Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття
У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної аномалії – п...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геодинаміка |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60570 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття / А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 134-146. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60570 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назаревич, А.В. 2014-04-16T16:58:45Z 2014-04-16T16:58:45Z 2011 Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття / А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 134-146. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60570 550.8.053:519.2+551.24.035 У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної аномалії – провісника відчутного Виноградівського землетрусу 1989 р. Простежено зміни геомеханічного режиму масивів порід гори Мужіївської до, під час і після цього землетрусу. Подано розроблену методику оцінки деформацій у джерелі землетрусу та результати таких оцінок для вказаного землетрусу. В статье кратко описана история развития, аппаратурно-методическое обеспечение и результаты деформографических наблюдений в районе Береговского холмогорья в Закарпатье, в частности, на горе Мужиевской (Большой Береговской). Приведена методика выделения и результаты анализа деформационной аномалии – предвестника ощутимого Виноградовского землетрясения 1989 г. Прослежены изменения геомеханического режима массивов пород горы Мужиевской до, во время и после данного землетрясения. Представлена разработанная методика оценки деформаций в очаге землетрясения и результаты таких оценок для указанного землетрясения. In the paper the history of development and methodical-apparatus supply and results of extensometric observations in the Beregovo hills area in Transcarpathians in particular in Mujievska (Grand Beregivska) mountain is shortly described. The method of separation and results of analysis of deformation anomaly – precursor of perceptible 1989 Vynogradovo earthquake is given. The changes of geomechanical regime of Mujievska mountain rocks massifs till and during and after this earthquake are traced. Created method of estimation of deformations in the earthquake source and results of such estimation for named earthquake is presented. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геофізика Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття Деформографический метод в исследованиях сейсмотектонических процессов в очаговых зонах землетрясений Закарпатья Extensometric method on study of seismotectonic processes in source areas of Transcarpathians earthquakes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття |
| spellingShingle |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття Назаревич, А.В. Геофізика |
| title_short |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття |
| title_full |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття |
| title_fullStr |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття |
| title_full_unstemmed |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття |
| title_sort |
деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів закарпаття |
| author |
Назаревич, А.В. |
| author_facet |
Назаревич, А.В. |
| topic |
Геофізика |
| topic_facet |
Геофізика |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геодинаміка |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Деформографический метод в исследованиях сейсмотектонических процессов в очаговых зонах землетрясений Закарпатья Extensometric method on study of seismotectonic processes in source areas of Transcarpathians earthquakes |
| description |
У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної
аномалії – провісника відчутного Виноградівського землетрусу 1989 р. Простежено зміни геомеханічного режиму масивів порід гори Мужіївської до, під час і після цього землетрусу. Подано розроблену
методику оцінки деформацій у джерелі землетрусу та результати таких оцінок для вказаного землетрусу.
В статье кратко описана история развития, аппаратурно-методическое обеспечение и результаты деформографических наблюдений в районе Береговского холмогорья в Закарпатье, в частности, на горе
Мужиевской (Большой Береговской). Приведена методика выделения и результаты анализа деформационной аномалии – предвестника ощутимого Виноградовского землетрясения 1989 г. Прослежены изменения геомеханического режима массивов пород горы Мужиевской до, во время и после данного землетрясения. Представлена разработанная методика оценки деформаций в очаге землетрясения и
результаты таких оценок для указанного землетрясения.
In the paper the history of development and methodical-apparatus supply and results of extensometric observations in the Beregovo hills area in Transcarpathians in particular in Mujievska (Grand Beregivska)
mountain is shortly described. The method of separation and results of analysis of deformation anomaly – precursor of perceptible 1989 Vynogradovo earthquake is given. The changes of geomechanical regime
of Mujievska mountain rocks massifs till and during and after this earthquake are traced. Created method of estimation of deformations in the earthquake source and results of such estimation for named earthquake is presented.
|
| issn |
1992-142X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60570 |
| citation_txt |
Деформографічний метод у дослідженнях сейсмотектонічних процесів у вогнищевих зонах землетрусів Закарпаття / А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 134-146. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarevičav deformografíčniimetodudoslídžennâhseismotektoníčnihprocesívuvogniŝevihzonahzemletrusívzakarpattâ AT nazarevičav deformografičeskiimetodvissledovaniâhseismotektoničeskihprocessovvočagovyhzonahzemletrâseniizakarpatʹâ AT nazarevičav extensometricmethodonstudyofseismotectonicprocessesinsourceareasoftranscarpathiansearthquakes |
| first_indexed |
2025-11-26T05:54:48Z |
| last_indexed |
2025-11-26T05:54:48Z |
| _version_ |
1850614511050948608 |
| fulltext |
Геодинаміка 1(10)/2011
© А.В. Назаревич, 2011 134
УДК 550.8.053:519.2+551.24.035 А.В. Назаревич
ДЕФОРМОГРАФІЧНИЙ МЕТОД
У ДОСЛІДЖЕННЯХ СЕЙСМОТЕКТОНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
У ВОГНИЩЕВИХ ЗОНАХ ЗЕМЛЕТРУСІВ ЗАКАРПАТТЯ
У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати
деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі
Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної
аномалії – провісника відчутного Виноградівського землетрусу 1989 р. Простежено зміни геомеха-
нічного режиму масивів порід гори Мужіївської до, під час і після цього землетрусу. Подано розроблену
методику оцінки деформацій у джерелі землетрусу та результати таких оцінок для вказаного землетрусу.
Ключові слова: деформації порід; деформограф; сейсмотектонічний процес; геомеханічний
режим; землетрус; аномалія-провісник.
Вступ
Деформографічні дослідження в Українсько-
му Закарпатті, які розпочато тут за ініціативою
О.Г. Юркевич, ведуться продовж більш як 25 ро-
ків у різних пунктах (рис. 1) за активної орга-
нізаційно-методичної участі провідного в СНД
вченого-деформографіста, професора Л.А. Лати-
ніної (ІФЗ РАН, Москва) [Латынина и др., 1988,
1992, 1993, 1995, 1998; Варга и др., 2002; Вер-
бицький та ін., 1998; Вербицький, Назаревич,
2005]. Дослідження ведуться із застосуванням
кварцових деформографів (рис. 2).
За час спостережень одержано цінну інформацію
про деформаційні процеси у літосфері регіону
[Латынина и др., 1988, 1992, 1993, 1995, 1998;
Вербицький, Назаревич, 2005; Назаревич А.,
Назаревич Л., 1999, 2000, 2001, 2004, 2006, 2009;
Назаревич и др., 2007], зокрема в період підготовки
відчутних місцевих землетрусів [Назаревич, 2007].
