Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6042 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут / Т. Черниш, Л. Хоменко // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 111-116. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6042 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Черниш, Т. Хоменко, Л. 2010-02-15T13:25:18Z 2010-02-15T13:25:18Z 2009 Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут / Т. Черниш, Л. Хоменко // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 111-116. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6042 "388": 811.16/Багмут uk Iнститут української мови НАН України Наукова хроніка Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут Scientific lecturing initiate into professor Alla Jo. Bagmut’s memmory Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут |
| spellingShingle |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут Черниш, Т. Хоменко, Л. Наукова хроніка |
| title_short |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут |
| title_full |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут |
| title_fullStr |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут |
| title_full_unstemmed |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут |
| title_sort |
наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора алли йосипівни багмут |
| author |
Черниш, Т. Хоменко, Л. |
| author_facet |
Черниш, Т. Хоменко, Л. |
| topic |
Наукова хроніка |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Scientific lecturing initiate into professor Alla Jo. Bagmut’s memmory |
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6042 |
| citation_txt |
Наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук, професора Алли Йосипівни Багмут / Т. Черниш, Л. Хоменко // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 111-116. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT černišt naukovíčitannâprisvâčenípamâtídoktorafílologíčnihnaukprofesoraalliiosipívnibagmut AT homenkol naukovíčitannâprisvâčenípamâtídoktorafílologíčnihnaukprofesoraalliiosipívnibagmut AT černišt scientificlecturinginitiateintoprofessorallajobagmutsmemmory AT homenkol scientificlecturinginitiateintoprofessorallajobagmutsmemmory |
| first_indexed |
2025-11-26T04:25:35Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:25:35Z |
| _version_ |
1850611675818885120 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 111
УДК "388": 811.16/Багмут
НАУКОВI ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНI
ПАМ’ЯТI ДОКТОРА ФIЛОЛОГIЧНИХ НАУК,
ПРОФЕСОРА АЛЛИ ЙОСИПIВНИ БАГМУТ
© Т.О. ЧЕРНИШ, Л.М. ХОМЕНКО, 2009
12 травня в Інституті української мови НАН України вшановува-
ли пам’ять відомого мовознавця Алли Йосипівни Багмут. Саме
в цей день їй виповнилося б 80 літ. Взяти участь у наукових читаннях
зголосилися 42 представники лінгвістичної науки.
Читання відкрив директор Інституту української мови доктор фі-
лологічних наук, професор П.Ю. Гриценко. Він розповів про життє-
вий і творчий шлях Алли Йосипівни, зокрема відзначив, що А.Й. Баг-
мут була ученицею Л.А. Булаховського, який збирав під дах Академії
наук УРСР знавців слов’янських мов. Співробітницею відомого дале-
ко за межами України Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні стала
й Алла Йосипівна. Вона брала активну участь у розбудові української
славістики, тут захистила кандидатську, потім — докторську дисер-
тації. Є, зокрема, співавтором “Словника слов’янської лінгвістичної
термінології”. Чимало зробила А. Й. Багмут для розвитку експери-
ментальної фонетики в Україні. Вона була завідувачкою відділу екс-
периментальної фонетики в Інституті мовознавства, в подальшому
очолила відділ фонетики та інтонології Інституту української мови
НАН України. Її праці з різної фонетичної проблематики, особливо
інтонації української та інших слов’янських мов, і досі є важливими й
актуальними. Алла Йосипівна, як і її попередник, дослідник фонетич-
ного, матеріального аспекту мови Л.А. Близниченко, так само спрямо-
вувала роботу відділу на комунікацію. П.Ю. риценко поділився також
планами про розвиток відділу експериментальної фонетики в Інсти-
туті української мови.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3112
Черниш Т.О., Хоменко Л.М.
Директор Інституту зачитав науковому зібранню лист, надісла-
ний надзвичайним і повноважним послом України в Канадському ко-
ролівстві Ігорем Осташем. Посол відзначив, що Алла Йосипівна зали-
шиться в історії лінгвістичної науки як видатний науковець, знавець
слов’янської філології, лексикограф, перекладачка, дослідниця фо-
нетичної системи української та інших слов’янських мов. Богеміст
за першою освітою, І. Осташ зауважив, що завжди схилявся перед
знанням Аллою Йосипівною чеської мови, а двотомний українсько-
чеський словник, над яким працювала й А.Й. Багмут, став, на його
думку, одним із найяскравіших здобутків сучасної богемістики.
Заступник директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні
доктор філол. наук, проф. В.М. Бріцин, зокрема, підкреслив широку
ерудованість Алли Йосипівни, її наукову принциповість, опіку моло-
дими науковцями.
