Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу
Охарактеризовано основні принципи флюїдодинамічної концепції катагенезу, яка обґрунтовує його циклічну природу відповідно до етапності тектонічного режиму, вплив якого на вторинні процеси опосередковано особливостями флюїдодинаміки. Аргументовано важливу роль консервації літогенетичних процесі...
Saved in:
| Published in: | Геодинаміка |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60663 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу / К.Г. Григорчук // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 61–65. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859854745475219456 |
|---|---|
| author | Григорчук, К.Г. |
| author_facet | Григорчук, К.Г. |
| citation_txt | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу / К.Г. Григорчук // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 61–65. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геодинаміка |
| description | Охарактеризовано основні принципи флюїдодинамічної концепції катагенезу, яка обґрунтовує
його циклічну природу відповідно до етапності тектонічного режиму, вплив якого на вторинні процеси
опосередковано особливостями флюїдодинаміки. Аргументовано важливу роль консервації
літогенетичних процесів на пасивному підетапі ексфільтраційного катагенезу. Показано принципове
значення активного ексфільтраційного режиму в розвитку регіональних накладених процесів, що
приводило до виникнення резервуарів вуглеводнів, зокрема й “сланцевих”.
В работе охарактеризованы основные принципы флюидодинамической концепции катагенеза,
которая обосновывает его циклическую природу, соответствующую этапности тектонического режима,
влияние которого на вторичные процессы опосредствовано особенностями флюидодинамики.
Аргументирована важная роль консервации литогенетических процессов на пассивном подэтапе
эксфильтрационного катагенеза. Показано принципиальное значение активного эксфильтрационного
режима в развитии региональных наложенных процессов, что привело к возникновению резервуаров
углеводородов, в том числе и “сланцевых”.
In the paper the main principles of the fluidodynamic conception of catagenesis is described. The
conception grounds the cyclic nature of catagenesis according to stages of tectonic regime, the features of which
influence on secondary rocks alteration mediated by fluidodynamic features. The important role of the
lithogenetic processes preservation during the passive substage of exfiltration catagenesis is argued. The
principal significance of active exfiltration regime for the development of regional superposed processes, which
led to formation of hidrocarbon reservoirs (including “shale” types) is shown.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:42:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Геологія
© К.Г. Григорчук, 2012 61
УДК 552.14 К.Г. Григорчук
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ
ФЛЮЇДОДИНАМІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ КАТАГЕНЕЗУ
Охарактеризовано основні принципи флюїдодинамічної концепції катагенезу, яка обґрунтовує
його циклічну природу відповідно до етапності тектонічного режиму, вплив якого на вторинні процеси
опосередковано особливостями флюїдодинаміки. Аргументовано важливу роль консервації
літогенетичних процесів на пасивному підетапі ексфільтраційного катагенезу. Показано принципове
значення активного ексфільтраційного режиму в розвитку регіональних накладених процесів, що
приводило до виникнення резервуарів вуглеводнів, зокрема й “сланцевих”.
Ключові слова: катагенез; флюїдодинамічна концепція; породи-колектори; нафтогазоносні
басейни.
Вступ
Вивчення катагенезу порід продовжує ґрунту-
ватися на принципах стадійного аналізу, основи
якого заклали класичні наукові праці [Коссовская,
Шутов, 1970; Копелиович, 1965]. Рівень змін
порід при цьому визначається за ступенем
перетворення органічної речовини та мінералів
групи глин, які загалом мають односпрямований
характер. Необхідність пошуку нових підходів до
з’ясування природи катагенезу зумовлена появою
низки фактів, які не вкладаються в стандартні
схеми. А саме: (1) незбіг стадій трансформації
органічної речовини з певним рівнем пере-
творення глинистих мінералів; (2) наявність
прикладів значної різниці стадій трансформації
органічної речовини в одновікових гіпсометрично
адекватних відкладах у сусідніх свердловинах, а
також інверсій катагенетичних показників у
розрізі однієї свердловини; (3) відсутність
регіональної зональності аутигенного мінералоге-
незу; (4) виявлення в басейнах літофізичних ано-
малій (високоємні колектори в зоні глибинного
катагенезу).