Зокрема за рахунок поглибленого вивчення метео-
температурних впливів на результати деформацій-
них спостережень і розробки відповідних комп’ю-
терних методик аналізу даних, ми з одержаних
раніше часових рядів виділили та проаналізували
деформаційні провісники деяких відчутних місцевих
землетрусів [Назаревич, 1997, 2007; Назаревич А.,
Назаревич Л., 2000, 2004, 2006; Назаревич и др.,
2007]. Далі на цій основі були розроблені мето-
дики оцінки деформацій у вогнищевих зонах цих
землетрусів [Назаревич, 2007; Назаревич и др., 2007]
з використанням розроблених раніше методик оцін-
ки геометричних параметрів вогнища [Назаревич А.,
Рис. 1. Розташування пунктів деформографічних спостережень у Закарпатті
(на картооснові Google з показаним рельєфом, прямокутником оконтурено зону
Берегівського горбогір’я, детальніше показану на рис. 3)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
135
Назаревич Л., 2006, 2009] і методик І.П. Доброволь-
ського [Добровольский, 1991] з визначення харак-
теру поширення деформацій від вогнища тектоніч-
ного землетрусу. З використанням цих результатів та
даних інших авторів ми оцінили можливості
деформографічного методу і, зокрема, де-
формографів на РГС “Берегове” щодо контролю
розвитку геомеханічних процесів у вогнищевих зо-
нах місцевих землетрусів Закарпаття і пошуку та ви-
ділення провісникових аномалій. Усі перелічені ме-
тодики і результати коротко викладені у цій роботі.
Методики досліджень деформаційних
процесів у земній корі
Деформації у масивах гірських порід є одним з
найважливіших наслідків діючих тут локальних та
регіональних геодинамічних процесів і одночасно
одним з найкращих індикаторів таких процесів. Тому
вивченню деформацій як в локальному (на певних
об’єктах), так і в регіональному (на відповідних
територіях) плані здавна приділяється велика увага.
Для таких досліджень використовуються різні
методи – геодезичні, деформографічні, нахиломірні
[Вербицький, Назаревич, 2005]. Порівнюючи ці
методи, слід зауважити, що геодезичні дослідження
(наприклад, нівелювання) здебільшого застосову-
ються для вивчення геодинаміки більших територій,
внаслідок порівняно меншої роздільної здатності
вони дають змогу досліджувати деформаційні про-
цеси тільки більшої амплітуди (міліметри і більше),
не забезпечують (до останнього часу) вимірювань з
необхідною точністю горизонтальних складових де-
формацій та їх неперервного контролю. Зараз із
активним впровадженням GPS-методів та високо-
точних лазерних світловіддалемірів ситуація помітно
змінюється, але все ж незаперечною перевагою
деформографічних досліджень [Латынина и др.,
1988; Вербицький, Назаревич, 2005] є значно більша
чутливість до змін деформацій (10-8–10-11 для інвар-
них та кварцових деформографів і 10-9–10-13 для
лазерних інтерферометрів) і значно ширший робочий
частотний діапазон (від 0 до десятків Герц), що дає
можливість детально досліджувати припливні
деформації, крипові рухи, власні коливання Землі,
інфранизькочастотні сейсмічні хвилі та землетруси
[Вербицький, Назаревич, 2005]. Саме завдяки цьому
деформографічні дослідження забезпечили отриман-
ня дуже важливої інформації про геодинамічні
процеси у різних регіонах Землі у минулому, і не
тільки не втрачають своєї актуальності, а й
забезпечують вивчення нових деформаційних
ефектів і є одним з фундаментальних методів під час
сучасних досліджень геомеханічного режиму
локальних та регіональних тектонічних структур,
зокрема і в Карпато-Балканському регіоні [Латынина
и др., 1988, 1992, 1993, 1995, 1998; Варга и др., 2002;
Вербицький, Назаревич, 2005; Назаревич и др.,
2007], до якого належить і Українське Закарпаття.
Будова і принцип дії кварцового деформографа
Принцип дії кварцового деформографа такий
[Латынина и др., 1988; Braitenberg, 1999; Назаревич
А., Назаревич Л., 2000]: прилад вимірює стиск або
розширення ділянки масиву порід на віддалі, що
дорівнює базі приладу – підвішеній горизонтально на
спеціальних підвісах кварцовій штанзі (рис. 2), яка є
еталоном довжини, бо не змінює своєї довжини з
часом чи під дією метеофакторів.
Рис. 2. Схема апаратурного комплексу
кварцового деформографа
з оптоелектронним вимірювальним каналом
[Назаревич А., Назаревич Л., 2006]
Один з кінців кварцової штанги жорстко за-
кріплюється в породі або в бетонному постаменті,
а вимірювально-реєструвальна система того чи
іншого типу (наприклад, показаний на рис. 2 опто-
електронний вимірювальний канал) вимірює змі-
щення вільного кінця штанги відносно породи
(відносно другого постаменту). Оскільки дослі-
джувані зміни деформацій припливного та тек-
тонічного походження є дуже малими (10-8–10-6) і
вивчаються на фоні різних завад (насамперед
метеорологічного походження), то для мінімізації
впливу метеофакторів (добових та сезонних змін
температури і вологості повітря та породи) на
результати вимірювань деформографи розмі-
щуються у підземних виробках на глибині десятків
метрів від денної поверхні [Латынина и др., 1988].
Для врахування залишкових метеотемпературних
впливів забезпечується детальний (на рівні 0,01–
0,001 0С) контроль змін температури повітря та
порід у місцях розташування деформографів.
Деформографічні дослідження в районі
м. Берегового в Закарпатті
Деформографічна станція “Берегове-1” (“Му-
жієво”) (географічні координати =48,20, =22,70)
знаходилась у розвідувальній штольні № 22
[Латынина и др., 1992, 1993] на південному схилі
гори Мужіївської (Великої Берегівської) (рис. 3) у
підніжжі її вершинного купола (рис. 4), за 3 км на
південнй схід від м. Берегове. Тут були встано-
влені два горизонтальні кварцові деформографи
завдовжки 28 м (азимут 370) і 12 м (азимут 730),
розташовані у відокремленому від решти штольні
відсіку завдовжки близько 150 м (рис. 5).
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
136
Рис. 3. Розташування пунктів деформографічних та геоакустичних спостережень
на Берегівському горбогір’ї (на картооснові Google з показаним рельєфом, прямокутником
оконтурено зону вершинного купола та південного схилу гори Мужіївської)
Рис. 4. Розташування пунктів деформографічних (1) та геоакустичних (2) спостережень
на горі Мужіївській (на картооснові Google з показаним рельєфом, прямокутником
позначено зону вершинного купола та південного схилу гори, детальніше показану на рис. 6)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
137
Рис. 5. План-схема деформографічного пункту “Мужієво” (“Берегове-1”)
Від входу в штольню цей відсік відділений
трьома перегородками з дверима (на рис. 5 не
показані), що утворюють шлюзи, необхідні для
мінімізації метеотемпературних впливів на ре-
зультати вимірювань [Латынина и др., 1988,
1992]. Відстань до денної поверхні в місці вста-
новлення деформографів більше 15 м, що забез-
печило спільно з обладнанням шлюзів порівняно
добре нівелювання впливу сезонних коливань
температури повітря та земної поверхні на резуль-
тати вимірювань деформацій масиву порід (див.
рис. 6). Реєстрація змін деформацій велася без-
посередньо в місці встановлення деформографів
за допомогою роликово-дзеркальних фотооптичних
систем [Латынина и др., 1988, 1992] на фотопапір.
Чутливість до деформацій становила відповідно
4×10-9 і 11×10-9 на 1 мм запису (у відносних одини-
цях) [Латынина и др., 1992]. Загальний аналіз ре-
зультатів проведених тут впродовж 1986–1990 рр.
деформографічних спостережень (рис. 6) дав змогу
авторам цих робіт Л.О. Латиніній, О.Г. Юркевич та
І.М. Байсаровичу зробити висновок [Латынина и
др., 1988, 1992, 1993] (рис. 6, а), що у цьому пункті
наявний стиск гірських порід з середньою швид-
кістю (у відносних одиницях) 5,510-7 на рік
(азимут 370) і 3010-7 (азимут 730).
