Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя)
Розглянуто петрохімічні особливості порід Антонівського масиву, приналежного до лужно-ультраосновної формації і розташованого в Дністрово-Бузькому районі Українського щита. Наведено нові результати хімічного
 аналізу головних типів порід та їх нормативний склад (CIPW ). Показано особливості...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мінералогічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61540 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) / О.В. Дубина // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 1. — С. 11-24. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088229571592192 |
|---|---|
| author | Дубина, О.В. |
| author_facet | Дубина, О.В. |
| citation_txt | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) / О.В. Дубина // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 1. — С. 11-24. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мінералогічний журнал |
| description | Розглянуто петрохімічні особливості порід Антонівського масиву, приналежного до лужно-ультраосновної формації і розташованого в Дністрово-Бузькому районі Українського щита. Наведено нові результати хімічного
аналізу головних типів порід та їх нормативний склад (CIPW ). Показано особливості зміни хімічного та нормативного складу від ранніх до пізніх різновидів порід. Виявлено відмінності в розподілі деяких петрогенних компонентів між однотипними породами із різних масивів лужно-ультраосновної формації.
Рассмотрены петрохимические особенности пород Антоновского массива, который относится к щелочно-ультраосновной формации, и расположен в Днестровско-Бугском районе Украинского щита. Приведены
новые результаты химического анализа главных типов пород и их нормативный состав (CIPW). Показаны особенности изменения химического и нормативного состава от ранних к поздним разновидностям пород. Выявлены некоторые различия в распределении отдельных петрогенных компонентов между однотипными породами
из разных массивов щелочно-ультраосновной формации.
Petrochemical features of Antonivka massif have been considered in the paper. This massif is referred to alkaline ultrabasic complex, and it is located in the Dniester-Bug Аrea. New results of chemical analysis of the main types of
rocks and their normative composition (CIPW) are presented. Features of change of chemical and normative composition
from the early to late rock varieties are shown. Some differences in distribution of separate petrogenic components between
the single-type rocks from different massifs of the alkali-ultrabasic complex are revealed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 11
УДК 552.11 : 552.33 (477)
О.В. Дубина
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД
АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ (ПОБУЖЖЯ)
Розглянуто петрохімічні особливості порід Антонівського масиву, приналежного до лужно!ультраосновної фор!
мації і розташованого в Дністрово!Бузькому районі Українського щита. Наведено нові результати хімічного
аналізу головних типів порід та їх нормативний склад (CIPW ). Показано особливості зміни хімічного та норма!
тивного складу від ранніх до пізніх різновидів порід. Виявлено відмінності в розподілі деяких петрогенних ком!
понентів між однотипними породами із різних масивів лужно!ультраосновної формації.
E!mail: dubyna!a@ukr.net
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
MINERALOGICAL JOURNAL
(UKRAINE)
Вступ. Дослідження лужних ультраосновних
порід Антонівського масиву тривають вже по!
над 20 років. За цей час у публікаціях було де!
тально висвітлено геологічну будову масиву,
виділено головні типи порід та з’ясовано їх
формаційну приналежність, описано петрог!
рафічні, мінералогічні та геохімічні особли!
вості порід [3, 5, 6, 12, 13, 15, 24]. Водночас да!
ні про петрохімічні особливості порід Антонів!
ського масиву розглядалися обмежено. Власне
аналізу особливостей хімічного складу порід
названого масиву і присвячується дана робота.
За петрографічними та мінералогічними
особливостями лужні породи Антонівського
масиву можна розділити на три групи: 1 —
лужні ультраосновні породи (якупірангіти,
ійоліт!мельтейгіти), 2 — лужні та підвищеної
лужності основні породи (лужні піроксеніти,
есексити та їх безнефелінові різновиди, польо!
вошпатові ійоліт!мельтейгіти, маліньїти), 3 —
лужні породи середнього складу (нефелінові
та лужні сієніти) [20, 21]. Тобто в Антонівсько!
му масиві маємо неперервну серію порід, що
змінюються від меланократових (якупірангі!
тів, піроксенітів) до лейкократових (нефеліно!
вих та лужних сієнітів).
На класифікаційній діаграмі (рис. 1) лужних
порід показано особливості нормативного
складу в головних типах порід масиву. Співвід!
ношення піроксену, нефеліну та польового
шпату змінюється в широких межах, обумов!
люючи велике різноманіття лужних порід Ан!
тонівського масиву. Слід зазначити, що нор!
мативний і модальний склад порід дещо (іноді
суттєво) відмінні. Головними факторами, які
впливають на це, є майже повна відсутність у
мелано! і мезократових різновидах рудних мі!
нералів, вторинні зміни по нефеліну та замі!
щення піроксену біотитом і амфіболом, що, в
свою чергу, збільшує кількість нормативного
польового шпату. Такі мінералогічні особли!
вості цих порід призводять до зміщення точок
їх нормативного складу в області менш фельд!
шпатоїдних і більш польовошпатових. У зба!
гачених біотитом породах проявлені зворотні
співвідношення (зі збільшенням нормативної
кількості фельдшпатоїдів).
Особливості мінерального та хімічного складу
порід. Лужні піроксеніти та якупірангіти в Ан!
тонівському масиві поширені переважно у
внутрішній північно!східній частині масиву, де
вони утворюють потужне штокоподібне тіло.
В свердловинах вони перешаровуються із ма!
лопотужними тілами нефелінових сієнітів,
есекситів, іноді мельтейгітів і фенітів. Голов!
ними породоутворювальними мінералами цих
порід є, %: клінопіроксен (егірин!саліт) —
70—90, амфібол (проміжний різновид ряду
гастингсит — магнезіокатофорит) — 2—20, не!
фелін — 0—10, у деяких різновидах — польо!© О.В. Дубина, 2009
О.В. ДУБИНА
12 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
вий шпат — 5—10. Як другорядний мінерал
часто присутній біотит (від 1—3 до 5—10 %).
Серед головних петрохімічних особливос!
тей піроксенітів та якупірангітів слід відзначи!
ти підвищений вміст SiO2 і високий — лугів
(K2O + Na2O = 2,92—4,0 %). Така ж концент!
рація лугів спостерігається в однойменних по!
родах Проскурівського та Чернігівського ма!
сивів. Хоча, на відміну від останніх, висока
концентрація лугів у Антонівському масиві не
обумовлює агпаїтового характеру лужних
піроксенітів та якупірангітів, як це відмічаєть!
ся в Проскурівському та Чернігівському маси!
вах [2, 14]. Очевидно, це викликано підвище!
ним вмістом глинозему (3,46—10,25 % Al2O3) в
досліджуваних породах, які характеризуються
також і досить низьким, як на свій тип, вміс!
том ТіО2 (1,04—2,95 %) і Fe2O3 та підвище!
ним — FeO, що обумовлено майже повною
відсутністю ільменіту та титаномагнетиту. Ти!
тан концентрується переважно в амфіболі, пі!
роксені та біотиті.
Особливості хімічного складу істотно піро!
ксенових порід залежать і від їх геологічного
положення в масиві. Так, екзоконтактові піро!
ксеніти (таблиця, ан. 4, 5) мають менший
вміст лугів (що, очевидно, викликано відто!
ком лугів у фенітизовані вмісні породи), по!
рівняно з піроксенітами внутрішньої частини
(таблиця, ан. 2, 7) масиву (Na2O + K2O — 3,03
і 3,94 відповідно). У цьому ж напрямку відбу!
вається збільшення вмісту глинозему та змен!
шення — кальцію і кремнію. В піроксенітах
внутрішньої частини масиву, згідно з розра!
хунками, присутня значна кількість норма!
тивного анортиту, хоча модальний польовий
шпат належить до альбіт!олігоклазу. Очевид!
но, надлишок алюмінію порівняно з лугами у
цих породах зумовлений вторинними змінами
(шпреуштейнізація). Такий розподіл цих пет!
рогенних компонентів є причиною більш аг!
паїтового характеру (в середньому Kагп = 0,85)
піроксенітів зовнішньої частини порівняно із
тими ж породами внутрішньої (в середньому
Kагп = 0,54). Екзоконтактові більш агпаїтові
ортопіроксенвмісні різновиди піроксенітів, як
правило, збагачені і фосфором. Концентрація
Р2О5 в піроксенітах внутрішньої частини в се!
редньому складає 0,3 %, тоді як в екзоконтак!
тових зростає до 1,06.
Різниця між лужними піроксенітами і яку!
пірангітами встановлюється за відсутністю або
наявністю, відповідно, модального нефеліну.
Таке розділення є дещо формальним, оскільки
за хімічним складом ці породи не розрізня!
ються, а нормативний нефелін розраховується
як у лужних піроксенітах, так і в якупірангітах.
Виняток становлять піроксеніти зовнішньої
зони масиву, в яких трапляється ортопіроксен
(модальний і нормативний), представлений
феригіперстеном (таблиця, ан. 4, 5). Хоча ор!
топіроксен за розрахунками наявний у двох
проаналізованих зразках, модальний ортопі!
роксен спостерігається тільки в одному з них
(ан. 5). Щодо нормативного ортопіроксену в
другому аналізі, то, можливо, "виникнення"
його зумовлене деякими похибками результа!
