Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження)
У 2013 р. наукова громадськість відзначатиме 130-річчя від дня народження Володимира Олександровича Сельського (13.10.1883–18.02.1951) – видатного українського вченого-геофізика і геолога, доктора геологічних наук, професора, академіка АН УРСР. З його іменем пов’язана ціла епоха становлення та роз...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геодинаміка |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60678 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) / В.Ю. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859644637334994944 |
|---|---|
| author | Максимчук, В.Ю. Лящук, Д.Н. Вовченко, Р.Г. Кузнецова, В.Г. |
| author_facet | Максимчук, В.Ю. Лящук, Д.Н. Вовченко, Р.Г. Кузнецова, В.Г. |
| citation_txt | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) / В.Ю. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геодинаміка |
| description | У 2013 р. наукова громадськість відзначатиме 130-річчя від дня народження Володимира Олександровича Сельського (13.10.1883–18.02.1951) – видатного українського вченого-геофізика і геолога, доктора геологічних наук, професора, академіка АН УРСР. З його іменем пов’язана ціла епоха становлення та розвитку прикладної геофізики в СРСР та в Україні.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:25:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
© В.Ю. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова, 2012 129
ПЕРСОНАЛІЇ
В.Ю. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова
АКАДЕМІК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ СЕЛЬСЬКИЙ –
ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОФІЗИКИ
(до 130-річчя з дня народження)
У 2013 р. наукова громадськість відзначатиме
130-річчя від дня народження Володимира Олек-
сандровича Сельського (13.10.1883–18.02.1951) –
видатного українського вченого-геофізика і гео-
лога, доктора геологічних наук, професора, акаде-
міка АН УРСР. З його іменем пов’язана ціла епоха
становлення та розвитку прикладної геофізики в
СРСР та в Україні.
Володимир Олександрович Сельський наро-
дився 13 жовтня 1883 р. у с. Вихилівка колишньої
Подільської губернії (нині Хмельницька область)
у сім’ї священика. Вищу освіту здобув, закінчив-
ши фізико-математичний факультет Київського
державного університету (1904–1909), спеціаль-
ність – “Геологія”. Після закінчення навчання
його залишили в університеті для підготовки до
наукової та педагогічної діяльності. У 1910–
1911 рр. написав монографію з петрографії “Хімі-
ко-петрографічні дослідження Гниваньських гра-
нітів Українського кристалічного щита”, за яку
був нагороджений золотою медаллю Міністерства
освіти і премією ім. Пирогова.
У 1912–1914 рр. Володимир Олександрович
працював асистентом у Варшавському універси-
теті (вів курс петрографії) і викладав математику
на Вищих жіночих курсах. У 1914–1921 рр. був
викладачем, інспектором, а згодом директором
гімназії у Кисловодську. З 1921 р. В.О. Сельський
працював переважно в галузі геології та геофізики
нафтових родовищ Північного Кавказу. У 1922 р.
він організовує і впродовж шести років очолює
Нафтовий інститут у Грозному. У 1928–1930 рр.
працює начальником “Грознафтогазрозвідки”. У
1931–1935 рр. він старший геолог “Союзнафти”, а
з 1935 р. – головний консультант Державного гео-
фізичного тресту СРСР.
З 1939 р. В.О. Сельський працює в системі АН
УРСР. В Інституті геологічних наук вчений
створює відділ геофізики, який під його
керівництвом працює над розв’язанням важливих
завдань геофізичних досліджень Дніпровсько-
Донецької западини. Завдяки фундаментальній
фізико-математичній підготовці дослідник оцінив
пріоритетну роль геофізичних методів розвідки у
розв’язанні задач структурної геології. У 1938 р.
вчений опублікував перший підручник з
геофізичної розвідки “Краткий курс прикладной
геофизики”. У 1940 р. вийшла у світ його
монографія “Изучение строения земной коры на
основании данных геофизики”, в якій система-
тизовано світовий досвід застосування геофізич-
них методів для вивчення будови земної кори.
