Українська неологія

Рецензія на монографію: Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Городенська, К.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут української мови НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6059
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Українська неологія / К. Городенська // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 137-141. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6059
record_format dspace
spelling Городенська, К.
2010-02-15T13:36:08Z
2010-02-15T13:36:08Z
2009
Українська неологія / К. Городенська // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 137-141. — укр.
1682-3540
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6059
811.161.2:06.373
Рецензія на монографію: Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с.
uk
Iнститут української мови НАН України
Рецензії
Українська неологія
Ukrainian neology
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Українська неологія
spellingShingle Українська неологія
Городенська, К.
Рецензії
title_short Українська неологія
title_full Українська неологія
title_fullStr Українська неологія
title_full_unstemmed Українська неологія
title_sort українська неологія
author Городенська, К.
author_facet Городенська, К.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
publishDate 2009
language Ukrainian
publisher Iнститут української мови НАН України
format Article
title_alt Ukrainian neology
description Рецензія на монографію: Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: Монографія. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с.
issn 1682-3540
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6059
citation_txt Українська неологія / К. Городенська // Українська мова. — 2009. — № 3. — С. 137-141. — укр.
work_keys_str_mv AT gorodensʹkak ukraínsʹkaneologíâ
AT gorodensʹkak ukrainianneology
first_indexed 2025-11-24T03:33:43Z
last_indexed 2025-11-24T03:33:43Z
_version_ 1850839567695872000
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 137 УДК 811.161.2:06.373 УКРАЇНСЬКА НЕОЛОГIЯ Клименко Н.Ф., Карпiловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамiчнi процеси в сучасному українському лексиконi: Монографiя. — К. : Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2008. — 336 с. © К.Г. ГОРОДЕНСЬКА, 2009 Упродовж двох останніх десятиріч під впливом зовнішньо- і вну- трішньомовних чинників у лексиці і словотворенні української мови відбуваються досі не знані зміни, потужні динамічні процеси, що потребують глибокого, вдумливого дослідження, осмислення їх з погляду нормативності, відповідності традиціям і усталеним зраз- кам українського словотворення, потребам мовної практики україн- ського суспільства в умовах його демократизації та світової глобалі- зації. Саме ці процеси спонукали українських мовознавців спочатку лексикографічно опрацювати різні типи лексичних інновацій, пе- редусім нових запозичень та новотворів, неологізмів з різних функціонально-стильових різновидів української мови, тобто за- фіксувати їх у словниках і словничках, у яких ставили перед собою, як слушно наголошує Є.А.Карпіловська, суто збиральницьке за- вдання. У них на копичували фактологічну базу для розгортання лінгвістичних досліджень інноваційних процесів, зокрема процесів фонетичної, словотвірної та граматичної адаптації неозапозичень, їхнього освоєння українською літературною мовою і входження до нормативного українського лексикону. Паралельно зі створенням дослідницької бази деякі лінгвісти у своїх дисертаційних працях ро- били перші спроби теоретично осмислити нові явища та процеси в українській лексиці і словотворенні (Г.М. Віняр, Т.А. Коць, Д.В. Ма- зурик, О.А. Стишов, І.М. Кочан, Ж.В. Колоїз, А.М. Не люба та ін.). Від цих праць за багатьма ознаками відрізняється монографія Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловської та Л.П. Кислюк “Динамічні проце- си в сучасному українському лексиконі”, що побачила світ 2008 року. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3138 Городенська К.Г. Із-поміж найважливіших відзначимо п’ять: 1) широта охоплення лексичних інновацій, унікальність джерельної бази, бо вона спира- ється на реєстри новітніх словників новотворів, виданих в Україні від 2000 року, комп’ютерний фонд лексико-словотвірних інновацій, який укладають співробітники відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О. Потебні НАН України, Морфемно-словотвірний фонд обсягом понад 170 тисяч одиниць, словники іншомовної лексики, власну картотеку неолексем Л.