Вуглецеві перспективи: виклики для України
В статье проанализировано влияние тренда выбросов антропогенного диоксида углерода на климатические переговоры по сокращению выбросов парниковых газов. Рассмотрены возможные вызовы, которые могут появиться перед Украиной в рамках нового климатического соглашения. В статті надано аналіз впливу тренду...
Saved in:
| Published in: | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60271 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вуглецеві перспективи: виклики для України / О.І. Сігал, Н.Ю. Павлюк // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 78-85. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860236096166690816 |
|---|---|
| author | Сігал, О.І. Павлюк, Н.Ю. |
| author_facet | Сігал, О.І. Павлюк, Н.Ю. |
| citation_txt | Вуглецеві перспективи: виклики для України / О.І. Сігал, Н.Ю. Павлюк // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 78-85. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная теплотехника |
| description | В статье проанализировано влияние тренда выбросов антропогенного диоксида углерода на климатические переговоры по сокращению выбросов парниковых газов. Рассмотрены возможные вызовы, которые могут появиться перед Украиной в рамках нового климатического соглашения.
В статті надано аналіз впливу тренду викидів антропогенного двоокису вуглецю на кліматичні переговори по скороченню викидів парникових газів. Розглянуто можливі виклики, які чекатимуть на Україну в рамках нової кліматичної угоди.
Analysis of the impact of the trend of anthropogenic carbon dioxide emissions on the climate negotiations on greenhouse gas emission reduction is provided. Possible challenges for Ukraine under the new climate agreement are reviewed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:24:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №678
УДК 339.9.( 551.58+502.15)(477)
Сігал О.І., Павлюк Н.Ю.
Інститут технічної теплофізики НАН України
ВУГЛЕЦЕВІ ПЕРСПЕКТИВИ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
В статті надано аналіз впливу
тренду викидів антропогенного
двоокису вуглецю на кліматичні
переговори по скороченню вики-
дів парникових газів. Розгляну-
то можливі виклики, які чекати-
муть на Україну в рамках нової
кліматичної угоди.
В статье проанализировано вли-
яние тренда выбросов антропоген-
ного диоксида углерода на климати-
ческие переговоры по сокращению
выбросов парниковых газов. Рас-
смотрены возможные вызовы, кото-
рые могут появиться перед Украи-
ной в рамках нового климатического
соглашения.
Analysis of the impact of the
trend of anthropogenic carbon dioxide
emissions on the climate negotiations
on greenhouse gas emission reduction
is provided. Possible challenges
for Ukraine under the new climate
agreement are reviewed.
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
Закінчується перший, і поки єдиний період
відповідальності за Кіотським протоколом до
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Поки не вирішено, чи візьмуть країни на себе
якісь нові зобов’язання зі скорочення викидів
парникових газів (ПГ). До того ж, в умовах
жорсткої економічної кризи у світі, значній
кількості країн екологічні витрати не по кишені.
І хоча, як з’ясувалося за ці роки, вчені, що до-
водили реальність значних кліматичних змін
і яких вважали панікерами, виявились дуже
поміркованими фахівцями на фоні інформації
про зменшення обсягу льодяного покрову на
полюсах, руйнівних ураганах тощо. Кліматичні
зміни реально відчувають усі: від руйнівних
торнадо у США, які не взяли на себе зобо-
в’язання зі скорочення викидів парникових
газів (не ратифікувавши Кіотський протокол),
до руйнівних поштовхів у Японії, яка не тільки
прийняла зобов’язання, але й зробила макси-
мальний внесок у кліматичну копилку людства.
Фактично незначні зміни глобальної темпера-
тури призвели до значного розбалансування
кліматичного тренду з прискоренням обертан-
ня обсягів вологи, та небезпеці закислення
світового океану.
Спеціалісти вже майже не сперечаються, чи
дійсно підвищення глобальної середньої тем-
ператури повітря та зміна клімату пов’язані з
антропогенним фактором. Міжурядова група
експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) в
ІV узагальнюючій Доповіді про зміну клімату
довела високу ступінь ймовірності наступних
причин кліматичних змін [1]:
1) Збільшення концентрації парникових
газів (ПГ) в глобальній атмосфері (тренд зро-
стання концентрації двоокису вуглецю (СО2)
представлено в табл.1).
