Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита
За результатами датування цирконів з допомогою методів твердофазної мас-спектрометрії та спектрометрії вторинних іонів визначено U-Pb ізотопний вік порід Прутівського (1777,0 ± 4,7 млн рр.) та Каменського (1788 млн рр.)
 масивів, а також Томашгородської дайки (1790,3 ± 4,3 млн рр.). Ці резул...
Saved in:
| Published in: | Мінералогічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61236 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита / Л.В. Шумлянський, О.А. Белоусова, С.-О. Елмінг // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860026234300268544 |
|---|---|
| author | Шумлянський, Л.В. Белоусова, О.А. Елмінг, С.-О. |
| author_facet | Шумлянський, Л.В. Белоусова, О.А. Елмінг, С.-О. |
| citation_txt | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита / Л.В. Шумлянський, О.А. Белоусова, С.-О. Елмінг // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мінералогічний журнал |
| description | За результатами датування цирконів з допомогою методів твердофазної мас-спектрометрії та спектрометрії вторинних іонів визначено U-Pb ізотопний вік порід Прутівського (1777,0 ± 4,7 млн рр.) та Каменського (1788 млн рр.)
масивів, а також Томашгородської дайки (1790,3 ± 4,3 млн рр.). Ці результати свідчать про відсутність генетичних
зв’язків між зазначеними више породами та породами букинського комплексу, що ставить під сумнів перспективи нікеленосності останнього. Згідно з отриманими даними пропонується виділити у Кореляційній хроностратиграфічній схемі раннього докембрію Українського щита томашгородський комплекс у складі високонікелевих
дайкових долеритів, Прутівського та Каменського масивів з віком формування у 1780—1790 млн рр. Від виділення кам’янського та прутівського комплексів пропонується відмовитись.
По результатам датирования цирконов, проведенного с помощью методов твердофазной масс-спектрометрии и спектрометрии вторичных ионов определены U-Pb изотопный возраст пород Прутовского
(1777,0 ± 4,7 млн лет) и Каменского (1788 млн лет) массивов, а также Томашгородской дайки (1790,3 ± 4,3 млн
лет). Эти результаты свидетельствуют об отсутствии генетической связи между названными выше породами и
породами букинского комплекса, что ставит под сомнение никеленосность последнего. В соответствии с новыми данными авторы предлагают выделить в Корреляционной хроностратиграфической схеме раннего докембрия Украинского щита томашгородский комплекс в составе высоконикелевых дайковых долеритов, Прутовского и Каменского массивов, возраст формирования которых 1780—1790 млн лет. От выделенных сейчас каменского и прутовского комплексов предлагается отказаться.
Zircons separated from the Prutivka and Kamenka layered intrusions as well as from the Tomashgorod dolerite
dyke were investigated by means of thermal-ionization mass-spectrometry and secondaryion mass-spectrometry.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:49:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
УДК 621.039.86 + 551.72 (477.42/.81)
Л.В. Шумлянський, О.А. Белоусова, С.[О. Елмінг
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ
ГАБРО[ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ ПІВНІЧНО[ЗАХІДНОГО
РАЙОНУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
За результатами датування цирконів з допомогою методів твердофазної мас5спектрометрії та спектрометрії вто5
ринних іонів визначено U5Pb ізотопний вік порід Прутівського (1777,0 ± 4,7 млн рр.) та Каменського (1788 млн рр.)
масивів, а також Томашгородської дайки (1790,3 ± 4,3 млн рр.). Ці результати свідчать про відсутність генетичних
зв’язків між зазначеними више породами та породами букинського комплексу, що ставить під сумнів перспекти5
ви нікеленосності останнього. Згідно з отриманими даними пропонується виділити у Кореляційній хроностра5
тиграфічній схемі раннього докембрію Українського щита томашгородський комплекс у складі високонікелевих
дайкових долеритів, Прутівського та Каменського масивів з віком формування у 1780—1790 млн рр. Від виділен5
ня кам’янського та прутівського комплексів пропонується відмовитись.
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
MINERALOGICAL JOURNAL
(UKRAINE)
Вступ. Автори роботи [10] виділили в межах
Північно5Західного району Українського щи5
та (УЩ) трапову (габро5долеритову) асоціацію
у складі трьох формацій: 1 — габро5долерито5
вої (Прутівський масив та дайки кайнотипних
долеритів); 2 — сублужної олівін5габрової
(розвинуті в межах Букинського плутону та
Красногорсько5Житомирської зони дайки
сублужного олівінового габро, віднесені до
стрибізького комплексу [9]); 3 — перидотит5
габро5анортозитової, до якої належить повно5
диференційований Каменський інтрузив. Вік
порід асоціації визначався на рівні 2 млрд рр.,
оскільки досі існувало лише одне визначення
U5Pb ізотопного віку цирконів, виділених з
порід Прутівського масиву, що дорівнював
1990 ± 5 млн рр. і співпадав з віком Букинсь5
кого плутону [3]. Саме це визначення спону5
кало стверджувати спорідненість Букинського
плутону та нікеленосного Прутівського маси5
ву, що дозволяло значно розширити перспек5
тиви сульфідної нікеленосності Північно5
Західного району УЩ. Втім відомо, що дайки
олівін5габрової формації перетинають породи
Букинського масиву і, отже, є більш молоди5
ми; крім того, дайки прутівського комплексу
(зокрема, Томашгородська) січуть породи ос5
ницького комплексу, хоча в Кореляційній хро5
ностратиграфічній схемі [2] прутівський ком5
плекс є більш давнім.
Отже, геологічні відомості свідчать про
більш молодий вік габро5долеритової асоціації
(в тому обсязі, в якому її виділяють автори
[10]) по відношенню до Букинського плутону,
в той час як єдине наявне на даний час U5Pb
датування вказує на їхній однаковий вік. Ця не5
відповідність геологічного положення та віку
призвела до заперечення самого факту існу5
вання асоціації. Так, І.Б. Щербаков відносив
до прутівського комплексу масиви5сателіти
Букинського плутону (Годиха, Залізняки та
ін.), а також Каменський масив [11]. Розгля5
даючи габро5долеритову асоціацію, І.Б. Щер5
баков заперечує включення до її складу Пру5
тівського та Каменського масивів на тій під5
ставі, що вони обидва містять монцонітоїди
та відзначаються високою магнезіальністю.
