Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка
У статті розглядається вплив говорів на мову художніх творів Б. Грінченка на фонетичному, граматичному й лексичному структурних рівнях. The article focuses the influence of dialects on the language of works by B. Hrinchenko in phonetics, grammar and vocabulary....
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6047 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка / І. Матвіяс // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 10-16. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6047 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Матвіяс, І. 2010-02-15T13:28:39Z 2010-02-15T13:28:39Z 2009 Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка / І. Матвіяс // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 10-16. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6047 81’282.2 + 82…Я 1/7.08 У статті розглядається вплив говорів на мову художніх творів Б. Грінченка на фонетичному, граматичному й лексичному структурних рівнях. The article focuses the influence of dialects on the language of works by B. Hrinchenko in phonetics, grammar and vocabulary. uk Iнститут української мови НАН України Дослідження Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка The role of dialects in the language of works by Borys Hrinchenko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка |
| spellingShingle |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка Матвіяс, І. Дослідження |
| title_short |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка |
| title_full |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка |
| title_fullStr |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка |
| title_full_unstemmed |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка |
| title_sort |
роль говорів у мовотворчості бориса грінченка |
| author |
Матвіяс, І. |
| author_facet |
Матвіяс, І. |
| topic |
Дослідження |
| topic_facet |
Дослідження |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The role of dialects in the language of works by Borys Hrinchenko |
| description |
У статті розглядається вплив говорів на мову художніх творів Б. Грінченка на фонетичному, граматичному й лексичному структурних рівнях.
The article focuses the influence of dialects on the language of works by B. Hrinchenko in phonetics, grammar and vocabulary.
|
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6047 |
| citation_txt |
Роль говорів у мовотворчості Бориса Грінченка / І. Матвіяс // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 10-16. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsí rolʹgovorívumovotvorčostíborisagrínčenka AT matvíâsí theroleofdialectsinthelanguageofworksbyboryshrinchenko |
| first_indexed |
2025-11-27T05:26:54Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:26:54Z |
| _version_ |
1850801663307153408 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 310
УДК 81’282.2 + 82…Я 1/7.08
Iван Матвiяс (м. Київ)
РОЛЬ ГОВОРIВ У МОВОТВОРЧОСТI
БОРИСА ГРIНЧЕНКА
© I.Г. МАТВIЯС, 2009
У статті розглядається вплив говорів на мову художніх творів Б. Грінченка на фонетич-
ному, граматичному й лексичному структурних рівнях.
Ключові слова: фонетична риса, морфологічна форма, синтаксична конструкція,
лексика, говір, наріччя.
Видатний письменник, публіцист, культурний діяч, педагог і вче-
ний кінця ХІХ і початку ХХ ст. Борис Грінченко (1863—1910) в
історії української літератури й літературної мови відіграв важливу
роль. Він виступав під різними псевдонімами (Василь Чайченко,
П. Вартовий, Б. Вільхівський, М. Гримич, Ів. Перекотиполе, Л. Яво-
ренко, Немірич) [3].
Народився Б. Грінченко на хуторі Вільховий Яр на Харківщині
(тепер Сумська область). Згодом сім’я переїхала в с. Долбино на
Харківщині. Навчався в реальній школі в Харкові, потім у Харків-
ському університеті. Учителював у с. Зведенське Зміївського повіту,
а потім у с. Нижня Сироватка Сумського повіту. Працював у Херсо-
ні, їздив по містах і селах, збираючи фольклорні матеріали. Учите-
лював у с. Олексіївка на Катеринославщині. З 1894 року працював
на різних посадах у Чернігові. У 1902 році Б. Грінченко переїхав до
Києва, де працював над словником української мови, який вийшов
чотиритомним виданням у 1907—1909 роках. Помер письменник
1910 р. в італійському місті Оспедалетті, де лікувався від туберку-
льозу, похоронений у Києві на Байковому кладовищі. Отже, дитячі й
молоді роки Б. Грінченка пов’язані зі Слобожанщиною, живу мову
якої він добре знав.