ту хімічного аналізу породи. До того ж він має
Рис. 1. Нормативний склад го!
ловних типів порід Антонівсько!
го масиву на класифікаційній
діаграмі лужних порід (Г.М. Са!
ранчина, Н.Ф. Шинкарев, 1967)
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 13
Хімічний і нормативний (CIPW ) склад порід Антонівського масиву, мас.%
Порода Лужні піроксеніти і якупірангіти Есексити
Номер з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Номер
проби
36/
206
58/
196
29/
206
87/
191
113/
191
31/
206
224/
196
Середнє
з 15
36/
197
41/
197
42/
197
28/
206
96/
191
Середнє
з 10
SiO2
TiO2
Al2O3
Fe2O3
FeO
MnO
MgO
CaO
Na2O
K2O
P2O5
CO2
S
F
H2O
В. п. п.
Сума
Na + K/Al
Fe/(Fe + Mg)
Na2O + K2O
Ap
Ca
Fl
Il
Mt
Pr
Cor
Ne
Lc
Or
Alb
An
Ac
Di
Hed
En
Fs
Fo
Fa
44,00
2,00
5,30
6,00
9,90
0,34
8,80
16,50
2,85
0,82
0,29
1,05
0,36
—
—
2,15
100,36
1,05
0,49
3,67
0,68
2,43
—
3,87
8,22
0,78
—
9,65
—
4,93
5,29
—
1,27
42,95
17,37
—
—
1,69
0,86
41,15
2,63
9,54
6,03
11,70
0,22
8,95
13,44
2,51
1,00
0,17
1,23
0,61
0,25
0,06
1,25
100,74
0,55
0,52
3,51
0,41
2,81
0,58
5,02
8,79
1,30
—
7,09
—
5,94
8,27
11,88
—
24,99
11,06
—
—
7,59
4,25
42,41
2,95
9,28
4,81
9,27
0,20
8,74
13,46
3,20
1,42
1,35
0,81
0,10
0,55
0,21
1,02
99,78
0,74
0,47
4,62
3,30
1,87
1,08
5,68
7,08
0,22
—
8,25
—
8,51
12,24
6,86
—
26,25
8,77
—
—
6,95
2,94
45,89
2,28
5,63
3,81
12,60
0,36
7,52
14,50
2,22
1,10
2,00
0,60
0,18
0,23
0,11
0,80
99,83
0,86
0,54
3,32
4,86
1,38
0,13
4,38
5,58
0,39
—
—
—
6,57
18,99
2,17
—
24,74
19,03
2,93
2,58
3,18
3,09
49,77
1,14
3,46
4,10
8,03
0,21
9,36
18,03
2,40
0,57
1,35
0,92
0,07
0,16
0,14
0,59
100,30
1,31
0,41
2,97
3,26
2,10
0,10
2,17
3,45
0,15
—
—
—
3,38
14,69
—
5,03
42,71
17,81
3,13
1,50
0,34
0,18
50,70
1,71
7,54
3,65
7,76
0,14
7,71
13,82
3,20
1,56
0,21
0,63
0,17
0,08
0,23
0,77
99,88
0,92
0,45
4,76
0,51
1,45
0,15
3,28
5,35
0,36
—
2,43
—
9,32
22,91
1,62
—
36,20
13,68
—
—
1,85
0,88
46,58
1,32
10,25
2,81
6,77
0,24
9,86
16,18
2,74
0,80
0,12
1,21
0,44
0,13
—
0,64
100,09
0,52
0,35
3,54
0,29
2,77
0,30
2,52
4,10
0,94
—
7,01
—
4,75
10,38
13,38
—
36,64
9,72
—
—
5,40
1,81
45,81
1,83
7,45
4,24
9,34
0,25
8,87
15,34
2,73
0,97
0,59
0,99
0,26
0,23
0,17
1,04
100,06
0,79
0,45
3,70
1,44
2,28
0,44
3,52
6,22
0,57
—
5,14
—
5,82
13,83
5,28
—
34,32
14,27
—
—
4,51
2,37
48,84
1,85
11,90
1,98
9,12
0,16
7,91
10,86
3,29
1,73
0,19
0,67
0,29
0,38
0,06
1,10
100,33
0,61
0,44
5,02
0,46
1,54
0,91
3,54
2,89
0,62
—
1,99
—
10,31
24,40
12,70
—
17,89
9,31
—
—
8,11
5,33
46,78
2,40
10,84
1,23
10,92
0,18
8,30
12,32
2,77
1,20
0,70
0,60
0,25
—
0,22
1,12
99,83
0,54
0,45
3,97
1,65
1,39
—
4,63
1,81
0,54
—
2,47
—
7,20
19,23
13,81
—
19,99
12,55
—
—
8,22
6,52
46,62
1,14
16,57
2,16
8,12
0,14
6,19
11,42
3,36
1,20
0,44
1,16
0,14
0,37
0,22
0,98
100,23
0,41
0,48
4,56
1,07
2,66
0,83
2,19
3,16
0,30
—
2,17
—
7,16
24,70
26,85
—
8,82
5,60
—
—
8,04
6,45
48,69
2,38
14,51
3,51
6,90
0,12
5,21
7,78
5,04
2,26
0,61
1,20
0,06
0,40
0,28
0,80
99,75
0,74
0,52
7,30
1,49
2,77
0,87
4,58
5,16
0,13
—
4,26
—
13,54
35,35
10,43
—
8,31
3,32
—
—
6,52
3,29
48,72
1,88
17,06
4,05
7,16
0,26
3,17
7,62
4,82
2,52
0,76
0,92
0,06
0,33
—
0,87
100,20
0,63
0,66
7,34
1,84
2,11
0,65
3,59
5,91
0,13
—
3,51
—
14,99
34,58
17,59
—
3,56
2,77
—
—
4,41
4,35
47,73
1,95
13,26
2,76
8,78
0,19
6,45
10,24
3,82
1,82
0,52
0,98
0,32
0,34
0,20
0,93
100,21
0,63
0,50
5,65
1,25
2,26
0,74
3,73
4,03
0,69
—
3,29
—
10,86
26,55
13,76
—
13,38
7,50
—
—
7,00
4,96
значний Kагп = 1,31, а в клінопіроксені міс!
титься 10 % егіринового міналу, тоді як у піро!
ксеніті з модальним ортопіроксеном вміст цьо!
го міналу зменшується до 8 %. Понижену луж!
ність клінопіроксену в ортопіроксенвмісному
піроксеніті до певної міри можна пояснити
його контамінованістю гранітоїдним матері!
алом. Як відомо, ортопіроксен є невластивим
(і навіть забороненим) для лужних порід нат!
рової серії. Проте в окремих випадках поява
ортопіроксену в сублужних і лужних породах
може пояснюватися контамінацією їхніх роз!
плавів вмісними гранітоїдами, як це має міс!
це, наприклад, в Октябрському масиві. Суб!
лужні олівін!титанавгітові габро цього масиву
в приконтактовій частині з навколишніми
гранітоїдами переходять в габро з зеленим са!
літовим піроксеном, гіперстеном, а в їх ендо!
контактових фаціях з’являється кварц [14].
Породи під назвою есексити, особливо їх
безнефелінові різновиди, не мають однознач!
ного положення в класифікаційних системах.
Більшість дослідників розглядає їх як типові
лужні породи [20, 22], проте в Петрогра!
О.В. ДУБИНА
14 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
фічному кодексі Росії [23] вони віднесені до
сублужного ряду. Типові есексити з нефеліном
описані в Приазов’ї [17], зрідка вони трапля!
ються в Антонівському масиві. Породи мають
олігоклаз!баркевікіт!салітовий склад із до!
мішкою біотиту, апатиту і кальциту. Вміст
плагіоклазу варіює від 10 до 40 % (частіше
20—25), піроксену (егірин!саліт, Ті!авгіт) —
30—60, амфіболу — 5—30, біотиту — 5—15 %.
Другорядні й акцесорні мінерали — кальцит
(0,5—5), апатит (0,5—1,5 %), ільменіт, суль!
фіди, преніт.
Найбільш поширені такі породи в зовніш!
ній південно!західній частині. Есексити утво!
рюють або залягають як дайкоподібні тіла (по!
тужністю до 10 м) і частіше всього перешаро!
вуються із лужними сієнітами і фенітами,
рідше із нефеліновими сієнітами і лужними
піроксенітами (якупірангітами). За відсутності
нефеліну розглядаються як безнефелінові
есексити. Різновиди, в яких з’являється нефе!
лін, набувають складу типових есекситів. Про!
те всі безнефелінові різновиди есекситів цього
масиву мають у своєму складі нормативний не!
Порода МТ Польовошпатові ійоліти Маліньїти
Номер з/п 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Номер проби 135/189 157/190 147/190 16/206 117/191 Середнє з 6 65/196 35/206 Середнє з 3
SiO2
TiO2
Al2O3
Fe2O3
FeO
MnO
MgO
CaO
Na2O
K2O
P2O5
CO2
S
F
H2O
В. п. п.