На пленарному засіданні учасники читань зацікавлено вислухали
виступ-спогад Юлії Леонідівни Булаховської (Київ) — однокурсни-
ці, подруги, колеги Алли Йосипівни, котра розповіла про діяльність
“Славістичного гуртка” в Київському державному університеті ім.
Т.Г. Шевченка кінця 40 — поч. 50 рр. минулого сторіччя під орудою
Л.А. Булаховського. Гурток готував його членів до серйозної наукової
роботи, викладацької діяльності. Чимало з них стали відомими сла-
вістами, перекладачами, літераторами. Це, зокрема, Олег Микитенко,
Всеволод Нестайко, Воліна Пасічна. Алла Йосипівна, згадує Ю. Була-
ховська, саме в гуртку обрала тему для своєї дипломної роботи, а за-
тим і кандидатської дисертації. Вона стосувалася проблеми встанов-
лення оригінальності чеських Краледворського й Зеленогорського
рукописів.
Член-кореспондент НАН України В.В. Німчук (Київ) у своїй
ґрунтовній доповіді, присвяченій дослідженню Київських глаголич-
них листків, які у свій час вивчав ще П.Ф.Фортунатов, відзначив роль
А.Й. Багмут у встановленні оригінальності цієї визначної пам’ятки,
в тому, що листки ці — “нескробані, нечищені”. Такий висновок під-
твердило віднайдення в 70-х рр. минулого століття на Синайському
півострові ще 80 листків, написаних старослов’янською мовою з вико-
ристанням глаголиці.
О.В. Бас-Кононенко (Київ), науковий керівний ЛЕФ Київсько-
го національного університету імені Тараса Шевченка, розповіла про
створення в лабораторії фонотеки, що містить голоси відомих укра-
їнських мовознавців, у тім числі й інтерв’ю з Алою Йосипівною, ви-
тримки з якого Оксана Василівна запропонувала послухати. Це було
цікаво, зворушливо і ще збільшило відчуття присутності Алли Йоси-
півни в залі.
В.М. Абашина (Львів) визначила місце інтонаційних досліджень
А.Й. Багмут серед інших праць цієї проблематики, підкреслила, що
результати її досліджень є важливими для вивчення явищ актуально-
го членування, розуміння динамічної характеристики мови.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 113
Науковi читання, присвяченi пам’ятi... А.Й.Багмут
О.Л. Паламарчук та О.В. Антоненко (Київ) у доповіді “Педаго-
гічна діяльність А.Й. Багмут у Київському національному університе-
ті імені Тараса Шевченка” зупинилися на історії славістичних дослі-
джень на філологічному факультеті, відновленні 1947-го р. за участі
Л.А.Булаховського кафедри славістики. Алла Йосипівна, випускниця
цієї кафедри, повернулася сюди знаним у світі славістом, професором,
доктором філології, автором багатьох наукових праць. Її, наголоси-
ли авторки доповіді, відзначала системність знань, наукова ерудиція,
ораторське мистецтво. Найкращі студенти прагнули писати курсові та
дипломні роботи саме в Алли Йосипівни. Під її керівництвом захище-
но чимало кандидатських дисертацій.
Н.П.Плющ (Київ) зупинилася на особливостях вимови в сучас-
ній українській літературній мові, зокрема, звернула увагу на набли-
ження орфоепії до письма, тобто на феномен так званої “орфографіч-
ної вимови”. У зв’язку з цим Надія Прокопівна поставила дискусійне
питання, чи слід уважати таку вимову відхиленням від орфоепічних
норм.
Предметом доповіді М.П. Дворжецької (Київ) стали сучасні фо-
нетичні процеси британського стандарту англійської мови. Сьогодні
спостерігається значна варіабельність вимови навіть самих англійців;
відбувається вона передусім за рахунок редукції складів і слів. Допо-
відачка пояснює це явище тенденцією до економного використання
мовних ресурсів.
Л.М. Хоменко та М.К. Губарев (Київ) розповіли про створення
акустичного атласу голосних звуків сучасної української літературної
мови з використанням новітніх комп’ютерних досліджень. Виходячи
з принципів нерозривного зв’язку мови і мовлення, загального і кон-
кретного, автори поставили за мету віднайти фізичний (акустичний)
варіант голосних фонем у кожній її мовленнєвій реалізації (алофоні).
В результаті аналізу 2446 реалізацій голосних було виділено основну
фазу (ОФ), яка має всі властивості певного звука, включно з тембро-
вим забарвленням, що дозволяє не тільки ідентифікувати звук, але й
дати характеристику мовця. Ця фаза є відносно стабільною, тобто ди-
намічною. У подальшому в самій ОФ вдалося виділити стаціонарний
сегмент, який притаманний усім реалізаціям голосного і є незмінним
незалежно від позиційно-комбінаторних умов. Прослуховуючи його,
можна ідентифікувати звук, але без будь-яких вказівок на індивіду-
альне вимовляння. Саме цей сегмент названо “інваріантом” і запропо-
новано розглядати як акустичний корелят голосних фонем.
