Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі
Рассмотрено современное состояние и перспективы развития основных секторов биоэнергетики Европейского Союза: производство тепловой и электрической энергии, производство биогаза и моторных биотоплив. Проанализированы основные движущие силы развития сектора биоэнергетики в ЕС. Сделан вывод, что тверда...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60321 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, О.І. Дроздова, Г.І. Гелетуха // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 71-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859597574913130496 |
|---|---|
| author | Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Дроздова, О.І. Гелетуха, Г.І. |
| author_facet | Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Дроздова, О.І. Гелетуха, Г.І. |
| citation_txt | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, О.І. Дроздова, Г.І. Гелетуха // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 71-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная теплотехника |
| description | Рассмотрено современное состояние и перспективы развития основных секторов биоэнергетики Европейского Союза: производство тепловой и электрической энергии, производство биогаза и моторных биотоплив. Проанализированы основные движущие силы развития сектора биоэнергетики в ЕС. Сделан вывод, что твердая биомасса, которая используется, главным образом, для производства теплоты, является сейчас и будет в дальнейшем основной составляющей различных видов биомассы и биотоплив.
Розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку основних секторів біоенергетики Європейського Союзу: виробництво теплової та електричної енергії, виробництво біогазу і моторних біопалив. Проаналізовано основні рушійні сили розвитку сектору біоенергетики в ЄС. Зроблено висновок, що тверда біомаса, яка використовується, переважно, для виробництва теплоти, є наразі і буде в подальшому основною складовою різних видів біомаси та біопалив.
The paper presents analysis of the state of the art and future trends in the development of the main sectors of bioenergy in the European Union: heat and power production, biogas and biofuels for transport. The main drivers for bioenergy development in the EU are analyzed. It is concluded that solid biomass, which is used mainly for heat production, is now and will be in prospect the major constituent of different types of biomass and biofuels.
|
| first_indexed | 2025-11-27T22:14:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №2 71
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
УДК 620.92
Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Дроздова О.І., Гелетуха Г.І.
Інститут технічної теплофізики НАН України
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СЕКТОРІВ БІОЕНЕРГЕТИКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Розглянуто сучасний стан
та перспективи розвитку основ-
них секторів біоенергетики
Європейського Союзу: вироб-
ництво теплової та електричної
енергії, виробництво біогазу і мо-
торних біопалив. Проаналізовано
основні рушійні сили розвит-
ку сектору біоенергетики в ЄС.
Зроблено висновок, що тверда
біомаса, яка використовується, пе-
реважно, для виробництва тепло-
ти, є наразі і буде в подальшому
основною складовою різних видів
біомаси та біопалив.
Рассмотрено современное сос-
тояние и перспективы развития
основных секторов биоэнергетики
Европейского Союза: производство
тепловой и электрической энергии,
производство биогаза и моторных
биотоплив. Проанализированы ос-
новные движущие силы развития
сектора биоэнергетики в ЕС. Сделан
вывод, что твердая биомасса, кото-
рая используется, главным образом,
для производства теплоты, является
сейчас и будет в дальнейшем ос-
новной составляющей различных
видов биомассы и биотоплив
The paper presents analysis of
the state of the art and future trends in
the development of the main sectors
of bioenergy in the European Union:
heat and power production, biogas and
biofuels for transport. The main drivers
for bioenergy development in the EU
are analyzed. It is concluded that solid
biomass, which is used mainly for heat
production, is now and will be in pros-
pect the major constituent of different
types of biomass and biofuels.
ДЕ – відновлювані джерела енергії;
ВЕС – вітроелектростанція;
ГЕС – гідроелектростанція;
ЄС – Європейський Союз;
ТПВ – тверді побутові відходи;
е/е – електроенергія;
н.е. – нафтовий еквівалент.
