Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини

Наведено результати досліджень магнітної сприйнятливості нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Виділені літомагнітні комплекси мають регіональне поширення, у межах як окремих родовищ, так і північно-західної частини ДДЗ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Геодинаміка
Дата:	2012
Автор:	Крива, І.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2012
Теми:	Геологія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60645
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини / І.Г. Крива // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 107-113. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860258529166753792
author	Крива, І.Г.
author_facet	Крива, І.Г.
citation_txt	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини / І.Г. Крива // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 107-113. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геодинаміка
description	Наведено результати досліджень магнітної сприйнятливості нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Виділені літомагнітні комплекси мають регіональне поширення, у межах як окремих родовищ, так і північно-західної частини ДДЗ загалом, від Південної прибортової зони до Північної прибортової зони. Приведены результаты исследований магнитной восприимчивости нефтегазоносных отложений палеозоя северно-западной части Днепровско-Донецкой впадины. Выделенные литомагнитные комплек- сы имеют региональное распространение как в пределах отдельных месторождений, так и в пределах северо-западной части ДДВ от Южной прибортовой зоны до Северной прибортовой зоны. Results of investigation of the magnetic susceptibility of Paleozoic oil-and-gas-bearing sediments at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression are given. Selectedlithomagnetic complexes have a regional dissemination as at the limits of separated deposits so at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression from the Southern near board zone to the Northern near board zone.
first_indexed	2025-12-07T18:52:10Z
format	Article
fulltext	Геологія © І.Г. Крива, 2012 107 УДК 550.838.4: 553.98: 551.73(477.6) І.Г. Крива ОСОБЛИВОСТІ ЛАТЕРАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ МАГНІТНОЇ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ ПАЛЕОЗОЙСЬКИХ НАФТОГАЗОНОСНИХ ВІДКЛАДІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Наведено результати досліджень магнітної сприйнятливості нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Виділені літомагнітні комплекси мають регіональне поширення, у межах як окремих родовищ, так і північно-західної частини ДДЗ загалом, від Південної прибортової зони до Північної прибортової зони. Ключові слова: магнітна сприйнятливість; нафтогазоносні осадові породи; літомагнітний ком- плекс; стратиграфічна неузгодженість. Вступ Під час проведення нафтогазопошукових робіт розчленування та кореляція геологічного розрізу за- лишаються актуальною проблемою. Ця проблема, незважаючи на високу вивченість регіону геоло- гічними та геофізичними методами, є актуальною і для Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) – ос- новної нафтогазоносної області України. Постановка задачі Формування осадового чохла Дніпровсько-До- нецької западини відбувалося у різних геодина- мічних умовах, що спричинило розмаїття струк- турних форм, часту зміну фаціальних обстановок, а отже, і різні морфогенетичні типи нафтогазових пасток. Загальною закономірністю при цьому є зменшення товщини осадових утворень у напрям- ку регіонального підйому шарів на північний захід і до бортів западини, а також у районах виступів докембрійського кристалічного фундаменту. Оса- дові породи характеризуються широкою різнома- нітністю літологічного складу та фаціальних об- становок. Ця фаціально різна товща не містить по- всюдно витриманих пачок і змінюється від пов- ністю піщаних до переважно карбонатних розрі- зів, що дуже ускладнює кореляцію цих відкладів, а нерідко – і їхнє виділення в розрізах свердловин. Магнітна сприйнятливість (МС, ) є однією з петрофізичних характеристик гірських порід, ін- формативність та можливості якої для вивчення оса- дового чохла, а також для розчленування та коре- ляції геологічного розрізу використовуються