Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття)
На основі бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища піднасувного типу виявлено пластові води різного походження: 
 метаморфізовані морські низької і високої (до 62 г/л) мінералізації, глибинні розсоли, конденсаційні і близькі до них за складом води бароос...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60467 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) / С. Кушнір, М. Кость, І. Дудок, Р. Паньків // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 68-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860166158674558976 |
|---|---|
| author | Кушнір, С. Кость, М. Дудок, І. Паньків, Р. |
| author_facet | Кушнір, С. Кость, М. Дудок, І. Паньків, Р. |
| citation_txt | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) / С. Кушнір, М. Кость, І. Дудок, Р. Паньків // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 68-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологія і геохімія горючих копалин |
| description | На основі бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища піднасувного типу виявлено пластові води різного походження: 
метаморфізовані морські низької і високої (до 62 г/л) мінералізації, глибинні розсоли, конденсаційні і близькі до них за складом води бароосмотичних потоків. Більш 
концентровані води трапляються у верхній частині нижньодашавської підсвіти (до 
НД-5), натомість маломінералізовані – на всіх горизонтах, але концентруються переважно в НД-4, 5 та НД-7. При цьому розсоли з М > 100 г/л присутні тільки в горизонтах НД-1–3. У водах верхньодашавської підсвіти (ВД-10–13) мінералізація змінюється в межах 28,8–61,9 (середнє – 43,8 г/л), маломінералізована (1,76 г/л) вода 
– у горизонті ВД-9. Результати розрахунків бароосмотичних характеристик пластових вод по горизонтах засвідчили, що гідрогеологічні умови в одному і тому самому 
горизонті на різних ділянках величезної за розмірами Хідновицької площі можуть 
сильно відрізнятися, і пов’язано це, насамперед, з різною проникністю порід. Виявлено постійний глибинний бароосмотичний потік молекул H₂O (з домішкою NaCl) 
догори розрізом, який надав більшості пластових вод характерний тільки для цього 
родовища хлоридно-натрієвий склад та значну поширеність маломінералізованих вод 
в усіх горизонтах. Вплив геологічно тривалого бароосмосу на північно-західному 
блоці Хідновицької структури виявився значно сильнішим, аніж на південно-східному, де проникність відкладів набагато більша і важливу роль могла відігравати 
проста фільтрація. Існування на Хідновицькому газовому родовищі постійного бароосмотичного потоку молекул Н₂О із глибинних структур дозволяє припускати можливість і постійного потоку газів із надр Крукеницької западини через сильно розігріті розущільнені ділянки глинистих порід як своєрідний прояв газового осмосу.
We have conducted a baroosmotic analysis of hydrogeological conditions at a gas
field of underthrust type. It appears that one can observe edge waters of different origin:
metamorphosed sea waters of low and high (up to 62 g/l) mineralization, deep-seated salt
brines, condensation waters and closed to them by composition waters of baroosmotic
flows. More concentrated waters are found in the upper part of the Lower Dashava Subformation (up to LD5), and low-mineralized are distributed throughout all horizons, but
are mainly concentrated in LD4 and LD5 and LD7. In addition, brines with M > 100 g/l
are found at horizons LD1, 2 and 3 only. In waters of the Upper Dashava Subformation
(UD 10–13) mineralization ranges within the limits of 28.8–61.9 (average – 43.8 g/l), lowmineralized (1.76 g/l) water is found at the horizon of UD9. Low-mineralized waters are
concentrated in localities of slightly permeable deposits and concentrated ones in localities of high-permeable deposits where the relative role of the baroosmotic transfer and
filtration should be different not only for waters, but for gases too. Results of calculation
of baroosmotic characteristics of edge waters by horizons have testified to that hydrogeological condition in the same horizon at different localities of the Khidnovychy area of
enormous size can differ sufficiently one from another, and this is connected first of all,
with different permeability of rocks. Constantly acting deep-seated baroosmotic flow of
H₂O-molecules (with admixture of NaCl) is found upward the section which gave the
chloride-sodium composition, characteristic of these fields only, to most edge waters and
sufficient extension of low-mineralized waters in all horizons. The influence of geologically prolonged baroosmose in the north-western block of the Khidnovychy structure has
appeared to be much stronger than that one in the south-eastern block where permeability
of deposits is much higher and simple filtration could play an important role. The existence of continuous baroosmotic flow of H₂O-molecules from the deep-seated structures
at the Khidnovychy gas field allows us to suppose the possibility of constant flow of gases
from the bowels of the Krukenychy deep through heated unconsolidated sites of clay rocks
as a kind of gas osmose manifestation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
68
© Святослав Кушнір, Марія Кость, Ігор Дудок, Роман Паньків, 2012
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159)
УДК 551.49+552.52+541.123:550.41
Святослав КУШНІР, Марія КОСТЬ, Ігор ДУДОК, Роман ПАНЬКІВ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
БАРООСМОТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ
ХІДНОВИЦЬКОГО ГАЗОВОГО РОДОВИЩА
(УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕДКАРПАТТЯ)
На основі бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов Хідновицького га-
зового родовища піднасувного типу виявлено пластові води різного походження:
метаморфізовані морські низької і високої (до 62 г/л) мінералізації, глибинні розсо-
ли, конденсаційні і близькі до них за складом води бароосмотичних потоків. Більш
концентровані води трапляються у верхній частині нижньодашавської підсвіти (до
НД-5), натомість маломінералізовані – на всіх горизонтах, але концентруються пе-
реважно в НД-4, 5 та НД-7. При цьому розсоли з М > 100 г/л присутні тільки в гори-
зонтах НД-1–3. У водах верхньодашавської підсвіти (ВД-10–13) мінералізація змі-
нюється в межах 28,8–61,9 (середнє – 43,8 г/л), маломінералізована (1,76 г/л) вода
– у горизонті ВД-9. Результати розрахунків бароосмотичних характеристик пласто-
вих вод по горизонтах засвідчили, що гідрогеологічні умови в одному і тому самому
горизонті на різних ділянках величезної за розмірами Хідновицької площі можуть
сильно відрізнятися, і пов’язано це, насамперед, з різною проникністю порід. Ви-
явлено постійний глибинний бароосмотичний потік молекул H2O (з домішкою NaCl)
догори розрізом, який надав більшості пластових вод характерний тільки для цього
родовища хлоридно-натрієвий склад та значну поширеність маломінералізованих вод
в усіх горизонтах. Вплив геологічно тривалого бароосмосу на північно-західному
блоці Хідновицької структури виявився значно сильнішим, аніж на південно-схід-
ному, де проникність відкладів набагато більша і важливу роль могла відігравати
проста фільтрація. Існування на Хідновицькому газовому родовищі постійного баро-
осмотичного потоку молекул Н2О із глибинних структур дозволяє припускати мож-
ливість і постійного потоку газів із надр Крукеницької западини через сильно розігрі-
ті розущільнені ділянки глинистих порід як своєрідний прояв газового осмосу.
