Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря
At present time, it is very important to master the sedimentary cover base and oil-gas perspective horizons at small depths including the shelf of the Sea of Azov in the Chingulska saddle area that requires to conduct a contemporary seismic survey and the drilling of wells offered by the authors.
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6097 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря / I. I. Чебаненко, В.В. Гладун, С.М. Захарчук, В.П. Клочко, Б.Л. Крупський, П.Я. Максимчук, Б.М. Полухтович, В.О. Федишин, I.В. Смирнов // Доп. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 129-133. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859898788918853632 |
|---|---|
| author | Чебаненко, І.І. Гладун, В.В. Захарчук, С.М. Клочко, В.П. Крупський, Б.Л. Максимчук, П.Я. Полухтович, Б.М. Федишин, В.О. Смирнов, І.В. |
| author_facet | Чебаненко, І.І. Гладун, В.В. Захарчук, С.М. Клочко, В.П. Крупський, Б.Л. Максимчук, П.Я. Полухтович, Б.М. Федишин, В.О. Смирнов, І.В. |
| citation_txt | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря / I. I. Чебаненко, В.В. Гладун, С.М. Захарчук, В.П. Клочко, Б.Л. Крупський, П.Я. Максимчук, Б.М. Полухтович, В.О. Федишин, I.В. Смирнов // Доп. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 129-133. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | At present time, it is very important to master the sedimentary cover base and oil-gas perspective horizons at small depths including the shelf of the Sea of Azov in the Chingulska saddle area that requires to conduct a contemporary seismic survey and the drilling of wells offered by the authors.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:56:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
тельствовать об образовании терригенных осадков непосредственно в такой геотектониче-
ской обстановке, однако может указывать на участие в процессе формирования данных
песчаников продуктов разрушения кислых изверженных и вулканических пород.
Позиционные точки средних составов песчаников свит каниловской серии расположены
на диаграмме в непосредственной близости друг к другу в зоне активных континентальных
окраин. Это говорит о почти одинаковых геодинамических условиях, существовавших на
данной территории на протяжении каниловского времени.
Подобные исследования тектонического режима формирования осадков были выпол-
нены также и Э. З. Гареевым [5] при изучении песчаников ашинской серии венда Южно-
го Урала, где автор показал, что формирование верхневендских осадочных образований
происходило в активном тектоническом режиме.
Таким образом, проведенными исследованиями было установлено, что терригенные
комплексы верхневендского возраста как в пределах западного склона Южного Урала, так
и юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы (Днестровский перикратон)
формировались в сходных условиях тектонического режима.
1. Юдович Я.Э. Региональная геохимия осадочных толщ. – Ленинград: Наука, 1981. – 276 с.
2. Сочава А.В., Коренчук Л.В., Пиррус Э.А., Фелицын С.Б. Геохимия верхневендских отложений Рус-
ской платформы // Литология и полезн. ископаемые. – 1992. – № 2. – С. 71–89.
3. Bhatia M.R. Plate tectonics and geochemical composition of sandstones // J. Geol. – 1983. – 91, No 6. –
P. 611.
4. Roser B.D., Korsch R. J. Determination of tectonic setting of sandstone-mudstone suites using SiO2
content and K2O/Na2O ratio // Ibid. – 1986. – 94, No 5. – P. 635.
5. Гареев Э. З. Петрохимия и эволюция составов терригенных пород как отображение процессов осад-
конакопления на примере стратотипа ашинской серии венда на Южном Урале // Палеогеография
венда – раннего палеозоя Северной Евразии: Сб. науч. тр. – Екатеринбург, 1998. – 218 с.
Поступило в редакцию 13.02.2008Институт геологических наук НАН Украины, Киев
УДК 551.24:553.98.041(477)
© 2008
Академiк НАН України I. I. Чебаненко, В.В. Гладун,
С.М. Захарчук, В. П. Клочко, Б.Л. Крупський, П. Я. Максимчук,
Б.М. Полухтович, В. О. Федишин, I. В. Смирнов
Перспективи нафтогазоносностi Чингульської сiдловини
шельфу Азовського моря
At present time, it is very important to master the sedimentary cover base and oil-gas perspecti-
ve horizons at small depths including the shelf of the Sea of Azov in the Chingulska saddle area
that requires to conduct a contemporary seismic survey and the drilling of wells offered by the
authors.