2) Підвищення глобальних середніх тем-
ператур зі значною вірогідністю викликано
збільшенням концентрації парникових газів в
атмосфері.
3) Залежність викидів парникових газів від
зростання спалювання викопного палива (в су-
марних викидах в 2004 р. антропогенні викиди
двоокису вуглецю складали 56,6 %).
Табл. 1. Зміни концентрації двоокису вуглецю в атмосфері в історичній ретроспективі
Рік Факт СО2, ppm Мета – стабілізація СО2екв., ppm
1750 280
1860 285
2005 379
2007 387
2100 ≤ 550
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №6 79
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
Головні висновки ІV Доповіді: глобальна
температура не повинна підвищитись більш,
ніж на 2 °С відносно доіндустріального рівня
(за нульову точку прийнято 1750 р.). Задля цьо-
го кількість викидів ПГ к 2050 р. має стати на
50 % нижче, ніж в 1990 р., а до 2100 р. – нульо-
ва або від’ємна, що має дозволити стабілізува-
ти концентрацію ПГ в атмосфері (табл.1). Це
майже єдина умова призупинення суттєвих
змін клімату.
Світова спільнота консолідовано намага-
ється обмежити зростання антропогенних ви-
кидів ПГ з 1992 р., коли на саміті Організації
Об’єднаних Націй в Ріо-де-Жанейро було
прийнято Рамкову конвенцію ООН про зміну
клімату (РКЗК ООН), в якій проголошено
головну мету на найближчу перспективу: "ста-
білізувати концентрації парникових газів в ат-
мосфері на рівні, що запобігають небезпечно-
му антропогенному втручанню в кліматичну
систему". В 1997 р. в Кіото прийнято Прото-
кол до РКЗК ООН (Кіотський протокол (КП)),
який зобов'язує розвинуті країни та країни з
перехідною економікою (країни Додатку І до
РКЗК), історично відповідальні за зміну клі-
мату, окремо або разом забезпечити умови для
того, щоб їхні антропогенні викиди парнико-
вих газів не перевищували встановлених для
них кількісних показників задля скорочення
сукупних викидів парникових газів на 5,2 %
порівняно з базовим рівнем 1990 р. за перший
період дії зобов'язань з 2008 по 2012 рр.
Світові держави щороку обговорюють гло-
бальні підходи до кліматичної угоди з обме-
ження викидів ПГ на новий період дії зо-
бов'язань, намагаються узгодити кількісні ско-
рочення викидів індустріальними країнами –
головними забруднювачами, удосконалити рин-
кові механізми торгівлі викидами, а також роз-
робити надійні адаптаційні заходи.
На 17 Конференції Сторін РКЗК ООН
та 7 Зустрічі Сторін Кіотського протоколу
(COP17/7СМР) (2011 р., Дурбан (ПАР)) при-
йнято рішення розробити до 2015 р. нову
глобальну кліматичну угоду. Угода має всту-
пити в дію з 2020 р., а до того часу продо-
вжено (з 1 січня 2013 р.) на другий період дії
зобов'язань умови Кіотського протоколу.
Для України дуже важливо, на яких умовах
буде ґрунтуватись майбутня угода.
Умови першого періоду зобов’язань за
Кіотським протоколом (2008-2012 рр.) були
надзвичайно сприятливі для України. Вико-
ристання механізмів гнучкості КП (проектів
спільного впровадження, та схеми цільових
екологічних «зелених» інвестицій) дозволили
Україні залучити для модернізації об’єктів про-
мисловості, енергетики, комунального госпо-
дарства тощо, зручні, безпроцентні вуглецеві
інвестиції. Сума інвестицій, яку отримали ук-
раїнські підприємства від іноземних інвесторів
за введені в обіг та передані інвесторам
одиниці установленої кількості та одиниці ско-
рочення викидів парникових газів, станом на
27 червня 2012 р., оцінюється у 650 млн. Євро.
Держекоінвестагентством України погоджено
489 проектів цільових екологічних (зелених)
інвестицій у 24 регіонах України загальною
вартістю 3 608,5 млн. грн. та очікуваними що-
річними скороченнями викидів парникових
газів 110,4 тис. т. СО2-екв. [2]. Зроблені авто-
рами цієї статті у 1999-2000 р. оцінки показали
потенційну можливість для України заробити
біля 3 млрд. дол. США. Тобто, реально втілені
майже 30 % від потенційно можливих проектів
скорочення викидів парникових газів.