ще не повною мірою [Бронштейн, 1954]; [Храмов, 1958]. Методика досліджень Дослідження магнітної сприйнятливості осадо- вих порід, що виконані останнім часом у різних нафтогазоносних басейнах, дали змогу виявити доволі високі можливості методу для розв’язання широкого кола геологічних задач: вивчення та ко- реляції стратиграфічних горизонтів, встановлення границь їхнього поширення, відтворення процесів седиментації і оцінювання ступеня окисно-віднов- них процесів, виділення фаціальних різновидів по- рід з метою визначення палеогеографічних умов і тектонічних режимів басейнів [Любимова, 2003; Русских, 2003; Максимчук, 2001; Орлюк, 2001]. Магнітну сприйнятливість  гірських порід ви- мірювали за допомогою капаметра КТ-5. Чутли- вість приладу становить 1×10-5 од. СІ. Вагомою пе- ревагою методу є те, що магнітну сприйнятливість керну вимірюють на місці його зберігання. Висока продуктивність капаметрії дає змогу отримати пошарову детальну магнітну характеристику кер- ну за короткий час. Для вивчення можливостей кореляції осадових комплексів в умовах ДДЗ за даними капаметрії проаналізовано особливості латерального поши- рення виділених на різних структурах та в різних тектонічних зонах літомагнітних комплексів па- леозойських відкладів. Відомо, що нижньокам’яновугільні відклади є основним об’єктом для пошуково-розвідувальних робіт, з яким пов’язані перспективи пошуків но- вих покладів нафти і газу в ДДЗ. За результатами експериментальних вимірів магнітної сприйнятливості порід палеозою ДДЗ встановлено, що магнітна сприйнятливість основ- них типів осадових порід лежить у межах від 0×10-5 до 100×10-5 од. СІ. Диференціація гірських порід за магнітною сприйнятливістю з глибиною пов’язана здебільшого з літологічними, фаціаль- ними особливостями та стратиграфічною належ- ністю геологічного розрізу. За величиною магнітної сприйнятливості оса- дових порід у досліджуваному палеозойському (D3-C1) комплексі північно-західної частини Дні- провсько-Донецької западини виділено такі літо- магнітні комплекси: 1) девонський; 2) верхньотурнейський; 3) нижньовізейський; 4) верхньовізейський; 5) серпуховський, які, в основному, відповідають однойменним стра- тиграфічним підрозділам [Крива, 2011]. Ці комплекси неоднаково представлені керновим матеріалом і тому в розподілі χ по свердловинах на різних ділянках у різних тектонічних зонах прояв- ляються по-різному. Охарактеризуємо детальніше їхні особливості та латеральне поширення. Результати досліджень Виміри магнітної сприйнятливості гірських по- рід виконані для керну, відібраного із свердловин Селюхівського нафтового родовища (св. 1, 2, 3, 4, 5, 304), Окопівської площі (св. 385-Окопівська) та Геодинаміка 1(12)/2012 108 Ісківцівської площі (св. 315-Ісківцівська) (Півден- на прибортова зона ДДЗ). Селюхівське нафтове родовище, на прикладі якого проаналізовано Південну прибортову зону, розташоване у межах піднятої ділянки, що розділяє Сухоносівську та Жданівську депресії. Його поклад приурочений до брахіантиклінальної складки по відбивному горизонту верхнього візе Vb3 (рис. 1). Керновий матеріал охоплює візейський, турнейсь- кий яруси, а також верхню частину верхнього девону. Девонські відклади представлені переважно пі- сковиками та вапняками. Магнітна сприйнятли- вість перебуває у межах від 3 до 30×10-5од. СІ. Ці утворення виділяють у вигляді одного літомагніт- ного комплексу. Нижньо- та верхньотурнейський літомагнітні комплекси (через обмежений відбір керну) просте- жені лише в окремих свердловинах Південної при- бортової зони (1 та 3-Селюхівська, 385-Окопівська, 315-Ісківцівська), тобто у свердловинах, в яких ці відклади були підтверджені бурінням. Магнітна сприйнятливість порід турнейського ярусу коливається у межах від 2 до 80×10-5 од. СІ, що пов’язано не лише з літологією, але і з умовами осадонагромадження. Визначені літомагнітні комплекси простежені латерально, проте зазначимо, що турнейським відкладам Північної прибортової зони ДДЗ влас- тиві дещо вищі значення , ніж Південної прибор- тової зони. Відмінність у розподілі значень магнітної сприйнятливості  для турнейських відкладів Пів- денної та Північної прибортових зон, очевидно, зумовлена різними типами розрізу. Важливо, що однотипні породи мають різні значення  для континентальних і морських