а) б)
Рис. 6. Зміни деформацій в азимутах 370 (d1) і 730 (d2) на пункті “Мужієво”
за 1986–1990 рр. (а) і результати аналізу часового ряду d1 (б) (пояснення в тексті)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
138
На жаль, у зв’язку з переводом Берегово-
Мужіївського золото-поліметалевого родовища, в
одній з розвідувальних штолень якого і знаходи-
лась ця деформографічна станція, в режим про-
мислової експлуатації деформографічні дослід-
ження тут були припинені. З цієї ж причини були
припинені і геоакустичні дослідження на роз-
ташованому неподалік (рис. 3 і 4) геоакустичному
пункті “Мужієво”.
У подальшому деформографічні дослідження
були продовжені на режимній геофізичній станції
“Берегове” (“Берегове-2”) (географічні коорди-
нати =48,230, =22,б50), яка знаходиться на
північно-західному схилі гори Ардово (північна
окраїна м. Берегове – присілок Чопівка) (рис. 1, 3).
Тут розташовано два горизонтальні кварцові
деформографи завдовжки 24 м (азимут 1400) і
6,5 м (азимут 520) [Латынина и др., 1995, 1998;
Вербицький та ін., 1998]. Чутливість до дефор-
мацій (для фотооптичних реєстраторів) становила
тут 0,13 мкм на 1 мм запису [Латынина и др.,
1995] – відповідно 510-9 і 210-8 у відносних
одиницях. Дані спостережень [Латынина и др.,
1995, 1998; Вербицький та ін., 1998] свідчать, що у
цьому пункті наявний стиск гірських порід із
середньою швидкістю 410-7 на рік в азимуті 1400.
Запис деформацій по азимуту 520 у перші роки
спостережень виглядав дуже спотвореним різ-
ними завадами: метеотемпературними, гідрогео-
логічними тощо.
Виділення та аналіз деформаційної аномалії –
провісника Виноградівських землетрусів 1989 р.
Важливим питанням, на яке ми спробували
знайти відповідь у процесі аналізу наявних дефор-
мографічних даних, було виявлення та дослід-
ження аномальних деформаційних процесів як
можливих індикаторів активізації сейсмічного
процесу в Закарпатті та провісників місцевих
закарпатських землетрусів [Назаревич, 2007; Наза-
ревич и др., 2007]. Конкретно малося на увазі
проаналізувати хід деформаційних процесів у
масиві порід Берегівського горбогір’я в період
підготовки Виноградівських землетрусів 5–6 трав-
ня 1989 р. з магнітудою М=2,9/2,4 (5.05.1989 р. о
23 год 37 хв та 6.05.1989 р. о 3 год 26 хв за
місцевим часом або 6.05.1989 р. у 2 год 37 хв та
6 год 26 хв за Гринвічем), оскільки на розта-
шованому поблизу (близько 400 м на північний
захід і приблизно на 50 м вище по схилу (рис. 3, 4,
7)) пункті геоакустичних спостережень “Мужієво”
(рис. 7) ми зафіксували чітку провісникову
аномалію тривалістю в кілька місяців [Назаревич,
1997; Вербицький, Назаревич, 2005] (рис. 8, а).
Вже під час попереднього аналізу деформогра-
фічних даних ми звернули увагу на те, що з
початку 1989 р. помітно (рис. 6) змінився характер
деформаційних процесів у зоні встановлення
довгого деформографа d1 (азимут 370, рис. 5).
Щодо короткого деформографа d2 (азимут 730), то
в цей час, на жаль, реєстрація деформацій тут була
відсутня, і можемо лише констатувати, що у 1990 р.,
коли реєстрація відновилася, швидкість деформа-
цій тут помітно зменшилась, порівняно з періодом
1986–1988 рр., з ≈2310-7 до ≈9,610-7 за рік.
Детальний аналіз деформацій, зареєстрованих
деформографом d1, показав таке (рис. 6, 8). За
період з 12 червня 1986 р. до 14 листопада 1988 р.
(рис. 6, ділянка часового ряду а) реєструється
характерний хід деформацій, де на фоні показаної
пунктиром трендової складової, яка відображає
стиск порід величиною ≈10,510-7 за рік, чітко
проявляються сезонні коливання розмахом близь-
ко ≈17,510-7 (порядку 50 мкм у абсолютних оди-
ницях), форма та амплітуда яких майже повто-
рюється з року в рік.
Рис. 7. Геоакустичний пункт “Мужієво” (розріз)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
139
Але вже з другої половини листопада 1988 р.
характер деформаційних процесів починає зміню-
ватися, що особливо помітно під час порівняння
фактично зареєстрованого ряду d1 з уявним рядом
d1′, який є продовженням з 14 листопада 1988 р.
ряду d1 у припущенні незмінності характеру
деформаційних процесів у масивах порід гори
Мужіївської (Великої Берегівської) як щодо трен-
ду, так і щодо сезонної складової. Особливо різ-
кою є розбіжність цих рядів з першої половини
лютого. Так, коли за умови незмінності характеру
деформаційних процесів у період від початку лю-
того до перших чисел травня мав би відбуватися
різкий (величиною до 6,5–8,310-7 за місяць) стиск
контрольованої ділянки масиву порід (див. ряд d1′
на рис. 4, а), насправді маємо в цей час розши-
рення величиною до 1110-7 (порядку 30 мкм у
абсолютних одиницях), які досягають пікових зна-
чень в період з другої половини березня до двад-
цятих чисел квітня з деяким подальшим загальним
спадом (величиною близько 1,310-7) у першій
половині травня та подальшим дещо більш інтен-
сивним спадом (величиною близько 7,810-7) аж
до другої половини жовтня.
а)
б)
Рис. 8. Геоакустичний (а) [Вербицький, Назаревич, 2005] та деформаційний (б) провісники
Виноградівського землетрусу 1989 р. (пунктиром показана трендова складова)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
140
Отже, наведений тут аномальний (по відно-
шенню до періоду 1986–1988 рр., хід деформацій,
який ми приймаємо як фоновий процес) хід
деформацій за період з кінця листопада 1988 р. до
другої половини літа 1989 р. ми вважаємо за
деформаційний провісник Виноградівських земле-
трусів 5–6 травня 1989 р. Цей провісник має
традиційний для провісникових аномалій бухто-
подібний вигляд. Землетрус відбувається в період
початкової частини спаду деформаційної провіс-
никової аномалії, що також є традиційним, тобто
часове співвідношення між провісником і земле-
трусом аналогічне, як і для зареєстрованої нами,
детально розглянутої у [Вербицький, Назаревич,
2005; Назаревич, 1997, 2007; Назаревич и др.,
2007] геоакустичної аномалії – геоакустичного
провісника (рис. 8, а) цього самого землетрусу,
зареєстрованого на розташованому за 400 м на
північний захід (рис. 3, 4, 7) пункті геоакустичних
спостережень “Мужієво”.
Для виділення різницевої складової між ря-
дами d1 і d1′ ми застосували програмний пакет
для обробки часових рядів (автори С.Т. Вер-
бицький та Ю.Т. Вербицький), що дало змогу ще
яскравіше виділити деформаційну провісникову
аномалію на фоні уявного продовження d1′
первинного ряду d1 (рис. 6, а). Амплітуда виділе-
ної в такий спосіб цієї аномалії досягає 31,510-7.