До літературної спадщини письменника належать: збірки поезій
„Пісні Василя Чайченка”, „Під сільською стріхою”, „Нові пісні і думи
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 11
Роль говорiв у мовотворчостi Бориса Грiнченка
Василя Чайченка”, „Під хмарним небом”, „Пісні та думи”, „Хвилини”,
„Байки”, поеми „Смерть отамана”, „Лесь, преславний гайдамака”,
„Галіма”, „Христя”, „Професор Пшик”, „Матільда Аграманте”, „Дон
Кіхот”, „З папороті квіт”, “Галицькі вірші”, оповідання „Чудова дів-
чина”, „Екзамен”, „Без хліба”, „Сама, зовсім сама”, „Сестриця Галя”,
„Дядько Тимоха”, „Ксеня”, „Хата”, „Непокірний”, „Каторжна”, „Оле-
ся”, „Гри цько”, „Украла”, „Кавуни”, „Панько”, „Батько та дочка”,
„Підпал”, „Хатка в балці”, „Дзвоник”, „Покупка”, „Палії”, „Як я
вмер”, „Сам собі пан”, „Брат на брата”, „Історія одного протесту”, „З
радощів” та ін., повісті „Сонячний промінь”, „На розпутті”, „Серед
темної ночі”, „Під тихими вербами”, драматичні твори ”Ясні зорі”,
„Нахмарило”, „Миротворці”, „Неймовірний”, „На громадській роботі”,
„Новий шлях”, „Сте повий гість”, „Серед бурі”. Б. Грінченко збагатив
українську культуру перекладами творів О. Пушкіна, А. Майкова,
О. Плещеєва, Г. Гейне, Ф. Шіллера, Й.В. Гете, В. Гюго, А. Франса,
Д. Дефо, Г. Г аутмана, А. Шніцлера [3].
Як письменник, етнограф, фольклорист і лінгвіст Б. Грінченко
прекрасно володів сучасною йому літературною мовою в її східному
варіанті. Він збагатив українську літературну мову власною худож-
ньою творчістю, разом з тим зробив вагомий внесок у розвиток науко-
вого, публіцистичного й епістолярного стилів мови. Визначною по-
стає роль Б. Грінченка в опрацюванні теоретичних засад і визначенні
практичних завдань у розвитку й функціонуванні української літера-
турної мови. Вагомим є його внесок у процес нормалізації української
літературної мови в галузі фонетики, граматики, лексики і стилісти-
ки. Мовознавчий доробок ученого дуже великий [2: 228—396]. Він
орієнтувався на живу мову східної України. Близьким йому був і на
мову його творів впливав передусім слобожанський говір [1], але він
добре знав також середньонаддніпрянські і степові говірки південно-
східного наріччя, а в галузі лексики був обізнаний з більшістю інших
говорів української мови. Слова з багатьох говорів він увів у свій слов-
ник. Хоч Б. Грінченко у мові художніх творів вузьких діалектизмів
уникав, проте з погляду сучасної нормативної літературної мови риси
слобожанського, а також інших південно-східних говорів у них фіксу-
ються у значній кількості. Проявляються вони на різних структурних
рівнях мови.
До діалектних рис у галузі фонетики в мові творів Б. Грінченка
належать:
приставний [і] у словах з двома початковими приголосними (із-
важати, ізгадати, іздаватися, ізмарніти, ізникнути, ізробить, ізсуну-
тись, ірвати, ісказати, ісхотіти, ізв’язаний, ізнов, ізроду);
ненормативне вживання голосних: [о] замість [і] (бунтовник,
працьовник, гугот, небож, ньоготь, война, примостка, неспокойний,
подлий, вигодніше); [о] замість [и] (домок, в глибоні); [і] замість [о]
(нарід, гістя); [і] замість [и] (діявол, комін, зіма, сікавка, палічка, чо-
тирі, добірати, мусіти); [і] замість [е] (камінем, коріня, річами, у Ки-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 312
Матвiяс I.Г.
