Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси
Розглянуто основні принципи процесу абляційного піролізу біомаси і описано існуючі види абляційних реакторів. Зроблено висновок про перспективність цієї технології термохімічної конверсії біомаси з точки зору потенційної можливості виробництва відносно дешевого рідкого палива з біомаси. Рассмотрены...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси / Т.А. Желєзна, Г.Г. Гелетуха, О.І. Дроздова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 53-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860001933313441792 |
|---|---|
| author | Желєзна, Т.А. Гелетуха, Г.Г. Дроздова, О.І. |
| author_facet | Желєзна, Т.А. Гелетуха, Г.Г. Дроздова, О.І. |
| citation_txt | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси / Т.А. Желєзна, Г.Г. Гелетуха, О.І. Дроздова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 53-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Промышленная теплотехника |
| description | Розглянуто основні принципи процесу абляційного піролізу біомаси і описано існуючі види абляційних реакторів. Зроблено висновок про перспективність цієї технології термохімічної конверсії біомаси з точки зору потенційної можливості виробництва відносно дешевого рідкого палива з біомаси.
Рассмотрены основные принципы абляционного пиролиза биомассы и описаны существующие виды абляционных реакторов. Сделан вывод о перспективности этой технологии термохимической конверсии биомассы с точки зрения потенциальной возможности производства относительно дешевого жидкого топлива из биомассы.
The paper reviews the main principles of ablative fast pyrolysis and describes the existing types of ablative reactors. The paper draws a conclusion that ablative pyrolysis is a promising technology for the production of relatively cheap liquid biofuel.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:36:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 53
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
УДК 662.76
Желєзна Т.А., Гелетуха Г.Г., Дроздова О.І.
Інститут технічної теплофізики НАН України
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ АБЛЯЦІЙНОГО ПІРОЛІЗУ БІОМАСИ
Розглянуто основні принци-
пи процесу абляційного піролізу
біомаси і описано існуючі види
абляційних реакторів. Зроблено
висновок про перспективність цієї
технології термохімічної конвер-
сії біомаси з точки зору
потенційної можливості вироб-
ництва відносно дешевого рідкого
палива з біомаси.
Рассмотрены основные принци-
пы абляционного пиролиза биомас-
сы и описаны существующие виды
абляционных реакторов. Сделан вы-
вод о перспективности этой техно-
логии термохимической конверсии
биомассы с точки зрения потенци-
альной возможности производства
относительно дешевого жидкого то-
плива из биомассы.
The paper reviews the main
principles of ablative fast pyrolysis and
describes the existing types of ablative
reactors. The paper draws a conclusion
that ablative pyrolysis is a promising
technology for the production of
relatively cheap liquid biofuel.
Δhпір. – питома теплота для реалізації процесу
піролізу;
Δhпір.сух. – питома теплота для реалізації проце-
су піролізу в перерахунку на суху біомасу;
БМ – біомаса;
КШ – киплячий шар;
Р/Т – масове співвідношення рідких та твердих
продуктів піролізу.
Загальна характеристика
технологій швидкого піролізу
Швидкий піроліз дозволяє перетворити
біомасу у горючу рідину, яку легше і дешевше
транспортувати, зберігати й використовувати,
ніж саму біомасу. Якщо енергетична густи-
на, наприклад, соломи становить 2 ГДж/м3, а
деревної тріски – 8 ГДж/м3, то для піролізної
рідини, або піропалива, цей показник складає
28 ГДж/м3, що є аналогічним енергетичній
густині нафтового пального. Це означає, що
піропаливо можна відносно дешево транс-
портувати на великі відстані, тоді як біомасу
економічно доцільно перевозити лише на
відстань близько 50 км, максимум – 100 км.