Сума
Na + K/Al
Fe/(Fe + Mg)
Na2O + K2O
Ap
Ca
Fl
Il
Mt
Pr
Cor
Ne
Lc
Or
Alb
An
Ac
Di
Hed
En
Fs
Fo
Fa
41,74
2,38
10,56
7,21
10,29
0,21
7,22
12,54
3,42
1,20
0,58
0,99
0,25
0,31
0,19
1,38
100,47
0,65
0,57
4,62
1,41
2,28
0,65
4,57
10,57
0,54
—
8,97
—
7,17
12,70
10,03
—
23,08
9,94
—
—
5,24
2,86
41,27
2,00
18,21
4,43
7,75
0,18
5,28
8,40
5,80
2,20
0,97
1,56
0,14
—
0,16
1,44
99,79
0,66
0,56
8,00
2,29
3,61
—
3,87
6,54
0,30
—
19,98
—
13,24
13,11
17,47
—
4,63
2,25
—
—
7,88
4,83
43,47
0,84
19,26
3,09
5,04
0,16
4,25
10,12
8,22
2,62
0,89
0,42
0,18
0,14
0,08
0,89
99,67
0,85
0,51
10,84
2,17
0,97
0,15
1,62
4,54
0,39
—
38,18
4,00
10,58
—
8,02
—
19,12
8,25
—
—
1,31
0,71
46,68
1,38
17,56
3,92
5,68
0,13
4,67
7,68
6,36
2,70
0,66
0,31
0,12
0,23
0,51
1,09
99,68
0,76
0,53
9,06
1,62
0,72
0,43
2,67
5,79
0,26
—
19,74
—
16,27
18,42
11,61
—
11,53
4,24
—
—
4,57
2,12
45,94
0,54
20,90
2,32
3,88
0,14
2,42
8,79
8,60
3,26
1,42
0,49
0,10
—
0,39
0,38
99,57
0,84
0,58
11,86
3,33
1,13
—
1,04
3,40
0,21
—
36,40
—
19,50
6,45
8,90
—
11,39
7,20
—
—
0,57
0,46
44,44
1,24
19,04
3,46
5,74
0,17
4,03
8,38
7,12
2,68
0,89
0,92
0,12
0,19
0,27
1,10
99,66
0,76
0,55
9,79
2,19
2,12
0,26
2,39
5,09
0,26
—
26,73
—
16,07
11,85
12,30
—
9,43
4,67
—
—
4,08
2,55
44,24
1,61
18,07
4,46
6,89
0,15
5,86
8,61
5,24
2,20
0,66
0,35
0,11
—
0,17
1,54
100,16
0,61
0,51
7,44
1,55
0,81
—
3,11
6,57
0,24
—
17,15
—
13,21
13,38
19,59
—
10,04
3,81
—
—
7,13
3,42
43,00
2,38
15,22
6,25
7,98
0,14
5,56
9,31
4,92
2,14
0,79
0,49
0,10
0,38
0,16
1,37
100,19
0,68
0,58
7,06
1,93
1,13
0,78
4,58
9,18
0,21
—
14,62
—
12,82
15,21
13,30
—
13,59
4,80
—
—
5,42
2,42
44,82
1,83
17,08
4,65
7,51
0,18
5,22
8,58
4,95
2,25
0,78
0,46
0,14
0,31
0,14
1,26
100,05
0,62
0,56
7,19
1,90
1,05
0,60
3,53
6,82
0,29
—
12,67
—
13,45
19,00
17,99
—
8,42
3,94
—
—
6,50
3,84
Продовження табл.
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 15
фелін у кількості 1,99—4,26 мас. % (таблиця).
До того ж піроксени в них іноді містять підви!
щену кількість егіринового міналу (до 20 %), а
амфібол представлений баркевікітом, що доз!
воляє відносити ці безнефелінові породи до
лужного ряду. Очевидно, що есексити екзо!
контактової частини масиву, як і піроксеніти,
дещо контаміновані вмісними гранітоїдами.
Так, в безнефелінових есекситах екзоконтакту
замість баркевікіту кристалізується титанис!
тий гастингсит, а замість егірин!саліту і Ті!ав!
гіту — більш магнезіальний саліт. Коефіцієнт
агпаїтності цих порід не перевищує одиниці і
змінюється в межах 0,41—0,77, що нижче, ніж
в однойменних породах Чернігівського маси!
ву. Порівняно із есекситами останнього, дос!
Порода Нефелінові сієніти Лужні сієніти
Номер з/п 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34
Номер
проби
136/189 127/191 107/191 160/190
Середнє
з 7
38/197 68/196 111/191 154/190 47/197
Середнє
з 9
SiO2
TiO2
Al2O3
Fe2O3
FeO
MnO
MgO
CaO
Na2O
K2O
P2O5
CO2
S
F
H2O
В. п. п.
Сума
Na + K/Al
Fe/(Fe + Mg)
Na2O + K2O
Ap
Ca
Fl
Il
Mt
Pr
Cor
Ne
Q
Or
Alb
An
Di
Hed
En
Fs
Fo
Fa
47,07
0,74
22,49
3,84
4,68
0,12
1,53
3,68
8,92
4,10
0,73
1,32
0,05
—
0,06
0,62
99,95
0,85
0,75
13,02
1,70
3,02
—
1,42
5,61
0,11
1,50
29,59
—
24,41
21,41
5,18
—
—
—
—
2,69
3,36
50,31
0,37
20,65
3,09
3,38
0,12
1,70
5,16
8,24
4,00
0,89
1,39
—
—
0,07
0,54
99,91
0,86
0,67
12,24
2,08
3,18
—
0,71
4,51
—
—
22,99
—
23,80
27,77
7,60
1,71
1,15
—
—
2,43
2,07
50,06
0,84
21,82
3,75
4,59
0,12
1,88
3,69
6,43
3,84
0,80
0,74
0,01
—
0,15
0,81
99,53
0,68
0,70
10,27
1,88
1,71
—
1,62
5,52
0,02
4,06
9,61
—
23,02
37,46
8,52
—
—
—
—
3,33
3,25
53,77
0,47
22,54
2,25
2,87
0,07
0,90
2,12
8,30
4,49
0,37
0,78
0,05
—
0,16
1,19
100,33
0,82
0,75
12,79
0,87
1,79
—
0,90
3,30
0,11
2,89
17,12
—
26,81
39,35
3,20
—
—
—
—
1,59
2,08
49,03
0,64
21,46
3,17
4,09
0,11
1,79
4,29
8,21
4,02
0,63
1,57
0,04
—
0,11
0,80
99,82
0,83
0,68
12,23
1,48
3,59
—
1,22
4,64
0,09
0,95
23,27
—
23,97
27,21
7,33
—
—
—
—
3,16
3,08
57,98
1,68
17,29
1,00
5,82
0,20
1,36
3,36
5,22
4,36
0,60
0,42
—
—
0,30
—
99,59
0,77
0,73
9,58
1,40
0,96
—
3,21
1,46
—
0,29
—
1,15
25,95
44,48
10,17
—
—
3,41
7,51
—
—
62,48
0,22
17,98
0,90
1,50
0,03
0,30
2,91
5,88
5,96
0,86
0,28
—
—
0,12
0,18
99,60
0,90
0,81
11,84
2,01
0,64
—
0,42
1,31
—
—
—
1,64
35,47
50,11
5,10
0,57
1,13
0,49
1,11
—
—
60,47
0,37
17,96
0,89
4,23
0,05
2,41
3,92
6,31
2,46
0,20
0,53
0,01
—
0,09
—
99,90
0,73
0,54
8,77
0,46
1,21
—
0,70
1,29
0,02
—
—
1,71
14,57
53,49
13,44
0,59
0,55
5,74
6,21
—
—
60,34
0,84
18,66
2,37
4,06
0,08
1,05
2,70
5,80
3,60
0,26
0,28
0,01
—
0,13
0,19
100,37
0,72
0,77
9,40
0,60
0,64
—
1,59
3,43
0,02
1,58
—
5,04
21,26
49,05
9,92
—
—
2,61
4,24
—
—
59,08
0,64
18,55
1,01
5,24
0,12
2,73
2,91
5,51
3,46
0,20
0,38
0,06
0,07
0,06
0,41
100,43
0,69
0,56
8,97
0,48
0,86
0,13
1,22
1,46
0,13
1,95
—
1,68
20,46
46,64
10,35
—
—
6,80
7,83
—
—
59,29
0,81
16,92
1,51
4,48
0,12
2,01
4,01
5,58
3,87
0,48
0,45
0,05
0,15
0,12
0,39
99,96
0,79
0,62
9,45
1,17
1,02
0,25
1,54
2,19
0,11
—
—
1,49
22,92
47,35
9,72
1,44
1,44
4,35
5,00
—
—
Закінчення табл.
П р и м і т к а. МТ — мельтейгіт. Символи мінералів: Ас — акміт, Alb — альбіт, An — анортит, Ap — апатит, Ca —
кальцит, Cor — корунд, Di — діопсид, En — енстатит, Fa — фаяліт, Fl — флюорит, Fo — форстерит, Fs — феро!
