Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.)
У статті розглянуто процес становлення впродовж останніх двох століть підсистеми іменників з модифікаційним значенням жіночої статі, котрі продукують запозичені суфікси ес-а, -ис-а, -ит-а, -ід-а, з таким невід’ємним атрибутом, як тиск системи на функціонування окремих її елементів. З’ясовуються пита...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6024 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) / С. Семенюк // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 14-20. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859604535206477824 |
|---|---|
| author | Семенюк, С. |
| author_facet | Семенюк, С. |
| citation_txt | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) / С. Семенюк // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 14-20. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті розглянуто процес становлення впродовж останніх двох століть підсистеми іменників з модифікаційним значенням жіночої статі, котрі продукують запозичені суфікси ес-а, -ис-а, -ит-а, -ід-а, з таким невід’ємним атрибутом, як тиск системи на функціонування окремих її елементів. З’ясовуються питання продуктивності, функціонально-семантичної дистрибуції згаданих формантів, їх стильової диференціації.
The article elaborates upon the development of the subsystem of nouns with modificate meaning of female gender which are produced by the borrowed suffixes ес-а, -ис-а,, -ит-а, -ід-а during the last two centuries, considering such an integral attribute as the system’s influence on the functioning of its separate elements. Some questions of the productivity, functional-semantic distribution of the noticed formants, their style differentiation.
|
| first_indexed | 2025-11-28T03:10:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 214
УДК 81.373.611 (19/29)
Свiтлана Семенюк (м. Запорiжжя)
ЗАПОЗИЧЕНI ФОРМАНТИ В IМЕННИКАХ
З МОДИФIКАЦIЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ ЖIНОЧОЇ
СТАТI (кiнець ХVIII — початок XXI ст.)
З-поміж 19 формантів, які впродовж згаданого періоду творять
кореляти до співвідносних найменувань осіб чоловічої статі, іно-
мовного походження — 4, а саме: -ес-а, -ис-а, -ит-а, -ід-а (поетеса,
актриса, сеньйорита, сильфіда).
Упродовж останніх десятиліть суфікси -ес-а, -ис-а розглядалися
в дослідженнях І.І. Ковалика [16: 300], С.П. Самійленка [28: 27 — 28],
І.Г. Матвіяса [34: 52], І.І. Фекети [39: 78], М.П. Брус [3: 13] та деяких
інших науковців у контексті комплексного аналізу словотворчих за-
собів української мови ХХ ст. Ці ж форманти принагідно згадувано в
монографії Я.В. Закревської в переліку фемінізуючих суфіксів, котрі
продукують „назви діючої особи жіночого роду” [13: 76]. У віт чиз ня-
ному мовознавстві іменники з модифікаційним значенням жіночої ста-
ті на -ес-а, -ис-а або розглядалися на певному етапі розвитку україн-
ської мови, або аналізувалися лише окремі лексико-словотвірні групи
названого типу. Форманти -ит-а, -ід-а до цього часу не виокремлювалися
в українській дериватології. Відповідно, не описані словотворчі й функ-
ціональні аспекти номінацій такої структури. Тож з кінця XVIII до по-
чатку XXI ст. становлення підсистеми фемінітивів, які продукуються
© С.П.СЕМЕНЮК, 2009
У статті розглянуто процес становлення впродовж останніх двох століть підсистеми
іменників з модифікаційним значенням жіночої статі, котрі продукують запозичені су-
фікси ес-а, -ис-а, -ит-а, -ід-а, з таким невід’ємним атрибутом, як тиск системи на
функціонування окремих її елементів. З’ясовуються питання продуктивності, функ-
ціонально-семантичної дистрибуції згаданих формантів, їх стильової диференціації.
Ключові слова: іменники з модифікаційним значенням жіночої статі, фемінітив,
корелят, запозичені форманти.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 15
Запозиченi форманти в iменниках... жiночої статi
за допомогою запозичених афіксів, ще не було об’єктом комплексного
дослідження. Важливість цієї теми зумовлена й тим, що запозичення —
один із продуктивних способів формування нових словотворчих мо-
делей та наповнення лексичного складу мови.
