Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування
За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилучення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського
...
Saved in:
| Published in: | Геодинаміка |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60664 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування / В.М. Владика, М.Ю. Нестеренко, І.Г. Крива, Р.С. Балацький // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 66–69. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270226086559744 |
|---|---|
| author | Владика, В.М. Нестеренко, М.Ю. Крива, І.Г. Балацький, Р.С. |
| author_facet | Владика, В.М. Нестеренко, М.Ю. Крива, І.Г. Балацький, Р.С. |
| citation_txt | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування / В.М. Владика, М.Ю. Нестеренко, І.Г. Крива, Р.С. Балацький // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 66–69. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геодинаміка |
| description | За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилучення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського
ярусу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 (для колекторів візейського ярусу
Рудівсько-Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини) і 0,5–0,6 (для карбонатних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний. На завершальному етапі коефіцієнт вилучення газу не залежить від пористості (монотонно зростає на2–3 %).
По результатам исследования динамики извлечения газа в зависимости от открытой пористости
пород-коллекторов, сформированных в различных геологических условиях осадконакопления, выделено
три режима извлечения газа: начальный, где βг изменяется от 0 до 0,5, переходной– βг=0,5-0,7 (для
коллекторов сарматского яруса Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба), βг=0,5-0,8 (для
коллекторов визейского яруса Рудовско-Червонозаводской группы месторождений Днепровско-Донецкой впадины) и βг=0,5-0,6 (для карбонатных коллекторов миоцена южной части акватории
Азовского моря) и заключительный. На завершающем этапе коэффициент извлечения газа не зависит от
пористости(монотонно возрастает на 2–3 %).
Study of the dynamics of gas extraction depending on open porosity of rocks-reservoirs which are formed 
in different geological conditions of sedimentation indicates the three distinct modes of extracting gas: initial, 
where βh varies from 0 to 0.5, transition – βh=0,5-0,7 (for sarmatian collectors of Bilche-Volytsky zone of the 
Carpathian foredeep), βh=0.5-0.8 (for Visean collectors of Rudivsko-Chervonozavodsky deposits in the Dnieper
Donets basin) and βh=0.5-0.6 (for Miocene carbonate reservoirs ofsouthern waters of Azov sea). At the final 
stage the gas extraction coefficient is independent of porosity (monotonically increased in 2–3 %).
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:05:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
Геодинаміка 2(13)/2012
© В.М. Владика, М.Ю. Нестеренко, І.Г. Крива, Р.С. Балацький, 2012 66
УДК [552.08.53]: 553.98.23.(477) В.М. Владика1, М.Ю. Нестеренко1, І.Г. Крива2, Р.С. Балацький1
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ГАЗОВІДДАВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ РІЗНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ
За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-
колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилу-
чення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського
ярусу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 (для колекторів візейського ярусу
Рудівсько-Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини) і 0,5–0,6 (для карбо-
натних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний. На завер-
шальному етапі коефіцієнт вилучення газу не залежить від пористості (монотонно зростає на 2–3 %).
Ключові слова: газопроникність; відкрита пористість; коефіцієнт вилучення газу; осадонагро-
мадження.
Вступ
Газовіддавальні властивості порід-колекторів є
важливими їх характеристиками як для оцінки
видобувних запасів газу, так і для оптимізації
технологічних режимів його видобутку. Оскільки
ці властивості залежать від багатьох факторів і
мають характерні особливості для різних порід, їх
вивчення є актуальним з наукового та практич-
ного погляду.
Об’єкт досліджень
Об’єктом наших досліджень є нижньосармат-
ські відклади Більче-Волицької зони Передкарпат-
ського прогину (Вишнянське і Вижомлянське ро-
довища); нижньокам’яновугільні відклади (верх-
ньовізейський під’ярус) приосьової зони Дніпров-
сько-Донецької западини (ДДЗ) – Свиридівське,
Червонозаводське та Андріяшівське родовища;
карбонатні колектори міоцену приосьової частини
Індоло-Кубанського прогину (Північнобулганаць-
ке родовище).
Мета досліджень
Наше завдання – порівняти газовіддавальні
властивості порід-колекторів окремих родовищ з
різних нафтогазоносних басейнів України.
