Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання
Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий. 
 Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінематичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки, 
...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геодинаміка |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60641 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання / І.М. Бубняк, Ю.М. Віхоть // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 79-85. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860138727839367168 |
|---|---|
| author | Бубняк, І.М. Віхоть, Ю.М. |
| author_facet | Бубняк, І.М. Віхоть, Ю.М. |
| citation_txt | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання / І.М. Бубняк, Ю.М. Віхоть // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 79-85. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геодинаміка |
| description | Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий. 
Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінематичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки, 
Рожанки. На основі зібраних з відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля
напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій основі досліджено зміну
напрямків регіональних полів напружень у різний(палеоцен-олігоценовий, міоценовий та післяміоценовий) час.
Статья посвящена тектонофизическим исследованиям, проведенным в долине реки Рыбник, 
правого притока реки Стрый. Исследования включали изучение трещин структурно-парагенетическим и
зеркал скольжения кинематическим методами в четырех скибах Скибового покрова: Парашки, Мальманстальской, Зелемянки, Рожанки. На основе собранных в обнажениях долины этой реки тектонофизических данных определены поля напряжений, реконструированные по зеркалам скольжения и
трещинам. На этой основе исследовано изменение направлений региональных полей напряжения в
разное(палеоцен-олигоценовое, миоценовое та послемиоценовое) время.
The article is devoted to the tectonophysical researcheswhich are carry out in the valley of Rybnyk river 
right affluent of river Stryy. Researchincluded the study of joints by structural parageneses and slickensides by 
kinematic methods in four thrust of Skyba nappe: Parashka, Malmanstalska, Zelemianka, Rozhanka. The stress 
fields after slickensides and joints on the basis of collected from outcroppings along the valley of this river 
tectonophysical data was reconstructed. On this basement the change of directions of the regional stress fields in 
different (Paleocene-Oligocene, Miocene and post Miocene) time on this territory are studied.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:48:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
Геологія
© І.М. Бубняк, Ю.М. Віхоть, 2012 79
УДК 551.245 (477.8) І.М. Бубняк1, Ю.М. Віхоть2
РЕГІОНАЛЬНІ ПОЛЯ НАПРУЖЕНЬ У ФЛІШОВІЙ ТОВЩІ ДОЛИНИ РІКИ
РИБНИК, ВИЗНАЧЕНІ ЗА КОМПЛЕКСНИМ МЕТОДОМ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТРІЩИН І ДЗЕРКАЛ КОВЗАННЯ
Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий.
Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінема-
тичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки,
Рожанки. На основі зібраних з відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля
напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій основі досліджено зміну
напрямків регіональних полів напружень у різний (палеоцен-олігоценовий, міоценовий та післяміоце-
новий) час.
Ключові слова: тріщини; дзеркала ковзання; напруження; Скибовий покрив; Українські Карпати.
Вступ
Мезоструктури – тріщини, дзеркала ковзання,
складки – є найважливішими індикаторами напру-
жень та деформацій району досліджень. Їх вив-
чення дає змогу визначати параметри полів палео-
напружень, які є основою для встановлення харак-
теру та напряму сил, що привели до утворення
цих чи вищих за рангом структур у досліджува-
ному регіоні. Це, передовсім, допомагає пере-
віряти та уточнювати старі, а також створювати
нові геодинамічні моделі.
Вивчення історії палеонапружень має також і
практичне значення. Розміщення багатьох покла-
дів корисних копалин контролюється структура-
ми, що виникали на різних етапах геологічного
розвитку і тісно пов’язані з еволюцією полів на-
пружень. Найперше, це стосується таких рухливих
корисних копалин, як вуглеводні (особливо наф-
та). Крім того, сучасні або недавні поля напру-
жень впливають на локалізацію багатьох екзоген-
них явищ, наприклад зсувів.
В останні роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
досягнуто істотного прогресу у вивченні мезо-
структур на сусідніх з Україною територіях Ру-
мунських та Польських Карпат [Nemcok, 1993,
1998]. Крім того, використання сучасних комп’ю-
терних технологій для збирання, опрацювання та
інтерпретації польових даних сприяє підвищенню
ефективності та якісному веденню таких до-
сліджень. Усе перераховане вище визначає акту-
альність проведення тектонофізичних досліджень,
результати яких подано в цій статті.