Загальна характеристика сектору
біоенергетики
Сьогодні біомаса як паливо впевнено
займає четверте місце в світі за обсягами ви-
робництва енергії. Із біомаси та відновлю-
ваної частини органічних відходів виробляєть-
ся близько 10 % загального обсягу первинної
енергії – 1203 млн. т н.е./рік, в тому числі
(млн. т н.е./рік): в Китаї – 195, Індії – 162,
Європейському Союзі – 98, США – 82, Росії –
7, Україні – близько 1. Аналіз структури вироб-
ництва енергії з відновлюваних джерел пока-
зує, що біомаса є найпотужнішим з них, і її
частка становить майже 77 % серед всіх ВДЕ
(табл. 1). А з різних видів біомаси/біопалив пер-
ше місце посідає тверда біомаса – 93 % (рідкі
біопалива – 4 %, біогаз – 1,3 %, тверді побутові
відходи – 1,2 %) [1, 2].
Основним поштовхом до розвитку секто-
ру біоенергетики в Європі послужили нафтові
кризи 1970-х років. З кінця минулого сторіччя
більшість європейських країн розпочала вжи-
вати серйозні заходи для зменшення своєї
Табл. 1. Структура виробництва
первинної енергії в світі, 2008 рік
(загалом 12264 млн. т н.е.) [1]
Джерела енергії Частка у виробництві
первинної енергії
Нафта 33,1 %
Вугілля 27,0 %
Природний газ 21,1 %
ВДЕ, у тому числі:
біомаса
гідроенергія
інші ВДЕ*
12,8 %
9,8 %
2,2 %
0,7 %
Атомна енергія 5,8 %
Інше 0,2 %
* Геотермальна енергія, енергія вітру, сонця,
припливів.
залежності від нафти і для диверсифікації
енергоносіїв, в тому числі за рахунок біомаси.
В результаті цих дій структура споживан-
ня первинної енергії в ЄС дещо змінилася
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №272
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
порівняно з початком 1990-х років (табл. 2).
Так, частка вугілля зменшилася, а частка при-
родного газу, навпаки, збільшилася. Вне-
сок атомної енергії і гідроенергії зали-
шився незмінним. Хоча частка нафти в
енергоспоживанні в середньому по ЄС зменши-
лася лише на 2 %, треба відмітити, що окремі
країни досягли значно більших успіхів. Напри-
клад, Данія зменшила свою залежність від наф-
ти з 90 % до 40 %, Швеція – з 65 % до 27 %,
Фінляндія – з 50 % до 29 % [2, 3].
Частка біомаси у валовому внутрішньому
споживанні енергії в ЄС зросла з 3 % у
1995 році до 5,4 % в теперішній час. Якщо
порівняти цей показник з індикативною ціллю,
яку було поставлено в Білій Книзі Європейської
Комісії (1997 р.) [4] – 8,5 % у 2010 році – то
очевидно, що ціль не досягнуто. Це можна
пояснити трьома факторами. По-перше, у
1997 році було важко зробити точний про-
гноз по темпах росту сектору біоенергетики
в Європі. По-друге, прогнози по загальному
росту енергоспоживання в ЄС виявилися за-
ниженими. По-третє, деяким європейським
країнам, особливо з невеликою територією,
просто не вистачає власної біомаси для до-
сягнення цілей Білої Книги. Крім того, ці цілі
були індикативними, отже, по суті
Табл. 2. Структура валового внутрішнього
споживання енергії в Європейському Союзі
(загалом 1806 млн. т н.е.) [2, 3]
Джерела
енергії
Частка у валовому
внутрішньому споживанні
енергії
1991 рік 2007 рік
Нафта 38 % 36,4 %
Вугілля 26 % 18,3 %
Природний
газ 18 % 24 %
Атомна
енергія 13 % 13,4 %
Біомаса 3 % 5,4 %
Гідроенергія 1,5 % 1,5 %
Інше 0,5 % 1,0 %
Рис. 1. Внесок біомаси до загального енергоспоживання деяких країн ЄС-27 (2009 р.) [1, 2].
