Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль)
У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах від верхнь...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Геодинаміка |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60573 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) / Ю.М. Віхоть, І.М. Бубняк // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 75-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60573 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-605732025-06-03T16:24:24Z Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) Поля напряжений во флишевой толще скиб Оривской, Сколивской и Парашки (по исследованиям в бассейне реки Сукиль) Stress fields in the flysh strata of the thrusts of Orivska, Skolivska and Parashka (by researches in the basin of the Sukil river) Віхоть, Ю.М. Бубняк, І.М. Геологія У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett,Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час та після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат. В работе впервые приведены результаты исследований трещин и зеркал скольжения из обнажений долины реки Сукиль. В 37 точках флишевых отложений скиб Оривской, Сколивской и Парашки выполнено около 1100 измерений трещин и 90 измерений зеркал скольжения в разных стратиграфических отложениях: от верхнемеловых до олигоценовых. С помощью комплексного структурно-парагенетического и кинематического анализа этих мезоструктур, с использованием современного компьютерного обеспечения (StereoNett, Win-Tensor и др.) была проведена реконструкция основных параметров. Определены деформационные режимы и ориентация главных осей древних и молодых полей напряжений, которые существовали в палеоген-неогеновое время до, во время и после складкообразования в этом районе Украинских Карпат. In the article the first results of researches of joints and slickensides from outcroppings in the valley of the Sukil River are given. In 37 points of the flysh deposits of thrusts: Orivska, Skolivska and Parashka about 1100 intentions of joints and 90 intentions of slickensides are executed in the different deposits strata: from the Upper Cretaceous to Oligocene formations. By the complex (method of structural paragenesis and kinematics one) analysis of these mesostructures, with the use of the modern computer providing (StereoNett, Win-Tensor and other) the reconstruction of main parameters was carried out. Deformation regimes and orientations of main axes of the old and young stress fields which occur in Paleogene-Neogene time to and during and after fold formation in this area of Ukrainian Carpathians was specified. 2011 Article Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) / Ю.М. Віхоть, І.М. Бубняк // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 75-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60573 551.245 (477.8) uk Геодинаміка application/pdf Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геологія Геологія |
| spellingShingle |
Геологія Геологія Віхоть, Ю.М. Бубняк, І.М. Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) Геодинаміка |
| description |
У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett,Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час та після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат. |
| format |
Article |
| author |
Віхоть, Ю.М. Бубняк, І.М. |
| author_facet |
Віхоть, Ю.М. Бубняк, І.М. |
| author_sort |
Віхоть, Ю.М. |
| title |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) |
| title_short |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) |
| title_full |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) |
| title_fullStr |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) |
| title_full_unstemmed |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) |
| title_sort |
поля напружень у флішовій товщі cкиб орівської, сколівської та парашки (за дослідженнями у басейні ріки сукіль) |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Геологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60573 |
| citation_txt |
Поля напружень у флішовій товщі cкиб Орівської, Сколівської та Парашки (за дослідженнями у басейні ріки Сукіль) / Ю.М. Віхоть, І.М. Бубняк // Геодинаміка. — 2011. — № 1(10). — С. 75-82. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Геодинаміка |
| work_keys_str_mv |
AT víhotʹûm polânapruženʹuflíšovíjtovŝíckiborívsʹkoískolívsʹkoítaparaškizadoslídžennâmiubasejníríkisukílʹ AT bubnâkím polânapruženʹuflíšovíjtovŝíckiborívsʹkoískolívsʹkoítaparaškizadoslídžennâmiubasejníríkisukílʹ AT víhotʹûm polânaprâženijvofliševojtolŝeskiborivskojskolivskojiparaškipoissledovaniâmvbassejnerekisukilʹ AT bubnâkím polânaprâženijvofliševojtolŝeskiborivskojskolivskojiparaškipoissledovaniâmvbassejnerekisukilʹ AT víhotʹûm stressfieldsintheflyshstrataofthethrustsoforivskaskolivskaandparashkabyresearchesinthebasinofthesukilriver AT bubnâkím stressfieldsintheflyshstrataofthethrustsoforivskaskolivskaandparashkabyresearchesinthebasinofthesukilriver |
| first_indexed |
2025-11-24T07:53:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:53:41Z |
| _version_ |
1849657468309733376 |
| fulltext |
Геологія
© Ю.М. Віхоть, І.М. Бубняк, 2011 75
УДК 551.245 (477.8) Ю.М. Віхоть1, І.М. Бубняк2
ПОЛЯ НАПРУЖЕНЬ У ФЛІШОВІЙ ТОВЩІ
СКИБ ОРІВСЬКОЇ, СКОЛІВСЬКОЇ ТА ПАРАШКИ
(ЗА ДОСЛІДЖЕННЯМИ У БАСЕЙНІ РІКИ СУКІЛЬ)
У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж
долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано
близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах – від
верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінема-
тичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett,
Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів. Визначено деформаційні режими
та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час
до, під час та після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат.