відкладів. Значно краща ситуація з відбором керну скла- лася для візейського ярусу, оскільки цей страти- графічний комплекс становить значний інтерес для нафтопошукових робіт в регіональному плані і простежений практично в усіх розвідувальних та пошукових свердловинах ДДЗ. Нижче зупинимось на аналізі особливостей ко- реляції нижньо- і верхньовізейського літомагніт- ного комплексу в межах окремих ділянок та структур. У Південній прибортовій зоні яскравим прикладом такої кореляції можуть слугувати результати, отримані на Селюхівському нафто- вому родовищі [Крива, Онуфришин, 2009]. Нижньовізейський літомагнітний комплекс, який характеризується невеликими значеннями χ (від 0 до 5×10-5 од. СІ), виділяється практично у всіх досліджуваних свердловинах і охоплює всю товщу нижнього візею. Рис. 1. Селюхівське нафтове родовище. Структурна карта по покрівлі продуктивного горизонту В-20 (верхній візей). Геологічний розріз по лінії І-І [Атлас…, 1998] Геологія 109 Верхньовізейський літомагнітний комплекс, на відміну від нижньовізейського, представлений пе- реважно глинистими породами і характеризується помітно вищими значеннями χ (від одиниці до 30–40×10-5 од. СІ), а також підвищеною диспер- сією. При цьому стратиграфічна неузгодженість – границя між нижнім та верхнім візе простежу- ється по латералі і характеризується низкою ано- мальних значень [Крива, 2008]. Вивчення магнітної сприйнятливості порід Цен- тральної зони ДДЗ проводили на основі кернового матеріалу, відібраного зі свердловин Рудівсько- Червонозаводського, Свиридівського, Луценківсь- кого, Мехедівсько-Голотовщинського родовищ. Тектонічно всі названі родовища пов’язані з протяжною субширотною, порівняно піднятою тектонічною зоною, що розділяє Срібнянську та Лохвицьку великі внутрішні депресії у Централь- ній частині ДДЗ. Структурно вони пов’язані з напівзамкнутими геміантикліналями (Луценківське, Мехедівське, Свиридівське, Голотовщинське родовища) та пов- ноконтурним Рудівським підняттям і його схи- лами (Червонозаводська ділянка). Родовища характеризуються подібністю будови та літостра- тиграфічної належності продуктивних горизонтів. Основні за запасами газів і конденсатів горизонти приурочені до теригенної товщі ХІІа МГ у нижній частині верхньовізейського під’ярусу, де скуп- чення вуглеводнів пов’язані з пастками струк- турно-літологічного типу (продуктивні горизонти В-21, В-22, В-23). Окремі поклади вуглеводнів (ВВ) горизонтів В-16, В-20 у відкладах ХІІ МГ верхньовізейського комплексу та турнейських горизонтів Т-3, Т-4 пов’язані з Рудівським, а останні – зі Свиридівським підняттям (структурні пастки). На прикладі Луценківського родовища охарактеризуємо названу ділянку (рис. 2). Луценківське родовище розташоване в межах Свиридівської сідловини північно-західної части- ни Приосьової зони ДДЗ. У Центральній частині, як і в Південній при- бортовій зоні, верхньовізейський та нижньовізей- ський літомагнітні комплекси латерально відсте- жуються досить впевнено [Крива, Онуфришин, 2008; Крива, Онуфришин, 2009]. Верхньовізейсь- кий комплекс дуже детально представлений кер- ном і тому за значеннями χ тут можна виділити навіть окремі пачки (товщі). Однак у загальних рисах виділені характерні особливості літомагніт- них комплексів зберігаються. Верхньовізейський комплекс з характерними значеннями χ близько 20-30×10-5 од. СІ виділяють в усіх досліджуваних свердловинах Приосьової зони ДДЗ. Нижньовізейський літомагнітний комплекс до- сліджений у значно меншому інтервалі глибин та відповідно меншому обсязі кернового матеріалу, з характерними для нього χ 2-10×10-5 од. СІ. Він та- кож виділений в усіх досліджуваних свердловинах Луценківської площі (рис. 3). Рис. 2. Луценківське газоконденсатне родовище. Структурна карта по покрівлі продуктивного горизонту В-22н (верхній візей). Геологічний розріз по лінії І-І [Атлас…, 1998] Геодинаміка 1(12)/2012 110 Ри с. 3 . К ор ел яц ій ни й пр оф іл ь по л ін ії св ер дл ов ин 4 -Л уц ен кі вс ьк а – 3- Л уц ен кі вс ьк а – 6- Л уц ен кі вс ьк а з в ик ор ис та нн ям д ан их М С 1 – ар гі лі ти ; 2 – а ле вр ол іт и; 3 – п іс ко ви ки (с кл ал а І.Г . К ри ва ) Геологія 111 Ри с. 5 . К ор ел яц ій ни й пр оф іл ь по л ін ії св . 