У процесi проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ на морських акваторiях
України, зокрема на Азовському шельфi, був вiдсутнiй етап регiональних сейсморозвiду-
вальних i бурових робiт. Дослiдники з урахуванням того, що на прилеглiй сушi вiдкрито
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №10 129
численнi родовища, почали етап детальних дослiджень з пiдготовки локальних пiдняттiв
та пошукового бурiння (Електророзвiдувальна, Пiвнiчнокерченська, Сейсморозвiдувальна
та iншi площi). У результатi в українському секторi Азовського моря за тридцять два роки
опошуковано 11 площ i вiдкрито 6 дрiбних за величиною розвiданих запасiв газових родо-
вищ, на 4 структурах отримано негативнi результати i на пiдняттi Обручева з тортонських
вiдкладiв — некерований газовий викид. Виявленi поклади газу приуроченi до залягаючих
на невеликих глибинах порiд неогену та майкопу [1, 2]. У росiйських водах Азовського мо-
ря розвiдано 7 газових родовищ, з яких тiльки Бейсузьке багатоярусне, яке знаходиться
в розробцi, вiдноситься до середнiх [3].
Однак пiсля аналiзу причин невдач при розвiдцi на нафту i газ розпочато проведення
на Чорному морi регiональних сейсморозвiдувальних дослiджень МСГТ (1994, 2006 рр.) та
параметричного бурiння (Пiвденнобортова-1, Олiмпiйська-400). На Азовському морi про-
грамою регiональних геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ в Українi до 2005 року
передбачалося покрити акваторiю українського сектора Азовського моря сiткою регiональ-
них сейсмопрофiлiв МСГТ 5 × 10 км загальним об’ємом 5 000 пог. км у комплексi з гра-
вiмагнiтною зйомкою. Проте, у зв’язку з недостатнiм держбюджетним фiнансуванням, цi
дослiдження не було виконано.
У той самий час у межах росiйського сектора Азовського моря у 2001–2005 рр. проведенi
регiональнi комплекснi сейсморозвiдувальнi, гравiмагнiтнi, електророзвiдувальнi i геохiмiч-
нi дослiдження, у тому числi в ранiше цiлком не вивчених Таганрозькiй, Єйськiй, Ясенськiй
затоках i Бейсузькому лиманi. Такi перехiднi (транзитнi) не дослiдженi зони залишаються
i в українськiй частинi азовського шельфу, зокрема в районi плитководної прибережної
смуги Чингульської сiдловини.
Уявлення про геологiчну будову пiвденного мiжрозломного опущеного блока цiєї пере-
мички грунтуються на структурних побудовах сейсморозвiдки 70-х рокiв минулого столiття
i вимагають уточнення на пiдставi сучасних геофiзичних дослiджень щодо спiввiдношен-
ня структурних планiв нижньої крейди, еоцену, майкопу i мiоцену та можливого розвит-
ку зон виклинювання й неантиклiнальних пасток. Наявнiсть останнiх доведена бурiнням
в неогенових вiдкладах Приазовського газового родовища. Геолого-геофiзичнi матерiали
свiдчать про перспективнiсть осадочного чохла у межах опущеного мiжрозломного блока
Чингульської сiдловини. Зокрема, прогноз газоносностi апт-середньоальбської частини роз-
рiзу грунтується на геологiчних аналогiях з Кущевським, Старомiнським, Ленiнградським
та iншими родовищами [4] схiдного узбережжя Азовського моря (Росiя), а також на наявно-
стi порових колекторiв i незначних нафтогазопроявiв у межах пiвнiчно-захiдного Приазов’я
(Олександрiвська, Степанiвська, Генiчеська площi). Так, пiсковик з iнтервалом 993–1002 м
(альб) розрiзу свердловини Олександрiвська-30 характеризується вiдкритою пористiстю
до 32,6%. На Генiчеськiй площi з пiсковикiв базальних шарiв нижньої крейди отримано
приплив пластової води з дебiтом близько 1000 м3/доба переливом. Пористiсть пiсковикiв
коливається вiд 16,7 до 23,7%, проникнiсть — (206–512) · 10−15 м2. У зв’язку з викладеним
можна прогнозувати розвиток пiщаних колекторiв в опущеному блоцi та пiвнiчнiше на дi-
лянцi структур Обiточна-1 й Обiточна-2, якi знаходяться ближче до пiвнiчного джерела
зносу уламкового матерiалу. У розрiзi нижньої крейди, розкритому свердловиною № 1 на