Невизначеність з приводу майбутньої клі-
матичної угоди пов'язана не з сумнівами щодо
необхідності впровадження заходів задля об-
меження впливу людини на клімат планети,
а з тим, чи всі країни, відповідальні за значні
антропогенні викиди парникових газів, повинні
брати на себе кількісні зобов’язання зі скоро-
чення викидів, і наскільки жорсткими мають
бути заходи та обмеження.
Головна умова підписання угоди, яку вису-
вають провідні країни Додатку І – ВСІ розви-
нуті країни, відповідальні за значні викиди
парникових газів, повинні взяти на себе кіль-
кісні зобов’язання зі скорочення викидів;
країни, що розвиваються, також мають вно-
сити адекватний вклад в скорочення викидів
у відповідності до їх зобов’язань та можли-
востей. Невизначеність пов’язана, головним
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №680
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
чином, з різним баченням країнами своєї від-
повідальності за вклад у зміну клімату і, відпо-
відно, різними підходами до кількісних зобо-
в’язань по обмеженню викидів парникових газів.
Оскільки зростання викидів антропоген-
них парникових газів залежить переважно від
зростання кількості спаленого викопного па-
лива, в цій статті зроблено аналіз динаміки
викидів двоокису вуглецю (СО2) [3].
Аналіз даних щодо кількості викидів СО2
в 1990 р. (базовому році) показав, що країни
Додатку І1 були відповідальні за 68 % загаль-
них викидів СО2, в той час, як частка країн,
які не ввійшли до Додатку І2, становила 32 %.
В 1990 р. біля 80% антропогенних викидів
СО2 належало 8 країнам: США (23,2 %), ЄС
(19,3 %), Китаю (10,7 %), Росії (10,4 %), Япо-
нії (5,1 %), Німеччині (4,5 %), Україні (3,3 %),
та Індії (2,8 %), з яких тільки ЄС (зокрема
Німеччина), та Японія взяли на себе зобов’я-
зання зі скорочення викидів парникових газів.
США відмовились від ратифікації Кіотського
протоколу; за умовами Кіотського протоколу
викиди Росії і України, як країн з перехідною
економікою, не повинні перевищувати кіль-
кість викидів 1990 р, а Китай і Індія не мають
зобов’язань зі скорочення викидів парнико-
вих газів як країни, що розвиваються. Внаслі-
док економічної кризи 2008 р., яка почалась
в країнах Додатку І, вперше викиди СО2 країн,
що не ввійшли до Додатку І, перевищили ви-
киди країн Додатку І (49 %:51 %). В 2009 р.
співвідношення викидів СО2 становило вже
46 %:54 % (рис. 1).
Чому змінилось співвідношення викидів
парникових газів між розвинутими країнами і
країнами, що розвиваються?
Аналіз даних щодо динаміки змін в спо-
живанні енергії, яке відбулося за останні роки
в цих країнах, показав суттєве зростання спо-
Рис. 1. Співвідношення обсягів викидів СО2 країнами Додатку І
та країнами, які не ввійшли до Додатку І.
І1 Країни Додатку І РКЗК ООН: Австралія, Австрія, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція,
Данія, Європейське співтовариство, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люк-
сембург, Монако, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Сло-
ваччина, Словенія, Об'єднане Королівство Великобританії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреч-
чина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.
І2 До Додатку І РКЗК ООН не ввійшли країни, що розвиваються.
ІІ
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №6 81
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
живання викопних видів палива країнами, що
розвиваються. Слід також відзначити тенден-
цію з винесенням енергоємних виробництв у
країни третього світу в рамках світової інтег-
рації промислового виробництва. Водночас по-
мітні якісні зміни в структурі палива, яке спо-
живали країни Додатку І, котрі, задля вико-
нання взятих на себе зобов’язань за Кіотським
протоколом, намагались скорочувати викиди
ПГ завдяки підвищенню енергоефективності,
впровадженню низьковуглецевих технологій,
та використанню альтернативних джерел енер-
гії (відновлювальних джерел, вторинних енер-
гетичних ресурсів тощо). Співвідношення змі-
ни споживання енергії та обсягів викидів СО2,
яке відбулось за 1990 – 2009 рр. в країнах, част-
ка викидів яких в 1990 р. становила 80 % від
загальних, показано на рис. 2.