Методика досліджень
Суть досліджень полягала у визначенні коефі-
цієнта вилучення газу на зразках керну порід-
колекторів і передбачала виконання капіляри-
метричних досліджень на водонасичених зразках і
зразках, що містять залишкову воду та донасичені
гасом, їх центрифугуванням на різних режимах. За
отриманими значеннями водонасичення і
гасонасичення за різних тисків витіснення
побудовано відповідні криві капілярного тиску –
залежності водонасичення Кв від поточних
значень тисків витіснення рn флюїдонасичених
зразків. Потім проведено дотичну лінію до
кінцевої ділянки залежності Кв=f(p), і визначено з
останньої показник об’єму води, що не витіс-
няється, який відрізняється тим, що зразки із
залишковою водою додатково донасичено
очищеним гасом і здійснено ступінчасте витіс-
нення гасу з наростанням тисків витіснення.
Визначено витіснені об’єми гасу на кожному
ступені тиску, за одержаними даними побудовано
графік залежності гасонасичення Кг від тиску
витіснення рn-Кг=f(p). Потім проведено дотичну
лінію до кінцевої ділянки зазначеної залежності, в
точці відхилення від неї дотичної лінії визначено
показник об’єму гасу, який не витісняється.
Ефективну Кпе і динамічну Кпд пористості роз-
раховано із отриманих кривих капілярного тиску
за значеннями залишкового водо- (Кзв) і гасо-
насичення (Кзг) зі співвідношень: Кпе=Кп(1-Кзв),
Кпд=Кп(1-Кзв-Кзг), а коефіцієнт вилучення газу βг –
як βг=Кпд/Кпе [Нестеренко, 2010].
Умови осадонагромадження
досліджених порід-колекторів
Сарматські відклади північно-західної частини
Більче-Волицької зони у межах Вишнянського і
Вижомлянського газових родовищ нагромаджува-
лися в порівняно вузькому клиноподібному плит-
ководно-морському басейні [Круглов и др, 1985;
Крупський, 2001]. На значній території до гли-
бини 3000 м породи літифіковані до буровугіль-
ного підетапу раннього катагенезу. Вони мають
циклічну будову і є літологічно неоднорідними.
Виділяють такі різновиди уламкових порід:
1. Пісковики дрібнорізнозернисті з домішками
гравійного, алевритового і глинистого матеріалу;
алевроліти від піскуватих до піщано-глинистих
[Федишин, 2005].
2. Пісковики та алевроліти кварцові, здебіль-
шого збагачені уламками кременистих порід,
кварцитів, слюдистих сланців, вапняків, аргілітів.
Слюди (мусковіт, біотит) орієнтуються вздовж
площин нашарування (понад 1 %), із акцесорних
мінералів трапляються гранат, циркон, ставроліт
та ін. Виявлено також зерна глауконіту і піриту.
Тип цементу поровий і базальний карбонатно-
глинистий, рідше карбонатний і регенераційний
кременистий. Карбонати (10–25 %) переважно
представлені мікрозернистим кальцитом. Фільтра-
ційні властивості колекторів контролюються гли-
нистістю (розсіяною чи шаруватою). Породи з
масивною текстурою у відсортованих різновидах
Геологія
67
мають пористість на рівні 15 % і проникність
3,5×10-15м2; породи з горизонтально-шаруватою
текстурою характеризуються пористістю понад 12 %
і проникністю понад 2,5×10-15м2; колектори з
косошаруватою текстурою мають пористість
10,8–12,2 %, проникність (0,72–1)×10-15м2; породи з
лінзоподібною текстурою мають пористість у межах
10,7–15,9 % і проникність – (0,5–0,9)·10-15м2. Тек-
стура підводного зсування властива дрібноулам-
ковим карбонатним породам з підвищеним вміс-
том глинистої фракції (до 31 %). Відкрита порис-
тість коливається в межах 9,2–22,2 % а газопро-
никність – (1,4–22,6)×10-15м2. Коефіцієнт анізотро-
пії газопроникності порід, виміряний паралельно і
перпендикулярно до нашарування порід, залежно
від температури може змінюватися в десятки
разів.
Верхньовізейські відклади ДДЗ (ХІІа мікрофау-
ністичний горизонт) розкрито на глибинах 4800–
5500 м. За термальною зрілістю породи належать
до відкладів від раннього до пізнього катагенезу.
