Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів
Розглядаються існуючі методи та установки для нагрівання і плавлення основ з низьким коефіцієнттом теплопровідності. Запропоновані метод та установки термоконтактного нагріву та плавлення речовин з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Метод та установки пройшли випробування в промислових умовах. Р...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60325 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів / А.А. Долінський, Л.М. Грабов, О.Є. Степанова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60325 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Долінський, А.А. Грабов, Л.М. Степанова, О.Є. 2014-04-14T13:28:43Z 2014-04-14T13:28:43Z 2011 Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів / А.А. Долінський, Л.М. Грабов, О.Є. Степанова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0204-3602 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60325 536.242 Розглядаються існуючі методи та установки для нагрівання і плавлення основ з низьким коефіцієнттом теплопровідності. Запропоновані метод та установки термоконтактного нагріву та плавлення речовин з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Метод та установки пройшли випробування в промислових умовах. Рассматриваются существующие методы и установки для нагревания и плавления основ с низким коэффициентом теплопроводности. Предложены метод и установки термоконтактного нагрева и плавления веществ с низким коэффициентом теплопроводности. Метод и установки прошли испытания в промышленных условиях. Existing methods and plants for heating and fusion of bases with low factor of heat conductivity are considered. Offered a method and plants of thermocontact heating and fusion of substances with low factor of heat conductivity. A method and plants have passed tests in industrial conditions. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Тепло- и массообменные процессы Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів Heat transfer at heating and fusion of bases for manufacturing of cosmetic and pharmaceutical preparations Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| spellingShingle |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів Долінський, А.А. Грабов, Л.М. Степанова, О.Є. Тепло- и массообменные процессы |
| title_short |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| title_full |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| title_fullStr |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| title_full_unstemmed |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| title_sort |
теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів |
| author |
Долінський, А.А. Грабов, Л.М. Степанова, О.Є. |
| author_facet |
Долінський, А.А. Грабов, Л.М. Степанова, О.Є. |
| topic |
Тепло- и массообменные процессы |
| topic_facet |
Тепло- и массообменные процессы |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Промышленная теплотехника |
| publisher |
Інститут технічної теплофізики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Heat transfer at heating and fusion of bases for manufacturing of cosmetic and pharmaceutical preparations |
| description |
Розглядаються існуючі методи та установки для нагрівання і плавлення основ з низьким коефіцієнттом теплопровідності. Запропоновані метод та установки термоконтактного нагріву та плавлення речовин з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Метод та установки пройшли випробування в промислових умовах.
Рассматриваются существующие методы и установки для нагревания и плавления основ с низким коэффициентом теплопроводности. Предложены метод и установки термоконтактного нагрева и плавления веществ с низким коэффициентом теплопроводности. Метод и установки прошли испытания в промышленных условиях.
Existing methods and plants for heating and fusion of bases with low factor of heat conductivity are considered. Offered a method and plants of thermocontact heating and fusion of substances with low factor of heat conductivity. A method and plants have passed tests in industrial conditions.
|
| issn |
0204-3602 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60325 |
| citation_txt |
Теплообмін при нагріванні і плавленні основ для виготовлення косметичних та фармацевтичних препаратів / А.А. Долінський, Л.М. Грабов, О.Є. Степанова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 5-12. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dolínsʹkiiaa teploobmínprinagrívannííplavlenníosnovdlâvigotovlennâkosmetičnihtafarmacevtičnihpreparatív AT grabovlm teploobmínprinagrívannííplavlenníosnovdlâvigotovlennâkosmetičnihtafarmacevtičnihpreparatív AT stepanovaoê teploobmínprinagrívannííplavlenníosnovdlâvigotovlennâkosmetičnihtafarmacevtičnihpreparatív AT dolínsʹkiiaa heattransferatheatingandfusionofbasesformanufacturingofcosmeticandpharmaceuticalpreparations AT grabovlm heattransferatheatingandfusionofbasesformanufacturingofcosmeticandpharmaceuticalpreparations AT stepanovaoê heattransferatheatingandfusionofbasesformanufacturingofcosmeticandpharmaceuticalpreparations |
| first_indexed |
2025-11-26T16:09:33Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:09:33Z |
| _version_ |
1850627414194913280 |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 5
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
Розглядаються існуючі мето-
ди та установки для нагрівання
і плавлення основ з низьким
коефіцієнттом теплопровідності.
Запропоновані метод та уста-
новки термоконтактного нагріву
та плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності.
Метод та установки пройшли ви-
пробування в промислових умо-
вах.
