Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат
На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишкі...
Saved in:
| Published in: | Геодинаміка |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60650 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат / Л.Є. Назаревич, А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 145-151. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60650 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назаревич, Л.Є. Назаревич, А.В. 2014-04-18T14:11:15Z 2014-04-18T14:11:15Z 2012 Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат / Л.Є. Назаревич, А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 145-151. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60650 550.34 На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів. На основе уточнения координат и глубин очагов местных землетрясений с использованием новых методик проведен общий пространственный анализ сейсмичности Украинских Карпат и их конкретных структурно-тектонических зон. Исследовано распределение землетрясений по глубине, в том числе по профилю Межгорье – Вышков – Шевченково – Долина и прослежены некоторые особенности сейсмо- тектоники в районе северо-восточнее зоны сочленения Оашского и Закарпатского глубинных разломов. On the basis of carried out specification of coordinates and depths of local earthquakes sources which was made by using of new methodsthe general spatial analysis of seismicity of the Ukrainian Carpathians and its concrete structural-tectonic zones was made. The distribution of earthquakes on the depth including on the Mizhgirya – Vyshkov – Shevchenko – Dolyna section was studied and some features of seismotectonics in the area around the north-east of connection of Oashand Transcarpathian deep faults was traced. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геофізика Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат Сейсмичность и некоторые особенности сейсмотектоники Украинских Карпат Seismicity and some features of seismotectonics of Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат |
| spellingShingle |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат Назаревич, Л.Є. Назаревич, А.В. Геофізика |
| title_short |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат |
| title_full |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат |
| title_fullStr |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат |
| title_full_unstemmed |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат |
| title_sort |
сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки українських карпат |
| author |
Назаревич, Л.Є. Назаревич, А.В. |
| author_facet |
Назаревич, Л.Є. Назаревич, А.В. |
| topic |
Геофізика |
| topic_facet |
Геофізика |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геодинаміка |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Сейсмичность и некоторые особенности сейсмотектоники Украинских Карпат Seismicity and some features of seismotectonics of Ukrainian Carpathians |
| description |
На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих
землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних
структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю
Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на
північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
На основе уточнения координат и глубин очагов местных землетрясений с использованием новых
методик проведен общий пространственный анализ сейсмичности Украинских Карпат и их конкретных
структурно-тектонических зон. Исследовано распределение землетрясений по глубине, в том числе по
профилю Межгорье – Вышков – Шевченково – Долина и прослежены некоторые особенности сейсмо-
тектоники в районе северо-восточнее зоны сочленения Оашского и Закарпатского глубинных разломов.
On the basis of carried out specification of coordinates and depths of local earthquakes sources which was
made by using of new methodsthe general spatial analysis of seismicity of the Ukrainian Carpathians and its
concrete structural-tectonic zones was made. The distribution of earthquakes on the depth including on the
Mizhgirya – Vyshkov – Shevchenko – Dolyna section was studied and some features of seismotectonics in the
area around the north-east of connection of Oashand Transcarpathian deep faults was traced.
|
| issn |
1992-142X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60650 |
| citation_txt |
Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат / Л.Є. Назаревич, А.В. Назаревич // Геодинаміка. — 2012. — № 1(12). — С. 145-151. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarevičlê seismíčnístʹídeâkíosoblivostíseismotektoníkiukraínsʹkihkarpat AT nazarevičav seismíčnístʹídeâkíosoblivostíseismotektoníkiukraínsʹkihkarpat AT nazarevičlê seismičnostʹinekotoryeosobennostiseismotektonikiukrainskihkarpat AT nazarevičav seismičnostʹinekotoryeosobennostiseismotektonikiukrainskihkarpat AT nazarevičlê seismicityandsomefeaturesofseismotectonicsofukrainiancarpathians AT nazarevičav seismicityandsomefeaturesofseismotectonicsofukrainiancarpathians |
| first_indexed |
2025-11-24T03:33:49Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:33:49Z |
| _version_ |
1850839578449018880 |
| fulltext |
Геофізика
© Л.Є. Назаревич, А.В. Назаревич, 2012 145
УДК 550.34 Л.Є. Назаревич1, А.В. Назаревич2
СЕЙСМІЧНІСТЬ І ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СЕЙСМОТЕКТОНІКИ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих
землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних
структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю
Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на
північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
Ключові слова: сейсмічність, землетруси, тектонічні структури, розлом, Українські Карпати
Вступ
Українські Карпати – це частина Карпатської
складчастої області – північної гілки альпід Євро-
пи. У схемах тектонічного районування Україн-
ських Карпат розрізняють три великі структурні
одиниці: Складчасті Карпати та прилеглі до них
Передкарпатський передовий і Закарпатський вну-
трішній прогини [Глубинное…, 1978; Геодинами-
ка…, 1985; Литосфера…, 1987-93; Тектонічна…,
1994; Крупський, 2001; Бойко та ін., 2003; До-
слідження…, 2005; Мінерали…, 2011; Гнилко,
2011]. Характерною особливістю будови Склад-
частих Карпат є наявність тут численних потуж-
них покривів-насувів і складок, спричинених ве-
ликими горизонтальними переміщеннями гірських
мас в альпійську епоху.