Досліджуваний район розміщений в басейні
ріки Рибник, в околицях сіл Майдан, Кринтята,
Головське, Зубриця. Тут є сприятливі умови для
проведення тектонофізичних досліджень: добра
відслоненість різних за віком порід, наявність
різних видів мезоструктур (рис. 1). Ця територія
належить до Скибового покриву Українських Кар-
пат. У досліджуваному районі ріка Рибник перети-
нає Скибовий покрив у зоні таких скиб (у
напрямку з південного заходу на північний схід):
Рожанки, Зелем’янки, Мальманстальську, Параш-
ки. Вони насунуті одна на одну з різними амплі-
тудами, їх фронтальні частини представлені най-
давнішими відкладами.
Рис. 1. Мезоструктури
(тріщини, дзеркала ковзання, складки)
у відслоненнях порід у долині р. Рибник
Верхньокрейдові відклади Головнінської світи
К2gl є найдавнішими в регіоні, вище залягають па-
леоценові та еоценові, а наймолодшими є оліго-
ценові, які представлені верхньоверховинською
світою P 3vr2 (рис. 2). Ці відклади – перешарування
товщ пісковиків з товщами аргілітів, рідше але-
вролітів різних потужностей. Крім того, в дослід-
жуваному районі є маркуючі горизонти олігоцену:
горизонт смугастих вапняків і кременів (рис. 3),
який належить до Головецької світи (P3gl1).
Аналіз попередніх досліджень
У Скибовому покриві систематичні тектонофі-
зичні дослідження мезоструктур, які би передба-
чали вивчення тріщин, дзеркал ковзання та
складок з метою реконструкції регіональних полів
напружень, не проводились. Є декілька публікацій
до середини ХХ ст. [Chałubińska., 1928; Копистян-
ський, 1959, 1968, 1978; Гофштейн, 1952; Свынко,
1973; Орлов, Бак, 1965], у яких наведено резуль-
тати та інтерпретація досліджень лише тріщину-
ватості для з’ясування її значення у нафтогазовій
геології, оскільки в цей час почали активно роз-
відувати родовища нафти та газу. Публікацій про
дослідження дзеркал ковзання в цій частині Укра-
їнських Карпат немає.
Геодинаміка 1(12)/2012
80
Рис. 2. Геологічна карта (автори В.В. Кузовенко, В.Є. Шлапінський [Геологічна…, 2007])
з нанесеними місцями дослідження тріщин (1) та дзеркал ковзання (2)
У працях [Аронский и др., 1995; Zuchiewicz et
al, 1997; Бубняк та ін., 2001; Бубняк та ін., 2007]
кінця ХХ – початку ХХІ ст. вперше описано ре-
зультати проведених тектонофізичних досліджень
тріщин та дзеркал ковзання в Українських Кар-
патах. Найширше результати тектонофізичних до-
сліджень, здійснених у багатьох регіонах України,
зокрема і в Українських Карпатах, наведено у
монографії О.Б. Гінтова [Гинтов, 2005].
Рис. 3. Горизонт смугастих вапняків
і кременів у долині р. Рибник
Методи досліджень
Опрацювання тріщин та дзеркал ковзання, які
були основними об’єктами досліджень, виконано
за відомими методами: тріщини – за структурно-
парагенетичним, а дзеркала ковзання – за кінема-
тичним [Гинтов, 2005].
Суть структурно-парагенетичного методу по-
лягає у виявленні сполучених парагенетичних
тріщин (R і R', L і L' або їх різних комбінацій).
Інтерпретацію матеріалів замірів тріщинуватості
виконано на основі відомих принципів виділення
парагенетично пов’язаних тріщин [Гинтов, 2005;
Гинтов, Исай, 1986] для I–II рівня глибинності,
результатом якої було визначення головних осей
напружень (σ1, σ2,σ3).
Усі тріщини були поділені на три групи: нор-
мально січні (катетальні), субвертикальні та косі.