3 04 – С ел ю хі вс ьк а – 6 – Л уц ен кі вс ьк а – 1 – В ов кі вц ів сь ка з ви ко ри ст ан ня м да ни х М С (с кл ал а К ри ва І. Г. ) 1 – пі ск ов ик и; 2 – а рг іл іт и; 3 – а ле вр ол іт и; 4 – в ап ня ки ; 5 – с тя ж ін ня с ид ер ит у в: а ) а рг іл іт ах , б ) в ап ня ка х; 6 – пр оя ви н аф то га зо но сн ос ті ; 7 – ан ом ал ьн і з на че нн я χ Геодинаміка 1(12)/2012 112 Однак, на відміну від Південної прибортової зони, границя між верхнім і нижнім візе дещо від- різняється. Зупинимося на цьому детальніше. Незважаючи на досить детальну стратиграфіч- ну прив’язку границі нижній-верхній візе, страти- графічна прив’язка продуктивного горизонту В-23 все ще є дискусійною. За даними Стратиграфіч- ного комітету України рудівські шари в цьому типі розрізу ДДЗ віднесено до верхнього візею. Водночас думки таких відомих фахівців у страти- графії та геології палеозою ДДЗ, як Г.І. Вакарчук, С.В. Онуфришин, стосовно В-23 не збігаються. Зазначимо, що визначення віку рудівських шарів за спорами дають підставу для зарахування їх як до бобриковського горизонту (нижній візе), так і до тульського, причому до тульського частіше. Рудівські шари характеризуються невисокими значеннями χ (до 10×10-5 од. СІ). При цьому спостерігається досить помітний стрибок у зна- ченнях χ – близько 20×10-5 од. СІ із солохівськими відкладами, що залягають вище. Помітного стриб- ка у значеннях χ з нижчезалеглими відкладами яблунівської світи не спостерігається (рис. 3). У зв’язку з цим особливий інтерес становлять дані капаметрії в усіх досліджуваних свердловинах. За значеннями χ при однаковій літології В-23 іден- тичний до товщ яблунівської світи, що залягають нижче. Отже, цей факт надає додатковий аргумент для віднесення В-23 до нижньовізейської товщі. Поширення нижньо- та верхньовізейких літо- магнітних комплексів у районі Північної прибор- тової зони в латеральному плані за результатами капаметрії досліджено в окремих свердловинах на Вовківцівській, Зінівській, Юхтинській та Південно- Берестівській площах [Крива, Онуфришин, 2011]. Показовим для Північної прибортової зони є розподіл магнітної сприйнятливості, отриманий для Вовківцівської площі. Тектонічно Вовківців- ська площа розміщена в Північній прибортовій зоні ДДЗ, в області крайового розлому на захід від Берестівського виступу кристалічного фундамен- ту, обмеженого глибоко зануреними Роменською і Сенівською депресіями (рис. 4). За умовами відбивного горизонту Vb2-п Вовків- цівська структура має вигляд куполоподібної склад- ки північно-західного простягання. Структура міс- титься в окремому тектонічному блоці, який на півночі обмежений крайовим порушенням, а з пів- нічного заходу – скидом амплітудою до 50 м. Результати досліджень магнітної сприйнятли- вості показують, що у Північній прибортовій зоні нижньовізейський та верхньовізейський літомагнітні комплекси впевнено виділяються за χ так само, як і окремі товщі з літомагнітними характеристиками, що аналогічні до літомагнітних комплексів Цент- ральної (Приосьової) та Південної прибортової зони. Крім вищезгаданих літомагнітних комплексів, в окремих свердловинах Північної прибортової зони виділяється серпуховський літомагнітний комплекс. Однак через брак даних, спричинених відсутністю кернового матеріалу, простежити його по латералі не вдалося. Рис. 4. Оглядова карта Вовківцівської та прилеглих перспективних ділянок у межах Північної прибортової зони ДДЗ (за матеріалами ДП “Чернігівнафтогазгеологія”, 1999 р.) Виділені літомагнітні комплекси простежують- ся як в межах окремих родовищ, так і в межах окремих тектонічних зон. Зіставлення літомагнітних комплексів у регіо- нальному плані показано на рис. 5. Висновки Отже, виділені за даними капаметрії гірських порід літомагнітні комплекси палеозою мають ре- гіональне поширення та простежуються як у ме- жах окремих родовищ, так і загалом у межах пів- нічно-західної частини ДДЗ від Південної прибор- тової зони до Північної прибортової зони. Виділені літомагнітні комплекси загалом від- повідають однойменним стратиграфічним підроз- ділам. Дещо інша ситуація складається в Цен- тральній зоні ДДЗ, у межах якої дані капаметрії дають підставу для перегляду дискусійного питан- ня стратиграфії рухівських шарів (горизонт В-23). Виконаний аналіз особливостей просторового розподілу магнітної сприйнятливості виявив певні відмінності в значеннях χ для одновікових товщ осадових