Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)

The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Authors: Колоколова, А., Трифонов, Р.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут української мови НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6032
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860069723310391296
author Колоколова, А.
Трифонов, Р.
author_facet Колоколова, А.
Трифонов, Р.
citation_txt Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
description The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works.
first_indexed 2025-12-07T17:10:11Z
format Article
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2102 УДК 929:811.161.2Коломiєць ДОСЛIДНИК РУХУ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ I ФРАЗЕОБIОГРАФ (до ювiлею професора Л.I. Коломiєць) Це слово — про вченого, чий погляд подібний до погляду чи то го- динникаря, чи то досвідченого кінооператора, який фіксує живу природу. Маючи неоціненну для дослідника граматики увагу до дрібних деталей і здатність розрізняти їхні найтонші відмінності, вона наділена даром уявно розкласти нерівномірний поступ живої мови на безліч ка- дрів, чітко фіксуючи кожен рух, уловлюючи зміни, структурні і значен- нєві. Саме такі люди в національному мовознавстві копіткою працею, деталь за деталлю, прописують портрет мови — точніше, відразу багато її портретів «у різному віці»: щось на зразок особистої галереї. І саме за- вдяки таким людям наука отримує величезну базу лінгвістичних «осо- бливих прикмет», здатних прислужитися дослідникам наступних поко- лінь. 17 березня 2009 р. докторові філологічних наук, професору Лідії Іванівні Коломієць виповнилося 80 років, із яких майже шістдесят вона присвятила викладацькій і науковій діяльності. Л.І. Коломієць народилася 1929-го р. в с. Рябухине тепер Ново- водолазького району на Харківщині. Одержавши освіту на мовно- літературному факультеті Харківського педагогічного інституту, з 1950-го р. працювала вчителем української мови та літератури в Харкові. Незабаром вступила до аспірантури при кафедрі україн- ської мови Харківського університету. Із цього часу й розпочалася її педагогічна діяльність у вищій школі. Після закінчення аспірантури Лідія Іванівна захистила кандидатську дисертацію «Мова україн- ських грамот XIV—XV ст.» (у січні 1954 р.), викладала в Ужгород- ському (1953—1955 рр.), Харківському (1956 — 1964 рр.) університе- тах, а також у Харківському педагогічному інституті. У 1964—1994 рр. Л.І. Коломієць працювала в Ніжинському педін- ституті ім. М. Гоголя (протягом 1978—1988 рр. завідувала кафедрою © А.О. КОЛОКОЛОВА, Р.А. ТРИФОНОВ, 2009 ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 103 Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф... української мови), викладаючи дисципліни історико-лінгвістичного циклу, сучасну українську літературну мову. Керувала науковою ро- ботою студентів, довгий час була головою наукової ради товариства «Знання» на філологічному факультеті. Після захисту докторської дисертації 1979-го р. Лідія Іванівна здобула науковий ступінь доктора філологічних наук, а 1981-го р. їй було присвоєно звання професора. Нині професор Л.І. Коломієць працює Харківському національ- ному економічному університеті і Харківському національному уні- верситеті імені В.Н. Каразіна. І знайомство з науковим доробком Л.І. Коломієць, і будь-яка роз- мова з нею на фахові теми засвідчують: найцікавіше для цієї людини, що тільки може бути в мові, — то історичні джерела й факти, етимо- логічні, семантичні та граматичні особливості, які дозволяють зану- ритись у давні часи існування мови й виявити, як вона тоді функці- онувала, що несло в собі слово і як це вплинуло на теперішнє його побутування. Викликає щиру повагу різноманітність мовних проблем, які порушує непересічна дослідниця, — по суті, немає жодного ваго- мого періоду в історії української мови, який вона б оминула. Ґрун- товно опрацьовані в її статтях найрізноманітніші мовні факти — від