Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів

Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування в умовах локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- і косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середо...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Геодинаміка
Дата:	2012
Автор:	Шабатура, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2012
Теми:	Геофізика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60668
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів / О.В. Шабатура // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 90–94. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859806721327759360
author	Шабатура, О.В.
author_facet	Шабатура, О.В.
citation_txt	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів / О.В. Шабатура // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 90–94. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геодинаміка
description	Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування в умовах локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- і косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середовища, оптимальні для фіксації надкороткотермінового(косейсмічного) електромагнітного провісника локального землетрусу. Показана пригодность применения электромагнитных предвестников землетрясений для их прогнозирования в условиях локальности сейсмопроявлений. Проанализированы пре- и косейсмические электромагнитные эффекты. Оценены временно-пространственные параметры области проявления, условия генерации и характеристики среды, оптимальные с точки зрения фиксации сверхкраткосрочного (косейсмического) электромагнитного предвестника локального землетрясения. The suitability of application of electromagnetic precursors of earthquakes to predict them in a case of locality of seismic effects is shown. Pre- and coseismic electromagnetic effects were analyzed. The time-spatial parameters of display area were evaluated and the conditions of generation and characteristics of the environment which are optimal in terms of fixing of ultra short-term (coseismic) electromagnetic precursor of local earthquake were estimated.
first_indexed	2025-12-07T15:16:26Z
format	Article
fulltext	Геодинаміка 2(13)/2012 © О.В. Шабатура, 2012 90 УДК 550.42 О.В. Шабатура ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ПРОВІСНИКОВА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування в умовах локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- і косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середовища, оптимальні для фіксації надкороткотермінового (косейсмічного) електромагнітного провісника локального землетрусу. Ключові слова: прогноз локальних землетрусів; сейсмоелектромагнетизм; електромагнітні про- вісники. Вступ Сьогодні розроблено велику кількість моделей провісників землетрусів, які різняться як застосо- ваними методами, так і точністю і надійністю передбачень. За умовами реєстрації характеристик землетрусу сейсмологи виділяють дві системи прогнозування: 1) система, що ґрунтується на вивченні сей- смічних ефектів від “далеких” землетрусів із глибинною локалізацією вогнищ та відстанню до них 100–1000 км; 2) система, що використовує ефекти від “близьких” або локальних землетрусів (зокрема поштовхів техногенного походження) з при- поверхневими вогнищами. У випадку сильних землетрусів і довгострокових прогнозів добре зарекомендували себе різноманітні сейсмогравітаційні провісники; оцінювання непри- ливних варіацій сили тяжіння, низькочастотних тривимірних варіацій гравітаційного поля, а також різноманітні геохімічні, сейсмогідрогеологічні, сейсмодеформаційні методи. Активно розвиваються прогностичні вимірювальні засоби, які викорис- товують геофізичні ефекти від віддалених земле- трусів – насамперед оцінювання варіації параметрів іоносфери, природного електромагнітного фону, сейсмоелектромагнітних характеристик тощо. Сто- совно систем прогнозування локальних землетрусів, то їх провісникові моделі істотно обмежені коротко- часною дією сейсмічного поштовху, малими відстанями проходження сейсмічних хвиль та малими магнітудами. Ці фактори значно усклад- нюють застосування традиційних методів щодо передбачення землетрусів локального типу. Проведені