Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення
Рецензія на монографію Д.К. Возняка "Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення", що опублікована у 2007 р. у Києві видавництвом "Наукова думка" Review of the Monograph by D.K. Voznyak "Microinclusions and Reconstruction of Conditions of Indogenous...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мінералогічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61241 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення / І.М. Наумко, І.В. Попівняк // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 104-107. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859816780460982272 |
|---|---|
| author | Наумко, І.М. Попівняк, І.В. |
| author_facet | Наумко, І.М. Попівняк, І.В. |
| citation_txt | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення / І.М. Наумко, І.В. Попівняк // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 104-107. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мінералогічний журнал |
| description | Рецензія на монографію Д.К. Возняка "Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення", що опублікована у 2007 р. у Києві видавництвом "Наукова думка"
Review of the Monograph by D.K. Voznyak "Microinclusions and Reconstruction of Conditions of Indogenous Mineral Formation"
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:22:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
ВАГОМИЙ ВНЕСОК У ВІДТВОРЕННЯ
ПРОЦЕСІВ ЕНДОГЕННОГО МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ
(рецензія на монографію Д.К. Возняка "Мікровключення
та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення")
2007 р. у Києві видавництвом "Наукова думка" опублікована монографія Д.К. Возняка "Мікровключення та ре5
конструкція умов ендогенного мінералоутворення" — фундаментальна наукова праця про включення у мінералах.
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
MINERALOGICAL JOURNAL
(UKRAINE)
ДИСКУСІЇ,
КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ
Сучасна геологічна наука та її прикладні га5
лузі — прогнозування, пошуки та розвідка ро5
довищ корисних копалин — потребують знан5
ня точних фізико5хімічних параметрів утво5
рення мінералів і мінеральних комплексів, які
містять корисні компоненти. Умови локалі5
зації рудних компонентів у межах родовищ ко5
рисних копалин — це сукупність конкретних
значень параметрів середовища мінералоутво5
рення — температури, тиску, сольового складу,
концентрації мінералоутворювального флюїду,
вмісту летких компонентів тощо. Умови ендо5
генного мінералоутворення визначають за
допомогою всебічного вивчення флюїдних
включень у мінералах.
Цією важливою проблемою досить успішно
вже довгі роки займається Дмитро Костянти5
нович Возняк — добре знаний своїми працями
дослідник включень як в Україні, так і за її ме5
жами. Його монографія "Мікровключення та
реконструкція умов ендогенного мінералоутво5
рення" є підсумком багаторічних досліджень,
ще одним кроком до пізнання складних міне5
ралоутворювальних процесів у літосфері
Землі, дальшого розвитку пошукових критеріїв.
Загальновідомо, що літосфера Землі форму5
валася під впливом різних геологічних про5
цесів тривалий час, отже, і локалізовані у ній
корисні копалини так само мають дуже склад5
ну і неоднакову генезу. Тому не випадково
Д.К. Возняк обрав для вивчення різні геоло5
гічні об’єкти з різних регіонів з притаманними
лише їм особливостями і параметрами флюїд5
ного режиму, а, значить, з різними корисними
компонентами. Серед них — золоторудні і рід5
кіснометалеві родовища метаморфічних ком5
плексів Українського щита (УЩ), алмазоносні
кімберлітові трубки різних геологічних регіо5
нів, камерні пегматити Волині, вулканіти За5
карпаття і північно5західного схилу УЩ, гід5
ротермальні утворення в осадових породах
Карпат, Донбасу, Криму тощо.
Такий підхід Д.К. Возняка щодо вибору для
вивчення геологічних об’єктів дав йому змогу
відтворити фізико5хімічні умови різних про5
цесів ендогенного мінералоутворення, вста5
новити спільні і відмінні риси, охарактеризу5
вати можливість їхнього використання як для
вдосконалення теорії рудоутворення, так і в
геологічній практиці.
Монографія Д.К. Возняка обсягом 280 сто5
рінок містить 7 розділів, добре ілюстрована
численними рисунками, таблицями і схемами.
Текст викладено стисло, чітко і логічно, чи5
тається легко і доступно.
