Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст.
В статті висівтлєні основні етапи державної політики щодо краєзнавчого руху, розкриті механізми впливу державних і політичнх структур на згортання краєзнавства як руху. Ключові слова: політика, державні структури, краєзнавство, політичні репресії. The article envisages the major stages of the state...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6145 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 18-20. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859861134231732224 |
|---|---|
| author | Савчук, В.О. |
| author_facet | Савчук, В.О. |
| citation_txt | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 18-20. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статті висівтлєні основні етапи державної політики щодо краєзнавчого руху, розкриті механізми впливу державних і політичнх структур на згортання краєзнавства як руху. Ключові слова: політика, державні структури, краєзнавство, політичні репресії.
The article envisages the major stages of the state policy related to the regional geography movement. The mechanisms of the state and political influence structures on the curtailing of regional geography as a movement are revealed also in the article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2005
УДК 908 (477) "19"
Савчук В.О. (ж. Кам'янець-Подільський)
ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
ЩОДО КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ
УКРАЇНИ У 20-Х-ЗО-Х PP. XX СТ.
В статті висівтлєні основні етапи державної політики щодо краєзнавчого руху, розкриті
механізми впливу державних і політичнх структур на згортання краєзнавства як руху. Ключові
слова: політика, державні структури, краєзнавство, політичні репресії.
На рубежі III тисячоліття виглядає вкрай
необхідним осмислення історичного досвіду, на-
бутого українським народом у минулому, особ-
ливо так званих білих плям. Потреба у такому
підході диктується складністю розбудови Украї-
ни як незалежної держави, включення в цей про-
цес широких верств суспільства. В активізації їх
багато робило і робить краєзнавство України, яке
гуртує навколо себе найсвідоміших із числа інте-
лігенції, студентства тощо. Така думка особливо
підкреслюється у програмі розвитку краєзнавства,
прийнятої Кабінетом Міністрів України у червні
2002 року на період до 2010 року.
Це не випадково, адже за 12 років незалеж-
ності краєзнавство України продемонструвало свої
широкі можливості у вивченні реалізації мало-
досліджених проблем історії, діяльності щодо
збереження пам'яток культури, в роботі з повер-
нення із небуття десятків тисяч імен діячів куль-
тури, істориків, палких поборників дослідження
рідного краю в регіонах, які безневинно постра-
ждали у період сталінських репресій. Такий
підхід спостерігається у більше як 400 міжна-
родних, всеукраїнських, регіональних і обласних
науково-краєзнавчих конференцій, симпозіумів,
круглих столів, що пройшли за роки незалеж-
ності України. Знаково, що вони завершувалися
виданням наукових збірників. І конференції, і
збірники, за результами їх роботи за влучним вис-
ловленням академіка П.Т.Тронька, "складають ве-
личезну енциклопедію, літопис "малої історії",
неосяжних знань місцевої географії, природи, де
викладена регіоналістика, краєзнавство з позиції
історичної правди, достовірності й об'єктивності,
заповнено чимало "білих лакун" невідомих досі
подій і фактів минувшини України"1.
Зазначимо, що краєзнавство в цілому відігра-
вало важливу роль в історії України кінця XIX -
XX століть. Його внесок, форми організації, здо-
буті результати періоду 20-30 pp. нині є особли-
во дискусійними. Дослідники його підкреслюють
суперечливість процесу становлення краєзнавства,
висувають неоднозначні оцінки результатів, до-
сить аргументовано розкривають трагічні сто-
рінки розгрому краєзнавчого руху у 30-х роках.
Такі аспекти найбільш глибоко і послідовно про-
слідковуються в низці наукових праць академіка
П.Т.Тронька2. В той же час учений наголошує,
що період 20-х років був "злетом краєзнавства".
В.В.Ченцов3, О.А.Удод4, А.Ю.Теодорович5
досить повно показали причини та наслідки по-
літичних репресій краєзнавців, краєзнавчого руху
у 30-х роках XX ст. Активно вивчає проблеми
історичного краєзнавства 20-30 pp. відомий в
Україні дослідник Ю.З.Данилюк. Предметом його
пошуків є діяльність Українського комітету крає-
знавства, трагічні долі його членів та розвиток
краєзнавчих традицій наприкінці XX ст.6. Низку
праць присвятила висвітленню ролі наукової
інтелігенції у розвитку історичного краєзнавства
в Україні у 20 - початку 30-х років полтавська
дослідниця Л.Л.Бабенко7.