Під час німецької окупації території України
вчений працював на нафтогазових родовищах у
Татарській АРСР, куди був евакуйований основ-
ний науковий потенціал ІГН АН УРСР. У 1945 р.
В.О. Сельський повернувся в Україну і створив
відділ геофізики у Львівській філії ІГ АН УРСР,
кафедру геофізики у Львівському університеті та
Львівському політехнічному інституті, сектор сей-
смології АН УРСР. Одночасно був консультантом,
брав участь у плануванні розвідувальних робіт на
нафту і газ в Україні.
Володимир Олександрович належить до вчених
– новаторів і талановитих педагогів, які сміливо і
наполегливо пропагували і впроваджували новітні
методики геологічних і геофізичних досліджень,
що сприяли вивченню глибинної будови земних
надр, розвивали науку та розвідку корисних
копалин. Перші лабораторні експерименти з
геології нафти вчений провів ще у 20-ті роки в
Грозному. Йому належить розроблення оригіналь-
них геофізичних методів розвідки нафти, які він
пізніше широко впровадив під час вивчення нафто-
газоносності Грозненського, Волго-Уральського,
Карпатського і Дніпровсько-Донецького регіонів.
Хоча нафтова тематика переважала у працях
В.О. Сельського, він належав до вчених з широ-
ким діапазоном наукових інтересів: розробки з пе-
Геодинаміка 2(13)/2012
130
трографії, кристалографії, дослідження марганце-
вих і залізорудних родовищ. Крім цього, треба зга-
дати такі його праці, як “Міграція і походження
нафти” (1935), “Мінеральні багатства західних
областей України” (1940), “Перспективи розвитку
нафтової промисловості в Україні” (1949), “Ви-
вчення земної кори на основі даних геофізи-
ки” (1945).
В.О. Сельський – один з перших учених, який
побачив сенс розвитку геофізики у конкретному
застосуванні її результатів для вирішення при-
кладних завдань пошуків і розвідки корисних
копалин. Він був одним із перших геологів, який
оцінив величезну роль і значення геофізичних
методів розвідки для розв’язання завдань струк-
турної геології, яким присвятив усю свою наукову
і педагогічну діяльність [Вижва, Грищук, 2005;
Вовченко та ін., 2003; Лящук, 1997; Продайвода,
2003; Субботин, 1951]. Становлення та розвиток
геологічної інтерпретації комплексних геофізич-
них досліджень у першій половині ХХ ст. визна-
чали два видатні учені – А.Д. Архангельський та
В.О. Сельський.
У 1939 р. В.О. Сельського обрали дійсним
членом Академії наук УРСР і він почав ство-
рювати науковий колектив геофізиків. Глибоко
переконаний у необхідності підготовки геофізиків,
вчений видав перший підручник “Краткий курс
прикладной геофизики” (М.; Л.: ОНТИ НКТП,
1938, 202 с.). У цьому підручнику В.О. Сельський,
у додатку до розділів, що стосувались окремих
видів геофізичної розвідки корисних копалин,
виконав глибокий науковий аналіз головних
результатів застосування геофізичних досліджень
для розвідки нафти. Скориставшись геофізичними
даними партій геофізичних трестів, він
переконливо довів надзвичайно велику ефектив-
ність геофізичних досліджень для вивчення гео-
логічної будови територій Азербайджану, Туркме-
нії, Північного Кавказу, Кубані, районів Майкопа,
Емби, західного схилу Уралу. Володимир Олек-
сандрович оцінив ефективність кожного геофізич-
ного методу розвідки. Зокрема, він встановив, що
в Азербайджані найефективнішою виявилась елек-
тророзвідка, яку застосовували впродовж 10 років
на Апшеронському півострові і майже на всій
Прикаспійській низовині. Серед методів гравіроз-
відки маятникові знімання забезпечили вищу
ефективність, ніж варіометричні. Розпочаті в
1935 р. сейсмічні дослідження дали змогу з’ясу-
вати співвідношення між апшеронськими та акча-
гильськими відкладами і будовою продуктивної
товщі. В.О. Сельський першим дійшов висновку
щодо необхідності комплексних геофізичних до-
сліджень для виконання геологічних завдань та
пошуків нафти і фактично є основоположником
геологічної інтерпретації даних комплексних
геофізичних досліджень.