П. Кис- люк, створену на основі українськомовної періодики 1991–2006 рр. та інші джерела; 2) наявність чіткої лінгвістичної концепції аналізу лексичних інновацій, яку засвідчує запропонована низка засадничих понять і термінів неології та неографії: зокрема, обґрунтовано вжи- вання термінів лексична інновація, неолексема і неологізм як абсолют- них синонімів, запропоновано критерії поділу лексичних інновацій на новотвори, неозапозичення та неосемантизми, розмежовано нео- запозичення й іншомовні вкраплення, чи варваризми, виокремлено такі поняття неології, як морфемні та словотвірні інновації, визна- чено критерії відмежування неоформанта від неоморфеми, з’ясовано обсяг поняття неосемантизм на тлі раніше вживаних понять і термі- нів; 3) тісний зв’язок аналізу процесів номінації зі словотворенням; 4) послідовне прив’язування лексичних інновацій до функціонально- стильових різновидів української мови, надання лексикону публі- цистики визначальної ролі у формуванні нових лексичних і слово- твірних норм; 5) визначення “соціальних перспектив” нових слів і значень. Цю працю з української неології вирізняє ще й те, що її створили досвідчені дериватологи та лексикологи, високопрофесійні фахівці з інформаційних технологій, які, на противагу іншим авто- рам — дисертантам, докторантам, у згаданих концептуальних коор- динатах багато літ поспіль досліджують динамічні процеси в лексиці та словотворенні української мови, мають незаперечні, уже апробо- вані теоретичні здобутки, що ґрунтуються на реальному, досить ши- рокому, не всім доступному чи відомому фактичному матеріалі. Вони випрацювали досконалий методико-процедурний апарат вивчення лексико-словотвірних інновацій, побудований на ретельному обсте- женні зафіксованих у різних джерелах одиниць, на вдумливому, ви- важеному їх аналізі. Саме це забезпечило об’єктивність узагальнень про нові тенденції в розвитку українського лексикону та словотво- рення на тлі світової та національної соціодинаміки в останні двоє десятиліть. Вражає широта, багатоплановість проблематики рецензованої мо- нографії. У ній розв’язано комплекс актуальних, непростих теоретич- них питань, що стосуються поповнення та оновлення словникового складу української мови. Серед них — питання адаптації (трансліте- рування, транскрибування, калькування, вкраплень тощо) нових за- позичень, їхнього граматичного та фонетичного пристосування до мови-сприймача, взаємодії з українськими відповідниками, утворен- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 139 Українська неологiя ня варіантних і синонімічних номінацій, поповнення складу морфем- них та словотвірних інновацій (неоморфем і неоформантів), розбудо- ва наявних і створення нових кореневих та словотвірних гнізд з вершинами-неолексемами, запозиченими основами та лексикалізова- ними абревіатурами, освоєння нових одиниць різними підсистемами української мови. Докладно проаналізовано способи протидії тиску чужомовних одиниць на лексичну та словотвірну підсистеми української мови, що видається нині досить актуальним. До них віднесено калькуван- ня, адаптацію та гібридні утворення. Констатовано, що наприкінці ХХ ст. українська мова, як і багато інших мов світу, зазнає найбільшо- го впливу з боку англійської мови та її американського варіанту пере- дусім через Інтернет, засоби масової інформації та рекламу, а також з боку французької, німецької, італійської, російської, китайської, ко- рейської та інших мов, проте лише в певних тематичних групах. Цікаві спостереження за вживанням графічних варіантів нео- лексем, які іноді порушують узвичаєну графіку слів української лі- тературної мови, та за причинами, що їх породжують. На основі цих спостережень зроблено висновок про тимчасовий характер графічної варіантності і формування виразної тенденції до надання переваги адаптованим простим лексемам на зразок піар, онлайн та ін. Висловлено думку, що деякі варіанти (дублети) зумовлені недо- сконалістю української орфографії, відсутністю єдиних традицій у передаванні певних звуків, звукосполук тощо (автор Л.П. Кислюк). Справді, у передаванні слів іншомовного походження український правопис непослідовний, бо він значною мірою зорієнтований на ро- сійську традицію. Проте сьогодні уже не зазнає такого тиску, як ра- ніше. Тому розбіжності в написанні нових лексем зумовлені не так відсутністю традиції чи правила, як неврахуванням певного правила чинного правописного кодексу. Ідеться, зокрема, про ігнорування правила так званої “дев’ятки”, що спричинило неправильні написан- ня тінейджер (замість правильного тинейджер), месідж (замість ме- сидж), бодібілдер (замість бодибілдер), бодібілдинг (замість бодибіл- динг), рімейк (замість римейк) та ін. Вважаю, що немає підстав такі неправильні передавання неолексем кваліфікувати як правописні варіанти, тому що їх породжує людський чинник, а не об’єктивний розвиток української мови. Або: усупереч особливості звукового ладу української мови, суть якої полягає в тому, що їй не властиве зі- яння, редактори деяких газетно-журнальних видань уживають нео- лексеми інаугурація, уотергейт, медіа та інші замість органічних для неї інавгурація, вотергейт, медія. Цілком підтримую слушну думку Л.П. Кислюк про надання переваги варіантам, адаптованим до фоне- тичної та граматичної підсистем української літературної мови, а не тим, що деформують ці підсистеми. У проблематиці монографії, як уже було відзначено, чільне місце відведене дослідженню словотвірного потенціалу запозичень і слово- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3140 Городенська К.