Розрахунки показують, що зростання за-
гальних викидів двоокису вуглецю всіма краї-
нами світу разом за цей період відповідає зро-
станню загального споживання енергії. Однак,
споживання енергії країнами Додатку І (ЄС та
Японії) збільшилось на 1 %, та 7 % відповідно,
в той час, як викиди СО2 ЄС в 2009 р. змен-
шились на 12 % відносно 1990 р., а викиди
Японії збільшились тільки на 3 %. Німеччина
скоротила споживання енергії на 9 %, а вики-
ди СО2 – на 21 %.
США, які не взяли на себе зобов’язань зі
скорочення викидів ПГ в рамках Кіотського
протоколу, але намагаються впроваджувати
схеми добровільних скорочень викидів, спо-
живали енергії в 2009 р. на 13 % більше, ніж
в 1990 р., але викиди СО2 збільшились тільки
на 7 %. Росія та Україна після розпаду Радян-
ського союзу споживали енергії менше на
26 % та 54 %, відповідно. Викиди СО2 Росії
зменшились на 30 % завдяки збільшенню на
12 % частки природного газу в паливному ба-
лансі, а України – на 63 % завдяки зменшен-
ню на 15 % частки нафти в паливному балансі
через, головним чином, частковому переоблад-
нанню транспортних засобів для роботи на га-
зових паливах.
Головні зміни відбулися у двох гігантів,
які стрімко розвиваються: в Китаю споживан-
ня енергії зросло на 161 %, в Індії – на 113 %,
що супроводжувалось зростанням викидів СО2
на 206 % (Китай) та на 172 % (Індія). В 2009 р.
викиди СО2 Китаю (23,7 %) перевищили ви-
киди всіх інших країн світу, і навіть США
(17,9 %), а викиди Індії (5,5 %) стали четвер-
тими в світі після викидів ЄС (12,3 %), пере-
вищивши викиди Росії (5,3 %). Викиди Украї-
ни скоротились до 0,9 % від загальносвітових.
Зусилля провідних країн (головним чи-
ном, Євросоюзу) скоротити викиди парнико-
Рис. 2. Поріняння динаміки змін в споживанні енергії та обсягах викидів
парникових газів країнами – головними емітентами викидів СО2 в 1990 р.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №682
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
вих газів втрачаються на загальносвітовому
фоні зростання викидів в країнах, які не несуть
кількісних зобов’язань зі скорочення викидів.
Зростання викидів двоокису вуглецю в
Китаї та Індії, а також багатьох інших країнах,
що розвиваються, пояснюється впливом двох
факторів: зростання потреби в енергоносіях
внаслідок стрімкого розвитку виробництва
при споживанні найбільш вуглецевоємного
палива – вугілля, та збільшення частки вугіл-
ля при виробництві електроенергії на електро-
станціях через підвищення цін на природний
газ. Темпи викидів від споживання вугілля в
світі в період з 1990 по 2000 рр. збільшувались
на 0,6 % кожен рік, а з 2000 по 2007 рр. – на
4,8 % в рік. Зрозуміло, що майбутня кліма-
тична угода буде мати великий вплив на вибір
палива і розвиток технологій його спалювання.
За умови підписання нової глобальної
кліматичної угоди, розвиток світової економі-
ки відзначатиметься впливом ряду чинників і
мегатрендів, що призведуть до істотних її змін.
Більшість країн, зокрема, країни Європейсь-
кого союзу, вже окреслили у своїх національ-
них стратегіях перехід до низьковуглецевої
економіки [4]. Цей перехід передбачає, зокрема:
• досягнення обмеження викидів парникових
газів без загроз для соціально-економічного
розвитку країни;
• нову парадигму розвитку, яка дозволятиме:
- впроваджувати зелені технології;
- освоювати джерела чистої енергії тощо.
В області виробництва електроенергії пла-
нується до 2020 р. майже дві третини електро-
енергії виробляти від низьковуглецевих дже-
рел, до яких відноситься і природний газ (по-
точний рівень становить 45 %). Сектор елек-
троенергетики європейських країн планується
повністю декарбонізувати до 2050 р. за рахунок
виробництва понад 50 % електроенергії з по-
новлюваних джерел; решту забезпечуватимуть
атомна енергія і викопне паливо з використан-
ням технологій уловлювання і захоронення ву-
глецю.