Усе це ставить під сумнів універсальність тра-
диційних схем і відповідних індикаторів катаге-
незу. У цьому контексті необхідно зазначити, що:
1) стандартні схеми катагенезу розроблені лише
для теригенних формацій; 2) ці схеми враховують
лише поступальну компоненту розвитку гео-
логічної системи, що й відображено у відомих
визначеннях стадії катагенезу. На сучасному ж
рівні геологічних знань басейни породоутворення
розглядають як системи еволюційно-пульсацій-
ного розвитку; 3) індикатори катагенезу врахову-
ють обмін речовиною на мінеральному та пород-
ному рівнях. Застосування цих даних для потуж-
них породних асоціацій не зовсім правомірне з
позицій системного літогенетичного аналізу;
4) для того, щоб застосувати певні мінерали-інди-
катори, треба мати вихідний матеріал: зразок по-
роди. А як у такому разі виконати прогнозування
нерозбурених ділянок, не кажучи вже про
спорадичність відбору керну?
З метою розв’язання цих проблем розроблено
флюїдододинамічну концепцію катагенезу [Гри-
горчук, 2004; 2008; 2010], яка інтегрує важливі
фактори післяседиментаційних змін порід:
тектонічний режим басейну, динаміку флюїдів,
фаціально-генетичні та літмологічні параметри.
Основні положення
флюїдодинамічної концепції катагенезу
1. Процеси катагенезу мають циклічну приро-
ду, узгоджену з етапністю тектонічного режиму.
Вплив останнього на катагенез опосередкований
особливостями флюїдодинаміки. Цикли катагене-
зу розпочинаються інфільтраційним або ексфіль-
траційним пасивним підетапом і завершуються
ексфільтраційним активним підетапом. Періоди-
зація катагенезу основана на моделюванні історії
занурення відкладів. 2. Фаціальна зональність оса-
дових комплексів зумовлює специфіку прояву різ-
них типів катагенезу. В алювіально-дельтових
кластогенних та банко-рифових карбонатних утво-
реннях периферійних частин басейнів масштабно
проявляються інфільтраційні процеси, ексфільтра-
ційні переважають у глинистих та карбонатно-
глинистих нашаруваннях депоцентрів. Перехідна
зона характеризується складним флюїдним режи-
мом, розвитком літогенетичної тріщинуватості і
найінтенсивнішим аутигенним мінералогенезом.
3. Невід’ємною рисою пасивних підетапів екс-
фільтраційного катагенезу є консервація літо-
генетичних процесів і акумуляція флюїдодинаміч-
ної енергії, яка вивільняється на активних під-
етапах, структурно-речовинними ознаками чого є
прояви гідророзриву, зокрема стилоліти. Енерге-
тична релаксація ініціює масштабну міграцію
флюїдів, зокрема вуглеводневих, тому ці моменти
розглядають як головні нафтогазоакумулювальні
стадії. 4. Зазначені типи катагенезу проявляються
на різних системних рівнях. Інфільтраційний та
пасивний ексфільтраційний – розвиваються в
масштабі окремих породно-шарових асоціацій.
Активний ексфільтраційний режим реалізується в
регіональному плані, залучаючи в єдину флюїдну
систему різновікові осадові комплекси, а також
породи фундаменту. 5. На ексфільтраційному
етапі катагенезу дискретно формуються різноран-
гові резервуари катагенетичного типу. Останні
складаються з ділянок оптимальних колекторів
вилуговування, які облямовані екранувальними
Геодинаміка 2(13)/2012
62
зонами мінерального ущільнення. Безпосередній
нафтогазопошуковий інтерес становлять ре-
зервуари останнього циклу катагенезу. Раніші
утворення розглядаємо передусім як “проміжне”
джерело, з якого вуглеводні могли емігрувати у
близько розташовані структурні, літологічні та
комбіновані пастки.
Теоретичні аспекти
флюїдодинамічної концепції
Як очевидно з вищевикладеного, структурно-
речовинні трансформації порід характеризуються
дискретною (еволюційно-пульсаційною) приро-
дою, а це суперечить традиційним теоретичним
схемам [Коссовская, Шутов, 1970; Копелиович,
1965], які розглядають катагенез як тривалу
стадію перетворень осадових порід у ході
занурення і поступового зростання температури і
тиску, практично без урахування впливу порових
розчинів.
Отже, об’єктивно необхідна нова дефініція цієї
стадії літогенезу. Ураховуючи основні принципи
флюїдодинамічної концепції, а також беручи до
уваги ряд положень, вперше висловлених на 4-й
Всеросійській літологічній нараді [Япаскурт,
2006; Дмитриевский, 2006.], пропонуємо таке
визначення:
“Катагенез – це сукупність різнорангових дис-
кретних процесів циклічного розвитку літофлюїд-
них систем у тісному зв’язку з характером тек-
тонічного режиму осадово-породного бассейну
або його окремих ділянок”.