силіт, Hed — геденбергіт, Il — ільменіт, Lc — лейцит, Mt — магнетит, Ne — нефелін, Or — ортоклаз, Q — кварц,
Pr — пірит.
О.В. ДУБИНА
16 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
ліджувані породи Антонівського масиву ха!
рактеризуються підвищеним вмістом Al2O3,
MgO та пониженим CaO, FeO, Fe2O3 і Р2О5.
Хоча есексити не належать до типових порід
лужно!ультраосновної формації карбонатито!
вих комплексів, проте вони відомі в таких кла!
сичних масивах, як Ґулі і Кайзерштуль [7, 9].
Можливо, їх пропускають у деяких масивах
або описують під назвами польовошпатових
піроксенітів, маліньїтів.
Ійоліт�мельтейгіти, маліньїти. Мельтейгіти
в Антонівському масиві спостерігаються до!
сить рідко і виявлені в його центральній і пів!
нічній частинах. Їх тіла мають невелику по!
тужність (перші метри). У свердловинах вони
найчастіше чергуються із нефеліновими та
лужними сієнітами, в центральній частині ма!
сиву — із лужними піроксенітами. Ійоліти в
Антонівському масиві частіше переважають у
центральній і екзоконтактовій частинах масиву
у вигляді малопотужних жил. У свердловинах
ці породи частіше контактують із нефелінови!
ми сієнітами, рідше із есекситами, фенітами,
лужними піроксенітами та якупірангітами.
Серед цієї групи порід переважають мезокра!
тові (нефелін переважає над піроксеном)
різновиди — ійоліти і польовошпатові ійоліти.
Останні, за збільшеної кількості польового
шпату, переходять у маліньїти, які мають під!
порядковане значення. Головними мінералами
ійоліт!мельтейгітів є, %: егірин!саліт (15—30 і
до 70 в мельтейгітах) і нефелін (60—65, в мель!
тейгітах 15—40); другорядними — амфібол
(2—10, іноді він переважає над піроксеном),
польовий шпат (5—40), біотит (1—10), апатит
(1—3) і кальцит (1—5). Як акцесорний мінерал
трапляється сфен. У меланократових різнови!
дах присутній ільменіт.
Вміст SiO2 в ійоліт!мельтейгітах, як і луж!
них піроксенітах та якупірангітах цього маси!
ву, є дещо підвищеним (рис. 2) через, як згаду!
валося вище, майже повну відсутність рудних
мінералів, що, в свою чергу, викликає певне
збільшення вмісту нормативного польового
шпату. Мельтейгіти, порівняно з польовошпа!
товими ійолітами та маліньїтами, характери!
зуються нижчим вмістом кремнезему. Загаль!
ною тенденцією є збільшення глиноземистості
та лугів від мельтейгітів до ійолітів та малі!
ньїтів. У всіх аналізах Na2O переважає над K2O
(Na2O/K2O — 1,95—3,14), а вміст лугів у цих
породах є підвищеним і в середньому складає
Рис. 2. Положення головних типів порід Антонівського масиву на класифікаційній діаграмі SiO2 — (K2O + Na2O):
1 — лужні піроксеніти та якупірангіти; 2 — есексити; 3 — мельтейгіти та ійоліт!мельтейгіти; 4 — нефелінові
сієніти; 5 — лужні сієніти
8,35 % (K2O + Na2O). В однотипних породах
Чернігівського масиву та Городницької
інтрузії цей показник менший (5,9 і 1,8 % від!
повідно). Порівняно з останніми двома маси!
вами, в ійоліт!мельтейгітах Антонівського ма!
сиву спостерігається підвищений вміст ТіО2
(0,54—2,38 %), але нижчий, ніж в однотипних
породах Карело!Кольської та Маймеча!Ко!
туйської провінцій [7, 19]. У напрямку від мель!
тейгітів до ійолітів відбувається зменшення
вмісту ТіО2, FeO, Fe2O3, MgO і CaO. За коефі!
цієнтом агпаїтності всі різновиди цієї групи
належать до міаскітового типу (Kагп = 0,57—
0,85). Магнезіальність в ійоліт!мельтейгітах
Антонівського масиву має найнижчі значен!
ня порівняно з однотипними породами в
Чернігівському масиві та Північно!Західному
блоці (Городницька та Глумчанська інтрузії)
[2, 16, 25].
Вміст нормативного нефеліну в мельтей!
гітах та ійолітах (а також в їх польовошпатових
різновидах) Антонівського масиву не завжди
збігається із кількісним підрахунком модаль!
ного складу в шліфах, що обумовлено вторин!
ними змінами (шпреуштенізацією) нефеліну.
В одному аналізі ійоліту розраховується нор!
мативний лейцит (таблиця, ан. 17). Вміст фос!
фору в згаданих породах загалом невеликий —
від 0,58 % Р2О5 в мельтейгіті до 0,97 — в
ійоліті, але вищий, ніж у мельтейгітах Город!
ницької інтрузії (0,08—0,15 %), ійолітах і
маліньїтах Маймеча!Котуйської провінції
(0,08—0,27) і нижчий, ніж в ійоліт!мель!
тейгітах Чернігівського масиву (0,25—3,63 %).
Нефелінові сієніти Антонівського масиву
так само, як розглянуті вище ійоліти та мель!
тейгіти, поширені досить часто як малопотуж!
ні жили серед усіх порід масиву. Найпотуж!
ніше їхнє тіло (до 60 м) виявлено лише в одній
свердловині. Можливо, нефелінові сієніти пе!
реважають над іншими породами в цент!
ральній частині масиву, де передбачається їхнє
залягання у вигляді штокоподібного тіла. За
кількісними співвідношеннями нефеліну та
польового шпату незалежно від кількості тем!
ноколірних мінералів виділяють ювіти, фойя!
їти, міаскіти. Дуже рідко трапляються різно!
види сієнітів, бідні на нефелін (<10—15 %), —
пуласкіти. Головні мінерали — лужний польо!
вий шпат і альбіт (40—80 %), нефелін (10—50);
другорядні та акцесорні — амфібол (гастинг!
сит), піроксен (егірин!саліт), біотит, апатит,
ільменіт, преніт.
За хімічним складом нефелінові сієніти до!
сить однотипні і подібні до нефелінових сіє!
нітів із інших лужно!ультраосновних комплек!
сів. Для всіх проаналізованих їх різновидів ха!
рактерним є переважання натрію над калієм з
приблизно однаковим їх вмістом у всіх проа!
налізованих зразках. Співвідношення лугів
Na2O/K2O змінюється в межах 1,51—2,18. За
концентрацією СаО виділяють низькокальці!
єві (<2,5 %), представлені лише одним ана!
лізом (таблиця, ан. 27), і висококальцієві
(>4,0 %) різновиди. Нормативний клінопі!
роксен розраховується тільки в аналізах із під!
вищеним вмістом СаО, в інших випадках мо!
дальний клінопіроксен може спостерігатися в
шліфах у незначній кількості (або взагалі бути
відсутнім) чи асоціювати зі значною кількістю
біотиту. Нефелінові сієніти Антонівського ма!
сиву порівняно із канадитами Чернігівського
мають підвищений вміст титану та більш
залізистий характер. У всіх аналізах Kагп мен!
ший від одиниці (0,68—0,90), що, як і мінера!
логічні особливості нефелінових сієнітів, доз!
воляє відносити їх до міаскітового типу. Ха!
рактерною особливістю нефелінових сієнітів
Антонівського масиву є підвищений вміст
фосфору (0,18—0,89 % Р2О5).
Лужні сієніти в Антонівському масиві по!
ширені досить обмежено. До них належать
крупнозернисті до пегматоїдних піроксенові
сієніти, найбільш розвинуті у центральній
частині масиву. Більшість же лейкократових і,
меншою мірою, мезократових порід сієнітово!
го складу в Антонівському масиві розгляда!
ються як апогранітні феніти. Ці феніти розви!
нуті у екзоконтактовому ореолі і середині ма!
сиву, відокремлюючи описані вище лужні й
сублужні породи від вмісних чудно!бердичів!
ських гранітів та вінницитів. На відміну від
описаних вище інтрузивних порід, у сієнітах
польовий шпат представлений збагаченим на
калій різновидом — ортоклаз!пертитом (рідше
мікроантипертитом), вміст якого змінюється
від 75 до 90 %. Крім польового шпату в поро!
дах присутній біотит (2—10 %), егірин!саліт
(1—15, в твейтозитах — до 60). У всіх різнови!
дах відмічений підвищений (до 5 %) вміст руд!
ного мінералу (магнетиту). Типовими друго!
рядними мінералами є кварц і апатит.
Наявний аналітичний матеріал дозволяє роз!
ділити лужні сієніти Антонівського масиву на
лейко! та мезократові (SiO2 — 60—63 %, Al2O3 —
>13, MgO + CaO — 4,5) і меланократові їх
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 17
різновиди (твейтозити) (SiO2 — <59,5 %, Al2O3 —
<13, MgO + CaO — 6—15). У всіх проаналізо!
ваних типах лужних сієнітів майже завжди
спостерігається переважання Na2O над K2О.