необов’язковими для виконання. При цьо-
му в ряді країн показник по енергетичному
використанню біомаси набагато вищий за
середньоєвропейський. Наприклад, в Латвії
частка біомаси у валовому внутрішньому
енергоспоживанні становить 24 % (лідер се-
ред країн ЄС), в Швеції і Фінляндії – 21 %, в
Австрії – 15,5 %, в Данії – 14,5 %, в Німеччині
– 7 % (рис. 1) [1, 2].
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №2 73
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Погляди на темпи розвитку відновлюваних
джерел енергії в Євросоюзі було переглянуто
в новому Енергетичному плані Європейської
Комісії 2007 року [5, 6]. За мету було по-
ставлено досягти частки ВДЕ у загальному
енергоспоживанні – 20 % та частки мотор-
них біопалив – мінімум 10 % у 2020 році. Для
порівняння: раніше планувалося досягти 12 %
ВДЕ і 5,75 % моторних біопалив у 2010 році.
На сьогодні реально досягнуто тільки 8 % ВДЕ
і 4 % біопалив на транспорті. Особливістю но-
вого Енергетичного плану є те, що поставлені
цілі є обов’язковими для виконання країнами-
членами ЄС. В так званій Дорожній Карті по
розвитку ВДЕ не тільки зафіксовані ці цілі,
але й проаналізовано за рахунок чого вони
можуть бути досягнуті. Так, ріст «зеленої»
електроенергії може бути забезпечено шля-
хом подальшого нарощування потужностей
вітрових електростанцій, в тому числі близько
третини – офшорних, і збільшення обсягів вико-
ристання деревної біомаси, енергетичних куль-
тур і органічних відходів на електростанціях
[7-9].
Теплова енергія
Найбільш динамічно розвивається сектор
теплової енергії з біомаси. Із всіх цілей, постав-
лених в Білій Книзі, було досягнуто лише одну
– по виробництву теплової енергії з біомаси
і відновлюваних джерел енергії в цілому. В
Білій Книзі було заплановано, що у 2010 році в
Європейському Союзі частка ВДЕ у виробниц-
тві теплоти складатиме 8,4 %, в тому числі біо-
маси – 7,9 %. Наразі з біомаси та відновлюваної
частини органічних відходів виробляється
13 % загального обсягу теплоти в ЄС – третє
місце за обсягами виробництва після природ-
ного газу (43 %) і вугілля (32 %). Практично вся
теплова енергія з ВДЕ отримується за рахунок
біомаси і органічних відходів (табл. 3). В ряді
країн показник виробництва теплоти з біомаси
значно вищий за середньоєвропейський:
Швеція – 64 % (лідер серед країн ЄС), Австрія
– 39 %, Фінляндія і Данія – 29 %, Латвія – 16 %
[1, 10].
Згідно прогнозу Європейської Комісії, на-
Табл. 3. Структура виробництва теплової
енергії в ЄС-27 (2008 р.) [10]
Енергоносії Обсяг виробництва,
ПДж
Природний газ 10386
Вугілля 7826
Біомаса та органічні
відходи 3175
Нафта 1552
Атомна енергія 63
Геотермальна енергія 22
Сонячна енергія
(теплові колектори) 0,58
Інші 1302,42
Всього виробництво
теплоти 24327
Частка біомаси
в загальному
виробництві теплоти
13 %
веденого в Дорожній Карті по розвитку ВДЕ, у
2020 році в ЄС з відновлюваних джерел буде
вироблятися 120 млн. т н.е. (5000 ПДж) тепло-
вої енергії. З них близько 75 % – з біомаси, а
решта, приблизно порівну, – з геотермальної
енергії (теплові насоси) та сонячної енергії
(теплові колектори).
Особливу увагу треба звернути на дані по
енергетичному використанню твердої біомаси.
З усіх видів біомаси/біопалив саме на неї
стабільно припадає левова частка викори-
стання: в 2006 р. – 80 %, в 2007 р. – 77 %, в
2010 р. – 69 %. Обсяги виробництва енергії з
твердої біомаси зростають кожного року, а пев-
не падіння питомої ваги у суміші різних видів
біомаси/біопалив можна пояснити тим, що
останніми роками спостерігається дуже актив-
ний розвиток сектору рідких біопалив [11, 12].