Розроблена модель катагенезу власне і роз-
криває механізм розвитку цих літофлюїдних сис-
тем, зокрема вперше аргументовано визначальний
вплив т. зв. корових хвилеводів на особливості
проходження післяседиментаційних процесів.
Флюїдодинамічна концепція катагенезу дає
можливість науково аргументовано пояснити за-
значену вище невідповідність природних об’єктів
теоретичним стадійним схемам. Зокрема, це сто-
сується нерівномірності, або т. зв. „асинхроннос-
ті” катагенезу, яка полягає у порушенні універ-
сальної шкали його градацій [Сиротенко, Сиро-
тенко, 2002]. Це проявляється у наявності катаге-
нетичних інверсій у розрізі деяких надглибоких
свердловин, зокрема у Тюменській НГ-6 (північ
Західного Сибіру) та Берта-Роджерс-1 (США, ба-
сейн Анадарко). Так, в останній спостерігається
коливальний характер катагенезу: 4,5 км – МК3-4;
5 км – МК4; 5,5 км – МК5; 6,0 км – МК4; 6,5–7,0 км
– МК5; 7,25 км – АК1 і т. д. з наявністю “ін-
версійних вікон” у ряді інтервалів (5,6–6,2 км; 7,2–
7,4 км; 8,2–8,4 км) з розкидом значень показників
відбиття вітриніту від 0,5 до 3% (МК1–АК1).
З позицій флюїдодинамічної концепції катаге-
незу зазначене можна пояснити тим, що регіо-
нальні зони розущільнення “проробляють” (охоп-
люють) лише певні (порівняно вузькі) частини
розрізу. У цих ділянках активізуються процеси
трансформації органічної речовини, натомість в
інтервалах поза зонами розущільнення внаслідок
консервації літогенетичних процесів її перетво-
рення уповільнюється [Григорчук, 2008; 2010].
Відповідно, у розрізі осадового чохла спостері-
гається нерівномірний характер змін з глибиною
ступеня перетворення органічної речовини (т. зв.
катагенетичні інверсії).
За допомогою флюїдодинамічної моделі
катагенезу можна пояснити деякі принципові (але
дискусійні) питання нафтогазової геології.
Зокрема, це стосується проблеми співвідно-
шення швидкості процесів катагенетичних змін
органічних і мінеральних компонентів порід та
вуглеводненагромадження. Так, наголошується
[Лукин, 2000], що у катагенезі – стадії тривалих
поступових (повільних) перетворень порід немо-
жливе проходження процесів нафтогазонагромад-
ження, які мають імпульсний (лавинний) характер.
Це спричинило необхідність залучення глибинного
(мантійного) джерела вуглеводневих флюїдів.
Відповідно до розробленої нами моделі, лавин-
не нагромадження нафти і газу є закономірним
результатом катагенетичних процесів. Так, під час
занурення басейнів у зонах розвитку потужних
істотно глинистих комплексів унаслідок консер-
вації літогенетичних процесів формуються ано-
мально високі пластові тиски, виникають специ-
фічні за складом флюїди (зокрема вуглеводневі),
які акумулюють великий потенціал теплової та
пружної енергії.
Необхідне для утворення скупчень вуглеводнів
значне за об’ємами та відстанню імпульсне масо-
перенесення реалізується в періоди інверсійних
тектонічних рухів завдяки формуванню регіональ-
них зон розущільнення. Останні відіграють роль
потужних флюїдостягувальних та перерозпо-
дільних “насосів”, які стимулюють подальші пере-
творення органічної речовини та глинистих мі-
нералів. Дискретність цих процесів підтверджують
[Япаскурт, 2006] результати визначення віку ряду
аутигенних мінералів (кварц, гідрослюда, польові
шпати, карбонатні мінерали), які показали, що
тривалість їхнього формування коливається в діа-
пазоні 2–4 млн. років (мить у геологічній історії).