1. Суфікси -ес-а, -ис-а
На думку дослідників, форманти -ес-а (-es(s)a), -ис-а (-isa)
були запозичені у ХVІІІ ст. з французької мови (іноді через росій-
ську) у складі окремих слів: актор — актриса [11 І: 57], барон — ба-
ронеса [11 І: 146; 30: 107]. За спостереженнями І.І. Ковалика [16:
300], С.П. Самійленка [28: 27 — 28], розглядані суфікси характерні
для всіх східнослов’янських мов. Однак на думку Н.П. Романової,
ареал функціонування формантів -ес-а, -ис-а значно більший, бо
вони „відомі більшості слов’янських мов” [6: 141]. Основна маса фе-
мінітивів зазначеного словотвірного типу творилася на власне укра-
їнському ґрунті, причому суфікси -ес-а, -ис-а поєднувалися лише з
повними основами співвідносних назв осіб чоловічого роду іномов-
ного походження.
1.1. У писемні пам'ятки другої половини ХІХ ст. проникають
поодинокі кореляти на -ес-а, -ис-а до співвідносних назв осіб чоло-
вічої статі за сталим чи тимчасовим заняттям або за професією: ме-
треса [18: 122]; директриса [23 VІ: 176); актриса [31: 354]; абатиса
[36 VІ: 78], поетеса [36 ХІ: 17]. Протягом ХХ ст. під впливом поза-
мовних чинників, зокрема соціально-економічного розвитку суспіль-
ства, число таких утворень поступово зростає, наприклад: кіноактри-
са [38 ІІ: 334], патронеса [38 ІІІ: 232] від патрон „господар фірми”,
стюардеса [38 V: 548]; лектриса [32 ІV: 473]. На початку ХХІ ст. фор-
манти -ес-а, -ис-а в цій функції не втрачають своєї активності. У пе-
ріодичних виданнях (газетах, журналах), котрі близькі як до книжно-
писемних стилів, так і взаємодіють з розмовним стилем, з’являються
кілька ново творів, а саме: автореса [22: 8] — „жінка-автор”, критикеса
[22: 60] — „жінка-критик”, редактриса [22: 105] — „жінка-редактор”.
Зрідка деривати цієї групи вживають в переносному значенні, напри-
клад: „Приїзд графині-патронеси застукав матушку Раїсу зненацька”
[10 ІІІ: 38]. З другої половини ХІХ ст. і протягом усіх періодів розви-
тку сучасної української мови фемінітиви згаданого типу трапляють-
ся в усіх функціональних стилях, як-от: „Вчительша в чорному убран-
ні, з своїм невеселим, навіть сумним лицем, серед молоденьких паннів
здавалась ніби якоюсь директрисою інституту” [23 VІ: 176]; „Звід-
ти подружжя благополучно відпливло до берегів Франції, причому сам
Ананій плив за кухаря, Анеля — за стюардесу” [42 І: 547]; „Якщо тіль-
ки вона — хороша актриса, що теж можна припустити” [29: 240]; „…в
мене читання прибуло: маю «Вісник літератури» і ще купила собі вірші
Елізабети Браунінг (по-англійськи), — давно інтересуюсь сею поете-
сою, та тільки «случая підходящого» не було купить її твори” [36 ХІ:
17]; „Вчора виступав у К[иївському] театрі ім. Лесі Українки з допо-
віддю про велику поетесу” [25 ХХ: 447]; „Відома поетеса Леся Україн-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 216
Семенюк С.П.