Л.К. Вахніна (Київ) висвітлила невідомі сторінки перекладаць-
кої діяльності Алли Йосипівни Багмут. В останнє десятиліття вона
вельми успішно співпрацювала з видавництвом “Етнос”, яке видавало
літературу, адресовану національним меншинам України. А.Й. Багмут
перекладала казки з чеської та словацької мов, була редактором книж-
ки “Казки для домашнього читання у німецькій недільній школі”; пе-
реклала на чеську та словацьку “Конституцію України”, “Солоспіви”
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3114
Черниш Т.О., Хоменко Л.М.
Миколи Лисенка. Л.Вахніна наголосила, що співробітники видавни-
цтва поважали Аллу Йосипівну за її ерудицію, блискучі знання мов,
щиру готовність допомогти колегам, надзвичайну скромність.
Під час проведення читань працювало дві секції: “Актуальні пи-
тання славістики” і “Теоретична та експериментальна фонетика”.
На засіданні секції “Актуальні питання славістики” було заслу-
хано одинадцять доповідей, присвячених широкому колу питань
слов’янського мовознавства: історичній лексикології та етимології, іс-
торичній діалектології та ареалогії, стилістиці, фразеології, терміно-
логії, перекладознавства та мовній кодифікації.
Т.Б. Лукінова (Київ) у доповіді “Із спостережень над деетимоло-
гізацією в українській мові” на багатому фактичному матеріалі проде-
монструвала зразки втрати прозорих зв’язків словотвірної похідності
між етимологічно спорідненими лексемами. Доповідь А.А. Кожино-
вої та О.М. Корсак (Мінськ) “Типологія номінації осіб у текстах
польськомовних заповітів, складених на території Білорусі” містить
нові відомості про історію польської лексики на північно-східному по-
граниччі, отримані шляхом вивчення численних архівних матеріалів.
І.А. Стоянов (Київ) у доповіді “Деякі роздуми з приводу нового слов-
ника церковнослов’янської мови” поділився своїми міркуваннями про
сучасний стан церковнослов’янської та старослов’янської лексикографії.
Т.О. Черниш (Київ) присвятила свій виступ проблемам семантичної
реконструкції лексичних одиниць, належних до історико-ети мо ло-
гічних гнізд праслов’янської мови. Є.А. Казанцева (Мінськ) розгля-
дала особливості лексичного й фразеологічного калькування в поль-
ських говірках Браславщини. Л.О. Науменко (Київ) у своєму виступі
“Лексична своєрідність термінів залізничного транспорту: аналітич-
ний аспект”, серед іншого, зауважила, що А.Й.Багмут в останні роки
життя працювала над укладанням багатомовного словника залізнич-
ної термінології.
Об’єктом виступу Т.А. Космеди (Львів) стали дискурсивні сло-
ва в сучасному урбанолекті, проаналізовані нею на матеріалі мовлен-
ня мешканців Одеси. Л.П. Васильєва (Львів) висвітлила соціолінг-
вальні чинники у формуванні чорногорського мовного стандарту, а
С.С. Єрмоленко (Київ) продемонстрував явище меліорації оригіналу
в художньому перекладі, схарактеризувавши його як пов’язане з лінг-
вокультурною адаптацією. Л.І.Даниленко (Київ) у своїй доповіді
“Чому своя сорочка до тіла ближча: міжслов’янські паралелі” проана-
лізувала феномен паралелізму й пов’язаної з ним варіативності в
паремійно-фразеологічному фонді слов’янських мов. Л.В. Непоп-Ай-
да чич (Київ) на широкому фольклорному матеріалі представила від-
ношення людина — квітка в польській мовній картині світу.
На секції “Теоретична та експериментальна фонетика” було за-
слухано дев’ять доповідей, які стосуються вивчення сегментних та
несегментних явищ різних мов. Так, Анна Коритовська (Польща,
м. Торунь) представила результати експериментального дослідження
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 115
Науковi читання, присвяченi пам’ятi... А.Й.Багмут
явища сандгі (насамперед студії п.Коритовської заторкують асиміля-
цію приголосних за участю голосу/шуму) в македонській мові, пока-
зала особливості функціонування македонських глухих та дзвінких
порівняно з іншими слов’янськими мовами.
Н.С. Вербич (Київ), остання аспірантка А.Й. Багмут, виголоси-
ла доповідь “Просодичні засоби вираження комунікативної настанови
“переконання” в усному монологічному тексті”. У результаті інстру-
ментального аналізу мовленнєвого матеріалу встановлено наявність
інтонеми переконування, котра має особливості як на рівні сприйнят-
тя, так і на рівні акустичного вираження.
