Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля
Розглянуто геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля. У формуванні цих відкладів вирішальну роль відігравали, в основному, низхідні рухи байкальської, каледонської та варисційської складчастості, а саме формування ч...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геодинаміка |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60642 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля / Ю.З. Крупський, В.О. Котик // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 86-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613093130141696 |
|---|---|
| author | Крупський, Ю.З. Котик, В.О. |
| author_facet | Крупський, Ю.З. Котик, В.О. |
| citation_txt | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля / Ю.З. Крупський, В.О. Котик // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 86-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геодинаміка |
| description | Розглянуто геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів
протерозой-палеозою Волино-Поділля. У формуванні цих відкладів вирішальну роль відігравали, в
основному, низхідні рухи байкальської, каледонської та варисційської складчастості, а саме формування
чорносланцевих відкладів відбувалось у батіальних умовах у південно-західній частині Волино-Поділля,
в зоні зчленування Східно- та Західноєвропейської платформ.
Рассмотрено геодинамические условия и фациальные особенности формирования черносланцевых
отложений протерозой-палеозоя Волыно-Подолии. При формировании этих отложений решающими
были, в основном, нисходящие движения байкальской, каледонской и варисцийской складчатости, а
именно формирование черносланцевых отложений происходило в батиальных условиях, в юго-западной
части Волыно-Подолии, в зоне сочленения Восточно- и Западноевропейской платформ.
In the article the geodynamic conditions and facialpeculiarities of formation of Proterozoic-Paleozoic
black shale deposits of Volyno-Podillia are consided. The deciding role in formation of these deposits had
mainly descending movements of Baikalian, Caledonian and Variscan foldings. Black shale deposits formation
took place in bathyal environments of the north-western part of Volyno-Podillia in the zone of junction of East-
and West-European platforms.
|
| first_indexed | 2025-11-28T15:13:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
Геодинаміка 1(12)/2012
© Ю.З. Крупський, В.О. Котик, 2012 86
УДК 550.822:550.853 Ю.З. Крупський1, В.О. Котик2
ГЕОДИНАМІЧНІ УМОВИ ТА ФАЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФОРМУВАННЯ ЧОРНОСЛАНЦЕВИХ ВІДКЛАДІВ
ПРОТЕРОЗОЙ-ПАЛЕОЗОЮ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Розглянуто геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів
протерозой-палеозою Волино-Поділля. У формуванні цих відкладів вирішальну роль відігравали, в
основному, низхідні рухи байкальської, каледонської та варисційської складчастості, а саме формування
чорносланцевих відкладів відбувалось у батіальних умовах у південно-західній частині Волино-Поділля,
в зоні зчленування Східно- та Західноєвропейської платформ.
Ключові слова: Волино-Поділля; геодинамічні процеси; чорносланцеві відклади; фаціальні
особливості.
Вступ
Чорносланцеві відклади привертають увагу гео-
логів, особливо тепер, що пов’язано з можливістю
відкриття в них так званого “сланцевого” газу.
Значний інтерес викликають геодинамічні умови
та фаціальні особливості їх формування, вивчення
яких сприятиме розумінню процесів накопичення
підвищеного вмісту органічної речовини в цих
сланцях, від кількості якої залежить імовірність
відкриття родовищ сланцевого газу.
Результати досліджень
Волино-Поділля охоплює територію між Укра-
їнським щитом і Передкарпатським прогином.
Стратиграфічний поділ, літологічна характеристи-
ка порід з положенням в їх розрізі чорносланцевих
відкладів, а також основні тектонічні рухи тери-
торії, розмиви та неузгодження в нашаруванні
порід показано на рис. 1.
Територія Волино-Поділля характеризується
особливими геодинамічними умовами розвитку
[Крупський, 2001], які пов’язані з її положенням у
внутрішньому куті древньої Східноєвропейської
платформи, утвореному зчленуванням Білорусько-
го і Українського масивів кристалічних порід, і з
особливостями зчленування тут цієї платформи з
молодою Західноєвропейською платформою. За-
хідну границю древньої платформи умовно про-
водять по Устилуг-Рогатинському розлому (зона
Тейссейре-Торнквіста).