ка в своїй драматизованій поемі «Кассандра» вражає не тільки силою
мови, а й глибоким розумінням суті трагічних мотивів, які хвилюють
вибраний нею момент і далеко не байдужі для нас” [33: 11]; „У колі по-
етів, нагороджених Сталінськими преміями, ми перш за все зустрічає-
мо імена литовської поетеси Саломеї Неріс і грузинського поета Симо-
на Чіковані” [9: 89]; „Дванадцятилітня поетеса, дочка бідного кравця,
прочитає вам вірш про своє велике щастя, і ви будете схвильовані до
сліз” [7: 501]; „Не розумію, як це я потрапила до десяти найвизначні-
ших актрис 20 століття…” [20 №33: 4]; „Володимирові Єшкілєву бо-
ятися нічого. Бо ж у МАУЕЛ-Плеромі станіславський деміург цілком
серйозно пише отакі-от глибезні речі про творчість нашої автореси”
[24: 36]; „Багряна Елисавета… — болгарська поетеса, Герой Соц-ої пра-
ці НРБ (1967)” [37 І: 318]; „У творчості Г.Кальченко пам'ятники сла-
ветній українській поетесі були підсумком великій багаторічній праці
над її образом” [1: 108] та ін.
1.2. Формант -ес-а продукує жіночі відповідники до назв осіб чо-
ловічої статі, котрі означають титули. Такі фемінітиви мають як пря-
ме модифікаційне значення жіночої статі, так і значення „дружина або
донька особи, названої мотивувальним іменником” [26 : 98]. Поодино-
кі утворення цієї групи вперше засвідчені пам'ятками кінця ХІХ —
початку ХХ ст.: грандеса [2: 4]; баронеса [36 VІІ: 53], принцеса [36 ІІІ:
188]. У загальномовні словники першої половини ХХ ст. також про-
никають кілька найменувань зазначеного типу, які в обстежених дже-
релах попередніх періодів не фіксувалися, а саме: віконтеса [27 І: 77),
дияконіса [27 І: 218]; кронпринцеса [38 ІІ: 414]. Протягом першої по-
ловини ХХ ст. до інертного фонду української лексики переходить
номінація грандеса, нові ж слова, зважаючи на специфіку семантики
таких назв, не з'являються. Іноді фемінітиви цієї групи вживаються в
порівнянні або в переносному значенні, як-от: „Який там мій пор-
трет? Убрана, немов принцеса” [36 V: 20]; „Біля витоків потужної ві-
троенергетики — претендентки на корону енергетичної принцеси у
розвинутих країнах Заходу і Сходу у ХХІ столітті, стояли такі ви-
датні українські вчені, як Юрій Васильович Кондратюк і Георгій Федо-
рович Проскура…” [21, 2006, № 11/12: 28]. Упродовж усього досліджу-
ваного періоду кореляти на -ес-а до найменувань осіб чоловічого роду
на позначення титулів вживаються переважно в мові художніх творів,
в публіцистичному стилі, зрідка — в уснорозмовному мовленні, при-
чому, за нашими спостереженнями, у другій половині ХХ — на почат-
ку ХХІ ст. використання таких лексем у засобах масової інформації
помітно активізується, наприклад: „Баронеса прийняла князя привіт-
но, вона була його давня знайома, знала, який має вплив на нього, і се їй
було приємно” [36 VІІ: 53]; „– Принцесу, — плаче, — Гессенську Алісу з
чоловіком Миколою ІІ, з дітьми, з камергерами, з флігель-ад’ютантами,
з генералітетом, з правительствующим сенатом перемогли, а мухи
гессенської не переможуть” [4 II 24]; „…з Анною пливли на Русь не самі
чоловіки ієреї, а й їхні помічниці жони, звані дияконисами” [12: 22];
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 17
Запозиченi форманти в iменниках... жiночої статi
„Князь рускій Романъ Даниловичъ и єго жена австрійска принцесса Гер-
труда” [14: 81]; „Головну роль у цьому класичному танці виконувала її
високість принцеса” [19: 40]; „…Принцеса Діана своїми оповідками про
принца Чарльза намагалася показати, що він не гідний престолу…” [20:
3]; „«Для мене бридка ідея, що Британія може злитися з іншими краї-
нами Європи», — підкреслила в інтерв’ю «Дейлі Мейл» баронеса Тет-
чер” [8: 3]; „Британські мас-медіа вважають, що саме Камілла допомо-
гла Чарльзу обрати гідну наречену — вісімнадцятирічну віконтесу
Діану Спенсер…” [41: 3]; „На чергове поповнення імператорської роди-
ни не варто очікувати, бо кронпринцу Нарухіто 23 лютого виповнило-
ся 45 років, а його дружина кронпринцеса Макако має 41 рік, не виріз-
няється міцним здоров'ям і навіть попередні пологи для неї були дуже
важкими” [35, № 35: 6]; „Також існує інститут дияконис…” [43] тощо.