За співвідношенням лугів Na2O/K2O (0,88—
2,57) всі лужні сієніти належать до натрієвої
серії. Коефіцієнт агпаїтності у всіх різновидах
лужних сієнітів, на відміну від сієнітів Черні!
гівського масиву, завжди менший від одиниці
(0,69—0,96). До міаскітового типу віднесено і
лужні сієніти Проскурівського масиву, але
твейтозити із цього масиву мають Kагп > 1.
Концентрація Р2О5 змінюється від 0,20 до
0,86 %. Тенденція до збільшення вмісту цього
компонента від лейко! до меланократових
різновидів не простежується, тоді як у твейто!
зитах Чернігівського масиву має місце значне
підвищення вмісту фосфору (до 5,69 % Р2О5)
[2]. Можливо, цей факт можна пояснити і не!
достатньою кількістю аналізів цих порід.
Хоча на всіх петрохімічних діаграмах лужні
сієніти розташовуються на продовженні варіа!
ційного ряду магматичних нефелін!піроксе!
нових порід, єдиної точки зору щодо їх генези!
су не існує. На даний час можна припустити
існування принаймні двох генетичних типів
лужних сієнітів у Антонівському масиві. Пер!
ший тип — власне магматичні лужні сієніти,
що є крайніми диференціатами вихідного маг!
матичного розплаву. Другий тип — сієніти, ут!
ворені внаслідок часткового підплавлення
фенітів цього масиву. Про існування двох ти!
пів лужних сієнітів можуть свідчити і гео!
хімічні особливості цих порід [5, 6, 13]. Так,
існує крайня нерівномірність у розподілі еле!
ментів!домішок — стронцію (180—2020 г/т),
барію (345—1252) та цирконію (5—860). Такі
варіації в значеннях вмісту цих компонентів,
очевидно, можуть пояснюватися як різними
механізмами утворення цих порід, так і різни!
ми субстратами, з яких виникали феніти, та
їхнім анатексисом.
Деякі петрохімічні характеристики. Головні
особливості еволюції хімічного складу порід
проявляються на парних варіаційних діагра!
мах вмісту MgO та інших оксидів (рис. 3). За!
гальною тенденцією є зменшення вмісту TiO2,
FeO, MnO, MgO і CaO від меланократових різ!
О.В. ДУБИНА
18 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
Рис. 3. Парні діаграми співвідношень MgO до інших компонентів у лужних породах Антонівського масиву
новидів до нефелінових і лужних сієнітів та
зростання в цьому ж напрямку вмісту SiO2,
Al2O3, Na2O, K2O. Як правило, породи з висо!
ким вмістом магнію мають і високий вміст
кальцію. Основна частина магнію в лужних
породах досліджуваних масивів зв’язана з
клінопіроксеном, амфіболом і біотитом.
Лужні породи Антонівського масиву відзна!
чаються і досить низьким вмістом титану (час!
то <2 % ТіО2) порівняно з подібними порода!
ми (піроксенітами, якупірангітами, мельтей!
гітами) в карбонатитових комплексах інших
лужних провінцій, а також у Чернігівському
масиві. Зазначимо, що лужні ультраосновні
породи із масивів та проявів західної частини
Українського щита (УЩ) (Городницька та
Глумчанська інтрузії, дайки Новоград!Во!
линського блоку) також мають низький вміст
титану (частіше ще нижчий, ніж в досліджува!
них масивах) [16, 25]. Ймовірно, така низька
титанистість також є регіональною особ!
ливістю лужного магматизму західної частини
УЩ. Як наслідок, в меланократових породах
спостерігається низький вміст або повна
відсутність ільменіту та магнетиту. В той же
час для якупірангітів та мельтейгітів з карбо!
натитових комплексів інших провінцій ці
мінерали, а нерідко разом з перовскітом, ста!
ють породоутворювальними.
Майже всі породи Антонівського масиву ха!
рактеризуються пониженим вмістом Fe2O3 і
підвищеним FeO, що, ймовірно, пов’язано з
низькою фугітивністю кисню під час їх крис!
талізації. Вважається, що фугітивність кисню
під час кристалізації лужних порід і карбона!
титів УЩ не перевищувала рівня кварц!фа!
яліт!магнетитового буфера [14].
На відомій діаграмі SiO2 — (K2O + Na2O)
породи Антонівського та Проскурівського ма!
сивів займають широке поле від ультраоснов!
них до середніх лужних (рис. 2). Проте мела!
нократові типи в цілому відзначаються підви!
щеним вмістом SiO2. Це пояснюється, перш за
все, низьким вмістом несилікатних мінералів
(рудні, апатит, кальцит). Силікатні породи
Чернігівського карбонатитового масиву ха!
рактеризуються меншим вмістом кремнезему,
а лужні породи із Північно!Західного району
(Глумчанська і Городницька інтрузії) мають
більш магнезіальний склад за близького зна!
чення вмісту SiO2. Водночас у однотипних по!
родах Маймеча!Котуйської, Східно!Саянсь!
кої та Карело!Кольської провінцій за близько!
го вмісту MgO спостерігається нижчий вміст
SiO2. Переважна більшість ійоліт!мельтейгітів,
ійолітів та польовошпатових ійолітів, маліньї!
тів та нефелінових сієнітів Антонівського ма!
сиву розташовується в полі лужних порід, не
опускаючись нижче граничної нижньої лінії.
Лужні піроксеніти та якупірангіти (і деякі ме!
ланократові сієніти), а також есексити пот!
рапляють як в пограничну область лужних і
сублужних, так і в область сублужних порід.
Деяка частина лужних піроксенітів Антонівсь!
кого масиву потрапляє в поле порід з нормаль!
ною лужністю. Проте, як зазначалося раніше,
в піроксенітах цього масиву майже завжди
присутній нормативний нефелін. Таку особ!
ливість цих порід можна пояснити підвище!
ним вмістом кремнезему, оскільки вони біль!
ше ніж на 90 % складаються із піроксенів (егі!
рин!саліт, егіринвмісний саліт) та містять нез!
начну кількість рудних мінералів. Відсутність
рудних мінералів у силікатних породах викли!
кає підвищення кількості SiO2 (за рахунок си!
лікатних мінералів) та зміщення позначок
порід на діаграмі вправо. Очевидно, такі особ!
ливості складу впливають і на положення поз!
начок есекситів, що розташовуються в області
сублужних порід, а деякі з них потрапляють
нижче нижньої граничної лінії поширення
лужних фельдшпатоїдних порід, хоча у всіх
аналізах із есекситів завжди присутній норма!
тивний нефелін.
Лужність порід визначається двома показ!
никами, як це випливає з самого визначення
лужних порід: 1 — кількістю фельдшпатоїдів і,
відповідно, загальним вмістом лугів; 2 — ко!
ефіцієнтом агпаїтності. Якщо значення остан!
нього становить більше одиниці (1,10 і біль!
ше), це свідчить передовсім про наявність у
породах лужних піроксенів і амфіболів, а та!
кож, можливо, содаліту та енігматиту, аст!
рофіліту, лампрофіліту, евдіаліту тощо.
Калій і натрій — найбільш характерні пет!
рогенні елементи, що визначають особливості
петрохімії та мінералогії порід. У досліджува!
них породах Антонівського масиву вміст нат!
рію та калію збільшується від найбільш мела!
нократових (лужні піроксеніти, якупірангіти)
до лейкократових (нефелінових та лужних сі!
єнітів). Очевидно, що вміст лугів зростає зі
збільшенням у породі кількості польового
шпату та нефеліну. Всі різновиди лужних порід
масиву (крім деяких лужних сієнітів) характе!
ризуються переважанням натрію на калієм,
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 19
О.В. ДУБИНА
20 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
що є типовим для K!Na серії лужно!ультраос!
новної формації. Співвідношення Na2O/K2O
завжди вище від одиниці (крім деяких різно!
видів лужних сієнітів) і поступово зменшуєть!
ся від мелано! до більш лейкократових різно!
видів. У цьому напрямку відбувається зрос!
тання суми лугів, максимальна кількість яких
відмічається в нефелінових сієнітах (Na2O +
+ K2O — 10,27—13,4 %). Підвищені значення
концентрації лугів спостерігаються і в деяких
різновидах ійолітів та лужних сієнітів.
В Антонівському масиві спостерігаються
значні варіації значень Kагп навіть у межах ок!
ремого різновиду породи. Зростання кількості
лугів у породі не завжди призводить до зрос!
тання коефіцієнта агпаїтності. Так, у лужних
піроксенітах і якупірангітах Антонівського ма!
сиву Kагп іноді перевищує одиницю за незнач!
ного вмісту лугів (2,82—4,00 % Na2O + K2O). В
цей же час у нефелінових сієнітах Kагп завжди
менший від одиниці. Спостерігається тенден!
ція до зростання Kагп від ранніх диференціатів
(піроксенітів) до пізніх (лужних сієнітів). Ви!
няток становлять маліньїти цього масиву, які
мають досить низький Kагп (0,57—0,68) по!
рівняно із маліньїтами інших масивів луж!
ноультраосновної формації (Ґулі, Ковдор,
Ально) [7, 20].