ознак дохристиянського світосприйняття у фразеологізмах до контек- стів із науково-популярної періодики другої половини ХХ ст. Галузь науки про мову, яка цікавила Лідію Іванівну від початку на- укової діяльності й продовжує спонукати до наукових пошуків нині, — історична граматика. Серед перших її праць — стаття «До питання про формування категорії дієприслівника в українській мові» (1958). У ній ідеться про ті ознаки, які вказують на перехід нечленних активних дієприкметників у певних синтаксичних функціях у дієприслівники в українській мові XIV—XV ст. Систематизувавши складний матеріал, дослідниця зуміла, зокрема, дійти висновку про відмінність між спо- лучниковими і безсполучниковими конструкціями з дієприслівником. Безсполучникові дієприслівникові конструкції у писаних ділових до- кументах XIV—XV ст. вживались у складному синтаксичному цілому, коли необхідно показати, що дія, виражена дієприслівником, виступає складовою частиною іншої дії, вираженої особовим дієсловом, або що ці дії разом утворюють складне ціле» [3: 210 — 211]. Окремим видан- ням опублікована лекція для студентів-філологів «Дієприкметник і дієприслівник в історії української мови» (1959, у співавторстві з А.В. Майбородою). Згодом у полі зору дослідниці також опинилися дієприслівники та дієприслівникові конструкції в українських поезіях Т. Шевченка (1962); зокрема, Л.І. Коломієць звертає увагу на викорис- тання письменником «синтаксичних архаїзмів», наприклад конструк- цій з підметом у складі дієприслівникового звороту: «Розбивши вітер чорні хмари, / Ліг біля моря одпочить» [4: 38]. Чималу увагу вже кілька десятиліть науковець приділяє специ- фічній граматичній рисі української іменникової словозміни — флек- сії -ові (-еві) іменників другої відміни. Про це йшлося в роботі «З іс- торії флексії давального відмінка однини іменників чоловічого роду на -ові (на матеріалі ділових пам’яток доби української народно- сті)» (1962), надрукованій у харківському збірнику «Питання істо- ричного розвитку української мови». Л.І. Коломієць наголосила на ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2104 Колоколова А.О., Трифонов Р.А. тому, що зазначена флексія не могла з’явитися в українській мові під впливом польської, хоча близьке польське сусідство могло підтри- мувати в українській мові це закінчення. Кілька років тому (2002 р.) дослідниця знову звернулася до цієї специфічно української флексії, простеживши її в «Слові о полку Ігоревім». Загалом «Слово о полку Ігоревім» — то, без сумніву, знаковий (кажучи сучасною мовою мас-медіа, «культовий» — цей прикметник видається нам тут доречним, попри науковий контекст) для ювілярки твір. Вона вивчає саму пам’ятку, зокрема, спеціальні розвідки при- святила смисловим опозиціям, звертальним конструкціям; просте- жила генетичні зв’язки метафоричних текстових конструктів у романі М. Стельмаха «Дума про тебе» з вираженням поняття битви через об- раз жнив і молотьби, характерним для «Слова…». Залучення мовних одиниць із пам’ятки є регулярним у студіях Л.І. Коломієць, присвяче- них історії та семантиці фразеологізмів. Саме праці з історичної фразеології становлять найвагомішу час- тину доробку професора. Варто згадати, що саме Лідії Коломієць нале- жать параграфи про фразеологію XIV—XV і XVІ—XVІІІ ст. у курсі «Історія української мови: Лексика і фразеологія» (1983). Проте ін- терес дослідниці до цієї ділянки знань про мову склався значно рані- ше. Так, ще статті «Про деякі особливості фразеологічних сполук української актової мови XIV—XV ст.» (1960), «О фразеологических сочетаниях языка украинских актов XI —XVI веков» (1961) є важли- вим внеском Л.І. Коломієць у розуміння шляхів виникнення фразеоло- гічних одиниць. Дослідниця розробляє теорію про полісемічність слів старої української мови як причину появи фразеологізмів. Такими фразеологізмами були складені терміни, виникнення яких зумовила необхідність уточнити значення полісемічного слова конкретизацій- ними атрибутивними лексемами. Розуміння такого шляху виникнення фразеологічних одиниць, зазначає науковець, вимагає пильної уваги до значення слова в кожному конкретному фразеологізмі. І Л.