Рассматриваются существую-
щие методы и установки для нагре-
вания и плавления основ с низким
коэффициентом теплопроводности.
Предложены метод и установки тер-
моконтактного нагрева и плавления
веществ с низким коэффициентом
теплопроводности. Метод и уста-
новки прошли испытания в про-
мышленных условиях.
Existing methods and plants
for heating and fusion of bases with
low factor of heat conductivity are
considered. Offered a method and plants
of thermocontact heating and fusion
of substances with low factor of heat
conductivity. A method and plants have
passed tests in industrial conditions.
УДК 536.242
Долінський А.А., Грабов Л.М., Степанова О.Є.
Інститут технічної теплофізики НАН України
ТЕПЛООБМІН ПРИ НАГРІВАННІ І ПЛАВЛЕННІ ОСНОВ
ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КОСМЕТИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
С1 – теплоємність сталі;
С2 – теплоємність вазеліну;
d – діаметр ємності;
h – висота ємності;
R – питома теплота плавлення вазеліну;
Т1 – температура повітря в робочому
приміщенні;
Т2 – температура, до якої повинен бути нагрітий
вазелін;
V – об’єм, заповнений вазеліном;
ρ1 – щільність сталі;
ρ2 – щільність вазеліну;
δ – товщина стінки ємності;
ІТТФ – Інститут технічної теплофізики;
МЛФ – м’які лікарські форми;
НАНУ – Національна академія наук України.
Аналіз літературних джерел щодо проб-
лем нагріву та плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності засвідчує
необхідність розробки сучасних методів та
новітнього обладнання для більш ефективної
реалізації цих важливих технологічних
процесів. Вони повинні зменшити витрати
енергії на їх проведення та суттєво їх приско-
рити. Процеси нагріву і плавлення речовин з
низьким коефіцієнтом теплопровідності, та-
ких як вазелін, парафін, ланолін, тверді жири,
кристалогідрати, мазут, окремі види харчо-
вих продуктів та ін. широко розповсюджені
в різних галузях промисловості: хімічній,
фармацевтичній, нафтопереробній, харчовій.
Коефіцієнти теплопровідності та темпера-
тури плавлення деяких з названих речовин
представлені в табл. 1.
На підприємствах фармацевтичної про-
мисловості для нагріву та плавлення основ
для виготовлення косметичних і фармацевтич-
них препаратів застосовують тепломасообмін-
ні апарати періодичної дії з мішалками. Але
передача тепла в цих апаратах здійснюється в
нестаціонарному режимі з великим перепадом
температур, в зв’язку з чим змінюються темпе-
ратури препаратів, теплоносія, матеріалу, че-
рез який передається тепло. Це призводить до
суттєвих змін властивостей безпосередньо і са-
мих речовин, що є небажаним.
Для плавлення вазеліну та твердих жирів
використовують ванну з обігрівом оболонки.
Але при роботі на такому обладнанні неможли-
во домогтися рівномірного прогріву всієї маси
речовини, а отже, і якісної теплової обробки.
Тому подібне обладнання проблематично ви-
користовувати для теплової обробки речовин
з високою в’язкістю і з низьким коефіцієнтом
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №36
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
Табл. 1. Коефіцієнти теплопровідності та температури плавлення деяких речовин [1-4]
Назва речовини Температура плавлення, ºС Коефіцієнт теплопровідності, Вт/м·К
вазелін 37…50 0,2…0,22
парафін 50…57 0,26…0,34
твердий жир 34…37 0,17
віск 63…65 0,034…0,08
мазут 38…44 0,12…0,16
пінополістирольні вироби 60…70 0,037…0,042
повітря (для порівняння) –– 0,027…0,034
теплопровідності.
Найбільш розповсюдженою є технологія
плавлення речовин з низьким коефіцієнтом
теплопровідності, яка включає операції
транспортування речовин в тарі заводу ви-
готовлювача, їх завантаження в пристрої для
плавлення, реалізацію безпосередньо про-
цесу плавлення, вивантаження та транспор-
тування розплавленої речовини до наступної
технологічної операції. Слід зазначити, що на
діючих хіміко-фармацевтичних підприємствах
тривалість цього процесу складає від 12 до
24 годин, а питомі витрати теплової енергії
становлять 0,25…0,37 кВт·год/кг.
На рис. 1 наведено традиційну технологіч-
ну схему плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності.