дослідження ґрунтуються на вивченні особливостей виникнення індукційного сейсмомаг- нітного ефекту – збурення геомагнітного поля під дією пружної хвилі від локальних землетрусів. Деякі дослідження [Белов и др., 1974; Сурков, 2000, 2001] показують, що низькочастотні збурення електро- магнітного поля Землі надходять за декілька секунд або хвилин до появи у пункті реєстрації сейсмічної хвилі. Тобто у часовому аспекті сейсмоелектро- магнітні явища випереджають прихід пружної хвилі від землетрусу і можуть слугувати дуже коротко- терміновими електромагнітними провісниками. На основі сейсмомагнітних спостережень ви- ведено низку емпіричних залежностей між різни- цевим часом приходу електромагнітних і пружних сигналів, енергією, магнітудою землетрусу, від- станню до епіцентра землетрусу r і величиною сейсмомагнітного ефекту (приросту магнітної ін- дукції) [Белов и др., 1974; Гохберг и др., 1989; Гульельми, Левшенко, 1994]. Якщо допустити ста- лість швидкостей пружних і електромагнітних хвиль у геосередовищі, оцінки їх різницевого часу зіставні між собою, що свідчить про правильність вибраного підходу прогнозування з викорис- танням залежності часу надходження електро- магнітного провісника від відстані до сейсмічної події. Щоправда, всі ці закономірності застосовні лише для сейсмічних подій, викликаних “далекими” землетрусами. Натомість вивчення і фіксація варіацій електромагнітного (зокрема геомагнітного) поля Землі, зумовлених дією пружних хвиль від локальних землетрусів, дасть додаткову інформацію про локалізацію сейсміч- ного джерела і параметри середовища, що можна використати для створення нових несейсмічних методів прогнозу локальних землетрусів [Садовс- кий, 1980; Гохберг и др. 1987, 1985, 1988; Гохберг, 1988]. Відповідно актуальність цього прикладного геофізичного дослідження безсумнівна. Механізми генерації електромагнітного випромінювання динамічного походження Під час сейсмічної події від вогнища зем- летрусу поширюються пружні коливання, які ге- нерують магнітопружні хвилі у провідному середовищі [Кейлис-Борок, Монин, 1959; Викторов, 1975; Дослідження, 2005; Сурков, 1999, 2000; Kaliski, 1960; Yamada, 1989]. У слабких магнітних полях за відсутності взаємоузгодження пружного поля із геомагнітним магнітопружні хвилі можна вважати незалежними джерелами електромагнітних збурень. В акустичному режимі переміщення пружної хвилі перед її фронтом формується квазістаціонарний електромагнітний провісник з характерним просторовим масштабом , що залежить від електропровідності середо- вища  і швидкості пружної хвилі Сl [Сурков, 1997, 1999, 2000]. Амплітуда сигналу електро- магнітного провісника зростає у міру наближення Геофізика 91 фронту сейсмічної хвилі та знижується обернено до відстані від неї. Відповідно, область, в якій провісник випереджає сейсмічну хвилю, нази- вають провісниковою, а якщо час надходження сейсмічного провісника менший – сейсмічною. За сталої величини електропровідності верхнього шару осадових порід, просторовий параметр електромагнітного провісника  лежить в межах 1–100 км, тому, залежно від пружних і провідних властивостей середовища, провісник виперед- жатиме пружну хвилю на декілька секунд. Джерелами електромагнітних збурень під час землетрусів є комплекс різноманітних ефектів різної фізичної природи, що генерують статичні та змінні широкодіапазоні (за періодом / частотою) електромагнітні поля. Це так звані “механоелект- ричні перетворювачі” [Гохберг и др., 1989; Соболев и др., 1980], під якими мають на увазі: вплив дефектів кристалічної гратки, електрично заряджених тріщин [Гохберг и др., 1980], релаксаційні явища, пов’язані з порушеннями на контактах мінеральних зерен [Куксенко, Кильке- ев, 1981], п’єзоелектричні включення [Stacey, 1964; Sornette, Sornette, 1990] тощо. Найбільші за амплітудою електромагнітні хви- лі генеруються тріщинами, що зростають в гір- ському масиві. Утворення тріщин відриву відбу- вається синхронно з акустичною емісією [Warwick et al., 1982], але з різною динамікою: акустична емісія зростає до моменту повного руйнування породи, тоді як електромагнітна – активніша на ранній стадії навантаження [Warwick et al., 1982]. У тріщинах, що зростають, виникають сильні електричні поля з напруженістю до 108–109 В/м, що супроводжується інтенсивними