Нормально січні тріщини виникають першими –
ще тоді, коли шари перебувають у горизонталь-
ному положенні: після їх літофікації та перед
складкоутворенням, і свідчать про давні поля на-
пружень. Тому важливим є приведення шару у
горизонтальне положення і відбір перпендику-
лярних до напластування тріщин, і вже потім ви-
значення осей напружень за ними. Субвертикальні
тріщини в сучасному заляганні є наймолодшими і
Геологія
81
свідчать про молоді (сучасні) поля напружень.
Інші тріщини – косі, виникають під час інтенсив-
них тектонічних процесів. Ця група тріщин не
була досліджена.
Суть кінематичного методу полягає в тому, що
дзеркала ковзання утворюються під час інтенсив-
них тектонічних рухів, і поля, відновлені за ними,
відображають процеси складко- та насувоутворен-
ня. Їх вік визначають за віком наймолодших плас-
тів, у яких вони утворилися, за часом тектонічних
рухів, за геологічними даними тощо. Результатом
дослідження дзеркал ковзання є визначення трьох
головних осей напружень (σ1, σ2, σ3).
Опрацювання тектонофізичних даних тріщин
та дзеркал ковзання проведено за допомогою
доступного сучасного комп’ютерного забезпечен-
ня з метою підвищення ефективності, швидкості
та якості досліджень. Опрацьовано дані щодо
тріщин за допомогою програми StereoNett 2.46,
яка дозволяє працювати на сітці Вульфа чи
Шмідта, верхній чи нижній півсферах. Особли-
вістю цієї програми є можливість введення вели-
кої кількості даних щодо тріщин. Перевагою
програми є можливість швидкого приведення
пласта, в якому виконано заміри, до горизонталь-
ного положення та автоматичний перерахунок
даних щодо усіх тріщин. Це істотно пришвидшує
та спрощує процес визначення головних осей
стиску σ1 та розтягу σ3.
Дані щодо дзеркал ковзання опрацьовано за
допомогою програми Win-Tensor 1.4.19 [Devlaux,
Sperner, 2003]. Ця програма дає можливість розді-
ляти та групувати дзеркала за спільними полями
напружень. Перевагою цієї програми порівняно з
іншими є те, що вона, крім визначення головних
осей напружень (вісь максимального стиску σ1,
середня вісь σ2, вісь максимального розтягу σ3), які
дають важливу інформацію про палеополе напру-
жень, дає можливість визначати коефіцієнт R
(співвідношення головних нормальних напружень:
(σ2–σ3)/(σ1–σ3)). Останній використовується для
визначення деформаційного режиму – стан розтягу
(R≥0,5), стан стиску (R≤0,5), хоча й не завжди.
Детальніше можливості цієї програми описано у
праці [Devlaux, Sperner, 2003].
Результати досліджень
Тріщини заміряно та вивчено у 10 пунктах
досліджень. Загальна кількість заміряних тріщин
становить близько 500. Тріщини досліджувались у
верхньокрейдових, еоценових та олігоценових від-
кладах. Крім того, у 8 точках спостережень (тс)
заміряно близько 130 дзеркал ковзання. Най-
більшу їх кількість було виявлено у верхньо-
стрийських, еоценових та олігоценових відкладах.
Місця, у яких проводили дослідження тріщин та
дзеркал ковзання, показано на рис. 2.
Поля напружень, визначені структурно-пара-
генетичним методом.
Поля напружень визначалися за нормально-
січними та вертикальними тріщинами.
За групою нормальносічних тріщин у різних
стратиграфічних відкладах визначено такі давні
поля напружень (рис. 4):
а) у верхньокрейдово-нижньопалеогенових від-
кладах К2-P 1str3 (тс 6, 7) – поля з віссю стиску:
загальнокарпатського: σ1 – 231/1, σ3 – 141/1;
субмеридіонального: σ1 – 160/1, σ3 – 250/1; σ1 –
185/1, σ3 – 275/1; σ1 – 202/1, σ3 – 292/1 та
субширотного напрямків: σ1 300º/1, σ3 – 30/1;
б) у відкладах еоцену P2 (тс 10, 14) – поля
напружень з віссю стиску: субмеридіонального:
σ1 – 201/1, σ3 – 111/1 та субширотного напрямків:
σ1 – 269/1, σ3 – 180/1; σ1 – 270/1, σ3 – 180/1;
в) у відкладах Головецької світи P3gl (тс 4, 9, 11,
13) – поля напружень з віссю стиску: загаль-
нокарпатського σ1 – 236/1, σ3 –146/1; субмери-
діонального: σ1 – 164/1, σ3 –254/1 та субширотного
напрямків: σ1 – 270/1, σ3 –360/1; σ1 – 274/1, σ3 – 4/1;
г) у верхньоверховинських відкладах P3vr (тс 5,
12) – поля напружень з віссю стиску: субмери-
діонального: σ1 – 165/1, σ3 –255/1; σ1 – 196/1,
σ3 –286/1; субширотного напрямків: σ1 – 264/1 (у),
σ3 –354/1.