Карпатський регіон України характеризується
помітною сейсмічною активністю [Каталог…, 1958–
1975; Пронишин, Пустовитенко, 1982; Мельничук,
1982; Гофштейн, 1996; Назаревич, Стародуб, 2010;
Назаревич, Назаревич, 2011], найбільша кількість
землетрусів зосереджена в Закарпатському прогині,
зокрема, вздовж Закарпатського глибинного розлому
та поперечних до нього розломів. Гірська частина
Українських Карпат не є такою сейсмоактивною, як
Закарпаття, але за історичними даними тут зафіксо-
вано 7-бальні землетруси в Довгому (1872 р.) та
Сваляві (1908 р.), 5-бальні в В. Березному (1820 р.),
Синяку (1935 р.), 4-бальні – в Нелепіно, Сваляві
(1908 р.), Сасовому (1926 р.) (рис. 1). Також значну
кількість землетрусів (близько 90 з К≥6) зареєстро-
вано тут за період інструментальних спостережень (з
1961 р.) [Назаревич, Стародуб, 2010].
Рис. 1. Сейсмічність Українських Карпат (І – сейсмогеологічний профіль Міжгір'я –
Долина (див. рис. 2); ІІ – епіцентри історичних землетрусів з позначенням їх бальності;
ІІІ – епіцентри інструментально зареєстрованих землетрусів та шкала їх глибин)
Геодинаміка 1(12)/2012
146
Постановка задачі досліджень
Складний геодинамічний розвиток та геоло-
гічна будова Українських Карпат зумовили особ-
ливості їх сучасної геодинаміки, які й проявля-
ються в сейсмічності цієї території. Детальне
вивчення особливостей сейсмічності тектонічних
структур Складчастих Карпат і є метою нашої
роботи. Актуальність дослідження полягає в тому,
що якщо сейсмічність Закарпаття вже досить
детально проаналізована та описана (див., наприк-
лад, [Пронишин, Пустовитенко, 1982; Мельничук,
1982; Назаревич, Назаревич, 2007а; Назаревич,
Стародуб, 2010; Лозиняк та ін., 2011] та ін.), то
сейсмічності Складчастих Карпат (за винятком їх
Покутсько-Буковинського сегмента [Назаревич,
Назаревич, 2007б]) приділено ще недостатньо
уваги. А враховуючи наявність на цій території
численних газо- і нафтопроводів і компресорних
станцій, залізничних та автомобільних шляхів,
тунелів, мостів та шляхопроводів, а також інших
важливих об’єктів, та подальший активний розви-
ток території, уточнення тут рівня сейсмічної
небезпеки є важливим та актуальним науковим
завданням. Так, за даними експлуатаційних орга-
нізацій, магістральні трубопроводи на ділянках
Долина-Воловець і Долина-Росош є найаварійні-
шими, і однією з причин такої підвищеної
аварійності є, на нашу думку, наявні тут геоди-
намічні та сейсмотектонічні процеси.
Загальна глибинна будова Українських Карпат
На особливості сучасного сейсмотектонічного
режиму сейсмоактивних територій безпосередньо
впливають глибинна будова літосфери цих територій
та геодинамічні процеси, що відбуваються тут.