їві); [и] замість [і] (инакше, инший, ирод, алфавит, мизинець, линія,
минута, дисциплина, сами, всим, розвиднитися, хиба); [и] замість [е]
(нехрищений, пащикувати); [е] замість [і] (опекун, стрельба, сем’я,
болесний, сумежний, позастебати); [е] замість [и] (греміти); [е] за-
мість [а] (чужениця, стечити); [е] замість [о] (єдинак); [а] замість
[о] (салдат, бамага); [у] замість [о] (пужар, кумедія, кумпанія);
безпротезні форми слів (огонь, одсіч, улиця, ухо);
гіпертрофоване чергування [у] з [в] (вкраїнофіл, вкраїнізований,
вправитель, врядник, Вляна ‘Уляна’);
ненормативне вживання приголосних: [б] замість [д] (бля); [г]
замість [в] (згук); [г] замість [х] (сплюга); [д] замість [т] (зідхання,
зідхати, надхненний); [ж] замість [дж] (догожати); [л] замість [й]
(здоровля); [н] замість [л] (дупнастий, маненький); [х] замість [к]
(контрахт, кондухтор, трахтир); [хв] замість [ф] (Хведір, хвершал,
Сохвіївський собор); [ф] замість [хв] (филя, фіртка); [ш] замість [ч]
(смашний, тошно, шо, шоб, нашо); [ш] замість [с] (шпориш); [ч] за-
мість [ш] (швидче); [щ] замість [ч] (хлюпоще); м’який [р] замість
твердого (кватиря, по базарю, писарь, зорь);
говіркове фонетичне оформлення запозичених слів: кзамент
‘екзамен’, кутавасія ‘катавасія’, мендаль ‘медаль’, оркан ‘аркан’, па-
джак ‘піджак’, плепорція ‘пропорція’, санод ‘сенат’, сициліст ‘соціа-
ліст’, скопитар ‘скипидар’, сявдоним ‘псевдонім’, тіятр ‘театр’, хор-
топлян ‘фортеп’ян’, царамонитись ‘церемонитись’, штегер ‘штейгер’
(гірничий майстер).
Чимало діалектизмів спостережено у словотворі мови художніх
творів Б. Грінченка, що стосуються різних частин мови. До іменни-
кових належать: буз ‘бузок’, вартовник ‘вартовий’, вгород ‘город’, впо-
кій ‘спокій’, гич ‘гичка’, голодраб ‘голодранець’, гудзь ‘гудзик’, звож-
чик ‘візник’, копій ‘копійка’, крадун ‘крадій’, малоліт ‘малоліток’,
міжник ‘межа’, мірщик ‘міряльник’, мужлай ‘мужик’, нетям ‘нетяма’,
одпочин ‘відпочинок’, паволочник ‘паволока’, рештант ‘арештант’, се-
лех ‘селезень’, скосогір ‘косогір’, скрик ‘окрик’, стріль ‘постріл’, треб
‘потреба’, хамлет ‘хамлюга’, чорносотенник ‘чорносотенець’, шинк
‘шинок’; забойця ‘вбивця’, сіром’яга ‘сіромаха’, сонюжище ‘сонько’;
бунтація ‘бунт’, виплатка ‘виплат’, війка ‘віялка’, ганчірина ‘ганчір-
ка’, горобличка ‘горобчиха’, дівуся ‘дівчина’, євангелія ‘євангеліє’, єди-
начка ‘одиначка’, завичка ‘звичка’, завідувателька ‘завідувачка’, за-
пороха ‘порошина’, кінниця ‘конюшня’, кура ‘курява’, лапища
‘лапище’, мамусічка ‘мамуся’, матірка ‘мати’, оселька ‘мала оселя’,
панія ‘пані’, пожарка ‘пожежна машина’, полянина ‘поляна’, потиля-
ка ‘потилиця’, приспа ‘призьба’, прогальовина, прогайльовина ‘галяви-
на’, сійба ‘сівба’, старшиниха ‘жінка старшини’, сторія ‘історія’, че-
нарка ‘чемерка’, шаховка ‘шахвочка’; молодіж ‘молодь’, часопись
‘часопис’; гнобительство ‘гноблення’, гробацтво ‘гробаки’, деспот-
ство ‘деспотизм’, курійство ‘куріння’, лицедирство, лицемірянство
‘лицемірство’, покорство ‘покірність’, ремество ‘ремесло’, шельмен-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 13
Роль говорiв у мовотворчостi Бориса Грiнченка
ство ‘шельмування’, зіллечко ‘зіллячко’, робливо ‘виріб’, гостріє ‘ві-
стря’, задовольнення ‘задоволення’, поводіння ‘поведінка’, шкодіння
‘шкідництво’, дверки ‘дверці’, нетря ‘нетрі’.
