Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)

У статті з врахуванням краєзнавчого аспекту узагальнюється набутий досвід виховання екологічної культури, що засвідчує глибинність реалізації державної програми розвитку краєзнавства в Україні. The article generalises the experience of cultural education considering the regional geography aspect. It...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2005
Main Author: Маньковська, Р.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2005
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6123
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 136-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859797819816148992
author Маньковська, Р.В.
author_facet Маньковська, Р.В.
citation_txt Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 136-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
description У статті з врахуванням краєзнавчого аспекту узагальнюється набутий досвід виховання екологічної культури, що засвідчує глибинність реалізації державної програми розвитку краєзнавства в Україні. The article generalises the experience of cultural education considering the regional geography aspect. It proves the profoundness of fulfilling the state program of the regional geography development in Ukraine.
first_indexed 2025-12-07T15:10:35Z
format Article
fulltext Краєзнавство 1-4, 2005 УДК 37.016:008 Маньковська Р.В. (м. Київ) КРАЕЗНАВЧИЙ АСПЕКТ В КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ (з досвіду викладання культурології) У статті з врахуванням краєзнавчого аспекту узагальнюється набутий досвід виховання еко- логічної культури, що засвідчує глибинність реалізації державної програми розвитку краєзнавства в Україні. Ключові слова: культурологічна освіта, наукові спрямування, освітній курс, охорона культур- ної спадщини, соціальне життя. Культурологічна освіта в Україні знаходить- ся в стадії формування. Як цілісний науковий напрямок і культурологія характеризується по- мітною мозаїчністю, неструктурованістю, недо- статнім рівнем синтезування своїх філософських, соціологічних, історичних і гуманітарних скла- дових, повільним визначенням соціальних функцій та пізнавальних цілей. В науковому та вузівському середовищу тільки розгортається дискусія з приводу об'єкта, предмета, принципів та категорій культурології. Потребує вирішення актуальна проблема чіткої диференціації світоглядного і емпіричного, інтерп- ретативного і доказового підходів до вивчення куль- тури, формування різних предметних та кваліфі- каційних профілів культурологічної освіти. В Україні напрямок вищої освіти із спеціаль- ності "культурологія", а також загальноосвітній курс культурології, включений як обов'язковий в цикл гуманітарних і соціально-економічних дисциплін навчальних планів усіх вузів по всім спеціальностям, і обмежується галуззю фундамен- тальних знань з теорії та історії культури. Слід зазначити, що елементи культурологіч- них знань включались в програми підготовки по ряду спеціальностей переважно філософської осві- ти в Радянському Союзі ще з 1960-х pp., разом з тим, культурологія як самостійна галузь знань не отримала поширення в радянській освітній системі. Пов'язано це з набагато ширшим її об'єктом досл- ідження, який до того ж не співпадає з жорсткими догматами марксистської ідеології. Лише в 1990-х pp., коли з навчальних програм були вилучені істо- ричний матеріалізм, науковий комунізм, з'явила- ся прогалина, яку необхідно було заповнити в га- лузі узагальнюючих знань про історичний досвід, актуальні теорії форм соціальної організації і регу- ляції діяльності людини в соціумі. Актуальним став напрямок по дослідженню суспільства і культури. Напрацювання, які були зроблені в 1960 - 1980-х pp. характеризувалися відсутністю цілісних теоретичних систем і явля- ли собою поєднання суперечливих конструкцій із елементів західної соціальної і культурної ан- тропології, веберовської і сорокінської