Стосовно глибинної будови Українських Карпат
основна інформація отримана геофізичними мето-
дами, передовсім пройденими навхрест їх простя-
ганню профілями КМЗХ-ГСЗ Чоп – Рудки, Долина –
Берегово (див. рис. 2) і Рахів – Тлумач [Глубин-
ное…, 1978], а також рядом інших регіональних
профілів (РП-4, РП-5, РП-10, РП-11, РП-17
[Глубинное…, 1978; Литосфера…, 1987–1993;
Тектонічна…, 1994; Бойко та ін., 2003]). За цими
даними тут простежуються такі структурні поверхи:
границя К0 – підошва крейдово-палеогенових
флішових покривів і лусок (покрівля автохтону, на
глибинах від 2–3 до 5–9 км і з швидкостями до 5,2–
5,6 км/с); границя К1 – підошва фундаменту –
покрівля “гранітів” (на глибинах 12–16 км і з
швидкостями 5,8–6,4 км/с); границя К2 – на глибинах
від 18–22 до 30 км і з швидкостями близько 6,8 км/с;
границя К-М – на глибинах 30–45 км (з швид-
костями нижче від неї приблизно 7,6–7,7 км/с);
границя М – на глибинах 53–65 км (з швидкостями
нижче від неї близько 8,1 км/с). Також трасуються
ряд розломів карпатського (Закарпатський, Слав-
ський, Передкарпатський) та поперечного (Рахів-
сько-Надвірнянський тощо) простягання.
Геофізика
147
Загальна геодинаміка Українських Карпат
Українські Карпати разом з прилеглими тери-
торіями Закарпаття і Передкарпаття є регіоном
достатньо складної геодинаміки, значною мірою
успадкованої від попередніх етапів геодинаміч-
ного розвитку. За даними повторних високоточ-
них нівелювань в Карпатському регіоні України
[Сомов, 1974; Демедюк та ін., 1998; Досліджен-
ня…, 2005] швидкість сучасного росту гірської
системи Карпат становить 1–2 мм/рік, а у вер-
хів’ях р. Тиси – до 3–4 мм/рік, Чоп-Мукачівська
западина (північно-західна частина Закарпатсь-
кого прогину) має швидкості вертикальних рухів у
середньому ±0,2–0,4 мм/рік, тобто на фоні гір вона
опускається з різною швидкістю диференційовано
по окремих блоках земної кори, розділених чис-
ленними розломами субкарпатського, антикарпат-
ського та діагонального, передовсім меридіо-
нального простягання. Вона за останні 2 млн. ро-
ків опустилась місцями на 500 м. Вираженіші
опускання спостерігаються у смузі Чоп – Мука-
чеве – Свалява, де вони супроводжуються гори-
зонтальним розтягом у напрямку, близькому до
антикарпатського [Демедюк та ін., 1998]. Решта
регіону, яка зазнає вертикальних здіймань, пере-
буває у стані субгоризонтального стиску у діа-
гональному північно-східному напрямку [Назаре-
вич, Назаревич, 2004; Дослідження…, 2005;]. На
думку Ю. Крупського [Крупський, 2001], тепер
територія Карпатського регіону наприкінці оро-
генної стадії розвитку.
Методики досліджень сейсмічності
Під час дослідження сейсмічності та сейсмо-
тектоніки Складчастих Карпат важливо було
насамперед уточнити координати та глибини
гіпоцентрів місцевих землетрусів, щоб надійно
виділити активні сейсмотектонічні структури. Для
цього, використовуючи нові геоінформаційні те-
хнології, комп’ютерну обробку сейсмічних даних
та напрацьовані нами методики уточнення гіпо-
центрів (методика з врахуванням усереднених
кінематичних нев’язок та методика з викорис-
танням розрахункового (теоретичного) годографа,
який ми побудували за даними про швидкісну
будову літосфери регіону [Назаревич, Назаревич,
2002, 2003, 2004а, 2004б, 2011, Назаревич та ін.,
2010, 2011], ми перевизначили координати і гли-
бини (більшість глибин визначено вперше) гіпо-
центрів землетрусів. Ці методики дають змогу
істотно уточнити визначення вказаних параметрів –
нев’язки по глибині та координатах зменшуються,
порівняно з попередніми визначеннями, в кілька
разів (з ±3–5 км до ±0,8–1,2 км по координатах і з
±5–7 км і більше (часто з 0–33 км) до ±1,5–2 км по
глибині). Це дало змогу детальніше проаналізувати
сейсмічність регіону та виявити певні її особли-
вості, а використання сейсмогеологічних розрізів
через Карпати дозволило детальніше дослідити
конкретні сейсмоактивні тектонічні структури.