Ключові слова: Українські Карпати; Скибовий покрив; карпатський фліш; поля напружень;
тріщини, дзеркала ковзання.
Вступ
Дослідження напружено-деформованого стану
земної кори територій зі складною історією текто-
нічного розвитку (Альпи, Карпати тощо) можливе
завдяки вивченню мезоструктурних елементів у
масивах порід, які є індикаторами давніх та сучас-
них деформацій і полів напружень, зокрема, полів,
які існували під час інтенсивних тектонічних ру-
хів (наприклад, під час складчасто-насувних про-
цесів в Українських Карпатах).
До найважливіших мезоструктур, за якими ви-
значаються параметри полів напружень, належать
тріщини, дзеркала ковзання, складки, кластичні
дайки. Їхнє вивчення дає можливість встановити
характер і напрям сил, які призвели до утворення
структур різного рангу у досліджуваному регіоні,
а також встановити зміну та простежити еволюцію
полів напружень з часом.
Теоретичне значення досліджень мезоструктур
полягає у перевірці та уточненні старих, а також
створенні нових геодинамічних моделей регіону
(зокрема Українських Карпат).
Вивчення історії зміни напружень має і прак-
тичне значення. Розміщення багатьох корисних ко-
палин контролюється структурами, що виникали на
різних етапах розвитку і тісно пов’язані з еволюцією
полів напружень. Передусім це стосується таких
рухливих корисних копалин, як вуглеводні (особ-
ливо нафти). Крім того, сучасні або недавні поля
напружень впливають на виникнення багатьох
екзогенних явищ, таких, наприклад, як зсуви.
Усе перераховане визначає актуальність прове-
дення в Українських Карпатах тектонофізичних
досліджень.
Досліджуваний район знаходиться у басейні
ріки Сукіль, в околицях сіл Козаківка, Сукіль,
Буковець, Поляниця, Бубнище, Тисів. Тут є спри-
ятливі умови для проведення таких досліджень:
добра відслоненість різних за віком порід, на-
явність усіх видів мезоструктур тощо (рис. 1). Ви-
вчення тріщин та дзеркал ковзання проводилося
вздовж ріки Сукіль та її притоки – струмка Бряза.
Район басейну ріки Сукіль належить до Ски-
бового покриву Зовнішніх (Флішових) Українсь-
ких Карпат, а саме: до скиб Орівської, Сколівської,
Парашки (у напрямі з північного-сходу на пів-
денний захід). Стратиграфічний розріз представ-
лений найдавнішими – верхньокрейдовими та най-
молодшими – верхньопалеогеновими відкладами
(рис. 2), що є перешаруванням товщ пісковиків
з товщами аргілітів, рідше алевролітів різних
потужностей.
Предметом досліджень у долині басейну ріки
Сукіль були мезоструктури: тріщини та дзеркала
ковзання у породах флішової формації.
Аналіз попередніх досліджень
Як відомо, Українські Карпати є об’єктом до-
слідження вже понад два століття. Під час прове-
дення масштабного геологічного знімання, пошу-
ків корисних копалин (особливо таких, як нафта,
газ, озокерит) вже перші дослідники наголосили
на важливості вивчення розривних порушень
різних масштабів (особливо тріщин) для потреб
нафтової та газової промисловості.
У багатьох працях наведені результати з вив-
чення закономірностей розвитку від мікро-, ма-
кро- до регіональних систем тріщинуватості,
зв’язку систем тріщинуватості з літологією та за-
галом її значення у нафтогазовій промисловості
[Копистянський, 1959, 1968, 1978].