Відсутність позитивної кореляції між сумою
лугів і Kагп у породах такого типу пояснюєть!
ся нееквівалентністю (в атомних кількостях)
Na2O і K2O. Однакова вагова кількість Na2O
вносить більший вклад у лужність породи, ніж
така ж кількість K2O. До того ж, головним мі!
нералом, який впливає на агпаїтність породи,
є егірин. Тому найбільш агпаїтовими виявля!
ються породи, збагачені егірином та суттєво
натрієвим польовим шпатом або альбітом. Як
відзначалося раніше, в лужних породах Анто!
нівського масиву не були знайдені власне егі!
ринові піроксени. Лише завдяки перерахунку
результатів деяких аналізів цих порід на нор!
мативний склад розраховується нормативний
егірин. Пониження агпаїтності також може
бути викликано поширеними в цьому масиві
процесами амфіболізації та біотитизації і
особливо при шпреуштенізації нефеліну. За
приблизно однакового вмісту нормативного
альбіту в піроксенітах Антонівського масиву
зростає частка нормативного калієвого польо!
вого шпату, що також може понижувати Kагп.
Калій у цих породах входить переважно до
складу біотиту (мінерал з низьким Kагп).
Безумовно, розплави, з яких формувалися
породи Антонівського масиву, мали більший
вміст лугів, частина яких могла мігрувати у
вмісні породи, викликаючи їх фенітизацію.
Залізистість порід є одним із найважливі!
ших петрохімічних показників (відображає
ступінь фракціонування порід). Вважається,
що первинні глибинні магми є низькозалізис!
тими (незалежно від їх лужності) з ко!
ефіцієнтом залізистості (KFe = Fe/(Fe + Mg))
не більше 0,3—0,2 (лампроїти, кімберліти, олі!
вінові меланефелініти). Поліфазні масиви
лужно!ультраосновної формації, генетично
зв’язані з мантійними джерелами, як правило,
розвиваються за класичною гомодромною
схемою — від гіпербазитів до сієнітів (карбо!
натитів). У таких магматичних розплавах, які
потрапляють у земну кору та зазнають крис!
талізаційної диференціації, коефіцієнт залізи!
стості буде поступово зростати, досягаючи
максимального значення у кінцевих (залиш!
кових) диференціатах.
У головних різновидах лужних порід Анто!
нівського масиву залізистість порід поступово
зростає від мелано! до більш лейкократових
різновидів (рис. 3), хоча залізистий тренд
кристалізаційного фракціонування чітко не
проявлений. Підвищений KFe в лейкократо!
вих нефелінових сієнітах зумовлений не тіль!
ки складом темноколірних мінералів, а й на!
явністю магнетиту (за майже повної відсут!
ності його в ранніх меланократових різнови!
дах). Хоча останнього в породах мало (перші
відсотки), але його кількість відносно темно!
колірних мінералів може становити 50 % або
і більше.
Коефіцієнт залізистості в породах лужно!
ультраосновної формації змінюється не в та!
ких широких межах, як це характерно для ма!
сивів габро!сієнітової формації (Октябрський,
Малотерсянський, Покрово!Киріївський, Яс!
требецький), провідним процесом формуван!
ня яких була кристалізаційна диференціація.
Так, залізистість лужних піроксенітів і яку!
пірангітів Антонівського масиву коливається
від 0,35 до 0,52 (до 0,54 — в піроксенітах з ор!
топіроксеном), а в нефелінових сієнітах змі!
нюється від 0,54 до 0,75. Залізистість темно!
колірних мінералів (піроксени, амфіболи,
біотит) у головних різновидах порід під час пе!
реходу від мелано! до лейкократових різно!
видів також не проявляє тенденції до інтен!
сивного зростання [6, 12].
Такі значення KFe у породах масиву можуть
свідчити про кристалізацію їх із розплавів, що
вже були частково відфракціоновані на гли!
бині (в проміжних магматичних камерах), а
відсутність або невиразність Eu аномалій вка!
зує на незначну роль польовошпатового фрак!
ціонування. Крім того, в найбільш пізніх по!
родах (нефелінові та лужні сієніти) не спосте!
рігається накопичення некогерентних еле!
ментів і зменшення вмісту барію і стронцію,
що властиво нефеліновим сієнітам, лужним та
рідкіснометалевим гранітам і їх ефузивним
аналогам, які формувалися у процесі крис!
талізаційної диференціації [3, 13]. Така геохі!
мічна специфіка разом з іншими особливостя!
ми порід та мінералів Антонівського масиву
дають підставу вважати, що можливим проце!
сом формування лужних порід Антонівського
масиву була ліквація силікатних (можливо,
силікатно!карбонатних) розплавів (або термо!
дифузійна диференціація [4]) за підпорядко!
ваної ролі кристалізаційної диференціації.
Діаграму AFМ зазвичай застосовують для
розділення та класифікації вулканічних серій,
хоча її використовують і для повнокристаліч!
них магматичних порід. Згідно з [26], лужні
базальти розташовуються між толеїтовою та
вапнисто!лужною серіями вздовж граничної
лінії. Згідно з іншими даними [1], вапнисто!
лужні і лужні серії на цій діаграмі розташову!
ються близько одна від одної або майже в од!
них полях.
Породи Антонівського масиву розташову!
ються на цій діаграмі нижче лінії, що розділяє
толеїтову та вапнисто!лужну серію. Лужні
піроксеніти та якупірангіти потрапляють в то!
леїтову область (рис. 4) на початок еволюцій!
ного тренду, характерного для толеїтової серії,
а нефелінові та лужні сієніти — на кінець
тренду вапнисто!лужної серії. Така підвищена
залізистість порід Антонівського масиву, в то!
му числі у ранніх диференціатах, можливо, по!
яснюється абісальними умовами кристаліза!
ції. Була спроба пояснити такі особливості
порід і термодифузійним ефектом Соре [4].
Таке розташування притаманно породам Про!
скурівського та силікатним породам Чернігів!
ського масивів. Визначений еволюційний
тренд лужно!ультраосновних порід УЩ є до!
сить специфічним і розходиться із трендом,
наведеним в [21] для K!Na лужної серії. З діаг!
рами помітно, що породи Антонівського ма!
сиву не проявляють залізистого тренду фрак!
ціонування, що є характерною особливістю
масивів лужно!ультраосновної формації УЩ.
В Антонівському масиві спостерігається по!
мітний розрив між мелано! і лейкократовими
різновидами порід, який відмічено і для порід
Чернігівського та Проскурівського масивів і
пояснено лікваційною природою нефелінових
сієнітів та карбонатитів [2, 14].
Петрогенетичні висновки. Особливості хі!
мічної еволюції лужних розплавів, з яких
кристалізувалися породи Антонівського маси!
ву, показано на діаграмах SiO2 — CaO — MgO і
CaO — MgO — (Al2O3 + Na2O + K2O) (рис. 5).
У процесі еволюції вихідної лужно!ультраос!
новної магми поступово виділялися найбільш
меланократові різновиди порід (лужні пірок!
сеніти, якупірангіти, есексити), що призводи!
ло до падіння концентрації в розплаві CaO і
MgO та різкого збільшення вмісту Al2O3 і лугів
на загальному фоні недонасиченості SiO2. У
процесі подальшої кристалізації вихідного
розплаву зростала роль SiO2, Al2O3 та лугів і
зменшувався вміст CaO та MgO, що призводи!
ло до утворення більш мезократових порід (ійо!
літи та їх польовошпатові різновиди, мельтей!
гіти). На пізній стадії розплав максимально зба!
гачувався лугами, глиноземом та кремнеземом,
кристалізація якого призводила до утворення
нефелінових та лужних сієнітів. В область
кристалізації меланократових порід потрапля!
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 21
Рис. 4. Положення лужних порід (середні значення по
головних типах порід) Антонівського масиву на діаг!
рамі AFM (тут і на рис. 5): 1 — лужні піроксеніти та
якупірангіти; 2 — есексити; 3 — мельтейгіти та ійоліт!
мельтейгіти; 4 — маліньїти; 5 — нефелінові сієніти;
6 — лужні сієніти. Суцільна і пунктирна лінії — гра!
ниці толеїтової серії та вапнисто!лужної серії [18, 26].
Стрілка вказує на напрямок кристалізації
ють і деякі збагачені піроксеном сієніти (твей!
тозити), генезис яких остаточно не з’ясований.
Вихідний склад первинного магматичного
розплаву для такого типу порід, як вважають
багато дослідників, відповідає за хімічним
складом олівіновому меланефелініту. Якщо
припустити, що вихідним для порід Антонів!
ського масиву був розплав такого складу, то
еволюційний ряд порід був би набагато шир!
шим. Логічно припустити, що за гомодромної
послідовності кристалізації порід масиву опи!
саному вище еволюційному процесу передува!
ла фаза відділення високомагнезіальної (сут!
тєво олівінової) недонасиченої кремнеземом
частини розплаву. На це вказує і той факт (як
вже згадувалося вище), що породи Антонівсь!
кого масиву на даному ерозійному зрізі вже
були досить залізистими, тобто високомаг!
незіальна частина розплаву, очевидно, була
інтрудована і знаходилася вище (в гіпабісаль!