В інших стилях української мови для називання осіб жіночого роду
цієї групи використовується переважно описовий спосіб.
Отже, запозичені форманти -ес-а, -ис-а непродуктивні в новій
українській мові. При цьому з кінця ХІХ і до початку ХХ ст. згада-
ні суфікси творять жіночі відповідники головно до найменувань осіб
чоловічої статі за сталим чи тимчасовим заняттям або за професією.
Встановлені факти свідчать про інтенсивне формування (із залучен-
ням порівняно нових словотворчих засобів) у кінці ХІХ — першій по-
ловині ХХ ст. підсистеми жіночих особових назв, які використову-
валися в усіх функціональних стилях, зокрема, в офіційно-діловому,
науковому та публіцистичному.
2. Суфікси -ит-а, -ід-а
У продукуванні корелятів до співвідносних іменників чоловічо-
го роду різних семантичних груп беруть участь і запозичені форман-
ти -ит-а, -ід-а, які виділилися протягом XIX ст. у словах іномовного
походження: сеньйор — сеньйорита (ісп. señor — señorita) [30: 754],
сильф — сильфіда (з грец. через франц. sylphes — sylphides) [30: 760].
З кінця XIX ст. фемінітиви з цими суфіксами реєструються в пи-
семних джерелах сучасної української мови: сеньйорита [2: 76]; силь-
фіда [32 IX: 177]. Зрідка такі лексеми мають виразне стилістичне за-
барвлення з іронічним відтінком, наприклад: “Ернест кілька днів
те ревенив п’яте через десяте про свої пригоди, про сильфід, із якими
водився, про нічні пиятики або й про свої божевільні плани на майбут-
нє…” [40 XVII: 438]. Деривати зазначених типів уживаються головним
чином у мові художніх творів та в публіцистичному стилі: “На про-
щання він зняв перстеника з руки моєї і мовив: “Поважна сеньйорито,
як вам хто докорятиме за мене, скажіть, що я ваш вірний наречений…”
[36 VI: 79]; “Плащ подає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в
прегарному маскарадному вбранні сильфіди” [17 ІІ: 262]; „…мені байду-
жими були атласи, адамашки й золоті ланцюги — я в сіренькій одежі
ходила по місту королівною, і летіли за мною вслід захоплені й заздрісні
шепоти: "Принцева наречена, русалка, зголоцяла сеньйорита!” [15 І:
229]; „Це вона підказала йому ідею створення іншої редакції балету на
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 218
Семенюк С.П.
музику Шопена з кількома сильфідами, фантастичними духами і мрій-
ником поетом” [5: 87]; „Адже, окрім постійної діяльно сті — участі в
показах колекцій найвідоміших дизайнерів світу та зйомках у рекламі
(до слова, нещодавно Жизель стала «обличчям» улюб леної фірми нашої
Юлії Тимошенко, замінивши на цій «посаді» попередню модель «Луї Ві-
ттон» Уму Турман), сеньйорита Бюндхен тепер іще й у кіно знімати-
меться” [35, № 242: 12] тощо.