Територія, розміщена на захід від Устилуг-
Рогатинського розлому, характеризується такими
особливостями:
– значними товщинами палеозойського розрізу;
– поширенням у розрізі чорносланцевих відкладів;
– дислокованістю товщ каледонськими і варис-
ційськими рухами (складчасто-насувні дислокації);
– лінійністю в геофізичних полях з переважан-
ням елементів північно-західного простягання;
– великою (до 11 км) глибиною залягання ар-
хей-протерозойського фундаменту.
Цю територію деякі дослідники розглядають як
епібайкальське облямування Східноєвропейської
платформи, а територію на захід від зони Тейссейре-
Торнквіста – як Західноєвропейську платформу.
Фундамент Волино-Поділля, як випливає з
матеріалів магніто- і гравіметрії та даних буріння,
в північній частині визначається тектонічними
елементами північно-східного, а в південній
частині – північно-західного простягання. Ці дві
частини відрізняються також положенням глибин-
них шарів надр і абсолютним віком їх складчастих
комплексів. Першу формує, ймовірно, готський, а
другу – бузько-подільський складчасті комплекси.
Фундамент має блокову будову, яка стала ос-
новою для формування регіональних структур фа-
нерозою. В рифейський час сформувався Волино-
Подільський (Оршанський) грабеноподібний прогин
і Подільський виступ, у венді-ранньому девоні –
Дністерський перикратон, у ранньому девоні –
Боянецький прогин, у середньому девоні-карбоні –
Львівський палеозойський прогин, Ковельський
виступ і Ратнівський горст, у мезозої – Стрийський
юрський і Львівський крейдовий прогини.
Волино-Подільський прогин північно-східного
простягання сформувався на кристалічному фун-
даменті, де відбувались, імовірно, карельські рухи.
Ширина прогину близько 250 км. Він простягається
далеко на північний схід, за межі України (майже на
1500 км). Вісь прогину пролягає приблизно по лінії
Дубровиця-Локачі, поступово занурюючись у
південно-західному напрямку спочатку під кутом 1°,
а далі 2–3°. По обидва боки від осі поверхня фунда-
менту ступінчасто піднімається на 1,5–2 км. Прогин
вздовж простягання ускладнений підняттями, про
що свідчать зміни товщин червоноколірних відкла-
дів поліської серії, які його виповнюють.
Розріз серії характеризується циклічною будо-
вою, що вказує на осцилографічний характер
рухів. Товщини циклів свідчать про збільшення
швидкості седиментації в часі. За межами проги-
ну, на території Подільського виступу, переважа-
ли додатні карельські рухи, на заході, ймовірно,
проявились готські рухи, в результаті яких нако-
пичились породи відповідної формації, що супро-
воджувалося вулканізмом. Про це свідчать амфі-
боліти Лежайсько-Добруджської гряди.
Активізація тектонічних рухів відбувалась у
кінці рифею–на початку венду, що пов’язано з
початком Байкальської складчастості. Інтенсивна
тектонічна діяльність призвела до розриву суціль-
ності літосфери і виливу магм основного, рідко
ультраосновного складу у відклади волинської
серії. У смузі Кобрин – Тернопіль формується
трапова формація волинської серії венду. Трапо-
вий вулканізм пов’язаний з активізацією розломів.
Геологія
87
Рис. 1. Стратиграфічний поділ, літологія,
тектонічні рухи та положення
чорносланцевих відкладів у розрізі порід
Волино-Поділля (Ю.З. Крупський,
В.О. Котик, 2011 р.)
На південному заході, за межами Волино-По-
ділля розвивається Галицький рухомий пояс, який
насувається на край кратону. З’являються елементи
північно-західної зональності. В межах Волино-
Поділля відкладаються ритмічно шаруваті континен-
тально-морські теригенні осади і вулканогенні
утворення нижньовалдайської серії венду, які пред-
ставлені могильовською, яришівською і нагорянсь-
кою світами (рис. 2). Перша світа представлена
переважно різнозернистими аркозовими піскови-
ками. Її товщини – приблизно 50 м. Друга приблизно
такої самої потужності, але складена переважно
строкатоколірними аргілітами з туфогенним матеріа-
лом. За палеонтологічними даними вона відповідає
венду Австралії. Нагорянська світа починається з
аркозових різнозернистих пісковиків з прошарками
аргілітів і алевролітів, а завершується чорними
аргілітами калюської світи, які характеризуються
великим вмістом органіки. Ці верстви представлені
60-метровою пачкою чорних аргілітів з високим
вмістом органічної речовини. Породи мікрошару-
ваті, зі значними катагенетичними змінами (МК-З–
МК-4). Вони поширені на території Волино-Поділля.