Ключові слова: Хідновицьке газове родовище, бароосмотичні процеси, маломі-
нералізовані води, температура пластових вод.
Хідновицьке родовище належить до найбільших на Передкарпатті (Щер-
ба і ін., 1987; Павлюх, 2009; Атлас…, 1998; Карпатська…, 2004). Відкрите
воно ще 1935 р., але необхідні геологорозвідувальні роботи та підрахунки
запасів на ньому були проведені лише в 1963–1966 рр. На поверхні родо-
Гідрогеологія
69
вище займає площу приблизно 100 км2 і складається із 7 покладів газу, роз-
ташованих у піщано-алевритових прошарках глинистих відкладів нижньо-
го сармату (горизонти дашавської світи ВД-13, НД-1–5, 7) на Хідновицько-
му піднятті перед фронтом Стебницького насуву (Крукеницька ділянка Зов-
нішньої зони Передкарпатського прогину). При експлуатації родовища ви-
явилося, що його видобувні запаси з часом постійно збільшуються (1966 р.
– 16,1; 1984 р. – 16,3; 1994 р. – 17,0; а 2004 р. – 19,2 млрд м3). Геологи
пов’язують це здебільшого з дренуванням усе менш проникних низькопо-
ристих колекторів. 1993 р. загальний видобуток становив уже 91,7 % від за-
пасів (Атлас…, 1998). Сьогодні на родовищі щорічно добувають приблизно
100 млн м3 газу.
Пластові води родовища в основному належать до контурних, частина з
них є внутрішньопластовими (водоносні прошарки в товщі газових колекто-
рів). Під час досліджень зібрано 72 аналізи вод, за якими можна достатньо
точно схарактеризувати гідрогеологічні умови. Виявилося, що води родови-
ща мають розмаїті мінералізацію та хімічний склад і вирізняються серед вод
інших газових родовищ Передкарпаття максимальною поширеністю вод хло-
ридного типу. Щоб з’ясувати причини цього, автори (Геохімічні…, 2005) ви-
користали статистичний аналіз, а для найпоширеніших хлоридних вод до-
датково і факторний аналіз. Це дало можливість у водах родовища виділити
4 основні групи: хлоридно-натрієві – 51,7 %; хлоридні кальцієво-натрієві –
12,1 %; хлоридні магнієво-кальцієво-натрієві – 5,2 %; гідрокарбонатно-хло-
ридні натрієві – 20,7 %. Решта (10,5 %) належить до змішаних “екзотичних”
вод. Проте особливих закономірностей у формуванні різних вод так і не ви-
явили. Зазначено лише, що у водах інших газових родовищ Передкарпаття
переважає кальцієво-натрієвий тип, а зафіксована гідрохімічна інверсія в
сарматських відкладах, як і на інших родовищах, пояснюється палеогідрохі-
мічним чинником – підвищенням солоності вод сарматського моря напри-
кінці формування осадів нижньодашавської підсвіти.
У роботі (Кушнір і ін., 2010) показано, що при дослідженні гідрогеоло-
гічних умов на газових родовищах можна використовувати і новий метод –
бароосмотичного аналізу, який дає можливість виявляти досить швидкі
бароосмотичні потоки молекул Н2О в товщі глинистих порід та визначати
відхилення пластових вод від стану бароосмотичної рівноваги, коли такі
переміщення припиняються. З допомогою цього методу встановлено, що в
газових покладах Шереметівського родовища виникла особлива ситуація
“бароосмотичної квазірівноваги”, коли внаслідок гідравлічної закритості по-
кладів і високої швидкості бароосмосу в заповнених газом колекторах осмо-
тичний напір Ро. н у пластових водах вирівнюється, хоч самі води далекі від
стану бароосмотичної рівноваги (БО-рівноваги).
Ми описуємо результати застосування цього методу на Хідновицькому га-
зовому родовищі, яке перебуває в особливих піднасувних геологічних умо-
вах. На рис. 1 показано схему будови родовища, а в табл. 1 наведено перерахо-
вані нами дані про хімічний склад пластових вод та обчислені за методикою
(Кушнір, 2009) їхні бароосмотичні характеристики: осмотичний тиск (Росм),
осмотичний напір (Ро. н) і відхилення від стану бароосмотичної рівноваги (α).
Розподіл Ро. н окремо по свердловинах та горизонтах показано на рис. 2, 3.
70
71
Рис. 1. Схема будови Хідновицького газового родовища (Атлас..., 1998):
а – контури газових покладів та локалізація свердловин: 1 – переважають води з М < 10 г/л;
2 – переважають води з М > 35 г/л; б – поперечний розріз по лінії І–І.
Продовження рис. 1
Рис. 2. Зміна бароосмотичного напору води по свердловинах:
1 – номер свердловини; 2 – горизонт.
72
С
ве
рд
ло
-
ви
на
Го
ри
зо
нт
Гл
иб
ин
а
ві
дб
ор
у,
м
М
,
г/
л
Ф
ор
му
ла
с
кл
ад
у
rN
a/
rC
l
C
l/B
r
J, мг
/л
Р гі
др
,
М
П
а
Р ос
м,
М
П
а
Р о.
