та вузько трактованого сприян-
ня, а скоординованої співпраці, оскільки, за відсутності чіткої державницької
ідеології, цю функцію здатна виконувати лише “Просвіта”. Тут нам прикладом
може послужити робота Центрального Правління, що дає добрий результат. За-
вдяки зусиллям п. Мовчана Прем’єр-Міністр, деякі інші вищі посадові особи
Додатки704
повертаються обличчям до “Просвіти”, заявляють про свою нову, значно прогре-
сивнішу позицію щодо проблем, які ставлять перед ними “Просвіта”, КУН, інші
патріотичні організації.
“Просвіта” і Армія, “Просвіта” і силові структури – це те важливе поле діяль-
ності, котре поступово починаємо загосподаровувати (тут добре слово слід сказати
на адресу Франківського об’єднання “Львів”). Перспективними видаються контак-
ти з Львівським інститутом внутрішніх справ. Робота у військах, з правоохорон-
ними органами вимагає системності, залучення широких кіл просвітян, творчої ін-
телігенції.
Молодіжна політика “Просвіти” – ще одна надзвичайно важлива сфера на-
шої діяльності. Перші спроби формування “Молодої Просвіти” як у всеукраїнсько-
му масштабі, так і в нас можна вважати успішними. Молоде просвітянство – наша
перспектива і наша життєдайність. Тому осередки і об’єднання мають робити все
для залучення молоді в наші ряди через розумні акції, заохочення, допомогу моло-
дим сім’ям, підліткам, дітям. Нам потрібно ввести в середовище “Просвіти” моло-
діжні ансамблі, хори, гурти, зацікавити молодь.
Багатогранний зміст діяльності немислимий без співпраці з українцями за
кордоном. Думається, що Львівська “Просвіта” зможе активізуватися в допомозі
українцям Білорусі, Молдови, Польщі, Словаччини, Румунії. На часі відновлення
комісії, котра б інтенсивно запрацювала з цьому напрямку. Можна було б запропо-
нувати оригінальні програми Фондові “Відродження”, тісніше запрацювати з на-
шими дипломатичними місіями в країнах Європи і Америки. Як одне з першочер-
гових завдань бачу створення концепції Українських культурних центрів там, де
українська присутність має не лише історичну традицію, а й підсилюється цілим
рядом сучасних факторів.
Шановне Товариство!
Я свідомий того, що перелік напрямків діяльності “Просвіти” далеко не по-
вний, розумію, що в нинішніх умовах розгортати таку велику роботу не просто.
Але хотів би наголосити – це робота для всіх, для всього Товариства. Форми – най-
різноманітніші, але в кожному разі – не “заходи”, спущені згори.
Помилковою є тотожність ЦЕНТРАЛІ і УПРАВИ (від сьогодні – Секретарі-
ату) – тільки зі Львовом. Львівське об’єднання – це вся карта області. І чим біль-
ше вогників засвічуватиметься на ній, тим організація буде сильнішою, багатшою,
дієздатнішою. Розширення, а фактично відновлення мережі “Просвіти”, на всіх
теренах, у всіх можливих середовищах, закладах і установах – наш священний
обов’язок. Тому після конференції негайно приступимо до перереєстрації членів
“Просвіти” і осередків. Фіксоване членство в “Просвіті” допоможе нам чітко ви-
значитися з нашим потенціалом, матеріально підтримає Товариство, а головне –
приведе з наші ряди нових сподвижників, оздоровить морально-психологічний
клімат у просвітянському середовищі, отже, і в суспільстві. Чітка організаційна
вертикаль, упорядкування структури позбавить Товариство невластивих йому де-
кларативності, пасивності, безвідповідальності, паралелізму в роботі. Керівництво
правління чітко розмежує повноваження Ради і комісій. Робота над удосконален-
ням структури і апарату нашого об’єднання вже давно ведеться головою оргко-
місії. Сьогодні нам треба розглянути напрацьоване і прийняти відповідні ухвали.
705Документи і матеріали
Таким чином, прийняття нового Статуту нашого Товариства, його вдоско-
наленої структури, вихід на широкий інформаційний простір створять переду-
мови для успішної праці. “Просвіта” з певної маргінальної ситуації, яка склала-
ся з об’єктивних і суб’єктивних причин, відновить своє домінуюче становище у
громадському, державотворчому процесі. Весь славний і важкий 129-літній шлях
“Просвіти” спонукає нас до самовідданої праці – в умовах незалежної Держави.
Це – не легше. Це – складніше. Але тим радісніше, що саме ми з вами зможемо
побачити результати власної праці і втішатися тим, що ми поклали свої труди – за
честь, за славу, за народ!
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-1196 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:40Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лубківський, Р. 2014-04-12T10:36:23Z 2014-04-12T10:36:23Z 2010 Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. / Р. Лубківський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 699-705. — укр. 2223-1196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60196 uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Додатки. Документи і матеріали Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. Лубківський, Р. Додатки. Документи і матеріали |
| title | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. |
| title_full | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. |
| title_fullStr | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. |
| title_full_unstemmed | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. |
| title_short | Виступ на конференції в Народному домі у Львові 15 березня 1997 р. |
| title_sort | виступ на конференції в народному домі у львові 15 березня 1997 р. |
| topic | Додатки. Документи і матеріали |
| topic_facet | Додатки. Документи і матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60196 |
| work_keys_str_mv | AT lubkívsʹkiir vistupnakonferencíívnarodnomudomíulʹvoví15bereznâ1997r |