Загальний аналіз сейсмічності
Складчастих Карпат
Для загального аналізу сейсмічності Складчас-
тих Карпат взято період 1962–2000 рр., за який
істотно уточнено координати та глибини вогнищ
землетрусів. Загалом за цей час тут відбулося
понад 80 землетрусів різної енергії (рис. 1, 3).
Щороку стається в середньому 2 землетруси,
найбільша кількість землетрусів була в 1963 р. – 9
і у 2000 р. – 8.
Щодо енергетичної класифікації землетрусів,
то тут відбуваються переважно землетруси неве-
ликої сили (з М від 0,6 до 2–2,5). Аналіз виділеної
сейсмічної енергії за цей період показав, що з 1962
до 2000 р. простежується тенденція до зниження
виділеної річної енергії (рис. 3).
а
б
Рис. 3. Графік виділеної сейсмічної енергії
землетрусами Складчастих Карпат (а)
і гістограма річної кількості землетрусів (б)
за 1962–2000 рр.
Глибини вогнищ землетрусів малої енергії М
0,6÷1,5 часто невеликі, ці землетруси зазвичай
локалізуються у приповерхневих складках-насу-
вах (рис. 2, 4), значно менша їх частина від-
бувається в піднасувній частині фундаменту, а
решта – у “гранітному” шарі земної кори. Три
землетруси з М 2÷2,5 відбулись у фундаменті.
Землетруси з М≥3 мають значні глибини у
“гранітному” шарі земної кори і, як правило,
Геодинаміка 1(12)/2012
148
а
б
в
г д
Рис. 4. Розподіл землетрусів різної магнітуди у Складчастих Карпатах за глибиною вогнища:
а – з М=0,6–1,0; б – з М=1,1–1,5; в – з М=1,6–2,0; г – з М=2,1–2,5; д – з М≥2,6;
гіпоцентри їх тяжіють до розломних зон. Тільки в
районі на північний схід від Дубового в 1963 році
впродовж чотирьох місяців відбулися чотири
землетруси порівняно значної магнітуди (М від
2,3 до 3,5). Просторова 3D локалізація цих земле-
трусів показала, що їхні вогнища витягнулись у
пряму майже меридіонального північного напрям-
ку від Дубового, а далі – на північний схід від
Усть-Чорного в напрямі гірського хребта. Гли-
бини залягання вогнищ – від 14 до 28 км, ці зе-
млетруси трасують положення активної розломної
зони. Південніше Міжгір’я півколом між селами
Голятин, Верхній Бистрий та Нижній Студений за-
фіксовані землетруси з глибинами від 23 до 45 км.
Велику роль у формуванні структури флішо-
вих і моласових утворень у Карпатах відігравали
розломи. Проте в сучасній структурі Карпат ці
розломи перекриті насувами з амплітудами гори-
зонтального переміщення до сотень кілометрів
[Глубинное…, 1978, Бойко та ін., 2003] (рис. 2).
Співвідношення між насувами і розломами стало
іншим і розломи практично дуже важко виявити
та відтворити на тектонічній карті Карпат.
Розломи, які задокументовані геолого-геофізич-
ними методами, очевидно, є розломами піднасув-
ної основи і їх наявність можна виявити, зокрема,
за проявами сейсмічної активності.
Аналіз сейсмічності території, де зафіксовані
історичні землетруси, показав (рис. 1), що на цій
території в наш час реєструються землетруси
невеликої енергії. Отже, в цих зонах відбувається
розвантаження тектонічних напружень, що свід-
чить про сучасну геодинамічну активність цих
тектонічних структур. Ланцюжок вогнищ історич-
них землетрусів, а також землетрусів невеликої
енергії, які довкола них згрупувались, трасує шов-
ну зону (зону переходу від Складчастих Карпат до
Закарпатського прогину), якою є Закарпатський
глибинний розлом. Цей розлом проходить по лінії
Перечин – Свалява – Драгово – Кобилецька Поля-
на. Якраз по цій лінії (рис. 1) спостерігається най-
більша сейсмічна активність, зокрема наявні
землетруси з більшою глибиною вогнищ. Проявом
Закарпатського глибинного розлому на денній
поверхні є породи зон Мармароських і Пенінських
скель, ці зони також відзначаються підвищеною
сейсмічною активністю.