У свердловинах, які розкривали валдайські відклади,
це невелика (10–20 м) пачка чорних аргілітів. У ме-
жах південно-східної частини Передкарпатського
прогину товщина цих відкладів може досягати 100 м.
У Придобрудзькому прогині (за межами України)
вона становить 200–250 м. Валдайські відклади (за
даними палінології) наявні у фундаменті Зовнішньої
зони Передкарпатського прогину. Свердловини роз-
кривали чорні сланцюваті філітизовані аргіліти. Тов-
щина їх не визначена, можливо, вона значна, але
свердловинами вони повністю не розкриті. На думку
дослідників (А.Е. Лукін, 2010 р.), вони характери-
зуються істотними катагенетичними змінами, які
відповідають зоні апокатагенезу. Вище від нагорян-
ської світи трансгресивно з розмивом лежать від-
клади канилівської світи, які сформувались в умовах
масштабної морської трансгресії. Вони у східних
районах представлені зеленувато-сірими і темно-
сірими аргілітами, пісковиками та алевролітами, які
утворюють тонке флішоїдне перешарування. Товщи-
на світи збільшується у західному напрямку, водно-
час зростає кількість аргілітів, а розріз стає майже
чорноколірним. Необхідно відзначити, що мінераль-
ний склад канилівської світи суттєво відмінний від
світ нижнього валдаю. Тут відсутні аркози, з’явля-
ються характерні асоціації, які складаються з уламків
ефузивів, кременів, метаморфічних сланців і залізис-
тих кварцитів. Це свідчить про наявність, окрім
старої області живлення (Український щит), нової
області, яка розміщувалась на місці сучасного При-
карпаття. Відклади характеризуються наявністю
водоростей, характерних для лямінаритових глин
Східноєвропейської платформи.
Наприкінці венду – в ранньому палеозої завер-
шився етап опускання Галицької орогенної області й
починає утворюватися Дністерський перикратонний
прогин. У ранньокембрійський час продовжується
занурення всієї території і в єдиному морському
басейні формуються переважно піщані відклади рів-
ненської світи та глинисті – балтійської серії. У
структурному аспекті вони успадкували тектонічний
план попередніх епох, а найінтенсивніші рухи про-
явилися тільки в ранньому кембрії, переважно по
діагональних і субширотних розломах. Пізніше були
сформовані піскуваті відклади бережківської серії.
Орогенні рухи в кінці байкальської складчастості не
дають змоги однозначно стверджувати про інтен-
сивну дислокованість кембрійської товщі. Швидше
можна припустити, що великі кути падіння пов’язані
з дислокаціями в зонах розломів. Басейн осадконако-
пичення зміщувався на захід і наприкінці кембрію
існував тільки в зоні зчленування Східно- та Захід-
ноєвропейської платформ.
Геодинаміка 1(12)/2012
88
Рис. 2. Схема кореляції валдайських відкладів
Кембрійський час заслуговує на увагу стосовно
формування чорносланцевих відкладів. Так, на-
приклад, балтійська серія представлена глинис-
тими відкладами, які у західній частині Волино-
Поділля (св. Перемишляни-1, В. Мости-30, Гли-
няни-1 та інші) у межах континентального схилу
перикратону мають вигляд чорних сланців. Бе-
режківська серія кембрію у цій частині регіону
характеризується наявністю потужних пачок чор-
них аргілітів. Ці відклади мають підвищену газо-
носність, але колекторські властивості їх невисокі.
У Передкарпатському прогині кембрійські відкла-
ди також представлені чорними сланцями.
У пізньокембрійський час у результаті почат-
кових фаз каледонської складчастості відбуваєть-
ся підняття всієї території. На захід від Рава-
Руського насуву утворилися складки. На короткий
період осадонагромадження поновлюється в ордо-
вицький час. Формується неглибокий прогин, в
якому нагромаджується незначна кількість пере-
важно карбонатних осадів, які завдяки наступним
рухам були еродовані й тепер представлені фраг-
ментарно. Висхідні рухи у ранньосилурійський
час змінюються на низхідні. Утворюється Захід-
ноєвропейський силурійський морський басейн, в
якому в межах материкового схилу у батіальних
умовах зануреної частини платформи накопичи-
лись чорносланцеві відклади (граптолітові аргі-
літи). На шельфі пенепленізованого кратону від-
кладалися, в межах його відкритої частини, груд-
куваті вапняки і мергелі, на обмілінні утворю-
валися бар’єрні рифи, які відокремлювали лагуни
на суходолі.