електророзряд- ними процесами, які, своєю чергою, є джерелом електромагнітних хвиль [Гохберг и др., 1980]. Акустичне випромінювання тріщин відриву в області підготовки землетрусу призводить до слабких збурень геомагнітного поля, що може спричинити виникнення ультранизькочастотного електромагнітного шуму [Johnson, 1989; Parrot, 1995] та низькочастотних геомагнітних варіацій, що випереджають землетруси великої енергії. При квазіпаралельному розташуванні ефективних ма- гнітних моментів окремих тріщин відриву і за умови їх полярного положення щодо вектора ін- дукції геомагнітного поля на далеких відстанях знак і поляризація магнітних полів вже не зале- жатимуть від орієнтації тріщин у просторі. Це зна- чить, що відбувається узгоджене (когерентне) під- силення ультранизькочастотного електромагнітно- го поля [Сурков, 2000, 2001]. Такий процес відсут- ній за слабкої сейсмічної активності або під час підготовки землетрусу, коли на утворення тріщин не витрачається великої кількості механічної енергії відриву і, отже, не генеруються сильні цуги електромагнітних хвиль. Якщо орієнтація зсувних тріщин у просторі рівноймовірна, то середній ефективний магнітний момент зсувних тріщин дорівнює нулю. Практичне використання геомагнітних ефектів від одиничних тріщин зсувного типу можливе лише у випадку анізотропності тріщин [Сурков, 1989]. Сейсмомагнітний ефект у провісниковій області Якісна оцінка сейсмомагнітного ефекту (при- росту електромагнітної індукції) у просторі по- близу фронту пружної хвилі описується залеж- ністю: 000 B C BLB   , (1) де В – приріст магнітної індукції;  – швидкість руху середовища у сейсмічній хвилі (порядок 2 см/с); L – довжина сейсмічної хвилі; 0 – маг- нітна проникність середовища;  – електропро- відність середовища; В0 – індукція геомагнітного поля. На відміну від амплітуди сейсмічних коливань, амплітуда електромагнітних коливань залежить від орієнтації вектора індукції місцевого геомаг- нітного поля, розмірів акустичного випромінюва- ча, величини добротності передачі енергії пружної деформації в магнітопружну та деяких інших фак- торів. Тому функцію, що описує залежність збу- рення геомагнітної індукції від механічного впли- ву землетрусу, можна визначити так:         z R z RCJP zBz 2 sinsin cos 2 ),0,0( 00   , (2) де R0 – зона руйнування (вогнищева зона зе- млетрусу, де генерується пружна хвиля); r – відстань від епіцентра землетрусу; С – швидкість поширення пружних хвиль; J – намагніченість; Р – параметр одного порядку із границею міц- ності середовища на розрив і розтяг, який вста- новлює пропорційність між напруженнями і від- ношенням відстані руйнування до відстані від зе- млетрусу;  – горизонтальний кут до вогнища землетрусу;  – вертикальний кут до вогнища землетрусу; z – глибина землетрусу. Амплітуда електромагнітних збурень внаслі- док дисперсійно-дисипативних процесів (в’яз- кість, неоднорідність включень) у провідному се- редовищі знижується менше, ніж амплітуда по- здовжньої сферичної хвилі, що й зумовлює ви- передження електромагнітною хвилею пружної. На великих відстанях, переходячи у сейсмічну зону, сферична хвиля набуває універсального ви- гляду і складається з двох напівхвиль: стиску та розтягу. На просторовій границі переходу з об- ласті провісника (0) в сейсмічну зону (<0) ази- мутальна складова B змінює знак. Величина  (=-Сll) задає просторову границю між сейсміч- ною та провісниковою зонами, з урахуванням пружних властивостей середовища і часу генерації хвиль. Геодинаміка 2(13)/2012 92 Відповідно нормоване значення азимутальної компоненти магнітної індукції для трьох просто- рових зон відповідно до параметра  набуде ви- гляду [Сурков, 1977, 1997, 2000]:                                                                                                                    1 1 21 2 1 1 21 21 2 21 2 1 211 0 0 ;1exp ;expexpexp ;expexpexp l l C C t tt tt A B , (3) де В – індукція магнітного поля у сферичній системі координат (r, , );  – довжина електромагнітної хвилі; 1, 2, – відповідно швидкість руху часток у провісниковій і сейсмічній областях; 1, 2 – відповідно характерний час акустичного та електромагнітного випромінювання, A=-B0Rsin/(rCl). У найпоширенішому випадку, коли час генерації акустичного сигналу набагато менший від часу проходження