Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія
В статті подано аналіз української та російської історіографи, що висвітлює події в СРСР 19 -21 серпня 1991р., які відомі в історії як "серпневий заколот". The article is written by Semenenko A.I. the post - graduate student of historical faculty of Shevchenko Kiev National University. It&...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6154 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія / А.І. Семененко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 158-161. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859815839820152832 |
|---|---|
| author | Семененко, А.І. |
| author_facet | Семененко, А.І. |
| citation_txt | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія / А.І. Семененко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 158-161. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статті подано аналіз української та російської історіографи, що висвітлює події в СРСР 19 -21 серпня 1991р., які відомі в історії як "серпневий заколот".
The article is written by Semenenko A.I. the post - graduate student of historical faculty of Shevchenko Kiev National University. It's devoted to analysis of studying in Ukrainian and Russian history an attempt of the governmental ouer turn in the USSR on 19 - 21 august, 1991.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 94(47+57):930.1] "1991"
Семененко AI. (м.Киів)
СПРОБА ДЕРЖАВНОГО ЗАКОЛОТУ В СРСР: ІСТОРІОГРАФІЯ
В статті подано аналіз української та російської історіографи, що висвітлює події в СРСР 19 -
21 серпня 1991р., які відомі в історії як "серпневий заколот".
Ключові слова: демократичні перетворення, заколот, надзвичайний стан, міжнародний конт-
роль, політична ситуація, кризи.
Тема спроби дерзказного перевороту в СРСР 19-
21 серпня 1991р. й сьогодні привертає до себе ува-
гу істориків. Обсяг:: однієї статті не дозволяють
подати повнл." картину розмаїття концепцій стосов-
но цієї полі:, як: існують в науковій та мемуарній
літератур:. Отож, зупинимося на трьох основних.
Пер~г, найбільш поширена - це версія сфор-
мульована російським "крівництвом 19-21 серп-
ня 1ЭЭ1 p., яка пізніше була розвинута російсь-
кою прокуратурою.1 Згідно цій версії, заколот
намагалася здійснити "імперська" реакційна
гтартійно - державна номенклатура, яка була нез-
годна з глибокими демократичними перетворен-
нями, що проводилися перш за все російським
керівництвом. На думку відомого історика І.Фроя-
нова, вона є найбільш примітивною.2 У загаль-
них рисах цю версію підтримує і український
історик О.Бойко. Подібну позицію займають й
автори підручника для ВНЗ з новітньої історії
України, підготовленого викладачами Київсько-
го Університету ім. Т.Шевченка, визначаючи роз-
глядувані події як "наступ неосталіністів", які
"не мали позитивної програми і прагнули одно-
го: зупинити процес демократизації в усіх лан-
ках суспільного життя, повернутися до станови-
ща, що існувало напередодні 1985р.'
Згідно другої версії головним ініціатором
спроби заколоту був власне президент СРСР, який
намагався отримати користь від зіткнення між
консерваторами та російським керівництвом.
Прихильники цієї версії стверджують, що Гор-
бачов таким чином хотів позбавитися частини
свого оточення, яка заважала йому проводити
"власну лінію". Російські історики Ш.Мунчаєв
та В.Устінов розглядають ці події як спробу сила-
ми опозиції покласти край політиці реформ і зупи-
нити розвал держави.5 Існує думка, що події 19-
21 серпня 1991р. нерозривно пов'язані з проце-
сами, що відбувалися в СРСР восени 1991р. Згідно
з нею, події цих трьох днів розглядаються як
перший, невдалий, етап перевороту. Ізоляція Гор-
бачова в Форосі у цьому варіанті кваліфікується
як суто умовна; Горбачов начебто на певний час
виводився з гри, щоб заходами надзвичайного
характеру не було компроментовано його "демок-
ратичний образ" в очах світового співтовариства.
