Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики
Представлен сравнительный анализ характеристик биотоплив. Определены условия и особенности использования топлив из торфа, древесной и растительной биомассы. Представлено порівняльний аналіз характеристик біопалив. Визначені умови та особливості використання палив з торфу деревинної і рослинної біома...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60270 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики / Ю.Ф. Снєжкін, Д.М. Корінчук // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 70-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859608162085109760 |
|---|---|
| author | Снєжкін, Ю.Ф. Корінчук, Д.М. |
| author_facet | Снєжкін, Ю.Ф. Корінчук, Д.М. |
| citation_txt | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики / Ю.Ф. Снєжкін, Д.М. Корінчук // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 70-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная теплотехника |
| description | Представлен сравнительный анализ характеристик биотоплив. Определены условия и особенности использования топлив из торфа, древесной и растительной биомассы.
Представлено порівняльний аналіз характеристик біопалив. Визначені умови та особливості використання палив з торфу деревинної і рослинної біомаси.
The comparative analysis of the characteristics of biofuels is presented. The conditions and characteristics of fuels from peat, wood and biomass.
|
| first_indexed | 2025-11-28T08:49:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №670
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
УДК 662.641
Снєжкін Ю.Ф., Корінчук Д.М.
Інститут технічної теплофізики НАН України
ТЕПЛОТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТВЕРДИХ БІОПАЛИВ З ТОРФУ І БІОМАСИ
ЯК ЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ МАЛОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Представлено порівняльний
аналіз характеристик біопалив.
Визначені умови та особливості
використання палив з торфу де-
ревинної і рослинної біомаси.
Представлен сравнительный
анализ характеристик биотоплив.
Определены условия и особенно-
сти использования топлив из торфа,
древеснной и растительной био-
массы.
The comparative analysis of the
characteristics of biofuels is presented.
The conditions and characteristics of
fuels from peat, wood and biomass.
Розвиток промисловості в цілому і про-
мислових підприємств, як її складової части-
ни, має важливе значення для економічного
зміцнення України й підвищення добробу-
ту її мешканців. Однак, слід зазначити, що
на роботу промислових підприємств впливає
ряд факторів, одним з яких є використан-
ня енергоресурсів як складової виробничо-
го процесу і в цілях обігріву. Нестача власної
сировинної бази енергоресурсів призводить
до необхідності купувати їх, а це у свою чер-
гу віддзеркалюється на собівартості продукції
і, як наслідок, на її конкурентоспроможності.
Енергетична залежність держави впливає
на зовнішню політику й торгівлю знижую-
чи її економічний потенціал. За обмежених
фінансових можливостей перехід до високо-
ефективних, енергозберігаючих ресурсоощад-
ливих технологій можливий з використання
місцевих видів палива (дрова, торф, відходи),
що при сьогоднішніх цінах на газ, мазут, вугілля
та електроенергію є найдоступнішими видами
палива (рис. 1).
Залучення місцевих палив до енергетич-
ного балансу областей України має значний
соціальний аспект, через скорочення відтоку
коштів з місцевих бюджетів та забезпечення
роботою значної частини населення.
Сучасні тенденції переведення котельного
встаткування на використання місцевих аль-
тернативних поновлюваних джерел енергії
вимагають детального вивчення властивостей
цих палив і розробки методик вибору палива
з найбільш оптимальними теплотехнічними
Рис. 1. Вартість палива в перерахунку на одиницю теплоти згоряння.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 34, №6 71
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
й екологічними характеристиками для існую-
чих технологій спалювання.
Найчастіше у випадках переведення коте-
лень на місцеві види палива використовують-
ся палива на деревній основі, рідше солома, і
в окремих випадках ще деякі палива на основі
природної біомаси. Усі ці види біопалива є по-
новлюваними.
