Шириться коло друзів
Одному з відомих дослідників проблем економічної географії, історії народного господарства Угорщини, істориків греко-католицької церкви Угорщини, громадському діячу Тібору Міклошу Поповичу виповнилося сімдесят років. Автор запропонував читачеві короткий виклад життєвого і наукового шляху вче...
Saved in:
| Published in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60973 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шириться коло друзів / Є.Г. Сінкевич // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 1. — С. 190-191. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-60973 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сінкевич, Є.Г. 2014-04-22T20:34:56Z 2014-04-22T20:34:56Z 2008 Шириться коло друзів / Є.Г. Сінкевич // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 1. — С. 190-191. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60973 39(439)(092) Одному з відомих дослідників проблем економічної географії, історії народного господарства Угорщини, істориків греко-католицької церкви Угорщини, громадському діячу Тібору Міклошу Поповичу виповнилося сімдесят років. Автор запропонував читачеві короткий виклад життєвого і наукового шляху вченого. Одному из известных исследователей проблем экономической географии, истории народного хозяйства Венгрии, историков греко-католической церкви Венгрии, общественному деятелю Тибору Миклошу Поповичу исполнилось семьдесят лет. Автор предложил читателю краткое изложение жизненного и научного пути ученого. To one of the known researchers of problems of economic geography, history of national economy of Hungary, historians of greco-catholic church of Hungary, to the publicman Tiboru Mikloshu Popovichu was seventy years ago. An author offered to the reader short exposition of vital and scientific way of scientist. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Рецензії та інформація Шириться коло друзів Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Шириться коло друзів |
| spellingShingle |
Шириться коло друзів Сінкевич, Є.Г. Рецензії та інформація |
| title_short |
Шириться коло друзів |
| title_full |
Шириться коло друзів |
| title_fullStr |
Шириться коло друзів |
| title_full_unstemmed |
Шириться коло друзів |
| title_sort |
шириться коло друзів |
| author |
Сінкевич, Є.Г. |
| author_facet |
Сінкевич, Є.Г. |
| topic |
Рецензії та інформація |
| topic_facet |
Рецензії та інформація |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Історичний архів. Наукові студії |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Одному з відомих дослідників проблем економічної географії, історії
народного господарства Угорщини, істориків греко-католицької церкви
Угорщини, громадському діячу Тібору Міклошу Поповичу виповнилося
сімдесят років. Автор запропонував читачеві короткий виклад життєвого
і наукового шляху вченого.
Одному из известных исследователей проблем экономической географии, истории народного хозяйства Венгрии, историков греко-католической церкви Венгрии, общественному деятелю Тибору Миклошу
Поповичу исполнилось семьдесят лет. Автор предложил читателю
краткое изложение жизненного и научного пути ученого.
To one of the known researchers of problems of economic geography, history
of national economy of Hungary, historians of greco-catholic church of Hungary,
to the publicman Tiboru Mikloshu Popovichu was seventy years ago. An author
offered to the reader short exposition of vital and scientific way of scientist.
|
| issn |
1609-7742 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/60973 |
| citation_txt |
Шириться коло друзів / Є.Г. Сінкевич // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Вип. 1. — С. 190-191. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sínkevičêg širitʹsâkolodruzív |
| first_indexed |
2025-11-26T18:33:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:33:15Z |
| _version_ |
1850768474753728512 |
| fulltext |
190
УДК 39(439)(092)
Є.Г. Сінкевич
ШИРИТЬСЯ КОЛО ДРУЗІВ
Одному з відомих дослідників проблем економічної географії, історії
народного господарства Угорщини, істориків греко-католицької церкви
Угорщини, громадському діячу Тібору Міклошу Поповичу виповнилося
сімдесят років. Автор запропонував читачеві короткий виклад життєвого
і наукового шляху вченого.
Ключові слова: угорський учений, русини, українці, Московський
університет.
Одному из известных исследователей проблем экономической геогра-
фии, истории народного хозяйства Венгрии, историков греко-като-
лической церкви Венгрии, общественному деятелю Тибору Миклошу
Поповичу исполнилось семьдесят лет. Автор предложил читателю
краткое изложение жизненного и научного пути ученого.
Ключевые слова: венгерский ученый, русины, украинцы, Московский
университет.
To one of the known researchers of problems of economic geography, history
of national economy of Hungary, historians of greco-catholic church of Hungary,
to the publicman Tiboru Mikloshu Popovichu was seventy years ago. An author
offered to the reader short exposition of vital and scientific way of scientist.
Keywords: Hungarian scientist, Ukrainians, Moscow university.
Розвал радянської імперії обумовив позбавлення дослідників від пут єдиної
вірної методології, відкрив можливість до вільного спілкування із загалом європей-
ських учених. Особливий проґрес у проведенні конференцій та спільних досліджень
спостерігається в україно-польських та україно-болгарських контактах. Очевидно,
спільне слов’янське коріння, близькість мов, а подекуди й історичної долі, сприяють
цьому. Україну й Угорщину також поєднує спільне історичне минуле. Однак мовний
бар’єр до певної міри робить контакти істориків не такими регулярними та плідними.