Відзначаючи ефективність геофізичних дослід-
жень для пошуків і розвідки нафти, В.О. Сельсь-
кий підкреслював, що, незважаючи на відкриття
великої кількості структур, сприятливих для на-
копичення нафти, значення комплексу геофізич-
них досліджень полягає “…не в простом нако-
плении данных различными видами геофизики, а в
том, чтобы на каждой структуре были сосредо-
точены лишь те виды работ, которые бы плано-
мерно дополняли друг друга и давали в кратчай-
ший срок полную картину строения подземных
структур”.
Студентам та інженерам-геофізикам В.О. Сель-
ський наочно і переконливо доводив, яким “…ис-
ключительно могучим орудием является геофизи-
ка в деле геологического изучения земной коры и
какие блестящие перспективы перед ней откры-
ваются”.
Визначальною у розвитку нового наукового
напряму – геологічної інтерпретації геофізичних
даних – була фундаментальна монографія
В.О. Сельського “Изучение строения земной коры
на основании данных геофизики” (М.; Л.: Госгеол-
издат, 1940, 196 с.). У першій частині цієї праці
“Систематизация мирового опыта по изучению ре-
зультатов работ прикладной геофизики” вперше
було узагальнено гравітаційні спостереження. Її
можна розглядати як подальший розвиток праці
А.Д. Архангельського “Геология и гравиметрия”
(М.: Изд-во АН СССР, 1933. – 112 с.).
В.О. Сельський критично переглянув результа-
ти гравіметричних досліджень, проведених на зем-
ній кулі для з’ясування тектонічної будови земної
кори і стану підкорових мас, що глибоко заля-
гають. Причому, погоджуючись з А.Д. Архан-
гельським, він визначив і слабкі сторони його
підходу. Зокрема, він наводить твердження
А.Д. Архангельського про те, що достатньо добре
відомі аномалії сили тяжіння, як регіональні, так і
локальні, зумовлені безпосередньо геологічними
об’єктами у верхніх (10–15 км) шарах земної кори,
і зазначає, що це твердження не враховує того
очевидного факту, згідно з яким говорити про
вплив цих об’єктів можна лише частково, оскільки
залишається невідомим вплив глибших шарів.
В.О. Сельський дійшов ще одного важливого ви-
сновку: “Твердая оболочка земной коры не огра-
ничивается 40–60 км, ее нижний предел представ-
лен максимальной глубиной глубокофокусных зе-
млетрясений” [Продайвода, 2003].
Отже, вже у середині 30-х років ХХ ст. на
основі геофізичних даних було сформовано перші
моделі глибинної будови літосфери європейської
частини СРСР, західного схилу Уралу та інших
регіонів. Уперше було обґрунтовано необхідність
застосування геофізичних досліджень з метою
з’ясування джерел сучасних тектонічних явищ,
для яких характерні аномалії сили тяжіння,
магнітного поля і наявність глибокофокусних
землетрусів. За результатами геологічної інтер-
претації даних гравіметричних досліджень та ін-
ших геофізичних методів було вивчено глибинну
Персоналії
131
будову нафтоносних районів Азербайджану,
Туркменії, Донбасу, Емби тощо. За узагальненими
даними визначено аномальні зони, зв’язані з мож-
ливими родовищами різних корисних копалин.
Детальніше вивчення цих зон геофізичними та
геологічними методами визначило напрям роз-
відувальних робіт на нафту, вугілля, залізо в
подальші роки. Внаслідок широкого впровад-
ження геофізичних методів у розвідку нафтових
родовищ уже наприкінці 1940 р. було досягнуто
помітного прогресу у вивченні будови окремих
нафтогазових провінцій і відкрито ряд нових
нафтових родовищ. Гравіметрія забезпечувала
можливість точного визначення піднять і занурень
щільних порід, які супроводжуються збільшенням
потужності покрівлі молодих осадових утворень,
що особливо важливо для дослідження структур,
недоступних для безпосереднього спостереження.