Проте насправді монцонітоїди у складі обох
масивів відсутні, а висока магнезіальність де5
яких порід пояснюється їх диференційова5
ністю — високомагнезіальними є не вихідні
розплави, які за складом відповідають дайко5
вим породам габро5долеритової формації, а
© Л.В. Шумлянський, О.А. Белоусова,
С.5О. Елмінг, 2008
збагачені на олівін кумулати. Втім, як справед5
ливо зазначав І.Б. Щербаков, "не все гаразд з
віком" [11, с. 95] асоціації. Якщо приймати йо5
го в 1990 млн рр., як було визначено авторами
роботи [3], то дійсно важко називати трапами
породи, що розвивались в орогенних умовах
активної континентальної окраїни.
Отже, можливо, проблема полягає не у не5
правильному визначенні формаційної належ5
ності порід, віднесених до габро5долеритової
асоціації, а в помилковому визначенні їхнього
віку? В роботі [6] було показано, що за ізотоп5
ними характеристиками породи Прутівського
і Букинського масивів помітно різняться між
собою і, очевидно, мають різне походження.
Крім того, Sm5Nd ізохрона, побудована для
порід Прутівського масиву, хоча і відрізнялась
низькою якістю з причини малих варіацій
Sm/Nd співвідношення, тим не менш вказува5
ла на більш молодий, ніж 1990 млн рр., вік ма5
сиву. Аналогічні результати були отримані і
для дайок габро5долеритів та представників
олівін5габрової формації. Всі ці факти поста5
вили під сумнів правильність визначення віку
Прутівського масиву. Для розв’язання цієї
проблеми нами було проведене опробування
пробуреної в межах Прутівського масиву нової
св. № 268 (інт. 91—112,5 м) з метою виділити
та дослідити циркони. Також була опробува5
на Томашгородська дайка. Керн Каменського
масиву, на превеликий жаль, не зберігся, але
в колекції К.В. Когута вдалось розшукати
декілька валових фракцій сульфідів з по5
рід масиву, одна з яких містила циркон (пр.
3502/704). Крім того, була знайдена оригіналь5
на проба циркону (св. 69, гл. 172,7— 174,3),
для якої отримано вік в 1990 млн рр. [3]. Серед
усіх згаданих проб лише зі зразків Томашго5
родської дайки циркони були виділені у кіль5
кості, достатній для датування за методом
твердофазної мас5спектрометрії (TIMS) по
мультизернових наважках. Всі інші проби міс5
тили від 10 до 25 зерен циркону, що унемож5
ливлювало їх датування в цей спосіб. Такі малі
фракції досліджувались за допомогою методу
мас5спектрометрії вторинних іонів (SIMS),
який дозволяє визначати вік не лише пооди5
ноких кристалів, а навіть окремих ділянок
мінеральних зерен.
Методика досліджень. Авторами були відіб5
рані великі (по декілька десятків кілограм)
проби крупно5 та гігантозернистих відмін габ5
роїдів (так звані габро5пегматити) Прутівсько5
го масиву та Томашгородської дайки. В лабо5
раторії Інституту геохімії, мінералогії та рудо5
утворення ім. М.П. Семененка НАН України
проби дрібнили до фракції 0,5 мм, після чого
важку фракцію збагачували на концентра5
ційному столі. Циркон, виділений з важкої
фракції, був розділений відповідно до своїх
електромагнітних властивостей. Для подаль5
ших досліджень використовували лише не5
магнітну фракцію.
Старі проби (69/172,7—174,3 — Прутівсь5
кий інтрузив та 3502/704 — Каменський ма5
сив) оброблялись раніше в тій самій лабора5
торії за подібною методикою.
З проб цирконів Томашгородської дайки під
бінокулярним мікроскопом вручну відбирали
невеликі (по 10—15 зерен кожна) наважки,
складені найменш зміненими кристалами без
сторонніх включень і тріщин. У лабораторії
Шведського природознавчого музею (Natur�
historiska Riksmuseet) ці циркони промивали у
розведеній соляній кислоті та воді, після чого
розташовували в тефлонових мікрокапсулах і
додавали до них змішаний 205Pb—233–236U
трасер. Зразки розчиняли в суміші кислот
HF : HNO3 в автоклаві за температури 205 °C
протягом семи днів. Отриманий розчин випа5
ровували та заново розчиняли в соляній кис5
лоті. Уран та свинець виділяли за стандартною
іонно5обмінною процедурою з використан5
ням води та соляної кислоти. Виділені чисті
солі свинцю та урану аналізували на мас5
спектрометрі Finnigan MAT5261.
Малі наважки цирконів, яких не було дос5
татньо для дослідження за методом твердофаз5
ної мас5спектрометрії, вивчали за допомогою
мас5спектрометрії вторинних іонів. Для цього
серед наявних зерен під бінокулярним мікро5
скопом вибирали групу з 3—12 кристалів, най5
більш придатних для ізотопних досліджень.
Кристали занурювали в епоксидну смолу,
пришліфовували, після чого досліджували під
сканувальним електронним мікроскопом, об5
ладнаним катодолюмінесцентною пристав5
кою. Така процедура дозволяє виявити внут5
рішні неоднорідності (зональність, наявність
успадкованих ядер тощо) в будові кристалів.
Після цього циркон аналізували на мас5спект5
рометрі вторинних іонів з високою розділь5
ною здатністю Cameca ims1270 (консорціум
NORDSIM, Швецький природознавчий музей,
м. Стокгольм). Деталі аналітичної процедури
описані в роботі [13].
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 59
Окрім того, у цирконах з проб Томашго5
родської дайки та Прутівського масиву, а та5
кож (для порівняння) в двох пробах цирконів з
порід Букинського плутону в лабораторії
GEMOC (Університет Macquarie, Сідней, Ав5
стралія) методом LA�ICP�MS (лазерна абляція
з мас5спектрометрією індуктивно5пов’язаної
плазми) досліджували мікроелементний склад.
Деталі аналітичної процедури докладно вик5
ладені в роботі [12].
Опис цирконів. Томашгородська дайка розк5
рита декількома кар’єрами ("Пщелі" біля с.м.т.
Томашгород, два невеликих кар’єри поблизу
с. Олександрівка), з кожного з яких було відіб5
рано по одній пробі крупнозернистих габро5
їдів, що є комагматичними до дрібно5серед5
ньозернистих долеритів дайки (035Т8 — кар’єр
"Пщелі", 035ОЛ2 — закинутий кар’єр поблизу
с. Олександрівка та 065Е17 — невеликий кар’єр,
що діє там само). Циркони всіх проб безбарвні
або ж забарвлені у рожево5коричнюватий
колір, прозорі. Досліджені нами зерна являли
собою дрібні (~0,1 мм) уламки більш крупних
кристалів. Форма зерен переважно видовже5
но5призматична, іноді зберігаються дипірамі5
дальні верхівки кристалів (рис. 1). Зональність
проявлена дуже слабо, в більшості зерен вза5
галі не спостерігалась. Нерідко відзначаються
розташовані паралельно видовженню крис5
талів циркону вростки сторонніх мінералів
(рис. 2). У різній кількості у всіх зазначених
пробах зафіксований баделеїт, репрезентова5
ний дуже добре сформованими видовженими
таблитчастими кристалами кавового кольору.