Як у нас, так і в сусідів, фахівці, які вільно володіють українською та угорською
мовами, є унікальним скарбом. До їх числа необхідно віднести відомого угорського
вченого, який не так давно відзначив своє 70-річчя – Тібора Міклоша Поповича.
Науковців Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Пет-ра Могили
з угорським ученим поєднала співпраця на ниві дослідження інтеґра-ційних процесів
країн Чорноморсько-Балтійського реґіону.
Тібор Міклош Попович народився 5 травня 1938 року в селі Горінчово поблизу
Хуста (на той момент терени входили до складу Чехословаччини) в родині сільських
учителів. Так склалося, що у пошуках заробітку сім’я досить часто переїздила,
проживаючи в різних населених пунктах Закарпаття. Тому майбутній науковець
навчався в школах з угорською, українською та російською мовами викладання. Це,
зрештою, не було суттєвою перешкодою у набутті знань, адже його родина мала
інтернаціональне та полірелігійне коріння. По материнській лінії один із предків
походив з острова Сардинія. Він у складі наполеонівської армії дістався Закарпаття і
там одружився на дівчині греко-католицького віросповідання з села Мале Березне,
яка мала українське та угорське коріння. Саме від цього шлюбу народився дід
Тібора по матері. По батьківській лінії його предки походили з Чорногорії (Цетіне та
191
Випуск 1
Котор) і були чорногорськими сербами православного віросповідання. Один із цих
предків, Йован Попович, рятуючись від переслідування турків ще в рамках так
званого “великого переселення сербів до Угорщини” (кінець ХVІІ ст.), потрапив до
одного з містечок, розташованих на північ від Буди. Дід по батькові, Іван Попович,
народився у селі Гудя, був випускником Ужгородської семінарії і правив як греко-
католицький учитель-священик. Принагідно зазначимо, що родина славилася
своїми священиками, і тому прізвище Попович відповідало своїй сутності.
Той факт, що Тібор Міклош Попович має декілька етнічних коренів та релігійних
ознак, обумовив його толерантність щодо етнорелігійних питань. На період 1956-
1961 років припадає його навчання у найпрестижнішому радянському вузі –
Московському університеті імені М. Ломоносова, де Попович-студент слухав лекції
знаменитих географів, економістів, істориків та етнографів (В. Анучіна, О. Бого-
молова та ін.). У стінах університету формувався його широкий міждисциплінарний
науковий світогляд.
З 1965 до 1968 року навчався в стаціонарній аспірантурі кафедри економічної
географії Московського університету імені М. Ломоносова. Після успішного завер-
шення навчання був направлений на роботу в Ужгородський державний універ-
ситет. Однак відсутність партійності не дозволила витримати конкуренцію із
креатурою місцевих партійних органів у намірах посісти місце на одній із кафедр.
Очевидно, ця глибока моральна травма й обумовила рішучий крок молодого
науковця, котрий скористався із нагоди перебратися у серпні 1969 року до Угор-
щини. Розпочався кардинально новий період життя. Учений зайняв посаду
наукового співробітника Інституту економіки харчової промисловості в Будапешті.
Невдовзі він став автором та співавтором декількох монографій. У 1971 році його
було поновлено в колись утраченому угорському громадянстві. Важливою віхою на
життєвій ниві став перехід у 1974 році на роботу до найпрестижнішого навчального
закладу Угорщини – Будапештського університету, де він пропрацював упродовж
сімнадцяти років, до виходу в 1991 році на пенсію. Відмінне володіння багатьма
європейськими мовами, наукові здобутки поставили Тібора Міклоша Поповича в ряд
найвідоміших науковців континенту. Він був учасником та організатором численних
міжнародних форумів, у тому числі Міжнародного географічного конґресу, що
відбувся у Москві в 1976 році.
Вихід на пенсію не спричинив завершення наукових досліджень та активної
громадської роботи. Розвал соціалістичної системи обумовив покращення в Угор-
щині ситуації з національними меншинами. Тібор Попович був біля витоків
“Організації русинів Угорщини”, а з 1996 р. і Русинського наукового інституту. У
2002 році він – організатор і голова русинського культурного об’єднання “Будителі”.
Шануючи релігію пращурів, відроджуючи національні традиції русинів (українців)
Угорщини, науковець далекий від політизації русинського питання – мова, культура,
історія предків стоять на першому місці його щоденної невтомної дослідницької
праці та громадської діяльності.
Тібор Міклош Попович – автор шести монографій та шести розділів у книгах,
більше як ста публікацій у наукових часописах, що вийшли угорською, українською,
російською, польською, англійською, німецькою, естонською мовами. Він – член
Угорського етнографічного товариства, Угорського географічного товариства,
Угорського товариства харчової промисловості, Угорського товариства істориків та
Асоціації україністів Угорщини.
|