порід. Дещо вищі значення χ встановлено для порід Північної прибортової зони, що, ймовірно, пов’язано з близькістю цього району до джерела зносу улам- кового матеріалу та північно-східним напрямом його транспортування при формуванні осадової товщі палеозою ДДЗ. Використання даних вивчення маг- нітної сприйнятливості доповнює інформацію про петрофізичні властивості гірських порід. Врахування Геологія 113 отриманих даних про особливості латерального роз- поділу магнітної сприйнятливості та виділені літо- магнітні комплекси дають змогу обґрунтованіше проводити кореляцію візейського глинисто-карбо- натного комплексу, виявляти зони перерв у осадо- нагромадженні різного рангу та розв’язувати задачі ритмостратиграфії, що сприятиме ефективності наф- тогазопошукових робіт у ДДЗ. Література Атлас родовищ нафти і газу України. В 6 т. Т. ІІ: Східний нафтогазоносний регіон / наук. ред- кол.: М.М. Іванюта та ін. – Львів, 1998.  923 с. Бронштейн К.Г. О магнитной восприимчивости осадочных пород / Прикладная геофизика [сб. статей]. – 1954. – Вып. ІІ. – С. 163. Крива І.Г. Визначення стратиграфічних переривів в осадонагромадженні Північної Прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини за дани- ми χ-метрії // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2008. – № 2 (143). – C. 67–71. Крива І.Г. Літомагнітні комплекси нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини: автореф. дис… канд. геол. наук. – Львів, 2011. – 21 с. Крива І.Г., Онуфришин С.В. Виділення та лате- ральне поширення стратиграфічних переривів в осадонагромадженні Південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини за магнітною сприйнятливістю (на прикладі Селюхівської площі) // Вісник ЛНУ ім. І.Франка. Серія геол. – 2009. – Вип. 23. – С. 203–212 Крива І.Г., Онуфришин С.В. Дослідження магніт- ної сприйнятливості осадових порід Дніпров- сько-Донецької западини для стратиграфічного розчленування геологічного розрізу (на при- кладі Луценківського родовища) // Нові геофі- зичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища: тези допов. наук. конф., 6–10 жовтня 2008 р.  Львів: КВ ІГФ НАНУ. – 2008.  С. 116–119. Крива І.Г., Онуфришин С.В. Застосування капа- метрії для стратиграфічного розчленування та кореляції геологічного розрізу Північної при- бортової зони Дніпровсько-Донецької западини // Геодинаміка. – 2011. – № 2 (11).  С. 125–127. Любимова Т.В., Бондаренко Н.А. Использование магнитной восприимчивости пород для корре- ляции флишевых разрезов // Пятые геофизи- ческие чтения им. В.В. Федынского: тезисы докладов. – Москва: ГЕОН. – 2003. – С. 86. Максимчук В.Ю., Городиський Ю.М., Кудера- вець Р.С. Аналіз магнітних властивостей та мі- нерального складу нафтогазоносних відкладів центральної частини ДДЗ // Науковий вісник НГАУ. – 2001. – № 5. – С. 20–21. Орлюк М.І., Кравченко С.М., Єнтін В.А. Магнітна характеристика порід осадового чохла Централь- ної депресії Дніпровсько-Донецького авлакогена // Нафта і газ України. – 2000. – Т. 1. – С. 36–38. Русских М.В., Карасева Т.В., Горбачев В.И. Ин- формативность магнитной восприимчивости по- род при исследовании осадочных отложений // Геологическое изучение и использование недр. – М.: 2003. – Вып. 2, 3. – С. 13–17. Храмов А.Н. Палеомагнитная корреляция осадоч- ных толщ / Труды ВНИГРИ. – Ленинград, 1958. – Вып. 116. – 218 c. ОСОБЕННОСТИ ЛАТЕРАЛЬНОГО РАСПРЕДЕЛЕНИЯ МАГНИТНОЙ ВОСПРИИМЧИВОСТИ ПАЛЕОЗОЙСКИХ НЕФТЕГАЗОНОСНЫХ ОТЛОЖЕНИЙ СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ДНЕПРОВСКО-ДОНЕЦКОЙ ВПАДИНЫ И.Г. Крыва Приведены результаты исследований магнитной восприимчивости нефтегазоносных отложений палеозоя северно-западной части Днепровско-Донецкой впадины. Выделенные литомагнитные комплек- сы имеют региональное распространение как в пределах отдельных месторождений, так и в пределах северо-западной части ДДВ от Южной прибортовой зоны до Северной прибортовой зоны. Ключевые слова: магнитная восприимчивость; нефтегазоносные осадочные породы; литомагнит- ный комплекс; стратиграфическое несогласие. PECULARITIES OF LATERAL DISSEMENTION OF THE MAGNETIC SUSCEPTIBILITY OF PALEOZOIC OIL-AND-GAS-BEARING SEDIMENTS AT THE NORTH-WESTERN PART OF THE DNIPRO-DONETSK DEPRESSION I.G. Kryva Results of investigation of the magnetic susceptibility of Paleozoic oil-and-gas-bearing sediments at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression are given. Selected lithomagnetic complexes have a regional dissemination as at the limits of separated deposits so at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression from the Southern near board zone to the Northern near board zone. Key words: magnetic susceptibility; oil-and-gas-bearing sediments; lithomagnetic complex; statogra- phycs refusal. Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Львів Надійшла 31.05.2012