Саме тому члени ГКЧП спершу оголосили над-
звичайний стан, а вже потім ввели війська. Саме
тому не було заарештовано Президента Росії.6
Зазначимо, що в сучасній російській мові,
згідно словника Ожегова, слово "путч" означає
"державний переворот, організований групою
змовників".7
Зустрічаються думки, що Горбачов діяв у
змові з Єльциним, з метою повалення соціалістич-
ного ладу. На цій тезі, як основній, що дала по-
штовх до путчу, наголошує А.Лук'янов. Саме
Голова Верховної Ради СРСР мав забезпечити
законодавче обґрунтування дій ДКНС. 16 серпня
1991р. Він виступив з заявою з приводу проекту
Союзного договору, основний зміст якого поля-
гав у наступному:
1. Позиція парламенту СРСР не знайшла відо
браження у підсумковому варіанті Союзного до
говору;
2. Назва договору протирічить результатам
референдуму 17 березня 1991р., коли переважна
більшість населення висловилася за присутність
у ній згадки стосовно соціалістичної орієнтації
держави.8
Лук'янов зазначає, що ДКНС було створено
з метою "врятування соціалістичної орієнтації
суспільства, захистити Конституцію СРСР, збе-
регти Радянський Союз від розвалу й зупинити
сповзання країни у ще більш глибоку кризу".9
Окрім цього, стосовно характеру подій, що відбу-
лися 19-21 серпня 1991р., він зазначає, що ці
три дні пов'язані із створенням непередбаченого
Конституцією СРСР Державного Комітету з над-
звичайного становища, зі стоянням танків в
Москві, яке нічого не дало, оголошенням про
введення тут комендантської години й з заявою
про введення надзвичайного стану в окремих
місцевостях країни, яке, окрім Москви, так і не
було більше ніде введено. ДКНС провів три засі-
дання, схвалив чотири документи, які підбурили
суспільство, але так і не були виконані, а потім він
був розпущений указом віце - президента
країни. А на ранок 21 серпня війська зі столиці
виводяться, надзвичайні заходи скасовуються, а
президент СРСР, який повернувся до Кремля,
санкціонує арешт членів ДКНС. Дивний "зако-
лот", чи не так?" - завершує Лук'янов.10
Американський публіцист М.Девідоу сприй-
має серпневі події 1991р. як "опереточний зако-
лот", який здійснено у першу чергу власне де-
мократами, а зовсім не ДКНС. Не можна, на його
думку, розглядати те, що сталося, як "серйозну
спробу ДКНС захопити владу, а тим більше вста-
новити тоталітарний режим".11 Дивні та протиріч-
ливі дії Державного Комітету з надзвичайного
становища "дали полггозх для вибухового матеріа-
лу й створили ідеальні умови для сил антикому-
нізму, щоб здійснити свою контрреволюцію".12
Власне ж виступ ДКНС, на думку Девідоу, був
немічним, більше схожим на фарс.13
Визначення "опереточний" наявне й в розду-
мах Г.Зюганова: "опереточний "путч" ДКНС",14
"трагікомічний "путч" ДКНС"15 Згідно з думкою
Зюганова, "перед сценаристами нашої сучасної
драми з самого початку було поставлене завдан-
ня - розробити й практично реалізувати в Росії
методику контрольованого переводу країни до
нового політичного режиму з елементами дикта-
тури. При цьому програма передбачає досягнен-
ня негласного, але повного та жорсткого міжна-
родного контролю над внутрішньополітичною си-
туацією. Програма мінімум - недопущення до
важелів державної влади національно - патріо-
тичних сил".16
Концепція "реакційного заколоту, що мав за
мету зупинити процес демократизації, поверну-
ти країну у старі часи" найяскравіше виражена
Горбачовим.
Горбачов констатує: "...завітала група това-
ришів. Я запитав: що це за візит, непогоджений
зі мною? Як ці люди опинилися тут? Охорона не
мала права їх пропускати... Бачу, що стан само-
го Медведева якийсь незвичайний. Ну, добре,
кажу, хай зачекають. Беру слухавку, щоб зате-
лефонувати Крючкову, аби дізнатися, що це за
місія ... Телефон не працює. Беру інший - те ж
саме.... Все перевірив. Беру "червоний" і той "мер-
твий"17. А вся справа у тому, що за кілька хви-
лин до приїзду делегації, у Президента, за нака-
зом Крючкова, було вимкнено всі види зв'язку.
У цьому зізнається сам шеф таємної поліції: "...
для всіх було зрозуміло, що Горбачов буде піклу-
ватися головним чином про своє політичне са-
мозбереження. Нам здавалося важливим дати
йому можливість залишитися немов би з боку.
Але в той же ж час ми мали побоювання, що
Горбачов буде намагатися вийти на свого "друга"
Буша, аби на всякий випадок мати його підтрим-
ку". Отже, "Виходячи з цих міркувань, ще до
прибуття наших товаришів до Форосу, я дав на-
каз вимкнути зв'язок у Горбачова й тим самим
унеможливити розвиток ситуації у небажаному
для нас напрямку".19 Це підтверджує генерал-
майор А.Глущенко: "Приблизно через годину
польоту (до Форосу. - A.C.) мене та полковника
Управління Урядового Зв'язку В.Пузанова, а та-
кож Генералова викликав до себе у салон літака
... начальник служби охорони Плеханов. Він поці-
кавився скільки часу знадобиться для того, аби
від'єднати всі засоби зв'язку у президента в Фо-
росі. Я відповів: хвилин десять - п'ятнадцять.