Завершуючи короткий аналіз виділеної про-
вісникової аномалії, вкажемо також на те, що з
початку 1989 р. принципово змінився характер
деформаційних процесів у контрольованій ділянці
масиву порід (рис. 6). Так, якщо раніше тут спо-
стерігався стиск порід величиною ≈10,510-7 за рік
(рис. 6, б, ділянка а), то в подальшому він
змінився розширенням (розтягом) величиною
≈4,110-7 за рік (рис. 6, б, ділянка b). Звертає на
себе увагу також зміна полярності та зменшення
амплітуди сезонної складової на ділянці b ряду d1,
але робити тут якісь глибші висновки через
порівняно невелику (трохи більше року) трива-
лість ряду спостережень без залучення додаткової,
насамперед метеорологічної, інформації та нових
методик аналізу ми вважаємо передчасним.
Зміни геомеханічного режиму масивів порід гори
Мужіївської підчас підготовки та розрядки
Виноградівських землетрусів 1989 р.
За наведеними даними можна досить детально
проаналізувати хід змін геомеханічного режиму
контрольованих породних масивів гори Мужіївської
під час підготовки та розрядки Виноградівських
землетрусів 1989 р. (рис. 9). Так, бачимо, що до
початку процесу підготовки цих землетрусів –
впродовж 1986–1988 рр. спостерігався спокійний
геомеханічний режим (рис. 6, б, ділянка а), який
можна вважати фоновим, принаймні для цього часо-
вого інтервалу. У пункті геоакустичного контролю
реєструвалися такі величини швидкості поширення
пружних хвиль у гірських породах [Вербицький,
Назаревич, 2005], геомеханічна інтерпретація яких
[Назаревич, 1997] вказує на наявність в зоні контро-
лю (див. рис. 7) тільки діючого геостатичного тиску
(рис. 9, а і відповідна йому ділянка ряду “Фаза 0” на
рис. 8, а). У зоні деформографічного контролю
реєструються тільки деформації стиску, які можуть
бути як глибинного тектонічного походження (вра-
ховуючи наявність в зоні Берегівського горбогір’я
процесів склепіннєвого підняття [Назаревич, 1997;
Назаревич А., Назаревич Л., 2001], що фіксуються як
за геологічними [Колодій та ін, 1994; Матковський,
1992; Гончарук та ін., 1994; Скакун та ін., 1992;
Григорчук, 1992; Ковалишин, Братусь, 1984; Малеев,
1964; Мерлич, Спитковская, 1974; Чекунов и др.,
1969; Хоменко, 1978; Тектоническая…, 1986; Пет-
рашкевич, Лозыняк; 1988; Лозиняк, Місюра, 2010;
Кутас, Гордиенко, 1971; Кутас, 1978; Козырев,
Савченко, 1980; Васильев, 1988; Шевчук та ін., 1999]
та геоморфологічними [Гофштейн, 1964, Демедюк,
1994] даними (впродовж пізнього неогену, від 7–
10 млн. років тому), так і за геодезичними (повторне
нівелювання [Сомов, 1974, 1984, 1990; Сомов и др.,
1994, Юркевич и др., 1969]) даними, тобто як су-
часний процес, так і спричиненими геомеханічними
та геотермічними чинниками [Козырев, Савченко,
1980; Васильев, 1988; Шевчук та ін., 1999], зокрема,
впливом рельєфу – тиском налягаючого стовпа порід
південно-східного відрога вершинного купола гори
Мужіївської і боковим розпором, а найшвидше спри-
чинені парціальним впливом обох вказаних процесів.
а)
б)
в)
Рис. 9. Геомеханічний режим масивів порід гори Мужіївської до (а), підчас (б)
і після (в) Виноградівського землетрусу 1989 р.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
141
Під час процесів підготовки Виноградівських
землетрусів 1989 р., а саме з кінця 1988 р. – по-
чатку 1989 р. геомеханічний режим вказаних
породних масивів кардинально змінюється – у
пункті геоакустичних спостережень реєструється
зменшення швидкості поширення пружних хвиль
у гірських породах (рис. 8, а), яке на початковому
етапі відповідає зниженню геостатичного тиску –
відносному розтягу (Фаза 1), очевидно, за раху-
нок розвантаження контрольованої ділянки маси-
ву порід сейсмотектонічним процесом, а на завер-
шальному етапі підготовки землетрусу цей процес
призводить до появи абсолютного розтягу (Фаза 2
і Фаза 3) з величиною вертикальних розтягуючих
зусиль порядку 0,2–0,5 кг/см2 [Назаревич, 1997]
(рис. 9, б). У зоні деформографічного контролю в
цей час у азимуті 370 починає розвиватись процес
субгоризонтального розтягу з середньою швид-
кістю 31,510-7 (в перерахунку на рік) за період
розвитку аномалії (з 11.1988 до 5.1989 рр. (рис. 6, б,
ряд d1, ділянка b′)), а максимальна швидкість
розтягу (за період 3–4.1989 р. (див. рис. 8, б))
досягала 6010-7 у перерахунку на рік.
Після землетрусів геомеханічний режим по-
родних масивів гори Мужіївської знову зміню-
ється, але він не повертається до стану, що був
перед початком підготовки цих землетрусів. Так,
якщо в зоні геоакустичного контролю відновлю-
ється режим геостатичного тиску (рис. 8, а і 9, в),
то в зоні деформографічного контролю в азимуті
370 зберігається характерний для періоду дефор-
мографічної провісникової аномалії режим роз-
тягу, правда, вже значно меншої величини (поряд-
ку 4,110-7 за рік (рис. 6, б і 9, в)). В азимуті 730 у
цей час наявний режим стиску, але значно меншої
величини (≈9,610-7 за рік), ніж до початку підго-
товки цих землетрусів (≈2310-7 за рік).
Оцінка деформацій у вогнищі Виноградівських
землетрусів 1989 р. за деформографічними
та сейсмологічними даними
Одними з нових, важливих для досліджень сейс-
мічності Закарпаття результатів також стали мето-
дика та результати оцінки деформацій у вогнищі
Виноградівського землетрусу 5–6.05 1989 р. за
параметрами провісникової деформаційної аномалії.
Для цього ми використали отримані І.П. Добро-
вольським результати математичного моделювання
розподілу деформацій в околі збуреної зони –
вогнища землетрусу [Добровольский, 1991], а також
результати наших власних досліджень величин
розривів у вогнищах закарпатських землетрусів
[Назаревич А., Назаревич Л., 2006, 2009].