Обґрунтування ймовірного механізму імпульс-
ного (лавинного) флюїдомасоперенесення на ак-
тивних підетапах ексфільтраційного катагенезу
вирішує одне з проблемних питань нафтогазової
геології, зокрема, найвразливіше місце “класич-
ної” парадигми термогравітаційної гіпотези. А са-
ме – слабке обґрунтування процесів міграції ву-
глеводнів у всіх її проявах: первинна, вторинна,
внутрішньорезервуарна. Останнє, як зазначено у
[Соловьев, 2010], потребує пояснення і в рамках
абіогенної гіпотези, оскільки можливість існуван-
ня мантійної зони субвертикального розвантажен-
ня під кожним з родовищ виключена.
Отже, нафтогазоутворення – це закономірний
результат прояву двох підетапів ексфільтрацій-
Геологія
63
ного катагенезу: 1) пасивного (занурення); 2) ак-
тивного (здіймання). На першому з них від-
бувається акумуляція флюїдодинамічної, теплової
та пружної енергії, на другому – її вивільнення,
міграція флюїдів, зокрема і вуглеводневих, їхнє
транспортування в напрямку зон розвитку
природних колекторів.
Прикладні аспекти
флюїдодинамічної концепції
Другий момент торкається характерних осо-
бливостей формування порід-колекторів і резер-
вуарів катагенетичного типу [Григорчук, 2010].
Останні, на нашу думку, власне і є основною
причиною утворення відомих у різних нафтога-
зоносних басейнах літофізичних аномалій, коли на
фоні поступового зниження з глибиною фільтра-
ційно-ємнісних параметрів фіксуються інтервали
їхніх підвищених значень. Ці катагенетичні резер-
вуари можуть охоплювати різновікові відклади, а
також, за сприятливих умов, утворюватися і у
породах, які підстеляють осадовий чохол. На наш
погляд, ці резервуари являють собою “проміжні”
(тимчасові) зони нагромадження флюїдів, зокрема
і вуглеводневих.
У цьому контексті необхідно згадати широко
відомі приклади “нескінченності” запасів багатьох
родовищ старих нафтогазовидобувних районів (Ба-
кинський, Грозненський, Дагестанський, Західно-
Сибірський та ін). Це явище виявлено і у Дні-
провсько-Донецькій западині на Шебелинському
газовому родовищі [К вопросу…, 2005; Возмож-
ные…, 2006], запаси якого, порівняно з початково
підрахованими, вже практично подвоєні, що й
навело на думку про додаткове надходження ву-
глеводнів у середньокарбонову пастку.
Детальні дослідження надглибокої свердлови-
ни 600 виявили на глибинах понад 4,5–5,0 км
пачки горизонтально-тріщинуватих нерівномірно
кавернозних теригенно-глинистих порід, які міс-
тять скупчення газу з АВПТ. Останні й розгля-
даються як ймовірне джерело поповнення запасів
цього родовища.
Одним із прикладів є Ромашкінське родовище
(Татарстан), яке розробляється вже понад 60 років.
За першими оцінками запаси родовища становили
710 млн. тонн нафти, однак дотепер вже видобуто
близько 3 млрд. тон нафти, і передбачається, що
розробка родовища триватиме до 2200 року
[Поликарпов, 2010]. Подібні особливості
характерні і для Бориславського родовища, де
кількість видобутої нафти, за об’ємом резервуару,
мала становити 4,5 млн. тонн, а на 2010 р. видо-
буто 33 млн. тонн [Мычак, Филиппович, 2010].
Зазначені факти породили гіпотезу щодо мож-
ливості сучасного підтікання вуглеводнів із
горизонтів, що залягають нижче [Соколов, Гусева,
1993], що підтверджують емпіричні дані [К вопро-
су…, 2005]. Серед останніх особливий інтерес ви-
кликають випадки з категорії парадоксів, оскільки
виходять за межі традиційних уявлень, але можуть
пояснюватися міграційно-геодинамічною приро-
дою. До таких належать: відсутність традиційної
залежності густини нафти від вмісту в ній
асфальтено-смолистих компонентів, а іноді –
наявність зворотної залежності; випадки одно-
часного вмісту в супутніх водах одного покладу
хімічних елементів, які вважаються антагоністами,
оскільки є індикаторними для порід різних
генетичних типів. На нашу думку, ці факти можна
пояснити перетоками з проміжних резервуарів
катагенетичного типу, які містять флюїди
різновікових стадій генерації.
З дискретним у просторово-часовому аспекті
розвитком регіональних зон розущільнення, на
наш погляд, пов’язане й утворення у глинистих
нашаруваннях басейнів зон акумуляції “сланце-
вих” вуглеводнів. При цьому формується єдина
нафтогазова система, яка складається з трьох ти-
пів нетрадиційних резервуарів ВВ (див. рисунок).