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60645
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1992-142X
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:52:10Z
publishDate	2012
publisher	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
record_format	dspace
spelling	Крива, І.Г. 2014-04-18T13:45:09Z 2014-04-18T13:45:09Z 2012 Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини / І.Г. Крива // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 107-113. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60645 550.838.4: 553.98: 551.73(477.6) Наведено результати досліджень магнітної сприйнятливості нафтогазоносних відкладів палеозою північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Виділені літомагнітні комплекси мають регіональне поширення, у межах як окремих родовищ, так і північно-західної частини ДДЗ загалом, від Південної прибортової зони до Північної прибортової зони. Приведены результаты исследований магнитной восприимчивости нефтегазоносных отложений палеозоя северно-западной части Днепровско-Донецкой впадины. Выделенные литомагнитные комплек- сы имеют региональное распространение как в пределах отдельных месторождений, так и в пределах северо-западной части ДДВ от Южной прибортовой зоны до Северной прибортовой зоны. Results of investigation of the magnetic susceptibility of Paleozoic oil-and-gas-bearing sediments at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression are given. Selectedlithomagnetic complexes have a regional dissemination as at the limits of separated deposits so at the north-western part of Dnipro-Donetsk depression from the Southern near board zone to the Northern near board zone. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геологія Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини Особенности латерального распределения магнитной восприимчивости палеозойских нефтегазоносных отложений северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины Pecularities of lateral dissemention of the magnetic susceptibility of paleozoic oil-and-gas-bearing sediments at the north-western part of the dnipro-donetsk depression Article published earlier
spellingShingle	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини Крива, І.Г. Геологія
title	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини
title_alt	Особенности латерального распределения магнитной восприимчивости палеозойских нефтегазоносных отложений северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины Pecularities of lateral dissemention of the magnetic susceptibility of paleozoic oil-and-gas-bearing sediments at the north-western part of the dnipro-donetsk depression
title_full	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини
title_fullStr	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини
title_full_unstemmed	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини
title_short	Особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини
title_sort	особливості латерального розподілу магнітної сприйнятливості палеозойських нафтогазоносних відкладів північно-західної частини дніпровсько-донецької западини
topic	Геологія
topic_facet	Геологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60645
work_keys_str_mv	AT krivaíg osoblivostílateralʹnogorozpodílumagnítnoíspriinâtlivostípaleozoisʹkihnaftogazonosnihvídkladívpívníčnozahídnoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadini AT krivaíg osobennostilateralʹnogoraspredeleniâmagnitnoivospriimčivostipaleozoiskihneftegazonosnyhotloženiiseverozapadnoičastidneprovskodoneckoivpadiny AT krivaíg pecularitiesoflateraldissementionofthemagneticsusceptibilityofpaleozoicoilandgasbearingsedimentsatthenorthwesternpartofthedniprodonetskdepression

Репозитарії

Схожі ресурси