У першому розділі праці, який називається
"Флюїдні включення у мінералах", наведено
узагальнений опис сучасних уявлень щодо
морфометрії включень, їхньої генетичної при5
роди, особливостей захоплення і поширення у
мінералах тощо. Автор справедливо вказує на
необхідність уважного відбору включень для
побудови генетичних моделей мінералоутво5
рювальних процесів з обов’язковим врахуван5
ням змін, які відбувалися з включеннями
після їх захоплення кристалічною ґраткою,
переконливо відстоює необхідність врахуван5
ня змін, що відбуваються з включеннями у
градієнтних теплових полях та полях напру5
жень. Поряд з загальноприйнятими характе5
ристиками включень у цьому розділі, чомусь
дуже скромно, наведено результати добре ві5
домого унікального за прецизійністю авторсь5
кого дослідження процесів взаємодії закон5
сервованої у включеннях речовини та мінера5
лу5господаря під час набуття ним рівноважної
форми. Роботи Д.К. Возняка у цьому напрямі,
проведені спільно з В.А. Калюжним, давно
визнані світовою наукою і стали сучасною
класикою.
У цьому ж розділі докладно описано умови
експериментальних випробувань включень та
наведено низку технічних розробок Дмитра
Костянтиновича, які значною мірою вдоско5
налюють чинні аналітичні методи сучасної
термобарогеохімії. Його нові технічні розроб5
ки пройшли тривале випробування і мають ре5
путацію досконалих. Зокрема, це стосується
таких новинок, як схеми з’єднання капілярів з
колонками, нові конструкції пристроїв для
розкриття включень і вилучення газів тер5
мічним та механічним способами, конструк5
тивні вдосконалення багатоходових кранів,
високотемпературна камера з силітовим
стрижнем і оригінальним корпусом з нітриду
алюмінію. Всі ці розробки свідчать, що
Д.К. Возняк є талановитим конструктором,
вони значною мірою просувають уперед ана5
літичну базу термобарогеохімії і заслуговують
на тиражування.
Треба лише зазначити, що під час вивчення
процесу дифузії молекулярного водню через
кристалічну ґратку мінералів Д.К. Возняку вар5
то було би врахувати результати досліджень,
які проведено у відділі геохімії глибинних
флюїдів Інституту геології і геохімії горючих
копалин НАН України (м. Львів) щодо форм
знаходження водню у кристалах мінералів та
інших твердих тілах.
У другому розділі монографії "Роль потоків
СО25флюїду у мінералоутворенні" наведено
прецизійні визначення температури, тиску і
густини мінералоутворювальних флюїдів, що
брали участь у формуванні Майського золото5
рудного родовища та камерних пегматитів Во5
лині. Надзвичайно цікаві спостереження авто5
ра монографії можна вважати піонерськими.
Вони торкаються не лише проблеми золотого
зруденіння Майського родовища та пегмати5
тів Волині, а й проблем барометрії за включен5
нями у мінералах, прикладної термобарогео5
хімії та теорії рудогенезу. Проте результати
блискуче виконаних автором аналітичних
досліджень інтерпретовано на дискусійному
рівні. Водночас аргументація та висновки вче5
ного щодо участі розплавних та високотермо5
баричних флюїдів СО2 під час формування
рідкіснометалевих пегматитів Кіровоградщи5
ни переконливі й не викликають заперечень.
Наступний розділ праці називається "Стіль5
никовий кварц — мінералогічний термобаро5
метр". Висновки цього розділу роботи і запро5
понований автором метод визначення тиску
строго аргументовані. Важко не погодитися,
що РТ5параметри точки перетину ізохори ре5
човини, законсервованої в стільникових флю5
їдних включеннях, з лінією залежності темпе5
ратури β → α інверсії кварцу від тиску від5
повідають умовам заліковування стільникових
інверсійних тріщин і включень у них. В осно5
ву розробки цього методу визначення тиску
покладено експериментальні дані та реальні
термобаричні і геохімічні показники. За цим
методом авторові вдалося переконливо визна5
чити не лише рівень ерозійного зрізу рудних
тіл, а й оцінити розмах пегматитового зру5
деніння. Запропонований Д.К. Возняком но5
вий метод визначення тиску має всі підстави
стати в один ряд з іншими визнаними метода5
ми барометрії.