На це Плеханов нічого не сказав. Лише на підльоті
до літовища "Бельбек" він знову викликав мене
й поставив конкретне завдання: "О 16.30 у Горба-
чова повинно бути від'єднано всі види зв'язку".20
Від засобів телефонних комунікацій було
відсторонено не лише Президента. Г. Шахназа-
ров, який близько 16-ї години розмовляв телефо-
ном з Горбачовим, розповідає: "Поклавши слу-
хавку на ричажок, я підняв її знову, щоб погово-
рити з Черняєвим, який, зазвичай, знаходився в
командирові, допомагаючи президенту під час
відпустки. Гудка не було. Мовчав і міський теле-
фон. ... Але минула година, дві, все залишалося
по - старому. Почала зароджуватися тревога. Вона
ск^ріпла, коли ми дізналися, що телефони
відімкнено у всьому санаторії".21 Відсутність
зв'язку підтверджує і Є.Примаков. Звернемося
ще до одних даних. На слідстві телефоністка ко-
мутатора "Муха латка", що обслуговував дачу
президента, розповіла: "Я тільки - но збиралася
з'єднати Горбачова з його помічником Шахназа-
ровим - раптом звідки не візьмись за моєю спи-
ною з'явилися офіцери урядового зв'язку. Зараз,
говорять, від'єднаємо зв'язок із Горбачовим. Я у
відповідь: "Тільки-но повідомила Горбачову, що
з'єдную його із Шахназаровим. Незручно тепер
не з'єднувати". Як тільки розмова із Шахназаро-
вим завершилася, зв'язок тут же пропав. ... Ко-
мутатори перейшли на ручний режим роботи.
Лише по автомату ніхто не зміг би додзвонитися
із "Зарі", навіть коли б якимось чином відновив
зв'язок. Всі розмови в процесі ручного режиму
становилися підконтрольними. На урядовому
комутаторі в Ялті місце чергової телефоністки
зайняв офіпер КДБ. Він отримав наказ надавати
зв'язок лише радіостанції "0254", що була вста-
новлена в автомобілі Генералова. Й лише за па-
ролем."22
Мету візиту відверто розкриває Д.Язов: "По-
їхали, аби передати ультиматум президенту: або
здавайся, або ізолюємо". На зустрічі з представ-
никами ДКНС Горбачов сказав, що на 20 серпня
1991р призначено підписання Союзного Догово-
ру. На це Бакланов відповів: "Підписання не
буде".24 Після цього Горбачов сказав, що "Робота
з усіма вами, після того, що сталося, надалі не
можлива".25Саме тоді Горбачов зрозумів, що в
країні відбувся заколот, відповідальність з а який
Президент покладає на А.Лук'янова: "Змовникам
не вдалося б здійснити свої плани, якщо б на їх
шляху твердо та рішуче встали Верховна Рада
СРСР та її Голова. Події вимагали негайного скли-
кання Верховної Ради СРСР. Росія зробила це
відразу, що відіграло значну роль в опорі путчу.
А ось Верховна Рада СРСР не змогла реалізувати
свої конституційні повноваження. Де була пре-
зидія? Де були самі депутати? Чому вони не ки-
нулися відразу до столиці?" "Адже - слушно на-
голошує Горбачов, - коли б Верховна Рада
зібралася 19 серпня, заколот було б зупинено у
зародку". Горбачов не відмовляється від того, що
частково відповідальність за заколот лежить влас-
не на ньому: "За те, що не спрацював механізм
Верховної Ради СРСР, за те, що позорно безпоміч-
ними та боязкими перед обличчям заколоту вия-
вилося багато членів Кабінету Міністрів, в тому,
що на чолі трьох організацій, які мають у своєму
розпорядженні військову силу знаходилися люди,
які здатні на державний заколот, я, як Прези-
Краєзнавство 1-4, 2006
дент, несу велику, точніше найбільшу відпові-
дальність."28
„Як людина, яка очолювала КПРС з 1985
року, - пише М.Горбачов, - не можу обійти пи-
тання про моє ставлення до комуністів. Моя по-
зиція є такою. Я рішуче виступаю проти спроб
пустити по країні антикомуністичну істерію, яка
була б спрямована проти чесних людей, котрі
нічим себе не заплямували. Довгий час я вважав,
що КПРС можливо реформувати. Але в резуль-
таті серпневого заколоту ці надії перекреслено. В
керівництві партії опинилися люди, у яких не
вистачило мужності виступити проти заколоту,
на захист законності, генсека, домогтися зустрічі
з ним. Підтримавши, по суті, ДКНС, вони дезор-
ієнтували партію, поставили її на хибний шлях".