Разом із твердими біопаливами розгля-
дається і торф. Хоча торф за походженням –
біопаливо, що виникло із залишків рослин
при їх частковому розкладанні в середовищі з
надлишком води й нестачею кисню, але його
відносять до повільно поновлюваних біопа-
лив. Часто торф’яне паливо спалюють у кот-
лах у суміші з деревною та рослинною біома-
сою (або по черзі), тому при виборі техноло-
гії спалювання необхідно знати й враховувати
відмінності у властивостях цих палив.
Метою даної статті є огляд і порівняльний
аналіз основних характеристик альтернатив-
них поновлюваних біопалив що можуть вико-
ристовуватися в Україні як місцеві.
З точки зору технології спалювання й прак-
тичного використання найбільший інтерес
представляють наступні характеристики па-
лива: хімічний (елементний) склад, вологість,
щільність, вихід летучих, зольність, плавкісні
характеристики золи, вміст домішок у паливі
(ґрунт, пил і т.д.).
Деревні палива за походженням сировини
можна розділити на палива, отримані з лісу, з
енергетичних лісопосадок і палива вторинно-
го використання. Якщо перші два типи пали-
ва можна віднести до екологічних, то третій
таким не є. Сировина третього типу має про-
сочення, фарбування й усякі включення (ме-
тал, скло, пластик і т.д.), тому його перероб-
ка ускладнена. Через наявні включення її
здрібнювання вимагає спеціальних дробарок,
підвищуються вимоги до котельного облад-
нання й відходів. Таким чином, використання
палива третього типу можна скоріше назвати
утилізацією відходів.
Інша можлива класифікація деревного па-
лива – по ступеню його попередньої підготов-
ки (покращення) Не покращеним вважається
паливо, при виробництві якого сировина
подрібнюється або пакується без зміни ме-
ханічних властивостей. До цього виду пали-
ва відносять традиційні дрова, тріску, пресо-
вані деревні відходи, відходи деревообробки
(ошурки, стружка). Типові представники по-
кращеного палива – деревні брикети й пелети.
Дерево, точніше оболонка деревної клітки,
складається, в основному, із целюлози, лігніну
й напівцелюлози. Завдяки великому вмісту
вуглецю й водню теплота згоряння лігніну
вище, ніж у целюлози або напівцелюлози. Де-
рево містить також небагато дьогтю, смол і
фенолів, які за певних умов можуть із димових
газів осідати на холодні поверхні нагрівання й
димоходів з утворенням відкладень, які важко
видалити.
В елементному складі деревного палива
переважають три хімічні компоненти: вуглець
Табл.1. Елементний склад сухої маси біопалив [1-5]
Елемент,
% на суху
масу
Біомаса деревини Солома і енергетичне
сіно
Торф різного ступеня
розкладання
Стовбур Кора Діапазон Середнє
значення Низький Середній Високий
C 48…50 51 … 66 45 … 47 46 48 …50 53 … 54 58 …60
H 6,0 … 6,5 5,9 … 8,4 5,8 … 6,0 5,9 5,5 … 6,5 5,0 … 6,0 5,0… 5,5
O 38 … 42 24,3 …40,2 39 … 41 40 38 … 42 35 … 40 30 … 35
N 0,5 … 2,3 0,3… 0,8 0,4 … 0,6 0,5 0,5 … 1 1 … 2 1 … 3
S 0,05 0,05 0,01…0,13 0,08 Сліди
Cl < 0,01 0,01…0,03 0,14…0,97 0,31 Сліди
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №672
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
(C), водень (H) і кисень (O), утворюючи в сумі
близько 99% сухої маси (див. табл. 1). Вміст
азоту (N) залишається звичайно нижче 0,2 %,
сірки (S) – нижче 0,0 5% від сухої маси. Вміст
сірки в паливі становить інтерес насамперед
через виникнення сірчистих відходів, однак
при її високому вмісті може виникати загро-
за низькотемпературної корозії в газоходах і
димареві. Оскільки хлор (Сl) також може ви-
кликати корозію поверхонь нагрівання, важли-
во знати і його вміст у паливі. Хлор може ство-
рювати проблему при спалюванні, наприклад,
тріски хвойних порід, якщо їх частка в паливі
досить велика.