І тип. У глинистих формаціях на активному
підетапі ексфільтраційного катагенезу виникають
регіональні зони розущільнення [Григорчук, 2008,
2010]. У цих зонах величина дилатансійного ефек-
ту досягає 200–300 мПа [Дмитриевский и др.,
2007], що створює потужний механізм нагнітання
у них флюїдів з навколишніх породних масивів і
призводить до нагромадження ВВ головно у трі-
щинах.
ІІ тип. Ділянки переходу глинистих утворень
у піщано-глинисті характеризуються значною лі-
тологічною неоднорідністю як у розрізі, так і по
латералі. Різна здатність піщаних та глинистих по-
рід до ущільнення [Юсупова и др., 2005] зумовила
низку деформаційних явищ. В результаті цього
сформувалися резервуари складної внутрішньої
будови з розвитком блоків пористих та мікротрі-
щинуватих порід, розділених потужнішими
зонами літогенетичної тріщинуватості.
ІІІ тип являє собою резервуари ката-
генетичного типу, які формувалися унаслідок над-
ходження по регіональних зонах розущільнення
агресивних флюїдів в алевроліто-піщані нашару-
вання, що зумовлювало утворення порових і
кавернозно-порових колекторів при розчиненні
карбонатних мінералів цементу, уламкових –
каркасу порід, каолінітизації глинистих мінералів.
Поступова втрата по латералі енергетичного
потенціалу ексфільтраційних розчинів, їхнє
змішування з поровими спричиняло різноманітний
аутигенний мінералогенез. У результаті ділянки
вилуговування порід-колекторів екранувалися
зонами мінерального ущільнення.
Описані резервуари являють собою як об’єкти
видобутку нафти і газу, так і проміжні зони, з яких
ВВ періодично могли надходити у традиційні
структурні, літологічні чи комбіновані пастки.
Геодинаміка 2(13)/2012
64
Літофлюїдодинамічна модель нафтогазової системи осадово-породного басейну:
Літологічні комплекси: 1 – піщаний; 2 – глинисто-піщаний; 3 – глинистий; 4 – регіональна зона
розущільнення. Типи резервуарів вуглеводнів: І – центральний: 5 – стягування розчинів; 6 – вуглеводні у
тріщинних колекторах; ІІ – периферійні: 7 – локально-зональна міграція розчинів; 8 – зони
літогенетичної тріщинуватості; 9 – вуглеводні у порово-тріщинних колекторах; ІІІ – дистальні: 10 –
регіональна міграція розчинів (інтенсивність тону відповідає збільшенню концентрації); 11 – вуглеводні
у кавернозно-порових колекторах; 12 – зона мінерального ущільнення порід
Висновки
Флюїдодинамічна модель катагенезу дає
змогу вирішити ряд питань (азональний розвиток
аутигенних мінералів, інверсії катагенетичних
показників, недостатня обґрунтованість чинників
міграції вуглеводневих флюїдів тощо), які не
пояснював традиційний стадійно-катагенетичний
аналіз. У розвитку регіональних накладених
процесів важливу роль відіграють т. зв. “корові
хвильоводи”, з якими пов’язане формування
резервуарів катагенетичного типу, які дискретно
формуються на етапі ексфільтраційного ката-
генезу і можуть слугувати проміжними (тим-
часовими) зонами нагромадження вуглеводнів, що
актуально у контексті сучасної гіпотези про
поповнення родовищ у старих нафтогазовидобув-
них регіонах. Поклади у зазначених резервуарах
можна зарахувати до нетрадиційного
(неконвенційного) типу. Вони є дистальною
частиною єдиної нафтогазової системи,
центральні дялянки якої являють собою зони
акумуляції “сланцевих” вуглеводнів.
Література
Возможные пути подпитки газового месторож-
дения Шебелинка / Юрова М.П., Томило-
ва Н.Н., Кузьмин Г.Р. и др. // Дегазация Земли:
геофлюиды, нефть и газ, парагенезы в системе
горючих ископаемых: Тез. V Межд. конф. –
М.: ГЕОС. – 2006. – С. 295–297.
Григорчук К.Г. До проблеми періодизації катаге-
незу в контексті сучасних моделей нафтога-
зоутворення // Геологія і геохімія горючих
копалин. – 2004. – № 3. – С. 16–24.