За групою субвертикальних тріщин ре-
конструйовано такі молоді поля (рис. 5):
а) у верхньокрейдових відкладах К2 – P1str3
(тс 6, 7) – поля напружень з орієнтацією осей: суб-
меридіональний стиск – субширотний розтяг: σ1 –
162/11, σ3 – 72/9; σ1 – 175/17, σ3 – 85/15; субши-
ротний стиск – субмеридіональний розтяг σ1 –
105/11, σ3 – 195/13;
б) у відкладах еоцену P2 (тс 14, 10) – поля на-
пружень (субмеридіональний стиск – субширот-
ний розтяг) з орієнтацією осей: σ1 – 195/11, σ3 –
105/10 та σ1 – 185/15, σ3 – 95/10;
в) у відкладах Головецької світи P3gl (тс 4, 9,
11, 13) – поля напружень: субмеридіонального
стиску – субширотного розтягу: σ1 – 200/15, σ3 –
110/12; σ1 – 170/12, σ3 – 80/10; субширотного
стиску – субмеридіонального розтягу: σ1 – 105/9,
σ3 – 195/11;
г) у верхньоверховинських відкладах P3vr (тс 5,
12) виділено поле напружень субширотного стис-
ку – субмеридіонального розтягу з орієнтацією
осей σ1 – 115/12, σ3 – 205/15; σ1 – 105/13, σ3 –
195/16.
Усереднені значення осей стиску та розтягу
зображено нижче: нормально січних тріщин – на
рис. 6, е, а вертикальних у сучасному заляганні –
на рис. 6, ж.
Поля напружень, реконструйовані за кінема-
тичним методом. Реконструкція полів напру-
жень за тектонофізичними даними дзеркал ков-
зання показала, що в цьому районі є кілька полів
напружень:
а) поле підкидового типу загальнокарпатсько-
го напрямку (рис. 6, а);
Геодинаміка 1(12)/2012
82
Рис. 4. Поля напружень у різних стратиграфічних відкладах, визначені
за нормально січними (катетальними) тріщинами (1 – вісь максимального стиску σ1,
2 – вісь максимального розтягу σ3, 3 – лінії, що з’єднують осі стиску та розтягу одного поля)
Рис. 5. Поля напружень, визначені за субвертикальними тріщинами
(умовні позначення, як на рис. 4).
Геологія
83
Рис. 6. Результати інтерпретації
тектонофізичних даних за дзеркалами
ковзання (а-д), катетальною (ж)
та субвертикальною (е) в сучасному
заляганні тріщинуватістю:
на рис. а-д: 1 – вісь максимального стиску σ1;
2 – середня вісь σ2; 3 – вісь максимального розтягу
σ3; 4 – вектори переміщень. На рис. ж, е: 5 – вісь
максимального стиску σ1; 6 – вісь максимального
розтягу σ3; середні осі: 7 – вісь стиску σ1, 8 – вісь
розтягу σ3; 9 – лінії, що з’єднують осі стиску і
розтягу одного поля
У цьому полі виявлено близько 25–30 % дзер-
кал ковзання. Субгоризонтальна вісь максималь-
ного стиску σ1 (220/15) орієнтована у південно-
західному – північно-східному напрямку. Вісь
розтягу σ3 (130/85) – субвертикальна; R=0,22. У
цьому полі трапляються насуви і шар’яжі по
горизонтальних площинах;
б) поле зсувного типу загальнокарпатського
напрямку (рис. 6, б).
