До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Мінералогічний журнал
Datum:2008
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61171
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 88-90. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-61171
record_format dspace
spelling 2014-04-26T12:33:39Z
2014-04-26T12:33:39Z
2008
До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 88-90. — укр.
0204-3548
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61171
uk
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
Мінералогічний журнал
Хроніка
До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
On the 100th Anniversary of Birth of Academician V. S. Sobolev
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
spellingShingle До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
Хроніка
title_short До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
title_full До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
title_fullStr До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
title_full_unstemmed До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва
title_sort до 100-річчя від дня народження академіка в.с. соболєва
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Мінералогічний журнал
publisher Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
format Article
title_alt On the 100th Anniversary of Birth of Academician V. S. Sobolev
issn 0204-3548
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61171
citation_txt До 100-річчя від дня народження академіка В.С. Соболєва // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 3. — С. 88-90. — укр.
first_indexed 2025-11-25T20:42:30Z
last_indexed 2025-11-25T20:42:30Z
_version_ 1850527917468024832
fulltext ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). — 2008. — 30, No 388 На сторінках "Мінералогічного журна- лу" (1988, 1998) широко освітлювався творчий і життєвий шлях петролога, мінералога академіка Володимира Степано- вича Соболєва з нагоди 80- та 90-річчя з дня народження. Навіть в цьому номері жур- налу в статтях, присвячених досягненням українських вчених в галузі мінералогії та петрології за 90 років існування Української Академії наук, ім’я В. С. Соболєва з вели- кою шаною згадується поруч з іменами корифеїв вітчизняної і світової науки. До цих публікацій важко додати щось нове про великого вченого. Можна лише ска- зати, що найбільш відомі наукові праці В. С. Соболєва ще за його життя стали класичними, а з часом їх значення та актуальність не зменшуються (як і всі геніальні твори науки та культури). В Україні (у Львові) В. С. Соболєв жив і працював у післявоєнні роки (1945–1958). Цей період називають львівським, йому передував ленінградський (1926–1943), а з 1958 по 1982 р. був новосибірський. 30 травня 2008 р. виповнилося 100 років з дня народження академіка, лауреата Ленінської та Державної премій В. С. Соболєва (помер 1.09.1982). Він на- родився, виріс і здобув шкільну освіту в Україні (Луганськ, Вінниця), а у 1926- 1930 рр. навчався в Ленінграді (Гірничий інститут) за спеціальністю "гірничий інженер-петрограф". Ще в ленінградський період проявився науковий, педагогічний та організаторський талант В. С. Соболєва (він обіймав посади завідувача петрографічної лабораторії Ленінградського центрального науково-дослідного геологорозвідувального інституту; асистента, доцента, професо- ра кафедр кристалографії та петрографії Ленінградського гірничого інституту). У 1937 р. В. С. Соболєву було присвоєно науковий ступінь кандидата, а в 1938 р. — доктора геолого-мінералогічних наук за йо- го першу видатну монографію "Петрология траппов Сибирской платформы". У Львів В. С. Соболєва як видатного вченого було направлено, як це практику- валося в ті часи, з міркувань укріплення геологічної науки та підняття авторитету радянської влади в Західній Україні (перед тим приєднаної до УРСР). І львівський період виявився дуже плідним для вчено- го, а його науковими працями з петрології й мінералогії Коростенського плутону та вулканічних порід Закарпаття зачитують- ся і сучасні дослідники. В цей же період До 100-річчя від дня народження академіка В. С. Соболєва ХРОНIКА ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. — 2008. — 30, № 3 89 В. С. Соболєвим були написані узагальнюючі та оглядові праці з мінералогії силікатів (1949) та з геології родовищ алмазів Аф- рики, Австралії, о-ва Борнео та Америки (1951). У Львові В. С. Соболєв проводив також активну навчально-методичну ро- боту, читав курс петрографії кристалічних порід, спецкурси — "Федорівський метод", "Фізико-хімічні основи мінералогії та петрографії"; видав навчальний посібник "Фёдоровский метод" (1954); підготував до друку посібники В. М. Лодочнікова "Главнейшие породообразующие минера- лы" (1947, 1955), "Краткая петрология