Отже, у XIX ст. фонд суфіксальних дериваційних засобів для тво-
рення іменників з модифікаційним значенням жіночої статі збільшує-
ться за рахунок участі в згаданому процесі запозичених формантів
-ис-а, -ес-а, -ит-а, -ід-а. Словотворчою базою для аналізованих суфік-
сів слугували, як правило, повні твірні основи іномовного походження.
Упродовж розгляданого періоду розвитку української мови су-
фікси -ес-а, -ис-а є фемінізуючими елементами головно маскулінних
утворень за сталим чи тимчасовим заняттям або за професією, причо-
му в цій функції згадані форманти непродуктивні, порівняно з панів-
ними моційними афіксами -к-а, -иц-я. Встановити функціонально-
семантичну дистрибуцію суфіксів -ит-а, -ід-а неможливо, оскільки
кожний з них творить тільки одну похідну лексему.
Відіменникові деривати з модифікаційним значенням жіночої
статі на -ес-а, -ис-а протягом XIX—XX ст. вживалися переважно в
публіцистичному стилі, мові художніх творів та в розмовному мов-
ленні, зрідка траплялися в епістолярному стилі, а поодинокі феміні-
тиви названого типу виявлені в науковому та офіційно-діловому.
Найменування сеньйорита, сильфіда, які творяться відповідно за
допомогою суфіксів -ит-а, -ід-а, належать до книжної лексики і вжи-
ваються головним чином у мові художніх творів та в публіцистичному
стилі.
Протягом другої половини XX — початку ХХІ ст. у процесі тво-
рення корелятів до чоловічих особових назв за сталим чи тимчасо-
вим заняттям або за професією визначилася тенденція до витіснення
іномовних суфіксів -ес-а, -ис-а власне слов'янським -к-а (пор. ак-
триса — акторка, директриса — директорка, поетеса — поетка
тощо). Незважаючи на це, використання впродовж останніх двох
століть порівняно нових словотворчих засобів є свідченням того, що
українська мова — відкрита система, а розвиток дериваційної підсис-
теми її був інтенсифікований за рахунок запозичень як мотивуваль-
них основ, так і фемінізуючих суфіксів.
1. Афанасьєв В.А. Українське радянське мистецтво 1960 — 1980-х років. — К.: Мисте-
цтво, 1984. — 224 с.
2. Бойко М.Ф. Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки. — К.: Наук. думка,
1985. — 94с.
3. Брус М. Загальні жіночі особові номінації в українській мові ХVІ — ХVІІ століть: сло-
вотвір і семантика: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.02.01. — Івано-Франківськ,
2001. — 20 с.
4. Вишня Остап. Твори: У 4 тт. — К.: Дніпро, 1988.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 19
Запозиченi форманти в iменниках... жiночої статi
5. Вітчизна. Літературно-художній та громадсько-політичний журнал письменників
України. — К., 2005. — № 7–8.
6. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов. — К.: Наук. думка,
1966. — 598 с.
7. Галан Я. Драматичні твори. Художня проза. Публіцистика. — К.: Наук. думка, 1983. —
591 с.
8. День. Щоденна Всеукраїнська газета. — К., 2001. — № 90.
9. Дніпро. Щомісячний літературно-художній журнал Центрального комітету
ЛКСМУ. — К., 1947. — № 7.
10. Донченко О. Твори: У 6 тт. — К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ „Молодь”, 1956.
11. Етимологічний словник української мови: У 7 тт. / АН УРСР. Ін-т мовознавства
ім. О.О.Потебні. — К.: Наук. думка, 1982 — 1989.
12. Загребельний П. Тисячолітній Миколай. — К.: Довіра, 1994. — 636 с.
13. Закревська Я.В. Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті. — К.: Наук.
думка, 1976. — 164 с.
14. Зоря. Письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. — Львовъ, 1893. — Число 6.
15. Іваничук Р.І. Твори: У 3 тт. — К.: Дніпро, 1988.