Діалектний словотвір прикметників: вкоханий ‘коханий’, вночіш-
ний ‘нічний’, гидосний ‘гидкий’, ‘гидотний’, дівчинин ‘належний дів-
чині’, ‘дівчачий’, дорогший ‘дорожчий’, зчорна-сірий ‘чорно-сірий’,
манюнький ‘маленький’, м’ягкий ‘м’який’, немощний ‘немічний’, огнис-
тий ‘вогняний’, письменний ‘письмовий’, поверховний ‘поверховий’,
пожовтий ‘пожовтілий’, просивий ‘сивуватий’, радний ‘радий’, убож-
чий ‘убогіший’, хамлетський ‘хамський’, яснюній ‘ясненький’;
числівників: кільки ‘кілька’, первий ‘перший’;
займенників: которий ‘котрий’, якийся ‘якийсь’.
Дієслівні словотвірні діалектизми: вжаліти ‘пожаліти’, визначи-
ти ‘означити’, втопнути ‘втопитися’, ганьбувати ‘ганьбити’, догляда-
ти ‘розглядати’, завикнути ‘звикнути’, засмілитися ‘насмілитися’, за-
сваритися ‘посваритися’, змужичіти ‘стати мужиком’, зосмілити
‘насмілитися’, зучити ‘навчити’, ‘привчити’, зяти ‘зяяти’, іздякувати-
ся ‘надякуватися’, існіти ‘існувати’, ісповняти ‘наповняти’, кволитись
‘бути кволим’, наняти ‘найняти’, осумніти ‘посумніти’, оханутися
‘схаменутися’, палахкати ‘палахкотіти’, рознемощіти ‘роз немогтися’,
‘захворіти’, скоротчувати ‘скорочувати’, соромлятися ‘соромитися’,
стріватись ‘зустрічатися’;
дієприкметникові: живущий ‘живучий’, плачущий ‘плачучий’, ша-
льовочний ‘шальований’, задовольнений ‘задоволений’, зберегательний
‘збережений’, мережчаний ‘мережаний’, зненадіяний ‘безнадійний’, на-
боляний ‘наболілий’, поставляний ‘поставлений’.
Діалектизми у словотворі прислівників: байдужечки ‘байдуже’,
безодмінно ‘невідмінно’, боржій ‘швидше’, запевне ‘напевно’, зглибока
‘з глибини’, гнівливо ‘гнівно’, котом ‘котячи’, криткома ‘крадькома’,
кудою ‘куди’, ледві ‘ледве’, мо ‘може’, могуче ‘могутньо’, можно ‘можна’,
найсамперед ‘насамперед’, нездобихом ‘без здобичі’, очевидьки ‘очевид-
но’, тако ‘так’, трісі ‘трошки’, трісюні ‘трішечки’, сьогодня ‘сьогодні’,
хтойзна ‘хтозна’, ширшенько ‘ширше’, яко ‘як’;
прийменників: замісто ‘замість’, опріче ‘опріч’, проз ‘повз’, про-
міждо ‘між’;
часток: вжеж ‘авжеж’, т’адже ‘адже’.