І. Коло- мієць послідовно дотримується цього принципу, переконливо обґрун- товує семантику компонентів фразеологізмів, наводячи велику кіль- кість яскравих прикладів, залучаючи на підтвердження своєї думки спостереження інших мовознавців. Цінність такого дослідницького по- гляду, наприклад на сполуки держати правду («присягати»), карати на горло («позбавляти життя») тощо [1], — у нестандартності, специ- фічності лексичних значень слів правда, горло в цих випадках (так само, як і слів животъ, рука, голова, путь та інших у багатьох подібних спо- луках, які розглянуто в статтях). Тож ретельна праця з фразеологізма- ми дає тут щедрі плоди: як елементарне розуміння слова з минулого, так і можливість відтворити дуже цікаві фрагменти картини світу. Л.І. Коломієць наголошує й на стилістичному розмаїтті фразео- логізмів у староукраїнських грамотах, зазначаючи, що серед них є і ти- пові для актових документів складені терміни, дієслівно-іменні сполу- ки, позбавлені образності; і стійкі вирази, що мають у своєму значенні та оформленні специфічні ознаки художньо-поетичного характеру; і фразеологічні конструкції, які належать до розмовної мови. Уже в цих історико-мовних студіях, присвячених конкретному періоду функціонування фразеологічних одиниць певного стилю, ви- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 105 Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф... робився принцип досліджування фразеологізмів у динаміці. Л.І. Ко- ломієць, розглядаючи стійкі сполуки, що трапляються в актовій мові XIV—XVI століть, залучає для їх пояснення набагато ширший кон- текст: простежує наявність цих фразеологізмів у народнорозмовній мові, фольклорі (причому не лише українському, а ширше — сло- в’янському). Крім того, авторка виявляє вживання давніх фразеоло- гізмів у первинному чи трансформованому вигляді в текстах пізнішо- го часу, зокрема художній літературі ХІХ—ХХ ст. Велику увагу Л. І. Коломієць приділяє дієслівно-іменним сполу- кам — «характерній рисі дієслівної системи східнослов’янських мов», «одній з найдавніших і дуже стійких конструкцій» (набивати ціну, по- бачити світ, копати яму, подавати голос, держати слово, дати раду). Такі описові звороти, що «доповнюють і без того багатющу систему ді- єслова сучасної української мови» [2: 8], стають предметом розгляду в працях, присвячених мові літописів, українських грамот, полемічної лі- тератури, «Лексикону» Памва Беринди. Л.І. Коломієць присвятила та- кож низку статей дієслівно-іменним сполукам у мові письменників: Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Стельмаха. Тут Лідія Іванівна про- стежує традицію використання дієслівно-іменних сполук у мові письменників-попередників, а потім зупиняється на особливостях ужи- вання фразеологізмів у творах досліджуваного автора. Її цікавлять фор- мальна семантика таких зворотів (дослідниця звертає увагу на те, що носієм значення в дієслівно-іменних сполуках найчастіше є іменник, дієслово ж зберігає тільки граматичні ознаки), їхнє походження (пито- мо українське чи іншомовне, вплив діалектної стихії на вживання фразеологізмів у літературних творах, зокрема в О. Кобилянської), ін- ди відуально-авторські трансформації давніх фразем, функції фразеоло- гізмів у мові письменників (комунікативна, експресивна тощо). Цікавими є статті, присвячені групі фразеологічних одиниць, які створюють один мовний образ певного явища, або й окремому фразе- ологізму. У них Л.І. Коломієць простежує динаміку розвитку мовної одиниці протягом усієї історії її існування. Так, стаття «З життя фра- зем» (1973) цілком присвячена виразові положити (приложити, сло- жити) голову та його варіантам. Авторка зазначає, що цей вислів, який віддавна побутує у східних слов’ян (зустрічається в літописах Київ- ської Русі, «Слові о полку Ігоревім», літописі Самійла Величка), охо- че використовують письменники ХІХ і ХХ ст. Видається цінним те, що увагу Л.