Швецію і Латвію можна навести як приклад
країн з особливо розвинутим напрямком ви-
робництва теплової енергії з біомаси, в основ-
ному деревної. Швеція має дуже розвинуту
систему централізованого теплопостачання.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №274
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Практично всі міста і містечка підключені до
такої системи. Серед усіх палив, що використо-
вуються в системі централізованого теплопос-
тачання, частка біомаси становить до 70 %. За
даними Шведського енергетичного агентства, у
2009 році ця країна досягла того, що частка
біомаси в кінцевому енергоспоживанні по сек-
торах економіки (31,7 %) перевищила част-
ку нафти (30,8 %). Це є важливим, оскільки
Швеція поставила собі за мету суттєво знизити
свою залежність від нафти.
Латвія має значні ресурси лісової біомаси
і активно використовує їх для опалення жит-
ла. Особливістю цієї країни є те, що саме
житловий сектор споживає найбільшу частку
енергії в загальній структурі енергоспоживан-
ня – більше 1,5 млн. т н.е., з яких близько 50 %
забезпечується біомасою. Частка біомаси в за-
гальному виробництві теплової енергії складає
16 %.
Електроенергія
Наразі з біомаси в середньому по
Європейському Союзу виробляється тільки
3 % загального обсягу електроенергії. В цьо-
му секторі серед всіх ВДЕ лідируючу позицію
займає гідроенергія (59 %), біомаса знаходить-
ся на третьому місці (19 %) після вітрових
електростанцій (20 %) (табл. 4).
В окремих країнах питомий показник ви-
робництва електроенергії з біомаси значно
вищий за середньоєвропейський: Фінляндія
– 12,4 % (європейський лідер), Данія – 9,8 %,
Швеція – 7,1 %, Австрія – 6 %, Німеччина –
4,7 %. В абсолютних одиницях найбільший
обсяг електроенергії з біомаси виробляється в
Німеччині – 30 ТВт·год./рік. Ця країна має один
з найвищих в Європі темпів нарощування елек-
троенергетики з ВДЕ, в тому числі з біомаси –
близько 1 % на рік. Вже у 2006 році Німеччина
досягла своєї національної індикативної цілі по
«зеленій» електроенергії – 12,5 % у 2010 році
[7]. Такий успіх можна пояснити тим, що з по-
чатку 1990-х років в країні діє «зелений» та-
риф на електроенергію, вироблену з ВДЕ. Цей
тариф є диференційованим не тільки по окре-
мих джерелах, але й всередині певного ВДЕ –
за рядом характеристик (для біомаси – це вид
біомаси, вид технології та потужність уста-
новки). З моменту уведення «зелений» тариф
в Німеччині переглядався кілька разів. Наразі
для електроенергії з біомаси він становить від
6,16…14,67 євроцентів/кВт·год. Найменшим
є тариф для біогазових установок потужністю
500…5000 кВт (біогаз полігонів ТПВ та станцій
аерації), найбільшим – для когенераційних
установок потужністю ≤ 150 кВт [13].
Згідно прогнозу, зробленому в Дорожній
Карті по розвитку ВДЕ, в 2020 році в Євросоюзі
буде вироблятися близько 1200 ТВт·год.
електричної енергії, з них 36 % – на вітрових
електростанціях, 32 % – великими ГЕС, 26 % –
з біомаси (в основному, тверда біомаса а також
біогаз та органічні відходи) [6].
Біогаз
Сектор біогазу в Європі розвивається до-
сить динамічно, але його масштаби на порядок
нижчі за обсяги використання твердої біомаси.
За даними 2007 року, в ЄС-27 було вироблено
5,9 млн. т н.е. біогазу. Це біогаз, отриманий з
відходів тваринництва і рослинництва, зібраний
на полігонах твердих побутових відходів та
станціях аерації. Лідером за обсягами вироб-
Табл. 4. Структура виробництва електричної
енергії в ЄС-27 (2007 р.) [2]
Вид ВДЕ ТВт·год.