Цей мінерал ми не аналізували.
Циркони Прутівського інтрузиву, виділені з
пр. 69/172,2—174,3 [3] та з нашої пр. 268,
помітно різняться між собою за зовнішнім
виглядом та геохімічними характеристиками
(див. нижче). Циркони з пр. 69/172,2—174,3
(рис. 3) практично безбарвні, прозорі, ізомет5
ричні до короткопризматичних, характеризу5
ються сильним алмазним блиском. Розмір
кристалів становить 0,1—0,2 мм. В катодних
променях (рис. 4) спостерігається помітна лю5
мінесценція, яка дозволяє виявити зональ5
Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ, О.А. БЕЛОУСОВА, С.�О. ЕЛМІНГ
60 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
Рис. 1. Циркони, виділені з порід Томашгородської
дайки (пр. 035Т8). Ширина поля зору близько 1 мм
Рис. 2. Зображення цирконів, виділених з порід То5
машгородської дайки (пр. 035Т8) у відбитих електро5
нах (зверху) та катодних променях (знизу)
ність, іноді — секторіальну, багато дрібних мі5
неральних включень. Кристали часто мають
індукційні грані.
Циркони з пр. 268 дещо більші — їхній
розмір нерідко перевищує 0,2 мм. Кристали
помітно забарвлені у буруватий колір, призма5
тичні до видовжено5призматичних, з чітко ви5
раженими пірамідальними верхівками, ідіо5
морфні (рис. 5). Зональність практично від5
сутня, у катодних променях люмінесценція не
проявлена (рис. 6). Включення також прак5
тично відсутні.
Циркони Каменського масиву репрезенто5
вані дрібними (< 0,1 мм) кутастими уламками.
Забарвлені у яскраво5червоний колір, не зо5
нальні, не люмінесцентні (рис. 7).
Геохімічні особливості цирконів. Нами було
досліджено вміст широкого кола елементів у
цирконах, виділених з проб 035Т8 (Томашго5
родська дайка) та 268 (Прутівський масив)
(табл. 1). В цирконах з інших проб визначали
лише вміст урану і торію (табл. 2).
Найбільш характерною особливістю цирко5
нів Прутівського масиву та Томашгородської
дайки є дуже високий вміст фосфору (>330 г/т)
та ітрію (>1400 г/т в цирконах Прутівського
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 61
Рис. 3. Циркони, виділені з пр. 69/172,2—174,3
Рис. 4. Зображення цирконів, виділених з пр.
69/172,2—174,3 у відбитих електронах (ліворуч) та ка5
тодних променях (праворуч)
Рис. 5. Циркони, виділені з пр. 268 (Прутівський ма5
сив)
падає з віком Букинського масиву, можна при5
пустити, що досліджені авторами роботи [3]
циркони насправді були виділені з порід Бу5
кинського плутону і віднесені до Прутівського
помилково.
Циркони Каменського масиву практично
не містять торію (~1 г/т) та містять мало урану
(~100 г/т), що різко відрізняє їх від цирконів з
інших масивів габро5долеритової асоціації.
Результати U�Pb датування цирконів. Цирко5
ни з пр. 69/172,2—174,3 виявились практично
конкордантними з віком кристалізації близь5
ко 1980 млн рр. (рис. 9), що відповідає отрима5
ним раніше результатам [3] і співпадає з віком
кристалізації Букинського плутону. В той же
час циркони, виділені з нашої проби (268)
порід Прутівського інтрузиву, виявились знач5
но молодшими. З виконаних нами чотирьох
аналізів два є практично конкордантними, в
той час як інші два — значною мірою дискор5
дантними. Вік, отриманий за лінією регресії,
проведеною через всі чотири точки (рис. 9,
10), становить 1777,0 ± 4,7 млн рр.; нижній пе5
ретин співпадає із сучасністю.
Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ, О.А. БЕЛОУСОВА, С.�О. ЕЛМІНГ
62 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
Рис. 6. Зображення цирконів, виділених з пр. 268
(Прутівський масив) у відбитих електронах (ліворуч)
та катодних променях (праворуч)
Рис. 8. Вміст урану та торію в
досліджуваних цирконах: 1 —
Прутівський інтрузив, пр.
268 (за даними LA�ICP�MS);
2 — те саме (за даними
SIMS); 3 — пр. 69/172,2—
174,3 (за даними SIMS); 4 —
Букинський масив (за дани5
ми LA�ICP�MS); 5 — Томаш5
городська дайка (за даними
LA�ICP�MS); 6 — те саме (за
даними SIMS); 7 — Каменсь5
кий масив (за даними SIMS)
Рис. 7. Циркони, виділені з пр. 3502/704 (Каменський
масив)
масиву та 2860 г/т — Томашгородської дайки).
Іншими характерними ознаками цирконів То5
машгородської дайки є дещо підвищений
вміст Та (>2 г/т), Nb (>3) та Pb (> 100).
Особливістю цирконів з порід Прутівського
масиву (пр. 268) та Томашгородської дайки є
високий (особливо в порівнянні з цирконами
Букинського масиву) вміст урану та торію
(рис. 8). Циркони пр. 69/172,2—174,3 містять
уран та торій на рівні цирконів Букинського
масиву. Беручи до уваги також той факт, що
за цією пробою було отримано вік, що спів5
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 63
Рис. 9. Розподіл цирконів з порід Прутівського масиву
на діаграмі в координатах 207Pb/206Pb — 238U/206Pb.
Циркони, виділені з пр. 69/172,2—174,3 — ~1980, з
пр. 268 — 1777 млн рр.