Некомпенсовані западини по зовнішньому
краю карбонатного шельфу Східноєвропейської
платформи облямовані бар’єрними рифами. Склад-
ну будову мають бар’єрні споруди західного краю
платформи (див. рис. 3). Вони характеризуються
коротким часом розвитку на одному місці й ма-
лими розмірами. Споруди, що відокремлювали
відклади відкритого моря і лагуни різних стра-
тиграфічних рівнів, просторово відрізняються.
Вони мігрують у часі, причому величина міграції
у північній Прибалтиці в лудловський час досягає
до 150 км, на Волино-Поділлі, впродовж від вен-
локу до даунтону – близько 40 км.
У Прибалтиці органогенні споруди поширені в
ландоверійських, венлокських, лудловських і даун-
тонських відкладах. Вони складені коралами, стро-
матопорами, моховатками і водорослями. У північ-
ній частині регіону споруди невеликі за розмірами
(від 0,5 м до 15 м). У південних частинах цього
регіону висота їх близько 40 м. Взагалі ця частина
регіону характеризується умовами, несприятливими
Геологія
89
для рифоутворення. Рифогенез інтенсивніший на
крутих схилах силурійського басейну. Так, на
території Волино-Поділля умови для розвитку орга-
ногенних споруд були сприятливішими. Вони утво-
ренні на трьох рівнях: скальському, малиновецькому
і баговицькому. У їх побудові брали участь корали,
водорості, строматопори, моховатки, криноідеї.
Вони асиметричні. Басейнові схили мають кути
падіння 10–15о, тоді як лагунні схили значно поло-
гіші. Ширина споруд 5–7 км, висота до 60 м. У
західному напрямку вони переходять через смугу
грудкуватих вапняків у глинисто-кабонатні відклади
некомпенсованого прогинання. У східному напрям-
ку переходять у мілководні зарифові вапняки, шару-
ваті сульфатизовані доломіти з прошарками ангі-
дритів і доломітизовані мергелі з ознаками ви-
сихання. Останні свідчать про малий водообмін між
передрифовою і зарифовою частинами басейну.
Рифові утворення відрізняються від зарифових
відкладів наявністю великої кількості бентосних
рифобудуючих організмів і товщинами, які на поря-
док більші, ніж у зарифовій частині, високою кавер-
нозністю (у кавернах примазки і включення нафти).
Отже, силурійський період геодинамічного роз-
витку західного облямування Східноєвропейської
платформи характеризується значною фаціальною
різноманітністю розрізів порід. Це стосується і
території Волино-Поділля, в межах якого виділено
три структурно-фаціальні зони: Ковельсько-Хотинсь-
ку, Перехідну і Львівсько-Коломийську (див. рис. 4).
Взаємовідношення різнофаціальних відкладів
Волино-Поділля добре ілюструє профіль (див. рис.
5), який перетинає структурно-фаціальні зони по
лінії Дубляни-Ромашівка. Як вказано вище, на
шельфі пенепленізованого кратону (Ковельсько-
Хотинська зона) відкладалися карбонатні та лагун-
ні відклади, в Перехідній зоні – грудкуваті вапняки
і мергелі, а монотонна товща чорних граптолітових
аргілітів Львівсько-Коломийської зони була сфор-
мована на материковому схилі в батіальних умовах
зануреного краю платформи. Ступінь катагенезу
цих сланців оцінено як МК-3–МК-4.
Геогенерації силурійських басейнів заходу
Східноєвропейської платформи мають близькі ри-
си будови, що свідчить про спільність тектонічно-
го розвитку всього краю платформи. Вздовж нього
простягається перикратонний прогин, де в умовах
некомпенсованого прогинання сформувалися зба-
гачені органікою відклади, які розглядають як
газоутворювальні [Poprawa, 2010].