Тріщинуватість також досліджувалась і для
задач тектоніки. У багатьох статтях [Chałubińska,
1928; Гофштейн, 1952; Свынко, 1973; Орлов, Бак,
1965] наведені результати вивчення тектонічної
тріщинуватості різних регіонів. Ще у 1928 р.
А. Халубінська продемонстровала систематичне
вивчення тріщин у платформовій частині заходу
України. Це була перша праця [Chałubińska, 1928]
зі статистичним опрацюванням тріщин.
У той час, як тріщини були предметом дослід-
ження тут вже з 1928 р., дзеркала ковзання почали
вивчатися порівняно недавно. Лише у 1992–
1994 рр. були проведені перші масштабні польові
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
76
Рис. 1. Відслоненість порід (а, б), мезоструктури (в – тріщини;
г – дзеркала ковзання; д – мезоскладки; е – дайки) та зсуви (є, ж) у долині р. Сукіль
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геологія
77
Рис. 2. Геологічна карта району досліджень
(автори В.В. Кузовенко, В.Є. Шлапінський [Геологічна…, 2007])
з нанесеними місцями дослідження тріщин (1) та дзеркал ковзання (2)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
78
дослідження як тріщин, так і дзеркал ковзання у
Карпатах, викладені у праці А. Аронського та ін.
[Аронский А. и др., 1995]. Ця праця започаткувала
новий етап у розвитку тектонофізичних досліджень
Українських Карпат. Пізніше були опубліковані
праці W. Zuchiewicz [Zuchiewicz et al, 1997;],
І. Бубняка [Бубняк та ін., 2001; Бубняк та ін., 2007], а
у 2005 р. надрукована монографія О. Гінтова, яка
показала важливість проведення тектонофізичних
досліджень (тріщин, дзеркал ковзання) у районах зі
складною історією геологічного розвитку (зокрема і
в Українських Карпатах) [Гинтов, 2005].
Сьогодні тріщинуватість та інші розривні по-
рушення Українських Карпат вивчаються як для
цілей нафтогазової промисловості, так і для цілей
геотектоніки.
Методи досліджень
Дослідження тріщин та дзеркал ковзання дає
можливість визначати параметри, напрям та ха-
рактер регіональних полів тектонічних напружень.
Аналіз та опрацювання цих мезоструктур прово-
дились за відомими методами [Гинтов, 2005;
Гинтов, Исай, 1986].
Для дослідження тріщинуватості використо-
вувався структурно-парагенетичний метод. Його
суть полягає у вивченні різних груп тріщин, які
сформувалися одночасно або послідовно у ході
єдиного деформаційного процесу і які утворюють
кілька типів парагенезисів (R і R', L і L' або їхні
різні комбінації). Під час опрацювання тріщину-
ватості застосовувалася модель деформації І–ІІ
рівнів глибинності, а інтерпретація результатів
їхніх замірів виконувалась на основі відомих
принципів виділення парагенетично пов’язаних їх
груп [Гинтов, 2005; Гинтов, Исай, 1986]. До уваги
бралися три групи тріщин, які утворюються до,
під час та після процесів складкоутворення.
Для ефективності опрацювання великої кількості
замірів тріщинуватості використовувалась комп’ю-
терна програма StereoNett 2.46, яка дає змогу працю-
вати на сітці Вульфа чи Шмідта, верхній чи нижній
півсферах. Особливістю цієї програми є можливість
введення великої кількості даних по тріщинах,
можливість розподілу їх на групи. Перевагою її
також є можливість швидкого приведення пласту, у
якому проводилися заміри, до горизонтального
положення, та автоматичний перерахунок даних по
усіх тріщинах. Це значно пришвидшує та спрощує
процес визначення головних осей стиску σ1, розтягу
σ3 та середньої осі σ2.
Для вивчення дзеркал ковзання використову-
вався кінематичний метод. Суть його полягає у тому,
що дзеркала ковзання утворюються під час інтен-
сивних тектонічних рухів, і поля, відновлені за ними,
відображають процеси складко- та насувоутворення.
Їхній вік визначається за віком наймолодших плас-
тів, у яких вони утворилися, за часом тектонічних
рухів за геологічними даними тощо.