Рис. 12. Діаграма з конкордією для цирконів з порід
Томашгородської дайки. На діаграму винесено всі от5
римані результати (табл. 2)
Рис. 13. Діаграма з конкордією для цирконів з порід
Томашгородської дайки. На діаграмі лише найбільш
якісні результати (табл. 2)
Рис. 14. Ізохрона, побудована для порід габро5долери5
тової асоціації в Rb5Sr ізотопній системі
Рис. 10. Діаграма з конкордією для цирконів з порід
Прутівського масиву, пр. 268
Рис. 11. Діаграма з конкордією для цирконів з порід
Каменського масиву
Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ, О.А. БЕЛОУСОВА, С.�О. ЕЛМІНГ
64 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
Номер
проби
P Ti Fe Cu Zn Ga Sr Y Sn La Ce Pr
035T8
268
ПТ52505
ПНР51505
1156,5
404,2
1461,7
974,0
521,0
442,8
1334,4
962,1
701,2
1611,6
1085,3
481,5
331,9
1049,5
339,1
171,4
135,3
116,9
186,2
183,9
138,0
191,3
190,7
509,7
151,4
147,5
188,8
115,5
163,6
163,1
177,8
162,2
9,2
9,0
9,3
8,1
3,5
10,6
11,8
6,5
7,9
7,7
8,1
8,1
7,8
4,7
8,6
10,9
9,5
8,2
8,0
16,5
7,3
12,9
15,7
16,1
8,9
10,7
13,2
9,7
10,0
10,9
9,9
8,5
280,6
68,7
514,5
381,1
176,4
161,8
555,8
520,9
430,5
902,3
552,7
119,0
121,8
495,7
75,3
160,1
3,6
6,1
<3,0
38,4
3,9
7,7
<2,4
209,9
8,5
4,3
3,8
<2,5
<2,0
4,2
<2,4
3,9
0,6
0,7
0,6
0,5
0,5
0,6
0,6
0,7
0,8
0,6
0,5
0,3
0,6
1,4
0,4
1,4
0,4
0,7
0,5
0,7
0,5
0,5
0,6
2,2
0,6
0,5
0,6
0,4
0,4
0,5
0,7
0,5
4,6
3,6
3,3
3,0
3,5
2,9
3,0
2,9
3,0
3,2
2,7
2,8
3,8
2,3
0,6
1,3
0,5
0,5
0,3
0,3
0,2
0,3
0,3
0,3
0,3
2,1
2,7
2,6
2,2
2,5
2,6
2,4
0,2
0,1
0,2
0,1
0,2
0,2
0,2
0,2
0,1
0,2
0,2
0,1
0,2
0,3
0,2
0,4
0,2
0,1
0,1
0,1
0,1
0,2
0,2
12,6
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
0,1
0,2
0,1
1,5
0,7
1,6
1,2
1,0
0,6
1,8
1,2
1,0
2,0
1,2
0,6
0,4
1,8
0,5
0,5
0,3
0,2
0,2
0,2
0,2
0,2
0,3
3,2
0,2
0,1
0,2
0,1
0,1
0,1
0,2
0,1
14765
5007
13700
9670
4595
3537
14987
9678
7170
17740
9569
4984
2866
11373
2390
1417
557
853
573
584
438
670
1545
568
1146
410
748
283
503
485
600
509
63,5
37,4
61,5
55,2
67,7
59,2
53,4
53,1
46,5
59,7
55,0
37,1
50,9
58,6
61,5
57,3
66,0
78,8
137,1
130,9
101,7
117,1
127,0
138,0
100,0
39,6
50,0
46,6
42,3
48,5
51,2
45,2
0,4
0,1
0,2
0,1
0,1
0,1
0,8
0,1
0,3
0,4
0,2
0,1
0,1
0,5
0,5
1,0
0,3
0,3
0,2
1,0
0,0
0,3
0,0
7,2
0,5
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
137,9
17,9
76,7
56,8
41,8
14,1
102,4
72,1
32,6
183,4
54,3
27,2
16,3
79,6
50,8
36,0
13,4
11,8
18,9
17,0
13,1
11,3
14,3
42,9
19,0
8,3
11,4
6,3
7,1
10,1
9,9
8,1
2,9
0,7
1,9
1,3
0,4
0,5
2,9
1,2
1,1
3,1
1,3
0,7
0,4
1,0
1,5
1,4
0,2
1,0
0,3
1,6
0,0
0,5
0,5
5,1
0,7
0,0
0,2
0,0
0,0
0,0
0,1
0,0
Таблиця 1. Хімічний склад цирконів, виділених з порід Томашгородської дайки (пр. 03�Т8), Прутівського (пр. 268) та
Циркони Каменського масиву дали дис5
кордантні результати. Лінія регресії, проведе5
на через всі три отримані аналізи, перетина5
ється з конкордією в точці, яка відповідає віку
в 1788 млн рр. (рис. 11).
Для Томашгородської дайки отримано ве5
лику кількість ізотопно5геохімічних даних: за
допомогою методу твердофазної мас5спектро5
метрії було проаналізовано дві наважки крис5
талів циркону, складені приблизно 10 зернами
кожна, методу мас5спектрометрії вторинних
іонів — одиничні циркони з проб 035Т8,
035ОЛ2, 065Е17 (табл. 2).
Всі U5Pb дані, винесені на діаграму з конкор5
дією, дають вік формування в 1787 ± 12 млн
рр. (рис. 12). Більшість з отриманих точок є
конкордантними; ступінь дискордантності
зростає зі збільшенням в цирконах вмісту то5
рію та урану. Вилучення з діаграми дискор5
дантних точок (в яких U5Pb ізотопна система
є, очевидно, порушеною внаслідок метамікти5
зації) дозволяє визначити вік кристалізації
порід Томашгородської дайки з більш висо5
кою точністю — 1790,3 ± 4,3 млн рр. (рис. 13).