Для України принципово важливою умовою
майбутньої угоди є визначення базового року:
чи залишиться базовим 1990 р. (збереження
1990 р. в якості базового призвело до відмови
Японії, Канади та Росії приймати участь в дру-
гому періоді зобов’язань Кіотського протоколу,
в вересні 2012 р. Росія проголосила про відмо-
ву від цього рішення), або, як пропонують деякі
країни (Японія, США, Канада, Китай, Індія
тощо), за базовий рік буде прийнято 2005 р.
Відповідно до неофіційних джерел, Японія
збирається скоротити викиди ПГ на 14 % від
рівня 2005 р., США і Канада мають наміри ско-
ротити викиди на 17 % від рівнів 2005-2006 рр.
Китай оголосив мету скоротити викиди на 40…
45 % від рівня 2005 року до 2020 року. Індія має
намір скоротити до 2020 року викиди парнико-
вих газів на 20…25 % в порівнянні з 2005 роком.
Очікувана картина буде виглядати так (рис. 3).
Як видно з рисунку, якщо базовий рік буде
змінено на 2005 р., тоді в 2007, докризовому,
році викиди найбільшого забруднювача пла-
нети – Китаю перевищували базовий рівень
викидів СО2 на 19 %, Індії – на 17 %, Росії – на
4 %, України та Японії – біля 3 % та 2 %, від-
повідно; ЄС та другий забруднювач планети –
США навіть не повинні скорочувати викиди:
вони нижчі за базовий рівень на 0,9 % та 0,2 %,
відповідно.
Якщо базовим роком залишиться 1990 р.,
ЄС, Росія та Україна не повинні скорочувати
викиди СО2 (-3 %, -28 %, та -54 % відповідно).
Викиди Японії перевищували викиди базового
року на 17 %, викиди США – на 18 %. Головні
проблеми з’являться у країн, які швидко роз-
вивають свою економіку – Китаю і Індії. Пере-
вищення базового рівня для цих країн стано-
витиме 171 % і 133 % відповідно.
Зрозуміло, що залишити базовим роком
1990 р. вигідно країнам Євросоюзу, які вже
приклали величезних зусиль задля скорочення
власних викідів, і пострадянським країнам –
Росії і Україні, які матимуть резерв «гарячого
повітря». Базовий 2005 р. зручніший для країн,
які знаходяться в стадії галапуючого розвитку
економіки.
У самому найближчому майбутньому пи-
тання економічної взаємодії між країнами роз-
глядатимуться через екологічну призму. Цілком
ймовірно, що провідні країни, імпортери вуг-
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №6 83
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
Рис. 3. Вплив базового року на зобов’язання країн зі скорочення викидів СО2 .
лецевоємної продукції, можуть звинуватити в
демпінгу країни – експортери, які не заклада-
ють ціну скорочення викидів вуглецю в свою
продукцію.
Аби допомогти національній промисловос-
ті бути більш конкурентоздатній в рамках си-
стеми обмеження викидів і торгівлі дозвола-
ми, можна передбачити в середньостроковій
перспективі поширення вуглецевих обмежень,
введення пограничного вуглецевого податку
і інших торгівельних бар'єрів на окремі вугле-
цеємні сектори імпорту – енергію та енерго-
носії, продукцію чорної та кольорової металур-
гії, цементної промисловості тощо, для чинен-
ня тиску на країни, аби вони скоротили свої
викиди. Товари, виробництво яких потребує
великої кількості енергії, та емітує відповідні
обсяги двоокису вуглецю, будуть дорожчі за
інші товари.
Таким чином, країнам – експортерам на
європейський ринок так чи інакше доведеться
вирішувати питання, пов'язані з новими умо-
вами доступу до ринку технологій, – зниження
питомих витрат палива на одиницю продукції,
та, крім того, розробку або покупку техноло-
гій зв’язування та уловлювання СО2, а також
участі в світовому вуглецевому ринку.
Міжнародна торгівля викидами – це рин-
ковий інструмент, який передбачає покупку і
продаж прав на викиди парникових газів. Йдеть-
ся про перерозподіл витрат між компаніями,
або країнами, які роблять вкладення, аби змен-
шити свої викиди, та, таким чином, знижують
обсяг антропогенних викидів відносно базової
лінії своїх зобов'язань за Кіотським протоколом
чи наступної кліматичної угоди.