Як бачимо, спектр наукових інтересів у су-
часних дослідників краєзнавчого руху досить
широкий. Однак проблема державної політики
щодо краєзнавства, краєзнавчого руху в цих пра-
цях висвітлюється частково, здебільшого фраг-
ментарно. Таким підходом позначаються і праці
з проблем краєзнавства, які побачили світ зовсім
недавно, зокрема "Зневажена Кліо", - К., 2005;
Прокопчук B.C. "Під егідою Українського комі-
тету краєзнавства", - Кам'янець-Подільський:
Абетка-НОВА, 2004. У той же час дослідження
ставлення державних та політичних структур до
розвитку краєзнавства проливає світло на при-
чини політичних репресій щодо краєзнавців та
згортання краєзнавчого руху наприкінці' 30-х
років XX ст.
Зазначимо, що вже з перших років станов-
лення радянської влади в Україні державні і по-
літичні структури проводять щодо краєзнавства
політику подвійних стандартів. На перших по-
рах (початок 20-х років) ця політика втілювала-
ся у процесі радянізації українського суспільства.
Державні структури, з одного боку, проголошу-
ють принцип рівноправності в діяльності гро-
мадських організацій, з іншого з особливою підо-
зрою ставляться до краєзнавчих осередків, які
виникли в дореволюційний час. Методом пере-
реєстрацій вони створюють навколо них вакуум
недовіри та підозри. Структури, які носили цер-
ковний характер, як то церковні історико-архео-
логічні товариства закриваються8. Переслідуван-
ню, політичному шельмуванню піддаються про-
фесорські кадри, які створювали підвалини нау-
кового краєзнавства в товариствах і були широ-
ко відомими в Україні і за її межами. Ідеологіч-
ного тиску зазнають організації "Просвіти", які
в період царської реакції, в добу Української ре-
волюції відіграли значну роль у дослідженні істо-
.ttnonuc українського краєзнавства
ричного минулого, збереженні пам'яток, популя-
ризації української мови та творів українських
письменників, розвитку етнографічних дослідів,
збереженні самобутніх народних традицій, були
своєрідними центрами українознавства. Цей тиск
у 1923 році завершився повним закриттям
"Просвіт".
На середину 20-х років підходи державних
структур до організації краєзнавства зазнають
змін. Пріоритет у .підтримці надається тим крає-
ззвзчим осередкам, які у своїй діяльності відмов-
ХЕЗОГГЬСЯ від дослідження національно-культур-
них аспектів, а в основу роботи кладуть так зва-
ннй "виробничий принцип". Це особливо прояви-
лось пі'д час підготовки до проведення першого
Всеукраїнського з'їзду з краєзнавства. Вперше
ідею необхідності його проведення висунув відо-
мий вчений краєзнавець, завідувач кафедри Хар-
ківського ІНО Д.К.Зеленін. У 1923 році він звер-
нувся до Народного комісаріату освіти України з
листом, у якому запропонував провести такий
з'їзд, мотивуючи це тим, що в Російській Феде-
рації краєзнавчі конференції вже відбулися як у
Всеросійському так і регіональному масштабах.
Пройшло майже 2 роки, а ідея вченого так і
не реалізувалася повністю. Із більше як 15 на-
прямів, які він пропонував обговорити на з'їзді,
державні структури виокремили тільки один -
дослідження продуктивних сил. Як бачимо, під
таким кутом зору якраз і проходила І Всеукра-
їнська конференція 28-31 травня 1925 року. Не-
гативне ставлення державних структур до її орган-
ізації та проведення засвідчує, наприклад, і та
незначна кількість її учасників (більше 100), ста-
ло однією із причин конституювання її не з'їздом,
а конференцією. Як відомо ця конференція обра-
ла керівний орган - Український комітет краєз-
навства. Однак він складався не з досвідчених
краєзнавців, практиків та науковців, які набули
досвід в різноманітних товариствах, а формував-
ся по представницькому принципу методом ко-
оптацій: від НКО, ЦК Комсомолу, ЦК національ-
них меншин, Інституту географії тощо. Такий
підхід засвідчив намагання влади обмежити
діяльність Українського комітету краєзнавства,
спрямувавши його зусилля на не підйомні про-
блеми дослідження продуктивних сил в Україні.
В цей час політичні структури намагаються
ввести в краєзнавчий рух такі форми організації,
які відповідали б їхній меті та завданням. 6 квітня
1921 року "з метою збереження і вивчення нових
борців і будівничих комуністичної громади, дос-
віду великої боротьби пролетаріату України і його
комуністичної партії" було утворено "Комісію по
історії Української революції і комуністичної
партії" (істпарт.)9. На 1925 рік в Україні вже діяло
20 місцевих істпартвідділів у Києві, Харкові,
Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Луганську, За-
поріжжі, Полтаві, Чернігові, Вінниці, Єлисавет-
граді, Донецьку, Херсоні, Артемівську, Кам'я-
нець-Подільському, Конотопі тощо10. Результа-
том їх діяльності став збір документів з історії
революційної боротьби, видання низки збірників
та створення музеїв революції11.