У галузі словозміни в мові творів Б. Грінченка наявні діалектиз-
ми серед відмінкових форм іменників: Григоріє (кл. відм.), світа ‘сві-
ти’; городяне, громадяне, дворяне, люде; лиці ‘лиця’; клопіт ‘клопотів’,
зубей; примхів, постатів; нещастів, оповіданнів, писаннів, почуваннів,
поясненнів; дівчатьми, коліньми; ушима; в очіх, на плечіх;
діалектними виступають форми займенників з первісним почат-
ковим [й] замість приставного [н] у сполученні їх з прийменниками:
до його, на йому, з їм, в їй, до їх, з їми; форми займенників мойого ‘мого’,
ції ‘цієї’, тії ‘тієї’, усії ‘усієї’;
числівникові форми двічи, тричи;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 314
Матвiяс I.Г.
до говіркових належать зворотні дієслова замість нормативних
незворотних: воюватися, доглядатися, оратися, поробитися, поспіша-
тися, протестуватися; форми дієслів без чергування передньоязико-
вих приголосних з шиплячими: ненавидю, радю, підпадю, підходю, сер-
дюсь, крутю, пустю, косю, просю; закусювати, розквасювати; особові
форми дієслів із зміною дієвідміни: баче, робе, гніте, говоре, задзвоне,
зводе, круте, купе, любе, світе, ходе, шкоде; зніметь, слідуєть, чита-
єть; бачуть, втоплють, говорють, перемінють, пустють, роблють;
форми ступнеш ‘ступиш’, втопне ‘втоне’, утоп ‘втопився’, поїдемте
‘поїдьмо’.
Діалектний синтаксис у мові творів Б. Грінченка виявляється в
конструкціях з додатком у формі називного відмінка замість знахід-
ного: озвався за діти, зашлють між якути, міркує про свої товариші,
брехня про відьми;
у словосполученнях: дві відрі ‘два відра’, двоє віршів ‘два вірші’,
четверо чоловіка ‘четверо людей’, в три години ‘о третій годині’, о де-
сять годин ‘о десятій годині’, по багато ‘багато’, кілька часу ‘якийсь
час’, стоїш перед мене ‘стоїш переді мною’, стоїть перед неї ‘стоїть пе-
ред нею’, їхав на свої лікарі ‘їхав до своїх лікарів’, дожидався на неї
‘дожидався її’, почутися на втому і голод ‘втомитися і зголодніти’,
бути під літами ‘бути похилого віку’, ‘в літах’, не під мислі ‘не до впо-
доби’, пускати за водою ‘не зважати’, це про батюшку ‘це для батюш-
ки’, з того поможеться ‘тим допоможеш’, збити з плигу ‘вгамувати’,
подавати до уваги ‘робити завваження’, умерла мені мила ‘умерла в
мене мила’, облягли думи сиву йому голову ‘облягли думи сиву його
голову’, я їй молився ‘я молився до неї’, вміти письма ‘бути грамот-
ним’, торішню весну ‘торішньою весною’, такого багато ‘так багато’,
таким робом ‘таким чином’, не давати навзнаки ‘не показувати’, жити
паном діло ‘жити по-панськи’, пойняти віри ‘повірити’, не положіть
гніва ‘не гнівайтесь’, це робити не рука ‘це робити не можна’, брало очі
‘впадало в очі’, музику тяли ‘музика грала’, вдержати проти когось
‘встояти проти когось’, скільки ні ходить ‘скільки не ходити’, тим, що
‘тому, що’, примів би ‘якби міг’, у шум з головою ‘утопитися’, чорт
вість що ‘чорт зна що’, не шо ж бо то й шо ‘та ось що’.