Система торгівлі викидами Євросоюзу
(ЕСТВ) діє з 2005 року і є обов'язковою для
27 членів ЄС, а також Норвегії, Ісландії і Ліх-
тенштейну. ЕСТВ встановлює квоти на вики-
ди в атмосферу парникових газів для євро-
пейських підприємств енергетики, потужність
яких перевищує 20 МВт. Підприємства мають
право продавати невикористані квоти і купу-
вати їх, якщо виділених їм недостатньо. Дозво-
лено також накопичувати квоти і перерозпо-
діляти їх на подальші роки. Порушники зако-
ну штрафуються.
Про створення національної системи тор-
гівлі квотами оголосила Японія. У США тор-
гівля йде на рівні окремих штатів.
Провідні країни – експортери енергоємної
продукції також планують піти шляхом роз-
витку внутрішньої системи дозволів на вики-
ди та розбудови власних вуглецевих ринків.
Китай має намір ввести з 2013 року торгівлю
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №684
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
квотами на викиди парникових газів спочатку
в шести провінціях, а до 2015 року розпов-
сюдити її на всю країну.
В Індії, економіка якої зростає на 8…9 %
в рік, уряд встановив ліміти викидів для
563 найбільших підприємств і компаній, за
перевищення яких вони штрафуються. По-
чинаючи з 2014 року підприємства зможуть
купувати спеціальні сертифікати на викиди.
В Індії встановлено «екологічний» податок,
але не вуглецевий, а вугільний. Кожна тонна
вугілля, що добувається індійськими шахтаря-
ми, або ввозиться в країну, з 1 липня 2010 року
оподатковується на 50 рупій (1,07 долара).
В Австралії з 1 липня з 2012 року всі фір-
ми, що виробляють понад 25 тис. тонн дво-
окису вуглецю в рік, мають платити за кожну
тонну викидів 23 австралійських долара (25 до-
ларів США). Щороку ставка податку збільшу-
ватиметься на 2,5 %, а в 2015 році уряд має
намір ввести систему торгівлі квотами, меха-
нізм ціноутворення якої буде ринковим.
Тобто, при прийнятті 2005 р. за базовий,
Україна ризикує втратити свої позиції експор-
тера на міжнародному вуглецевому ринку, та
може перетворитися в покупця, оскільки ос-
новне паливо на ТЕС України складає вугілля
(96 %), яке є найбільш вуглецевомістким па-
ливом, а питомі викиди двоокису вуглецю
при використанні вугілля для виробництва
електричної енергії на Українських ТЕС значно
вищі, ніж в інших державах (табл. 2).
Керівництво України розуміє всю серйоз-
ність викликів. Прийнято в першому читанні
Закон України «Про регулювання обсягу антро-
погенних викидів та поглинання парникових
газів», в якому прописані правила майбутньо-
го національного вуглецевого ринку, в осно-
ву якого закладається державне регулювання
викидів парникових газів через створення
Національної системи оцінки і контролю вики-
дів та поглинання парникових газів, мета якої:
- державний контроль за викидами ПГ;
- розроблення програм і заходів зменшення
викидів парникових газів;
- облік установок, діяльність яких призводить
до викидів ПГ;
- проведення інвентаризації обсягів викидів
парникових газів технологічними установками.
На основі зібраної інформації планується
розробити Національний план розподілу квот
на викиди ПГ, що сприятиме зниженню питомих
витрат палива на українських підприємствах.
Висновки
1. Вітчутні зміни клімату продовжуються.
Закінчується перший період зобов’язань зі ско-
рочення викидів парникових газів за Кіотським
протоколом. Він показав необхідність продов-
ження боротьби з кліматичними змінами. На
Конференціях Сторін РКЗК ООН та Зустрічах
Сторін Кіотського протоколу обговорюються
ключові моменти нової глобальної кліматич-
ної угоди та кількісні зобов’язання Сторін зі
скорочення викидів парникових газів.
2. Збереження базового 1990 р. для друго-
го періоду зобов’язань призвело до відмови від
участі в Кіотському протоколі Японії і Канади.
Визначення 2005 р., як базового може призве-
сти до погодження Китаю та Індії – провідних
Табл. 2. Питомі викиди двоокису вуглецю на вугільних ТЕС у 2009 р.