Григорчук К. Ексфільтраційний катагенез. Голов-
ні процеси та нафтогеологічні наслідки // Гео-
логія і геохімія горючих копалин. – 2008. –
№ 1 – С. 44–55.
Григорчук К. Особливості літофлюїдодинаміки
ексфільтраційного катагенезу // Геологія і
геохімія горючих копалин. – 2010. – № 1 –
С. 60–68.
Дмитриевский А.Н. Постседиментационные про-
цессы: новые подходы // Осадочные процессы:
седиментогнез, литогенез, рудогенез (эволю-
ция, типизация, диагностика, моделирование):
М-лы 4-го Всероссийского литологического
совещания. – М.: ГЕОС. – 2006. – С. 14–16.
Дмитриевский А.Н., Белянкин Н.А., Каракин А.Н.
Один из возможных механизмов восполнения
запасов углеводородов // Докл. РАН. – 2007. –
Т. 415. – № 5. – С. 678–681.
К вопросу о возможности современного воспол-
нения запасов нефтегазовых залежей: факты и
геодинамические корни избирательного харак-
тера современной вертикальной миграции
флюидов / Касьянова Н.А., Чижов С.И., Ре-
пей А.Н., Брюх О.В. // Новые идеи в геологии и
геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные сис-
темы осадочных бассейнов: Мат. 8-й Межд.
конф. – М.: ГЕОС, 2005. – С. 192–194.
Копелиович А.В. Эпигенез древних толщ юго-за-
пада Русской платформы // М.: Тр ГИН АН
СССР, вып.121. 1965. – 347 с.
Геологія
65
Коссовская А.Г., Шутов В.Д. Проблема эпигене-
за // Эпигенез и его минеральные индикаторы –
М.: Тр. ГИН АН СССР, вып.221. 1971. –
С. 9–34.
Лукин А.Е. Проблема происхождения нефти и
газа (современное состояние и перспективы
решения) // Теоретичні та прикладні проблеми
нафтогазової геології. – Київ: ІГН НАНУ. –
Т. 1. – 2000. – С. 13–21.
Мычак А.Г., Филиппович В.Е. Геодинамические
аспекты флюидодинамики территорий дли-
тельной нефтегазодобычи // Дегазация Земли:
геотектоника, геодинамика, геофлюиды: нефть
и газ, углеводороды и жизнь: М-лы Всерос-
сийской конф. с межд. участием, посвящ.
100-летию со дня рождения П.Н. Кропоткина. –
М.: ГЕОС. – 2010. – С. 373–378.
Поликарпов В.К., Лазнер Г.А. “Трубы” углеводо-
родной дегазации как механизмы возобновле-
ния месторождений углеводородов и базисная
посылка для прогноза нефтегазоперспектив-
ных зон // Там же, С. 419–421.
Сиротенко О.И., Сиротенко Л.В. Синхронные и
асинхронные модели катагенеза и нефтегазо-
носность больших глубин // Новые идеи в гео-
логии и геохимии нефти и газа: Материалы 6-й
межд. конф. – М.: ГЕОС. – 2002. – С. 178–182.
Соколов Б.А., Гусева А.Н. О возможной быстрой
современной генерации нефти и газа // Вестник
МГУ, Сер. Геол. – 1993. – № 3. – С. 39–46.
Соловьев Н.Н. О принудительном массобмене в
осадочных бассейнах // Дегазация Земли: гео-
тектоника, геодинамика, геофлюиды: нефть и
газ, углеводороды и жизнь: М-лы Всероссий-
ской конф. с межд. участием, посвящ. 100-ле-
тию со дня рождения П.Н. Кропоткина. – М.:
ГЕОС. – 2010. – С. 518–520.
Юсупова И.Ф., Абукова Л.А., Абрамова О.П. Ка-
тагенные потери органического вещества по-
род как фактор геодинамической дестабилиза-
ции // Новые идеи в геологии и геохимии неф-
ти и газа: М-лы VII Межд. конф. – М.: ГЕОС. –
2005. – С. 500–502.