Опрацювання даних за дзеркалами ковзання
проводились за допомогою комп’ютерної про-
грами Win-Tensor 1.4.19 [Devlaux, Sperner, 2003],
яка дає можливість розділяти, групувати їх за
спільними полями напружень. Програма, крім
визначення головних осей напружень (σ1, σ2, σ3),
дає можливість також визначати коефіцієнт
R = (σ2–σ3)/ (σ1–σ3)), який використовується для
визначення деформаційного режиму: стан розтягу
(R ≥ 0,5), стан стиску (R ≤ 0,5), хоча і не завжди.
Результати досліджень
Заміри тріщин та дзеркал ковзання були виконані
у 37 точках спостережень в усіх різновікових від-
кладах цього регіону: від верхньокрейдових до
олігоценових. Парагенезиси тріщин різного віку та
різних груп заміряли у 34 точках спостережень, а
дзеркал ковзання – у 25. Загальна кількість замі-
ряних тріщин становить 1100, а дзеркал ковзання –
близько 90. Місця, у яких проводили дослідження
тріщин та дзеркал ковзання, показані на рис. 2.
Поля напружень за результатами вивчення
тріщин у флішових відкладах.
Усі тріщини поділені на три групи. Перша гру-
па – сполучені катетальні (нормальносічні) тріщини,
які є перпендикулярними у первинному заляганні до
залягання пластів породи, утворюються після
седиментації, але перед складкоутворенням. Вони
несуть інформацію про планетарну тріщинуватість
та тріщинуватість, яка пов’язана з найдавнішим
полем тектонічних напружень. Друга група тріщин –
субвертикальні в похилих (у сучасному заляганні)
пластах, є наймолодшими. Тому поля напружень,
визначені за ними, належать до наймолодших. Третя
група тріщин – косі, які належать до невизначеного
класу і є складчастими.
Під час вивчення, опрацювання та аналізу
тріщин бралися до уваги лише дві їхні групи:
група нормальносічних та вертикальних тріщини.
Група нормальносічних тріщин. За досліджен-
ням цих тріщин у долині ріки Сукіль були ви-
значенні такі давні поля напружень у різновіко-
вих відкладах.
У верхньокрейдово-нижньопалеогенових від-
кладах К2- P1str3 було виділено три поля напру-
жень: з віссю стиску, орієнтованою у загаль-
нокарпатському напрямку: σ1 – 235/9, σ3 – 145/10;
субмеридіонального стиску – субширотного роз-
тягу з орієнтацією осей σ1 – 165/10, σ3 – 75/9;
субширотного стиску – субмеридіонального роз-
тягу з осями: σ1 – 290/8, σ3 – 200/9;.
У відкладах ямненської світи P1jm виділено
два поля: субмеридіональний стиск – субширот-
ний розтяг з орієнтацією осей σ1 – 180/10, σ3 –
90/9; субширотний стиск – субмеридіональний
розтяг: σ1 – 265/9, σ3 – 175/10.
У відкладах P2 були виявлені три давні поля
напружень: з віссю стиску, орієнтованою у загаль-
нокарпатському напрямі: σ1 – 218/7, σ3 – 128/7;
σ1 – 180/9, σ3 – 90/9 (субмеридіональний стиск –
субширотний розтяг); σ1 – 265/8, σ3 –
175/8 (субширотний стиск – субмеридіональ-
ний розтяг).
У нижньоменілітових відкладах P3mnl1 виділене
поле напружень субмеридіонального стиску –
субширотного розтягу з орієнтацією осей σ1 –
185/6, σ3 – 95/5.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геологія
79
У середньоменілітових відкладах P3mnl2 ви-
ділені два поля напружень: субширотного стиску –
субмеридіонального розтягу з орієнтацією осей σ1 –
170/9, σ3 – 80/10; σ1 – 140/9, σ3 – 50/7.
У відкладах головецької світи P3gl були
виділені два поля напруження з орієнтацією осей:
σ1 – 205/6, σ3 – 115/7; σ1 – 243/9, σ3 – 153/11.
Усереднені значення осей стиску та розтягу,
визначені за нормальносічними тріщинами, зобра-
жені на рис. 3, е.