Ізотопний склад Nd та Sr. Відомості про ізо5
топний склад Nd та Sr в деяких з представ5
ників габро5долеритової асоціації наведені в
роботах [5, 6]. Всю сукупність проаналізова5
них проб (25 зразків), що репрезентують всіх
представників габро5долеритової асоціації
(Прутівський та Каменський масиви, Томаш5
городська дайка, дайки долеритів та сублуж5
ного олівінового габро) винесено на ізохронні
діаграми в системах Rb5Sr (рис. 14) та Sm5Nd
(рис. 15). Ізохрона, побудована в Rb5Sr сис5
темі, дає вік в 1772 ± 39 млн рр., який добре
збігається з U5Pb даними по цирконах. Ця ізо5
хрона значною мірою контролюється однією
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 65
Nd Sm Eu Gd Dy Ho Er Yb Lu Hf Ta Nb Pb Th U
42,7
11,2
30,5
21,5
6,2
7,1
43,8
20,5
15,8
49,7
21,2
12,3
6,3
14,4
17,0
15,6
2,1
11,5
2,9
17,4
0,7
5,6
8,8
33,7
7,5
0,9
3,0
0,5
0,9
1,0
0,9
1,0
71,2
19,6
56,6
39,5
11,5
14,2
75,1
38,6
28,8
84,5
38,5
24,3
10,9
31,3
23,3
14,6
2,9
12,3
2,6
14,3
1,7
5,6
13,7
11,4
8,5
2,2
5,4
1,0
2,4
2,3
2,4
2,3
3,3
1,5
2,4
1,7
0,6
1,3
3,8
1,4
1,6
3,4
1,8
1,3
0,8
1,6
8,7
5,3
0,6
2,7
0,6
4,2
0,3
1,6
2,0
4,2
1,6
0,4
0,8
0,2
0,4
0,4
0,5
0,4
336,1
112,7
323,5
224,9
69,8
80,5
398,2
211,2
164,2
438,0
217,6
129,7
59,5
199,3
81,6
48,5
13,7
35,1
13,2
29,5
9,7
20,5
53,9
22,1
35,4
11,0
23,1
6,2
12,6
12,1
13,8
12,2
1394,7
456,3
1331,2
917,3
341,5
330,7
1475,1
891,1
670,0
1672,7
896,3
500,0
250,6
1018,2
230,2
131,3
50,0
85,9
48,9
58,0
38,1
62,9
153,1
52,2
110,8
38,1
72,8
24,3
46,0
44,3
53,3
45,2
490,3
168,1
480,8
333,1
137,3
120,3
516,8
325,8
242,4
590,0
326,2
172,4
93,3
376,3
77,0
45,8
18,2
27,9
18,1
18,8
14,0
21,6
50,1
17,8
37,1
13,5
25,1
9,1
16,4
15,7
19,4
16,5
2039,8
732,9
2017,5
1425,9
648,0
519,7
2121,2
1399,6
1042,0
2459,2
1386,1
716,2
411,7
1639,4
337,4
201,7
83,1
117,5
84,0
80,1
63,4
94,0
205,8
80,9
157,2
59,9
107,9
42,1
72,8
71,4
89,0
74,9
3101,3
1262,2
3128,3
2296,7
1231,2
896,62
3333,8
2270,6
1723,9
3873,9
2251,0
1153,8
733,22
2761,3
682,2
413,1
179,9
224,6
173,9
152,8
134,3
182,1
367,5
161,8
300,9
117,2
201,7
89,1
145,9
140,8
181,5
152,2
458,3
195,3
500,0
372,5
212,9
146,6
503,0
349,8
268,9
588,3
352,3
174,5
118,7
407,0
134,9
80,5
32,2
40,2
34,8
29,5
25,8
35,2
66,1
32,1
54,2
21,8
37,0
17,2
27,2
26,6
34,6
28,9
11109
9328
9328
9922
13907
10515
10091
9667
8819
9497
8904
8904
9158
12720
8649
9328
12126
10430
14840
11617
11957
11109
12974
13228
12889
9582
11957
11957
10006
11787
13229
11363
3,3
2,8
5,3
6,0
5,4
1,9
4,8
5,5
3,5
9,9
4,3
2,3
1,8
5,9
0,8
0,7
1,1
0,5
1,3
0,6
0,8
0,8
0,7
0,8
0,7
0,4
0,5
0,3
0,4
0,5
0,6
0,5
7,5
5,3
17,4
16,7
9,9
3,7
18,3
13,0
7,1
32,8
11,9
5,9
3,2
12,2
2,6
1,6
1,8
1,0
2,7
1,3
1,8
1,3
1,2
1,5
1,3
0,8
1,0
0,6
0,8
1,0
1,0
0,8
518,3
92,4
249,2
189,1
126,0
32,6
339,3
235,6
109,7
595,2
192,9
80,9
35,1
146,9
75,9
33,3
14,8
13,8
19,0
16,6
14,0
16,4
35,4
15,9
31,6
10,1
15,6
5,6
8,0
13,9
12,4
9,9
3273,6
650,7
1580,5
1198,4
702,0
185,9
2110,5
1440,3
695,4
3544,6
1090,5
497,2
216,0
932,0
352,2
171,2
99,9
85,6
104,2
92,7
83,2
94,7
213,8
85,6
197,3
56,3
87,8
30,4
46,0
77,3
69,7
54,4
2511,6
724,0
1410,2
1168,2
915,1
260,1
1597,9
1475,5
820,2
2485,4
1112,5
495,6
336,0
659,1
359,8
212,7
238,0
159,5
258,1
204,5
183,6
203,1
338,0
215,1
324,8
119,3
167,3
86,1
100,3
173,0
165,2
131,6
Букинського (проби ПТ�2�05 та ПНР�1�05) масивів, за даними LA�ICP�MS
точкою з високим співвідношенням 87Rb/86Sr
(пегматит Томашгородської дайки). В той же
час ізохрона, побудована з виключенням цієї
точки, дає дуже близький вік, але зі значно
більшою похибкою. Сама можливість побуду5
вати якісну ізохрону вказує на дві обставини:
1 — Rb5Sr ізотопна система не була порушена
з моменту кристалізації; 2 — розплави, з яких
формувались різноманітні інтрузиви — пред5
ставники габро5долеритової асоціації, мали
однорідне початкове співвідношення 87Sr/86Sr
(0,70264 ± 0,0002), що вказує на їх генетичну
спорідненість.
Sm5Nd регресія менш якісна, що пов’яза5
но з незначною варіативністю співвідношен5
ня Sm/Nd. Ця регресія дає вік формування
порід в 1890 ± 190 млн рр., що є доволі непога5
ним результатом для Sm5Nd системи, побудо5
ваної за даними по валових зразках порід. По5
чаткове співвідношення 143Nd/144Nd стано5
вить, згідно з регресією, 0,51030 ± 0,00018.
Обговорення. Як видно із наведених вище да5
них, вік нашої проби цирконів з Прутівського
інтрузиву виявився значно молодшим, ніж
вважалось раніше. Хоча було проаналізовано
лише чотири зерна цирконів, автори мають
підстави вважати, що нові дані відповідають
реальному віку. По5перше, геологічні дані, а
також результати Rb5Sr та Sm5Nd ізотопних
досліджень свідчать про молодший вік порід
Прутівського масиву у порівняні з Букинсь5
ким плутоном. По5друге, за своїми геохіміч5
ними особливостями досліджені раніше [3]
циркони дуже подібні до цирконів з Букинсь5
кого плутону і не подібні до цирконів з Пру5
тівського інтрузиву та Томашгородської дай5
ки. Крім того, з крупної проби пегматоїдних
долеритів Прутівського інтрузиву нам вдалося
виділити лише невелику кількість цього міне5
ралу. Тому велика його кількість, яку вдалося
виділити з відносно невеликої проби попе5
редніми дослідниками, викликає сумніви. На
нашу думку, попередніми дослідниками насп5
равді були проаналізовані циркони Букинсь5
кого плутону, що через технічну помилку пот5
рапили в бідні на циркон проби Прутівського
інтрузиву.