Технології швидкого піролізу можна
класифікувати наступним чином: піроліз у ки-
плячому шарі, піроліз у циркулюючому кипля-
чому шарі, піроліз у двох реакторах киплячо-
го шару, абляційний піроліз (термін «абляція»
означає стирання, плавлення, руйнування) та
піроліз у потоці. На даний момент найкращі з
комерційної точки зору результати досягнуто
на установках з двома реакторами киплячо-
го шару. Це установки компанії Ensyn Group
Inc. (Канада), які працюють по запатентованій
технології RTРTM. Потужність найбільшої
з них складає 150 т/день по сухій сировині.
Перспективними для комерціалізації є та-
кож реактори абляційного піролізу, які мають
поліпшену можливість керування процесом.
Огляд існуючих дослідницьких та комерційних
установок швидкого піролізу біомаси наведено
в [1].
Характеристики піропалива, що вироб-
ляється за різними технологіями швидкого
піролізу – у киплячому шарі, у двох реакторах
КШ, абляційним піролізом – представлено в
табл. 1. З даних у таблиці видно, що піролізна
рідина, отримана різними способами, має май-
же однакову нижчу теплоту згорання – близько
17 МДж/кг. При цьому найменший вміст води
та найбільшу густину має піропаливо, отрима-
не на установці з киплячим шаром. Піропаливо
може як спалюватися в котлах (без попередньої
обробки), так і застосовуватися у газотурбінних
та дизельних двигунах (після підвищення
якості). Існуючі методи підвищення якості
піролізної рідини та способи її використання
описані в [2].
Абляційний піроліз
Абляційний піроліз є одним з видів швид-
кого піролізу, який зараз широко досліджується
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №354
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
в світі з метою отримання більшого виходу
рідких продуктів. Цей вид піролізу має вагомий
потенціал для створення реактора з високою
питомою продуктивністю, зменшеними роз-
мірами і зниженими капітальними витратами.
Теплопередача відбувається у процесі прямого
контакту твердих часток біомаси з нагрітою по-
верхнею реактора. Тепло передається поперек
тонкої плівки піролізної рідини. Абляційний
піроліз у порівнянні з іншими видами швид-
кого піролізу має дві характерні особливості:
значна швидкість руху часток біомаси відносно
нагрітої поверхні реактора (більше 1,2 м/с) і
високий тиск, прикладений до часток (більше
500 кПа), що приводить до значних швидко-
стей абляції (більше 1 мм/с). На сьогодні відомі
такі види абляційних реакторів: пластинчатий,
конусний, вихровий та шнековий.
Абляційний пластинчатий реактор
Конструкцію абляційного пластинча-
того реактора було розроблено в Астонсь-
кому університеті (Великобританія) [3, 4].
Абляційний ефект досягається за допомогою
чотирьох асиметрично розташованих лопаток,
що обертаються в реакторі зі швидкістю до
200 об/хв. Лопатки притискають частинки
біомаси до плоскої металевої поверхні, нагрітої
до температури 600 °С. Використання оберто-
вих лопаток є ефективним способом швидкої
абляції крупних частинок. Абляційний пластин-
частий реактор працює з частинками біомаси
розміром близько 6 мм. За результатами про-
ведених досліджень, найбільший вихід рідкого
продукту становить 66,1 % мас. при нагріванні
робочої поверхні реактора до температури
602 °С. Особливістю отриманого піропалива є
те, що воно досить стабільне і може зберігатися
більше двох років без помітних змін якості.
Технологію абляційного піролізу реалізовано
на двох лабораторних установках потужністю
3 кг/год і 20 кг/год по сировині.
Абляційний конусний реактор
Розробкою, дослідженням та впроваджен-
ням технології абляційного піролізу в конус-
ному реакторі займається компанія BTG-BTL
(Нідерланди) [6, 7]. Реактор складається з обе-
ртового конуса, всередині якого розташований
нерухомий конус. Процес швидкого піролізу
відбувається у вільному просторі між кону-
сами. Нижню частину обертового конуса, що
має ряд великих отворів, занурено в киплячий
шар, сформований частинками піску в потоці
азоту. Під дією розрідження, що виникає при
обертанні конуса, частинки піску всмоктуються
в конус через отвори. В реакторі відбувається
тісний контакт частинок біомаси та гарячого
піску. Більш детальний опис реактора та прин-
цип його роботи наведено в [1].