Хоча вміст важких металів у деревній масі
не досягає небезпечних величин, у випадку
жорстких вимог до охорони навколишнього
середовища з ними слід вважатися. У різних
частинах дерева містяться в малих кількостях
нікель, миш'як, кадмій, хром, мідь, ртуть, сви-
нець і цинк.
Поряд з деревним паливом використовується
паливо рослинного походження, у тому числі
енергетичне сіно й солома. Властивості біомаси
рослин сильно залежать від місця вирощуван-
ня, пори року й погоди, ґрунту й добрива. На-
приклад, вміст хлору в рано прибраній соломі
майже в 4 рази вище, ніж у пізній. Максималь-
ний вміст хлору може досягати 0,97 %, і це
впливає на корозію поверхонь нагрівання при
спалюванні (табл. 1).
Близький до складу рослинної біомаси еле-
ментний склад торфу, до якого входять рослинні
залишки, що частково розклалися, і гумус.
Співвідношення рослинної і гумусової скла-
дових визначають ступінь розкладання торфу,
яка згідно ДСТ 28245-89 характеризується про-
центним вмістом у ньому безструктурної ча-
стини до загальної маси, що включає гумінові
речовини й частки негуміфікованих залишків
рослин. Найбільш важливі теплотехнічні ха-
рактеристики торфу, а саме теплота згоряння,
вологість, насипна щільність, вміст та елемент-
ний склад мінеральної частини залежать від
ступеню розкладання торфу (табл. 2).
Розрізняють торф низького (менш 20 %),
середнього (20-40 %) і високого (вище 40 %)
ступеня розкладання. У закордонних країнах
ступінь розкладання торфів визначається в
основному за десятибальною шкалою По-
ста (The Von Post Scale of Peat Decomposition)
і позначається символами Н1 до Н10. Торф
ступеня розкладання Н1 є зовсім нерозкладе-
ним рослинним матеріалом, а H10 – торф, що
повністю розклався. Наведена нижче табли-
ця 3 дозволяє порівняти результати по шкалі
Поста й за ДСТ 28245-89.
Компонентний склад розглянутих біопа-
лив. Усі розглянуті біопалива належать до твер-
дих палив, що складаються із горючої части-
ни й баласту. Співвідношення між цими скла-
довими представляє собою компонентний
склад біопалив. Баласт утворюють зола й во-
лога. Зола і горюча частина (без вологи) утво-
рюють суху масу палива. Такі характеристи-
ки біопалива як вміст золи, вологи, летучих і
зв'язаного вуглецю можна виразити (рис. 2):
в % на суху масу (С); в % на робочу масу (Р)
Табл. 2. Вплив ступеню розкладання торфу на склад робочої маси в % [2,4]
Складові частини Низький ступінь
розкладання (H1 – H2)
Середній ступінь
(H5 – H6)
Високий ступінь
(H9 – H10)
Целюлоза 15 … 20 5 … 15 –
Напівцелюлоза 15 … 30 10 … 25 0 … 2
Лігнін 5 … 40 5 … 30 5 … 20
Гумус 0 … 5 20 … 30 50 … 60
Смоли 1 … 10 5 … 15 5 … 20
Багаті азотом речовини 3 … 14 5 … 20 5 … 25
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 34, №6 73
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
вологого палива;в % на горючу масу – (Г) без-
зольну суху масу. На рис. 2 показано розподіл
компонентного складу для різних біопалив.
Як видно частка золи та вміст горючої маси
в кілограмі робочої маси палива може значно
відрізнятися в залежності від вологості.
Вологість палива – величина змінна, тому
в довідкових таблицях вміст золи й летучих
прагнуть представляти в % на суху масу, але в
практичних розрахунках у котельні використо-
вують, в основному, в % на робочу масу воло-
гого палива.