Захiднобiрючiй площi i складеному аргiлiтами з рiдкими прошарками алевролiтiв, потужнi
базальнi пiсковики (горизонт А-21) не установленi. В iнтервалi 1595–1640 м видiляється па-
чка чергування алевролiтiв i пiсковикiв з тонкими прошарками темно-сiрих аргiлiтiв, яку,
можливо, можна вважати як слабо вираженi базальнi шари. Нижче (iнт. 1640–1700 м, ви-
130 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №10
бiй) залягають темно-сiрi до чорних аргiлiти глинисто-гiдрослюдистого складу з домiшкою
(3–5%) кластичного матерiалу рiвномiрно поширеного у породi та представленого кородова-
ними зернами кварцу алевритової розмiрностi та лусочками мусковiту. Дiлянками аргiлiти
iнтенсивно пiритизованi. В аргiлiтах М. Огородник знайдено види спор, якi найчастiше i
у великих кiлькостях зустрiчаються у раннiй i середнiй юрi Гiрського Криму, Середньої
Азiї та Захiдного Сибiру. Породи характеризуються пiдвищеною щiльнiстю до 2610 кг/м3,
тодi як вище в альбських аргiлiтах вона не перевищує 2460 кг/м3.
Багато дослiдникiв позитивно оцiнюють також перспективи пошукiв газу в еоценових,
майкопських i мiоценових утвореннях Чингульської сiдловини [5–8].
Подiляючи погляди про перспективи нафтогазоносностi пiвденної частини Чингульської
сiдловини, рекомендуємо виконати деталiзацiйнi дослiдження МСГТ у межах опущеного
мiжрозломного блока i на дiлянцi структур Обiточна-1 й Обiточна-2 з метою перепiдготовки
виявлених тут пiдняттiв на сучасному методологiчному рiвнi та пошукiв зон виклинювання
i неантиклiнальних пасток у крейдовому-кайнозойському розрiзi.
У результатi виконаних росiйськими дослiдниками робiт, нижче горизонту вiдбиття F,
який прив’язаний до поверхнi кристалiчного фундаменту, на багатьох профiлях простежую-
ться протяжнi доволi чiткi горизонти, що вiднесенi до нижнього мезозою — палеозою [3]. Ще
напередоднi у 2000 р. Б.В. Сенiн, Р.В. Шайнуров зробили прогноз про розвиток у пiвнiч-
нiй зонi Азовського моря давнього Пiвнiчнокубанського прогину, заповненого потужними
протерозойськими та палеозойськими утвореннями.
Виконанами у пiвнiчно-схiднiй зонi азовської акваторiї регiональними сейсморозвiду-
вальними роботами виявилено складну будову пiвденної окраїни Схiдноєвропейської плат-
форми, яка складається iз консолiдованої компоненти i частини переробленої (активiзова-
ної) подальшими варисцiйськими складчастими порухами. Безпосередньо Пiвнiчнокубан-
ський палеозойсько-ранньомезозойський прогин причетний до шовної зони зчленування
Схiдноєвропейської платформи та Мiзiйсько-Скiфської епiорогенної зони (плити) i є скла-
дним чергуванням трогiв i припiднятих блокiв (останцiв) докембрiйського фундаменту.
З точки зору росiйських дослiдникiв, троги заповненi осадовими та осадово-вулканоген-
ними утвореннями палеозою i нижнього мезозою [3]. Вони формувалися в платформених
умовах i представляють iнтерес як нафтогазоноснi. У цих утвореннях виявлено великi за
розмiрами антиклiнальнi складки.
Результати проводки першої у межах Чингульської сiдловини глибокої свердловини № 1
на Захiднобiрючiй площi (розкриття порiд середньоюрського вiку?) свiдчать про можли-
вiсть розвитку палеозойсько-мезозойського прогину i в пiвнiчно-захiднiй зонi Азовського
моря. Однак цей прогноз потребує пiдтвердження сучасною сейсморозвiдкою МСГТ i бурi-
нням. Слiд вiдзначити, що на прилеглому суходолi пiвнiчно-захiдного Присивашшя сверд-
ловини Генiчеська-5 (iнт. 2694–2910 м), Генiчеська-2 (iнт. 2774–2811 м, вибiй) i Новоолек-
сiївська-1 (iнт. 2660–2789 м, вибiй), розкрили фаунiстично або палiнологiчно датованi поро-
ди середньоюрського вiку [9, 10]. Вони складенi переважно темно-сiрими аргiлiтами, алев-
ролiтами i дрiбнозернистими пiсковиками. Серед них зустрiчаються прошарки глинистих
сидеритiв, а також дайки дiабазiв i дiабазових порфiритiв.