Методика оцінки полягала ось у чому. За вста-
новленою раніше на основі аналізу сейсмічних
записів місцевих закарпатських землетрусів [Наза-
ревич А., Назаревич Л., 2006, 2009] і даних інших
авторів [Мячкин и др., 1975; Соболев, Пономарев,
2003; Ризниченко, 1985; Ребецкий, 2007; Арефьев и
др. 1985] кореляційною залежністю між магніту-
дою/класом місцевого землетрусу і довжиною
розриву в його джерелі (L=1,665×100,2K-2) визначено
довжину розриву для основного з Виноградівських
землетрусів 5–6 травня 1989 р. Далі за відомими
співвідношеннями між довжиною розриву L і
розмірами вогнищевої зони L` [Соболев, Пономарев,
2003] визначено лінійні розміри збуреної зони (зони
вогнища) – її еквівалентний радіус R0. Наступний
крок – визначено величини та (відносні відстані
реєстрації деформаційного провісника (=∆/R0,
=∆/R0, де ∆ – відстань від пункту реєстрації
провісника до епіцентру землетрусу)). Далі, за
даними І.П. Добровольського [Добровольский,
1991], визначено коефіцієнт загасання деформацій
К() для цієї відносної відстані () і за величиною
провісникової аномалії *d визначено (так би мовити,
“зворотним ходом”) повну величину деформацій *D
у вогнищевій зоні. На завершальному етапі врахо-
вано отримані за різними даними [Мячкин и др.,
1975; Соболев, Пономарев, 2003; Ризниченко, 1985;
Ребецкий, 2007; Арефьев и др. 1985; Старостенко
и др., 2005; Назаревич Л., Назаревич А., 2006]
співвідношення повної деформації *D у вогнищевій
зоні та її сейсмодислокаційної складової *Ds (коефі-
цієнт сейсмодислокаційної ефективності) і на їхній
основі отримано оцінки зміщення по розриву для
цього землетрусу.
Підставивши у зазначені формули фактичні
дані по сильнішому з Виноградівських земле-
трусів 5–6.05.1989 р. (М=2,9; К=9,1; ∆=23 км,
*d=1110-7≈30,8 мкм), отримаємо:
L=1,665×100,2K-2=1,1 км;
L`=3L=3,3 км;
R0=L`/2=1,65 км;
=∆/R0≈14, =∆/R0≈14
К()≈10-3 (див. [Добровольський, 1991]);
*D=*d/К()=30,8 мм;
*Ds=0,05-0,2*D=1,54–6,16 мм (в середньо-
му *Ds≈3,08 мм).
Визначену величину сейсмодислокаційної
складової деформацій (зміщення по розриву)
*Ds=3,08 мм можна було б зарахувати до сумар-
ного ефекту двох землетрусів – основного з М=2,9
і К=9,1 (L=1,1 км) і афтершока з М=2,4 і К=8,4,
для якого L=0,8 км. Але, оскільки ці дві події від-
булися фактично в одному і тому ж місці, то
можна вважати, що визначене *Ds≈3,08 мм нале-
жить до основного поштовху, а афтершоком від-
булася дорозрядка напружень і деформацій по вже
створеному під час основного землетрусу розриву
(став вищим сумарний коефіцієнт сейсмодисло-
каційної ефективності), і різниця магнітуд цих
подій відповідає різниці скинутих напружень і
зміщень по розриву. Причиною такої різниці, оче-
видно, є істотно більша еквівалентна міцність по-
рід у зоні майбутнього розриву перед першим
землетрусом і істотно менша – після нього (у
першому випадку пружну енергію запасала тріщи-
нувата зона, у другому – уже наявний новоство-
рений розрив за рахунок тертя між його бортами).
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
142
До цього зазначимо, що отримана оцінка величи-
ни зміщення по розриву у вогнищі Виноградівського
землетрусу 5-6.05.1989 р. *Ds ≈ 3,08 мм є середньою
для всього розриву. Враховуючи спостережувану у
різних сейсмоактивних регіонах Землі велику
неоднорідність напружено-деформованого стану,
механічних характеристик та зміщень різних ділянок
бортів сейсмогенних розривів [Ризниченко, 1985;
Ребецкий, 2007; Арефьев и др. 1985; Старостенко и
др., 2005], можна припустити, що в центральних
ділянках розриву в джерелі цього землетрусу взаємні
зміщення бортів могли бути у кілька разів більшими.
Це ж стосується і особливостей просторового
розподілу повної деформації у вогнищевій зоні.
Завершуючи це дослідження, вкажемо, що
отримані тут оцінки *Ds≈3,08 мм добре узго-
джуються з аналогічними результатами проведе-
них досліджень по інших закарпатських земле-
трусах, де використовувались інші методики та
інші вихідні дані. Так, за даними визначень вогни-
щевих параметрів порівняно сильнішого Бере-
гівського землетрусу 1965 р. (М=3,7), проведених
на основі аналізу його макросейсмічного поля,
отримано зміщення в його джерелі (на глибині
Н=4,3 км) *Ds≈4,9 мм [Назаревич Л., Назаревич А.,
2006], а геодезичні дані (результати повторного
нівелювання через сейсмогенеруючий Берегівсь-
кий меридіональний розлом) дали величину
взаємних вертикальних зміщень бортів цього
розлому (по земній поверхні) величиною 3,5 мм
[Юркевич и др., 1969].
Висновки
На основі наведеного аналізу деформогра-
фічних даних можна зробити багато важливих
методичних висновків стосовно проведення
деформографічних спостережень (які тут ми не
розглядатимемо) і щодо особливостей деформа-
ційних процесів у масивах порід гори Мужіївської
та їхнього зв’язку з деформаціями у вогнищевій
зоні дослідженого землетрусу та з сейсмотектоніч-
ним процесом у Закарпатті.
Щодо особливостей досліджених деформацій-
них процесів наші висновки є такими:
1. Деформаційні процеси в контрольованій зоні
масиву порід гори Мужіївської за розглянутий
період (1986–1990 рр.) характеризуються пере-
важанням стиску порід (рис. 3).
2. Розглянуті деформаційні процеси мають різну
інтенсивність у різних, причому дуже близько
(порядку 50 м) розташованих ділянках масиву
(рис. 5 і 6, зокрема, порівняння рядів d1 і d2 на
рис. 6, а), причому ці відмінності наявні і у
трендовій складовій, і в сезонних варіаціях.
3. Розглянуті деформаційні процеси змінюються в
часі як за величиною, так і за характером (стиск
змінюється розтягом), причому такі зміни від-
буваються у кожній невеликій ділянці масиву
по-своєму, досить відмінно від розташованих
поряд інших ділянок масиву (див. рис. 5, а та-
кож порівняння рядів d1 і d2 на рис. 6, а), хоча
доволі синхронно у часі.
4. Виявлені зміни деформаційних процесів у масиві
порід гори Мужіївської відбулися в період
активізації місцевого сейсмотектонічного процесу
у Закарпатті, а саме – в період підготовки Вино-
градівських землетрусів 5–6 травня 1989 р. з
магнітудою М=2,9/2,4 (землетруси відбулися на
відстані 23 км від пункту реєстрації деформацій).
5. Зміни деформаційних процесів у масиві порід
гори Мужіївської, які ми називаємо деформа-
ційним провісником Виноградівських землетру-
сів 5–6 травня 1989 р., розпочалися за п’ять
місяців до майбутніх землетрусів (рис. 6 і 8, б),
що близьке до значень, отриманих за резуль-
татами аналізу геоакустичного провісника
(рис. 8, а) цих же землетрусів ([Назаревич, 1997;
Вербицький, Назаревич, 2005]).
6. Зміни деформацій по деформографу d1 мали
якісний характер (стиск змінився розтягом) і
становили за величиною близько 1110-7 (по-
рядку 30 мкм у абсолютних одиницях) відносно
поточної трендової складової ряду d1 і 31,510-7
(див. рис. 6, б і 9) відносно уявного ряду d1`,
який є продовженням ряду d1 у припущенні
незмінності характеру деформаційних процесів
як щодо тренду, так і щодо сезонної складової.