Г. твірної активності неозапозичень зокрема (підрозділи ІІ.3 та ІІ.12). Це цілком логічно, адже за ним установлюють ступені освоєння їх слово- твірною та лексичною підсистемами, глибину входження таких оди- ниць до української мови. Визначено найбільші за своїм складом, най- потужніші словотвірні гнізда з вершинами-неолексемами інтернет, бізнес, медіа, піар, проаналізовано їхню здатність утворювати гібридні похідні одиниці, на основі якої установлено ступені освоєння їх укра- їнською мовою кінця ХХ — початку ХХІ століть. У цих гніздах пода- но вичерпний склад дериватів, правильно розташовано їх у словотвір- них ланцюжках за похідністю. Зважаючи на матеріали словотвірних гнізд, можна було б докладніше проаналізувати задекларовану авто- рами тезу про позитивний і негативний вплив запозичень на мову- сприймача, а саме: які нові деривати заповнили потрібні номінативні лакуни чи поповнили синонімічні ряди, а які дублюють питомі одини- ці іншомовними, тобто є надлишковими, а які навіть деформують тра- диції українського словотворення. Прикладом деструктивного впли- ву англійської мови на українську багато дослідників сьогодні вважає складні утворення з двох іменників, перший з яких має атрибутивне значення, оскільки вони обмежують прикметникове словотворення та прикметникове (спеціалізоване) вираження ознаки. Ідеться про такі деривати, як бізнес-інтереси (замість бізнесові інтереси), медіа-стиль (замість медійний стиль), піар-прорив (замість піарівський прорив), інтернет-видання (замість інтернетівське видання) тощо. Досить важливі, оперті на конкретний новий матеріал спосте- реження за лексичним поповненням наявних кореневих і словотвір- них гнізд, за перетворенням кореневих гнізд у словотвірні, за вико- ристанням іншомовних основ у ролі вершин таких гнізд залежно від їхньої фіналі. Безсумнівне теоретичне і прикладне значення має ін- формація про формування нових словотвірних гнізд від неозапози- чень, нових аброоснов, лексикалізованих абревіатур та інших оди- ниць (автор Н.Ф. Клименко). Ці спостереження засвідчують складні, на нашу думку, іноді навіть деструктивні процеси в сучасній україн- ській живомовній стихії. Вони спонукають дослідників до подаль- шого критичнішого осмислення новотворів з погляду перспективи використання їх як у книжному, так і в загальномовному вжитку. Аналіз лексичних та словотвірних інновацій уможливив ство- рення проекту (автор Є.А.Карпіловська) укладання неологічних словників різних типів, що, безперечно, на часі, оскільки неолексе- ми та неосполуки через невідповідність лексичним або словотвірним нормам не потрапляють до реєстрів нових нормативних словників української мови. Підтримуючи подальше укладання диференцій- них неологічних словників пояснювального типу, авторка обґрунто- вує потребу в створенні комплексних, або інтегральних, словників, які “подаватимуть серії слів, об’єднаних спільною ознакою новизни”, словників, які започатковують якісно новий етап в опрацюванні но- вої лексики (стор. 108). Окреслено можливий набір комплексів, що ISSN 1682�3540. Українська мова, 2009, № 3 141 Українська неологiя ґрунтуються на інтегральних ознаках форми нових слів. Цікавий і другий тип інтегральних неологічних словників, названих ідеогра- фічними, або тематичними, у яких нові лексеми будуть об’єднані в певні поняттєві групи та поля за наявністю спільних компонентів в їхній семантичній структурі. Вони сприятимуть пізнанню зако- номірностей формування сучасної українськомовної картини світу, з’ясуванню принципів мовної категоризації нових понять чи їхніх нових аспектів (стор. 121). Запропоновані типи неологічних словників цікаві як з лексико- графічного, так і з прикладного погляду. І щонайважливіше — вони формують концептуальні засади неологічної лексикографії, чи нео- графії. До монографії додано довідковий апарат: індекс нових слів (4203 одиниці), не засвідчених у реєстрах загальномовних словників радян- ської доби, виданих до 1991 року; джерела ілюстративного матеріалу, використані словники та наукова література. Крім чітких і змістов- них резюме російською та англійською мовами, які завершують моно- графію, потрібні також загальні висновки, у яких були б узагальнені проаналізовані інноваційні процеси в українському лексиконі та сло- вотворенні, визначені нові тенденції в його поповненні та оновленні, подані основні настанови та рекомендації щодо використання нових одиниць відповідно до норм української літературної мови. Оцінюючи монографію “Динамічні процеси в сучасному україн- ському лексиконі” Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловської та Л.П. Кислюк загалом, відзначимо її актуальність та новаторство, об’єктивність зроблених узагальнень, їхню важливість для теорії запозичень, номі- нації та деривації. Вона є етапною працею з української неології та неографії, у якій вперше на безпрецедентно залученому до аналізу фактичному матеріалі досліджено динамічні процеси в лексиці та словотворенні української мови в безпосередньому зв’язку з динамі- кою су спільно-політичного, економічного, наукового й культурного життя незалежної України та з процесами світової глобалізації. Це, образно кажучи, панорама лексичної і словотвірної підсистем укра- їнської мови, яка зафіксувала їхній складний розвиток в принципо- во нових умовах за останні 20 років. Катерина Городенська (м. Київ) Kateryna Horodenska UKRAINIAN NEOLOGY (Book review on: Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : Монографія. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. — 336 с.)