Група вертикальних у сучасному заляганні
тріщин. За результатами вивчення цих тріщин та
їх парагенезисів, які виникають найпізніше, вста-
новлені наймолодші поля напружень.
У верхньокрейдових відкладах К2- P1str3 були
виділені два поля напружень з орієнтацією осей:
σ1 – 155/12 (загальнокарпатського напряму), σ3 –
65/10 (стиску); σ1 – 195/11, σ3 – 105/9 (субмери-
діональний стиск – субширотний розтяг).
У відкладах ямненської світи P1jm виділені два
поля з орієнтацією осей: σ1 – 240/9, σ3 – 150/10; σ1 –
295/9, σ3 – 205/10 (субширотний стиск – субмери-
діональний розтяг).
У відкладах еоцену P2 були виділені три поля
напружень з орієнтацією осей: σ1 – 210/9 (загаль-
нокарпатський напрям стиску), σ3 – 120/9; σ1 – 170/9,
σ3 – 80/9 (субмеридіональний стиск – субширотний
розтяг); σ1 – 247/9, σ3 – 157/9; (субширотний стиск –
субмеридіональний розтяг); σ1 – 135/12, σ3 – 47/12.
У нижньоменілітових відкладах P3mnl1 виділене
поле напружень субмеридіонального стиску –
субширотного розтягу з орієнтацією осей σ1 –
190/9, σ3 – 100/9.
У середньоменілітових відкладах P3mnl2 були
виділені два поля напружень з орієнтацією осей:
субмеридіонального стиску – субширотного розтягу
σ1 – 170/9, σ3 – 80/10; субширотного стиску – субме-
ридіонального розтягу σ1 – 275/9, σ3 – 185/10.
У відкладах головецької світи P3gl виділене
поле напружень з орієнтацією осей σ1 – 240/10,
σ3 – 150/10.
Усереднені значення осей стиску та розтягу,
які визначені за вертикальними тріщинами в су-
часному заляганні, зображені на рис. 3, є.
Поля напружень за результатами вивчення
дзеркал ковзання у флішових відкладах.
За результатами вивчення дзеркал ковзання у
басейні ріки Сукіль були визначені п’ять недавніх
і навіть сучасних полів напружень:
а) поле підкидового типу загальнокарпатського
напрямку (рис. 3, а).
У цьому полі виявлено близько 25–30 % дзеркал
ковзання. Горизонтальна вісь максимального стиску
σ1 – 246/0 орієнтована горизонтально у південно-
західному – північно-східному напрямі, а вісь
максимального розтягу σ3 – 156/80 субвертикальна.
R = 0,45. У цьому полі переважають насуви;
б) поле підкидового типу (рис. 3, б).
Рис. 3. Результати інтерпретації тектонофізичних даних за дзеркалами ковзання (а–д),
нормальносічною (е) і субвертикальною у сучасному заляганні (є) тріщинуватістю
(на а–д: 1 – вісь максимального стиску σ1; 2 – середня вісь σ2; 3 – вектори переміщень; 4 – вісь
максимального розтягу. На е–є: 5 – вісь максимального стиску σ1; 6 – вісь максимального розтягу σ3;
усереднені значення осей: 7 – σ1, 8 – σ3; 9 – лінії, які з’єднують осі стиску і розтягу одного поля)
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
80
Рис. 4. Результати інтерпретації тектонофізичних даних за дзеркалами ковзання (а–д)
(1 – вісь максимального стиску σ1; 2 – середня вісь σ2; 3 – вісь максимального розтягу;
4 – вектори переміщень)
Вісь максимального стиску σ1 – 348/2 гори-
зонтальна, а вісь максимального розтягу σ3 –
258/89 вертикальна. R = 0,46. Тут зустрічаються
насуви, праві та ліві зсуви;
в) поле зсувного типу (рис. 3, в).
Горизонтальна вісь максимального стиску σ1 –
350/5, а вісь максимального розтягу σ3 – 260/3.
R = 0,8. Тут зустрічаються праві та ліві зсуви:
а) поле скидового типу загальнокарпатського
напряму (рис. 3, г).
Вісь максимального розтягу σ3 – 43/1 орієн-
тована в північно-східному – південно-західному
напрямі, а вісь стиску σ1 – 133/80. R = 0,56. У
цьому полі зустрічаються скиди;
б) поле скидового типу (рис. 3, д).