7. Після землетрусів змінився характер деформа-
ційних процесів у масиві порід гори Мужіївської:
по деформографу d1 середньорічний стиск вели-
чиною ≈10,510-7 змінився розтягом величиною
≈4,110-7, по деформографу d2 середньорічний
стиск з ≈2310-7 зменшився до ≈9,610-7 (рис. 6 і
9). Відзначимо, що зміни деформацій по обох
деформографах за абсолютною величиною дуже
близькі між собою – 14,6 10-7 по довгому дефор-
мографу d1, і 13,410-7 по короткому деформо-
графу d2, відхилення між цими значеннями ста-
новить 1,210-7, тобто менше ніж 10 %.
8. Проведена за даними про величину про-
вісникової аномалії та відповідними методи-
ками оцінка величин деформацій у вогнищевій
зоні (*D=30,8 мм) та зміщень по розриву
(*Ds≈3,08 мм) для цього землетрусу (М≈2,9)
разом з даними досліджень інших місцевих
землетрусів [Назаревич Л., Назаревич А., 2006],
показує, що ці величини для відчутних закар-
патських землетрусів з М≈2,9–3,7 становлять в
середньому порядку кількох сантиметрів і кіль-
кох міліметрів відповідно, що підтверджується
також іншими незалежними методиками і дани-
ми [Назаревич Л., Назаревич А., 2006].
Відзначимо також, що деформографами на пунк-
ті “Мужієво” зафіксовано істотно різні величини
сезонних метеотермопружних хвиль (рис. 6, а), але
аналіз цих особливостей вимагає окремого розгляду.
Щодо можливостей деформографічного мето-
ду і мережі деформографічних станцій у Закар-
патті стосовно виділення деформаційних провіс-
ників і контролю процесів у вогнищах місцевих
землетрусів можна сказати таке:
1. Деформографічний метод дає змогу виявляти
деформаційні провісники відчутних (з М≥2,5,
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
143
К≥8,5) місцевих землетрусів Закарпаття (врахо-
вуючи вплив завад та реальну чутливість іс-
нуючої апаратури) на епіцентральних відстанях
від 20–30 км і тим самим контролювати дефор-
маційні процеси у їх вогнищевих зонах.
2. Працюючі на РГС “Берегове” і “Королево”
деформографи здатні забезпечити виявлення де-
формаційних провісників відчутних місцевих
землетрусів і контроль деформаційних процесів
у їх вогнищевих зонах у центральній частині
Закарпатського прогину.
3. Враховуючи, що величина деформаційних ано-
малій для місцевих землетрусів з М≥2,5, К≥8,5
на епіцентральних відстанях 20–30 км оціню-
ється у 5–10 мкм у абсолютних одиницях, мі-
німально достатня для їхнього вивчення чутли-
вість і роздільна здатність вимірювально-
реєструючих систем кварцових деформографів
має бути хоча б на порядок вищою, тобто не
гірше 0,2–0,5 мкм. Підвищення метрологічних
характеристик вимірювальних систем відносно
вказаних мінімально необхідних дасть змогу
краще вивчати і редукувати метеотемпературні
та метеотермопружні завади (див. нижче), роз-
ширити зону надійного контролю сейсмотекто-
нічних процесів у Закарпатті, досліджувати
більш тонкі деформаційні ефекти – припливні
деформації, власні коливання Землі і її ядра,
низькочастотні поверхневі хвилі від сильних
світових землетрусів тощо.
4. Оскільки сезонні метеотемпературні та метео-
термопружні варіації в умовах деформогра-
фічних спостережень у Закарпатті (порівняно
невелика, порядку 8–12 м від денної поверхні
глибина розташування деформографів) стано-
влять до 20–50 мкм у абсолютних одиницях,
необхідне детальне вивчення, мінімізація і роз-
робка способів редукції впливу вказаних чинни-
ків на дані деформографічних спостережень, з
тим, щоб знизити їх вплив хоча б на порядок, чи
врахувати його з точністю не гірше 10 % (тобто
провести редукцію цих впливів до 2–5 мкм у
абсолютних одиницях і краще).
Крім перелічених висновків, які безпосередньо
випливають з аналізу викладеного матеріалу, мож-
на зробити ще ряд важливих висновків щодо
більш загальних питань геодинаміки літосфери
досліджуваного регіону, але це потребує залу-
чення до порівняльного аналізу значно ширшого
обсягу різної геолого-геофізичної інформації і
виходить за рамки цієї роботи. Тут вкажемо тільки
на те, що факти, наведені у висновках 2, 3, 6 та
7, а також результати проведеного у роботах
[Назаревич А., Назаревич Л., 2004; Вербицький,
Назаревич, 2005, Nazarevych L., Nazarevych A.,
2006] та інших аналізу особливостей геодинаміки
заходу Закарпаття змушують з великою обереж-
ністю проводити узагальнення встановлених у
конкретних пунктах спостережень і в конкретні
періоди часу особливостей деформаційних про-
цесів у контрольованих масивах порід на більші
території та довші часові інтервали і вимагають у
кожному випадку підтвердження правомірності
таких узагальнень фактичними даними чи іншою
додатковою геолого-геофізичною, геодезичною,
геоморфологічною інформацією.
Підсумовуючи, можна зробити загальний ви-
сновок про те, що Берегівське горбогір’я і, осо-
бливо, гора Мужіївська (Велика Берегівська) є
геодинамічно активною зоною, геомеханічно ті-
сно пов’язаною з земною корою цілого Закар-
паття, що власне і дало змогу зареєструвати під
час проведених тут деформографічних та геоакус-
тичних (див. [Назаревич, 1997; Назаревич А., На-
заревич Л., 2004; Вербицький, Назаревич, 2005] та
ін.) досліджень чіткі провісникові аномалії, пов’я-
зані з підготовкою місцевих землетрусів у сусідніх
сейсмоактивних зонах Закарпаття. Найновішим
підтвердженням сучасної активності цієї зони є і
два відчутні землетруси, що відбулися тут у
2006 р. [Пронишин та ін., 2007] та у 2011 р.
У руслі наведених результатів ще раз підкрес-
лимо, що як і для інших методів геодинамічного
моніторингу, для деформографічного методу базо-
вим є принцип: дослідження у геодинамічно ак-
тивних зонах – ключ до ефективного моніторингу
та надійного прогнозу.
Серед напрямів подальших досліджень з цієї
проблематики першочерговими є такі: вивчення
зв’язку досліджених деформаційних аномалій з
геомеханічними процесами у вогнищах та вогни-
щевих зонах, дослідження особливостей прояву
провісникових аномалій та їх зв’язку з геоме-
ханікою літосфери Закарпаття, поглиблений по-
рівняльний аналіз характеристик та особливостей
поширення провісникових аномалій різної при-
роди у різних сейсмоактивних регіонах світу.
Література
Арефьев С.С., Грайзер В.М., Заргарян Д.Н., Плет-
нев К.Г., Рузайкин А.И., Шебалин Н.В., Ши-
лова Е.Н. Разрыв в очаге и афтершоки Кум-
Дагского землетряения 14 марта 1983 года //
Макросейсмические и инструментальные ис-
следования сильных землетрясений (Вопросы
инженерной сейсмологии, вып. 26). – М.: Нау-
ка, 1985. – С. 8–27.
Варга П., Вербицкий Т.З., Латынина Л.А., Бры-
мых Л., Ментеш Д., Сзадецки-Кардос Д., Епер-
не П.И., Гусева Т.В., Ігнатишин В.В. Горизон-
тальные деформации земной коры в Карпат-
ском регионе // Наука и технология в России. –
2002. – № 7 (58). – С. 5–8.