На даний момент існують кілька устано-
вок, що працюють за технологією абляційного
піролізу з конусним реактором: дві лабораторні
(10 і 50 кг БМ/год), пілотна – 250 кг БМ/год та
дві комерційні – 2 і 5 тон БМ/год. На пілотній
установці компанія BTG-BTL виробляє піро-
паливо на замовлення клієнтів. Швидкість
обертання конуса в цій установці складає
300 об/хв. Внаслідок короткого періоду існу-
вання продуктів піролізу в пароподібній фазі
втрата піропалива через реакції крекінгу стано-
вить всього 10 % мас., а кінцевий вихід рідкого
продукту досягає 7 5 % мас. При цьому вихід пі-
ролізних газів становить 10 % і вуглистої ре-
човини – 15 %. Установка працює на сировині
з розміром частинок < 6 мм і вологістю < 10 %
мас. Дотепер не виявлено ознак стирання
поверхні конуса частками біомаси або піску.
На сьогодні з усіх видів абляційного піролізу
саме технологія з використанням конусного
реактора має найбільші успіхи у досягненні
комерційного рівня використання.
Абляційний вихровий реактор
Технологію абляційного піролізу у вихро-
вому реакторі було розроблено в Національній
лабораторії відновлюваної енергетики США
(NREL) і реалізовано на лабораторній уста-
новці потужністю 20 кг БМ/год (рис. 1) [10].
За допомогою інертного носія (пари або азо-
ту з температурою 700 °С) частинки біома-
си з високою швидкістю подаються до реакто-
ра по тангенційній траєкторії. Зіштовхуючись
зі стінкою реактора, температура якої під-
тримується на рівні 625 °С, частинки миттєво
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 55
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
Табл. 1. Порівняння характеристик піропалива, отриманого різними технологіями швидкого
піролізу біомаси [3, 5, 7-9]
Параметри
RTP-технологія:
два реактори
КШ*
Установка
VTT
(Фінляндія):
КШ
Установка
NREL
(США):
абляційний
вихровий
реактор
Установка
BTG-BTL
(Нідерланди):
абляційний
конусний
реактор
Вміст твердих часток, % мас. н.д. 0,03 0,045
Вологість, % 14…31 (22) 17,0 18,9 15…30
pH 2,1…3,4 (2,5) 2,4 2,8 2,8…3,8
Густина, кг/м3 1160…1220
(1180) 1240 1200 1050…1250
Елементарний склад (суха маса):
С, %
Н, %
N, %
S, %
Зола, %
молярне відношення С/Н
молярне відношення С/О
55,3…63,5 (56,4)
5,2…7,0 (6,2)
39,43…
28,98 (37,1)**
0,07…0,39 (0,2)
0,00…0,05 (<0,01)
0,04…0,25 (0,1)
0,89…0,76 (0,76)
1,87…2,92 (2,02)
45,7
7,0
<0,01
0,02
0,2
н.д.
н.д.
46,5
7,2
0,15
0,02
<0,01
0,54
1,35
55…65
5…7
0,1…0,4
0,00…0,05
0,01…0,30
0,68
1,78
Вища теплота згорання, МДж/кг 22,1…24,3 (23,1) н.д. н.д. 16…19
Нижча теплота згорання,
МДж/кг 15…19 (17) 17,2 17,4 н.д.
В’язкість (при 40 °С),
сантипуаз 35…55 (45) н.д. 18 25…1000
(при 315 К)
Кінематична в’язкість,
сантистокс:
при 25 °С
при 40 °С
при 50 °С
233
134
н.д.
н.д.
н.д.
28
н.д.
н.д.
13,5
н.д.
н.д.
н.д.
Температура запалення, °С 51…58 (55) 95 64 н.д.
Температура застигання, °С -25 -19 н.д. н.д.