І. Коломієць привертають лінгвопрагматичні аспекти: дослідниця аналізує і функціонування сполуки лягти трупом, що з’являється в ХVIІ ст. При цьому не лише вказано на стилістичну й семантичну відмінність між цим виразом і «фраземами високого зву- чання»: положити голову, полягти головою, а й зазначено, що в літера- турі здавна простежується тенденція вживати фразему лягти трупом переважно для змалювання смерті ворожого війська. У статті «Поетична традиційна фразеологія на позначення БИТВИ» (1976) Л.І. Коломієць розглядає групу фразеологізмів, об’єд- наних репрезентацією образу битви. Крім уже згаданого образу жнив, молотьби, дослідниця простежує властиве слов’янам порівняння бит- ви з весіллям, бенкетом, на яке звертав увагу ще О.О. Потебня. Вона залучає широкий матеріал: тексти фольклору, літописів, «Слово…», ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2106 Колоколова А.О., Трифонов Р.А. твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, пись- менників ХХ століття й радянську періодику, а також порівнює функ- ціонування цього образу у творах російської літератури. Фразеологізми, пише дослідниця, живуть у мові віками, зберіга- ючи свою граматичну структуру й загальну семантику, однак протя- гом життя змінюється їхній лексичний склад, стирається чи, навпа- ки, завдяки індивідуально-авторським перетворенням увиразнюється образність. Продуктивна модель породжує інші мовні одиниці, що відрізняються відтінками семантики, стилістичним забарвленням, емоційно-експресивним навантаженням. А все разом — сталість грама- тичної структури і гнучкість семантики — і дозволяє фраземі «жити» в мові, бути «живим», яскравим засобом увиразнення, органічно вжи- ватися в текстах різних епох. Ці твердження, важливі для розуміння сутності мови, дістають численні обґрунтування в працях ювілярки. Важливе місце в науковому доробку Л.І. Коломієць посідають сту- дії з етимології фразеологізмів. Серед них і суто наукові, і науково- популярні розвідки «Декілька етногенетичних етюдів до фразеологіч- них одиниць» (1975; складається з двох «етюдів»: «Чому говорять «Погибоша аки обры»?», «Чому чекають, як каня дощу?»), «Чому ки- дають (вергають) перуни, дають перунів і йдуть до грому?» (1976). Роблячи історичні й етнографічні екскурси, розкриваючи міфологічні та інші суттєві нашарування у фразеологізмах, дослідниця подає мовні звороти як лінгвокультуреми. У статтях «Рудименти дохристиянсько- го світосприйняття у фразеологізмах» (2004), «Наслідуючи традиції Професор Л.І. Коломієць серед співробітників кафедри української мови (Харків) ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 107 Дослiдник руху граматичних форм i фразеобiограф... О.О. Потебні (етимологічні пошуки в царині фразеології)» (2006), на- писаних у співавторстві з О.А. Майбородою, ідеться про шляхи форму- вання фразеологізмів, умови, у яких вони розвиваються з вільних спо- лук. Особливу увагу авторів привертають фразеологізми, яким «не пощастило» з тлумаченням у науковій чи популярній літературі: непра- вильне пояснення фразеологізму може спричинити й неправильне ро- зуміння тексту художнього твору, у якому цей фразео логізм ужито. Зав дання ж дослідника — залучаючи етимологію, численні контексти вживання сполуки, встановити її справжнє значення. Саме спостереження Л.І. Коломієць над історичною фразеологією стали основою для докторської дисертації «Фразеологія української мови другої половини XVI — першої половини XVII століть (Генезис і стилістичне використання)». Лідія Іванівна також є одним із співавторів колективної академіч- ної праці «Сучасна українська мова. Морфологія» (1969) за редак- цією І.К. Білодіда (розділи «Прислівник», «Сполучник», «Частки»). Опубліковані у співавторстві з А.