Васильев Е.П. Модель присдвигового куполооб-
разования // Сдвиговые тектонические нару-
шения и их роль в образовании месторождений
полезных ископаемых (Тезисы докладов Пер-
вого Всесоюзного совещания). – Л.: ЛГИ, 1988. –
Вып. 1. – С. 64–66.
Вербицький Т., Ігнатишин В., Латиніна Л., Юр-
кевич О. Сучасні деформації земної кори Бе-
регівської горстової зони // Геодинаміка. –
1998. – № 1. – С. 118–120.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
144
Вербицький Т.З., Назаревич А.В. Деформогра-
фічні і геоакустичні дослідження у Закарпатті. –
В кн.: Дослідження сучасної геодинаміки
Українських Карпат / під ред. В.І.Старостенка. –
К.: Наук. думка, 2005. – С. 113–131.
Гончарук А.Ф., Степанов В.А., Веремеєнко Л.І.,
Кулібаба В.М., Шемякіна Т.І. Рудоконцен-
труючі структури й етапи вулкано-тектоніч-
ного розвитку Берегово-Беганської золотонос-
ної зони Закарпаття // Вісн. ЛНУ ім. І. Франка.
Сер. геол. – 1994. – Вип. 12. – С. 168–177.
Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат. – К.: Изд-во
АН УССР. – 1964. – 183 с.
Григорчук Г.Ю. Геолого-структурна позиція золо-
того і поліметалевого зруденіння – критерій
глибинного прогнозу руд // Вісник ЛНУ імені
Івана Франка. Сер. геол. – 1992. – Вип. 11. –
С. 153–159.
Демедюк М., Заблоцький Ф., Колгунов В., Ос-
тровський А., Сідоров І., Третяк К. Результати
досліджень горизонтальних деформацій земної
кори на Карпатському геодинамічному полі-
гоні // Геодинаміка. – 1998. – № 1. – С. 3–13.
Демедюк М.С. Морфоструктури і морфоскульп-
тури території Карпатського геодинамічного
полігону // “Геодинаміка гірських систем Єв-
ропи”. Міжнародний симпозіум (тези допові-
дей). – Львів, 1994. – С. 17.
Добровольский И.П. Теория подготовки текто-
нического землетрясения. – М.: ИФЗ РАН,
1991. – 219 с.
Ковалишин З.И, Братусь М.Д. Флюидный режим
гидротермальных процессов Закарпатья. – К.:
Наук. думка, 1984. – 86 с.
Козырев А.А., Савченко С.Н. Оценка влияния ре-
льефа на изменчивость напряженного состоя-
ния массива горных пород // Диагностика на-
пряженного состояния и свойств горных пород
в массиве. – Новосибирск: ИГД СО АН СССР,
1980. – С. 69–74.
Колодій О.М., Матковський О.І., Зайцева В.М.,
Гожик М.Ф., Драчук В.П., Ліськевич Я.Б.,
Поморцева Т.П. Структура Берегівського руд-
ного поля і прогноз нових рудовмісних зон за
геоіндикацією аерокосмознімків і комплексом
наявних геологічних даних // Вісн. ЛНУ імені
Івана Франка. Сер. геол. – 1994. – Вип. 12. –
С. 177–185.
Костюк О., Сагалова Є., Руденська І., Прони-
шин Р., Кендзера О. Каталог землетрусів Кар-
патського регіону за 1091–1990 роки // Праці
НТШ. – Львів. – 1997. – Т. 1. – С. 121–137.
Кутас Р.И. Поле тепловых потоков и геотерми-
ческая модель земной коры. – К.: Наук. думка,
1978. – 140 с.
Кутас Р.И., Гордиенко В.В. Тепловое поле Украи-
ны. – К.: Наук. думка, 1971. – 112 с.
Латынина Л.А., Байсарович И.М., Брымых Л.,
Варга П., Юркевич О.И. Деформационные из-
мерения в Карпато-Балканском регионе // Фи-
зика Земли. – 1993. – № 1 – С. 3–6.
Латынина Л.А., Варга П., Варга Т., Вербиц-
кий Т.З., Юркевич О.И. Современные движе-
ния Паннонского бассейна по екстензометри-
ческим данным и неотектоника региона //
ДАН. – 1998. – Т. 360, № 1. – С. 38–43.
Латынина Л.А., Вербицкий Т.З., Игнатишин В.В.
О деформационных процессах в северо-вос-
точной части Карпато-Балканского региона //
Физика Земли. – 1995. – № 4. – С. 3–16.
Латынина Л.А., Жаринов Н.А., Крамер М.В., Са-
вин И.В., Широков И.А. Методические реко-
мендации по исследованию деформационных
предвестников землетрясений. – Москва: ИФЗ
АН СССР. – 1988. – 81 с.
Латынина Л.А., Юркевич О.И., Байсарович И.М.
Результаты деформационных измерений в ра-
йоне Берегово // Геофиз. журн. – 1992. – 14,
№ 2. – С. 63–67.
Лозиняк П., Місюра Я. Особливості геологічної
будови донеогенового фундаменту Закарпат-
ського прогину // Геологія і геохімія горючих
копалин. – 2010. – № 3–4 (152–153). – С. 73–83.
Малеев Е.Ф. Неогеновый вулканизм Закарпатья. –
М.: Наука, 1964. – 251 с.
Матковський О.І. Родовища та рудопрояви золота
Українських Карпат // Вісник ЛНУ ім. І. Фран-
ка. Сер. геол. – 1992. – Вип. 11. – С. 96–120.
Мерлич Б.В., Спитковская С.М. Глубинные разло-
мы, неогеновый магматизм и оруденение Закар-
патья // Проблемы тектоники и магматизма глу-
бинных разломов. – Львов, 1974. – С. 173–180.
Мячкин В.И., Костров Б.В., Соболев Г.А., Шами-
на О.Г. Основы физики очага и предвестники
землетрясений // Физика очага землетрясения. –
М.: Наука. – 1975. – № 3. – С. 6–26.
Назаревич А., Назаревич Л. Оптоелектронний ви-
мірювальний канал до кварцового деформо-
графа // Геодинаміка. – 1999. – № 1 (2). –
С. 116–120.
Назаревич А.В. Геоакустичні та деформаційні
провісники відчутних Виноградівських земле-
трусів (Закарпаття) // Матеріали VІІІ Між-
народної наукової конференції “Моніторинг
небезпечних геологічних процесів та екологіч-
ного стану середовища”. Київ, 20–23 вересня,
2007 р. – К., 2007. – С. 22–24.
Назаревич А.В. Експериментальне дослідження
спектрально-часової структури варіацій пара-
метрів пружних хвиль в масивах гірських по-
рід: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук. – К.:
ІГФ, 1997. – 24 с.
Назаревич А.В., Латынина Л.А., Назаревич Л.Е.