Гідроенергія 310
Енергія вітру 104
Біомаса та органічні відходи 102
Сонячна енергія (фотоелементи) 3,8
Геотермальна енергія 5,8
Всього ВДЕ 525,6
Виробництво електроенергії в ЄС,
всього 3362
Частка ВДЕ в загальному
виробництві е/е 15,6 %
Частка біомаси в загальному
виробництві е/е 3,0 %
Частка біомаси серед всіх ВДЕ 19,4 %
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №2 75
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
ництва біогазу є Німеччина – 2,4 млн. т н.е.
(40 % загального обсягу), друге місце посідає
Великобританія – 1,6 млн. т н.е. (27 %) [14].
В Німеччині основний вид біогазу – це
біогаз з відходів сільського господарства,
який виробляється, переважно, на невели-
ких фермерських установках. Загалом в
країні налічується близько 4000 фермерських
біогазових установок, при цьому їх кількість
кожного року зростає на кілька сотень. У
Великобританії основним джерелом біогазу є
полігони ТПВ. Цей напрямок розвивається за
рахунок системи «зелених» сертифікатів, що
діє в країні. Виробник електроенергії має певну
квоту по виробництву «зеленої» електроенер-
гії, яка щорічно зростає. При виконанні
встановленої квоти виробник отримує доплату
до ринкової ціни електроенергії у розмірі що-
найменше 6,6 євроцентів/кВт·год. У разі неви-
конання або неповного виконання квоти вироб-
ник має сплачувати штраф уповноваженому
органу.
Данія займає четверте місце в Європі
(після Німеччини, Великобританії та Люк-
сембурга) по обсягу виробництва біогазу на
душу населення – 18 т н.е./1000 чоловік. На
відміну від Німеччини, в цій країні є більше
20 крупних (централізованих) біогазових уста-
новок, що використовують в якості сирови-
ни суміш рідкого гною з відходами харчової
промисловості. Крім того, працюють близько
60 невеликих фермерських установок. Розви-
ток цього сектору стимулюється «зеленим» та-
рифом на електроенергію, вироблену з біогазу
– 10 євроцентів/кВт·год. [14].
Біопалива для транспорту
За останні п’ятнадцять років спожи-
вання моторних біопалив в Європейському
Союзі зросло більш, ніш у 10 разів – з 0,3 %
у 1995 році до 4 % у 2009 році. В Білій Книзі
Європейської Комісії (1997 р.) прогнозувало-
ся, що найбільшими темпами виробництво і
споживання моторних біопалив буде розви-
ватися в Австрії, Німеччині, Франції, Італії.
Цей прогноз виправдався і сьогодні Німеччина
є лідером в ЄС по виробництву біодизеля
(2,86 млрд. л/рік), а Франція лідирує у
виробництві біоетанола (1,25 млрд. л/рік)
(табл. 5). За даними 2009 року частка вико-
ристання біопалив на транспорті становить
6,25 % у Франції і 5,50 % в Німеччині [9, 15].
Сектор моторних біопалив розвивається,
в основному, завдяки податковим пільгам, які
призначені компенсувати більшу собівартість
біодизеля і біоетанола у порівнянні з
традиційним пальним, яке вони заміщують.
У Франції така пільга діє ще з 1992 року, але
по мірі розвитку ринку рідких біопалив її дія
поступово обмежується. Наприклад, податок
на біоетанол був менший за податок на на-
фтове пальне на 18 євроцентів/л у 2009 р. і
11 євроцентів/л у 2010 р. На 2011 рік запла-
нована податкова пільга у 8 євроцентів/л.
В Німеччині зараз більше стимулюється ви-
користання сумішевого пального, ніж чи-
стого біодизеля (В100) або рослинної олії.