"Горбачов сильно змінився, зрозумівши та гли-
боко відчувши власні прорахунки в тактиці та в
методах дій".30 Однією з головних своїх помилок
генсек вважає те, що "...вчасно не розпізнав мо-
мент, коли необхідно було швидко звільняти сус-
пільство від структур тоталітарної системи, яка
стримувала його розвиток".11 "Я не зміг, - пише
Горбачов, - повною мірою поставити свій авто-
ритет на службу об'єднанню нових демократич-
них сил, котрі могли б повністю взяти на свої
плечі відповідальність за проведення курсу ре-
форм". Отож, Президент звинувачує Голову Вер-
ховної Ради СРСР. Надамо слово обвинувачува-
ному. "Тиск прихильників капіталізації суспіль-
ства, - пише Лук'янов, - що називали себе де-
мократами і поборниками різноманітних фронтів,
зростав з кожним днем... Пік ... конфронтації
прийшовся на кінець літа - початок осені 1991р.
й потрібен був лише привід, лише хлопок старто-
вого пістолета, аби праворадикальні сили, які
іменували себе демократами, скористалися б цим
і кинулися в бій".33
Свою позицію Лук'янов аргументує так: "...в
ті дні, намагаючись врятувати соціалістичну
орієнтацію суспільства, уберегти Радянський
Союз від розвалу й зупинити скатування країни
Примітки
до ще більш глибокої кризи, найбільш близькі
сподвижники союзного президента зібралися на
одному з... об'єктів КДБ обговорити становище в
країні у зв'язку із призначенням на 20 серпня
підписанням союзного, а фактично, конфедера-
тивного, - договору, вирішили направити до пре-
зидента делегацію. Приїхавши до Криму ці това-
ришів.. запропонували Горбачову негайно ввести
в окремих місцевостях країни надзвичайний стан,
про що до цього вже йшла мова. Якою була роз-
мова з Президентом у другій половині дня 18 сер-
пня мені однозначно сказати важко. Горбачов
стверджує, що у випадку відмови від надзвичай-
них заходів йому пропонувалося піти у відстав-
ку. Ті ж, хто був у нього тоді, категорично це
відкидають, заявляючи, що розмова носила то-
вариський ... характер й Горбачов, прощаючись,
потиснув кожному руку. Але так чи інакше, а
пропозицію про надзвичайні заходи президентом
прийнято не було. Проте, відкинувши його, пре-
зидент і пальцем не поворухнув, аби втримати
тих, хто виступав за введення надзвичайного ста-
ну. Залишившись на своїй фороській дачі, він,
вважає Лук'янов, - лише стимулював введення
цих заходів.34
Отже, оцінюючи діяльність ДКНС, можна
погодитися з висновком І.Зємцова, що путчисти
"у підсумку домоглися результатів, що були про-
тилежні задуму. Прагнули захистити Союз -
підштовхнули до розпаду; бажали захистити соц-
іалізм - призвели до кризи. Планували антиек-
стримістський заколот, а здійснили антиперебу-
довний: першою й фактично єдиною його жерт-
вою став Горбачов, а не демократи ... І нарешті -
воля до влади у організаторів путчу була, але
здатності її утримати їм не вистачило".35
Таким чином можна зазначити, що в істо-
ричній літературі на сьогодні відсутня одно-
стайність з приводу подій, що пов'язані з абреві-
атурою ДКНС СРСР. Отже, вони потребують по-
дальшого дослідження.
8.
Лукьянов А. В договоре о Союзе отразить
результаты всесоюзного референдума.
Заявление Председателя Верховного Совета
СССР//Лукьянов А. В водовороте российской
смуты. - М, 1999. - С.53-54. Лукьянов А. В
водовороте российской смуты. - М., 1999. -
С.56.
10. Там само - С.57.
11. Дэвидоу М. Камо гредеши, Русь ?....
Заметки
американского публициста о перестройке.