Як зазначав В.О. Сельський, у результаті гра-
віметричних знімань було встановлено, що наф-
тові родовища розміщуються в зонах поширення
від’ємних аномалій сили тяжіння. Ці аномалії
можуть бути пов’язані з осадовими утвореннями і
наявністю в них органічних відкладів. Такі умови
є сприятливими для накопичення нафти.
За пропозицією В.О. Сельського райони з
від’ємними гравітаційними аномаліями було де-
тальніше розвідано на нафту. Його рекомендації
блискуче підтвердилися гравіметричними дослід-
женнями в районі Емби, де гравірозвідкою було
виявлено і вивчено 150 куполів, більшість яких
виявилися нафтоносними. Впровадження геофі-
зичних методів розвідки, крім того, розширило
теоретичні принципи геологічної розвідки,
оскільки уможливилось дослідження глибоких
стратиграфічних горизонтів. До 1930-х років ос-
новними методами виявлення склепінь антиклі-
нальних складок, особливо в умовах задовільної
відслоненості, були геологічне та геоструктурне
знімання. Впровадження геофізичних методів
забезпечило широкі можливості для вивчення
платформних областей.
У період Другої світової війни В.О. Сельський
продовжував роботу в районах Волго-Уральської
нафтоносної області, де консультував спеціалістів,
що займалися пошуками і розвідкою нафти гео-
фізичними методами.
Після звільнення України тут розпочалось від-
новлення геофізичних досліджень і виникла гос-
тра потреба в спеціалістах-геофізиках. Підготовку
спеціалістів-геофізиків на геологічному факуль-
теті Київського університету було розпочато саме
за ініціативою академіка АН УРСР В.О. Сельсь-
кого. Його ініціативу щодо створення геофі-
зичного відділу на геологічному факультеті уні-
верситету підтримав ректор університету академік
АН УРСР В.Г. Боднарчук. І наприкінці 1944 р.
уже після набору студентів на геолого-ґрун-
тознавчий факультет, академік В.О. Сельський
прочитав лекцію про геофізику і звернувся до
студентів першого курсу із закликом переходити
на створений геофізичний відділ. Близько 15
студентів відгукнулося на цей заклик.
Для забезпечення навчального процесу
В.О. Сельський розробив навчальний план з гео-
фізичної спеціальності, за яким і проводилось на-
вчання у перші роки. Проте реалізувати повною
мірою задумане в Києві не вдалося у зв’язку з
переїздом В.О. Сельського до Львова. В 1945 р.
він організував кафедру геофізики у Львівському
університеті, а потім і кафедру геофізики та гео-
фізичних методів розвідки у Львівському політех-
нічному інституті, якою керував з 15.09.1945 р. до
кінця свого життя. Одночасно він консультував
роботи Науково-дослідного інституту прикладної
геофізики (Москва) і брав активну участь у пла-
нуванні геологорозвідувальних робіт на нафту і
газ в Україні. У 1948 р. В.О. Сельського обрали
Почесним членом Львівського геологічного
товариства.
Академік АН УРСР В.О. Сельський був не-
втомним ученим-новатором, який сміливо і на-
стійливо пропагував нові методи досліджень. Як
талановитий педагог, він підготував цілу плеяду
відомих геофізиків. За ініціативою В.О. Сельсь-
кого було створено відділ геофізики у Львівсько-
му філіалі ІГН АН УРСР, а пізніше – сейсмоло-
гічний сектор АН УРСР. У 1960 р. один із по-
слідовників ученого, видатний геофізик, академік
АН УРСР Серафим Іванович Субботін став фун-
датором і першим директором Інституту геофі-
зики АН України – основного наукового центру в
галузі геофізичних досліджень в Україні.