Так, податок на рослинну олію виріс з 9,9 до
Табл. 5. Виробництво і споживання моторних біопалив в ЄС-27 та в європейських
країнах-лідерах, млн. л (2009 р.) [9, 15]
Виробництво/споживання, млн. л ЄС-27 Німеччина Франція Іспанія Італія
Виробництво біодизеля 10187 2859 2206 967 830
Споживання біодизеля 12212 2824 2610 1135 1331
Виробництво біоетанола 3703 750 1250 465 72
Споживання біоетанола 4655 1157 907 303 235
Частка біопалив на транспорті 4,0 % 5,5 % 6,25 % 3,4 % 3,20 %
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №276
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
8,2 євроцентів/л протягом 2008-2009 років, а
податок на В100 – з 14,9 до 18,3 євроцентів/л,
що відповідає існуючому податку на сумішевий
дизель. Протягом 2010-2012 років заплановано
подальший ріст податку до 18,5 євроцентів/л
для чистої рослинної олії і до 18,6 євро/л
для В100. Для порівняння: податок на наф-
тове пальне в Німеччині становить 48,6…
67 євроцентів/л.
Прогноз розвитку секторів до 2020 року
Згідно прогнозів Європейської Комісії, у
період до 2020 року загальний обсяг вироб-
ництва первинної енергії з ВДЕ має майже
потроїтися і досягти близько 3000 ТВт·год./рік
(рис. 2). При цьому теплова енергія складати-
ме близько 45 % всього обсягу первинної
енергії і буде вироблятися, в основному, з
твердої біомаси і органічних відходів. Основни-
ми виробниками електроенергії будуть вітрові
електростанції, великі ГЕС та установки на
твердій біомасі. Найбільший ріст очікується у
секторі рідких біопалив – до 43 млн. т н.е./рік,
тобто на порядок більше обсягів теперішнього
виробництва [16].
Висновки
Біомаса є найпотужнішим відновлюваним
джерелом енергії як у світі в цілому, так і в
Європейському Союзі. Основною складо-
вою є тверда біомаса, яка використовується,
головним чином, для виробництва теплової
енергії. Така ж тенденція буде зберігатися і в
перспективі до 2020 року, хоча останніми рока-
ми спостерігається досить швидкий ріст секто-
ра моторних біопалив. Відновлювані джерела
енергії в ЄС розвиваються згідно нового Енер-
гетичного плану 2007 року і мають досягти у
2020 році 20 % загального енергоспоживання.
Рис. 2. Прогноз Європейської Комісії по росту використання ВДЕ до 2020 року [16]:
1 – рідкі біопалива; 2 – теплові насоси; 3 – сонячна теплова енергія на опалення та гаряче
водопостачання; 4 – тверда біомаса на опалення (автономне); 5 – геотермальна енергія
на опалення (мережа); 6 – органічна частина відходів на опалення (мережа); 7 – тверда
біомаса на опалення (мережа); 8 – біогаз на опалення (мережа); 9 – енергія вітру (офшорні
ВЕС); 10 – енергія вітру (наземні ВЕС); 11 – енергія приливів та відливів; 12 – сонячна
теплова енергія на виробництво е/е; 13 – фотоелектрика; 14 – малі ГЕС; 15 – великі ГЕС;
16 – геотермальна енергія на виробництво е/е; 17 – органічна частина відходів на
виробництво е/е; 18 – тверда біомаса на виробництво е/е; 19 – біогаз на виробництво е/е.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №2 77
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
ЛІТЕРАТУРА
1. Renewables Information. IEA Statistics,
2010.
2. EU energy and transport in figures. Statistical
Pocketbook. European Commission, 2010.
3. Panorama of Energy. Eurostat Statistical
Books, 2009.
4. Energy for the Future: Renewable Sources
of Energy. White Paper for a Community Strategy
and Action Plan. COM(97)599 final, 26.11.1997.
5. Directive 2009/28/EC of the European
Parliament and of the Council of 23 April 2009 on
the promotion of the use of energy from renewable
sources and amending and subsequently repealing
Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC.
6. Renewable Energy Road Map. Renewable
energies in the 21st century: building a more
sustainable future. COM(2006) 848 final, Brussels,
10.01.2007.