16. Ковалик І.І. Питання іменникового словотвору східнослов'янських мов у порівнянні
з іншими слов'янськими мовами: Дис. … д-ра філол. наук. — Київ — Львів, 1960. —
Т. 1. — 385 с.
17. Кочерга І. Твори: У 3 тт. — К.: Держ. вид-во Худ. літ., 1956.
18. Лексика поетичних творів Івана Франка: Методичні вказівки з розвитку лексики /
Укладачі: І.І. Ковалик, І.Й. Ощипко, Л.І. Полюга. — Львів: ЛГУ, 1990. — 264с.
19. Мистецтво (журнал). Орган Міністерства культури УРСР, Спілки композиторів,
Спілки художників та кінематографістів України. — К., 1964. — № 5.
20. Молодь України. Незалежна загальнополітична газета. — К., 1999. — № 29.
21. Наука і суспільство. Щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілю-
стрований журнал. — Київ.
22. Нелюба А., Нелюба С. Лексико-словотвірні інновації (2004 — 2006): Словник. — Хар-
ків: Майдан, 2007. — 144 с.
23. Нечуй-Левицький І. Зібрання творів: У 10 тт. — К.: Наук. думка, 1966.
24. Політика і культура. Всеукраїнський громадсько-політичний журнал. — К., 2004. —
№ 1.
25. Рильський М. Зібрання творів: У 20 тт. — К.: Наук. думка, 1990.
26. Родніна Л.О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові // Сло-
вотвір сучасної української мови. — К.: Наук. думка, 1979. — С. 57 — 118.
27. Російсько-український словник: У 3 тт. / Українська АН. Комісія для складання
словника української живої мови / Голов. ред. А. Кримський. — К.: Червоний шлях,
1924 — 1933.
28. Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. — К.: Рад. школа,
1964. — Ч. 1. — 234 с.
29. Сєрова А. Правила гри. — К.: „Махаон — Україна”, 2000. — 365 с.
30. Словник іншомовних слів / За ред. акад. АН УРСР О.С. Мельничука. — К.: Голов.
ред. „Української радянської енциклопедії”, 1985. — 966 с.
31. Словник української мови Я.Ф. Головацького // Науковий збірник музею україн-
ської культури у Свиднику. — 1982. — №10. — С. 311 — 612.
32. Словник української мови: В 11 тт. — К.: Наук. думка, 1970—1980.
33. Слово. Щотижнева робітнича газета. — К., 1939. — № 2.
34. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. акад. АН УРСР
І.К. Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969. — С. 32 — 137.
35. Україна молода. Щоденна інформаційно-політична газета. — К., 2005.
36. Українка Леся. Твори: У 12 тт. — К.: Наук. думка, 1975.
37. Українська радянська енциклопедія: У 12 тт. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1977 — 1985.
38. Українсько-російський словник: У 6 тт. / За заг.ред. І. Кириченка. — К.: Наук. думка,
1953 — 1963.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 220
Семенюк С.П.
39. Фекета І.І. Особливості творення назв осіб жіночої статі // Українська мова і літе-
ратура в школі. — 1974. — № 4. — С. 77—79.
40. Франко І. Зібрання творів: У 50 тт. — К.: Наук. думка, 1976 — 1986.
41. Хрещатик. Київська муніципальна газета. — К., 2005. — № 33.
42. Яновський Ю. Твори: У 5 тт. — К.: Держ. вид-во Худ. літ., 1958.
43. www.bogoslov.kiev.ua
Svitlana Semenyuk
BORROWED FORMANTS OF NOUNS WITH A MODIFICATE MEANING
OF FEMALE GENDER (end of the XVIIIth — beginning of the XXI th centures)
The article elaborates upon the development of the subsystem of nouns with modificate
meaning of female gender which are produced by the borrowed suffixes ес-а, -ис-а,, -ит-а,
-ід-а during the last two centuries, considering such an integral attribute as the system’s
influence on the functioning of its separate elements. Some questions of the productivity,
functional-semantic distribution of the noticed formants, their style differentiation.