У мові художніх творів Б. Грінченка чимало лексичних діалек-
тизмів. До них належать слова: анциболот ‘болотяний чорт’, бакай
‘калюжа’, барма ‘мундир’, бгальня ‘прилад для вигинання санних по-
лозів’, безбеш ‘вроздріб’, безкебеття ‘нездатність’, безрахубний ‘небе-
режливий’, безхазяйко ‘бідняк’, бейкатися ‘плентатися’, беседа ‘збір
гостей’, ‘гостина’, валасатися ‘тинятися’, вгайка ‘затримка’, вивід ‘ви-
сновок’, винятися ‘виявитися’, витришкати ‘вигнати’, вітрогон ‘очи-
щувач повітря’, ‘кондиціонер’, гамазея ‘магазин’, гасій ‘пожежник’, го-
лінний ‘бравий’, горюшний ‘нещасний’, грімак ‘кусок льоду’, да ‘та’, дак
‘так’, дорід ‘урожай’, дрібнодух ‘дрібна людина’, заборонка ‘загорода’,
завірчувати ‘загортати’, заворотка ‘закрут’, заздріти ‘побачити’, зако-
сок ‘затока’, закривитися ‘нахилитися в бік’, замітити ‘запам’ятати’,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 15
Роль говорiв у мовотворчостi Бориса Грiнченка
замружити (про сльозу) ‘потекти’, затого ‘скоро’, захвойданка ‘за-
дрипанка’, збитися ‘спромогтися’, зиськувати ‘одержувати’, зіпати
‘зазіхати’, згукнути ‘крикнути’, знадіб’я ‘знаряддя’, ‘прилад’, зрубок
‘місце зрубаного лісу’, йо ‘невже’, карватка ‘кухоль’, катрага ‘повіт-
ка’, кебітний ‘здібний’, кластися ‘удаватися’, клюга ‘наконечник спи-
са’, ковальня ‘кузня’, ковтьба ‘ковбаня’, переносно ‘недотепа’, копиш-
ник ‘п’ятдесят копійок’, кучанин ‘сусід з одного кутка’, ляпанець
‘примітивна картина’, матланка ‘прочухан’, монятися ‘м’ятися’, ‘ви-
являти нерішучість’, мошенник ‘шахрай’, навдаку ‘навряд’, надібок
‘господарські речі’, назнарошки ‘навмисно’, незистенно ‘точно так’, не-
скреба ‘неотеса’, одвихнутись ‘відвернутися’, одміна ‘чорт’, одновірно
‘однаково’, одслід ‘відбиток’, ординувати ‘відправити’, падлюшний
‘підлий’, ‘мерзенний’, передузяття ‘вчинок’, ‘дія’, перепина ‘перерва’,
пересічка ‘перегородка’, перія ‘ряд’, ‘бік’ (вулиці), печерувати (раки)
‘ловити’, плиг ‘стрибок’, погадати ‘подумати’, полісун ‘лісовик’, позер-
нити ‘уродити’, покотелець ‘металевий гріш’, поменитися, помінити-
ся ‘пообіцяти’, порядитися ‘найнятися’, посилок ‘підмога’, поранитись
‘поспішити’, пошитися ‘зайнятися шиттям’, приміти ‘могти’, прилага-
тельне ‘придане’, припаляти ‘припікати’, припліскувати ‘аплодувати’,
приятний ‘приємний’, провйонт ‘харчі’, прогальовина ‘галявина’, проз
‘повз’, проміття ‘зарево’, прошкапитись ‘провинитися’, пуцьверинок
‘безпере пташеня’, рехтельний ‘чесний’, ‘порядний’, рештарня
‘в’язниця’, ‘холодна’, розмантачити ‘розтринькати’, ‘змарнувати’, роз-
поганений ‘зіпсутий’, розсобачитись ‘стати злим’, світопоганий ‘пога-
нющий’, силкуватися ‘намагатися’, скількийсь ‘якийсь час’, скота
‘нора’, ‘лігво’, скуп ‘хабар’, стечи ‘вистачити’, спорливий ‘сварливий’,
студень ‘грудень’, стукач ‘вартовий’, ‘сторож’, стяга ‘смуга’, товку-
чий ‘непосидючий’, требушити ‘різати’, ‘розчленовувати’, уп’ять ‘зно-
ву’, франзоля ‘вид хліба’, харпак ‘бідняк’, хвалітон ‘карета’, хвойдина
‘лозина’, хлак ‘прапор’, штукувати ‘штукарити’, ярміс ‘спосіб’.