Вологість свіжої деревини зазвичай стано-
вить 40…60 % і залежить від багатьох факто-
рів, у тому числі місця зростання, виду дерева,
Табл. 3. Ступінь розкладання за шкалою Поста і за ДСТ 28245-89
За шкалою Post Н1 Н2 Н3 Н4 Н5 Н6 Н7 Н8 Н9 Н10
За ДСТ 28245-89, % 10 15 25 30 35 40 45 50 55 60
Рис. 2. Компонентний склад біопалив на 1 кг маси сировини.
пори року (під час росту влітку вище, узимку –
нижче). Вологість окремих частин дерева та-
кож різна (табл. 4). Вологість рослинної біо-
маси також залежить від сезону. При зби-
ранні зернових вологість соломи становить
30…60 %. Оскільки при зберіганні вологість
знижується на 2…6 %, то для одержання
придатної до спалювання соломи її треба за-
бирати при вологості 20…25 %. Більш вологу
солому треба підсушити до складування або
на складі, це захистить її від самонагрівання
і гниття під час зберігання.
Вологість торфу в покладі через особли-
вості його утворення може сягати 80…85 %.
Під час розробки його вологість знижують в
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №674
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
польових умовах до 50…35 % методами по-
льового сушіння з періодичним фрезеруван-
ням покладу – фрезерний торф, або в вигляді
сформованих брикетів – кусковий торф.
Співвідношення між летючими і зв’язаним
вуглецем в горючій масі палива визначають
способи та технології спалювання. Співвід-
ношення вуглецю в складі летучих і зв'язано-
го (Cзв) визначає співвідношення тепла яке
виділяється у факелі (топковому об'ємі) і шарі
палаючого палива. Оскільки вихід летучих у
дровах і інших біопаливах, таких як рослин-
на біомаса й торф, високий (VС = 60…80 %)
(рис. 3), більша частина тепла при їхнім
спалюванні виділяється в топковому об’ємі
й, отже, для повного спалювання летучих по-
трібні топки великого об'єму.
Сумарний вміст горючих компонентів в
паливі визначає його теплоту згоряння.
Теплотою згоряння називають кількість
тепла, що виділяється при спалюванні оди-
ничної маси палива. Теплота згоряння сухої
маси дров мало залежить від типу деревини
(табл. 5). Але, як видно з табл. 5, теплота зго-
ряння кори та гілок листяних порід (береза,
вільха) значно перевищує відповідні показники
основної маси.
Теплота згоряння рослинної біомаси, як
і її елементний склад (табл. 1), не занадто
відрізняються від відповідних показників для
деревини (табл. 6). Вміст летучих у соломі
коливається від 60 % до 70 %, що трохи ниж-
че, ніж у деревних паливах, а зольність соло-
ми вище, ніж у деревних палив, у сухій частині
вона становить 4,5…6,5 %. Та, хоча за енер-
гетичними показниками солома поступається
деревині, з урахуванням типової вологості
робочої маси соломи, що залишається нижче
20 %, її теплота згоряння майже така, як у
тріски (типова вологість тріски 35…55 %).
Найбільша проблема при енергетичному
використанні соломи – її низька щільність, у
непресованої соломи вона всього 30…40 кг/м3,
що здорожує транспортування й складування.
Найчастіше солому поставляють у пресовано-
му виді.
Торф належить до молодих палив гумус-
ного походження і займає друге місце в ряду:
рослини (деревина) – торф – буре вугілля –
сланець – антрацит. При порівнянні складу й
властивостей цих палив видно, що вміст вуг-
лецю росте зі збільшенням ступеня розкла-
дання (табл. 1). На паливо використовують
торф високого ступеню розкладання. Він має
високу насипну вагу і найменш гігроскопічний
серед інших видів.
Виділяють наступні основні типи паливно-
го торфу як палива, що відрізняються ступенем
покращення основних показників: фрезерний,
кусковий, торфобрикети й гранули (табл. 7).