* в дужках наведено типове значення параметру;
** визначається по балансу; н.д. – немає даних.
плавляться з утворенням парогазової суміші.
Ця суміш швидко уноситься з реактору інер-
тним газом, в результаті чого час її перебуван-
ня в ректорі становить всього 50…100 мілі-
секунд. Парогазова суміш очищається від
твердих часток в циклоні і поступає в систему
охолодження. Вихід рідкого продукту за даною
технологією становить 65 %.
Однією з виявлених проблем конструкції
установки була висока ерозія стінок реактора.
О, % 47,0 46,1 **
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №356
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
Крім того, виникли питання щодо можливості
масштабування установки на більші потужності.
В результаті цього в NREL було прийнято
рішення призупинити роботи над абляційним
реактором і зосередити зусилля на дослідженні
процесу піролізу в киплячому шарі.
Реактор з двома шнеками
В німецькому науково-дослідному центрі
Forschungszentrum Karlsruhe (FZK) розроблено
процес BIOLIQ® для отримання рідкого палива
та хімічних речовин з біомаси [11, 12]. Процес
включає дві стадії: 1 – швидкий піроліз біомаси
з отриманням піролізної рідини, 2 – газифікація
суспензії, що складається з піролізної рідини та
частинок деревного вугілля, з наступним скра-
пленням отриманого синтез-газу.
Швидкий піроліз реалізований у реакто-
рі з двома шнеками, які обертаються в одно-
му напрямку. Завдяки оригінальній конструк-
ції в реакторі певним чином поєднано дію
невеликого ефекту абляції і «мілкого» кипля-
чого шару. Частинки біомаси змішуються з
Рис. 1. Схема установки з абляційним
вихровим реактором [10]:
1 – подача інертного газу, 2 – завантаження
біомаси, 3 – ежектор, 4 – лінія рециркуляції
твердих частинок, 5 – вихровий реактор,
6 – циклон, 7 – система охолодження,
8 – вихід деревного вугілля, 9 – вихід
піролізного газу, 10 – вихід рідкого продукту.
частинками матеріалу-теплоносія і перемі-
щуються в горизонтальному напрямку до
виходу з реактору. Біомаса нагрівається до
температури 450…550 °С і зазнає розкладу
з утворенням парогазової суміші. Ця суміш
поступає до циклона для очищення від твердих
частинок, а після цього – до системи охолод-
ження і конденсації для збору рідкого продукту.
В якості теплоносія може виступати пісок,
сталеві кульки діаметром 1,5 мм, частинки окси-
ду алюмінію. Використання піску є найгіршим
варіантом, оскільки виникає необхідність в
його частій заміні внаслідок стирання і утво-
рення дуже малих частинок. Ці частинки уно-
сяться з реактору парогазовою сумішшю і мо-
жуть попасти до суспензії, яка на другій стадії
процесу BIOLIQ® подається до газифікатора.
Щодо сталевих кульок, було встановлено, що
навіть після цілого року використання вони за-
лишаються практично неушкодженими. Масо-
ве співвідношення між теплоносієм і біомасою
становить 26/1 для стальних кульок, 15/1 – для
карбіду кремнію, 14/1 – для піску.
Було розроблено дві схеми циркуляції
матеріалу-теплоносія. Першу, із замкне-
ним контуром, реалізовано на лабораторній
установці продуктивністю 15 кг БМ/год. Дру-
гу, з незамкненим контуром, – на пілотній
установці продуктивністю 0,5 т БМ/год. У
першому варіанті теплоносій переміщується
ковшовим елеватором і нагрівається димови-
ми газами у теплообміннику (рис. 2). Другий
варіант передбачає пневматичне переміщення
теплоносія і його прямий контакт з димовими
газами (рис. 3).