пружної хвилі або коли електропровідність середовища низька, амплітуду індукції електромагнітного провісника можна визначити за рівнянням (4), а напруженість електричного поля – за формулою (5): r CRB BB l    sin )0( 2200  . (4) Е0СlB0 . (5) Часова характеристика провісникової області оцінюється параметром t: 2 lC D t  ; (6) просторовий масштаб : l l C D tС   , (7), де D – коефіцієнт дифузії магнітних збурень (або магнітна в’язкість), D=(0)-1. Для сейсмічної області максимальне значення магнітної індукції Bm описується рівнянням (8): l m rC RB B   sin20  . (8) Математичне моделювання сейсмомагнітних ефектів локальних землетрусів Результати математичного моделювання часо- во-просторових характеристик та амплітуди елек- тромагнітного провісника землетрусів показують, що їх величини залежать від електропровідності середовища, пружних властивостей (швидкості поширення пружної хвилі, швидкості руху сере- довища фронту хвилі), геометрії акустичного ви- промінювача. Зі зростанням провідності середови- ща амплітуда провісника збільшується, а його протяжність зменшується разом з відповідною зміною часу випередження електромагнітною хвилею хвилі сейсмічної (рис. 1). Ці закономірності справедливі для провісни- кової зони, тоді як для сейсмічної області провісник і основний (акустичний) сигнал вже набуватимуть протилежної полярності. Тобто знак магнітних збурень на далеких відстанях буде від’ємним. а б Рис. 1. Часова структура провісникової області за різних значень електропровідності  (0,001 до 0,1 См/м) і швидкості пружних хвиль Cl (4000–6000 м/с) (а) та залежність магнітного ефекту від відстані до епіцентра землетрусу за різних значень електропровідності  (0,001 до 0,1 См/м) (б) Геофізика 93 Рис. 2. Просторова-часова конфігурація провісникової області локальних землетрусів Карпатського геодинамічного полігона: (використано дані про локалізацію землетрусів з [Дослідження…, 2005]): 1 – основні тектонічні розломи; 2 – Пеннінська зона; 3 – вулканічні та метаморфічні породи. Ізолінії: 4 – нульових, 5 – від’ємних, 6 – додатних значень Bm; часова структура провісникової області: 7 – t<2 c, 8 – t>3 c Відповідно до формули (6) найбільші різницеві часи між приходом електромагнітного провісника і сейсмічної хвилі будуть фіксуватись у ближній від землетрусу зоні, у ній також генеруватимуться найвищі та позитивного знака амплітуди індукції магнітного поля (8). Конфігурація провісникової області (7) залежатиме від пружних і електро- магнітних властивостей геосередовища (рис. 2). Висновки і рекомендації Сейсмоелектомагнітні явища можуть спричи- нити різноманітні ефекти магнітних збурень комбінованої природи. Теоретичне обґрунтування на цій основі фізичних механізмів і причин електромагнітних явищ показує, що електромаг- нітні провісники землетрусу, як і інші провісники, проявляються не завжди і мають досить жорсткі просторово-часові обмеження. Аналіз фізичних умов виникнення і поширення електромагнітного провісника показує, що ефективно реєструвати його можливо у ближній зоні землетрусу, яка передусім залежатиме не від енергетичних, а від просторово-геометричних характеристик. Зважа- ючи на доволі малі значення амплітуди електромагнітного провісника землетрусів, можна стверджувати, що зростання В може бути зумовлене індуктивними магнітними параметрами гірських порід геосередовища провісникової області. У магнітних різновидах порід з великою кількістю феромагнетиків і сильною залишковою намагніченістю амплітуда буде значно вищою, аніж у слабкомагнітному середовищі. Отже, оптимальним для фіксації електромаг- нітного провісника локальних землетрусів є анізотропне геологічне середовище з високими індуктивними та магнітними і низькими пруж- ними та електропровідними параметрами. Література Белов С.В., Мигунов Н.И., Соболев Г.А. Магнит- ные эффекты, сопровождающие сильные зе- млетрясения на Камчатке // Геомагнетизм и аэрономия. – 1974. – Т. 14. № 2. – С. 380–382. Викторов И.А. Упругие волны в твердом полу- пространстве с магнитным полем // Докл. АН СССР. – 1975. – Т. 221. № 5. – С. 1069–1072. Воробьев А.А., Самохвалов М.А., Ибрагимов Р.Н., Усманова М.Т. Поиск эффектов, обусловлен- ных существованием в литосфере локальных электрических полей // Сейсмология Узбекис- тана. – Ташкент: Фан. – 1975. – С. 213. Гохберг М.