Плавкісні характеристики золи біопалив
прямо впливають на роботу котла. Плавлення
золи може викликати шлакування топки й ви-
никнення щільних відкладань на конвективних
Табл. 4. Вологість окремих частин деревини хвойних порід, [1, 3]
Вологість на робочу масу, W Р, %
Сосна Ялина
Стовбур 45 … 50 40 … 60
Гілки 50 …56 42 … 46
Верхівка 60 60
Кора 36 … 67 38 … 63
Рис. 3. Зміна форми стандартного конуса
золи при його нагріванні.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 34, №6 75
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
поверхнях нагрівання, що особливо актуально
в умовах України, при переведенні котельного
обладнання на використання альтернативних
палив.
Для визначення плавкісних характеристик
золи існує ряд європейських стандартів: ASTM
D 1857, ISO 540 і DIN 51730. За стандартом
ASTM вимірюють зміну форми стандартного
конуса золи при його нагріванні в окисному
середовищі (рис. 3): 1 – вихідний стан, до по-
чатку нагрівання (верхівка конуса гостра); IT –
початок деформації, гостра вершина конуса
округлюється; ST – точка розм'якшення, золовий
конус сплющується так, що величина твірних
зменшується до діаметра (H = B);HT – точ-
ка утворення півсфери, конус перетворюється
в півсферу (H= 0,5·B); FT – точка розтікання,
рідка зола розтікається по поверхні.
Плавкісні характеристики деревної золи
можуть коливатися в широких межах залежно
від виду дерева, місця зростання, включень,
що потрапили у паливо (наприклад із ґрунту).
Табл. 5. Нижча теплота згоряння сухої маси найпоширеніших типів дерева, MДж/кг [3, 6]
Тип дерева Стовбур без
кори Кора Стовбур з
корою
Гілки і
верхівка Дерево
Сосна звичайна (Pinus sylvestris) 19,31 19,53 19,33 20,23 19,52
Ялина звичайна (Picea abies) 19,05 18,80 19,02 19,17 19,29
Береза пухната (Betula pubescens) 18,68 22,75 19,19 19,94 19,30
Береза плачуча (Betula pendula) 18,61 22,52 19,15 19,53 19,29
Вільха сіра (Alnus incana) 18,67 21,57 19,00 20,03 19,18
Вільха чорна (Alnus glutinosa) 18,89 21,48 19,31 19,37 19,31
Осика (Populus tremula) 18,67 18,57 18,65 18,61 18,65
Табл. 6. Зольність і теплота згоряння соломи різних зернових [2, 3]
Зернова культура Зольність на суху
масу, AС, %
Нижча теплота
згоряння сухої маси,
QС, МДж/кг
Нижча теплота
згоряння робочої маси
при вологості 20 %, QР,
МДж/кг
Жито 4,5 17,0 13,6
Пшениця 6,5 17,8 13,8
Ячмінь 4,5…5,88 17,4 13,4
Овес 4,9 16,7 12,9
Солома 5,0 17,4 13,5
Табл. 7. Середні показники властивостей паливного торфу по даним [1,4]
Вологість,
%
Зольність,
AС, %
Летучі
в сухій
частині, %
Теплота зго-
ряння робочої
маси MДж/кг
Щільність
робочої
маси, кг/м3
Об'ємний
енерговміст,
MВт·год/м3
Фрезерний 48,5 15,1 68,6 9,6 341 0,89
Кусковий 38,9 14,5 68,9 11,9 387 1,27
Брикет 12,5 16 68,7 17,5 1150 6,20
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №676
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Відрізняється й зола різних частин дерева. З
літературних джерел відомо, що плавкісні ха-
рактеристики деревної золи достатньо високі
(табл. 8) [1,5].
Якщо для золи кори температура роз-
м'якшення вище 1500 °C і не викликає шлаку-
вання топки й колосника, то для золи ошурок
і тріски вона нижче, і щоб уникнути проблем
шлакування необхідно строго витримувати ре-
жим горіння.