Сформовані в цих умовах теригенні колектори
характеризуються вагомими постдіагенетичними
структурно-мінералогічними перетвореннями улам-
кового та цементувального матеріалу і значною
зміною порового простору [Лукин, 1984; Феди-
шин, 2005].
Породи-колектори Рудівсько-Червонозаводсь-
кої групи родовищ (Рудівське, Червонозаводське
Свиридівське, Андріяшівське) представлені піско-
виками й алевролітами. За мінеральним складом
вони кварцові, вміст зерен польових шпатів дося-
гає 10 %. У збагачених гравійним матеріалом піс-
ковиках вміст уламків кременистих порід досягає
15 %, слюди (мусковіт, біотит) не перевищують 1-
2 %, із акцесорних наявні циркон, гранат, чорні
рудні тощо.
Цемент пісковиків та алевролітів полімінераль-
ний, за кількісним співвідношенням з уламковим
матеріалом поширений в основному поровий гли-
нистий і карбонатно-глинистий цемент, за взаємо-
дією з уламками – регенераційний кварцовий –
корозійний глинистий або карбонатний. Форму-
вання останнього супроводжувалося інтенсивною
перекристалізацією. Карбонатність і глинистість
негативно впливають на фільтраційно-ємнісні
властивості порід-колекторів.
Фільтраційно-ємнісні властивості колекторів
коливаються в таких межах: газопроникність
(0,1–300)×10-15м2, пористість 1,1–15,6 %. Поруч з
промисловими колекторами в продуктивній товщі
залягають піщано-алевролітові пласти та про-
шарки з низькими фільтраційно-ємнісними харак-
теристиками (газопроникність менша за 1·10-15м2 і
пористість 4–7 %).
Породи-колектори приосьової частини Індоло-
Кубанського прогину (південна частина акваторії
Азовського моря) [Полухтович та ін., 2006] пред-
ставлені вапняками темно-сірими, міцними оолі-
товими та органогенно-детритовими з різним сту-
пенем глинистості. Структура вапняків мікрокри-
сталічна, іноді згустково-грудковата. Органоген-
ний матеріал представлений залишками фораміні-
фер, іноді трапляються уламки макрофауни, за-
лишки водоростей. Умови осадоногромадження
вапняків – морські та прибережно-морські (Івані-
на, Трофимович, фондові матеріали ЛВ УкрДГРІ,
2001). Продуктивність порід міоцену (Північно-
булганацьке газове родовище) пов’язана з двома
пачками чокрак-караганського віку (нижня IVа і
верхня IVб) з проникністю (0,53–4,5)×10-15м2 та
ефективною пористістю 19–23 %.
Пористість вапняків є седиментаційною, кавер-
ни мають розмір 0,2–3 мм, тріщини здебільшого
субвертикальні, різною мірою заповнені глинис-
тим матеріалом, вторинним кальцитом та бітумом
(Туркевич, фондові матеріали ЛВ УкрДГРІ 2002).
Перспективи газоносності Індоло-Кубанського
прогину пов’язані з антиклінальними структурами
в майкопі, а також з пастками неструктурного
типу середнього і нижнього майкопу, де товщина
відкладів у осьовій зоні прогину перевищує
3000 м, а північніше спостерігається різке її змен-
шення.
Результати досліджень
та їх наукове обґрунтування
На рисунку подано результати отриманих
досліджень з визначення газовіддавальних влас-
тивостей порід-колекторів різних геологічних
умов формування.
Динаміка вилучення газу з порід-колекторів,
сформованих у різних геологічних умовах
осадонагромадження:
1 – верхньовізейські відклади ДДЗ (Рудківсько-
Червонозаводська група родовищ;
2 – сарматські відклади північно-західної частини
Більче-Волицької зони Передкарпаття
(Вишнянське, Вижомлянське родовища)
3 – відклади чократ-караганського віку приосьової
частини Індоло-Кубанського прогину
(південна частина акваторії Азовського моря)
Північнобулганатське родовище
Якщо до початкової та кінцевої ділянок наве-
дених кривих залежності коефіцієнта вилучення
газу βг від відкритої пористості Кп (див. рисунок)
Геодинаміка 2(13)/2012
68
провести дотичні лінії і з точки перетину останніх
провести бісектрису через утворені кути, то отри-
маємо, що теригенним колекторам верхньо-
візейських відкладів Рудівсько-Червонозаводської
групи родовищ ДДЗ відповідають значення
пористості на рівні 7 %. Для сарматських від-
кладів північно-західної частини Більче-Волицької
зони характерні значення Кп 10 %, а для
карбонатних порід міоцену (Північнобулганацьке
газове родовище) – 14 %. Зіставлення отриманих
значень відкритої пористості з граничними,
прийнятими під час підрахунку запасів, приводить
до висновку, що це не що інше, як кондиційні
значення Кп.