7. The Renewable Energy Progress Report.
COM(2009) 192 final, Brussels, 24.04.2009.
8. Directive 2003/30/EC of the European
Parliament and of the Council of 8 May 2003
on the promotion of the use of biofuels or other
renewable fuels for transport. Official Journal of
the European Union, 17.05.2003, L 123/42 - L
123/46.
9. Biofuels Barometer, N 198, 2010.
10. Інтернет сайт Міжнародного Енерге-
тичного Агентства (IEA – International Energy
Agency), http://www.iea.org/stats
11. Solid Biomass Barometer, N 188, 2008.
12. Solid Biomass Barometer, N 194, 2009.
13. Renewable Energy Sources Act – EEG 2009.
Інтернет сайт Федерального Міністерства
екології, охорони природи і ядерної безпеки
Німеччини (BMU) http://www.bmu.de/english/
renewable_energy/downloads/doc/42934.php
14. Biogas Barometer, N 186, 2008.
15. Biofuels Platform http://www.plateforme-
biocarburants.ch/en/home/
16. Renewables make the difference. European
Commission, 2008.
Получено 16.12.2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60321 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3602 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T22:14:29Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут технічної теплофізики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Дроздова, О.І. Гелетуха, Г.І. 2014-04-14T06:59:09Z 2014-04-14T06:59:09Z 2011 Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, О.І. Дроздова, Г.І. Гелетуха // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 71-88. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0204-3602 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60321 620.92 Рассмотрено современное состояние и перспективы развития основных секторов биоэнергетики Европейского Союза: производство тепловой и электрической энергии, производство биогаза и моторных биотоплив. Проанализированы основные движущие силы развития сектора биоэнергетики в ЕС. Сделан вывод, что твердая биомасса, которая используется, главным образом, для производства теплоты, является сейчас и будет в дальнейшем основной составляющей различных видов биомассы и биотоплив. Розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку основних секторів біоенергетики Європейського Союзу: виробництво теплової та електричної енергії, виробництво біогазу і моторних біопалив. Проаналізовано основні рушійні сили розвитку сектору біоенергетики в ЄС. Зроблено висновок, що тверда біомаса, яка використовується, переважно, для виробництва теплоти, є наразі і буде в подальшому основною складовою різних видів біомаси та біопалив. The paper presents analysis of the state of the art and future trends in the development of the main sectors of bioenergy in the European Union: heat and power production, biogas and biofuels for transport. The main drivers for bioenergy development in the EU are analyzed. It is concluded that solid biomass, which is used mainly for heat production, is now and will be in prospect the major constituent of different types of biomass and biofuels. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Нетрадиционная энергетика Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі Analysis of development of bioenergy sectors in the European Union Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Дроздова, О.І. Гелетуха, Г.І. Нетрадиционная энергетика |
| title | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі |
| title_alt | Analysis of development of bioenergy sectors in the European Union |
| title_full | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі |
| title_fullStr | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі |
| title_full_unstemmed | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі |
| title_short | Аналіз розвитку секторів біоенергетики в Європейському Союзі |
| title_sort | аналіз розвитку секторів біоенергетики в європейському союзі |
| topic | Нетрадиционная энергетика |
| topic_facet | Нетрадиционная энергетика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60321 |
| work_keys_str_mv | AT geletuhagg analízrozvitkusektorívbíoenergetikivêvropeisʹkomusoûzí AT želêznata analízrozvitkusektorívbíoenergetikivêvropeisʹkomusoûzí AT drozdovaoí analízrozvitkusektorívbíoenergetikivêvropeisʹkomusoûzí AT geletuhagí analízrozvitkusektorívbíoenergetikivêvropeisʹkomusoûzí AT geletuhagg analysisofdevelopmentofbioenergysectorsintheeuropeanunion AT želêznata analysisofdevelopmentofbioenergysectorsintheeuropeanunion AT drozdovaoí analysisofdevelopmentofbioenergysectorsintheeuropeanunion AT geletuhagí analysisofdevelopmentofbioenergysectorsintheeuropeanunion |