Температура плавлення золи рослинної
біомаси може бути значно нижчою, ніж у золи
деревних палив (табл. 8) розм'якшення золи
соломи жита, вівса і ячменя починається при
дуже низьких температурах (735...840 ºC), що
необхідно враховувати при виборі технології
спалювання й налагодженні режиму горіння в
топці.
Плавкісні характеристики золи торфу
(табл. 8) у порівнянні з деревною золою досить
низькі, але вищі за рослинну біомасу. Вміст і
властивості золи торфу залежать від типу бо-
лота, умов утворення торфу, кількості й власти-
востей домішок (пісок).
Плавлення золи залежить від її мінераль-
ного складу, і навіть невеликі відмінності в
складі можуть суттєво впливати на плавкісні
характеристики, відповідно за складом пали-
ва й золи практично неможливо передбачити
плавкість золи.
Основні теплотехнічні характеристики
твердих біопалив і торфу визначають на оди-
ницю робочої або сухої маси. В той же час їх
кількість часто вимірюють в об'ємних одини-
цях, тому є корисним представлення деяких
характеристик (особливо теплоти згоряння) на
одиницю, за якою розраховується кількість па-
лива, що надійшло. Такою одиницею у випадках
тріски та фрезерного торфу може бути об'єм.
Зв’язати теплоту згоряння на одиницю маси й
об'єму, можна через питому вагу (щільність)
палива.
Обсяг палива, що надходить в котельню,
доцільно вимірювати до складування за обся-
гом вантажівки і її заповнення. Слід зазначи-
ти, що під час перевезення щільність палива
може трохи зрости, тобто при навантаженні
вона менше, чим після прибуття в котельню.
У тому випадку якщо теплоту згоряння
визначають на одиницю маси вологого пали-
ва, при коливанні вологості цей спосіб подання
даних може привести до відчутних неточно-
Табл. 8. Плавкісні характеристики золи біопалив [1,5]
Вид палива
Плавкісні характеристики, ºC
Точка розм'якшення ST Точка утворення
півсфери HT
Точка розтікання
FT
Тріска сосни в цілому 1225 1250 1275
Тріска відходів рубання 1205 1230 1250
Ошурки, сосна 1180 1200 1225
Кора, ялина 1550 1650 1650
Кора, сосна 1525 1650 1650
Торф фрезерний верховий 1080 1200…1375 1205…1430
Торф фрезерний низинний 1100…1190 1150 1200
Торф кусковий 1130…1340 1160…1380 1180…1470
Солома жита 840 1150 1330
Солома пшениці 1050 1350 1400
Солома ячменю 765 1035 1190
Солома вівса 735 1045 1175
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 34, №6 77
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
стей. Неточність розрахунків теплоти згорян-
ня тріски на одиницю маси сухої частини при
вологості 35 % і можливій помилці її визначен-
ня ±5 % не перевищує 1,7 %, при розрахунках
на одиницю маси робочого палива – 9,24 %.
Корисно знати, що вміст сухої маси кубо-
метра дров, тріски, торфу фрезерного або кус-
кового практично не залежить від вологості.
Отже, вимірюючи кількість палива, що на-
дійшло у котельню (наприклад тріску) в одини-
ці об'єму й знаючи теплоту згоряння сухої ча-
стини цього об'єму, можна порівняно точно
визначити його енергоємність без особливої
необхідності точного виміру вологості.
Зважування кількості палива, що надходить
і точний вимір його вологості не є, таким чи-
ном, єдиним способом визначення енерго-
ємності. Для коректних розрахунків з поста-
чальником палива перестає бути строго обо-
в’язковим установка дорогого обладнання зва-
жування вантажівок.
Висновки
Запропонований порівняльний аналіз ха-
рактеристик біопалив дозволяє зробити на-
ступні короткі висновки.
В цілому розглянуті палива характеризу-
ються великим вмістом летучих, що потребує
для їх спалювання топок збільшеного об’єму.