Водночас дискусійною є висловлена вченим
думка про випадкову приуроченість пегма5
титів камерного типу Волині до західного кон5
такту Володарськ5Волинського габро5лабра5
доритового масиву.
На нашу думку, якраз на границі пегматито5
носних дрібноовоїдних відмін гранітів та ін5
ших порід з основними породами, до якої
приурочено понад 80 % пегматитових тіл,
унаслідок зміни фізико5хімічних умов крис5
талізації гранітного розплаву від магми відок5
ремлювалися флюїди. Їх нагромадження під
екраном деяких гранітів та основних порід
ставали зародками пегматитових осередків ка5
мерного типу. Водночас саме по зонах підви5
щеної флюїдопроникності у межах великого
Володарськ5Волинського глибинного розло5
му, який, за геофізичними даними, на глибині
може з’єднуватися з Коростенським або Цент5
ральним глибинним розломом, відбувалось
інтенсивне надходження глибинних флюї5
дів — визначальної складової мінералоутво5
рювальних розчинів, що брали участь у фор5
муванні камерних пегматитів Волині.
ДИСКУСІЇ, КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 105
У розділі "Нові аспекти використання вклю5
чень радіоактивних мінералів для реконструк5
ції умов мінералоутворення" Д.К. Возняк при5
ділив увагу дивовижному явищу аморфізації
мінералів, що вміщують тверді мінерали5вклю5
чення, носії урану і торію. Особливість Дмит5
ра Костянтиновича як вченого полягає насам5
перед у тому, що він не тільки прискіпливий
аналітик і методист, але й генератор багатьох
плідних ідей. Він докладно дослідив мінерали
порід, що зазнали метасоматичного заміщен5
ня, і у дивовижний спосіб зберегли генетичну
інформацію про заміщені мінерали. За резуль5
татами дослідження облямівок аморфізованої
речовини навколо твердих включень5носіїв
урану і торію у мінералах вмісних порід учено5
му вдалося реконструювати умови мінерало5
утворення та встановити відносний вік мета5
соматичного заміщення первинної породи. На
наш погляд, дослідник не лише виконав пос5
тавлене у цій частині роботи завдання, але й
відкрив надзвичайно привабливе проблемне
поле. Адже за оцінкою загальних масштабів
аморфізації речовини Землі впродовж історії її
розвитку, ймовірно, може бути виявлено ці5
каві, на сьогодні важко передбачувані зако5
номірності.
Розділ "Гідротермальні утворення Карпат,
Донбасу, Криму, що пов’язані з вуглеводневи5
ми флюїдами" теж стосується реставрації умов
ендогенного мінералоутворення. Тут автор
монографії наводить результати дослідження
складу вуглеводневих включень у мармарось5
ких діамантах і робить висновок, що їхній
склад є аналогічним хімічному складу газо5
конденсатних і нафтових покладів. Важко
переоцінити прикладне значення цього резуль5
тату, оскільки за вмістом вуглеводневих вклю5
чень у мармароських діамантах можна перед5
бачати склад та ймовірне місце знаходження
таких вуглеводневих покладів. У цьому розділі
знаходимо підтвердження сказаному вище
щодо генерації Д.К. Возняком оригінальних
ідей. Оскільки метанові та інші вуглеводневі
включення мають здатність чутливо реагувати
на іонізаційне випромінювання, Дмитро Кос5
тянтинович пропонує створити на їхній основі
новий тип дозиметра.