Для Томашгородської дайки отримані на5
дійні геохронологічні дані, які підтверджу5
ються двома різними методами U5Pb датуван5
ня по трьох різних пробах, а також співпада5
ють із результатами Rb5Sr та Sm5Nd ізотопних
досліджень.
Найменш якісні дані отримані для Ка5
менського масиву, що пояснюється, передов5
сім, невеликою кількістю кам’яного матеріалу.
Результати проведеного датування можна роз5
глядати лише як попередні.
Згідно із отриманими результатами, предс5
тавники габро5долеритової асоціації мають
дуже близький вік — близько 1780—1790 млн
рр. Нагадаємо, що габро5долерити Воронезь5
кого кристалічного масиву (новогольський
комплекс) також формувались у цей час —
1805 ± 14 млн рр. тому [4] і можуть бути спо5
рідненими з долеритами та габро5долеритами
Північно5Західного району УЩ.
Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ, О.А. БЕЛОУСОВА, С.�О. ЕЛМІНГ
66 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
Номер проби 207Pb/ 235U ±s, % 206Pb/238U ±s, % r 208Pb/232Th ±s, %
Прутівський
69/172,25174,3
69/172,25174,3
69/172,25174,3
268
268
268
268
6,180367
6,047289
6,026114
4,448585
3,962117
4,664795
4,766687
1,18
1,13
1,08
1,09
2,11
1,14
1,14
0,359660
0,356612
0,355532
0,296380
0,265201
0,311280
0,318816
1,02
1,02
1,03
1,08
2,09
1,12
1,13
0,86
0,90
0,95
0,99
0,99
0,99
0,99
0,103254
0,103256
0,101833
0,080330
3579,292
0,088845
0,088321
2,10
1,91
1,81
1,80
3,63
1,82
1,96
Каменський
3502/704
3502/704
3502/704
3,747933
3,948790
3,793888
1,19
1,15
1,11
0,244044
0,258637
0,250676
1,03
1,07
1,02
0,86
0,93
0,92
0,053207
0,064548
0,057721
7,90
4,65
3,85
Томашгородська
065Е17*
065Е17*
065Е17*
055Т8*
035ОЛ2*
035ОЛ2*
055Т8*
055Т8*
065Е17
065Е17*
055Т8**
055Т8**
4,872173
4,807970
4,856464
4,730833
4,738130
4,740688
4,872760
4,933050
4,048596
4,217880
4,526604
4,705806
0,86
0,90
0,86
0,85
0,84
0,88
3,20
1,90
0,84
0,83
0,32
1,72
0,323510
0,318291
0,321178
0,313541
0,311762
0,314720
1,323490
1,330590
0,271147
0,287848
0,299601
0,313798
0,82
0,87
0,82
0,78
0,79
0,79
2,91
1,82
0,82
0,79
0,31
1,70
0,95
0,97
0,96
0,92
0,95
0,90
0,91
0,96
0,98
0,95
0,97
0,99
0,091086
0,091815
0,092703
0,090641
0,086923
0,089158
0,094487
0,097527
0,078097
0,078579
2,19
2,19
2,10
2,30
2,25
2,04
5,9
5,3
2,07
2,32
Таблиця 2. Результати U�Pb ізотопного датування цирконів з порід Прутівського та Каменського масивів, а також
П р и м і т к а. * — використані для визначення віку, рис. 13; ** — дані TIMS. Всі інші — за результатами мас5
Рис. 15. Ізохрона, побудована для порід габро5долери5
тової асоціації в Sm5Nd ізотопній системі
Очевидна різниця у віці Прутівського маси5
ву (і габро5долеритової асоціації в цілому) із
Букинським плутоном, різний ізотопний склад
стронцію та неодиму [8], геохімічні особли5
вості свідчать про відсутність генетичних
зв’язків між цими утвореннями. В свою чергу,
це ставить під сумнів перспективи нікеленос5
ності Букинського плутону та букинського
комплексу в цілому.
Втім нове визначення віку порід габро5до5
леритової асоціації приводить до нових пи5
тань. Зокрема, час їх вкорінення співпадає з
початком формування Коростенського плуто5
ну. Отже, цілком можливим є генетичний
зв’язок між ними. Наявні геохімічні дані про
склад дайкових порід габро5долеритової асо5
ціації та Коростенського плутону не виключа5
ють такої можливості.
В такому разі високомагнезіальні висо5
конікелеві дайки габро5долеритової асоціації
можуть репрезентувати найбільш ранні
(мантійні) розплави, які за рахунок подальшої
еволюції та контамінації коровим матеріалом
"перетворюються" на розплави коростенсько5
го типу.
На думку [7], формування вихідних роз5
плавів Томашгородської групи дайок (і габро5
долеритової асоціації в цілому) пов’язане із за5
вершенням колізії двох крупних сегментів
Східно5Європейської платформи — Сармат5
ського та Фенноскандійського. Цей процес
призводив до дестабілізації літосфери, розвит5
ку крупних (зсувних) порушень у земній корі,
що викликало декомпресійне плавлення літо5
сферної мантії та нижньої кори.