Визначні наукові досягнення Володимира Олек-
сандровича назавжди залишаться в золотому фон-
ді науки. Це його праці з проблем геологічних
досліджень, петрографії, кристалографії, дослід-
жень Кубанського родовища марганцю, проблем
Великого Кривого Рогу, вивчення палеоген-нео-
генових відкладів Грозненського району, розвідки
нафтових родовищ, походження та міграції нафти,
а також актуальних проблем геофізики. На цих
працях вчилися і навчаються й нині всі, хто
причетний до геофізики та пошуків корисних ко-
палин геофізичними методами. Широта наукових
інтересів В.О. Сельського була воістину велика, а
його підхід до вирішення проблем надзвичай-
но різнобічним. Глибоке абстрактне мислення
вченого-класика він поєднував з практичністю
інженера.
Академік В.О. Сельський є автором низки ши-
роко відомих монографій та підручників,
численних наукових праць, список яких налічує
160 назв, із них 70 опубліковані в наукових
журналах. Серед них назвемо праці, які не
втратили актуальності і в наш час:
Сельский В.А. Краткий курс прикладной гео-
физики. – М.; Л.: ОНТИ НКТП, 1938. – 202 с.
Сельский В.А. Основные рисунки тектоники
Днепровско-Донецкой впадины в свете результа-
Геодинаміка 2(13)/2012
132
тов геофизических работ. – К.: Изд-во АН УССР,
1940. – 21 с.
Сельский В.А. Изучение строения земной коры
на основании данных геофизики. 4.1. Системати-
зация мирового опыта по изучению результатов
работ прикладной геофизики. – М.; Л.: Госгеолиз-
дат, 1940. – 196 с.
Сельский В.А. Основные задачи развития при-
кладной геофизики в СССР. – М.: Изд-во АН
СССР, 1940. – 11 с.
В останні роки життя, незважаючи на хворобу,
академік АН УРСР В.О. Сельський постійно бував
на нафтових промислах, нерідко в сейсмічних
партіях та в геофізичних експедиціях, на практиці
студентів і аспірантів. Він гаряче любив молодь і
постійно турбувався про її освіту, всіляко сприяв
підготовці висококваліфікованих спеціалістів-
геофізиків.
Минуле сторіччя називають срібним віком гео-
фізики. У ті роки геофізика пройшла великий
шлях розвитку від перших експериментів до
могутньої інформаційної індустрії вивчення Землі.
Геофізика зробила істотний внесок у науково-тех-
нічну революцію, а спектр її використання – від
проблем пошуків мінеральних ресурсів і геотех-
нологій до проблем прогнозу небезпечних при-
родних і техногенних процесів, екології навко-
лишнього середовища, завдань археології та агро-
промислового комплексу. І в цьому надзвичайно
велика роль і заслуга українського вченого, пе-
дагога, академіка АН УРСР Володимира Олек-
сандровича Сельського. Настав час віддати належ-
не заслугам видатного дослідника, вченого – гео-
лога і геофізика і зробити все необхідне для уві-
ковічнення його пам’яті.
Література
Вижва С.А., Грищук П.І. До 60-річчя кафедри гео-
фізики Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка // Геофіз. журн. – 2005. –
Т. 27, № 2. –С. 318–327.
Вовченко Р.Г., Фурман В.В., Голубічко О.М. З іс-
торії геофізичних досліджень у Львівському
національному університеті ім. І. Франка // Віс-
ник ЛНУ, серія геологічна, вип.17. – Львів. –
2003. – С. 170–176.
Лящук Д.Н. Академік Володимир Олександрович
Сельський – основоположник української гео-
фізики // Праці НТШ, секція геологія, геофізи-
ка.– Львів. – 1997. – Т.1. – С. 186–190.
Продайвода Г.Т. Видатний вклад академіка
В.О. Сельського у становлення і розвиток гео-
фізичної науки і освіти в Україні // Геофиз.
журн. – 2003. – Т. 25. № 6.– С. 125–128.
Субботин С.И. Памяти Владимира Александрови-
ча Сельского // Минералогический сборник
Львовского геологического общества. –
1951. – № 5.– С. 375–376.