Пізніше, у девонський період, Дністерський
перикратон продовжує занурюватися. В межах
західної крайової частини накопичується товща
чорних аргілітів у тіверській серії. В свердловині 1-
Крехів її товщина перевищує 1000 м. В основі
Передкарпатського прогину ця частина розрізу
девону представлена також чорносланцевою форма-
цією. Відклади тіверської серії успадковують струк-
турний план силуру. Пізніше закладається Боянець-
кий передгірський прогин, що є компенсаційною
структурою каледонського орогену. Він центрик-
лінально закривається в районі м. Чернівців. У
прогині відкладається потужний олдред континен-
тальної моласи. Деякі дослідники каледонський
ороген на південно-західній окраїні Волино-Поділля
вирізняють у самостійну Рава-Руську зону і відно-
сять її або до молодої Західноєвропейської плат-
форми, або до перехідної області між молодою й
старою Східноєвропейською платформами.
Звернемо увагу на границю нижнього і серед-
нього девону. В цей час континентальний режим
повсюдно змінюється морським та лагунним з
утворенням базальної піщаної пачки, а вище від неї
відкладаються регіонально витримані теригенно-
карбонатно-сульфатні породи великомостівської
(лопушанської) світи, які є реперним горизонтом на
всій території поширення середнього девону.
Рис. 3. Схема розміщення фаціальних зон
у силурійських периконтинентальних
басейнах заходу Руської платформи
([Р.Е. Ейнасто, В.О. Котик В.І. Юшкевич,
1980] з використанням даних
П.П. Лапінкаса та ін., 1978)
1 – вихід кристалічного фундаменту Українського
щита; 2 – суша; 3 – доломіти і гіпси лагунної зони
з підвищеною соленістю; 4 – зернисті вапняки з
біогермами зони мілини і бар’єрні рифи; 5 –
грудкуваті вапняки відкритого шельфу; 6 –
мергелі схилової зони; 7 – граптолітові аргіліти
депресійної зони (доманікіти); 8 – піщано-
алевритові граптолітові мергелі
Геодинаміка 1(12)/2012
90
Рис. 4. Структурно-фаціальні зони силурійських відкладів Волино-Поділля
I – Український щит; II – західний схил Українського щита; III – Ковельсько-Ратнівське підняття; IV –
Львівський палеозойський прогин: IVа – східний борт, IVб – Бузький синклінорій, IVв – Нестеровський
антиклінорій; V – Рава-Руська складчаста зона; VI – Лежайсько-Центрально-Добрудзький мегаанти-
клінорій; 1 – північно-східна границя внутрішньої зони Передкарпатського прогину; 2 – північно-східна
границя зовнішньої зони Передкарпатського прогину; 3 – південно-західна границя Рава-Руської склад-
частої зони; 4 – кристалічні породи Українського щита; 5 – східна границя поширення силурійських
відкладів; 6 – виходи силурійських порід на поверхню; 7 – профілі зіставлення свердловин; 8 – свер-
дловини, які розкрили відклади силуру; 9 – границі структурно-тектонічних одиниць; 10 – Ковельсько-
Хотинська, 11 – Перехідна, 12 – Львівсько-Коломийська структурно-фаціальні зони
Геологія
91
Рис. 5. Фаціальний профіль силурійських відкладів Волино-Поділля
по лінії площ Дубляни–Великі Мости–Локачі–Луцьк
Відбувається перебудова структурного плану,
що підтверджується даними буріння свердловин,
зміною кутів падіння порід у середньому і ниж-
ньому девоні. Активізуються низхідні рухи, розви-
вається Львівський палеозойський прогин і почи-
нається міграція його осьової частини на північ-
ний схід, яка триває впродовж середнього-пізньо-
го девону. У цей період у південно-західній час-
тині розвиваються лінійні антиклінальні підняття.
Вважають, що в середньодевонський час почали
формуватися широтні валоподібні структури
вздовж Локачинського та Вітонізького розломів.
Відзначається короткочасна перерва в осадонагро-
мадженні на межі середнього і пізнього девону
[Марковський та ін., 1974].