н
,
М
П
а
α,
%
П
о
св
ер
дл
ов
ин
ах
23
Н
Д
-4
, 5
Н
Д
-5
, 6
Н
Д
-7
Н
Д
-9
, 1
1
Н
Д
-1
4
11
94
13
00
14
29
18
56
23
67
4,
80
3,
40
3,
60
3,
01
8,
70
C
l7
0
H
C
O
31
8
SO
41
2/
N
a8
9
N
H
46
M
g3
C
a2
C
l6
9
H
C
O
32
3
SO
48
/N
a8
3
N
H
41
4
C
a2
M
g1
C
l8
0
H
C
O
31
5
SO
45
/N
a9
3
N
H
44
C
a3
C
l7
4
H
C
O
31
9
SO
43
/N
a9
8
C
a2
C
l9
0
H
C
O
31
0/
N
a9
8
C
a1
M
g1
1,
31
1,
31
1,
20
1,
40
1,
10
12
52 31
3
31
9 – 18
2
4,
2
3,
0
4,
3 –
13
,7
11
,9
4
13
,0
0
14
,2
9
18
,5
6
23
,6
7
0,
38
0,
22
0,
29
0,
24
0,
69
11
,5
6
12
,7
8
14
,0
0
18
,3
2
22
,9
8
97 98 98 99 97
24
ВД
-9
ВД
-1
0
ВД
-1
1,
1
2
ВД
-1
2
ВД
-1
3
Н
Д
-1
Н
Д
-2
Н
Д
-3
Н
Д
-7
Н
Д
-1
3
33
6
57
1
67
8
77
0
86
0
95
0
10
13
10
82
14
60
22
87
1,
76
61
,8
7
38
,8
0
39
,8
0
62
,4
0
23
,2
0
23
,2
0
58
,5
0
50
,7
0
2,
10
C
l4
0
H
C
O
35
3
SO
47
/N
a9
7
M
g2
C
a1
C
l9
6
H
C
O
34
/N
a9
5
N
H
43
M
g1
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a9
2
C
a3
M
g3
N
H
41
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a9
6
M
g2
C
a2
C
l1
00
/N
a9
5
C
a3
M
g2
C
l9
8
H
C
O
31
/N
a9
2
C
a3
M
g3
N
H
42
C
l9
8
H
C
O
32
/N
a9
1
C
a4
M
g3
N
H
42
C
l1
00
/N
a8
0
C
a1
6
M
g4
C
l9
8
SO
42
/N
a8
2
C
a1
5
M
g3
C
l6
2
SO
42
0
H
C
O
31
8/
N
a7
7
M
g1
4
C
a9
2,
74
0,
99
0,
93
0,
91
0,
90
0,
94
0,
96
0,
80
0,
84
1,
28
– 83
6
25
5
24
9
38
5
16
4
17
2
28
2
26
2
26
3
– 6,
3
48
,2
50
,1
46
,6
10
,6 6,
3
5,
1
3,
4
0,
2
3,
36
5,
71
6,
78
7,
70
8,
60
9,
50
10
,1
3
10
,8
2
14
,6
0
22
,8
7
0,
14
5,
20
3,
02
3,
10
5,
25
1,
73
1,
73
4,
92
4,
27
0,
17
3,
22
0,
51
3,
76
4,
60
3,
35
7,
77
8,
40
5,
90
10
,3
3
22
,7
96 9 56 60 39 82 83 55 71 99
25
Н
Д
-4
, 5
Н
Д
-7
Н
Д
-8
Н
Д
-9
, 1
1
10
06
12
59
13
20
15
91
6,
20
5,
20
5,
80
14
,7
0
C
l9
1
H
C
O
36
S
O
43
/N
a8
8
C
a7
M
g3
N
H
41
C
l9
3
SO
46
/N
a7
6
C
a2
4
C
l9
2
H
C
O
36
S
O
42
/N
a9
5
C
a5
C
l9
5
H
C
O
35
/N
a8
9
C
a9
M
g2
0,
97
1,
00
1,
12
0,
93
16
7
60
5
13
0
23
9
8,
0
0,
5
6,
6
9,
5
10
,0
6
12
,5
9
13
,2
0
15
,9
1
0,
49
0,
41
0.
46
1,
10
9,
57
12
,1
8
12
,7
4
14
,8
1
95 97 97 93
Т
а
б
л
и
ц
я
1
. Х
ім
іч
ни
й
ск
ла
д
та
б
ар
оо
см
от
ич
ні
х
ар
ак
те
ри
ст
ик
и
пл
ас
то
ви
х
во
д
Х
ід
но
ви
ць
ко
го
г
аз
ов
ог
о
ро
до
ви
щ
а
73
С
ве
рд
ло
-
ви
на
Го
ри
зо
нт
Гл
иб
ин
а
ві
дб
ор
у,
м
М
,
г/
л
Ф
ор
му
ла
с
кл
ад
у
rN
a/
rC
l
C
l/B
r
J, мг
/л
Р гі
др
,
М
П
а
Р ос
м,
М
П
а
Р о.
н
,
М
П
а
α,
%
П
о
св
ер
дл
ов
ин
ах
29
Н
Д
-9
, 1
0
Н
Д
-1
1
Н
Д
-1
3
Н
Д
-1
4
Н
Д
-1
5
16
50
18
10
21
60
23
10
24
12
15
,7
0
15
,3
0
21
,0
0
15
,5
0
17
,4
8
C
l8
7
H
C
O
31
1
SO
42
/N
a9
7
C
a2
M
g1
C
l8
5
H
C
O
32
9
SO
47
/N
a9
7C
a2
M
g1
C
l8
8
H
C
O
39
S
O
43
/N
a9
6
C
a2
M
g2
C
l8
1
H
C
O
31
5
SO
44
/N
a9
7
C
a2
M
g1
C
l8
7
H
C
O
31
0
SO
42
/N
a9
8
C
a1
M
g1
1,
11
1,
14
1,
11
1,
16
1,
13
18
0
42
3
48
5
13
4
17
2
21
,6
20
,1
28
,9
30
,9
25
,4
16
,5
0
18
,1
0
21
,6
0
23
,1
0
24
,1
2
1,
17
1,
14
1,
57
1,
16
1,
31
15
,3
3
16
,9
6
20
,0
3
21
,9
4
22
,8
1
93 94 93 95 95
32
Н
Д
-3
Н
Д
-4
Н
Д
-5
Н
Д
-7
10
18
11
26
12
44
14
05
37
,7
0
41
,8
0
39
,4
0
27
,0
0
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a8
4
C
a8
M
g6
N
H
41
C
l9
8
H
C
O
31
/N
a8
2
C
a1
0
M
g7
N
H
41
C
l9
8
H
C
O
32
/N
a8
5
C
a8
M
g6
N
H
41
C
l9
2
H
C
O
37
S
O
41
/N
a9
8
C
a1
M
g1
0,
85
0,
84
0,
86
1,
07
29
2
31
4
27
4
33
2
47
,4
45
,1
85
,8
14
,0
10
,1
8
11
,2
6
12
,4
4
14
,0
5
2,
93
3,
25
3,
06
2,
02
7,
25
8,
01
9,
38
12
,0
3
71 71 75 86
38
Н
Д
-3
Н
Д
-3
Н
Д
-3
Н
Д
-4
Н
Д
-4
11
27
11
90
12
65
13
10
14
25
11
1,
30
14
9,
94
66
,1
2
70
,2
0
67
,8
0
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a7
4
C
a1
5M
g1
0
C
l1
00
/N
a7
1
C
a2
2
M
g7
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a7
1
M
g1
0
C
l9
8
H
C
O
32
/N
a7
4
C
a1
5
M
g1
1
C
l9
8
H
C
O
31
/N
a7
5
C
a1
4
M
g1
0
N
H
41
0,
75
0,
71
0,
75
0,
74
0,
76
31
9
22
4
26
1
26
4
25
9
23
,3
12
,7
38
,9
42
,0
40
,6
11
,2
7
11
,9
0
12
,6
5
13
,1
0
14
,2
5
11
,2
5
15
,1
5
5,
56
5,
91
5,
70
0,
02
–3
,2
5
7,
09
7,
19
8,
55
0,
2
–2
7 56 55 60
39
Н
Д
-1
Н
Д
-2
Н
Д
-3
Н
Д
-4
95
2
10
20
10
70
12
00
52
,1
3
45
,1
0
45
,5
6
47
,2
3
C
l9
9
SO
41
/N
a9
5
C
a3
M
g2
C
l9
8
SO
42
/N
a8
6
C
a7
M
g6
C
l9
9
SO
41
/N
a8
6
C
a8
M
g6
C
l9
9
SO
41
/N
a8
5
C
a8
M
g7
0,
88
0,
87
0,
86
0,
86
23
3
24
2
26
5
28
5
44
,9
46
,6
31
,7
31
,3
9,
52
10
,2
0
10
,7
0
12
,0
0
4,
39
3,
51
3,
54
3,
67
5,
13
6,
69
7,
16
8,
33
54 66 67 69
П
ро
до
вж
ен
ня
т
аб
л.