У свердловинi Генiчеська-5 пiд середньою юрою розкрито зеленкувато-сiрi, нерiдко фiлi-
топодiбнi аргiлiти, алевролiти, пiсковики та дрiбногальковi конгломерати, умовно вiднесенi
до пермi — нижнього трiасу [8, 11]. За попереднiми даними, перерахованi вiдклади про-
довжуються у пiвденно-схiдному напрямi, що певною мiрою пiдтверджується результатами
проводки свердловини № 1 на Захiднобiрючiй площi.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №10 131
Рис. 1. Перспективна дiлянка для проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ у межах Чин-
гульської сiдловини:
1 — тектонiчнi порушення; границi : 2 — перспектив нафтогазоносностi, 3 — нафтогазоносних областей, 4 —
нафтогазоносних районiв, 5 — дiлянки, рекомендованої для проведення детальних сейсморозвiдувальних
дослiджень МСГТ; 6 — локальнi структури; 7 — газовi родовища; 8 — берегова лiнiя; 9 — пробуренi
свердловини; їх номер (чисельник), розкритi вибiй i вiдклади (знаменник); 10 — проектнi свердловини; їх
номер (чисельник), проектнi глибина i горизонт (знаменник)
Поряд з наведеними проблемами освоєння акваторiї українського сектора Азовсько-
го моря слiд вiдзначити, що потенцiйнi початковi видобувнi ресурси його станом на
01.01.2006 р. (Т.Є. Довжок, I. В. Попадюк, 2006; “Геоiнформ України”) оцiнювалися
в 413,3 млн т ум. палива, а ступiнь реалiзацiї початкових ресурсiв дорiвнює лише 3,1%. Пiв-
нiчнi райони шельфу Азовського моря — це землi з малими глибинами залягання пiдошви
осадочного чохла та нафтогазоносних i перспективних горизонтiв.
132 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №10
Наведенi данi обгрунтовують актуальнiсть проводки, передбаченої параметричної сверд-
ловини № 402 на структурi Обiточнiй-1 (1200 м) припiднятого блока Чингульської сiдлови-
ни, а в опущеному блоцi глибокої свердловини глибиною 2100 м.
Крiм осадочного чохла, тут перспективи нафтогазоносностi зумовленi також iз зонами
горизонтальної та вертикальної трiщинуватостi порiд кристалiчного фундаменту. З ними
в гранiтах i гнейсах пов’язанi крупнi родовища вуглеводнiв у В’єтнамi, Днiпровсько-Донець-
кiй западинi, провiнцiї Альберта Канади тощо. Цi питання стосовно перспектив нафтогазо-
носностi гетерогенного i гетерохронного фундаменту району дослiджень розглянуто нами
в монографiї [7].
1. Нафтогазовий потенцiал морських акваторiй України i стратегiя його освоєння / С.М. Захарчук,
П.М. Мельничук, Б.М. Полухтович та iн // Геодинамiка, сейсмiчнiсть i нафтогазоноснiсть Чорно-
морсько-Каспiйського регiону: Зб. доп. VI Мiжнар. конф. “Крим-2005” (Гурзуф, 12–16 вер. 2005 p.) –
Сiмферополь: Асоцiацiя геологiв, 2006. – С. 49–56.
2. Першi результати бурiння в Пiвнiчноазовському прогинi / П. I. Дякович, Б. М. Полухтович, Н.А. Тро-
фимович та iн // Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона: Тез.
III Междунар. конф. “Крым-2001”. – Симферополь: Асоциация геологов, 2001. – С. 58–59.