Процес піролізу у реакторі з двома шнеками
досліджувався при температурі 500 °С і тиску
1 бар. Найкращі показники по виходу рідини
було отримано при піролізі деревини – 67 %
по масі (табл. 2). При цьому співвідношення
рідкий продукт/твердий продукт також було
найвищим – 3,8. Виробництво суспензії з
піролізної рідини і деревного вугілля у ко-
лоїдному змішувачі для наступної газифікації,
з точки зору енергетичних витрат, доцільно
при Р/Т > 2. Теплота, необхідна для реалізації
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 57
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
Рис. 2. Схема піролізної установки
із замкненим контуром циркуляції
теплоносія [12]: 1 – теплообмінник,
2 – система завантаження біомаси
з дозатором, 3 – піролізний реактор,
4 – ковшовий елеватор, 5 – парогазова
суміш, що направляється до системи
конденсації, 6 – деревне вугілля,
7 – димові гази, 8 – газ, 9 – повітря.
Рис. 3. Схема піролізної установки
із незамкненим контуром циркуляції
теплоносія [12]: 1 – повітря, 2 – газ,
3 – пісок, 4 – вихлопні гази, 5 – система
завантаження біомаси з дозатором,
6 – піролізний реактор, 7 – парогазова
суміш, що направляється до системи
конденсації, 8 – деревне вугілля.
Табл. 2. Вихід продуктів піролізу при використанні різних видів біомаси [12]
Вид біомаси
Вихід продуктів піролізу, мас. %
Р/ТДеревне вугілля + зола
(в тому числі зола)
Піропаливо + вода
(в тому числі вода) Газ
Деревина буку 17,9 (0,8) 67,2 (12,4) 14,9 3,8
Солома пшениці 25,5 (6,0) 49,8 (11,5) 24,7 2,0
Солома рису 35,1 (18,8) 42,4 (9,5) 22,5 1,2
Сіно 24,3 (6,5) 43,5 (9,8) 32,2 1,8
Висівки пшениці 28,5 (6,0) 59,2 (8,4) 12,3 2,1
процесу швидкого піролізу, становить
0,86…1,77 МДж/кг в залежності від виду
біомаси та її вологості (табл. 3).
Абляційний шнековий реактор
В Інституті технічної теплофізики НАН
України розроблено оригінальну конструкцію
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №358
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
Табл. 3. Теплота, необхідна для реалізації процесу швидкого піролізу [12, 13]
Вид біомаси (вологість) Δhпір., МДж/кг Δhпір.сух., МДж/кг
Дуб (8,0 % мас.) 1,61 ± 0,26 1,46 ± 0,28
Лушпайка вівса (10,2 % мас.) 1,04 ± 0,18 0,78 ± 0,20
Сосна (7,5 % мас.) 1,77 ± 0,31 1,64 ± 0,33
Солома кукурудзи (8,8 % мас.) 1,53 ± 0,26 1,35 ± 0,28
Солома пшениці (11,5 % мас.) 0,88 0,57
Тверда деревина (8,0 % мас.) 0,86 0,64
абляційного шнекового реактора. Принци-
повими відмінностями від піролізеру FZK
є наявність одного шнеку конічної форми і
відсутність інертного матеріалу-теплоносія.
Для дослідження технології швидко-
го абляційного піролізу споруджено лабора-
торну установку потужністю 15 кг БМ/год
(рис. 4). Принцип дії лабораторної установ-
ки полягає в наступному. Подрібнена біомаса
завантажується в бункер-дозатор, з якого над-
ходить до шнекового реактора. Шнек, оберта-
ючись в корпусі, проштовхує частки біомаси
вздовж осі реактора. Оскільки вісь шнеку має
конічну форму, зазор між шнеком та стінкою
реактора зменшується по мірі наближення
до виходу з реактора. Завдяки цьому частин-
ки біомаси зазнають ущільнення та стира-
ються об шнек та корпус реактора. Крім того,
біомаса нагрівається за рахунок теплоти, яка
ззовні підводиться до корпусу реактора. Про-
цес піролізу відбувається при температурі по-
рядку 500…600 °С. Утворена в ректорі парога-
зова суміш поступає до циклона для очищення
від твердих частинок, після чого направляється
до скрубера. В скрубері відбувається охолод-
ження парогазової суміші з відділенням рідкої
фракції – піролізної рідини, яка накопичується
в окремій посудині. На лабораторній установці
проведено пусконалагоджувальні роботи з ме-
тою її підготовки до серії експериментальних
досліджень.