соціології культури, дореволюційної культурно-історичної типології і ідей "євразійства", шпенглеровсько- тойнбіанських цивілізаційних теорій, біоетнічних концепцій Гумільова, радянської креативно-дієвої філософії культури, семантичної школи у філо- логії, семантично-герменевтичних студій в мис- тецтвознавстві тощо1. Такий еклектизм суттєво ускладнював зав- дання по створенню систематизованої програми з курсу культурології, який введений як загаль- ноосвітня дисципліна у всіх державних і недер- жавних вузах країни наприкінці 1990-х pp. по- чатку XXI ст. Окремо хотілось би зауважити, що курсом культурології механічно замінили дисципліну "українська і зарубіжна культура". Про рівно- цінність і доцільність такого кроку говорити зай- ве. Зрозуміло, що це специфічні курси, які ма- ють свої об'єкти, предмети дослідження, і логіч- но було б вивчати культурологію, опираючись на знання про історію зарубіжної культури. До того ж, через вкрай обмежену кількість годин, що виділяються на культурологію, українська куль- тура не отримує достатньо уваги. Останнім часом в Україні вийшли друком ряд підручників і посібників з культурології, кафед- рами культурології в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську та ін., роз- роблені робочі навчальні програми з курсу куль- турології2. Вони в більшій мірі культурософські, аніж культурологічні, в деяких з них відчутний соціологічний акцент, в них відображено стан сучасної української культурології. Під час розробки методичних і навчальних матеріалів з культурології слід враховувати її наукове структурування, виділення фундамен- тальної культурології, яка вивчає культуру з метою теоретичного та історичного пізнання цьо- го феномену, розробляє категорійний апарат, ме- тоди дослідження та прикладної культурології, що орієнтується на використання фундаменталь- них знань про культуру з метою прогнозування, проектування та регулювання актуальних куль- турних процесів, на розробку спеціальних техно- логій трансляції культурного досвіду і механізмів досягнення відповідності культурним нормам, що існують в соціальній практиці3. Серед складових прикладної культурології охорона культурної спадщини, музейництво і.крає- знавство,4 потужний потенціал яких необхідно активно використовувати в культурологічній Педагогіка і краєзнавство освіті.5 Культурологія як галузь знань покликана сформувати у студентів цілісну уяву про поняття "культура", розкрити його сутність як основного змісту соціального життя, акцентуючи увагу на оволодінні досягнень національної культури, зас- воїти загальний курс по історії культури, знати пам'ятки світової і вітчизняної спадщини. З цією метою в аудиторії відпрацьовуються базові концепції, теоретичні підвалини науки, по- зааудиторні заняття можуть проходити в музеях, де зберігаються унікальні пам'ятки матеріальної і духовної культури народу. Музейна педагогіка про- понує систему освітніх програм та технологій, спря- мованих АН поглиблення культурологічної освіти, інкультуризацію особистості, виховання патріотич- них почуттів. На початку XXI ст. чітко утверди- лась пізнавально-освітня функція музею, він став провідним культурним центром, багатофункціо- нальним осередком. Концепцію "живого музею", "дослідної лабораторії" розвивали на початку XX ст. Ф.Шмідт, В.Дубровський, Ф.Ернст та ін. Широкі можливості по вивченню культури закладені в краєзнавчих збірках. Музеї краєзнав- чого профілю об'єднують археологічні, геологічні, природничі, нумізматичні, історико-докумен- тальні, етнографічні, мистецькі та ін. Колекції. Через культурні здобутки краю яскраво про- слідковується особливості, специфічні риси націо- нальної культури, які можна розглянути в кон- тексті розвитку світового культурного процесу. В краєзнавчих музеях зберігаються пам'ятки первісної культури. Лише в музеях ми маємо мож- ливість познайомитися з ними. Так, Чернівець- кий краєзнавчий музей представляє залишки житла первісних людей (неандертальців), датовані близько 50 тис. років до н.