Вісь максимального розтягу σ3 – 293/7, а вісь
максимального стиску σ1 – 203/80 майже верти-
кальна. R = 0,86. Зустрічаються переважно скиди.
Аналіз результатів
Визначені поля напружень зі значеннями го-
ловних осей σ1, σ3, отримані за дослідженнями трі-
щин та дзеркал ковзання, дають можливість порів-
няти їх відносний вік та простежити зміну у часі: від
верхньокрейдово-палеоценового до неогенового ві-
ку. За дослідженням нормальносічних та вертикаль-
них тріщин були визначені відповідно давні та моло-
ді поля, а за дзеркалами ковзання – поля, що ви-
никали під час давніх інтенсивних тектонічних рухів
або недавніх сучасних землетрусів, зсувів тощо.
За комплексним аналізом тріщин та дзеркал
ковзання у досліджуваному районі були виділені
поля напружень трьох етапів тектонічного роз-
витку Українських Карпат: доскладчастого (доміо-
ценовий час), складчасто-насувного (міоценовий
час), післяскладчастого (післяміоценовий час)
(рис. 4) та визначені для них значення головних
осей напружень.
Доскладчастий етап (доміоценовий час)
(рис. 4, а–г).
За дослідженням нормальносічних тріщин у
різних стратиграфічних відкладах отримані два
домінуючі поля напружень: правозсувне (по від-
ношенню до простягання Українських Карпат –
310–315º) з субмеридіональним стиском – субши-
ротним розтягом (σ1 – 176/09, σ3 – 086/08;
рис. 4, а), лівозсувне з субширотним стиском –
субмеридіональним розтягом (σ1 – 273/08, σ3 –
183/09; рис. 4, б). Ці поля виявлені майже в усіх
крейдово-палеогенових відкладах і є найстарі-
шими. Їхнє виникнення може бути пов’язане з
нерівномірним ротаційним режимом Землі, коли
вздовж її осі обертання виникає позмінно стиск-
розтяг і як результат – у частково літифікованих
осадах або остигаючих лавових потоках форму-
ється планетарна тріщинуватість двох типів.
Далі маємо поле тектонічних напружень з
віссю розтягу, орієнтованою субперпендикулярно
(50º) до простягання Українських Карпат: σ1 –
140/09, σ3 – 050/07 (рис. 4, в). Ймовірно, це поле
відображає процес розтягу земної кори, під час
якого утворився палеогеновий басейн осадона-
громадження.
Четверте поле напружень, яке зустрічається у
багатьох стратиграфічних відкладах цього регіону
(верхньокрейдових та палеогенових), має таку орієн-
тацію головних осей: σ1 – 225/09, σ3 – 135/09
(рис. 4, г). Це поле молодше порівняно з поперед-
німи і відображає початок загальнокарпатського
стиску у кінці палеогену до початку процесу склад-
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геологія
81
коутворення. Отже, це поле відображає початок
орогенного процесу, коли стиск уже почався, а
відклади олігоцену залягали ще горизонтально.
Складчасто-насувний етап (міоценовий час)
(рис. 4, д–е).
У міоценовий час у Карпатському регіоні від-
бувалися інтенсивні тектонічні рухи. Вони спри-
чинили процеси складко- та насувоутворення.
За аналізом дзеркал ковзання визначені два поля
тектонічних напружень, які існували у цей час.
Домінуючим, з найбільшою кількістю замірів є поле
напруження з осями σ1 – 246/00, σ3 – 156/80
(рис. 4, д). Воно відображає загальнокарпатський
(для Українських Карпат) стиск і пов’язане з про-
цесом інтенсивного гороутворення. Це поле свідчить
про підкидовий деформаційний режим, який супро-
воджувався підкидовими, насувними та шар’яжними
переміщеннями гірських мас, оскільки більшість
дзеркал ковзання спостерігаються переважно на
горизонтальних або доволі похилих площинах.
Інше тектонічне поле напружень з орієнтацією
осей σ1 – 348/02, σ3 – 258/89 (рис. 4, е) відображає
підкидовий деформаційний режим при стиску.
Орієнтація осі стиску субпаралельна до простягання
Українських Карпат. У цьому полі переважають
насуви по похилих поверхнях, перпендикулярних до
генерального напряму переміщення скиб.