Близько 25 % дзеркал ковзання належать до
цього поля. Вісь максимального стиску σ1 – 226/25,
а вісь розтягу σ3 – (136/15) субгоризонтальна і
орієнтована у південно-східному-північно-західно-
му напрямку; R=0,83. Тут переважають праві та ліві
зсуви по північно-східно-східних розривах;
в) поле розтягу, субширотного стиску – субме-
ридіонального розтягу (рис. 6, в);
Вісь максимального стиску σ1=259/20, а вісь
максимального розтягу σ3=169/15; R=0,5. У цьому
полі виявлені скиди, праві та ліві зсуви;
г) поле скидового типу з віссю σ3 загальнокар-
патського напрямку (рис. 6, г).
Приблизно 20–25 % дзеркал ковзання утво-
рились у цьому полі. Вісь стиску субвертикальна
σ1 – 323/80, а вісь максимального розтягу σ3 –
232/5 орієнтована у південно-західному – північ-
но-східному напрямку; R=0,67. У цьому полі
наявні скиди, праві та ліві зсуви;
д) поле підкидового типу перпендикулярне до
загальнокарпатського напрямку (рис. 6, д).
Вісь максимального стиску σ1 (140/15) – субго-
ризонтальна і орієнтована у південно-східному –
північно-західному напрямку, а вісь розтягу σ3
(310/80) – субвертикальна; R=0,36. Тут виявлені
підкиди, насуви та шар’яжі.
Висновки
Поля напружень зі значеннями головних осей
σ1, σ2, σ3, отримані за двома методами досліджень,
дають можливість робити висновки про їх віднос-
ний вік та про зміну їх у часі від палеоцену до
неогену. Структурно-парагенетичний метод дослі-
дження нормально січних та вертикальних тріщин
дав змогу визначити відповідно давні та молоді
поля, а кінематичний – поля, що виникли під час
давніх інтенсивних тектонічних рухів, або недав-
ніх та сучасних землетрусів, зсувів тощо.
Отже, за комплексним аналізом тріщин та дзер-
кал ковзання в районі досліджень було віддешифро-
вано поля напружень трьох етапів тектонічного
розвитку Українських Карпат: доскладчастого,
складчасто-насувного, післяскладчастого (рис. 7) зі
специфічною орієнтацією головних осей напружень.
Доскладчастий етап (палеоцен-олігоценовий
час). За дослідженням нормально січних тріщин
визначено два домінуючі поля напружень: право-
зсувне (відносно простягання Українських Карпат –
310–315º) з субмеридіональним стиском – субши-
ротним розтягом (σ1 – 181/01, σ3 – 272/01) та
лівозсувне з субширотним стиском – субмеридіо-
нальним розтягом (σ1 – 269/01, σ3 – 359/01). Ці поля
виявлено майже у всіх крейдово-палеогенових
відкладах і є найдревнішими. Виникнення цих
полів може бути пов’язане з нерівномірним рота-
ційним режимом Землі, коли вздовж осі її
обертання виникають перемінні стиски-розтяги і,
як результат, в частково літифікованих осадах або
лавових потоках, що вистигають, формується пла-
нетарна тріщинуватість.
У верхньокрейдово-нижньопалеогенових від-
кладах виявлено поле з осями σ1 – 300/01, σ3 –
30/01. Це поле відображає деформацію розтягу
по азимуту 210–30º. Очевидно, під час такого
розтягу утворився палеогеновий басейн осадкона-
громадження.
Інше поле, яке також виявлено в багатьох
стратиграфічних відкладах цього регіону (вер-
хньокрейдових та палеогенових) – з усередненими
головними осями напружень σ1 – 231/01, σ3 –
141/01. Це поле трохи молодше, порівняно з по-
передніми, і відображає початок орогенного про-
цесу, коли стиск вже почався, а відклади оліго-
цену залягали ще горизонтально.
Складчасто-насувний етап (міоценовий час).