-
М., 1993. - С. 146.
Там само. - С. 148.
Там само. - С.149.
Зюганов Г. География победы. Основы
российской геополитики. - М., 1997. - С. 111.
15. Зюганов Г. Россия и современный мир. -
М,
1995. - С.37.
16. Там само.
1. Степанков В., Лисов Е. Кремлёвский заговор.
Версия следствия. - Москва, 1992.
2. Фроянов И. Погружение в бездну. - М.,
2002. - С. 312.
3. Бойко О.Д. Україна 1985-1991. Основні
тенденції суспільно- політичного розвитку. -
К.: ШЕНД., 2002. - С.248;
4. Новітня історія України (1900-2000): підруч-
ник/Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І та ін. - К.:
Вища школа, 2002. - С 569, Алексеев 10.,
Кульчицький С, Слісаренко А.. Україна на
зламі історичних епох. Державотворчий про
цес 1985 - 1999. - К: Екс об. - 2000. - С.76
5. Мунчаев НІ., Устинов В. История Советского
государства. - М, 2002. - С.583.
6. История современной России. 1985-1991/
В.Журавлёв. - М, 1994. - С. 120 - 121.
7. Ожигов С. Словарь русского языка. - М.,
1984. - С.550.
1 60
9.
12.
13.
14.
17. Цит. За: Степанков В., Лисов Е. Кремлёвский
заговор. Версия следствия. - Москва. - 1992.
-С.9.
18. Крючков В. Личное дело. - Москва. - 1997. -
Т.2. -С. 158.
19. Там же. - С.159.
20. Цит. за: Степанков В., Лисов Е. Указ. соч. -
С. 14.
21. Шахназаров Г. С вождями и без них. -
Москва, 2001. - С. 442
22. Цит. за: Степанков В., Лисов Е. Указ. соч. -
С.28-29.
23. Там само. - С.29.
24. Горбачёв М. Августовский путч: причины и
следствия. - Москва, 1992. - С.26.
25. Там само.
26. Там само. - С.26.
27. Там само. - С.27.
28. Там само. - С.27-28.
29. Там же. - С. 30.
30. Там же. -С. 41.
31. Там же. - С. 39.
32. Там же. - С. 41.
33. Лукьянов А. В водовороте российской
смуты. - М., 1999. - С.56.
34. Лукьянов А. В водовороте российской
смуты. - М., 1999. - С.57.
35. Зємцов И. Крах эпохи. - М., 1999. - Т.2. -
С.271.
Summary:
The article is written by Semenenko AI. the post - graduate student of historical faculty of Shevchenko
Kiev National University. It's devotet to analis of studing in ukrainan and rassi<pan history an attempt of
the governmental ouer turn in the USSR on 19 - 21 august, 1991.
Key words: democratic transformation, mutiny, eztraordinary condition, international control, political
situation, crisis.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6154 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:40Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Семененко, А.І. 2010-02-18T16:09:43Z 2010-02-18T16:09:43Z 2006 Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія / А.І. Семененко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 158-161. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6154 94(47+57):930.1] "1991" В статті подано аналіз української та російської історіографи, що висвітлює події в СРСР 19 -21 серпня 1991р., які відомі в історії як "серпневий заколот". The article is written by Semenenko A.I. the post - graduate student of historical faculty of Shevchenko Kiev National University. It's devoted to analysis of studying in Ukrainian and Russian history an attempt of the governmental ouer turn in the USSR on 19 - 21 august, 1991. uk Інститут історії України НАН України З краєзнавчої пошти Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія Попытка государственного заговора в СССР: историография The intention of state strike in the Union of Soviet Socialistic Republics: historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія Семененко, А.І. З краєзнавчої пошти |
| title | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія |
| title_alt | Попытка государственного заговора в СССР: историография The intention of state strike in the Union of Soviet Socialistic Republics: historiography |
| title_full | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія |
| title_fullStr | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія |
| title_full_unstemmed | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія |
| title_short | Спроба державного заколоту в СРСР: історіографія |
| title_sort | спроба державного заколоту в срср: історіографія |
| topic | З краєзнавчої пошти |
| topic_facet | З краєзнавчої пошти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6154 |
| work_keys_str_mv | AT semenenkoaí sprobaderžavnogozakolotuvsrsrístoríografíâ AT semenenkoaí popytkagosudarstvennogozagovoravsssristoriografiâ AT semenenkoaí theintentionofstatestrikeintheunionofsovietsocialisticrepublicshistoriography |