В перспективі розроблену технологію
планується покласти в основу створення
мобільних установок для виробництва рідкого
палива з біомаси, а існуюча лабораторна
Рис. 4. Принципова схема лабораторної
піролізної установки ІТТФ НАН України:
1 – завантажувальний бункер-дозатор,
2 – піролізний реактор з конічним шнеком,
3 – циклон, 4 – зола, 5 – парогазова суміш,
6 – скрубер, 7 – піропаливо, 8 – посудина
для збору піропалива, 9 – піролізний газ,
10 – робоча рідина скрубера.
установка може слугувати їх прототипом.
Концепція використання таких установок в
Україні полягає в наступному. Мобільна уста-
новка пересувається від одного місця з висо-
кою концентрацією сировини до іншого, виро-
бляючи рідке паливо. Вироблене піропаливо
доставляється кінцевому споживачу транспор-
тними засобами у цистернах. Оскільки рідке
паливо має високу енергетичну щільність у
порівнянні з необробленою біомасою, його
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2011, т. 33, №3 59
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ И СЖИГАНИЕ ТОПЛИВА
перевезення на великі відстані (більше 100 км)
є економічно доцільним. За існуючих умов
найбільш оптимальним вважається спалюван-
ня піропалива у пиловугільних пальниках на
вугільних електростанціях України. Таким чи-
ном можна замістити використання природного
газу/мазуту, як підсвітки і, відповідно, скороти-
ти споживання викопних палив. Застосування
піропалива на вугільних електростанціях має
також позитивний екологічний ефект – знижен-
ня емісії парникових газів, оскільки біомаса є
СО2-нейтральною, зменшення рівня викидів
сірководню та оксидів азоту.
Висновки
Швидкий піроліз є перспективною
технологією термохімічної конверсії біомаси,
яка дозволяє відносно дешево отримати
рідке паливо з біомаси. Абляційний піроліз
є одним з видів швидкого піролізу, який
інтенсивно досліджується в світі і має добрий
потенціал для досягнення демонстраційного
та комерційного рівнів розвитку. Технологія
абляційного піролізу, що розробляється в ІТТФ
НАН України, в перспективі може бути покла-
дена в основу створення мобільних установок
для виробництва піропалива з біомаси. Засто-
сування таких установок сприятиме заощад-
женню традиційних енергоносіїв та покращен-
ню екологічної ситуації в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Железная Т.А., Гелетуха Г.Г. Современ-
ные технологии получения жидкого топлива из
биомассы быстрым пиролизом. Обзор. Часть 1.
// Пром. теплотехника. – 2005, т. 27, N 4. –
С. 91-100.
2. Железная Т.А., Гелетуха Г.Г. Современные
технологии получения жидкого топлива из био-
массы быстрым пиролизом. Обзор. Часть 2. //
Пром. теплотехника. – 2005, т. 27, N 5. –
С. 79-90.
3. Bridgwater A.V., Peacocke G.V.C. Fast
pyrolysis for biomass // Renewable and Sustainable
Energy Reviews. – N 4. – 2000. – Р. 1-73.
4. Peacocke G.V.C., Bridgwater A.V. Production
of liquids in high yields by ablative fast pyrolysis.
Proc. of the 8th European Bioenergy Conference.
Vienna, Austria, 3-5 October 1994, Vol. 3.–
Р. 1749-1756.
5. Oasmaa A., Czernik S. Fuel oil quality of
biomass pyrolysis oils – state of the art for the end
users // Energy & Fuels, 13, 1999.– Р. 914-921.