У розділі "Несилікатні магматичні розпла5
ви: генетичні аспекти" наведено результати
дослідження умов мінералоутворення найгли5
бинніших за походженням геологічних об’єк5
тів. Зокрема, у цирконі кімберлітового типу
автор виявив законсервовані у включеннях
сольові розплави, які характеризують досить
специфічне мінералоутворювальне середови5
ще. Часто такі розплави5розсоли (5солянки)
інтерпретують як залишкові. Цим флюїдам ав5
тор приділяє особливу увагу як рідкій скла5
довій астеносфери і вважає, що поява води у
рідкій фазі (тобто у сольовій магмі) астеносфе5
ри спричинила виверження ультраосновної
силікатної магми і утворення кімберлітових
трубок. Очевидно, що ця гіпотеза займе відпо5
відне місце серед інших понад двадцяти гіпо5
тез щодо умов мінералоутворення на рівні
верхньої мантії Землі. Зазначимо лише, що та5
кий сольовий магматичний розплав містить
велику кількість високоентропійних еле5
ментів, здатних спонукати магматичну дифе5
ренціацію речовини мантії. Однак сам факт
виявлення таких флюїдних включень у міне5
ралах порід мантійного генезису дає змогу з
інших позицій розглядати явища, які можуть
відбуватися у Землі на значній глибині. Плід5
ною може виявитися ідея Дмитра Костянтино5
вича щодо використання такого типу розпла5
вів у процесах штучного мінералогенезу (зок5
рема, під час вирощування штучних алмазів).
В останньому розділі праці "Використан5
ня флюїдних включень для пошуково5розві5
дувальної практики" автор наводить, на жаль,
лише деякі приклади вдалого використання
методів термобарогеохімії у прогнозно5пошу5
ковій та оціночній практиці. Однак його ак5
тивна просвітницька позиція щодо необхід5
ності використання методів термобарометрії
за включеннями в мінералах заслуговує на ци5
тування. Посилаючись на слова академіка
В.С. Соболєва, автор пише: "Не вважаючи ін5
формацію, отриману за флюїдними включен5
нями, панацеєю розв’язання всіх геологічних
проблем, усім має бути зрозуміло, що "... мето5
ди термобарогеохімії — це унікальні методи,
які дають безпосередні відповіді на багато пи5
тань". Потрібно "... досягти такого рівня робіт,
коли можна було б сказати: це крупне родови5
ще або цей пегматитовий шток, або ця жила
відкриті лише завдяки методам термобароге5
охімії, а без них вони не були б відкриті".
Можемо радіти всі разом, адже на сьогодні
уже є такі рудні тіла і стовпи, які "не були б
відкриті" без даних термобарометрії за вклю5
ченнями у мінералах.
Наприклад, визначені львівськими геоло5
гами5науковцями на підставі термобаромет5
ДИСКУСІЇ, КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ
106 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4
ричних даних за включеннями в мінералах
перспективні ділянки на глибоких горизонтах
Зун5Холбинського золоторудного родовища
(Східний Саян) були розкриті, а після пере5
рахунку запаси родовища зросли з 8 до понад
350 т золота. На сьогодні за термобаромет5
ричними показниками є всі підстави вважати
перспективними глибокі горизонти низки ук5
раїнських золоторудних родовищ: Східно5
Юріївського, Клинцівського, Майського, Са5
уляк та ін.
Після виходу в світ праці Д.К. Возняка віт5
чизняна і, без перебільшення, світова геоло5
гічна наука набула помітного поступу. Мало
знайдеться серед сучасних дослідників флюїд5
них включень таких, хто б здійснив таку вели5
ку кількість прецизійних визначень складу
включень, температури їхньої гомогенізації
(у діапазоні від дуже низьких до дуже високих
значень), тиску та концентрації мінералоутво5
рювальних флюїдів. Уже одне це можна вва5
жати науковим подвигом.
Актуальність праці Д.К. Возняка визнача5
ється, насамперед, гострою необхідністю зас5
тосування методів термобарогеохімії у прог5
нозно5пошуковій практиці, адже надійна
оцінка перспективності глибоких горизонтів
ендогенних родовищ на підставі комплексної
оцінки фізико5хімічних умов мінералоутво5
рення у сотні разів дешевша від вартості не
завжди ефективного свердлування. Наукові
здобутки дослідника, особливо нова досто5
вірна генетична інформація автора щодо ендо5
генних процесів мінералоутворення, значною
мірою сприятимуть усвідомленню геологами5
практиками необхідності випереджувального
фактологічного термобарогеохімічного моде5
лювання для оцінки перспективності відомих
та пошуків нових ендогенних родовищ.