Кардинальні зміни у підходах до організації
краєзнавчого руху в Україні відбуваються на-
прикінці 20-х років. Цей рубіжний час засвід-
чив, що період ліберального ставлення та терпи-
мості щодо краєзнавчого руху завершується.
Владні структури починають здійснювати непри-
критий тиск в першу чергу на науковців, об'єдна-
них у Всеукраїнській академії наук, які були
рушійною силою краєзнавства України. У березні
1927 року ЦК КП(б)У приймає рішення про ре-
організацію ВУАН. За головну мету ставилися
витіснення з академії тих кадрів, які сповідува-
ли ідеї національно-культурного розвитку. На-
нівець зводиться діяльність різноманітних
комісій, навколо яких гуртувалися сотні аматорів-
краєзнавців із регіонів. Шляхом цькування окре-
мих членів ВУАН створюється вакуум навколо
установ академії, більшість яких у 1930 році ре-
організовуються. Найдовше в системі ВУАН про-
існувала кафедри історії української культури,
очолювана академіком Д.І.Баглаєм. Вона була
реорганізована в науково-дослідний інститут,
який після смерті видатного ученого у 1934 році
ліквідовується.
Поступово ліквідовуються і самодіяльні крає-
знавчі структури в регіонах. Владу вже не вла-
штовувало те, що більшість із них, сприйнявши
нові правила гри, фокусувала свою діяльність на
дослідженні суто виробничих проблем. У 1932 році
перестає функціонувати Український комітет крає-
знавства. Не врятувало краєзнавчий рух і нав'я-
зування йому такої теми, як дослідження історії
фабрик і заводів, рішення про створення якої було
прийнято ЦК ВКП(б) 10 жовтня 1931 року. І ці
комісії не виправдали надій, не виконали постав-
лених перед ними завдань в силу того, що краєз-
навчі осередки вже покинули ті, хто тривалий час
працював у них ефективно. Самодіяльність крає-
знавчих осередків, їх демократичність, опора на
національні культурні проблеми настільки стур-
бували владу, що вона ініціює появу нових краєз-
навчих структур як товариство краєзнавців-марк-
систів. Привнесення політичних моментів остаточ-
но турбувало краєзнавчий рух, його політизація
отримала повний організаційний занепад.
В середині 30-х років в деяких регіонах, що
мали досвід організації історико-краєзнавчих осе-
редків, вживаються заходи щодо реанімації крає-
знавчого руху. Так, наприклад, 11 квітня 1936
року бюро Дніпропетровського обкому КП(б)У
приймає рішення "Про роботу краєзнавчого то-
вариства і про заходи до широкого розвитку са-
модіяльного краєзнавчого руху в області". В прий-
нятому рішенні обком наголосив на необхідності
швидкої появи такої структури. Були поставлені
конкретні завдання виконавцям, особливо облп-
лану, обкому комсомолу, обласному відділу на-
родної освіти тощо. Однак це рішення не було
виконаним, і вищеназване товариство так і не
приступило до роботи.
Краєзнавство 1-4, 2005
Середина 30-х років була найбільш трагічною
для краєзнавчого руху, саме в цей час сотні його
організаторів у всіх регіонах України були піддані
політичному тиску і репресовані. Так влада про-
демонструвала, що на цьому етапі їй не потрібні
організації, в яких сповідується принцип демок-
ратизму, пріоритетними є проблеми національно-
культурного розвитку, вивчення проблем рідної
мови, культури, збереження пам'яток історії. Всі
ці напрями дослідження забуваються, лише част-
ково зберігається фольклорний напрям у діяль-
ності окремих шкіл і окремих науковців.
Отже, як бачимо, державна політика щодо
краєзнавчого руху в 20-30-х роках була неодноз-
начною. Вона мала подвійні стандарти. Якщо на
першому етапі влада ще толерантно ставилася до
Примітки
1. П.Т.Тронько Краєзнавство України напере
додні III з'їзду Всеукраїнської спілки крає
знавців // Краєзнавство. - 2003. - № 1-4. -
С 7.
2. Тронько П.Т. 70-річчя Українського комітету
краєзнавства // Там само. - 1995. -МІ.-
С. 5.