У творах Б. Грінченка окремі персонажі нерідко говорять ук-
раїн сько-російським суржиком, у їх мові чимало лексичних росія-
нізмів переважно в говірковому фонетичному і словотвірному
оформленні: бросю ‘кину’, вдивительно ‘дивно’, возмутитель ‘обурю-
вач’, господин ‘пан’, дайже ‘навіть’, діжурний ‘черговий’, діствитель-
но ‘дійсно’, довжно ‘треба’, жаланіє ‘бажання’, жисть ‘життя’, имено,
імено ‘саме так’, імєєть ‘має’, канхвета, канхветка ‘цукерка’, коман-
дєр ‘командир’, кумерчецький ‘комерційний’, лучче ‘краще’, марзавець
‘негідник’, наравлюватися ‘подобатися’, нивжелі ‘невже’, нигодяй ‘не-
гідник’, обчество ‘громада’, обчеський ‘громадський’, одвітувати,
од вічати ‘відповідати’, окономичеський ‘економічний’, основанія ‘під-
става’, падлець ‘падлюка’, пользовитий ‘корисний’, порадошний ‘по-
рядний’, пошти ‘майже’, призводитель ‘керівник’, пущаєть ‘пускає’,
разлі ‘хіба’, розговори ‘розмови’, слєдствує ‘виходить’, судебний ‘судо-
вий’, упольномочений ‘уповажнений’, утята ‘каченята’, хвамилія
‘прізвище’.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 316
Матвiяс I.Г.
В історії української літератури й літературної мови Б. Грінчен-
ко посів визначне місце. Незважаючи на відзначені діалектизми й
росіянізми в мові його художніх творів, він тонко відчував норма-
лізаційні тенденції у розвитку тогочасної української літературної
мови, внаслідок чого мова його творів сьогодні сприймається зага-
лом як сучасна.
Окремого розгляду вимагає відображення говорів у „Словарі
української мови” за редакцією Б. Грінченка. У словнику на основі на-
явних тоді лексичних фондів наведені слова літературної мови ХІХ і
початку ХХ ст., фольклору і майже всіх українських говорів у пере-
кладі на російську мову. Названий словник Б. Грінченко кваліфікував
як лексикографічне відображення живої народної і літературної мови,
говіркову лексику від літературної не відмежовував. Отже, діалектна
лексика у словнику займає дуже помітне місце. У ньому найширше
представлена говіркова лексика південно-східного наріччя, трохи мен-
ше південно-західного і найменше північного. Фіксація словником ді-
алектної лексики сприяла збагаченню лексичної системи української
літературної мови. Словник української мови за редакцією Б. Грінчен-
ка не втратив досі свого значення. Він залишається не тільки цінною
лексикографічною пам’яткою, але й постає важливим свідченням ба-
гатства української мови.
1. Глуховцева К.Д., Шарпило Б.А. Рідна говірка Б.Д. Грінченка в його мовотворчій
спадщині // Борис Грінченко. Тези доповідей республіканської науково-практичної
конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження видатного українського
письменника, вченого, громадського діяча. — Ворошиловград, 1988. — С. 99—101.
2. Статєєва Валентина. Українські письменники про проблеми літературної мови та
мовознавства кінця ХІХ — початку ХХ ст. — Ужгород, 1997. — 408 с.
3. Яценко М.Т. Грінченко Б.Д. // Українська літературна енциклопедія — К.: Головна
редакція Української Радянської Енциклопедії ім. М.П.Бажана, 1988. — Т.1. —
С. 408—409.
Ivan Matviyas
THE ROLE OF DIALECTS IN THE LANGUAGE OF WORKS BY BORYS
HRINCHENKO
The article focuses the influence of dialects on the language of works by B. Hrinchenko in
phonetics, grammar and vocabulary.
Keywords: phonetical feature, morphological form, syntactical construction, vocabulary,
vernacular, dialect.
|