До початку карбону британська фаза варисцій-
ської складчастості зумовила перехід території на
континентальний режим розвитку. Після перерви в
осадонагромадженні в карбоні сформувалася по-
тужна формація Львівсько-Волинського вугільного
басейну. В астурійську фазу Львівський палео-
зойський прогин замкнувся і в його західній
частині проявилися лінійні диз’юнктивні дислока-
ції північно-західного простягання. Вважають, що в
центральній частині варисційські бокові тектонічні
рухи мали такий самий напрямок, як і каледонські,
внаслідок чого середньодевонські та кам’янову-
гільні відклади утворили інтенсивно дислоковані
плікативні форми на заході цього прогину. У схід-
ній частині Волино-Поділля варисційський текто-
ногенез проявився у вигляді переривчастої склад-
частості з простяганням структур у північно-
східному напрямку, тобто перпендикулярно до по-
переднього. На думку деяких дослідників, вало-
1 – грудкуваті вапняки відкритого шельфу; 2 – мергелі
відкритого шельфу; 3 – аргіліти і глинисті мергелі глибоководної
зони; 4 – вапняки зарифової і передрифової частин шельфу; 5 –
лагунні утворення (шаруваті сульфатизовані доломіти і доломіти-
зовані мергелі); 6 – рифові утворення; 7 – передбачувані внутріш-
ньоформаційні перерви; 8 – післякембрійський і післясилурійський
ерозійні зрізи; 9 – інтервали, які охарактеризовані керном; 10 –
свердловини і глибини залягання контактів, м
Горизонти: kt – китайгородський; bg – баговицький; ml –
малиновецький; sk – скальський
Геодинаміка 1(12)/2012
92
подібні структури північно-східного напрямку
практично повністю конформні й характеризують-
ся одноетапним походженням. Наприкінці карбону
вся територія перетворюється на денудаційну об-
ласть, і тільки в юрі у південно-західній частині
виник Стрийський юрський прогин, а в крейді –
Львівська крейдова мульда. В мезозої та кайнозої
накопичувались осади невеликої потужності.
Необхідно зауважити, що і в ранньокам’яно-
вугільний час також існували умови для утворен-
ня чорносланцевих відкладів. Так, у розрізі ниж-
нього карбону є пачки завтовшки до 40–80 м чор-
них аргілітів з підвищеним вмістом органічної ре-
човини (Сорг до 3 %), які поширені на значній
території до глибин 2 км.
Висновки
Чорносланцеві відклади протерозой-палеозою
перспективні для пошуку в них сланцевого газу,
дуже поширені в надрах Волино-Поділля і особ-
ливо в його південно-західній частині, в зоні
зчленування з Передкарпатським прогином;
– у протерозої ці відклади наявні у валдайській
серії венду, де на особливу увагу заслуговують
калюські верстви. В палеозої чорні сланці поширені
у відкладах кембрію, силуру, нижнього девону і в
породах карбону. На особливу увагу заслуговують
чорні сланці силуру, утворені в батіальних умовах
південно-західного краю Східноєвропейської плат-
форми, у зоні її зчленування із Західноєвропейською
платформою. Глибини залягання перспективних
комплексів переважно не більші за 4 км;
– збагачені органікою відклади протерозой-па-
леозою формувались у результаті переважно низхід-
них рухів території впродовж байкальських, кале-
донських та варисційських тектонічних процесів.
Література
Ейнасто Р.Е, Котик В.О., Юшкевич В.І. Форма-
ционная зональность в силурийских краевых
бассейнах запада Русской платформы // Типы
осадочных формаций нефтегазоносных бассей-
нов. – М.: Наука, 1980. – С. 228–242.
Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування
і нафтогазоносність Карпатського та Волино-
Подільського регіонів України. – К.: УкрДГРІ,
2001. – 144 с.
Лукин А.Е. Сланцевый газ и перспективы его до-
бычи в Украине // Геол. журн. – 2010. – № 4. –
С. 7–24.
Марковський В.М, Котик В.О, Дригант Д.М та ін.
Західний схил Українського щита // Стратиграфія
УРСР. – К.: Наук. думка. – 1974. – С. 110–156.
Poprawa P. Potencjal wystepowania zloz gazu zem-
nego w lupkach dolnego paleozoika w basenie
baltyckim i lubelsko-podlaskim // Przeglad Geo-
logiczny. – 2010. – Vol. 58, №.3. – S. 226–245.
ГЕОДИНАМИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И ФАЦИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ
ЧЕРНОСЛАНЦЕВЫХ ОТЛОЖЕНИЙ ПРОТЕРОЗОЙ-ПАЛЕОЗОЯ ВОЛЫНО-ПОДОЛИИ
Ю.З. Крупский, В.О. Котик
Рассмотрено геодинамические условия и фациальные особенности формирования черносланцевых
отложений протерозой-палеозоя Волыно-Подолии. При формировании этих отложений решающими
были, в основном, нисходящие движения байкальской, каледонской и варисцийской складчатости, а
именно формирование черносланцевых отложений происходило в батиальных условиях, в юго-западной
части Волыно-Подолии, в зоне сочленения Восточно- и Западноевропейской платформ.