3. Ченцов В .В. Політичні репресії в Радянській
Україні в 20-ті роки. - 2000. - 470 с
4. Удод О.А. Історія в дзеркалі аксіології. Роль
науки та освіти у формуванні духовних
цінностей українського народу у 1920-
1930 pp. - К.: Генеза, 2000. - 289 с.
5. Теодорович А.К. Діяльність Українського
комітету краєзнавства / УКК у добу украї
нізації // Історія України: маловідомі імена,
події, факти. - К.: Рідний край, 1999. - Вип.
6. - С 66-72.
існування різноманітних товариств, мирилася з
їх демократизмом, дослідженням актуальних
проблем регіонів, активною роботою із збережен-
ня пам'яток культури і природи, то, починаючи
з кінця 20-х років, влада рішуче змінює своє став-
лення до краєзнавства. Особливо яскраво прояв-
ляється політичний тиск, все більше і більше
застосовуються адміністративні важелі впливу на
краєзнавців та організації. З особливою наполег-
ливістю це велося на фоні сфабрикованого про-
цесу СВУ та інших спецоперацій НКВС. З сере-
дини ЗО х років цей тиск змінюється політични-
ми репресіями, і термін "краєзнавство", "краєз-
навчий рух", "краєзнавчі осередки" надовго зни-
кає із вжитку як в засобах масової інформації,
так і в наукових публікаціях.
6. Данилюк Ю.З. Український комітет краєз
навства та його діяльність // IV Респуб. наук.
конфер. з істор. краєзн. - К., 1989. - С. 35.
7. Див. наприклад: Бабенко Л.Л. Роль наукової
інтелігенції у розвитку історичного крає
знавства на Україні в 20 - на початку 30-х
років. Дис. ... канд. іст. наук. - Полтава,
1999. - 211 с
8. Бажан О.Г., Данилюк Ю.З., Рубльов О.С
Історія під пресом ідеології // Зневажена
Кліо. - К., 2005. - С 3.
9. Культурне будівництво в Українській РСР.
Важливіші рішення комуністичної партії і ра
дянського уряду 1917-1959 pp. 36. док. Том 1.
(1917-червень 1941 pp.).-К., 1959. - С 112.
10. Літопис революції. - 1925. - № 5-6. - С 331.
11. Державний архів Миколаївської області. -
Ф.р-99, оп. 1, спр. 799. - Арк. 30.
Summary:
The article envisages the major stages of the state policy related to the regional geography movement.
The mechanisms of the state and political influence structures on the curtailing of regional geography as
a movement are revealed also in the article.
Key words: policy, state structures, regional geography, political repressions.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6145 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:38Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савчук, В.О. 2010-02-18T13:08:37Z 2010-02-18T13:08:37Z 2005 Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. / В.О. Савчук // Краєзнавство. — 2005. — № 1-4. — С. 18-20. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6145 908 (477) "19" В статті висівтлєні основні етапи державної політики щодо краєзнавчого руху, розкриті механізми впливу державних і політичнх структур на згортання краєзнавства як руху. Ключові слова: політика, державні структури, краєзнавство, політичні репресії. The article envisages the major stages of the state policy related to the regional geography movement. The mechanisms of the state and political influence structures on the curtailing of regional geography as a movement are revealed also in the article. uk Інститут історії України НАН України Літопис українського краєзнавства Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. Эволюция государственной политики относительно краеведческого движения Украины в 20-х - 30-х гг. XX ст. Evolution of state policy related to the Ukrainian regional geography movement in the 20s-30s of the XX с. Article published earlier |
| spellingShingle | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. Савчук, В.О. Літопис українського краєзнавства |
| title | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. |
| title_alt | Эволюция государственной политики относительно краеведческого движения Украины в 20-х - 30-х гг. XX ст. Evolution of state policy related to the Ukrainian regional geography movement in the 20s-30s of the XX с. |
| title_full | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. |
| title_fullStr | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. |
| title_full_unstemmed | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. |
| title_short | Еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху України у 20-х - 30-х pp. XX ст. |
| title_sort | еволюція державної політики щодо краєзнавчого руху україни у 20-х - 30-х pp. xx ст. |
| topic | Літопис українського краєзнавства |
| topic_facet | Літопис українського краєзнавства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6145 |
| work_keys_str_mv | AT savčukvo evolûcíâderžavnoípolítikiŝodokraêznavčogoruhuukraíniu20h30hppxxst AT savčukvo évolûciâgosudarstvennoipolitikiotnositelʹnokraevedčeskogodviženiâukrainyv20h30hggxxst AT savčukvo evolutionofstatepolicyrelatedtotheukrainianregionalgeographymovementinthe20s30softhexxs |