Text. context. edition. (огляд семінару)
On February the Institute of Ukraine of Ukrainian NA of Sci. and T.G. Shevchenko Institute of literature Ukrainian NA of Sci. conducted the first meeting of scientific seminar "Text. Context. Edition", the purpose of which was to extend the circle of specialists of different industries of...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6035 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Text. context. edition. (огляд семінару) / Г. Кобиринка // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 122-124. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6035 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кобиринка, Г. 2010-02-15T12:12:27Z 2010-02-15T12:12:27Z 2009 Text. context. edition. (огляд семінару) / Г. Кобиринка // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 122-124. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6035 808.1+047.31+801.73+81'371+655.41 On February the Institute of Ukraine of Ukrainian NA of Sci. and T.G. Shevchenko Institute of literature Ukrainian NA of Sci. conducted the first meeting of scientific seminar "Text. Context. Edition", the purpose of which was to extend the circle of specialists of different industries of gumanitary, which would estimate text from positions of its polyinformatical state, researches and edition practice were orientated on authenticity of text. uk Iнститут української мови НАН України Наукова хроніка Text. context. edition. (огляд семінару) Text. context. edition..(review of the seminar) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Text. context. edition. (огляд семінару) |
| spellingShingle |
Text. context. edition. (огляд семінару) Кобиринка, Г. Наукова хроніка |
| title_short |
Text. context. edition. (огляд семінару) |
| title_full |
Text. context. edition. (огляд семінару) |
| title_fullStr |
Text. context. edition. (огляд семінару) |
| title_full_unstemmed |
Text. context. edition. (огляд семінару) |
| title_sort |
text. context. edition. (огляд семінару) |
| author |
Кобиринка, Г. |
| author_facet |
Кобиринка, Г. |
| topic |
Наукова хроніка |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Text. context. edition..(review of the seminar) |
| description |
On February the Institute of Ukraine of Ukrainian NA of Sci. and T.G. Shevchenko Institute of literature Ukrainian NA of Sci. conducted the first meeting of scientific seminar "Text. Context. Edition", the purpose of which was to extend the circle of specialists of different industries of gumanitary, which would estimate text from positions of its polyinformatical state, researches and edition practice were orientated on authenticity of text.
|
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6035 |
| citation_txt |
Text. context. edition. (огляд семінару) / Г. Кобиринка // Українська мова. — 2009. — № 2. — С. 122-124. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kobirinkag textcontexteditionoglâdsemínaru AT kobirinkag textcontexteditionreviewoftheseminar |
| first_indexed |
2025-11-25T22:42:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:42:22Z |
| _version_ |
1850571973577408512 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2122
УДК 808.1+047.31+801.73+81'371+655.41
TEXT. CONTEXT. EDITION.
(огляд семiнару)
10 лютого 2009 року Інститут української мови НАН України ра-
зом із Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
провели перше засідання наукового семінару „Текст. Контекст. Еди-
ція”, метою якого було розширити коло фахівців різних галузей гума-
нітаристики, які б оцінювали текст з позицій його поліінформатив-
ності, а в дослідженнях та едиційній практиці були зорієнтовані на
автентичність тексту.
Актуальність дальшого розвитку текстології, без якої сьогодні не
можуть розвиватися ні літературознавство, ні мовознавство, ні фольк-
лористика, підкреслив у своєму виступі “Ідіолект і текст. (Про основ-
ні завдання семінару)” П. Гриценко (Інститут української мови НАН
України). Кожна з цих наук має свої напрацювання, елементи власної
методики, бо підпорядковані відповідним дослідницьким цілям. Інте-
гральною для цих наук щодо текстології, зазначив доповідач, є підви-
щена увага до тексту, його якості, яка визначається як відношення
аналізованого тексту до первісного, створеного автором.
Сучасні дослідження ідіостилю письменників свідчать, що друко-
вані варіанти відрізняються від написаного автором тексту. Твори, на-
писані у часі відносно віддаленому від моменту його вивчення, зазна-
вали впливу едиційної практики різних культурних і політичних епох,
традицій різних регіонів України.
Сьогодні, на жаль, більшість текстів українських класиків (Ольги
Кобилянської, Панаса Мирного, Василя Стефаника, Івана Франка та
ін.) відредаговані видавцями, часто без урахування волі автора. Такий
текст не відображає реальної мовної картини того часу і не може бути
використаний у дослідженні мовних особливостей автора.
Однак нерідко в дослідженні ідіостилю письменника його мовні
особливості вивчають без належної уваги до автентичного тексту, що
© Г.С. КОБИРИНКА, 2009
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2 123
Текст. Контекст. Едицiя. (огляд семiнару)
унеможливлює не тільки всебічне пізнання ідіостилю, а й встановлен-
ня закономірностей та тенденцій у структурі мови.
Саме тому, як зазначив доповідач, “реальною може стати зміна за-
гальної дослідницької парадигми, яка унеможливлювала б поширену
сьогодні байдужість до студійованого тексту, історії його створення авто-
ром й авторських перетворень, редагувань, історії видань і текстуальних
змін, т. зв. редакторських виправлень, часової, тематичної та мовної акту-
алізації написаного автором. Неувага до історії тексту — це неувага до
того культурного хронотопу, якому автор зобов’язаний і від якого автор
був залежний, а відтак — свідомо чи несвідомо відтворив його у тексті”.