3. Результаты работ ГНЦ ФГУГП “Южморгеология” по изучению ресурсной базы УВ-сырья в раз-
личных районах России / А.П. Пронкин, В. И. Савченко, Б. В. Шумский и др // Проблемы нефте-
газоносности Черного, Азовского и Каспийского морей: Сб. докл. 2-й Междунар. конф., Геленджик,
31.08–3.09.2005 г. – Геленджик: ГНЦ ФГУГП “Южморгеология”, 2006. – С. 10–28.
4. Газовые месторождения СССР / Под ред. В. Г. Васильева. – Ленинград: Гостоптехиздат, 1961. –
С. 97–108.
5. Атлас родовищ нафти i газу України. Том VI. – Львiв: УНГА, 1998. – 224 с.
6. Геология и нефтегазоносность шельфов Черного и Азовского морей / В.В. Бобылев, В. Е. Железняк,
Ю.В. Шимаров. – Москва: Недра, 1979. – 185 с.
7. Науковi i практичнi основи пошукiв вуглеводнiв в Азовському морi / Нафтогазоперспективнi об’єкти
України / П.Ф. Гожик, I. I. Чебаненко, В.О. Краюшкiн, М. I. Євдощук, Б.Л. Крупськiй, В. В. Гладун,
П.Я. Максимчук, Б.М. Полухтович, Б.Й. Маєвськiй, В. П. Клочко, М. I. Павлюк, В.О. Федишин,
С.М. Захарчук, П.М. Мельничук, Є.В. Туркевич, О.В. Пахалок, О.М. Федун. – Київ: ЕКМО, 2006. –
340 с.
8. Прогноз поисков нефти и газа на юге УССР и на прилегающих акваториях / Под ред. В.В. Глушко
и С. П. Максимова. – Москва: Недра, 1981. – 240 с.
9. Денега Б.И. О возрасте и некоторых особенностях строения домеловых отложений Равнинного Крыма
и Присивашья // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1973. – № 1. – С. 117–121.
10. Тектоника Крыма, Азовского моря и Западного Предкавказья в раннем мезозое / А.А. Арбатов,
А.Е. Каменецкий, О.В. Снегирева и др // Сов. Геология. – 1974. – № 5. – С. 88–96.
11. Тектоника области Черного и Азовского морей / Б.К. Балавадзе, В. Е. Бураковский, И.А. Гарка-
ленко и др // Геотектоника. – 1968. – № 4. – С. 70–84.
Надiйшло до редакцiї 12.02.2008Нацiональна акцiонерна компанiя
НАК “Нафтогаз України”, Київ
Львiвське вiддiлення Українського державного
геологорозвiдувального iнституту
Iнститут геологiчних наук НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №10 133
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6097 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:56:28Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чебаненко, І.І. Гладун, В.В. Захарчук, С.М. Клочко, В.П. Крупський, Б.Л. Максимчук, П.Я. Полухтович, Б.М. Федишин, В.О. Смирнов, І.В. 2010-02-16T16:27:23Z 2010-02-16T16:27:23Z 2008 Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря / I. I. Чебаненко, В.В. Гладун, С.М. Захарчук, В.П. Клочко, Б.Л. Крупський, П.Я. Максимчук, Б.М. Полухтович, В.О. Федишин, I.В. Смирнов // Доп. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 129-133. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6097 551.24:553.98.041(477) At present time, it is very important to master the sedimentary cover base and oil-gas perspective horizons at small depths including the shelf of the Sea of Azov in the Chingulska saddle area that requires to conduct a contemporary seismic survey and the drilling of wells offered by the authors. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Науки про Землю Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря Чебаненко, І.І. Гладун, В.В. Захарчук, С.М. Клочко, В.П. Крупський, Б.Л. Максимчук, П.Я. Полухтович, Б.М. Федишин, В.О. Смирнов, І.В. Науки про Землю |
| title | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря |
| title_full | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря |
| title_fullStr | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря |
| title_full_unstemmed | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря |
| title_short | Перспективи нафтогазоносності Чингульської сідловини шельфу Азовського моря |
| title_sort | перспективи нафтогазоносності чингульської сідловини шельфу азовського моря |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6097 |
| work_keys_str_mv | AT čebanenkoíí perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT gladunvv perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT zaharčuksm perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT kločkovp perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT krupsʹkiibl perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT maksimčukpâ perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT poluhtovičbm perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT fedišinvo perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ AT smirnovív perspektivinaftogazonosnostíčingulʹsʹkoísídlovinišelʹfuazovsʹkogomorâ |