Післяскладчастий етап (післяміоценовий час)
(рис. 4, є–к).
За субвертикальними (у сучасному заляганні)
тріщинами, які січуть нашарування, зім’яте у
складки, та за їх парагенезисами, а також і за
молодими дзеркалами ковзання (доволі чітко вид-
но у відслоненнях: на площинах давніх дзеркал
ковзання виникають інші, які є порівняно молод-
шими) встановлені поля тектонічних напружень,
які виникли порівняно пізно або є сучасними, тоб-
то, ймовірно, продовжують існувати і зараз. Під-
твердженням останнього є наявність у досліджу-
ваному районі зсувних процесів (рис. 1, є, ж).
За дослідженням субвертикальних тріщин ви-
ділені чотири поля напруження з усередненими
осями σ1 – 230/09, σ3 – 140/10 (рис. 4, є); σ1 –
176/02, σ3 – 086/03 (зсув при стиску, рис. 4, ж); σ1 –
272/09, σ3 – 182/10 (рис. 4, з); σ1 – 145/12, σ3 –
056/01 (зсув при розтягу, рис. 4, и). Ці поля є
порівняно молодими і виникли вже після згасання
складчасто-насувного процесу.
Інші два поля напружень з головними осями σ1 –
133/80, σ3 – 043/01 (рис. 4, і); σ1 – 203/80, σ3 –293/07
(рис. 4, к) відображають скидові деформаційні про-
цеси. Вони є наймолодшими полями, які існували і
продовжують існувати та відображають процеси
руйнування гір (зокрема, сучасні зсувні процеси).
Висновки
Дослідження тріщин та дзеркал ковзання у
долині ріки Сукіль дало можливість визначити тут
регіональні поля напружень та простежити їхню
зміну у палеоген-неогеновий час: від планетарної
тріщинуватості у доміоценовий, інтенсивних по-
лів напружень, що призвели до процесу складко-
та насувоутворення Українських Карпат у міоце-
новий, і до сучасних полів, що спричиняють у
досліджуваному регіоні та на суміжних ділянках
сучасні зсувні процеси у післяміоценовий.
Крім того, вивчення структурно-розривних по-
рушень має важливе значення у нафтогазовій гео-
логії. Зокрема, тріщини і зміна напряму та інтен-
сивності полів напруження відіграють важливу роль
під час формування колекторів нафти і газу. А також
вивчення взаємозв’язків між пластовими, локаль-
ними та регіональними системами тріщинуватості і
їх змін з глибиною та часом є важливим під час
пошуку та дослідження шляхів міграції флюїдів.
Література
Аронский А.А., Беличенко П.В., Гинтов О.Б.,
Муровская А.В. Кинематические параметры
деформирования верхних горизонтов земной
коры Украинских Карпат в миоцен-плейсто-
ценовую эпоху (по тектонофизическим дан-
ным). 1–3 // Геофиз. журн. – 1995. – 17, № 3. –
С. 58–68; № 5. – С. 11–19; № 6. – С. 43–57.
Бубняк І., Бубняк А., Кілин І., Попп І. Структурно-
седиментологічні дослідження добротівських
відкладів Передкарпатського прогину (район
Надвірної) // Праці НТШ. Геологічний збірник. –
2001. – Т. V. – С. 84–93.
Бубняк І.М., Бубняк А.М., Віхоть Ю.М., Спіль-
ник Р.Б. Тріщинуватість гірських порід флішо-
вого комплексу Українських Карпат у межи-
річчі Опору та Оряви, її тектонічне значення //
Геодинаміка. – 2007. – № 1 (6). – С. 16–19.
Геологічна карта Українських Карпат. Закарпат-
ська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівець-
ка області України. М-б 1:100 000. Составите-
ли В.В. Глушко, В.В. Кузовенко, В.Е. Шлапин-
ский. Редактор Ю.З. Крупский. – Отчет ЗАО
“Концерн Надра”. – Фонд ЗАО “Концерн
Надра”. – К., 2007. – 228 с.
Гинтов О.Б. Полевая геотектонофизика и ее при-
менение при изучении деформаций земной
коры Украины. – К.: Феникс, 2005. – 572 с.