В ІТТФ НАНУ створена експерименталь-
на установка для плавлення основ багатьох
МЛФ, наприклад, вазеліну, яка складається з
циліндричної ємності та комплекту стрічкових
електротканних нагрівачів, розташованих на
зовнішній поверхні ємності (рис. 2).
При використанні такого обладнання
кількість тепла, яка необхідна для розігрівання
ємності до заданої температури, визначається
як:
( )( )2
1 1 1 2 1 / 2Q C T T dh d= ρ − π δ + π δ . (1)
Кількість тепла, яка необхідна для
розігрівання вазеліну до заданої температури,
та переведення вазеліну в рідкий стан розрахо-
вуються відповідно за формулами:
( )2 2 2 2 1Q C V T T= ρ − (2)
та
3 2Q R V= ρ . (3)
Загальна кількість тепла для розігріву речо-
вини в циліндричній ємності буде складатися
з суми цих значень та втрат тепла в оточуюче
Рис. 1. Традиційна технологічна схема плавлення речовин
з низьким коефіцієнтом теплопровідності.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 7
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
середовище.
Дія комплекту електронагрівачів базується
на кондуктивному розігріві ємності та вазе-
ліну. Використання нагрівачів з поверхне-
ворозподіленим тепловиділенням дозволяє
отримати тепловий потік на великій площі,
що сприяє покращенню умов тепловіддачі.
Збільшення площі тепловиділення порівняно
з традиційними методами обігріву в теплових
камерах призводить до суттєвого зниження
температури на нагрівальних елементах, що та-
кож зменшує ризик локального перегріву речо-
вини.
Але при такому плавленні через стінки мета-
левої ємності швидкість переміщення фронту
плавлення в об’ємі мала завдяки низькій
теплопровідності середовища (рис. 3). З наведе-
ного фото видно, що вазелін розплавився біля
стінок циліндричної ємності, а в середині зали-
шився нерозплавленим.
Такі електронагрівачі виготовляються з
ізоляційних і струмопровідних ниток. Ткани-
на електронагрівача при цьому складається з
двох систем ниток, розміщених взаємно пер-
пендикулярно та переплетених між собою.
Одна з систем струмопровідних ниток слугує
нагрівальним елементом. В електронагрівачі
застосовується стрічка типу ЛТН-1-40-340-
1803 шириною 40 мм з опором одного метру
340 Ом. Стрічки зібрані в три секції. Рези-
стивним елементом в кожній секції служить
вуглеграфітова тканина УУТ-2 розміром
1750×230 мм. Він розміщувався в ізолю-
ючій оболонці з силіконової гуми радіацій-
Рис. 2. Експериментальна установка для нагрівання і плавлення з використанням
стрічкових електронагрівачів: 1 – циліндрична ємність; 2 – комплект стрічкових
електротканних нагрівачів; 3 – шафа керування.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №38
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
ного отвердіння, дубльованій склотканиною
(РЕТСАР) товщиною 0,2 мм з пробійною нап-
ругою 20 кВ/мм. З’єднання резистивного еле-
менту з ізоляцією здійснювалось за допомо-
гою кремній-органічного компаунда КЛТ-30.
Тепловою ізоляцією нагрівачів слугували
мати з базальтового супертонкого волокна.
Електрична ізоляція стрічкового електронаг-
рівача виконана трьома шарами гнучкого жаро-
стійкого слюдопласту марки ИФ Г-КАХВ
по ТУ 21-25-263-82. Його середня електрична
міцність при температурі 20ºС становила
25,2 кВ/мм. Кожна секція ізолювалась зі сто-
рони обігріваємої поверхні двома шарами
слюдопласту товщиною по 0,3 мм і одним
шаром зі сторони теплоізоляції, виконаної
войлоком з ультратонкого базальтового волок-
на виробництва Біличанського заводу «Тепло-
звукоізоляція». Електричні з’єднання секцій
між собою і до джерел живлення струмом
виконані термостійким проводом марки
ПВЛТТ-1 по ТУ-16 505.911-76. Кріплення сек-
цій стрічкового електронагрівача до обігрі-
ваємої ємності здійснювалось бандажами із
склотканини.
Криві температури нагріву вазеліну в ємності
з трьома стрічковими електронагрівачами по
зонах при різній глибині занурення термопар
зображені на рис. 4.
В Інституті технічної теплофізики НАНУ
розроблені установки «Термостат-100», «Тер-
мобат-4,5», а також «Термобат-9» для теплової
обробки та плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності за допомогою
локального термоконтактного способу нагріву
та плавлення [5].