Привертає увагу те, що південніше Міжгір’я
(рис. 1), в районі зчленування Закарпатського та
Оашського розломів, наявні вогнища землетрусів
невеликої магнітуди з великими глибинами (Н від
29 до 52 км). Глибинне розташування вогнищ цих
землетрусів вказує на особливості будови та
геодинаміки земної кори в цьому районі. Так, за
даними регіональних сейсмічних досліджень гли-
бинна будова земної кори цього району харак-
теризується максимальним зануренням границі
Мохо між Передкарпатським і Славським розло-
мами, що досягає тут глибини 55–60 км (рис. 2),
утворюючи на цих глибинах коромантійну суміш
[Глубинное…, 1978; Бойко та ін., 2003]. Власне, з
цим можуть бути пов’язані такі великі глибини
місцевих землетрусів. Додамо, що поверхня кри-
сталічного фундаменту (“гранітів”) К1 зафіксована
тут під спорудою Карпат на глибині 20 км (рис. 2).
Сейсмічність конкретних
структурно-тектонічних зон
За літолого-фаціальними ознаками та історією
геологічного розвитку Складчастих Карпат тут
виділяють структурно-тектонічні зони, кількість
та назви яких у різних схемах тектонічного
районування різняться. Основні з них: Скибова,
Кросненська, Магурська, Чорногірська, Рахівська,
Поркулецька, Пенінська і зона Мармароських
скель [Тектонічна…, 1994; Крупський, 2001].
Вони мають добре виражену лускувато-покривну
(скибову) будову. Аналізуючи сейсмічність в
окремих зонах, бачимо, що активною в сейсміч-
ному аспекті є Кросненська зона, яка розташована
Геофізика
149
вузькою смугою карпатського простягання між
Дуклянською і Скибовою зоною [Тектонічна…,
1994]. Тут землетруси тяжіють в основному до
глибин у “гранітному” шарі К1 та до поверхонь
насувів та складок (Н=2÷8 км). Дуклянська зона
також є доволі сейсмоактивною, тут зареєстровано
10 землетрусів, вогнища яких локалізуються у
кристалічному фундаменті, тільки поодинокі
землетруси мають невеликі глибини. Привертає
увагу сейсмічна активність центрального сегмента
Скибової зони, але це питання потребує окремого
детального розгляду. Також сейсмоактивною є зона
Буркутського та Свидовецького покривів [Гнилко,
2011]. Натомість у Магурській зоні не зафіксовано
жодного землетрусу. Невелика сейсмічність наявна
у безпосередньо прилеглих до Закарпатського
розлому Поркулецькій та Рахівській зонах, в
останній зафіксовано п’ять землетрусів на глибинах
12÷15 км. Східний сегмент Карпат характери-
зується певними особливостями геологічної будо-
ви, сейсмотектоніки та геодинаміки, детальний
аналіз цих особливостей наведено в роботах
[Назаревич, Назаревич, 2007; Назаревич, Стародуб,
2010; Назаревич и др. 2010, 2011]. Тут лише
зазначимо, що вказані землетруси зафіксовані в
периферійній частині Рахівського кристалічного
масиву. В центральній частині Скибової зони
зареєстровано землетруси з великими глибинами
(Н до 33 км), а також приповерхневі (з Н=3÷5 км).
Глибинний розподіл вогнищ землетрусів
Загальний глибинний розподіл вогнищ земле-
трусів Складчастих Карпат у розрізі різних ма-
гнітуд наведено на рис. 4. Аналізуючи цей роз-
поділ, бачимо, що найслабші (з М=0,6-1,0) земле-
труси відбуваються по всій товщі кори (на гли-
бинах від 1–2 до 55 км). Дещо сильніші (з М=1,1–
1,5 і з М=1,6–2,0) землетруси зафіксовано на
глибинах від 2 до 27 км. Приблизно в такому
самому (від 2 до 27 км) діапазоні глибин
зафіксовані нечисленні землетруси з М=2,1–2,5 і з
М≥2,5. Очевидно, такий глибинний розподіл вог-
нищ має причини, які потребують спеціального
поглибленого дослідження.