6. Prins W., Wagenaar B.M. Review of the
rotating cone technology for flash pyrolysis of
biomass. Proc. of the International Conference on
Gasification and Pyrolysis of Biomass. Stuttgart,
Germany, 9-11 April 1997.– Р. 316-326.
7. Venderbosch R.H., Prins W. Fast pyrolysis
technology development // Biofuels, Bioproducts
& Biorefining, 4, 2010.– Р. 178-208.
8. Venderbosch R.H., Ardiyanti A.R., Wildschut J.,
Oasmaa A., Heeres H.J. Stabilization of bio-
mass-derived pyrolysis oils // Journal of Chemi-
cal Technology & Biotechnology. Published
online: 3 March 2010.
9. Solantausta Y., Oasmaa A. Fast pyrolysis of
forestry residues and sawdust, production and fuel
oil quality. Proceedings of the International Nordic
2003 Conference.
10. Ringer M., Putsche V., and Scahill J. Large-
scale pyrolysis oil production: a technology
assessment and economic analysis. Technical
Report NREL/TP-510-37779, November 2006.
11. Henrich E. The status of the FZK concept
of bimass asification. Proceedings of the 2nd
European Summer School on Renewable Motor
Fuels, 29-31 August 2007, Warsaw, Poland.
12. Kornmayer C., Dinjus E., Henrich E.,
Weirich F. Advanced fast pyrolysis in a twin screw
mixer reactor. Proceedings of the 15th European
Conference and Exhibition, 7-11 May 2007, Berlin,
Germany.– Р. 1316-1319.
13. Daugaard D.E., Brown R.C. Enthalpy for
pyrolysis for several types of biomass // Energy &
Fuels, 17, 2003.– Р. 934-939.
Получено 07.02.2011 г.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60332 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3602 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:36:38Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут технічної теплофізики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Желєзна, Т.А. Гелетуха, Г.Г. Дроздова, О.І. 2014-04-14T13:48:27Z 2014-04-14T13:48:27Z 2011 Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси / Т.А. Желєзна, Г.Г. Гелетуха, О.І. Дроздова // Промышленная теплотехника. — 2011. — Т. 33, № 3 — С. 53-59. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0204-3602 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60332 662.76 Розглянуто основні принципи процесу абляційного піролізу біомаси і описано існуючі види абляційних реакторів. Зроблено висновок про перспективність цієї технології термохімічної конверсії біомаси з точки зору потенційної можливості виробництва відносно дешевого рідкого палива з біомаси. Рассмотрены основные принципы абляционного пиролиза биомассы и описаны существующие виды абляционных реакторов. Сделан вывод о перспективности этой технологии термохимической конверсии биомассы с точки зрения потенциальной возможности производства относительно дешевого жидкого топлива из биомассы. The paper reviews the main principles of ablative fast pyrolysis and describes the existing types of ablative reactors. The paper draws a conclusion that ablative pyrolysis is a promising technology for the production of relatively cheap liquid biofuel. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Использование и сжигание топлива Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси Investigation of biomass ablative pyrolysis technologies Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси Желєзна, Т.А. Гелетуха, Г.Г. Дроздова, О.І. Использование и сжигание топлива |
| title | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| title_alt | Investigation of biomass ablative pyrolysis technologies |
| title_full | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| title_fullStr | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| title_full_unstemmed | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| title_short | Дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| title_sort | дослідження технологій абляційного піролізу біомаси |
| topic | Использование и сжигание топлива |
| topic_facet | Использование и сжигание топлива |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60332 |
| work_keys_str_mv | AT želêznata doslídžennâtehnologíiablâcíinogopírolízubíomasi AT geletuhagg doslídžennâtehnologíiablâcíinogopírolízubíomasi AT drozdovaoí doslídžennâtehnologíiablâcíinogopírolízubíomasi AT želêznata investigationofbiomassablativepyrolysistechnologies AT geletuhagg investigationofbiomassablativepyrolysistechnologies AT drozdovaoí investigationofbiomassablativepyrolysistechnologies |