1
74
С
ве
рд
ло
-
ви
на
Го
ри
зо
нт
Гл
иб
ин
а
ві
дб
ор
у,
м
М
,
г/
л
Ф
ор
му
ла
с
кл
ад
у
rN
a/
rC
l
C
l/B
r
J, мг
/л
Р гі
др
,
М
П
а
Р ос
м,
М
П
а
Р о.
н
,
М
П
а
α,
%
П
о
го
ри
зо
нт
ах
40 12
1
12
2
12
3
Н
Д
-1
98
0
90
4
91
4
87
7
33
,9
0
39
,9
0
72
,8
0
4,
50
C
l1
00
/N
a9
0
C
a6
M
g4
C
l1
00
/N
a9
2
C
a4
M
g3
C
l1
00
/N
a8
8
C
a7
M
g5
C
l9
2
H
C
O
37
/N
a9
3
C
a3
M
g3
N
H
41
0,
91
0,
92
0,
87
1,
01
18
0
25
3
20
7
20
2
38
,0
32
,0
61
,0 2,
0
9,
80
9,
04
9,
14
8,
77
2,
53
3,
10
6,
12
0,
36
7,
27
5,
94
3,
02
8,
41
74 66 33 96
30 31 36 11
7
12
0
13
2
Н
Д
-3
10
50 97
2
96
0
96
2
92
8
10
05
33
,6
0
26
,8
0
30
,8
0
7,
00
2,
40
10
2,
7
C
l9
9/
N
a8
9
C
a6
M
g5
N
H
41
C
l9
8
SO
42
/N
a8
7
C
a7
M
g5
N
H
41
C
l9
8
H
C
O
31
S
O
41
/N
a8
4
C
a8
M
g7
N
H
42
C
l9
3
H
C
O
36
S
O
41
/N
a9
2
C
a5
M
g2
C
l9
6
H
C
O
33
S
O
41
/N
a7
0
N
H
41
5
C
a7
M
g7
C
l1
00
/N
a7
5
C
a1
4
M
g1
0
0,
90
0,
89
0,
86
0,
99
0,
74
0,
76
27
5
22
6
27
0
19
5
11
8
16
6
38
,1
10
,6
35
,5 6,
0
2,
0
76
,0
10
,5
0
9,
72
9,
60
9,
62
9,
28
10
,0
5
2,
51
2,
00
2,
30
0,
56
0,
19
10
,3
8
7,
99
7,
72
7,
30
9,
06
9,
09
–0
,3
3
76 79 76 94 98 –3
36 11
2
11
8
13
1
Н
Д
-5
11
36
11
00
11
70
11
02
35
,4
4
6,
60
9,
90
73
,6
0
C
l9
7
H
C
O
33
/N
a8
6
C
a7
M
g7
C
l9
6
H
C
O
34
/N
a9
0
M
g5
C
a3
N
H
42
C
l9
9
H
C
O
31
/N
a8
4
M
g8
C
a6
N
H
42
C
l1
00
/N
a8
0
C
a1
0
M
g9
0,
89
0,
94
0,
85
0,
80
24
2
12
8
19
5
17
3
36
,4 5,
0
13
,0
58
,0
11
,3
6
11
,0
0
11
,7
0
11
,0
2
2,
76
0,
52
0,
79
6,
19
8,
60
10
,4
8
10
,0
1
4,
83
76 95 93 44
33 27 27 22
Н
Д
-7
12
64
12
25
13
72
14
20
30
,2
0
1,
64
3,
12
1,
53
C
l9
6
H
C
O
34
/N
a8
2
C
a1
0
M
g8
N
H
41
C
l8
3
H
C
O
31
1
SO
46
/N
a8
4
C
a1
5
M
g1
C
l6
2
H
C
O
33
3
SO
42
/N
a9
1
N
H
44
C
a4
M
g1
C
l3
3
SO
44
4
H
C
O
32
4/
N
a9
9
C
a1
0,
86
1,
01
1,
04
3,
18
25
0
25
3 – –
9,
3
1,
5
– –
12
,6
4
12
,2
5
13
,7
2
14
,2
0
2,
26
0,
13
0,
25
0,
12
10
,3
8
12
,1
2
13
,4
7
14
,0
8
82 99 97 99
П
ро
до
вж
ен
ня
т
аб
л.
1
П
ри
мі
тк
и:
1
. Р
оз
ра
ху
нк
и
пр
ов
ед
ен
о
за
м
ат
ер
іа
ла
ми
ф
он
ді
в
Д
П
“
За
хі
ду
кр
ге
ол
ог
ія
”
та
Ін
ст
ит
ут
у
ге
ол
ог
ії
і г
ео
хі
мі
ї г
ор
ю
чи
х
ко
па
ли
н
Н
А
Н
У
кр
аї
ни
.
2.
“
–”
–
д
ан
і в
ід
су
тн
і.
75
Рис. 3. Бароосмотичні напори в горизонтах НД-1, НД-3, НД-5 та НД-7.
Точки для горизонту: 1 – НД-1; 2 – НД-3; 3 – НД-5; 4 – НД-7.