Основним функціональним вузлом уста-
новки «Термобат-4,5» є електронагрівальний
апарат, призначений для контактного плавлен-
ня твердої речовини, а також відбору розплаву
із зони плавлення, який поринає у тверду речо-
вину в міру її плавлення. Температура розплаву
підтримується вищою за температуру фазового
переходу твердої речовини, залишаючись ниж-
чою температури її деструкції. Технологічна
схема установки для нагріву та плавлення типу
«Термобат» наведена на рис. 5. Вона включає:
електричний проточний котел 4 із трубчастим
електронагрівачем 5, розширювальний бачок
3 з циркуляційним насосом 1; датчики темпе-
ратури 2 і 6; плавильний елемент, виконаний у
вигляді теплообмінника, з'єднаного двома па-
ралельними трубами 9, 13 із котлом; кришку 10,
розташованою між котлом і плавильним еле-
ментом, адаптовану до ємності із продуктом 12,
яка може переміщуватися; шестеренний насос
Рис. 3. Фото протікання процесу плавлення вазеліну в ємності
з використанням стрічкових електронагрівачів.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 9
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
Рис. 5. Технологічна схема установки для нагріву та плавлення типу «Термобат»:
1 – циркуляційний насос; 2, 6 – датчики температури; 3 – розширювальний бачок;
4 – електричний проточний котел; 5 – трубчастий електронагрівач; 7 – шестеренний
насос для відведення розплаву; 8 – гнучкий шланг; 9, 13 – паралельні труби, з’єднані
з котлом; 10 – кришка; 11 – забірна труба; 12 – ємність з речовиною; 13 – шафа керування.
а) б)
Рис. 4. Температурні криві (а) нагріву вазеліну по зонах при різній глибині занурення
термопар: 1 – температура вазеліну в середині ємності; 2 – температура в другій зоні
(95 мм); 3 – температура в третій зоні (190 мм); 4 – температура в четвертій зоні
(285 мм); 5 – температура в п’ятій зоні (380 мм); 6 – температура в шостій зоні (475 мм);
7 – температура в восьмій зоні (570 мм); 8 – температура в дев’ятій зоні (665 мм);
9 – температура в десятій зоні (760 мм); 10 – температура навколишнього середовища,
та схема (б) розміщення термопар в ємності з вазеліном на відстані 20 мм від стінок.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №310
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
Рис. 6. Загальний вид установки
“Термобат-4,5” для прискореного
плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності.
для відведення розплаву 7, забірна труба якого
11 проходить через кришку й центр плавильно-
го елементу, а вихідна труба виконана у вигляді
гнучкого шланга 8; 14 – шафу керування.
Рис. 7. Технологічна схема прискореного плавлення речовин
з низьким коефіцієнтом теплопровідності.
Загальний вид установки для прискоре-
ного нагріву та плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності наведено на
рис. 6.
Аналіз роботи цієї установки показав, що
при її застосуванні скорочуються витрати
енергії та прискорюється технологічний про-
цес завдяки зменшенню терміну плавлення та
більш раціональному використанню енергії,
а також поєднанню процесів плавлення, до-
зування, вивантаження та транспортуван-
ня розплавленої речовини у одній установці.
Завдяки цьому була розроблена прискорена
технологія плавлення основ для виготовлення
фармацевтичних препаратів.
На рис. 7 наведено технологічну схему
прискореного плавлення речовин з низьким
коефіцієнтом теплопровідності.
Особливостями даної установки є те, що в ній
об`єднані чотири технологічні операції, а саме
плавлення, вивантаження, дозування та транс-
портування розплавленої речовини в одному
технологічному циклі. Операція завантаження
речовин в пристрій для їх плавлення відсутня
в зв’язку з тим, що цей процес реалізують без-
посередньо в тарі заводу-виготовлювача да-
них речовини. При цьому процес плавлення
здійснюється термоконтактним способом (па-
тент на винахід UA № 31435 «Спосіб плавлен-
ня речовини та пристрій для його здійснення»)
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 11
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
[6, 7]. За цим способом плавлення, на відміну
від діючих, поверхня, що обігрівається,
контактує з твердою поверхнею речовини. Це
дозволяє плавити речовини без попередньо-
го їх подрібнення. Зона контакту поверхні,
що обігрівається, та речовини є сталою, тому
продуктивність способу не залежить від
швидкості подачі її в зону контакту. Поверхню,
яка обігрівається, занурюють у речовину зверху
по мірі її плавлення до заздалегідь зазначеної
глибини занурення, при цьому температуру
цієї поверхні в зоні контакту підтримують
нижчою температури деструкції речовини, а
на поверхні розплаву – вищою температури її
плавлення.