Детальніше розглянемо розподіл вогнищ зе-
млетрусів у земній корі по профілю Міжгір’я –
Шевченкове – Долина з роботи [Бойко та ін.,
2003] (див. рис. 2). Цей профіль перетинає Ски-
бову та інші зони Українських Карпат, що дає
можливість детальніше проаналізувати розподіл
вогнищ землетрусів у зв’язку з глибинною бу-
довою земної кори цього району. Для аналізу
вибрано землетруси, вогнища яких містились
безпосередньо в зоні цього профілю (в околі
±5–7 км від нього). Аналіз показує, що гіпоцентр
одного неглибокого землетрусу (Н=3,5 км) приу-
рочений тут до приповерхневої складки-насуву.
Гіпоцентри п’яти інших землетрусів локалізовані
в автохтонній основі Карпат (нижче від границі
К0, на глибинах 10–12 км), одного землетрусу – в
зоні границі К1 (на глибині 18 км), вогнища семи
інших землетрусів розташовані на більших (21–
45 км) глибинах у “базальтовому” шарі, нижче від
границі К2. Деякі з цих землетрусів наближаються
до зони впливу Славського розлому. Подібний
аналіз просторового розподілу землетрусів за
наведеним у [Тектонічна…, 1994] профілем
Тухолька – Синьовидне – Стрий показав, що два
землетруси з глибинами 14 км і 27 км локалі-
зуються на самому Славському розломі.
Висновки
Підсумовуючи викладене, зробимо декілька
узагальнень:
1. Українські Карпати нині перебувають на-
прикінці орогенної стадії розвитку і характери-
зуються невеликою, але вираженою сейсмотек-
тонічною активністю, що підтверджується наве-
деним аналізом місцевої сейсмічності (рис. 1).
2. Нові, уточнені координати та глибини вог-
нищ місцевих землетрусів та детальний 3D про-
сторовий розподіл цих вогнищ у земній корі пев-
ною мірою відображають особливості геодина-
міки цієї території і дають змогу дешифрувати
деякі сейсмоактивні розломні зони в піднасувній
товщі порід, які не можна задокументувати за
приповерхневими геолого-геофізичними даними,
а також дозволяють оконтурювати активні струк-
турно-тектонічні елементи кори цього регіону.
3. Просторовий аналіз землетрусів у зоні За-
карпатського глибинного розлому (по лінії Свалява –
Довге – Драгове – Дубове – Кобилецька Поляна) дає
змогу визначити цю зону як геодинамічно та
сейсмічно активну зону контакту між Закарпатським
прогином і Складчастими Карпатами.
Потребує окремого детального розгляду сей-
смотектоніка центрального сегмента Скибової зо-
ни, а також окремих сегментів смуги на північ від
зони Закарпатського глибинного розлому, що й
буде предметом подальших досліджень.
Підсумовуючи, зазначимо, що результати наве-
деного тут аналізу сейсмічності Складчастих
Карпат та суттєво уточнені координати і глибини
вогнищ місцевих землетрусів необхідно викорис-
товувати для виявлення сейсмотектонічно актив-
них зон та структур і уточнення оцінок сейсмічної
небезпеки під час планування та розвитку народ-
ногосподарських комплексів, у ході нафтогазопо-
шукових робіт на цій території, а також у розв’я-
занні інших геологоекологічних задач.
Література
Бойко Г.Ю., Лозиняк П.Ю, Заяць Х.Б., Анікеєв С.Г.,
Петрашкевич М.Й., Колодій В.В., Гайванович
О.П. Глибинна геологічна будова Карпатського
регіону // Геологія і геохімія горючих копалин. –
2003. – № 2. – С. 52–61.
Геодинамика Карпат / Круглов С.С., Смирнов С.Е.,
Спитковская С.М., Фильштинский Л.Е., Хижня-
ков А.В. – К.: Наук. думка, 1985. – 136 с.