Горизонт
НД
Число
проб
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Загальне число аналізів води
68 2 6 13 10 9 2 9 2 4 1 3 0 3 3 1
Маломінералізовані води (М < 10 г/л)
29 1 2 2 4 5 1 6 2 2 0 1 0 1 1 1
Концентровані води (М > 35 г/л)
22 3 3 7 6 2 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0
Т а б л и ц я 2. Частота поширення маломінералізованих і концентрованих
пластових вод по горизонтах нижньодашавської підсвіти на Хідновицькому га-
зовому родовищі
Оскільки основним завданням бароосмотичного аналізу є дослідження змін
рівня мінералізації підземних вод, проведемо спочатку статистичну обробку
даних табл. 1, щоб з’ясувати характер розподілу маломінералізованих (М <
10 г/л) та концентрованих морських вод (М > 35 г/л) у різних горизонтах
нижньодашавської підсвіти на площі родовища (табл. 2). Розподіл цих вод
різний: більш концентровані води трапляються тільки у верхній частині під-
світи (до НД-5), а маломінералізовані – у всіх горизонтах, але концентру-
ються переважно в НД-4, 5 та НД-7. При цьому розсоли з М > 100 г/л виявлені
тільки в горизонтах НД-1–3. У водах верхньодашавської підсвіти (8 аналізів
для горизонтів ВД-10–13) мінералізація змінюється в межах 28,8–61,9 (се-
реднє – 43,8 г/л), але і тут у св. 24 зафіксовано маломінералізовану (1,76 г/л)
воду в горизонті ВД-9. Це свідчить, що прийнятий (Щепак, 1985) поділ плас-
тових вод нижнього сармату в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину на
76
три різні групи, мінералізація яких послідовно зменшується згори донизу:
верхню (до ВД-14; 35–140 г/л), середню (НД-1 – НД-7; 15–45 г/л) та нижню
(НД-8–17; 5–35 г/л), на Хідновицькому родовищі не витримується через по-
всюдну поширеність маломінералізованих вод. Перевірка розподілу сверд-
ловин із маломінералізованими водами на площі родовища показала, що всі
вони розміщені в північно-західній, присклепінній зоні Хідновицького під-
няття. Проте найбільш концентровані води трапляються на опущеному пів-
денно-східному крилі структури та в піднасувній зоні. Відомо (Щерба і ін.,
1987), що відклади нижнього сармату на площі Хідновичі за піщанистістю
та проникністю діляться (приблизно по лінії свердловин 30–129) на дві ді-
лянки: північно-західну (піскуватість – до 15 %, проникність – приблизно
1 ∙ 10-3 мкм2) та південно-східну (піскуватість – 50–70 %, проникність – до
1,5 мкм2). Отже, маломінералізовані води зосереджені на ділянці малопро-
никних, а концентровані – високопроникних відкладів, де відносна роль ба-
роосмотичного переносу і фільтрації мусить бути різною не тільки для вод,
але й для газів. Тепер ці дві ділянки вважають окремими тектонічними бло-
ками, оскільки на глибині вони розділені тектонічним порушенням.
Крім мінералізації, на швидкість бароосмосу сильно впливають плас-
тові тиски і температури. Точних даних про тиски на Хідновицькому родо-
вищі в матеріалах розвідувального буріння мало, проте всі вони підтвер-
джують, що пластові тиски тут завжди близькі до умовних гідростатичних,
а тому пластові води родовища мають слабкий гідравлічний зв’язок із по-
верхневими водами регіону. Є всі підстави припускати, що це відбувається
в зоні Меженецького повздовжнього розлому, який проходить на віддалі
приблизно 2 км. Даних про температуру вод значно більше (рис. 4). Як ба-
чимо, на Хідновицькій площі прогрітість надр висока, але критична для
Рис. 4. Температури пластових вод Хідновицького газового родовища. Пряма лінія
проведена за даними для св. 23.
77
бароосмосу1 температура 70 ºС досягається лише на глибинах понад 1700 м,
тобто значно нижче від газових покладів. Відповідно до рис. 4, для обчислен-
ня осмотичного тиску у водах родовища прийнята середня температура 40 ºС.
Із табл. 1 і рис. 2 видно, що характер змін Ро. н у водах різних свердловин
дуже різноманітний; але залишається незмінним головний напрям цих змін
– збільшення Ро. н з глибиною за хаотичної, як правило, мінливості мінера-
лізації. У зв’язку з цим нахил лінії в координатах Ро. н – H може мати знач-
ну гідрохімічну інформативність. І справді, із головної формули бароосмосу
Ро. н = Ргідр – Росм видно, що за незмінної концентрації пластової води (тобто й
незмінного значення Росм) осмотичний напір у ній буде збільшуватися про-
порційно Ргідр, тобто, лінія змін Ро. н мусить бути паралельною з лінією умов-
ного гідростатичного тиску Ргідр. Тому при збільшенні концентрації води з
глибиною лінія Ро. н мусить віддалятися, а при зменшенні – наближатися до
лінії Ргідр. Максимальна швидкість бароосмотичного концентрування, оче-
видно, може привести до вирівнювання Ро. н на суміжних глибинах, тобто
перетворить лінію Ро. н у вертикаль. Коли Ро. н у нижчому горизонті виявить-
ся меншим, ніж у верхньому, то завжди відбувається змішування пластової
води з чужими водами високої мінералізації (або повна зміна води).
Для полегшення аналізу розподіл величин Ро. н з глибиною по свердло-
винах і основних горизонтах представлено окремо на рис. 2, 3. Сам аналіз
почнемо зі св. 24 – єдиної, що дала пластові води майже по цілому розрізу і
пройшла через два газові поклади – ВД-13 та НД-1 (див. рис. 1, а). Із рис. 2
видно, що лінія Ро. н = f(Н) для цієї свердловини виявилася зубчастою і має
лише два різко виражені зубці в області горизонтів ВД-12 та НД-2, розташо-
вані біля газових покладів. Якщо не враховувати ці зубці і провести лінію
Ро. н повз них по точках НД-3, ВД-13 і ВД-10 (пунктир), одержимо плавну лі-
нію, точки якої з глибиною поступово наближаються до лінії Ргідр, отже,
фіксують гідрохімічний розріз, води якого згори донизу зменшують послі-
довно свою мінералізацію. При цьому ступінь відхилення цих вод від стану
БО-рівноваги змінюється від 99 % (НД-13) до 9 % (ВД-10). Отже, ця моди-
фікована крива відображає якусь давню закриту зверху систему, у якій дов-
го існував спрямований догори постійний бароосмотичний потік молекул
Н2О, що й привів верхи цієї системи до стану, близького до БО-рівноваги.
Тому згадані вище “зубці”, на нашу думку, фіксують уже вторинні процеси,
пов’язані з утворенням газових покладів. Є всі підстави вважати, що таким
вторинним процесом було вторгнення у відповідні горизонти разом з газа-
ми значної кількості прісних конденсаційних вод.
Отже, води з горизонтів ВД-10 і ВД-12 можна вважати реліктовими, які
збереглися в розрізі через низьку проникність навколишніх порід північно-
західного блоку Хідновицького підняття. Проте води із розміщеного на 235 м
вище горизонту ВД-9 за своїми характеристиками можуть бути поверхневи-
ми. Очевидно, що з утворенням газових покладів бароосмос по розрізу не
міг припинитися; він мусив навіть прискоритися. Саме цим, мабуть, і можна
1За значення температури 70 ºС бароосмос у глинах припиняється і головну
роль в переносі води починає відігравати термобарична дифузія (Кушнір, 2009;
Смирнов, 1976) або ультрафільтрація (Гольдберг, Скворцов, 1986).