Такий спосіб дозволяє нагрівати та роз-
плавляти лише ту частину речовини, яка
необхідна, тобто реалізовувати дозований
процес плавлення. Це дає можливість більш
раціонально використовувати енергію, підви-
щуючи коефіцієнт корисної дії та змен-
шуючи питомі витрати енергії в 4…5 разів.
Підтримання температури поверхні в зоні кон-
такту речовини, що плавиться, нижчою тем-
ператури деструкції, а на поверхні розплаву
Рис. 8. Установка типу «Термобат-М» з гвинтовим насосом: 1 – ємність
з речовиною; 2 – гвинтовий насос; 3 – нагрівач; 4 – шафа керування.
– вищою за точку її плавлення, дозволяє уни-
кати перегріву речовини, забезпечуючи ви-
соку якість косметичних та фармацевтичних
препаратів. В разі, коли розплавлена речови-
на перестає контактувати з поверхнею, що
обігрівається, тепло не передається речовині
і процес нагріву та плавлення припиняється.
При низькій теплопровідності речовин цей
процес має більш суттєві переваги, так як
термічну обробку не проходить речовина, що
знаходиться нижче зони плавлення. В ІТТФ
НАНУ виготовлено кілька установок типу
«Термобат» з шестеренними насосами для
видалення розплавленої речовини. Вони
впроваджені на Луганській та Ризькій фар-
мацевтичних фабриках. Тривалість процесу
плавлення вазеліну в ємності 200 л становить
від 2 до 4 годин в залежності від температури
поверхні нагрівача.
В ІТТФ НАНУ розроблена також установ-
ка «Термобат-М» (рис. 8) з гвинтовим насосом,
яка дає можливість відводити з зони плавлен-
ня речовини з більшою в’язкістю, що значно
скорочує час нагріву і плавлення речовин.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №312
ТЕПЛО- И МАССООБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ
Висновки
1. Оптимізація термоконтактного нагріву
та плавлення матеріалів, досягнута при
застосуванні установок типу «Термобат»,
дозволяє в 4…5 разів скоротити енерговитра-
ти при проведенні технологічних процесів,
особливо для речовин з низьким коефіцієнтом
теплопровідності.
2. Запропонований процес локально-
го контактного плавлення твердих речовин,
що характеризуються низьким коефіцієнтом
теплопровідності, є економічно більш вигідним.
Енерговитрати через розсіювання тепла в та-
ких матеріалах – вкрай незначні, а ККД при
передачі теплової потужності від нагрівача че-
рез шар розплаву до масиву, що плавиться, є
досить високим.
Установка для прискореного плавлення ре-
човин з низьким коефіцієнтом теплопровідно-
сті типу «Термобат-4,5» впроваджена на
Луганській фармацевтичній фабриці, а «Термо-
бат-9» – на Ризькій фармацевтичній фабриці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Грабов Л.М., Грабова Т.Л., Мусаелян Л.Ю.
Теплофизические свойства жидких энергетиче-
ских топлив // Енергетика та електрифікація –
№2 (318). – 2010. – С. 16-20.
2. Коэффициенты теплопроводности раз-
личных материалов [Электронный ресурс]. –
Режим доступа: http://www.infrost.ru/tech_info/
coefficient/.
3. Состав и получение воска [Электронный
ресурс]. – Режим доступа: http://www.sknowled.
com/ap/coctav_vocka_1.htm.
4. Кнунянц И.Л. и др. Химическая энцикло-
педия. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия»,
1990. – 671 с.: ил.
5. Грабов Л.М., Мерщій В.І., Грабова Т.Л.,
Посунько Д.В. Нове обладнання для теплової
обробки харчових продуктів // Харчова і пере-
робна промисловість. – 08-09/2005. – С. 24-25.
6. Пат. 31435 Україна, МПК7 В 01 J 6/00.
Спосіб плавлення речовини та пристрій для
його здійснення / Грабов Л.М. та інші; заявник
та патентовласник: Грабов Л.М., Мерщій В.І.,
Бондарь С.І. – № 98094668; заявл. 01.09.98;
надр. 17.12.01, Бюл. № 11.
7. Грабов Л.Н., Мерщий В.И., Ващенко В.Н.,
Писаренко Т.В. Оптимизация процесса термо-
контактного плавления материалов // Пром.
теплотехника. – 2000. – Т. 22, № 1. – С. 94-99.
Получено 16.02.2011 г.
|