В. Майбородою посібники — збірни- ки вправ і завдань зі старослов’янської мови (з’явились у 1960-ті роки й потім не раз перевидавалися) та з історичної граматики української мови — стали надзвичайно цінними для викладачів і студентів укра- їнської вищої школи в ході вивчання складних курсів, утамували, за словами колег, які працювали в той час, голод на такі видання, вкрай необхідні в повсякденній роботі. Сама ж Лідія Іванівна нині також працює зі студентами, викладаю- чи українську і старослов’янську мови, є заступником голови спеціалізо- ваної вченої ради із захисту кандидатських дисертацій при Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. Її доповідь на конферен- ції, присвяченій 100-літтю від дня народження Ю. Шевельова, знов-таки стосувалася проблем історичної граматики; до друку подано статтю, у якій наголошено на українських рисах «Ізборника» 1076 року… Анастасія Колоколова, Роман Трифонов (м. Харків) 1. Коломиец Л.И. О фразеологических сочетаниях языка украинских актов XIV— XVI веков // Начальный этап формирования русского национального языка. — Л., 1961. — С. 237 — 254. 2. Коломієць Л.І. Дієслівно-іменні звороти у творі М. Стельмаха «Кров людська — не водиця» // Тези і рефер. доп. з мови і літ. на ХVІІІ звітній наук. конф. Харк. педін- ту. — Харків, 1963. — С. 8 — 11. 3. Коломієць Л.І. До питання про формування категорії дієприслівника в українській мові // Уч. зап. Харк. ун-ту. — 1958. — Т. 99: Труди філол. ф-ту. — Т. 6. — С. 201 — 213. 4. Коломієць Л.І. Синтаксичне функціонування дієприслівників і дієприслівникових конструкцій в українських поезіях Т.Г. Шевченка // Праці Одеського держ. ун-ту ім. І.І. Мечникова. — 1962. — Т. 152: Сер. філологічних наук. — Вип. 15: Питання слов. філології: Мовознавство. — С. 33 — 43. Anastasia Kolokolova, Roman Tryfonov GRAMMAR FORMS MOVEMENT INVESTIGATOR AND PHRASEOBIOGRAPHER (on the anniversary celebrations of professor L. Kolomiyets’) The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6032
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1682-3540
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:10:11Z
publishDate 2009
publisher Iнститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Колоколова, А.
Трифонов, Р.
2010-02-15T12:10:24Z
2010-02-15T12:10:24Z
2009
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць) / А. Колоколова, Р. Трифонов // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 102-107. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
1682-3540
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6032
929:811.161.2Коломiєць
The article is devoted to the jubilee of Professor L.I.Kolomiyets’, a language historian. It contains biographical information about her and a survey of her scientific works.
uk
Iнститут української мови НАН України
Ювілеї
Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
Grammar forms movement investigator and phraseobiographer (on the anniversary celebrations of professor L. Kolomiyets’)
Article
published earlier
spellingShingle Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
Колоколова, А.
Трифонов, Р.
Ювілеї
title Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
title_alt Grammar forms movement investigator and phraseobiographer (on the anniversary celebrations of professor L. Kolomiyets’)
title_full Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
title_fullStr Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
title_full_unstemmed Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
title_short Дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора Л.І. Коломієць)
title_sort дослідник руху граматичних форм і фразеобіограф (до ювілею професора л.і. коломієць)
topic Ювілеї
topic_facet Ювілеї
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6032
work_keys_str_mv AT kolokolovaa doslídnikruhugramatičnihformífrazeobíografdoûvíleûprofesoralíkolomíêcʹ
AT trifonovr doslídnikruhugramatičnihformífrazeobíografdoûvíleûprofesoralíkolomíêcʹ
AT kolokolovaa grammarformsmovementinvestigatorandphraseobiographerontheanniversarycelebrationsofprofessorlkolomiyets
AT trifonovr grammarformsmovementinvestigatorandphraseobiographerontheanniversarycelebrationsofprofessorlkolomiyets