78
пояснити сильне вимивання із горизонту НД-13 морського NaCl і появу в
ньому значної кількості інших іонів унаслідок розчинення карбонатного ма-
теріалу і руйнування йонно-адсорбційних комплексів глин у маломінералі-
зованих водах (Гольдберг, Скворцов, 1986).
Свердловина 38 розташована в піднасувній ділянці південно-східного
блоку Хідновицької структури і проходить лише через один газовий поклад
(НД-1) (див. рис. 1, а), який є значно вище від точок відбору води. Характер-
ною особливістю вод цієї свердловини є присутність посередині горизонту
НД-3 розсолу (150 г/л) хлоридного натрієво-кальцієвого складу з негатив-
ним значенням Ро. н (–3,25 МПа), що образно можна схарактеризувати як
“глибокий вакуум” для молекул Н2О. Тому й не дивно, що вертикальний про-
філь цієї свердловини вказує на сильне бароосмотичне поглинання води із
сусідніх горизонтів, особливо з НД-4. Подібний розсол виявлено в горизонті
НД-3 і св. 132 (див. табл. 1), яка також розташована в піднасувній зоні по-
близу повздовжнього тектонічного порушення – скиду з амплітудою понад
68 м (Щерба і ін., 1987). Це дає право припускати, що такі розсоли проник-
ли в Хідновицьку структуру саме тим порушенням на останньому етапі фор-
мування газового родовища; раніше ним проходили потужні потоки газу, які
й сформували характерний висотний розподіл газових покладів (див. рис. 1, б).
Щодо інших свердловин (див. рис. 2), то в них, як і у св. 38, гази не мог-
ли впливати на будову гідрогеологічних розрізів. Отже, у них чіткіше повин-
на окреслюватися залежність від бароосмотичного процесу. Із табл. 1 видно,
що у св. 32 і 39 Ро. н зростає згори донизу за майже незмінної мінералізації;
це вказує на можливість фільтрації і змішування вод. Проте у св. 23 і 25
майже весь розріз заповнений маломінералізованими водами (М < 10 г/л)
при дуже великому відхиленні їх від стану БО-рівноваги, яке знизу догори
дещо зменшується. Це підтверджує існування сильного БО-потоку догори
розрізами на всій території північно-західного блоку. При гідродинамічній
закритості структури це повинно було привести до появи в газових покла-
дах надгідростатичних тисків, але в нашому випадку збільшення об’ємів
пластових вод у верхніх горизонтах легко компенсується їхнім витісненням
у бік Меженецького розлому. Таку можливість підтверджують дані для
св. 24, де горизонти з водами пониженої мінералізації (хлоридного натріє-
вого типу) ВД-11, 12 та НД-1, 2 показували високі дебіти (відповідно 17,2
та 22,3 м3/добу). Води св. 29 з мінералізацією 15–20 г/л відрізняються від
усіх інших високим вмістом HCO3
- за rCa/rMg > 2. Такий склад міг виник-
нути при метаморфізації вод нижньосарматського моря у вапнистих глинах
у слабкокислих умовах, які нечасто виникали в бароосмотичних потоках
(рН – 6, а іноді й менше).
Результати розрахунків бароосмотичних характеристик пластових вод
по горизонтах (див. табл. 1) виявилися такими ж різноманітними, як і по
свердловинах. Це засвідчує, що гідрогеологічні умови в одному і тому само-
му горизонті на різних ділянках величезної за розмірами Хідновицької пло-
щі можуть сильно відрізнятися, і пов’язано це, насамперед, з різною про-
никністю порід. Із рис. 3 видно, що поле фігуративних точок для кожного
горизонту розтягнуте як по висоті (різне положення горизонту), так і по го-
ризонталі. Найменше розсіювання точок характерне для горизонту НД-7,
79
найбільше – для НД-3. Основне поле точок НД-3 розташоване прямо під по-
лем НД-1. Отже, бароосмотичні напори цих вод дуже близькі, і це може бу-
ти ще одним доказом того, що ці горизонти мають явний газодинамічний
зв’язок і разом з НД-2 утворюють єдиний газовий поклад. Подібного зв’язку
між горизонтами НД-5 і НД-7 не видно.
При недалекому розміщенні свердловин з одним і тим самим водонос-
ним горизонтом за різних значень Ро. н між ними можуть виникати латераль-
ні БО-потоки. Щоб з’ясувати наскільки це реально, ми склали із наявних
даних поперечний і повздовжній гідрогеологічні розрізи і одержали такі ре-
зультати (табл. 3).
Як видно, у розрізі А представлені тільки маломінералізовані води, що
характерно для північно-західного блоку. Але і тут уже з низів св. 23 фор-
мується помітний БО-потік догори схилом підняття у бік дещо мінералізо-
ваніших вод, що приводить до послідовного зменшення коефіцієнта α. Хі-
мічний склад вод і їхні коефіцієнти метаморфізації rNa/rCl змінюються в
досить широких границях. Води св. 23 за характеристиками подібні до по-
верхневих, хоч не мають до них ніякого відношення.
Розріз Б перетинає обидва блоки Хідновицького підняття і підкреслює
високу мінералізацію південно-східного блоку. У цьому випадку з глибиною
зменшуються як Ро. н так і α; це свідчить про можливість БО-потоку донизу
схилом підняття, у бік концентрованіших вод. Отже, латеральні БО-потоки
на родовищі також існують, але основною тут є не глибина (змінюється не
суттєво), а концентрація вод, коли на бароосмос може накластися спрямова-
ний у той самий бік звичайний капілярний осмос.
Проведений аналіз показує, що основною причиною великого розмаїття
пластових вод Хідновицького газового родовища є їхня полігенність. Тут трап-
ляються метаморфізовані морські води низької та високої (до 62 г/л) міне-
ралізації, глибинні розсоли, конденсаційні води і близькі до них за складом
Свердловина Глибина, м М, г/л Ро. н, МПа α, % Тип води* rNa/rCl
А. Поперечний розріз, горизонт НД-5
25 1006 6,20 9,6 95 ГХ–КН 0,97
118 1170 9,90 10,9 93 Х–КМН 0,85
112 1100 6,60 10,5 95 Х–МН 0,94
23 1194 4,80 11,6 97 СГХ–АН 1,26
23 1300 2,80 12,8 98 СГХ–АН 1,21
Б. Повздовжній розріз, горизонт НД-3
123 877 4,50 8,4 96 ГХ–Н 1,01
120 928 2,40 9,1 98 Х–КМАН 0,73
36 960 30,8 7,3 76 Х–МКН 0,85
39 1070 45,56 7,2 67 Х–МКН 0,86
Т а б л и ц я 3. Характеристика гідрогеологічних розрізів Хідновицького родо-
вища
*У символах типу вод усі йони з вмістом понад 5 %-екв. вказано (початковими
буквами їхніх назв) у порядку цього збільшення.