Комплексність і різнобічність дослідження
засвідчена арсеналом методів, використаних
автором. Докладно описані умови експери5
ментів не залишають місця для сумніву у дос5
товірності отриманих даних. Дослідженнями
охоплено широкий спектр мінералів із ба5
гатьох різних за умовами формування ендо5
генних об’єктів України і різних регіонів світу.
За включеннями у мінералах визначено фізи5
ко5хімічні умови утворення цих об’єктів.
Наукова новизна результатів багаторічних
досліджень Д.К. Возняка незаперечна, адже до
розряду новизни можна віднести переважну
більшість конкретних аналітичних визначень,
які за рівнем прецизійності не мають аналогів.
Запропоновано нові, розроблені автором осо5
бисто, способи визначення тиску за даними
дослідження включень та фазовими перехода5
ми мінералів. Використавши один із них, ав5
тор уперше надійно визначив ерозійний зріз
низки пегматитових тіл і загальний розмах зру5
деніння пегматитового поля, продемонстру5
вавши таким чином важливе прикладне зна5
чення цього методу. Новим є з’ясоване явище
збереження інформації щодо метасоматично
змінених мінералів первинних порід за амор5
фізованими облямівками навколо мінералів5
включень носіїв радіоактивних елементів. Не
мають аналогів технічні розробки автора. Но5
вими є уявлення щодо ймовірної ролі сольо5
вих магматичних розплавів у процесах, що від5
бувалися на рівні астеносферної зони Землі.
Загалом робота виконана на високому нау5
ковому рівні. Отримані нові надійно обґрун5
товані результати досліджень вносять значний
вклад у вирішення низки актуальних проблем
методології, теорії та практики термобарогео5
хімії, загальних питань металогенії, теорії пет5
ро5 та рудогенезу, методичних основ прогно5
зування та оцінки перспектив ендогенного
мінералоутворення.
Монографія Д.К. Возняка "Мікровключен5
ня та реконструкція умов ендогенного мінера5
лоутворення" має вагоме наукове і практичне
значення. Ця фундаментальна наукова праця
засвідчує, що наука про включення у мінера5
лах, народжена у Львові в 505х рр. минулого
століття, успішно розвивається в Україні й у
наш час. Книга буде корисною працівникам
науково5дослідних установ, мінералогам і гео5
логам виробничих організацій, викладачам і
студентам відповідної спеціалізації вищих
навчальних закладів і, понад усе, дослідникам
включень в Україні та за її межами.
І.М. НАУМКО, І.В. ПОПІВНЯК
ДИСКУСІЇ, КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 107
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-61241 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3548 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:22:42Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Наумко, І.М. Попівняк, І.В. 2014-04-27T18:15:11Z 2014-04-27T18:15:11Z 2008 Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення / І.М. Наумко, І.В. Попівняк // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 104-107. — укр. 0204-3548 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61241 Рецензія на монографію Д.К. Возняка "Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення", що опублікована у 2007 р. у Києві видавництвом "Наукова думка" Review of the Monograph by D.K. Voznyak "Microinclusions and Reconstruction of Conditions of Indogenous Mineral Formation" uk Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Мінералогічний журнал Дискусії, критика, бібліографія Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення Considerable Contribution to Reconstruction of the Processes of Endogenous Mineral Formation Article published earlier |
| spellingShingle | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення Наумко, І.М. Попівняк, І.В. Дискусії, критика, бібліографія |
| title | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| title_alt | Considerable Contribution to Reconstruction of the Processes of Endogenous Mineral Formation |
| title_full | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| title_fullStr | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| title_full_unstemmed | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| title_short | Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| title_sort | вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення |
| topic | Дискусії, критика, бібліографія |
| topic_facet | Дискусії, критика, бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61241 |
| work_keys_str_mv | AT naumkoím vagomiivnesokuvídtvorennâprocesívendogennogomíneraloutvorennâ AT popívnâkív vagomiivnesokuvídtvorennâprocesívendogennogomíneraloutvorennâ AT naumkoím considerablecontributiontoreconstructionoftheprocessesofendogenousmineralformation AT popívnâkív considerablecontributiontoreconstructionoftheprocessesofendogenousmineralformation |