без микроскопа для неспециалистов" (1956). Монографія "Введение в минералогию силикатов" (1949), одна з найвідоміших праць В. С. Соболєва, була удостоєна Державної премії СРСР та Почесної гра- моти Всесоюзного мінералогічного това- риства. У цій монографії, яка має власне мінералогічну назву, розглянуто низку питань та проблем петрології і напрямки їхнього вирішення (фізико-хімічні умови кристалізації мінералів, залежність струк- тури та координаційного числа катіонів у мінералах від тиску й температури, процеси магматизму, метаморфізму, метасоматозу, парагенетичного аналізу та ін.). У ній бу- ло закладено проект та основи майбутніх досліджень ендогенного петрогенезису магматичних та метаморфічних порід. Наступні монографії з цієї проблеми при- несли автору світову славу та присвоєння звання академіка АН СРСР. Монографія "Петрология восточной части сложного Коростенского плуто- на" є і сьогодні однією з найцікавіших робіт як, зокрема, з цього плутону, так і з анортозит-рапаківігранітної формації загалом. В. С. Соболєв оригінально по- яснив асоціацію основних і кислих порід плутону, пов’язуючи їх формування з процесами асиміляції та кристалізаційної диференціації. У сучасній петрологічній і геофізичній літературі прийнято подібні асоціації порід називати мантійно-коровою сумішшю. Можна визначити, що наведені хімічні аналізи порід (зокрема, гранітів групи рапаківі з низьким вмістом MgO) є більш досконалими, ніж більшість таких в багатьох наступних публікаціях інших дослідників. Такою ж чіткою і досконалою є і невелика стаття В. С. Соболєва про лужні сієніти Коростенського плутону (починаючи від прив’язки, геологічної позиції та закінчуючи петрографією й мінералогією цих порід). Вченим було запропоновано спрощені діаграми для визначення залізистості біотитів, рогових обманок та піроксенів за їхніми оптичними властивостями. За наукову, педагогічну та організаційну діяльність В. С. Соболєва в 1951 р. було обрано член-кореспондентом АН УРСР, а в 1958 р. — академіком АН СРСР. В. С. Соболєв завжди цікавився проблемами глибинної петрології та генезисом кімберлітів й алмазів. Крім згаданої оглядової монографії з родовищ алмазів, він був науковим редактором перших монографій "Алмазы Сиби- ри" (1957) і "Алмазные месторожде- ния Якутии" (1959). Ще в довоєнні ро- ки В. С. Соболєвим було обґрунтовано перспективність алмазоносності Сибірської платформи, яку він порівнював з Південно- Африканською. Друга світова війна завадила прове- денню відповідних геологорозвідувальних робіт, а після війни передбачення В. С. Соболєва блискуче підтвердились. Як відзначалося в одному з некрологів (Бабич та ін., 1982) "наука знає небагато прикладів таких видатних прогнозів, які б оправдалися за короткий час і привели до відкриття сировини, так необхідної країні для інтенсивного технічного прогресу". Із інших найбільш відомих робіт вже новосибірського періоду В. С. Соболєва згадаємо "Физико-химические основы петрографии изверженных горных пород" (1961) (у співавторстві з О. М. Завариць- ким) та "Фации метаморфизма" у чоти- рьох томах (1970–1974) (у співавторстві з вченими ІГіГ СВ АН СРСР). За остан- ню роботу авторський колектив отримав Ленінську премію (1976). Посмертно вийшла монографія "Петрология верхней мантии и происхождение алмазов" (1989). ХРОНІКА ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). — 2008. — 30, No 390 Створена В. С. Соболєвим ново- сибірська петрологічна школа — одна з найбільших і найавторитетніших у колишньому СРСР та світі. Під йо- го керівництвом закладені основи но- вих напрямків у геологічній науці: створення карт метаморфізму, вчення про метаморфічні формації та зв’язок з ними корисних копалин, розвинуті положення про склад і будову верхньої мантії, що базуються на теоретичних та експериментальних даних і дослідженні глибинних ксенолітів із кімберлітів. В. С. Соболєв мав великий авторитет у науковому світі. Він певний час очолював Петрографічний комітет СРСР, був почесним членом геологічних товариств Чехословаччини, Угорщини, Болгарії, президентом Міжнародної мінералогічної асоціації. Україна разом зі світовою спільнотою гідно вшановує 100-річчя свого видатного земляка. На будинках геологічного факультету Львівського університету та ОІГГМ СВ РАН (Ново- сибірськ), де працював В. С. Соболєв, встановлені меморіальні дошки. З 1983 р. у Новосибірську регулярно відбуваються Соболевські наукові читання. З нагоди ювілею знаного вченого геологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка разом з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України провели 11–12 червня Міжнародну наукову академію "Актуальні проблеми мінералогії і петрології (до 100-річчя від дня народження академіка В. С. Соболєва)", де був присутній син вченого академік М. В. Соболєв. ХРОНІКА