У цей час у Карпатському регіоні відбулися інтен-
сивні тектонічні рухи, які спричинили складчасті
та насувні процеси. За даними кінематичного ана-
лізу більшість дзеркал ковзання (близько 30 %)
Геодинаміка 1(12)/2012
84
Рис. 7. Поля напружень, визначені за комплексним методом дослідження тріщин
та дзеркал ковзання [Гинтов, 2005; Гинтов, Исай, 1986] у палеоцен-олігоценовий (а-г),
міоценовий (д-ж) та післяміоценовий (з-і) час у басейні ріки Рибник:
1 – напрям осі максимального стиску σ1, 2 – напрям осі максимального розтягу σ3
відображають загальнокарпатський стиск з голов-
ними осями σ1 – 220/15, σ3 – 130/85. Це поле свід-
чить про підкидовий деформаційний режим, тобто
про насувні та шар’яжні переміщення гірських
мас, оскільки більшість дзеркал ковзання спосте-
рігаються здебільшого на субгоризонтальних або
пологоспадних площинах.
Інші поля з осями σ1 – 226/25, σ3 – 136/15 та σ1 –
259/20, σ3 – 169/15 відображають зсувний дефор-
маційний режим при загальнокарпатському стиску.
Такі зсувні процеси, очевидно, проходили одночасно
з насувами, і вони відображають різну швидкість
переміщення сусідніх блоків і частин скиб.
Поле з осями σ1 – 140/15, σ3 – 310/80 відобра-
жає підкидовий деформаційний режим при стиску.
Тут переважають підкиди та насуви, поперечні до
генерального напрямку переміщення скиб Україн-
ських Карпат. Вони, очевидно, пов’язані з текто-
нічними процесами, які відбувалися в Бескидах та
прилеглих Румунських Карпатах.
Післяскладчастий етап (післяміоценовий
час). За субвертикальними тріщинами виділено
поля напруження з усередненими осями σ1 –
183/13, σ3 – 093/11 (зсув при стиску) та σ1 –
107/11, σ3 – 197/14 (зсув при розтягу). Ці поля є
порівняно молодшими і виникли вже після зга-
сання складчасто-насувного процесу.
Інше поле, визначене за кінематичним мето-
дом, з головними осями σ1 – 323/80, σ3 – 232/05,
відображає скидовий деформаційний режим. Це
поле є наймолодшим (сучасним) полем напру-
жень, яке відображає процеси руйнування гір (це,
зокрема, сучасні зсувні процеси).
Комплексне дослідження тріщин та дзеркал
ковзання у долині правої притоки р. Стрий –
р. Рибник дало можливість визначити тут регіо-
нальні поля напружень з головними осями та про-
стежити їх зміну у палеоген-неогеновий час: від
планетарної тріщинуватості у доміоценовий, ін-
тенсивних полів напружень під час процесу склад-
ко- та насувоутворення і формування Українських
Карпат у міоценовий, і до сучасних полів, що
спричиняють у досліджуваному регіоні та на су-
міжних ділянках сучасні зсувні процеси у після-
міоценовий період.
Література
Аронский А.А., Беличенко П.В., Гинтов О.Б., Му-
ровская А.В. Кинематические параметры де-
формирования верхних горизонтов земной ко-
ры Украинских Карпат в миоцен-плестоце-
новую эпоху (по тектонофизическим данным).
1–3 // Геофиз. журн. – 1995.– 17, № 3. – С. 58–
68; № 5. – С. 11–19; № 6. – С. 43–57.
Геологія
85
Бубняк І., Бубняк А., Кілин І., Попп І. Структурно-
седиментологічні дослідження добротівських
відкладів Передкарпатського прогину (район
Надвірної) // Праці НТШ. Геолог. збірн. –
2001. – Т. V. – С. 84–93.
Бубняк І.М., Бубняк А.М., Віхоть Ю.М., Спіль-
ник Р.Б. Тріщинуватість гірських порід флішо-
вого комплексу Українських Карпат у межи-
річчі Опору та Оряви, її тектонічне значення //
Геодинаміка. – 2007. – № 1 (6). – С. 16–19.
Геологічна карта Українських Карпат, масштаб
1 : 100 000. Закарпатська, Івано-Франківська,
Львівська, Чернівецька області України / сост.
В.В. Глушко, В.В. Кузовенко, В.Е. Шлапинс-
кий; ред. Ю.З. Крупский. – Отчет ЗАО
“Концерн Надра”. – Фонд ЗАО “Концерн
Надра”. – Киев. – 2007. – 228 с.
Гинтов О.Б. Полевая геотектонофизика и ее при-
менение при изучении деформаций земной ко-
ры Украины. – Киев: Феникс, 2005. – 572 с.