Геоакустические и деформационные предвест-
ники землетрясений Украинского Закарпатья //
Международная геологическая конференция
“Изменяющаяся геологическая среда: прос-
транственно-временные взаимодействия эндо-
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геофізика
145
генных и экзогенных процессов”. Казань, 13–
16 ноября 2007 г. – Казань, 2007. – Т. 1. –
С. 250–254.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Е. Геодинаміка лі-
тосфери заходу Закарпаття за комплексом да-
них // Геодинаміка. – 2004. – 1 (4). – С. 45–53.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Е. Некоторые соот-
ношения между параметрами сейсмических
очагов и их использование в изучении сей-
смичности Украинского Закарпатья // Актив-
ные геологические и геофизические процессы
в литосфере. Методы, средства и результаты
изучения // Материалы ХІІ Международной
конференции. Воронеж. 18–23 сентября 2006
года. – Воронеж, 2006. – Т. ІІ. – С. 9–12.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Геодинаміка і
особливості сейсмотектонічного процесу Бере-
гівської горстової зони (Закарпаття) // Гео-
динаміка. – 2000. – № 1 (3). – С. 131–147.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Геодинаміка і
тріщинуватість породних масивів (на прикладі
Берегівського горбогір’я в Закарпатті) // Нау-
ковий вісник НГАУ. – 2001. – № 4. – С. 23–24.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Масштабно-енер-
гетичні кореляційні співвідношення для во-
гнищ землетрусів Закарпаття: деякі наслідки та
енергетична верифікація // Теоретичні та при-
кладні аспекти геоінформатики. – К., 2009. –
С. 279–298.
Назаревич Л.Є., Назаревич А.В. Характерні зе-
млетруси Берегівської сейсмогенної зони: осо-
бливості джерела і макросейсмічного поля //
Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. “Геологія”. –
2006. – № 38–39. – С. 42–47.
Петрашкевич М.И., Лозыняк П.Ю. Структурное
районирование основания Закарпатского про-
гиба // Региональная геология УССР и направ-
ления поисков нефти и газа. – Львов, 1988. –
С. 72–79.
Пронишин Р., Стасюк А., Вербицький Ю., Кор-
нієнко Є., Ярема І. Макросейсмічні прояви при
Берегівських землетрусах 15 і 23 листопада
2006 року // Нові геофізичні технології про-
гнозування та моніторингу геологічного сере-
довища. Матеріали наукової конференції. 9-11
жовтня 2007 р. м. Львів. – Львів: “СПОЛОМ”,
2007. – С. 82–83.
Ребецкий Ю.Л. Тектонические напряжения и
прочность природных горных массивов. – М.:
ИКЦ “Академкнига”, 2007. – 406 с.
Ризниченко Ю.В. Проблемы сейсмологии. Из-
бранные труды. – М.: Наука, 1985. – 406 с.
Скакун Л.З., Матковський О.І., Гожик М.Ф., Ре-
мешило Б.Г., Шклянка В.М. Золоте зруденіння
Берегівського рудного поля (геолого-структур-
на позиція і мінералогічна типізація) // Вісник
ЛНУ ім. І. Франка. Сер. геол. – 1992. – Вип. 11. –
С. 128–145.
Соболев Г.А., Пономарев А.В. Физика землетря-
сений и предвестники. – М.: Наука, 2003. –
270 с.
Сомов В.И. Геодинамические особенности земной
коры Восточной Европы на примере геотра-
верса V // Развитие сейсмопрогностических
исследований на Украине. – К.: Наук. думка,
1984. – С. 57–67.
Сомов В.И. Современная направленность разви-
тия тектонических структур Карпато-Балкан-
ского региона // Геофиз. журн. – 1990. – Т. 12,
№ 6. – С. 39–47.
Сомов В.И. Современные движения земной коры
Карпат и сопредельных стран // Геотектоника. –
1974. – № 6.
Сомов В.И., Бондарь А.Л., Гулкевич В.Л. Осо-
бенности современного тектонического разви-
тия горных систем Крыма и Карпато-Динар-
ского региона // “Геодинаміка гірських систем
Європи”. Міжнародний симпозіум (тези допо-
відей). – Львів, 1994. – С. 8.
Старостенко В.И., Гейко В.С., Кендзера А.В.,
Цветкова Т.А., Бугаенко И.В., Вербицкий С.Т.
Катастрофическое землетрясение 26 декабря
2004 г. у берегов Суматры: причины, послед-
ствия и уроки // Геофиз. журн. – 2005. –
Т. 27, № 6. – С. 940–961.
Тектоническая карта Украинских Карпат // Под
ред. В.В. Глушко и С.С. Круглова. – К., 1986.
Хоменко В.І. Глибинна будова Закарпатського
прогину. – К.: Наук, думка, 1978. – 230 с.
Чекунов А.В., Ливанова Л.П., Гейко В.С. Глубин-
ное строение и некоторые особенности текто-
ники Закарпатского прогиба // Сов. геология. –
1969. – № 10.
Шевчук В.В., Кузь І.С., Ліхачов В.В. Особливості
інверсійних корових полів напружень різної
природи за даними математичного моделю-
вання // Вісник ЛНУ імені Івана Франка. Сер.
геол. – 1999. – Вип. 13. – С. 25–30.
Юркевич О.И., Волосецкий Б.И., Зяблюк Н.С.
Повторное нивелирование Береговского зем-
летрясения 24 октября 1965 г. // Сейсмич-
ность Украины. – К.: Наук. думка, 1969. –
С. 103–106.
Braitenberg C. The Friuli (NE-Italy) tild/strain gauges
and short term observations // Annali di Geophysica.
1999, August. – Vol. 42, N. 4. – P. 637–664.
Nazarevych L., Nazarevych A. Seismicity and geo-
mechanics of Ukrainian Carpathians region litho-
sphere // Proceedings XYIII-th congress of the
Carpathian-Balkan geological association. Sep-
tember 3–6, 2006, Belgrade, Serbia. – Belgrade. –
2006. – P. 402–403.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
146
ДЕФОРМОГРАФИЧЕСКИЙ МЕТОД
В ИССЛЕДОВАНИЯХ СЕЙСМОТЕКТОНИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
В ОЧАГОВЫХ ЗОНАХ ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЙ ЗАКАРПАТЬЯ
А.В. Назаревич
В статье кратко описана история развития, аппаратурно-методическое обеспечение и результаты
деформографических наблюдений в районе Береговского холмогорья в Закарпатье, в частности, на горе
Мужиевской (Большой Береговской). Приведена методика выделения и результаты анализа дефор-
мационной аномалии – предвестника ощутимого Виноградовского землетрясения 1989 г. Прослежены
изменения геомеханического режима массивов пород горы Мужиевской до, во время и после данного
землетрясения. Представлена разработанная методика оценки деформаций в очаге землетрясения и
результаты таких оценок для указанного землетрясения.
Ключевые слова: деформации пород; деформограф; сейсмотектонический процесс; геомеха-
нический режим; землетрясение; аномалия-предвестник.
EXTENSOMETRIC METHOD ON STUDY OF SEISMOTECTONIC PROCESSES
IN SOURCE AREAS OF TRANSCARPATHIANS EARTHQUAKES
A.V. Nazarevych
In the paper the history of development and methodical-apparatus supply and results of extensometric
observations in the Beregovo hills area in Transcarpathians in particular in Mujievska (Grand Beregivska)
mountain is shortly described. The method of separation and results of analysis of deformation anomaly –
precursor of perceptible 1989 Vynogradovo earthquake is given. The changes of geomechanical regime
of Mujievska mountain rocks massifs till and during and after this earthquake are traced. Created method
of estimation of deformations in the earthquake source and results of such estimation for named earthquake
is presented.
Key words: rocks deformations; extensometer; seismotectonic process; geomechanical regime; earth-
quake; anomaly – precursor.
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
м. Львів
Надійшла 6.05.2011
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
|