О.С. Іщенко (Київ), залучивши значний мовленнєвий матеріал
і застосувавши до його дослідження нові експериментальні прийоми,
ще раз підтвердив наявність у сучасній українській літературній мові
двох різних фонем — /и/ та /і/. Автор також доводить, що звук [и] є
необхідною ланкою в системі голосних, яка забезпечує звуковий гар-
монізм українського вокалізму.
М.О. Вакуленко (Київ) у доповіді “Метод акустичних інваріан-
тів у дослідженні звуків мовлення: результати і перспективи” зосе-
редив увагу на постійних спектральних характеристиках українських
голосних, вимовлених в умовах звичайного мовлення, шепоту та змін-
ного тону. Показано, що найнижчі фонемні частоти, зумовлені коли-
ванням голосових зв’язок та резонансом Гельмгольца, не можуть бути
пов’язаними з інваріантними властивостями звуків мовлення. Єди-
ними фонемними варіантами є відношення між частотами головних
формант, але не їх абсолютні значення.
О.Ю. Бріцина (Київ) зупинилась на проблемі транскрибування та
створення партитури фольклорних записів та етнографічних інтерв’ю,
на важливості співробітництва .в цій галузі фонетистів, фольклорис-
тів та етнографів.
В.В. Бондаренко (Київ) у доповіді “Питання української орфое-
пії в лінгвістичному доробку Івана Огієнка” зазначила, що видатний
мовознавець, обстоюючи думку, що один народ повинен мати єдину
вимовну норму, багато зробив для становлення орфоепічних норм
української літературної мови. Особливу увагу звертав на мову укра-
їнського театру, вважаючи її зразковою. У часописі “Рідна мова”, за-
сновником і редактором якого він був, І.Огієнко вів сторінку, присвя-
чену питанням правильної вимови. Орфоепію розумів у широкому
сенсі, тобто включав у це поняття не тільки правильну вимову звуків,
але й інтонування та наголошування.
Своїми спостереженнями над особливостями семантико-син-
таксичної та інтонаційної структури імперативно-питальних вислов-
лювань в англійській мові поділилася Л.Б. Карпусь (Ніжин).
Важливо, що до експериментально-фонетичних досліджень долу-
чається наукова молодь. Так, взяли участь у читаннях дві студентки
КНУ імені Тараса Шевченка: В.В. Гаврилюк представила результа-
ти свого дослідження українського співочого мовлення, а В.В. Бон-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3116
Черниш Т.О., Хоменко Л.М.
даренко проаналізувала особливості функціонування в українських
засобах масової інформації акцентуаційних норм, уклала словничок
слів, у наголошуванні яких трапляється найбільше помилок.
Майже всі виступи викликали зацікавленість, вони супроводжу-
валися дискусіями, доповідачам було поставлено чимало запитань.
Т.О. Черниш, Л.М. Хоменко (м. Київ)
Tatjana Chernysh, Ludmyla Khomenko
SCIENTIFIC LECTURING INITIATE INTO
PROFESSOR ALLA JO. BAGMUT’S MEMMORY
Витяг із протоколу № 2
засідання погоджувальної комісії з проблемних питань
українського слововживання, словотворення та написання слів
Інституту української мови НАН України
від 26.11.2008 р.
Присутні: д.ф.н. К.Г. Городенська, д.ф.н. С.Я. Єрмоленко,
д.ф.н. Н.М. Сологуб, к.ф.н. І.С. Гнатюк,
к.ф.н. І.В. Єфименко, к.ф.н. Н.О. Яценко.
Порядок денний:
Випрацювання рекомендацій щодо вживання та написання слів.
СЛУХАЛИ: Про випрацювання рекомендацій щодо вживання
та напи сання слів.
Як правильно:
1) даїшник чи даївець, даїст?
2) есбеушник чи есбіст, есбівець?
3) педевешник, педевешний чи педевейник, педевейний?
4) ухвалити рішення чи ухвалити, прийняти ухвалу, прийняти рішення?
5) препарат показаний, протипоказаний (фарм.)
чи препарат рекомендований, нерекомендований?
6) затребуваний, запитуваний спеціаліст (рос. востребованный специалист)
чи запит на спеціаліста?
УХВАЛИЛИ: Рекомендувати для вживання:
1) даї́вець;
2) есбі ́ст;
3) педеве ́йник, педеве ́йний;
4) ухвалити, прийняти ухвалу, прийняти рішення;
5) препарат рекомендований (нерекомендований) для вживання;
6) запит на спеціаліста.
Голова засідання
д.ф.н., проф. К.Г. Городенська
Секретар
к.ф.н. Н.О. Яценко
Ваші міркування щодо поданих рекомендацій
просимо надсилати до погоджувальної комісії
(секретар — Н.О. Яценко, к. 628).
|