Країни Додатку 1 Питомі викиди,
гСО2/кВт*годс
Країни,
що розвиваються
Питомі витрати,
гСО2/кВт*годс
Канада 807
Німеччина 841
США 900 Китай 900
Японія 912
Австралія 993
Україна 1051 Індія 1246
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2012, т. 34, №6 85
ЭКОЛОГИЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
країн-емітентів викидів парникових газів, при-
йняти участь в новій кліматичній угоді.
3. Україна, яка має високу енергоємність
виробництва і, через підвищення ціни на при-
родний газ, стратегічним паливом вважає ву-
гілля, може погіршити свої позиції на світових
ринках. Це ставить країну перед жорсткими
геополітичними та геоекономічними виклика-
ми, які визначать роль і місце України в світі
на першу половину ХХІ століття в глобально-
му кліматичному і енергетичному контексті,
відповіді на які вона має знайти саме у період
до 2020 року.
4. Для України зміна базового року визна-
чатимете необхідність впровадження низько-
вуглецевих технологій в найбільш енерговит-
ратних, та, відповідно, вуглецевовитратних га-
лузях промисловості, та запровадження внут-
рішнього вуглецевого ринку.
5. Все більше країн беруть на себе нефор-
мальні зобов’язання, або формують в країнах
власні вуглецеві ринки. Україна теж планує
створити власний екологічний ринок торгівлі
та використання екологічних одиниць на заса-
дах вільної конкуренції, вільного вибору нап-
рямів реалізації екологічних одиниць та виз-
начення цін.
ЛІТЕРАТУРА
1. http://www.ipcc.ch/publications_and_data/
publications_ipcc_fourth_assessment_report_
synthesis_report.htm
2. http://www.seia.gov.ua/nature/control/uk/
publish/article?art_id=135221&cat_id=115630.
3. http://www.iea.org/
4. http://www.un.org/ru/development/surveys/
docs/wess2011.pdf
Получено 20.09.2012 г.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60271 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3602 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:24:07Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут технічної теплофізики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сігал, О.І. Павлюк, Н.Ю. 2014-04-13T16:56:57Z 2014-04-13T16:56:57Z 2012 Вуглецеві перспективи: виклики для України / О.І. Сігал, Н.Ю. Павлюк // Промышленная теплотехника. — 2012. — Т. 34, № 6. — С. 78-85. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0204-3602 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60271 339.9.( 551.58+502.15)(477) В статье проанализировано влияние тренда выбросов антропогенного диоксида углерода на климатические переговоры по сокращению выбросов парниковых газов. Рассмотрены возможные вызовы, которые могут появиться перед Украиной в рамках нового климатического соглашения. В статті надано аналіз впливу тренду викидів антропогенного двоокису вуглецю на кліматичні переговори по скороченню викидів парникових газів. Розглянуто можливі виклики, які чекатимуть на Україну в рамках нової кліматичної угоди. Analysis of the impact of the trend of anthropogenic carbon dioxide emissions on the climate negotiations on greenhouse gas emission reduction is provided. Possible challenges for Ukraine under the new climate agreement are reviewed. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Экология теплоэнергетических объектов Вуглецеві перспективи: виклики для України Carbon оutlook: сhallenges for Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Вуглецеві перспективи: виклики для України Сігал, О.І. Павлюк, Н.Ю. Экология теплоэнергетических объектов |
| title | Вуглецеві перспективи: виклики для України |
| title_alt | Carbon оutlook: сhallenges for Ukraine |
| title_full | Вуглецеві перспективи: виклики для України |
| title_fullStr | Вуглецеві перспективи: виклики для України |
| title_full_unstemmed | Вуглецеві перспективи: виклики для України |
| title_short | Вуглецеві перспективи: виклики для України |
| title_sort | вуглецеві перспективи: виклики для україни |
| topic | Экология теплоэнергетических объектов |
| topic_facet | Экология теплоэнергетических объектов |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60271 |
| work_keys_str_mv | AT sígaloí vuglecevíperspektiviviklikidlâukraíni AT pavlûknû vuglecevíperspektiviviklikidlâukraíni AT sígaloí carbonoutlookshallengesforukraine AT pavlûknû carbonoutlookshallengesforukraine |