Проте зазначимо, що породи (за умови їх
якісного розкриття) верхньовізейського ярусу по-
чинають віддавати газ за пористості понад 2,6 %,
для сарматського ярусу – понад 5 %, а для порід
міоцену – понад 9 %.
Відсутність у висновках ГДС якісної оцінки
величин можливих припливів (промислові чи не-
промислові) унеможливлює об’єктивну оцінку
отриманих результатів, аргументацію доцільності
подальшого проведення робіт з інтенсифікації
припливів вуглеводнів. Складність зазначеної про-
блеми підтверджується розбіжностями у визна-
ченнях величин ефективної товщини (в 2–3 рази),
пористості (6–7 %), газонасичення (від можливо
газонасичених до Кг=0,6, а іноді навіть до про-
тилежних висновків). Загалом відсутня надійна
петрофізична основа для нових перспективних
площ і родовищ, що негативно відображається на
результатах багатьох методів вивчення продук-
тивних пластів. Зауважимо, що суттєво не підви-
щує достовірності оцінки газовіддавальних мож-
ливостей колекторів їх визначення чи коригування
за результатами випробування пластів у процесі
буріння, оскільки відсутність припливів може
залежати від суб’єктивних причин (наявність в
осадових товщах зон закупорювання, набрякання
глинистої складової, недостатні депресія чи час
стояння на припливі тощо) [Федишин, 2005]. Між
іншим, результати випробувань свердловин на
продуктивність приймаються за об’єктивні.
Запаси газу в колекторах з так званими “не-
кондиційними” параметрами не враховуються, хо-
ча, на наш погляд, це не є методично правиль-
ними. Дослідження динаміки вилучення газу
залежно від пористості зазначених колекторів,
сформованих у різних геологічних умовах осадо-
нагромадження, свідчить про те, що на наведених
кривих (див. рисунок) чітко виділяються три
режими вилучення газу: початковий, де βг
змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для
колекторів сарматського ярусу), 0,5–0,8 (для
колекторів візейського ярусу) і 0,4–0,6 (для
карбонатних колекторів міоцену південної части-
ни акваторії Азовського моря). На кінцевій ділянці
залежностей βг=f(Кп) коефіцієнт вилучення газу не
залежить від пористості (монотонно зростає лише
на 2–3 %).
Варто зазначити, що запаси газу в колекторах з
“некондиційними” параметрами (перехідна ділянка
отриманих залежностей βг=f(Кп)) не підраховують.
Яскравим прикладом наведених міркувань може
слугувати Шебелинське родовище, затверджені в
ДКЗ СРСР (1963 р.) запаси якого повністю
вилучено у 1978 р. Після перерахунку запасів
УкрНДІгазом (1988 р.), їх затверджено зі збіль-
шенням на 40 %. Зазначене явище можна пояснити
тим, що у розрізі, поряд з кондиційними колек-
торами, наявні колектори, з низькими фільтра-
ційно-ємнісними характеристиками – проникністю
менше ніж 1×10-15м2 і пористістю 4-7 % і вони
займають до 30–50 % ефективного порового
об’єму. На завершальній стадії розроблення по-
кладів вони, як правило, віддають газ, не об-
лікований раніше і не поставлений на баланс.
Висновки та перспективи
подальших досліджень
Порівняння газовіддавальних властивостей по-
рід у різних геологічних умовах формування дає
підстави зробити попередні висновки про те, що
динаміка вилучення газу істотно відрізняється для
колекторів верхньовізейського, сарматського і чо-
крак-караганського віку. Кондиційні значення по-
ристості становлять відповідно 7, 10 і 14 %. Тому
перспективи подальших досліджень будуть по-
в’язані з уточненням кондиційних значень порис-
тості та газонасичення та можливою оцінкою
ресурсів газу, зосередженого в колекторах з
низькими фільтраційно-ємнісними властивостями.