е., знайдені в с.Моло- дове Сокирянського району, згодом при будів- ництві Дністровської ГЕС село потрапило в зону затоплення, а давня стоянка зникла під водою. В експозиції вміщено унікальні пам'ятки культури Буковини. Археологічні знахідки зарубенецької, черняхівської культур, карпатських курганів ви- явлені більш ніж як у 150 місцях краю, що є пе- реконливим доказом проживання слов'янських племен в Північній Буковині. Серед унікальних експонатів глиняний посуд, ранньослов'янська піч- кам'янка кінця І тис. до н.е. тощо. Колекціями світового значення скіфського та сарматського періодів володіє Вінницький крає- знавчий музей, вони були предметно відкриті археологами в 1984 - 1992 pp. і демонструють характерний для цієї доби культурний стиль - "скіфський звіриний стиль". Зокрема, в 1986 р. біля с.Гордіївна Тростянецького району знайде- но найдавніше золото України (епохи бронзи, вік гордіївських курганів 3,5 тис. років), а також бронзові ножі, браслети, що вражають досконал- істю ливарної справи. Створений в 1918 р. Черкаський краєзнав- чий музей представляє унікальну грецьку мар- мурову вазу (III ст. до н.е.) із могильника побли- зу с.Бахуса, що свідчать про впливи античної культури на українських землях. Також знахід- ки черняхівської культури (II - V) із могильника поблизу с.Матусів Полянського району та ін. Слід відзначити плідну роботу черкащан по розбудові музейної справи області. їхніми зусиллями відкриті музеї "Кобзаря" в Черкасах, І.Ле в Го- родищі, Т.Г.Шевченка в с.Шевченково та Будищі, художника І.Падалки у м.Драбові, М.Стариць- кого в с.Клещенцях, І.Піддубного в с.Красенівці та ін. За вагомий внесок у розвитку краєзнавчо- го руху колектив музею в 1993 р. був відзначе- ний Правлінням Всеукраїнської спілки краєз- навців премією ім.Дмитра Яворницького. Відомості про давню культуру на українсь- ких землях містять і районні музеї. У Василькі- вському краєзнавчому музеї експонуються речі із Мар'янівського кургану Переп'ятихи, в розкоп- ках якого в 1846 р. брав участь Т.Г.Шевченко. Однією з найкращих в Україні колекцій міне- ралів-самоцвітів фахівці вважають музей мінералів у м.Володарськ-Волинському на Житомирщині. Музей діє з 1950 p., проте збірка формувалась ще з початку XX ст. В експозиції представлені найбільший берил вагою 66 кг, топази, кварци, пегматити, що мають спеціальні імена і занесені у фахові міжнародні видання, неодноразово пред- ставляли Україну на міжнародних виставках. Об'єктом культурологічних досліджень висту- пають історико-документальні колекції стародруків українських музеїв. Наукові фонди музеїв Києва, Харкова, Одеси, Львова, Дніпропетровська та ін. Можна вважати справжніми науковими лаборато- ріями по дослідженню історико-культурної спад- щини нашого народу. Лише в Білоцерківському краєзнавчому музеї (створений в 1924 р.) збірка документальних матеріалів нараховує 13 тис. при- мірників. Серед них: стародруки Києво-Печерсь- кої Лаври XVIII - XIX ст. Особливий інтерес пред- ставляє Біблія Києво-Печерської Лаври 1758 p., на титульному листі якої зображено Успенський Со- бор, дзвіницю та приміщення лаврської типографії. Найдавнішим стародруком є Євангеліє 1636 р. дру- карні Львівського братства. Ці та інші книги є зраз- ком розвитку українського книгодрукування, па- м'ятками ілюстрованої гравюри того часу, а їх оп- рави — справжніми витворами мистецтва. Цінні документи зберігаються в Роменсько- му краєзнавчому музеї (відкритий 1920 р.) на Сумщині. Серед стародруків XVIII - XIX ст. - численні статистичні відомості про економіку, культуру і побут Роменського повіту в XIX - поч. XX ст., місцеві періодичні видання про життя краю з 1906 р. до сучасності. В Лохвицькому краєзнавчому музеї ім.Г.