Б., Похотелов О.А., Моргунов В.А. Сейсмоэлектрические явления / Под ред. М.А. Садовского. – М.: Недра, 1988. – 174 с. Гохберг М.Б. ред. Поиск электромагнитных пред- вестников землетрясений. Сб. ст. – И-во ИФЗ АН СССР, 1988. – 242 с. Гохберг М.Б., Гуфельд И.Л., Добровольский И.П. Источники электромагнитных предвестников землетрясений // Докл. АН СССР. –1980. – Т. 250. № 2. – С. 323–326. Гохберг М.Б., Гуфельд И.Л., Липеровский В.А. Электромагнитные предвестники в системе прогноза землетрясений: поиски, проблемы // Вестник АН СССР. – 1987. – № 3. – С. 43–53. Гохберг М.Б., Крылов С.М., Левшенко В.Т. Элек- тромагнитное поле очага землетрясений // Докл. АН СССР. – 1989. – Т. 308. № 1. – С. 62–65. Гохберг М.Б., Моргунов В.А., Герасимович Е.А., Матвеев И.В. Оперативные электромагнитные предвестники землетрясений. – М.: Наука, 1985. – 116 с. Геодинаміка 2(13)/2012 94 Гульельми А.В., Левшенко В.Т. Электромагнит- ные сигналы от землетрясений // Изв. АН СССР. Физика Земли. – 1994. – № 5. – С. 65–70. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат / Максимчук В.Ю., Кузнєцова В.Г., Вербицький Т.З. та ін. – К., Наук. думка, 2005. – 256 с. Кейлис-Борок В.И., Монин А.С. Магнитоупругие волны и границы земного ядра // Изв. АН СССР. Сер. геофиз. – 1959. – № 11. – С. 1529–1541. Куксенко В.С., Килькеев Р.Ш. Мирошничен- ко Н.И. К интерпретации электрических пред- вестников землетрясений // Докл. АН СССР. – 1981. – Т. 260. № 4. – С. 541–843. Садовский М.А. ред. Электромагнитные предвест- ники землетрясений. Сб.ст. – М.: Наука, 1982. – 89 с. Соболев Г.А., Демин В.М., Лось В.Ф., Май- бук Ю.Я. Механоэлектрическое излучение руд- ных тел // Докл. АН СССР. – 1980. – Т. 252. – № 6. – С. 1353–1355. Сурков В.В. Локальные изменения геомагнитного и геоэлектрического полей при деформации пород у земной поверхности // Изв. АН СССР. Физика Земли. – 1989. – № 5. – С. 91–96. Сурков В.В. О природе электромагнитных пред- вестников землетрясений // Докл. РАН. – 1999. Т. 355. № 6. – С. 818–820. Сурков В.В. О роли сдвиговых трещин в форми- ровании электромагнитного шума, предваря- ющего некоторые землетрясения // Докл. РАН. – 2001. – Т. 377. № 4. – С. 542–546. Сурков В.В. Электромагнитные эффекты при зе- млетрясениях и взрывах. – М.: МГИФИ., 2000. – 120 с Сурков В.В. Электромагнитный предвестник сей- смической волны // Геомагнетизм и аэроно- мия. – 1997. – Т. 38. № 6. – С. 155–160. Johnson M.J.S. Review of magnetic and electric field effects near active faults and volcanoes in the USA // Phys. Earty and Planet. Inter. – 1989. – Vol. 57. No. 1-2. – P. 47-63. Kaliski S. Solution of the equation of motion in a magnetic field for an isotropic body in an infinite space assuming perfect electric conductivity // Proc. Of Vibr. Probl. – 1960. – Vol. 1. No. 3. – P. 53–67. Knopoff E.L. The interaction between elastic waves motion and magnetic field in electrical conduc- tors // J. Geophys. Res. – 1955. – Vol. 60. No. 4. – P. 617–629. Parrot M. Electromagnetic noise due to earthquake // In handbook of atmospheric electrodynamics. Ed. By H.Volland. CRC Press. Boca Raton, London, Tokyo –1995. – Ch. 4. – P. 94–116. Sornette A., Sornette S. Earthquake rupture as a critical point: Consequences for telluric precur- sors // Tectoniphysics. – 1990. –Vol. 179. No 3–4. – P. 327–334. Stacey F.D. The seismomagnetic effect // Pure Appl. Geophys. – 1964. – Vol. 58. No. 11. – P. 5–23. Warwick J.W., Stoker C., Meyer T.R. Radio emission associated with rock fracture: possible application to the Great Chilian earthquake of May 22, 1960 // J.Geophys. Res. – 1982. – Vol. 87B. No 4. – P. 2851–2859. Yamada I., Masuda K., Mizutani H. Electromagnetic and acoustic emission associated with rock frac- ture // Phys. Eart and Planet. Inter. – 1989. – Vol. 57. No. 1–2. – P. 157–168. ЭЛЕКТРОМАГНИТНАЯ ПРЕДВЕСТНИКОВАЯ МОДЕЛЬ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ЛОКАЛЬНЫХ ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЙ А.