Література
Геодинамика Карпат / С.С. Круглов, С.Е. Смир-
нов, С.М. Спитковская и др. – К.: Наук. думка,
1985. – 136 с.
Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування
і нафтогазоносність Карпатського та Волино-
Подільського регіонів України. – К.: УкрДГРІ,
2001. – 144 с.
Лукин А.Е. Вторичные минералого-геохимичес-
кие изменения пород, связанные с нефтегазо-
носностью //Атлас геологического строения и
нефтегазоносности Днепровско-Донецкой впа-
дины. Ч. ІІ. Нефтегазоносность палеозойских
отложений Днепровско-Донецкой впадины. –
Львов: УкрНИГРИ, 1984. – 122 с.
Нафтогазоперспективні об’єкти України. Наукові і
практичні основи пошуків вуглеводнів в Азов-
ському морі / П.Ф. Гожик, Б.М. Полухтович,
С.М. Захарчук та ін. – К.: ПП ЕКМО, 2006. –
340 с.
Нестеренко М.Ю. Петрофізичні основи обґрунту-
вання флюїдонасичення порід-колекторів. – К.:
УкрДГРІ, 2010. – 224 с.
Федишин В.О. Низькопористі породи-колектори
газу промислового значення. – К.: УкрДГРІ,
2005. – 148 с.
Геологія
69
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ГАЗООТДАЮЩИХ СВОЙСТВ ПОРОД-КОЛЛЕКТОРОВ
РАЗЛИЧНЫХ ГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ФОРМИРОВАНИЯ
В.М. Владыка, М.Ю. Нестеренко, И.Г. Крыва, Р.С. Балацкий
По результатам исследования динамики извлечения газа в зависимости от открытой пористости
пород-коллекторов, сформированных в различных геологических условиях осадконакопления, выделено
три режима извлечения газа: начальный, где βг изменяется от 0 до 0,5, переходной – βг=0,5-0,7 (для
коллекторов сарматского яруса Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба), βг=0,5-0,8 (для
коллекторов визейского яруса Рудовско-Червонозаводской группы месторождений Днепровско-
Донецкой впадины) и βг=0,5-0,6 (для карбонатных коллекторов миоцена южной части акватории
Азовского моря) и заключительный. На завершающем этапе коэффициент извлечения газа не зависит от
пористости (монотонно возрастает на 2–3 %).
Ключевые слова: газопроницаемость; открытая пористость; коэффициент извлечения газа;
осадконакопление.
COMPARISON OF GAS EXTRACTION PROPERTIES OF RESERVOIR ROCKS
OF DIFFERENT GEOLOGICAL DEPOSITIONAL
V.M. Vladyka, M.Yu. Nesterenko, I.G. Kryva, R.S. Balatsky
Study of the dynamics of gas extraction depending on open porosity of rocks-reservoirs which are formed
in different geological conditions of sedimentation indicates the three distinct modes of extracting gas: initial,
where βh varies from 0 to 0.5, transition – βh=0,5-0,7 (for sarmatian collectors of Bilche-Volytsky zone of the
Carpathian foredeep), βh=0.5-0.8 (for Visean collectors of Rudivsko-Chervonozavodsky deposits in the Dnieper-
Donets basin) and βh=0.5-0.6 (for Miocene carbonate reservoirs of southern waters of Azov sea). At the final
stage the gas extraction coefficient is independent of porosity (monotonically increased in 2–3 %).
Key words: gas permeability; open porosity; coefficient of gas extraction; sedimentation.