Сковороди (створений 1919 р.) на Полтавщині серед документів пред- ставлено унікальний експонат - реєстр кріпаків Лохвицького повіту за 1835 р., у якому занесено понад 2 тис. прізвищ та ін. Важливим напрямком культурологічних дос- ліджень є інтелектуальна історія, яка вивчає життєвий та творчий шлях визначних особистос- тей, тому необхідно до архівних джерел долуча- ти матеріали меморіальних, історичних, краєз- навчих музеїв. Так, в Лохвицькому краєзнавчо- Краєзнавство 1-4, 2005 t І ї му музеї зберігаються матеріали Піроцького Ф.А. - винахідника в галузі електротехніки, автора першого в світі проекту гідроелектростанції, пер- шопрохідця у створенні і випробуванні електрич- ного трамваю; Кайданова Я.К. - ветеринарного лікаря і фармаколога, організатора вищої вете- ринарної освіти в Росії XIX ст. та ін. Обухівсь- кий музей зберігає особисті речі та документи видатних постатей України Г.Косинки та А.Ма- лишка. Зокрема, щоб повніше відчути пережи- вання автора "Пісні про рушник" слід побачити цю раритетну річ - вишитий з обох боків обухі- вський рушник, на якому зображено древо жит- тя. Згодом, вже нащадки А.Малишка внесли фрагмент рушника в герб міста6. Це лише окремі приклади із багатого музейного фонду України, який необхідно активно включати до культурологічної освіти. Краєзнавчий аспект вив- чення культурології сприятиме поглибленню змістов- ності навчального процесу духовному зростанню мо- лоді. Варто було б в навчальні програми ввести для всіх спеціальностей культурологічну практику в му- зеях, залучати студентів до участі в археологічних, етнографічних екскурсіях, дослідження історико- культурних пам'яток, що дозволить розвивати загаль- ну художню культуру і творчий потенціал студента7. Потенціал краєзнавчих музеїв слід викорис- товувати у вигляді спецпрактикумів для підго- Приміткй 1. Иконников С.Н. История культурологии. Идеи и судьбы. - СПб., 1996. - С. 18; Алек сандрова Е.Я., Быховская И.Н. Куль турологические опыты. - М., 1996. - С. 27. 2. Культурологія. Навч. Посібник, (за ред. В.М.Пічі). - Львів, 2003. - 235 с; Культуро логія. Навч. Посібник. - К.: Видавничій дім. "КМ Академія", 2003. - 313 с; Бокань В. Культурологія. Навч. Посібник. - К.: МАУП, 2000. - 136 с; Корженівський А.С., Смо ленський В.І. Культурологія. Навч. Посіб ник. - Кам'янець-Подільський, 2001. - 289с; Леонтьева В.Н. Культурологический про цесе. - X., 2002. - 248 с; Павленко Ю.В. Істо рія світової цивілізації. Навч. Посібник. - К., 2000. - 458 с; Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія. Навч. Посіб ник. - К., 2003. - 386 с; Маньковська Р.В. Робоча навчальна програма з дисципліни "Культурологія". - К., 2005. - 34 с 3. Морфология культуры. Структура и дина мика. - М., 1994. - с. 34. 4. Флиер А.Я. Современная культурология: объект, предмет, структура. // Общественные науки и современность. - 1997. - №2. - С. товки спеціалістів-культурологів. Адже культу- ролог не лише теоретик і знавець історії культу- ри, йому необхідно володіти практичними нави- ками етнографів, археологів, фольклористів тощо. Саме з таких позицій підходив науково-викла- дацький колектив Міжрегіональної академії уп- равління персоналом, до складу якого входив автор цих рядків, при розробці концепції і доку- ментації по акредитації спеціальності "культу- рологія" у вузі. Навчальним планом поряд з тео- ретичними, спеціальними дисциплінами перед- бачались практики в школі для засвоєння теоре- тичних основ викладання культурології, етно- культурологічні, художньо-культурологічні, соц- іально-культурологічні практики в музеях, виїз- них експедиціях, знайомство з діяльністю зак- ладів системи управління, охорони культури, рекреативної галузі тощо. Стан культурологічної освіти тісно пов'яза- ний із розвитком культурологічних знань в Ук- раїні. На шляху по його вдосконаленню необхід- но використовувати різні методи, зокрема, залу- чення потенціалу краєзнавчих музейних осе- редків, які популяризують унікальні пам'ятки з історії та культури рідного краю. Краєзнавчий аспект у вивченні культурології розширить при- кладний характер дисципліни, сприятиме ефек- тивному засвоєнню її теоретичних підвалин. 