80
води бароосмотичних потоків. Їхня добра збереженість пояснюється закри-
тістю окремих гідрогеологічних структур. Проте головною особливістю гід-
рогеологічних умов на родовищі є існування спрямованого догори розрізом
сильного бароосмотичного потоку майже чистої води (з невеликою доміш-
кою найбільш рухомих іонів Na+ і Cl-), який в умовах гідрогеологічно закри-
тої структури Хідновицького підняття поступово привів до переносу значної
кількості NaCl із низів сарматських і більш давніх відкладів у верхні гори-
зонти, що зумовило там аномальну для Передкарпатських газових родовищ
значну поширеність вод хлоридно-натрієвого типу та маломінералізованих
гідрокарбонатно-хлоридних вод з широким спектром катіонів. Вплив геоло-
гічно тривалого бароосмосу на північно-західному блоці Хідновицької струк-
тури виявився значно сильнішим, ніж на південно-східному, де проникність
відкладів набагато більша і важливу роль могла відігравати проста фільтра-
ція. Існування на Хідновицькому газовому родовищі постійного бароосмо-
тичного потоку молекул Н2О із глибинних структур дозволяє припускати
можливість і постійного потоку газів із надр Крукеницької западини через
сильно розігріті розущільнені ділянки глинистих порід як своєрідний прояв
газового осмосу. На таку можливість вказує виявлене 2004 р. збільшення роз-
рахункових видобувних запасів газу, коли внаслідок експлуатації значно зни-
зилися пластові тиски в газових покладах, а також встановлена недавно газо-
носність глибинних відкладів Хідновицької структури (горизонти НД-11, 13,
14, 16) у зоні св. 400 (Чебан, Владика, 2007). Якщо наше припущення вірне,
то експлуатацію Хідновицького родовища можна продовжувати.
Автори вдячні Олександрі Щербі за допомогу при відборі первинного
геологічного матеріалу.
Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / Під ред. М. М. Іванюти. – Львів :
Центр Європи, 1998. – Т. 4 : Західний нафтогазоносний регіон. – 328 с.
Геохімічні парагенетичні асоціації компонентів пластових вод Хідновицького
газового родовища (Передкарпаття) / В. В. Карабін, В. В. Колодій, М. І. Павлюк,
Р. П. Паньків // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 3–4. – С. 71–84.
Гольдберг В. М., Скворцов Н. П. Проницаемость и фильтрация в глинах. – М. :
Недра, 1986. – 160 с.
Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Е. Бой-
чевська та ін. – Львів ; К. : Укр. вид. центр, 2004. – 390 с.
Кушнір С. В. Бароосмотичний аналіз як новий метод гідрогеологічних дослі-
джень // Доп. НАН України. – 2009. – № 11. – С. 104–110.
Кушнір С. В., Паньків Р. П., Кость М. В. Бароосмотичний аналіз гідрогеологіч-
них умов на Шереметівському газовому родовищі (Передкарпаття) // Там само. –
2010. – № 7. – C. 101–110.
Павлюх О. Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зов-
нішній зоні Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. –
2009. – № 3–4 (148–149). – С. 31–43.
Смирнов С. И. Введение в изучение геохимической истории подземных вод се-
диментационных бассейнов. – М. : Недра, 1976. – 304 с.
Чебан О. В., Владика В. М. Перспективи нарощування видобутку газу на старих
родовищах Передкарпаття на прикладі Рудківського газового родовища // Проблеми
нафтогазової промисловості. – 2007. – № 5. – С. 326–329.
81
Щепак В. М. О происхождении маломинерализованных щелочных вод Внеш-
ней зоны Предкарпатского прогиба // Маломинерализованные воды глубоких гори-
зонтов нефтегазоносных провинций. – Киев : Наук. думка, 1985. – С. 118–190.
Щерба В. М., Павлюх И. С., Щерба А. С. Газовые месторождения Предкарпа-
тья. – Киев : Наук. думка, 1987. – 148 с.
Стаття надійшла
17.08.10
Svyatoslav KUSHNIR, Maria KOST’, Ihor DUDOK, Roman PANKIV
BAROOSMOTIC ANALYSIS OF HYDROGEOLOGICAL CONDITIONS
AT KHIDNOVYCHY GAS FIELD (UKRAINIAN PRECARPATHIA)
We have conducted a baroosmotic analysis of hydrogeological conditions at a gas
field of underthrust type. It appears that one can observe edge waters of different origin:
metamorphosed sea waters of low and high (up to 62 g/l) mineralization, deep-seated salt
brines, condensation waters and closed to them by composition waters of baroosmotic
flows. More concentrated waters are found in the upper part of the Lower Dashava Sub-
formation (up to LD5), and low-mineralized are distributed throughout all horizons, but
are mainly concentrated in LD4 and LD5 and LD7. In addition, brines with M > 100 g/l
are found at horizons LD1, 2 and 3 only. In waters of the Upper Dashava Subformation
(UD 10–13) mineralization ranges within the limits of 28.8–61.9 (average – 43.8 g/l), low-
mineralized (1.76 g/l) water is found at the horizon of UD9. Low-mineralized waters are
concentrated in localities of slightly permeable deposits and concentrated ones in locali-
ties of high-permeable deposits where the relative role of the baroosmotic transfer and
filtration should be different not only for waters, but for gases too. Results of calculation
of baroosmotic characteristics of edge waters by horizons have testified to that hydrogeo-
logical condition in the same horizon at different localities of the Khidnovychy area of
enormous size can differ sufficiently one from another, and this is connected first of all,
with different permeability of rocks. Constantly acting deep-seated baroosmotic flow of
H2O-molecules (with admixture of NaCl) is found upward the section which gave the
chloride-sodium composition, characteristic of these fields only, to most edge waters and
sufficient extension of low-mineralized waters in all horizons. The influence of geologi-
cally prolonged baroosmose in the north-western block of the Khidnovychy structure has
appeared to be much stronger than that one in the south-eastern block where permeability
of deposits is much higher and simple filtration could play an important role. The exis-
tence of continuous baroosmotic flow of H2O-molecules from the deep-seated structures
at the Khidnovychy gas field allows us to suppose the possibility of constant flow of gases
from the bowels of the Krukenychy deep through heated unconsolidated sites of clay rocks
as a kind of gas osmose manifestation.