Визначення віку формування Прутівського
та Каменського масивів, а також Томашго5
родської дайки дозволяє скорегувати чинну
хроностратиграфічну схему докембрійських
утворень УЩ [2]. Згідно із нею, в межах Во5
линського мегаблоку виділяються прутівський
комплекс (віком 1990 млн рр., на одному рівні
з букинським комплексом) та кам’янський
комплекс (хоча останній і не згадується в по5
яснювальній записці до схеми) — вище ос5
ницького, що є цілком закономірним, оскіль5
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 67
Ступінь дис5
кордантн., %
Вік, млн рр. Вміст, г/т
207Pb/206Pb 207Pb/235U 206Pb/238U 208Pb/232Th U Th Pb
масив
–2,5
–2,0
–2,2
–6,8
–16,2
–2,0
0,7
2024 ± 11
2000 ± 9
1999 ± 6
1780 ± 3
1772 ± 5
1778 ± 4
1773 ± 4
2002 ± 10
1983 ± 10
1980 ± 10
1721 ± 9
1627 ± 17
1761 ± 10
1779 ± 10
1981 ± 17
1966 ± 17
1961 ± 18
1673 ± 16
1516 ± 28
1747 ± 17
1784 ± 18
1986 ± 40
1986 ± 36
1960 ± 34
1562 ± 27
1720 ± 30
1711 ± 32
67,3
107,6
254,4
1210,5
4198,2
922,0
1195,4
21,4
54,6
126,6
2249,5
0,2
1835,4
1166,7
29,4
48,7
114,5
578,5
2060,1
481,3
525,5
масив
–25,3
–20,3
–22,0
1822 ± 11
1812 ± 8
1796 ± 8
1582 ± 10
1624 ± 9
1529 ± 9
1408 ± 13
1483 ± 14
1442 ± 13
1048 ± 50
1259 ± 57
1134 ± 43
89,5
122,2
93,5
1,6
1,0
1,8
24,4
35,2
26,1
дайка
1,3
—0,7
0,1
—2,0
—3,4
—1,5
1,3
4,6
—14,2
—6,9
1787 ± 5
1792 ± 4
1794 ± 4
1790 ± 6
1803 ± 5
1787 ± 7
1787 ± 24
1770 ± 10
1771 ± 3
1737 ± 5
1792 ± 2
1779 ± 4
1798 ± 7
1786 ± 8
1795 ± 7
1773 ± 7
1774 ± 7
1775 ± 7
1798 ± 27
1808 ± 16
1644 ± 7
1678 ± 7
1736
1768
1807 ± 13
1781 ± 14
1795 ± 13
1758 ± 12
1749 ± 12
1764 ± 12
1807 ± 46
1841 ± 29
1547 ± 11
1631 ± 11
1689
1759
1762 ± 37
1775 ± 37
1792 ± 36
1754 ± 39
1685 ± 36
1726 ± 34
1825 ± 103
1881 ± 96
1520 ± 30
1529 ± 34
736,7
917,6
651,2
412,6
1089,8
285,6
1213,7
777,8
2664,4
1364,2
511,5
1260,4
1805,8
658,7
925,6
232,5
1141,1
174,9
1035,7
587,6
3756,1
2726,1
428,8
384,5
317,9
164,6
476,4
115,3
533,4
342,3
1094,0
648,6
176,4
494,0
спектрометрії вторинних іонів.
Томашгородської дайки
ки відомо, що породи Каменського масиву
інтрудують утворення осницького комплексу
[1]. Згідно з нашими новими результатами ге5
охронологічних досліджень, а також із раніше
наведеними даними про ізотопний та геохі5
мічний склад порід [4—6], пропонується поєд5
нати всіх представників габро5долеритової
асоціації * — Прутівський та Каменський ма5
сиви, Томашгородську та інші розвинуті у
Північно5Західному районі УЩ дайки висо5
конікелевих високомагнезіальних долеритів та
габро5долеритів, у складі томашгородського
комплексу. Вік комплексу слід визначити у
1780—1790 млн рр. Кам’янський та прутівсь5
кий комплекси пропонується скасувати. Оче5
видно, на одному рівні з томашгородським
мав би розташовуватись і стрибізький комп5
лекс. Проте для олівінових габро5долеритів
останнього на даний час відсутні надійні гео5
хронологічні дані.
Висновки. 1. Згідно з новими результатами
датування порід габро5долеритової асоціації
Північно5Західного району УЩ, вік Прутівсь5
кого масиву становить 1777,0 ± 4,7, Каменсь5
кого масиву — 1788, а Томашгородської дай5
ки — 1790,3 ± 4,3 млн рр.
2. Наявні відомості про ізотопний склад
стронцію та неодиму в породах габро5долери5
тової асоціації добре узгоджуються з результа5
тами нового уран5свинцевого датування.
3. Габро5долеритова асоціація, в тому числі
Прутівський масив, генетично не пов’язані з
утвореннями букинського комплексу, що ста5
вить під сумнів перспективи нікеленосності
останнього.
4. Формування габро5долеритової асоціації
збігається у часі з початком формування Ко5
ростенського плутону; очевидно, причиною їх
розвитку стала колізія Сарматського та Фен5
носкандійського сегментів Східно5Євро5
пейської платформи.
5. Пропонуємо поєднати високонікелеві
дайкові долерити та габро5долерити (включа5
ючи Томашгородську дайку), а також Пру5
тівський та Каменський масиви у складі
томашгородського комплексу з віком форму5
вання 1780—1790 млн рр. Наявні наразі
кам’янський та прутівський комплекси про5
понуємо скасувати.
Л.В. ШУМЛЯНСЬКИЙ, О.А. БЕЛОУСОВА, С.�О. ЕЛМІНГ
68 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
* Можливо, за виключенням специфічних за складом
дайок сублужного олівінового габро, які раніше [9]
пропонувалось виділити у складі стрибізького ком5
плексу, див. також [11].
1. Бухарев В.П., Полянский В.Д. Систематика и генезис габброидов Каменского массива (северо5западная часть
Украинского щита) // Геол. журн. — 1983. — № 2. — С. 71—77.
2. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита: Поясн. зап. / К.Ю. Єсипчук,
О.Б. Бобров, Л.М. Степанюк та ін. — К.: УкрДГРІ, 2004. — 30 с.
3. Скобелев В.М., Яковлев Б.Г., Галий С.А. и др. Петрогенезис никеленосных габброидных интрузий Волынского
мегаблока Украинского щита. — Киев: Наук. думка, 1991. — 140 с.
4. Чернышов Н.М., Баянова Т.Б., Альбеков А.Ю., Левкович Н.В. Новые данные о возрасте габбродолеритовых инт5
рузивов трапповой формации Хоперского мегаблока ВКМ (Центральная Россия) // Докл. Акад. наук. —
2001. — 380. — № 5. — С. 661—664.
5. Шумлянський Л.В. Генезис порід і зруденіння Каменського розшарованого масиву, північний захід Українсь5
кого щита // Допов. НАН України. — 2005. — № 12. — С. 133—136.
6. Шумлянський Л.В. Ізотопний склад стронцію, неодиму та сірки Прутівського нікеленосного інтрузиву (пів5
нічно5західна частина Українського щита) // Мінерал. журн. — 2005. — 27, № 1. — С. 57—63.
7. Шумлянський Л.В. Петрологія долеритів Томашгородської групи дайок (Український щит) // Там же. — 2008. —
30, № 2. — С. 17—35.
8. Шумлянський Л.В. Походження порід букинського комплексу (Північно5Західний район УЩ) згідно з Sm5Nd
та Rb5Sr ізотопно5геохімічними даними // Там же. — 2003. — 25, № 2/3. — С. 59—66.
9. Шумлянський Л.В. Формаційна належність та особливості речовинного складу дайок сублужного олівінового габ5
ро Волинського мегаблока Українського щита // Вісн. Київ. ун5ту. Сер. Геологія. — 1999. — Вип. 15. —
С. 32—36.