47 - 48.; Культурология. XX век. - М., 1997.-с. 248. 5. Воронкова Л.П. Новые горизонты культуро логического образования. // Новые го ризонты культурологии. Вып 1 . — М., 2001 - С. 3-4.; Коссова И.М. Музей, образование, культура. Тенденции и перспективы на рубеже тысячелетий. // Музей, образование, культура. Процессы интеграции. Вып. 2. - М., 1999. -с. 6. 6. Лохвицький краєзнавчий музей ім. Г.С.Ско вороди. Путівник. - Харків, 1973; Лохвицька ратушна книга II Пол. XVIII ст. - К., 1986; Стародуб О.В. Культура рідного краю. - К., 1994; Костриця М.Ю. Рідний край. - Житомир, 1994; Васильків - наше місто. - Васильків, 1998; Диброва Г.В., Нелин А.П. Ромны. - Харьков, 1986. 7. Матвеева Т.А. Система практик в культуроло гическом образовании. // Культурологические исследования. - СПб., 2002. - С. 228 - 229; Диалог в образовании. Российско-шведский опыт. - СПб., 1999. - С. 14 - 15; Теория и методика обучения культурологии. // Культура России и Скандинавии: учебно-методическое пособие. - СПб., 2001. - С. 36 - 37. Summary; The article generalises the experience of cultural education considering the regional geography aspect. It proves the profoundness of fulfilling the state program of the regional geography development in Ukraine. Key words: cultural education, scientific direction, education cause, preserving of the cultural inheritance, social life.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6123
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn ХХХХ-0001
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:10:35Z
publishDate 2005
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Маньковська, Р.В.
2010-02-18T12:51:23Z
2010-02-18T12:51:23Z
2005
Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології) / Р.В. Маньковська // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 136-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
ХХХХ-0001
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6123
37.016:008
У статті з врахуванням краєзнавчого аспекту узагальнюється набутий досвід виховання екологічної культури, що засвідчує глибинність реалізації державної програми розвитку краєзнавства в Україні.
The article generalises the experience of cultural education considering the regional geography aspect. It proves the profoundness of fulfilling the state program of the regional geography development in Ukraine.
uk
Інститут історії України НАН України
Педагогіка і краєзнавство
Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
Краеведческий аспект в культурологическом образовании Украины (из опыта преподавания культурологии)
Regional geography aspect in the cultural education in Ukraine (based on the experience)
Article
published earlier
spellingShingle Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
Маньковська, Р.В.
Педагогіка і краєзнавство
title Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
title_alt Краеведческий аспект в культурологическом образовании Украины (из опыта преподавания культурологии)
Regional geography aspect in the cultural education in Ukraine (based on the experience)
title_full Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
title_fullStr Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
title_full_unstemmed Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
title_short Краезнавчий аспект в культурологічній освіті України (з досвіду викладання культурології)
title_sort краезнавчий аспект в культурологічній освіті україни (з досвіду викладання культурології)
topic Педагогіка і краєзнавство
topic_facet Педагогіка і краєзнавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6123
work_keys_str_mv AT manʹkovsʹkarv kraeznavčiiaspektvkulʹturologíčníiosvítíukraínizdosvíduvikladannâkulʹturologíí
AT manʹkovsʹkarv kraevedčeskiiaspektvkulʹturologičeskomobrazovaniiukrainyizopytaprepodavaniâkulʹturologii
AT manʹkovsʹkarv regionalgeographyaspectintheculturaleducationinukrainebasedontheexperience