Співставлення показників теплоти згоряння,
зольності, температур плавлення золи показа-
ло, що найприйнятнішим з місцевих біопалив
є деревина, на другому місці іде торф низин-
ний, і на останньому рослинна біомаса. Низь-
ка об’ємна теплота згоряння в випадку соло-
ми, тріски та фрезерного торфу через низьку
насипну щільність ускладнює використання
цих палив, що потребує залучення заходів з
ущільнення, тобто брикетування або гранулю-
вання цієї сировини. Низька температура плав-
лення золи біопалива з рослин та високий вміст
сірки та хлору потребує спеціальних низько-
температурних технологій спалювання або ви-
користання рослинної біомаси в композиції з
іншими паливами з більшою температурою
плавлення, наприклад з торфом.
Результати порівняльного аналізу харак-
теристик біопалив можуть бути використані
при виборі прийнятних місцевих видів палива
для існуючих технологій спалювання, а також
при виборі технологій спалювання наявних
місцевих видів палива.
ЛІТЕРАТУРА
1. Alakangas E. Properties of fuels used in
Finland // VTT Espoo, 2000, p. 199.
2. Гелетуха Г.Г. Біомаса як паливна сирови-
на / Г.Г. Гелетуха, М.М. Жовмір, Є.М. Олійник,
С.В. Радченко. // Пром. теплотехника. – 2011. –
Т.33, № 5 – С. 76 – 84.
3. Alakangas E. Properties of wood fuels used
in Finland // VTT Espoo, 2005, p. 100.
4. Снєжкін Ю.Ф. Композиційні палива
на основі торфу і рослинної біомаси / Ю.Ф.
Снєжкін, Д.М. Корінчук, В.А. Михайлик. – К.:
Поліграф-Сервіс, 2012. – 212 с.
5. Alakangas E. Solid and Liquid Biofuels
Markets in Finland // VTT Espoo, 2006, p. 96.
6. Nurmi, J. Heating values of above ground
biomass of small-sized trees. Acta Forestalia
Fennica. // Tampere, 1998, p. 30.
Получено 13.08.2012 г.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60270 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3602 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T08:49:55Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут технічної теплофізики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Снєжкін, Ю.Ф. Корінчук, Д.М. 2014-04-13T16:55:09Z 2014-04-13T16:55:09Z 2012 Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики / Ю.Ф. Снєжкін, Д.М. Корінчук // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 70-77. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0204-3602 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60270 662.641 Представлен сравнительный анализ характеристик биотоплив. Определены условия и особенности использования топлив из торфа, древесной и растительной биомассы. Представлено порівняльний аналіз характеристик біопалив. Визначені умови та особливості використання палив з торфу деревинної і рослинної біомаси. The comparative analysis of the characteristics of biofuels is presented. The conditions and characteristics of fuels from peat, wood and biomass. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Нетрадиционная энергетика Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики Thermotechnical characteristics of solid bio-fuels from peat and biomass as a resource of energy Article published earlier |
| spellingShingle | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики Снєжкін, Ю.Ф. Корінчук, Д.М. Нетрадиционная энергетика |
| title | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| title_alt | Thermotechnical characteristics of solid bio-fuels from peat and biomass as a resource of energy |
| title_full | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| title_fullStr | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| title_full_unstemmed | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| title_short | Теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| title_sort | теплотехнічні характеристики твердих біопалив з торфу і біомаси як енергетичного ресурсу малої енергетики |
| topic | Нетрадиционная энергетика |
| topic_facet | Нетрадиционная энергетика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60270 |
| work_keys_str_mv | AT snêžkínûf teplotehníčníharakteristikitverdihbíopalivztorfuíbíomasiâkenergetičnogoresursumaloíenergetiki AT korínčukdm teplotehníčníharakteristikitverdihbíopalivztorfuíbíomasiâkenergetičnogoresursumaloíenergetiki AT snêžkínûf thermotechnicalcharacteristicsofsolidbiofuelsfrompeatandbiomassasaresourceofenergy AT korínčukdm thermotechnicalcharacteristicsofsolidbiofuelsfrompeatandbiomassasaresourceofenergy |