Ключевые слова: Волыно-Подолия; геодинамические процессы; черносланцевые отложения;
фациальные особенности.
GEODYNAMIC CONDITIONS AND FACIAL FEATURES OF FORMATION
OF PROTEROZOIC-PALEOZOIC BLACK SHALE DEPOSITS OF VOLYNO-PODILLIA
Yu.Z. Krupskyy, V.O. Kotyk
In the article the geodynamic conditions and facial peculiarities of formation of Proterozoic-Paleozoic
black shale deposits of Volyno-Podillia are consided. The deciding role in formation of these deposits had
mainly descending movements of Baikalian, Caledonian and Variscan foldings. Black shale deposits formation
took place in bathyal environments of the north-western part of Volyno-Podillia in the zone of junction of East-
and West-European platforms.
Key words: Volyno-Podillia; geodynamic processes; black shale deposits; facial features.
1ДП “Науканафтогаз” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ,
2ТзОВ “Горизонти”, м. Львів
Надійшла 3.04.2012
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60642 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1992-142X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T15:13:09Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крупський, Ю.З. Котик, В.О. 2014-04-18T13:02:01Z 2014-04-18T13:02:01Z 2012 Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля / Ю.З. Крупський, В.О. Котик // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 86-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60642 550.822:550.853 Розглянуто геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля. У формуванні цих відкладів вирішальну роль відігравали, в основному, низхідні рухи байкальської, каледонської та варисційської складчастості, а саме формування чорносланцевих відкладів відбувалось у батіальних умовах у південно-західній частині Волино-Поділля, в зоні зчленування Східно- та Західноєвропейської платформ. Рассмотрено геодинамические условия и фациальные особенности формирования черносланцевых отложений протерозой-палеозоя Волыно-Подолии. При формировании этих отложений решающими были, в основном, нисходящие движения байкальской, каледонской и варисцийской складчатости, а именно формирование черносланцевых отложений происходило в батиальных условиях, в юго-западной части Волыно-Подолии, в зоне сочленения Восточно- и Западноевропейской платформ. In the article the geodynamic conditions and facialpeculiarities of formation of Proterozoic-Paleozoic black shale deposits of Volyno-Podillia are consided. The deciding role in formation of these deposits had mainly descending movements of Baikalian, Caledonian and Variscan foldings. Black shale deposits formation took place in bathyal environments of the north-western part of Volyno-Podillia in the zone of junction of East- and West-European platforms. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геологія Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля Геодинамические условия и фациальные особенности формирования черносланцевых отложений протерозой-палеозоя Волыно-Подолии Geodynamic conditions and facial features of formation of proterozoic-paleozoic black shale deposits of Volyno-Podillia Article published earlier |
| spellingShingle | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля Крупський, Ю.З. Котик, В.О. Геологія |
| title | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля |
| title_alt | Геодинамические условия и фациальные особенности формирования черносланцевых отложений протерозой-палеозоя Волыно-Подолии Geodynamic conditions and facial features of formation of proterozoic-paleozoic black shale deposits of Volyno-Podillia |
| title_full | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля |
| title_fullStr | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля |
| title_full_unstemmed | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля |
| title_short | Геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля |
| title_sort | геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою волино-поділля |
| topic | Геологія |
| topic_facet | Геологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60642 |
| work_keys_str_mv | AT krupsʹkiiûz geodinamíčníumovitafacíalʹníosoblivostíformuvannâčornoslancevihvídkladívproterozoipaleozoûvolinopodíllâ AT kotikvo geodinamíčníumovitafacíalʹníosoblivostíformuvannâčornoslancevihvídkladívproterozoipaleozoûvolinopodíllâ AT krupsʹkiiûz geodinamičeskieusloviâifacialʹnyeosobennostiformirovaniâčernoslancevyhotloženiiproterozoipaleozoâvolynopodolii AT kotikvo geodinamičeskieusloviâifacialʹnyeosobennostiformirovaniâčernoslancevyhotloženiiproterozoipaleozoâvolynopodolii AT krupsʹkiiûz geodynamicconditionsandfacialfeaturesofformationofproterozoicpaleozoicblackshaledepositsofvolynopodillia AT kotikvo geodynamicconditionsandfacialfeaturesofformationofproterozoicpaleozoicblackshaledepositsofvolynopodillia |