Гинтов О.Б., Исай В.М. Методы морфокинема-
тического анализа разломов // Геофиз. журн. –
1986. – 8, № 1. – С. 53–61.
Гофштейн И.Д. Тектоническая трещиноватость
осадочных пород в среднем течении Днестра //
Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1952. – № 6. –
С. 108–117.
Копистянський Р.С. Значення тріщинуватості порід
у формуванні нафтових родовищ Радянських
Карпат. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 74 с.
Копистянський Р.С. Проблема тріщинуватості порід у
нафтовій геології. – К.: Наук. думка, 1968. – 158 с.
Копыстянский Р.С. Трещиноватость горных пород
и ее значение в нефтегазовой геологии. – К.:
Наук. думка, 1978. – 214 с.
Орлов А.А., Бак А.М. Трещиноватость горных по-
род Покутских складок // Геология нефти и
газа. – 1965. – № 5. – С. 47–51.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
Геодинаміка 1(10)/2011
82
Свынко И.М. О тектонической трещиноватости
западной части Подолии // Геол. сб. – 1973. –
№ 14. – С. 64–66.
Chałubińska A. O spękaniu skał na Podolu // Przegl.
Geogr. – 1928. – Z. 10. – S. 5–32.
Devlaux D., Sperner B. New aspects of tectonic stress
inversion with reference to the TENSOR propram //
New insights into Structural interpretation and
Modelling. Geological Society, London, Special
Publications. – 2003. – V. 212. – P. 75–100.
Zuchiewicz W., Bubniak I. M., Rauch M. Wstępne
wyniki badań nad spękaniami ciosowzmi w jednos-
tce skibowej (skolskiej) Karpat Ukraińskich // Przegl.
Geol. – 1997. – Vol. 45. – N. 4. – S. 408–413.
ПОЛЯ НАПРЯЖЕНИЙ ВО ФЛИШЕВОЙ ТОЛЩЕ
СКИБ ОРИВСКОЙ, СКОЛИВСКОЙ И ПАРАШКИ
(ПО ИССЛЕДОВАНИЯМ В БАССЕЙНЕ РЕКИ СУКИЛЬ)
Ю.М. Вихоть, И.Н. Бубняк
В работе впервые приведены результаты исследований трещин и зеркал скольжения из обнажений
долины реки Сукиль. В 37 точках флишевых отложений скиб Оривской, Сколивской и Парашки
выполнено около 1100 измерений трещин и 90 измерений зеркал скольжения в разных страти-
графических отложениях: от верхнемеловых до олигоценовых. С помощью комплексного структурно-
парагенетического и кинематического анализа этих мезоструктур, с использованием современного
компьютерного обеспечения (StereoNett, Win-Tensor и др.) была проведена реконструкция основных
параметров. Определены деформационные режимы и ориентация главных осей древних и молодых
полей напряжений, которые существовали в палеоген-неогеновое время до, во время и после складко-
образования в этом районе Украинских Карпат.
Ключевые слова: Украинские Карпаты; Скибовой покров; карпатский флиш; поля напряжений;
трещины; зеркала скольжения.
STRESS FIELDS IN THE FLYSH STRATA
OF THE THRUSTS OF ORIVSKA, SKOLIVSKA AND PARASHKA
(BY RESEARCHES IN THE BASIN OF THE SUKIL RIVER)
Y.M. Vikhot, I.M. Bubniak
In the article the first results of researches of joints and slickensides from outcroppings in the valley of the
Sukil River are given. In 37 points of the flysh deposits of thrusts: Orivska, Skolivska and Parashka about 1100
intentions of joints and 90 intentions of slickensides are executed in the different deposits strata: from the Upper
Cretaceous to Oligocene formations. By the complex (method of structural paragenesis and kinematics one)
analysis of these mesostructures, with the use of the modern computer providing (StereoNett, Win-Tensor and
other) the reconstruction of main parameters was carried out. Deformation regimes and orientations of main axes
of the old and young stress fields which occur in Paleogene-Neogene time to and during and after fold formation
in this area of Ukrainian Carpathians was specified.
Key words: Ukrainian Carpathians; Skyba nappe; carpathian flysh; stresses fields; joints; slickensides.
1Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Київ
2Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Надійшла 20.04.2011
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua
|