Гинтов О.Б., Исай В.М. Методы морфокинемати-
ческого анализа разломов // Геофиз. журн. –
1986. – 8, № 1. – С. 53–61.
Гофштейн И.Д. Тектоническая трещиноватость оса-
дочных пород в среднем течении Днестра // Изв.
АН СССР. Сер. геол. – 1952. – № 6. – С. 108–117.
Копистянський Р.С. Значення тріщинуватості по-
рід у формуванні нафтових родовищ Радянсь-
ких Карпат. – Київ: В-во АН УРСР,1959. – 74 с.
Копистянський Р.С. Проблема тріщинуватості по-
рід у нафтовій геології. – Київ: Наук. думка,
1968. – 158 с.
Копыстянский Р.С. Трещиноватость горных пород
и ее значение в нефтегазовой геологии. – Київ:
Наук. думка, 1978. – 214 с.
Орлов А.А., Бак А.М. Трещиноватость горных по-
род Покутских складок // Геология нефти и
газа. – 1965. – № 5. – С. 47–51.
Свынко И.М. О тектонической трещиноватости
западной части Подолии // Геол сб. – 1973. –
№ 14. – С. 64–66.
Chałubińska A. O spękaniu skał na Podolu // Przegl.
Geogr. – 1928. – Z. 10. – S. 5–32.
Devlaux D., Sperner B. New aspects of tectonic stress
inversion with reference to the TENSOR propram. //
New insights into Structural interpretation and
Modelling. Geological Society, London, Special
Publications. – 2003. – V. 212. – P. 75–100.
Nemcok M. Transition from convergence to escape:
field evidence from the West Carpathians // Tec-
tonophysics. – 1993. – V. 217. – P. 117–142.
Nemcok M., Hok J., Kovac P., Marko F., Coward M.P.,
Madaras J., Houghton J.J., Bezak V. Tertiary
extension development and extension / compression
interplay in the West Carpathians mountain belt //
Tectonophysics. – 1998. – V. 290. – P. 137–167.
Zuchiewicz W., Bubniak I. M., Rauch M. Wstępne
wyniki badań nad spękaniami ciosowzmi w jednostce
skibowej (skolskiej) Karpat Ukraińskich // Przegl.
Geol. – 1997. – Vol. 45. – N. 4. – S. 408–413.
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ПОЛЯ НАПРЯЖЕНИЯ ВО ФЛИШОВОЙ ТОЛЩЕ ДОЛИНЫ РЕКИ
РЫБНИК, ОПРЕДЕЛЕННЫЕ КОМПЛЕКСНЫМ МЕТОДОМ ИССЛЕДОВАНИЯ ТРЕЩИН
И ЗЕРКАЛ СКОЛЬЖЕНИЯ
И.Н. Бубняк, Ю.М. Вихоть
Статья посвящена тектонофизическим исследованиям, проведенным в долине реки Рыбник,
правого притока реки Стрый. Исследования включали изучение трещин структурно-парагенетическим и
зеркал скольжения кинематическим методами в четырех скибах Скибового покрова: Парашки, Мальман-
стальской, Зелемянки, Рожанки. На основе собранных в обнажениях долины этой реки тектонофи-
зических данных определены поля напряжений, реконструированные по зеркалам скольжения и
трещинам. На этой основе исследовано изменение направлений региональных полей напряжения в
разное (палеоцен-олигоценовое, миоценовое та послемиоценовое) время.
Ключевые слова: трещины; зеркала скольжения; напряжения; Скибовый покров; Украинские
Карпаты.
REGIONAL STRESS FIELDS IN THE FLYSH DEPOSITS IN THE VALLEY OF THE RYBNYK
RIVER DETERMINED BY COMPLEX METHOD OF JOINTS AND SLICKENSIDES STUDIES
I.M. Bubniak, Y.M. Vikhot
The article is devoted to the tectonophysical researches which are carry out in the valley of Rybnyk river
right affluent of river Stryy. Research included the study of joints by structural parageneses and slickensides by
kinematic methods in four thrust of Skyba nappe: Parashka, Malmanstalska, Zelemianka, Rozhanka. The stress
fields after slickensides and joints on the basis of collected from outcroppings along the valley of this river
tectonophysical data was reconstructed. On this basement the change of directions of the regional stress fields in
different (Paleocene-Oligocene, Miocene and post Miocene) time on this territory are studied.