Глубинное строение Советских Карпат // Строе-
ние земной коры и верхней мантии Цент-
Геодинаміка 1(12)/2012
150
ральной и Восточной Европы / Сологуб В.Б. и
др. – К.: Наук. думка. – 1978. – С. 178–184.
Гнилко О.М. Тектонічне районування Карпат у
світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основ-
ні елементи Карпатської споруди // Геодина-
міка. – 2011. – 2 (11). – С. 170–172.
Гордиенко В.В., Гордиенко И.В., Завгород-
няя О.В., Ковачикова С., Логвинов И.М., Та-
расов В.М., Усенко О.В. Украинские Карпаты
(геофизика, глубинные процессы). – К.: Логос,
2011. – 129 с.
Гофштейн І. Д. Закарпаття – сейсмічно активна
територія Карпатського регіону // Геологія і
геохімія горючих копалин. – 1996. – № 3–4
(96–97). – С. 183–186.
Демедюк М., Заблоцький Ф., Колгунов В., Ост-
ровський А., Сідоров І., Третяк К. Результати
досліджень горизонтальних деформацій земної
кори на Карпатському геодинамічному полі-
гоні // Геодинаміка. – 1998. – № 1. – С. 3–13.
Дослідження сучасної геодинаміки Українських
Карпат / під ред. В.І. Старостенка. – К.: Наук.
думка, 2005. – 254 с.
Каталог карпатських землетрусів за 1955, 1956,
1957, 1958, 1959, 1960, 1961–1962, 1963–1965,
1966–1967, 1968–1969 рр. / ред. С.В. Євсєєв,
О.І. Юркевич. – К.: Наук. думка. – 1958–1975. –
№ 1–15. – 44 с., 42 с., 40 с., 54 с., 52 с., 58 с.,
20 с., 96 с., 108 с., 57 с.
Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і
нафтогазоносність Карпатського та Волино-
Подільського регіонів України. – К.: Укр ДГРІ. –
2001. – 144 с.
Литосфера Центральной и Восточной Европы /
под ред. А.В. Чекунова. – К.: Наук. думка. –
1987–1993.
Лозиняк П.Ю., Назаревич А.В., Назаревич Л.Є.
Неогенова та сучасна геодинаміка і сейсміч-
ність літосфери Закарпаття // Геодинаміка. –
2011. – 2 (11). – С. 170–172.
Мельничук М. И. О генетической связи сейсми-
ческих процессов с тектоникой Карпатского
региона // Геофиз. журн. – 1982. – Т. 4, № 2. –
С. 34–41.
Мінерали Українських Карпат. Силікати / під ред.
О. Матковського. – Львів: Ліга-Прес. – 2011. –
520 с.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Е. Геодинаміка літо-
сфери заходу Закарпаття за комплексом даних //
Геодинаміка. – 2004. – 1 (4). – С. 45–53.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Сейсмічність і гео-
динаміка зони ІІІ (транскарпатського) транс-
портного коридору (Мукачеве – Свалява –
Сколе) // Теоретичні та прикладні проблеми
геоінформатики. – Київ. – 2007. – С. 159–166.
Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Розрахункові го-
дографи сейсмічних хвиль в гіпоцентрії карпат-
ських землетрусів // Вісник КНУ ім. Т. Шев-
ченка. Геологія. – 2003. – № 26–27. – С. 98–103.
Назаревич Андрій, Назаревич Леся. Будова літо-
сфери Закарпаття і проблема гіпоцентрії міс-
цевих землетрусів // Збірник матеріалів нау-
ково-технічного симпозіуму “Геомоніторинг-
2002”. – Львів. – 2002. – С. 15–18.
Назаревич Л.Е., Кендзера А.В., Назаревич А.В.,
Стародуб Г.Р. Использование теоретических
годографов для задач сейсмологии // Прогноз
землетрясений, оценка сейсмической опаснос-
ти и сейсмического риска Центральной Азии:
сборник докладов 7-го Казахстанско-Китай-
ского Международного симпозиума, 2–4 июня
2010 г.., Алматы, Казахстан / отв. ред. Т. Аба-
канов. – Алматы: ТОО “Эверо”. – 2010. –
С. 371–374.
Назаревич Л.Е., Назаревич А.В. Методики уточ-
нення параметрів гіпоцентрів Карпатських
землетрусів // Геодинаміка. – 2004. – 1 (4). –
С. 53–62.