Япаскурт О.В. Обзор состояния и путей развития
теории постседиментационного литогенеза //
Осадочные процессы: седиментогенез, литоге-
нез, рудогенез (эволюция, типизация, диагнос-
тика, моделирование): Материалы 4-го Всерос-
сийского литологического совещания. – М.:
ГЕОС. – 2006. – С. 17–23.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И ПРИКЛАДНЫЕ АСПЕКТЫ
ФЛЮИДОДИНАМИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ КАТАГЕНЕЗА
К.Г. Григорчук
В работе охарактеризованы основные принципы флюидодинамической концепции катагенеза,
которая обосновывает его циклическую природу, соответствующую этапности тектонического режима,
влияние которого на вторичные процессы опосредствовано особенностями флюидодинамики.
Аргументирована важная роль консервации литогенетических процессов на пассивном подэтапе
эксфильтрационного катагенеза. Показано принципиальное значение активного эксфильтрационного
режима в развитии региональных наложенных процессов, что привело к возникновению резервуаров
углеводородов, в том числе и “сланцевых”.
Ключевые слова: катагенез; флюидодинамическая концепция; породы-коллекторы; нефтегазо-
носные бассейны.
THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS
OF THE FLUIDODYNAMIC CONCEPTION OF CATAGENESIS
K.G. Grigorchuk
In the paper the main principles of the fluidodynamic conception of catagenesis is described. The
conception grounds the cyclic nature of catagenesis according to stages of tectonic regime, the features of which
influence on secondary rocks alteration mediated by fluidodynamic features. The important role of the
lithogenetic processes preservation during the passive substage of exfiltration catagenesis is argued. The
principal significance of active exfiltration regime for the development of regional superposed processes, which
led to formation of hidrocarbon reservoirs (including “shale” types) is shown.
Key words: catagenesis; fluidodynamic conception; reservoir-rocks; oil-gas bearing basins.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, м. Львів Надійшла 29.11.2012
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60663 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1992-142X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:42:53Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Григорчук, К.Г. 2014-04-18T15:15:16Z 2014-04-18T15:15:16Z 2012 Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу / К.Г. Григорчук // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 61–65. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60663 552.14 Охарактеризовано основні принципи флюїдодинамічної концепції катагенезу, яка обґрунтовує його циклічну природу відповідно до етапності тектонічного режиму, вплив якого на вторинні процеси опосередковано особливостями флюїдодинаміки. Аргументовано важливу роль консервації літогенетичних процесів на пасивному підетапі ексфільтраційного катагенезу. Показано принципове значення активного ексфільтраційного режиму в розвитку регіональних накладених процесів, що приводило до виникнення резервуарів вуглеводнів, зокрема й “сланцевих”. В работе охарактеризованы основные принципы флюидодинамической концепции катагенеза, которая обосновывает его циклическую природу, соответствующую этапности тектонического режима, влияние которого на вторичные процессы опосредствовано особенностями флюидодинамики. Аргументирована важная роль консервации литогенетических процессов на пассивном подэтапе эксфильтрационного катагенеза. Показано принципиальное значение активного эксфильтрационного режима в развитии региональных наложенных процессов, что привело к возникновению резервуаров углеводородов, в том числе и “сланцевых”. In the paper the main principles of the fluidodynamic conception of catagenesis is described. The conception grounds the cyclic nature of catagenesis according to stages of tectonic regime, the features of which influence on secondary rocks alteration mediated by fluidodynamic features. The important role of the lithogenetic processes preservation during the passive substage of exfiltration catagenesis is argued. The principal significance of active exfiltration regime for the development of regional superposed processes, which led to formation of hidrocarbon reservoirs (including “shale” types) is shown. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геологія Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу Теоретические и прикладные аспекты флюидодинамической концепции катагенеза Theoretical and practical aspects of the fluidodynamic conception of catagenesis Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу Григорчук, К.Г. Геологія |
| title | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| title_alt | Теоретические и прикладные аспекты флюидодинамической концепции катагенеза Theoretical and practical aspects of the fluidodynamic conception of catagenesis |
| title_full | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| title_fullStr | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| title_full_unstemmed | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| title_short | Теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| title_sort | теоретичні та прикладні аспекти флюїдодинамічної концепції катагенезу |
| topic | Геологія |
| topic_facet | Геологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60663 |
| work_keys_str_mv | AT grigorčukkg teoretičnítaprikladníaspektiflûídodinamíčnoíkoncepcííkatagenezu AT grigorčukkg teoretičeskieiprikladnyeaspektyflûidodinamičeskoikoncepciikatageneza AT grigorčukkg theoreticalandpracticalaspectsofthefluidodynamicconceptionofcatagenesis |