Важливим є й те, що П.Гриценко не тільки окреслив першочерго-
ві завдання, які стоять перед дослідниками, а й запропонував шляхи
їх реалізації. На часі узагальнення досвіду розв’язання актуальних
проблем едиції, напрацювань різних творчих колективів українських
та зарубіжних дослідників, узагальнення досвіду аналізу текстів
(особ ливо аналізу мовознавчого) в опорі на рукописи і першодруки.
У плані організаційному запропоновано створити умови для ширшого
користування автентичними текстами — рукописами, що можливе із
застосуванням цифрових аналогів рукописів; водночас доповідач за-
пропонував каталогізувати всі рукописні фонди, що зберігаються в
різних установах, започаткувати серію видань на кшталт “Путівник
по фондах відділу рукописів” (К., 1999) та звести воєдино інформації
про розрізнені фонди.
Отже, дослідження тексту, спираючись на його автентику, потребує
максимально точного передавання особливостей вихідного рукопису чи,
за його відсутності, — авторизованого першодруку. Водночас перед упо-
рядниками такого тексту виникає чимало питань. О. Федорук у допові-
ді “Деякі мовно-правописні проблеми видання “Повного зібрання тво-
рів Пантелеймона Куліша” (Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка
НАН України) звернув увагу на ті проблеми, що постали перед автор-
ським колективом, який готує академічне зібрання творів П. Куліша.
Констатовано, що сьогодні ще відсутні єдині рекомендації, які мож-
на було б використати у процесі підготовки до видання різних томів
спадщини П.Куліша, бо за змістом ці томи дуже відрізняються. Перед
упорядниками стоїть проблема мовно-правописного передавання укра-
їнських та російських текстів та вибору словоформ, які слід осучаснюва-
ти, тобто передавати їх відповідно до норм сучасного чинного правопи-
су, а які треба зберігати як особливість мови ХІХ ст. і мови автора.
Зазначимо, що засадничою настановою, яку сформульовано в I т.
листів, є максимальне відтворення особливості Кулішевої мови.
Однак, на думку О. Федорука, не завжди можна діяти відповідно до
цієї постанови. Проблемною у мовно-правописному плані є підготовка
різних за своїм видом творів П. Куліша, написаних українською, — ори-
гінальних художніх творів (поезія, белетристика), художніх перекладів
і переспівів, фольклористичних, літературно-критичних, публіцистич-
них, філософських, педагогічних, історичних праць, мемуарів, листів.
Очевидним є те, що слово в поетичному творі має інше навантаження,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 2124
Кобиринка Г.С.
ніж в історичній праці. Доповідач зауважив, що “у поетичному творі
для читача важлива і семантика слова, і зафіксована у словоформі його
звукова оболонка, в історичному ж тексті словоформа має другорядне
значення, а на першому плані виступає семантика”. Саме тому за функ-
ціональною ознакою слова у текстах різного призначення доповідач
запропонував умовно поділити тексти на групи: та, у якій слово ви-
світлює передусім художньо-естетичну функцію; і та, у якій — логічно-
інформативну. В окрему групу запропоновано виділити епістолярний
жанр, оскільки в таких текстах, вважає О. Федорук, слово є і засобом
донесення інформації, і формою розкриття внутрішнього світу автора.
Саме тому відповідно до прагматики творів у різних томах можна буде
застосовувати дещо різний підхід щодо збереження мовних особливос-
тей, від найприскіпливішого до відносно довільного.
Доповідач зазначив, що у підготовці російськомовних художніх
текстів особливу увагу необхідно звертати на українізми, зберігати їх
форми і не осучаснювати відповідно до норм російського правопису.
Водночас О.Федорук підкреслив, що оскільки видання “Повного
зібрання творів Пантелеймона Куліша” є науковим, воно ляже в
основу численних передруків, адресованих широкому колу читачів,
зокрема й освітянам. А такі видання здійснюються з максимальною
модернізацією мови й правопису, до якої, очевидно, не може вдатися
наукове видання. Отже, створюючи базовий текст твору, упорядники
повинні бути свідомі того, що він стане прототекстом для адаптованої
версії, тобто зазнає додаткової мовно-правописної модернізації. Саме
тому є бажаною співпраця науковців Інституту літератури з видавця-
ми, щоб адаптовані версії текстів готували фахівці-текстологи.
Доповіді викликали жваве обговорення, у якому взяли участь на-
уковці Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка (Е. Соловей, П. Ми-
хет, С. Гальченко, Г. Бурлака, В. Дудко), Інституту мистецтвознав-
ства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського (О. Брицина),
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Гру-
шевського (І. Гирич).
Висловлено сподівання, що такі семінари сприятимуть подолан-
ню нігілізму й страху перед рукописами, створять ситуацію, коли до-
слідники спиратимуться передусім на автентичні тексти.
Ухвалено проводити такі семінари чотири рази на рік.
Галина Кобиринка (м. Київ)
Galyna Kobyrynka
TEXT. CONTEXT. EDITION.
(review of the seminar)
On February the Institute of Ukraine of Ukrainian NA of Sci. and T.G. Shevchenko Insti-
tute of literature Ukrainian NA of Sci. conducted the first meeting of scientific seminar
"Text. Context. Edition", the purpose of which was to extend the circle of specialists of dif-
ferent industries of gumanitary, which would estimate text from positions of its polyinfor-
matical state, researches and edition practice were orientated on authenticity of text.
Keywords: review of the seminar “Text. Context. Edition”.
|