АКАДЕМИК ВЛАДИМИР АЛЕКСАНДРОВИЧ СЕЛЬСКИЙ –
ОСНОВАТЕЛЬ УКРАИНСКОЙ ГЕОФИЗИКИ
(к 130-летию со дня рождения)
В.Е. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова
ACADEMICIAN VOLODYMYR OLEKSANDROVYCH SELSKYY –
FOUNDER OF UKRAINIAN GEOPHYSICS
(to the 130th anniversary of birth)
V.Yu. Maksymchuk, D.N. Lyashchuk, R.G. Vovchenko, V.G. Kuznetsova
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60678 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1992-142X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:25:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Максимчук, В.Ю. Лящук, Д.Н. Вовченко, Р.Г. Кузнецова, В.Г. 2014-04-19T04:43:38Z 2014-04-19T04:43:38Z 2012 Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) / В.Ю. Максимчук, Д.Н. Лящук, Р.Г. Вовченко, В.Г. Кузнецова // Геодинаміка. — 2012. — № 2(13). — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1992-142X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60678 У 2013 р. наукова громадськість відзначатиме 130-річчя від дня народження Володимира Олександровича Сельського (13.10.1883–18.02.1951) – видатного українського вченого-геофізика і геолога, доктора геологічних наук, професора, академіка АН УРСР. З його іменем пов’язана ціла епоха становлення та розвитку прикладної геофізики в СРСР та в Україні. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геодинаміка Персоналії Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) Академик Владимир Александрович Сельский – основатель украинской геофизики (к 130-летию со дня рождения) Academician Volodymyr Oleksandrovych Selskyy – founder of Ukrainian geophysics (to the 130th anniversary of birth) Article published earlier |
| spellingShingle | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) Максимчук, В.Ю. Лящук, Д.Н. Вовченко, Р.Г. Кузнецова, В.Г. Персоналії |
| title | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| title_alt | Академик Владимир Александрович Сельский – основатель украинской геофизики (к 130-летию со дня рождения) Academician Volodymyr Oleksandrovych Selskyy – founder of Ukrainian geophysics (to the 130th anniversary of birth) |
| title_full | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| title_fullStr | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| title_full_unstemmed | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| title_short | Академік Володимир Олександрович Сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| title_sort | академік володимир олександрович сельський – фундатор української геофізики (до130-річчя з дня народження) |
| topic | Персоналії |
| topic_facet | Персоналії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60678 |
| work_keys_str_mv | AT maksimčukvû akademíkvolodimiroleksandrovičselʹsʹkiifundatorukraínsʹkoígeofízikido130ríččâzdnânarodžennâ AT lâŝukdn akademíkvolodimiroleksandrovičselʹsʹkiifundatorukraínsʹkoígeofízikido130ríččâzdnânarodžennâ AT vovčenkorg akademíkvolodimiroleksandrovičselʹsʹkiifundatorukraínsʹkoígeofízikido130ríččâzdnânarodžennâ AT kuznecovavg akademíkvolodimiroleksandrovičselʹsʹkiifundatorukraínsʹkoígeofízikido130ríččâzdnânarodžennâ AT maksimčukvû akademikvladimiraleksandrovičselʹskiiosnovatelʹukrainskoigeofizikik130letiûsodnâroždeniâ AT lâŝukdn akademikvladimiraleksandrovičselʹskiiosnovatelʹukrainskoigeofizikik130letiûsodnâroždeniâ AT vovčenkorg akademikvladimiraleksandrovičselʹskiiosnovatelʹukrainskoigeofizikik130letiûsodnâroždeniâ AT kuznecovavg akademikvladimiraleksandrovičselʹskiiosnovatelʹukrainskoigeofizikik130letiûsodnâroždeniâ AT maksimčukvû academicianvolodymyroleksandrovychselskyyfounderofukrainiangeophysicstothe130thanniversaryofbirth AT lâŝukdn academicianvolodymyroleksandrovychselskyyfounderofukrainiangeophysicstothe130thanniversaryofbirth AT vovčenkorg academicianvolodymyroleksandrovychselskyyfounderofukrainiangeophysicstothe130thanniversaryofbirth AT kuznecovavg academicianvolodymyroleksandrovychselskyyfounderofukrainiangeophysicstothe130thanniversaryofbirth |