10. Шумлянский Л.В., Зинченко О.В., Молявко В.Г. Геологическое положение и особенности вещественного соста5
ва мезопротерозойской трапповой ассоциации Северо5Западного блока Украинского щита // Минерал.
журн. — 2002. — 24, № 1. — С. 53—63.
11. Щербаков І.Б. Петрологія Українського щита. — Львів: ЗУКЦ, 2005. — 366 с.
12. Belousova E.A., Walters S., Griffin W.L. et al. Zircon trace5element compositions as indicators of source rock type //
Contribs Mineral. and Petrol. — 2002. — 143. — P. 602—622.
ПРО ІЗОТОПНИЙ ВІК ПОРІД ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ ГАБРО�ДОЛЕРИТОВОЇ АСОЦІАЦІЇ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 69
13. Whitehouse M.J., Kamber B., Moorbath S. Age significance of UTh5Pb zircon data from early Archaean rocks of west
Greenland — a reassessment based on combined ion5microprobe and imaging studies // Chem. Geol. — 1999. —
160. — P. 201—224.
Ін5т геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 25.10.2007
ім. М. П. Семененка НАН України, Київ
GEMOC, ун5т Макварі, Сідней, Австралія
Технол. ун5т Лулео, Швеція
РЕЗЮМЕ. По результатам датирования цирконов, проведенного с помощью методов твердофазной масс5
спектрометрии и спектрометрии вторичных ионов определены U5Pb изотопный возраст пород Прутовского
(1777,0 ± 4,7 млн лет) и Каменского (1788 млн лет) массивов, а также Томашгородской дайки (1790,3 ± 4,3 млн
лет). Эти результаты свидетельствуют об отсутствии генетической связи между названными выше породами и
породами букинского комплекса, что ставит под сомнение никеленосность последнего. В соответствии с новы5
ми данными авторы предлагают выделить в Корреляционной хроностратиграфической схеме раннего докемб5
рия Украинского щита томашгородский комплекс в составе высоконикелевых дайковых долеритов, Прутовско5
го и Каменского массивов, возраст формирования которых 1780—1790 млн лет. От выделенных сейчас каменс5
кого и прутовского комплексов предлагается отказаться.
SUMMARY. Zircons separated from the Prutivka and Kamenka layered intrusions as well as from the Tomashgorod dolerite
dyke were investigated by means of thermal5ionization mass5spectrometry and secondary5ion mass5spectrometry. These
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-61236 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3548 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:49:55Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шумлянський, Л.В. Белоусова, О.А. Елмінг, С.-О. 2014-04-27T18:07:47Z 2014-04-27T18:07:47Z 2008 Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита / Л.В. Шумлянський, О.А. Белоусова, С.-О. Елмінг // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 58-69. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0204-3548 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61236 621.039.86 + 551.72 (477.42/.81) За результатами датування цирконів з допомогою методів твердофазної мас-спектрометрії та спектрометрії вторинних іонів визначено U-Pb ізотопний вік порід Прутівського (1777,0 ± 4,7 млн рр.) та Каменського (1788 млн рр.)
 масивів, а також Томашгородської дайки (1790,3 ± 4,3 млн рр.). Ці результати свідчать про відсутність генетичних
 зв’язків між зазначеними више породами та породами букинського комплексу, що ставить під сумнів перспективи нікеленосності останнього. Згідно з отриманими даними пропонується виділити у Кореляційній хроностратиграфічній схемі раннього докембрію Українського щита томашгородський комплекс у складі високонікелевих
 дайкових долеритів, Прутівського та Каменського масивів з віком формування у 1780—1790 млн рр. Від виділення кам’янського та прутівського комплексів пропонується відмовитись. По результатам датирования цирконов, проведенного с помощью методов твердофазной масс-спектрометрии и спектрометрии вторичных ионов определены U-Pb изотопный возраст пород Прутовского
 (1777,0 ± 4,7 млн лет) и Каменского (1788 млн лет) массивов, а также Томашгородской дайки (1790,3 ± 4,3 млн
 лет). Эти результаты свидетельствуют об отсутствии генетической связи между названными выше породами и
 породами букинского комплекса, что ставит под сомнение никеленосность последнего. В соответствии с новыми данными авторы предлагают выделить в Корреляционной хроностратиграфической схеме раннего докембрия Украинского щита томашгородский комплекс в составе высоконикелевых дайковых долеритов, Прутовского и Каменского массивов, возраст формирования которых 1780—1790 млн лет. От выделенных сейчас каменского и прутовского комплексов предлагается отказаться. Zircons separated from the Prutivka and Kamenka layered intrusions as well as from the Tomashgorod dolerite
 dyke were investigated by means of thermal-ionization mass-spectrometry and secondaryion mass-spectrometry. uk Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Мінералогічний журнал Петрологія Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита Оn Isotopic Age of Paleoproterozoic Gabbro-Dolerite Association of the North-Western Region of the Ukrainian Shield Article published earlier |
| spellingShingle | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита Шумлянський, Л.В. Белоусова, О.А. Елмінг, С.-О. Петрологія |
| title | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита |
| title_alt | Оn Isotopic Age of Paleoproterozoic Gabbro-Dolerite Association of the North-Western Region of the Ukrainian Shield |
| title_full | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита |
| title_fullStr | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита |
| title_full_unstemmed | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита |
| title_short | Про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації Північно-Західного району Українського щита |
| title_sort | про ізотопний вік порід палеопротерозойської габро-долеритової асоціації північно-західного району українського щита |
| topic | Петрологія |
| topic_facet | Петрологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61236 |
| work_keys_str_mv | AT šumlânsʹkiilv proízotopniivíkporídpaleoproterozoisʹkoígabrodoleritovoíasocíacíípívníčnozahídnogoraionuukraínsʹkogoŝita AT belousovaoa proízotopniivíkporídpaleoproterozoisʹkoígabrodoleritovoíasocíacíípívníčnozahídnogoraionuukraínsʹkogoŝita AT elmíngso proízotopniivíkporídpaleoproterozoisʹkoígabrodoleritovoíasocíacíípívníčnozahídnogoraionuukraínsʹkogoŝita AT šumlânsʹkiilv onisotopicageofpaleoproterozoicgabbrodoleriteassociationofthenorthwesternregionoftheukrainianshield AT belousovaoa onisotopicageofpaleoproterozoicgabbrodoleriteassociationofthenorthwesternregionoftheukrainianshield AT elmíngso onisotopicageofpaleoproterozoicgabbrodoleriteassociationofthenorthwesternregionoftheukrainianshield |