Additional studies, executed by us, that concerned the distribution of waters of diffe-
rent mineralization in the Krukenychy field have shown that reversed hydrochemical zo-
nality in waters of the Sarmatian deposits, characteristic of Precarpathia, is not kept here,
and a group of boreholes with not very mineralized waters is distinguished throughout the
whole section. Formational pressures in water- and gas-bearing horizons of the field are
close to conditional hydrostatic pressures, and temperature does not reach 70 °C. Tem-
perature data processing has revealed that geothermal gradient of the field is very high
(3.6 degree/100 m). It’s quite possible that vertical baroosmotic flow of H2O-molecules
has made a considerable contribution to a strong warming of the bowels in the Krukeny-
chy area too. Results of the work show that the method of baroosmotic analysis can be
successfully used in the greatest part of the gas fields of Precarpathia. Such investigations
look especially perspective in the fields surrounding the Krukenychy deep.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60467 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-0774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:18Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кушнір, С. Кость, М. Дудок, І. Паньків, Р. 2014-04-15T18:05:32Z 2014-04-15T18:05:32Z 2010 Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) / С. Кушнір, М. Кость, І. Дудок, Р. Паньків // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2012. — № 1-2 (158-159). — С. 68-81. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60467 551.49+552.52+541.123:550.41 На основі бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища піднасувного типу виявлено пластові води різного походження: 
 метаморфізовані морські низької і високої (до 62 г/л) мінералізації, глибинні розсоли, конденсаційні і близькі до них за складом води бароосмотичних потоків. Більш 
 концентровані води трапляються у верхній частині нижньодашавської підсвіти (до 
 НД-5), натомість маломінералізовані – на всіх горизонтах, але концентруються переважно в НД-4, 5 та НД-7. При цьому розсоли з М > 100 г/л присутні тільки в горизонтах НД-1–3. У водах верхньодашавської підсвіти (ВД-10–13) мінералізація змінюється в межах 28,8–61,9 (середнє – 43,8 г/л), маломінералізована (1,76 г/л) вода 
 – у горизонті ВД-9. Результати розрахунків бароосмотичних характеристик пластових вод по горизонтах засвідчили, що гідрогеологічні умови в одному і тому самому 
 горизонті на різних ділянках величезної за розмірами Хідновицької площі можуть 
 сильно відрізнятися, і пов’язано це, насамперед, з різною проникністю порід. Виявлено постійний глибинний бароосмотичний потік молекул H₂O (з домішкою NaCl) 
 догори розрізом, який надав більшості пластових вод характерний тільки для цього 
 родовища хлоридно-натрієвий склад та значну поширеність маломінералізованих вод 
 в усіх горизонтах. Вплив геологічно тривалого бароосмосу на північно-західному 
 блоці Хідновицької структури виявився значно сильнішим, аніж на південно-східному, де проникність відкладів набагато більша і важливу роль могла відігравати 
 проста фільтрація. Існування на Хідновицькому газовому родовищі постійного бароосмотичного потоку молекул Н₂О із глибинних структур дозволяє припускати можливість і постійного потоку газів із надр Крукеницької западини через сильно розігріті розущільнені ділянки глинистих порід як своєрідний прояв газового осмосу. We have conducted a baroosmotic analysis of hydrogeological conditions at a gas
 field of underthrust type. It appears that one can observe edge waters of different origin:
 metamorphosed sea waters of low and high (up to 62 g/l) mineralization, deep-seated salt
 brines, condensation waters and closed to them by composition waters of baroosmotic
 flows. More concentrated waters are found in the upper part of the Lower Dashava Subformation (up to LD5), and low-mineralized are distributed throughout all horizons, but
 are mainly concentrated in LD4 and LD5 and LD7. In addition, brines with M > 100 g/l
 are found at horizons LD1, 2 and 3 only. In waters of the Upper Dashava Subformation
 (UD 10–13) mineralization ranges within the limits of 28.8–61.9 (average – 43.8 g/l), lowmineralized (1.76 g/l) water is found at the horizon of UD9. Low-mineralized waters are
 concentrated in localities of slightly permeable deposits and concentrated ones in localities of high-permeable deposits where the relative role of the baroosmotic transfer and
 filtration should be different not only for waters, but for gases too. Results of calculation
 of baroosmotic characteristics of edge waters by horizons have testified to that hydrogeological condition in the same horizon at different localities of the Khidnovychy area of
 enormous size can differ sufficiently one from another, and this is connected first of all,
 with different permeability of rocks. Constantly acting deep-seated baroosmotic flow of
 H₂O-molecules (with admixture of NaCl) is found upward the section which gave the
 chloride-sodium composition, characteristic of these fields only, to most edge waters and
 sufficient extension of low-mineralized waters in all horizons. The influence of geologically prolonged baroosmose in the north-western block of the Khidnovychy structure has
 appeared to be much stronger than that one in the south-eastern block where permeability
 of deposits is much higher and simple filtration could play an important role. The existence of continuous baroosmotic flow of H₂O-molecules from the deep-seated structures
 at the Khidnovychy gas field allows us to suppose the possibility of constant flow of gases
 from the bowels of the Krukenychy deep through heated unconsolidated sites of clay rocks
 as a kind of gas osmose manifestation. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Гідрогеологія Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) Baroosmotic analysis of hydrogeological conditions at Khidnovychy gas field (Ukrainian Precarpathia) Article published earlier |
| spellingShingle | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) Кушнір, С. Кость, М. Дудок, І. Паньків, Р. Гідрогеологія |
| title | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) |
| title_alt | Baroosmotic analysis of hydrogeological conditions at Khidnovychy gas field (Ukrainian Precarpathia) |
| title_full | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) |
| title_fullStr | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) |
| title_full_unstemmed | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) |
| title_short | Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття) |
| title_sort | бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов хідновицького газового родовища (українське передкарпаття) |
| topic | Гідрогеологія |
| topic_facet | Гідрогеологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60467 |
| work_keys_str_mv | AT kušnírs baroosmotičniianalízgídrogeologíčnihumovhídnovicʹkogogazovogorodoviŝaukraínsʹkeperedkarpattâ AT kostʹm baroosmotičniianalízgídrogeologíčnihumovhídnovicʹkogogazovogorodoviŝaukraínsʹkeperedkarpattâ AT dudokí baroosmotičniianalízgídrogeologíčnihumovhídnovicʹkogogazovogorodoviŝaukraínsʹkeperedkarpattâ AT panʹkívr baroosmotičniianalízgídrogeologíčnihumovhídnovicʹkogogazovogorodoviŝaukraínsʹkeperedkarpattâ AT kušnírs baroosmoticanalysisofhydrogeologicalconditionsatkhidnovychygasfieldukrainianprecarpathia AT kostʹm baroosmoticanalysisofhydrogeologicalconditionsatkhidnovychygasfieldukrainianprecarpathia AT dudokí baroosmoticanalysisofhydrogeologicalconditionsatkhidnovychygasfieldukrainianprecarpathia AT panʹkívr baroosmoticanalysisofhydrogeologicalconditionsatkhidnovychygasfieldukrainianprecarpathia |