1Львівський комплексний науково-дослідний центр УкрНДІгазу, м. Львів
2Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України, м. Львів
Надійшла 14.12.2012
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60664 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1992-142X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:05:48Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Владика, В.М. Нестеренко, М.Ю. Крива, І.Г. Балацький, Р.С. 2014-04-18T15:20:52Z 2014-04-18T15:20:52Z 2012 Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування / В.М. Владика, М.Ю. Нестеренко, І.Г. Крива, Р.С. Балацький // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 66–69. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60664 [552.08.53]: 553.98.23.(477) За результатами дослідження динаміки вилучення газу залежно від відкритої пористості порід-колекторів, сформованих у різних геологічних умовах осадонагромадження, виділено три режими вилучення газу: початковий, де βг змінюється від 0 до 0,5, перехідний – 0,5–0,7 (для колекторів сарматського
 ярусу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину), 0,5–0,8 (для колекторів візейського ярусу
 Рудівсько-Червонозаводської групи родовищ Дніпровсько-Донецької западини) і 0,5–0,6 (для карбонатних колекторів міоцену південної частини акваторії Азовського моря) і завершальний. На завершальному етапі коефіцієнт вилучення газу не залежить від пористості (монотонно зростає на2–3 %). По результатам исследования динамики извлечения газа в зависимости от открытой пористости
 пород-коллекторов, сформированных в различных геологических условиях осадконакопления, выделено
 три режима извлечения газа: начальный, где βг изменяется от 0 до 0,5, переходной– βг=0,5-0,7 (для
 коллекторов сарматского яруса Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба), βг=0,5-0,8 (для
 коллекторов визейского яруса Рудовско-Червонозаводской группы месторождений Днепровско-Донецкой впадины) и βг=0,5-0,6 (для карбонатных коллекторов миоцена южной части акватории
 Азовского моря) и заключительный. На завершающем этапе коэффициент извлечения газа не зависит от
 пористости(монотонно возрастает на 2–3 %). Study of the dynamics of gas extraction depending on open porosity of rocks-reservoirs which are formed 
 in different geological conditions of sedimentation indicates the three distinct modes of extracting gas: initial, 
 where βh varies from 0 to 0.5, transition – βh=0,5-0,7 (for sarmatian collectors of Bilche-Volytsky zone of the 
 Carpathian foredeep), βh=0.5-0.8 (for Visean collectors of Rudivsko-Chervonozavodsky deposits in the Dnieper
 Donets basin) and βh=0.5-0.6 (for Miocene carbonate reservoirs ofsouthern waters of Azov sea). At the final 
 stage the gas extraction coefficient is independent of porosity (monotonically increased in 2–3 %). uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геологія Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування Сравнительная оценка газоотдающих свойств пород-коллекторов различных геологических условий формирования Сomparison of gas extraction properties of reservoir rocks of different geological depositional Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування Владика, В.М. Нестеренко, М.Ю. Крива, І.Г. Балацький, Р.С. Геологія |
| title | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| title_alt | Сравнительная оценка газоотдающих свойств пород-коллекторов различных геологических условий формирования Сomparison of gas extraction properties of reservoir rocks of different geological depositional |
| title_full | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| title_fullStr | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| title_full_unstemmed | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| title_short | Порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| title_sort | порівняльна оцінка газовіддавальних властивостей порід-колекторів різних геологічних умов формування |
| topic | Геологія |
| topic_facet | Геологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60664 |
| work_keys_str_mv | AT vladikavm porívnâlʹnaocínkagazovíddavalʹnihvlastivosteiporídkolektorívríznihgeologíčnihumovformuvannâ AT nesterenkomû porívnâlʹnaocínkagazovíddavalʹnihvlastivosteiporídkolektorívríznihgeologíčnihumovformuvannâ AT krivaíg porívnâlʹnaocínkagazovíddavalʹnihvlastivosteiporídkolektorívríznihgeologíčnihumovformuvannâ AT balacʹkiirs porívnâlʹnaocínkagazovíddavalʹnihvlastivosteiporídkolektorívríznihgeologíčnihumovformuvannâ AT vladikavm sravnitelʹnaâocenkagazootdaûŝihsvoistvporodkollektorovrazličnyhgeologičeskihusloviiformirovaniâ AT nesterenkomû sravnitelʹnaâocenkagazootdaûŝihsvoistvporodkollektorovrazličnyhgeologičeskihusloviiformirovaniâ AT krivaíg sravnitelʹnaâocenkagazootdaûŝihsvoistvporodkollektorovrazličnyhgeologičeskihusloviiformirovaniâ AT balacʹkiirs sravnitelʹnaâocenkagazootdaûŝihsvoistvporodkollektorovrazličnyhgeologičeskihusloviiformirovaniâ AT vladikavm somparisonofgasextractionpropertiesofreservoirrocksofdifferentgeologicaldepositional AT nesterenkomû somparisonofgasextractionpropertiesofreservoirrocksofdifferentgeologicaldepositional AT krivaíg somparisonofgasextractionpropertiesofreservoirrocksofdifferentgeologicaldepositional AT balacʹkiirs somparisonofgasextractionpropertiesofreservoirrocksofdifferentgeologicaldepositional |