В. Шабатура Показана пригодность применения электромагнитных предвестников землетрясений для их прогнозирования в условиях локальности сейсмопроявлений. Проанализированы пре- и косейсмические электромагнитные эффекты. Оценены временно-пространственные параметры области проявления, условия генерации и характеристики среды, оптимальные с точки зрения фиксации сверхкраткосрочного (косейсмического) электромагнитного предвестника локального землетрясения. Ключевые слова: прогноз локальных землетрясений; сейсмоэлектромагнетизм; электромагнитные предвестники. AN ELECTROMAGNETIC PRECURSOR’S MODEL OF LOCAL EARTHQUAKES PREDICTION O.V. Shabatura The suitability of application of electromagnetic precursors of earthquakes to predict them in a case of locality of seismic effects is shown. Pre- and coseismic electromagnetic effects were analyzed. The time-spatial parameters of display area were evaluated and the conditions of generation and characteristics of the environment which are optimal in terms of fixing of ultra short-term (coseismic) electromagnetic precursor of local earthquake were estimated. Key words: local earthquakes prediction; seismoelectromagnetism; electromagnetic precursors. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ Надійшла 17.05.2012
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60668
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1992-142X
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:16:26Z
publishDate	2012
publisher	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
record_format	dspace
spelling	Шабатура, О.В. 2014-04-18T16:04:23Z 2014-04-18T16:04:23Z 2012 Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів / О.В. Шабатура // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 90–94. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60668 550.42 Показано придатність застосування електромагнітних провісників землетрусів для їх прогнозування в умовах локальності сейсмопрояву. Проаналізовано пре- і косейсмічні електромагнітні ефекти. Оцінено часово-просторові параметри області прояву, умови генерації та характеристики середовища, оптимальні для фіксації надкороткотермінового(косейсмічного) електромагнітного провісника локального землетрусу. Показана пригодность применения электромагнитных предвестников землетрясений для их прогнозирования в условиях локальности сейсмопроявлений. Проанализированы пре- и косейсмические электромагнитные эффекты. Оценены временно-пространственные параметры области проявления, условия генерации и характеристики среды, оптимальные с точки зрения фиксации сверхкраткосрочного (косейсмического) электромагнитного предвестника локального землетрясения. The suitability of application of electromagnetic precursors of earthquakes to predict them in a case of locality of seismic effects is shown. Pre- and coseismic electromagnetic effects were analyzed. The time-spatial parameters of display area were evaluated and the conditions of generation and characteristics of the environment which are optimal in terms of fixing of ultra short-term (coseismic) electromagnetic precursor of local earthquake were estimated. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Геофізика Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів Электромагнитная предвестниковая модель прогнозирования локальных землетрясений An electromagnetic precursor’s model of local earthquakes prediction Article published earlier
spellingShingle	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів Шабатура, О.В. Геофізика
title	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
title_alt	Электромагнитная предвестниковая модель прогнозирования локальных землетрясений An electromagnetic precursor’s model of local earthquakes prediction
title_full	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
title_fullStr	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
title_full_unstemmed	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
title_short	Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
title_sort	електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів
topic	Геофізика
topic_facet	Геофізика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60668
work_keys_str_mv	AT šabaturaov elektromagnítnaprovísnikovamodelʹprognozuvannâlokalʹnihzemletrusív AT šabaturaov élektromagnitnaâpredvestnikovaâmodelʹprognozirovaniâlokalʹnyhzemletrâsenii AT šabaturaov anelectromagneticprecursorsmodeloflocalearthquakesprediction

Електромагнітна провісникова модель прогнозування локальних землетрусів

Репозитарії

Схожі ресурси