Keywords: nouns with modificate feminine, feminitive, correlate, borrowed formants.
¬i‰ÓÏi ÔÓÒÚ‡Úi ÔÓ ÏÓ‚Û
Народ може втратити свою самостійність, але характер і мова його завжди
залишаються його надбанням. Слава і досконалість мови не залежать від долі
народу. Нині вже немає ні найменшого сліду старої (політичної) могутності рим-
лян і греків, а знамениті їхні мови досі існують. Між тим виникло багато нових
держав, мови яких тільки тепер стають відомими, в міру свого удосконален-
ня. Так само нерідко і скіпетр не змінює народності підвласних йому племен.
Чехи, кроати, угорці і т. п., хоча й підлеглі Австрійській імперії, але при тому
не перестають бути й називатися чехами, кроатами і угорцями. Така ж доля
й Південної Русі. Протекло вже багато віків з того часу, як Руське князівство,
засноване Володимиром Великим, упало. Але південноруська мова від того не
знищилася й не перестала існувати в устах (туземного) руського народу поряд
з іншими мовами слов’янського походження!
Руський народ складав колись значну частину колишнього королівства Поль-
ського, до якого входило чотири головні народи: польський, литовський, русь-
кий і пруський. Країна, що лежить по Дніпру і має своєю столицею Київ, була
стародавньою країною Русі; вона незмірно простяглася на північ, де виникла
держава, що одержала назву Великої Русі, а потім, значно пізніше, Росії. Русь,
що залишилася в межах Польщі, стала зватися Малою; частина її, що займала
підошву Карпатських гір, йменувалася Руссю Червоною (красною); а ту, яку
одного разу придбали за допомогою литовської зброї, названо Білою і Чорною
Руссю. Три частини Польської Русі визначалися особливими іменами: Поділля,
Волині й України.
Могильницький І.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6024 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T03:10:43Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Семенюк, С. 2010-02-15T12:05:02Z 2010-02-15T12:05:02Z 2009 Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) / С. Семенюк // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 14-20. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6024 81.373.611 (19/29) У статті розглянуто процес становлення впродовж останніх двох століть підсистеми іменників з модифікаційним значенням жіночої статі, котрі продукують запозичені суфікси ес-а, -ис-а, -ит-а, -ід-а, з таким невід’ємним атрибутом, як тиск системи на функціонування окремих її елементів. З’ясовуються питання продуктивності, функціонально-семантичної дистрибуції згаданих формантів, їх стильової диференціації. The article elaborates upon the development of the subsystem of nouns with modificate meaning of female gender which are produced by the borrowed suffixes ес-а, -ис-а,, -ит-а, -ід-а during the last two centuries, considering such an integral attribute as the system’s influence on the functioning of its separate elements. Some questions of the productivity, functional-semantic distribution of the noticed formants, their style differentiation. uk Iнститут української мови НАН України Дослідження Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) Borrowed formants of nouns with a modificate meaning of female gender (end of the XVIIIth — beginning of the XXI th centures) Article published earlier |
| spellingShingle | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) Семенюк, С. Дослідження |
| title | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) |
| title_alt | Borrowed formants of nouns with a modificate meaning of female gender (end of the XVIIIth — beginning of the XXI th centures) |
| title_full | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) |
| title_fullStr | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) |
| title_full_unstemmed | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) |
| title_short | Запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець ХVIII – початок XXІ ст.) |
| title_sort | запозичені форманти в іменниках з модифікаційним значенням жіночої статі (кінець хviii – початок xxі ст.) |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6024 |
| work_keys_str_mv | AT semenûks zapozičeníformantivímennikahzmodifíkacíinimznačennâmžínočoístatíkínecʹhviiipočatokxxíst AT semenûks borrowedformantsofnounswithamodificatemeaningoffemalegenderendofthexviiithbeginningofthexxithcentures |