ній області). Однією із можливих причин від!
сутності олівінових порід у цьому масиві вва!
жається їх значний ерозійний зріз та еродо!
ваність магнезіальних порід [5, 12].
Під питанням залишається і можливість
формування на кінцевих етапах еволюції роз!
плаву несилікатних дериватів — карбонатитів,
на можливе існування яких вказує як асоці!
ація порід, типових для карбонатитових маси!
вів (ійоліт!мельтейгіти, нефелінові та лужні сі!
єніти), так і наявність у породах первинного
кальциту, рівноважного з нефеліном. У попе!
редніх роботах [13, 15] можливою наявністю
карбонатитів, комагматичних нефеліновим сі!
єнітам, пояснено нетипову для цих порід збід!
неність некогерентними елементами, які мог!
ли інтенсивніше екстрагувати рідкісноземель!
ні елементи, збіднюючи ними силікатний
розплав.
Таким чином, глибинна еволюція вихідної
магми характеризувалася поступовою зміною
хімічного складу в напрямку до накопичен!
ня кремнію, глинозему і лугів (боуенівський
тренд). Важливу роль у формуванні всього
різноманіття лужних порід Антонівського ма!
сиву відігравали і метасоматичні процеси,
спричинені як високою концентрацією в маг!
матичних розплавах летких компонентів і
лугів, так і петрохімічною контрастністю пос!
лідовних інтрузивних фаз і вмісних порід.
Найбільш поширеним був процес фенітизації
вмісних гранітоїдів, детально описаний в [11].
Леткі компоненти в породах Антонівського
масиву досліджені з допомогою методів газо!
вої хроматографії, протонного магнітного ре!
зонансу, електронного парамагнітного резо!
нансу та інфрачервоної спектрометрії [8]. Го!
ловні виявлені компоненти — СО2, СО, Н2,
Н2О, N2 та СН4 та інші вуглеводні, хоча вміст
останніх крайньо низький.
Встановлено, що найвищі значення конце!
нтрації в породах масиву мають СО2 і СО, за!
фіксовані у всіх аналізах порід. Такий же роз!
поділ летких компонентів характерний і для
Проскурівського масиву. Загалом концент!
рація СО в декілька разів менша, ніж СО2. Пе!
ревага СО2 над іншими компонентами є ха!
рактерною рисою більшості глибинних магм
(меланефелініти, кімберліти, базальти), а в
лужних комплексах зумовлює кристалізацію
первинного кальциту аж до формування кар!
бонатитів.
У цілому, дані щодо концентрації летких
компонентів підтверджують думку про форму!
О.В. ДУБИНА
22 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
Рис. 5. Діаграма хімічного складу порід Антонівського
масиву, ваг. %. Умовні позначення як на рис. 4
вання лужно!ультраосновних масивів Дніс!
трово!Бузького району за високих значень
температури і на значній глибині. Вважається,
що леткі компоненти еволюціонують під час
кристалізації лужних порід у магматичних ка!
мерах з утворенням вуглеводнів переважно на
пізньо! або постмагматичному етапі. Згідно з
Л.Н. Когарко та ін. [10], відновлені гази ви!
никають в ході еволюції і застигання лужної
магматичної системи. Внаслідок зниження
температури рівновага в системі С—О—Н
значно зміщується в бік СН4, Н2 та інших від!
новлених газів. Крім того, багато хто з дос!
лідників вважає, що з глибиною серед летких
компонентів зростає роль СО2, він — голов!
ний леткий компонент для лужно!ультраос!
новних магм, які є вихідними для розглянутих
порід Антонівського масиву.
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУЖНИХ ПОРІД АНТОНІВСЬКОГО МАСИВУ
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 1 23
1. Андреева Е.Д., Богатиков О.А., Бородаевская М.Б. и др. Классификация и номенклатура магматических гор!
ных пород. — М. : Недра, 1981. — 160 с.
2. Глевасский Е.Б., Кривдик С.Г. Докембрийский карбонатитовый комплекс Приазовья. — Киев : Наук. думка,
1981. — 228 с.
3. Дубина А.В. Геохимия и петрогенезис щелочных ультраосновных комплексов юго!западной части Украинс!
кого щита // Геохимия, петрология, минералогия и генезис щелочных пород: Всерос. совещ., Миасс, 18—23
сент. 2006. — Миасс, 2006. — С. 63—67.
4. Дубина А.В., Кривдик С.Г. Роль эффекта Сорэ в петрогенезисе щелочных пород (на примере Украинского щи!
та) // Щелочной магматизм Земли и его рудоносность: Междунар. (стран СНГ) совещ., Донецк, 10—16 сент.
2007. — Донецк, 2007. — С. 62—64.
5. Дубина О.В. Особливості лужного магматизму Дністрово!Бузького району // Геохімія та рудоутворення. —
2006. — № 24. — С. 10—20.
6. Дубина О.В., Кривдік С.Г., Лукаш В.В., Безвинний В.П. Антонівський масив лужних порід (Побужжя): фор!
маційна приналежність та деякі петрогенетичні аспекти // Геохімія та рудоутворення. — 2004. — № 22. —
С. 60—67.
7. Егоров Л.С. Ийолит!карбонатитовый плутонизм. — Л. : Недра, 1991. — 260 с.
8. Калиниченко А.М., Кривдик С.Г., Кульчицкая А.А. и др. Природа и распределение углеводородов в щелочных по!
родах и минералах Украинского щита // Геохімія та рудоутворення. — 2005. — № 23. — С. 4—12.
9. Карбонатиты / Под ред. О. Таттл, Дж. Гиттинс. — М. : Мир., 1969. — 486 с.
10. Когарко Л.Н., Костольяни Ч., Рябчиков И.Д. Геохимия восстановительного флюида щелочных магм // Геохи!
мия. — 1986. — № 12. — С. 1688—1695.
11. Кривдик С.Г., Брацлавский П.Ф. Фениты Проскуровского массива // Геол. журн. — 1987. — № 2. — С. 111—124.
12. Кривдік С.Г., Дубина О.В. Типохімізм мінералів лужно!ультраосновних комплексів Українського щита як інди!
катор глибинності їх формування // Мінерал. журн. — 2005. — 27, № 1. — С. 64—76.
13. Кривдік С.Г., Дубина О.В. Геохімічні особливості лужних порід Дністровсько!Бузького району Українського
щита // Там само. — 2006. — 28, № 4. — С. 32—42.
14. Кривдик С.Г., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. — Киев : Наук. думка, 1990. — 408 с.
15. Кривдик С.Г., Ткачук В.И., Юрчишин А.П. Антоновский массив щелочных пород (Украинский щит) // Геол.
журн. — 1991. — № 6. — С. 74—83.
16. Кривдик С.Г., Цымбал С.Н., Гейко Ю.В. Протерозойский щелочно!ультраосновный магматизм северо!западной
части Украинского щита как индикатор кимберлитообразования // Мінерал. журн. — 2003. — 25, № 5/6. —
С. 57—69.
17. Кривдик С.Г., Цымбал С.Н., Раздорожный В.Ф. Палеозойские щелочные породы Восточного Приазовья (Укра!
инский щит) // Там же. — 2006. — 28, № 2. — С. 5—40.
18. Кусиро И. Фракционная кристаллизация базальтовой магмы // Эволюция изверженных пород. — М. : Мир,
1983. — С. 172—202.
19. Кухаренко А.А., Орлова М.П., Булах А.Г. и др. Каледонский комплекс ультраосновных щелочных пород и кар!
бонатитов Кольского полуострова и Северной Карелии. — М. : Недра, 1965. — 772 с.
20. Магматические горные породы: В 6 т. Т. 2. Щелочные породы / Е.Д. Андреева, В.А. Кононова, Е.В. Свешни!
кова, Р.М. Яшина. — М. : Наука, 1984. — 415 с.
21. Магматические горные породы: В 6 т. Т. 6. Эволюция магматизма в истории Земли / О.А. Богатиков, С.В. Бог!
данова, А.М. Борсук и др. — М. : Наука, 1987. — 440 с.
22. Петрографічний кодекс України / Ред. І.Б. Щербаков. — К., 1999. — 81 с.
23. Петрографический кодекс / Н.П. Михайлов, Л.С. Егоров, Ю.Б. Марин и др. — СПб. : ВСЕГЕИ, 1995. —
128 с.
24. Царовський И.Д., Брацлавський П.Ф. Нефелиновые породы Днестровско!Бугского района / АН УССР. Ин!т
геохимии и физики минералов. — Препр. — Киев : Наук. думка, 1980. — 46 с.
О.В. ДУБИНА
24 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 1
25. Цымбал С.Н., Щербаков И.Б., Кривдик С.Г., Лабузный В.Ф. Щелочно!ультраосновные породы Городницкой
интрузии (Северо!Запад Украинского щита) // Минерал. журн. — 1997. — 19, № 3. — С. 61—80.
26. Irvin T.N., Baragar W.R.A. A guide the chemical classification of the common volcanic rocks // Can. J. Earth. Sci. —
1971. — 8, No 5. — P. 523—548.