Назаревич Л.Е., Назаревич А.В. Современные ме-
тоды обработки сейсмических данных в изу-
чении многоярусности сейсмотектонического
процесса в Украинском Закарпатье // Мате-
риалы Шестой Международной сейсмологи-
ческой школы “Современные методы обработ-
ки и интерпретации сейсмологических дан-
ных” (14–20 августа 2011 г.). – Обнинск: ГС
РАН. – 2011. – С. 208–211.
Назаревич Л.Е., Назаревич А.В., Стародуб Г.Р.,
Назаревич Р.А. О многоярусности сейсмотек-
тонического процесса в Украинском Закар-
патье и его связи со структурой коры региона и
свойствами ее вещества // Современная текто-
нофизика. Методы и результаты: материалы
Второй молодежной тектонофизической шко-
лы-семинара. – М.: ИФЗ. – 2011. – С. 179–186.
Назаревич Л.Є., Назаревич А.В. Уточнення пара-
метрів карпатських землетрусів з урахуванням
глибинної будови літосфери регіону та усе-
реднених кінематичних нев’язок сейсмічних
хвиль // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Геологія. –
2004. – № 29–30. – С. 83–88.
Назаревич Л.Є., Стародуб Г.Р. Деякі особливості
сейсмічного процесу в Карпатському регіоні
України (40 років спостережень) // Теоретичні
та прикладні аспекти геоінформатики. – Київ. –
2010. – С. 286–299.
Назаревич Л.Є., Стародуб Г.Р., Назаревич Р.А.
Некоторые вопросы взаимосвязи сейсмичности,
тектоники и геодинамики Украинского За-
карпатья // Проблемы сейсмологии в Узбекис-
тане. – Ташкент. – 2010. – № 7, Т. 1. – С. 176–180.
Назаревич Л.Є., Назаревич А.В. Характерні риси
сейсмотектонічного процесу в літосфері Буко-
вини та прилеглих територій // Геодинаміка. –
2007. – 1 (6). – С. 49–54.
Пронишин Р.С., Пустовитенко Б.Г. Некоторые ас-
пекты сейсмического климата и погоды в За-
карпатье // Изв. АН СССР. Физика Земли. –
1982. – № 10. – С. 74–81.
Сомов В.И. Современные движения земной коры
Карпат и сопредельных стран // Геотектоника. –
1974. – № 6. – С. 28–33.
Тектонічна карта Західного нафтогазоносного ре-
гіону України. – К.: УкрДГРІ. – 1994.
Геофізика
151
СЕЙСМИЧНОСТЬ И НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ СЕЙСМОТЕКТОНИКИ
УКРАИНСКИХ КАРПАТ
Л.Е. Назаревич, А.В. Назаревич
На основе уточнения координат и глубин очагов местных землетрясений с использованием новых
методик проведен общий пространственный анализ сейсмичности Украинских Карпат и их конкретных
структурно-тектонических зон. Исследовано распределение землетрясений по глубине, в том числе по
профилю Межгорье – Вышков – Шевченково – Долина и прослежены некоторые особенности сейсмо-
тектоники в районе северо-восточнее зоны сочленения Оашского и Закарпатского глубинных разломов.
Ключевые слова: сейсмичность; землетрясения; тектонические структуры; разлом; Украинские
Карпаты
SEISMICITY AND SOME FEATURES OF SEISMOTECTONICS
OF UKRAINIAN CARPATHIANS
L.Ye. Nazarevych, A.V. Nazarevych
On the basis of carried out specification of coordinates and depths of local earthquakes sources which was
made by using of new methods the general spatial analysis of seismicity of the Ukrainian Carpathians and its
concrete structural-tectonic zones was made. The distribution of earthquakes on the depth including on the
Mizhgirya – Vyshkov – Shevchenko – Dolyna section was studied and some features of seismotectonics in the
area around the north-east of connection of Oash and Transcarpathian deep faults was traced.
Key words: seismicity; earthquakes; tectonic structures; fault; Ukrainian Carpathians.
1Відділ сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики
ім. С.І. Субботіна НАН України, м. Львів
Надійшла 06.06.2012
2Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України, м. Львів
|