Key words: joints; slickensides; stresses; Skyba nappe; Ukrainian Carpathians.
1Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів,
2Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна, НАН України, м. Київ
Надійшла 18.04.2012
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60641 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1992-142X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:48:15Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бубняк, І.М. Віхоть, Ю.М. 2014-04-18T12:59:30Z 2014-04-18T12:59:30Z 2012 Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання / І.М. Бубняк, Ю.М. Віхоть // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 79-85. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60641 551.245 (477.8) Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий. 
 Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінематичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки, 
 Рожанки. На основі зібраних з відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля
 напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій основі досліджено зміну
 напрямків регіональних полів напружень у різний(палеоцен-олігоценовий, міоценовий та післяміоценовий) час. Статья посвящена тектонофизическим исследованиям, проведенным в долине реки Рыбник, 
 правого притока реки Стрый. Исследования включали изучение трещин структурно-парагенетическим и
 зеркал скольжения кинематическим методами в четырех скибах Скибового покрова: Парашки, Мальманстальской, Зелемянки, Рожанки. На основе собранных в обнажениях долины этой реки тектонофизических данных определены поля напряжений, реконструированные по зеркалам скольжения и
 трещинам. На этой основе исследовано изменение направлений региональных полей напряжения в
 разное(палеоцен-олигоценовое, миоценовое та послемиоценовое) время. The article is devoted to the tectonophysical researcheswhich are carry out in the valley of Rybnyk river 
 right affluent of river Stryy. Researchincluded the study of joints by structural parageneses and slickensides by 
 kinematic methods in four thrust of Skyba nappe: Parashka, Malmanstalska, Zelemianka, Rozhanka. The stress 
 fields after slickensides and joints on the basis of collected from outcroppings along the valley of this river 
 tectonophysical data was reconstructed. On this basement the change of directions of the regional stress fields in 
 different (Paleocene-Oligocene, Miocene and post Miocene) time on this territory are studied. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геологія Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання Региональные поля напряжения во флишовой толще долины реки Рыбник, определенные комплексным методом исследования трещин и зеркал скольжения Regional stress fields in the flysh deposits in the valley of the Rybnyk river determined by complex method of joints and slickensides studies Article published earlier |
| spellingShingle | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання Бубняк, І.М. Віхоть, Ю.М. Геологія |
| title | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| title_alt | Региональные поля напряжения во флишовой толще долины реки Рыбник, определенные комплексным методом исследования трещин и зеркал скольжения Regional stress fields in the flysh deposits in the valley of the Rybnyk river determined by complex method of joints and slickensides studies |
| title_full | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| title_fullStr | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| title_full_unstemmed | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| title_short | Регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки Рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| title_sort | регіональні поля напружень у флішовій товщі долини ріки рибник, визначені за комплексним методом досліджень тріщин і дзеркал ковзання |
| topic | Геологія |
| topic_facet | Геологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60641 |
| work_keys_str_mv | AT bubnâkím regíonalʹnípolânapruženʹuflíšovíitovŝídoliniríkiribnikviznačenízakompleksnimmetodomdoslídženʹtríŝinídzerkalkovzannâ AT víhotʹûm regíonalʹnípolânapruženʹuflíšovíitovŝídoliniríkiribnikviznačenízakompleksnimmetodomdoslídženʹtríŝinídzerkalkovzannâ AT bubnâkím regionalʹnyepolânaprâženiâvoflišovoitolŝedolinyrekirybnikopredelennyekompleksnymmetodomissledovaniâtreŝinizerkalskolʹženiâ AT víhotʹûm regionalʹnyepolânaprâženiâvoflišovoitolŝedolinyrekirybnikopredelennyekompleksnymmetodomissledovaniâtreŝinizerkalskolʹženiâ AT bubnâkím regionalstressfieldsintheflyshdepositsinthevalleyoftherybnykriverdeterminedbycomplexmethodofjointsandslickensidesstudies AT víhotʹûm regionalstressfieldsintheflyshdepositsinthevalleyoftherybnykriverdeterminedbycomplexmethodofjointsandslickensidesstudies |