Ін!т геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 24.04.2008
ім. М.П. Семененка НАН України, Київ
РЕЗЮМЕ. Рассмотрены петрохимические особенности пород Антоновского массива, который относится к ще!
лочно!ультраосновной формации, и расположен в Днестровско!Бугском районе Украинского щита. Приведены
новые результаты химического анализа главных типов пород и их нормативный состав (CIPW). Показаны осо!
бенности изменения химического и нормативного состава от ранних к поздним разновидностям пород. Выявле!
ны некоторые различия в распределении отдельных петрогенных компонентов между однотипными породами
из разных массивов щелочно!ультраосновной формации.
SUMMARY. Petrochemical features of Antonivka massif have been considered in the paper. This massif is referred to alka!
line ultrabasic complex, and it is located in the Dniester!Bug Аrea. New results of chemical analysis of the main types of
rocks and their normative composition (CIPW) are presented. Features of change of chemical and normative composition
from the early to late rock varieties are shown. Some differences in distribution of separate petrogenic components between
the single!type rocks from different massifs of the alkali!ultrabasic complex are revealed.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/ARA <FEFF06270633062A062E062F0645002006470630064700200627064406250639062F0627062F0627062A002006440625064606340627062100200648062B062706260642002000410064006F00620065002000500044004600200645062A064806270641064206290020064406440637062806270639062900200641064A00200627064406450637062706280639002006300627062A0020062F0631062C0627062A002006270644062C0648062F0629002006270644063906270644064A0629061B0020064A06450643064600200641062A062D00200648062B0627062606420020005000440046002006270644064506460634062306290020062806270633062A062E062F062706450020004100630072006F0062006100740020064800410064006F006200650020005200650061006400650072002006250635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E0635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E>
/BGR <FEFF04180437043f043e043b043704320430043904420435002004420435043704380020043d0430044104420440043e0439043a0438002c00200437043000200434043000200441044a0437043404300432043004420435002000410064006f00620065002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d04420438002c0020043c0430043a04410438043c0430043b043d043e0020043f044004380433043e04340435043d04380020043704300020043204380441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d0020043f04350447043004420020043704300020043f044004350434043f0435044704300442043d04300020043f043e04340433043e0442043e0432043a0430002e002000200421044a04370434043004340435043d043804420435002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d044204380020043c043e0433043004420020043404300020044104350020043e0442043204300440044f0442002004410020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200441043b0435043404320430044904380020043204350440044104380438002e>
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/ETI <FEFF004b00610073007500740061006700650020006e0065006900640020007300e4007400740065006900640020006b00760061006c006900740065006500740073006500200074007200fc006b006900650065006c007300650020007000720069006e00740069006d0069007300650020006a0061006f006b007300200073006f00620069006c0069006b0065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069006400650020006c006f006f006d006900730065006b0073002e00200020004c006f006f0064007500640020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065002000730061006100740065002000610076006100640061002000700072006f006700720061006d006d006900640065006700610020004100630072006f0062006100740020006e0069006e0067002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006a00610020007500750065006d006100740065002000760065007200730069006f006f006e00690064006500670061002e000d000a>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e>
/HEB <FEFF05D405E905EA05DE05E905D5002005D105D405D205D305E805D505EA002005D005DC05D4002005DB05D305D9002005DC05D905E605D505E8002005DE05E105DE05DB05D9002000410064006F006200650020005000440046002005D405DE05D505EA05D005DE05D905DD002005DC05D405D305E405E105EA002005E705D305DD002D05D305E405D505E1002005D005D905DB05D505EA05D905EA002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E05D005DE05D905DD002005DC002D005000440046002F0058002D0033002C002005E205D905D905E005D5002005D105DE05D305E805D905DA002005DC05DE05E905EA05DE05E9002005E905DC0020004100630072006F006200610074002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E>
/HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.)
/HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/LTH <FEFF004e006100750064006f006b0069007400650020016100690075006f007300200070006100720061006d006500740072007500730020006e006f0072011700640061006d00690020006b0075007200740069002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b00750072006900650020006c0061006200690061007500730069006100690020007000720069007400610069006b007900740069002000610075006b01610074006f00730020006b006f006b007900620117007300200070006100720065006e006700740069006e00690061006d00200073007000610075007300640069006e0069006d00750069002e0020002000530075006b0075007200740069002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400610069002000670061006c006900200062016b007400690020006100740069006400610072006f006d00690020004100630072006f006200610074002000690072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610072002000760117006c00650073006e0117006d00690073002000760065007200730069006a006f006d00690073002e>
/LVI <FEFF0049007a006d0061006e0074006f006a00690065007400200161006f00730020006900650073007400610074012b006a0075006d00750073002c0020006c0061006900200076006500690064006f00740075002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006100730020006900720020012b00700061016100690020007000690065006d01130072006f00740069002000610075006700730074006100730020006b00760061006c0069007401010074006500730020007000690072006d007300690065007300700069006501610061006e006100730020006400720075006b00610069002e00200049007a0076006500690064006f006a006900650074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006f002000760061007200200061007400760113007200740020006100720020004100630072006f00620061007400200075006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020006b0101002000610072012b00200074006f0020006a00610075006e0101006b0101006d002000760065007200730069006a0101006d002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e>
/RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e>
/SKY <FEFF0054006900650074006f0020006e006100730074006100760065006e0069006100200070006f0075017e0069007400650020006e00610020007600790074007600e100720061006e0069006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b0074006f007200e90020007300610020006e0061006a006c0065007001610069006500200068006f0064006900610020006e00610020006b00760061006c00690074006e00fa00200074006c0061010d00200061002000700072006500700072006500730073002e00200056007900740076006f00720065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f00740076006f00720069016500200076002000700072006f006700720061006d006f006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076016100ed00630068002e>
/SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e>
/UKR <FEFF04120438043a043e0440043804410442043e043204430439044204350020044604560020043f043004400430043c043504420440043800200434043b044f0020044104420432043e04400435043d043d044f00200434043e043a0443043c0435043d044204560432002000410064006f006200650020005000440046002c0020044f043a04560020043d04300439043a04400430044904350020043f045604340445043e0434044f0442044c00200434043b044f0020043204380441043e043a043e044f043a04560441043d043e0433043e0020043f0435044004350434043404400443043a043e0432043e0433043e0020043404400443043a0443002e00200020042104420432043e04400435043d045600200434043e043a0443043c0435043d0442043800200050004400460020043c043e0436043d04300020043204560434043a0440043804420438002004430020004100630072006f006200610074002004420430002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002004300431043e0020043f04560437043d04560448043e04570020043204350440044104560457002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-61540 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3548 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:20Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дубина, О.В. 2014-05-07T21:04:48Z 2014-05-07T21:04:48Z 2009 Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) / О.В. Дубина // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 1. — С. 11-24. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0204-3548 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61540 552.11 : 552.33 (477) Розглянуто петрохімічні особливості порід Антонівського масиву, приналежного до лужно-ультраосновної формації і розташованого в Дністрово-Бузькому районі Українського щита. Наведено нові результати хімічного
 аналізу головних типів порід та їх нормативний склад (CIPW ). Показано особливості зміни хімічного та нормативного складу від ранніх до пізніх різновидів порід. Виявлено відмінності в розподілі деяких петрогенних компонентів між однотипними породами із різних масивів лужно-ультраосновної формації. Рассмотрены петрохимические особенности пород Антоновского массива, который относится к щелочно-ультраосновной формации, и расположен в Днестровско-Бугском районе Украинского щита. Приведены
 новые результаты химического анализа главных типов пород и их нормативный состав (CIPW). Показаны особенности изменения химического и нормативного состава от ранних к поздним разновидностям пород. Выявлены некоторые различия в распределении отдельных петрогенных компонентов между однотипными породами
 из разных массивов щелочно-ультраосновной формации. Petrochemical features of Antonivka massif have been considered in the paper. This massif is referred to alkaline ultrabasic complex, and it is located in the Dniester-Bug Аrea. New results of chemical analysis of the main types of
 rocks and their normative composition (CIPW) are presented. Features of change of chemical and normative composition
 from the early to late rock varieties are shown. Some differences in distribution of separate petrogenic components between
 the single-type rocks from different massifs of the alkali-ultrabasic complex are revealed. uk Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Мінералогічний журнал Петрологія Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) Petrochemical Peculiarities of Alkaline Rocks in the Antonivka Massif (the Bug Area) Article published earlier |
| spellingShingle | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) Дубина, О.В. Петрологія |
| title | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) |
| title_alt | Petrochemical Peculiarities of Alkaline Rocks in the Antonivka Massif (the Bug Area) |
| title_full | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) |
| title_fullStr | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) |
| title_full_unstemmed | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) |
| title_short | Петрохімічні особливості лужних порід Антонівського масиву (Побужжя) |
| title_sort | петрохімічні особливості лужних порід антонівського масиву (побужжя) |
| topic | Петрологія |
| topic_facet | Петрологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/61540 |
| work_keys_str_mv | AT dubinaov petrohímíčníosoblivostílužnihporídantonívsʹkogomasivupobužžâ AT dubinaov petrochemicalpeculiaritiesofalkalinerocksintheantonivkamassifthebugarea |