Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.)
Стаття представляє історіографію археологи та пам'яткознавства Волині другої половини XIX - початку XXI ст. У ній аналізуються праці волинських дослідників і тих, хто досліджував Волинь. Археологічні дослідження охоплюють час від первісного суспільства до середньовіччя. Представлена також істор...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6159 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) / Г.В. Бондаренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 150-157. — Бібліогр.: 121 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859914965071167488 |
|---|---|
| author | Бондаренко, Г.В. |
| author_facet | Бондаренко, Г.В. |
| citation_txt | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) / Г.В. Бондаренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 150-157. — Бібліогр.: 121 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Стаття представляє історіографію археологи та пам'яткознавства Волині другої половини XIX - початку XXI ст. У ній аналізуються праці волинських дослідників і тих, хто досліджував Волинь. Археологічні дослідження охоплюють час від первісного суспільства до середньовіччя. Представлена також історіографія пам'яткознавства, як важливої галузі знання про край.
This article is about historiography of archeology, relics of the past and others monument Volyn's region. The analysis books and articles presented in the second half of the XX - of the begining XXI century. Key words: archeology, history, historiography, Volyn's region, Polyssia, monuments stady.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:04:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 930.1.(477.8)+904.7
Бондаренко Г.В. (ж. Луцьк)
АРХЕОЛОГІЯ І ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВО ВОЛИНІ:
ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД (ДРУГА ПОЛОВИНА XX -
ПОЧАТОК XXI СТ.)
Стаття представляє історіографію археологи та пам'яткознавства Волині другої половини
XIX - початку XXI ст. У ній аналізуються праці волинських дослідників і тих, хто досліджував
Волинь. Археологічні дослідження охоплюють час від первісного суспільства до середньовіччя. Пред-
ставлена також історіографія пам'яткознавства, як важливої галузі знання про край.
Ключові слова: археологія, історія, Волинь, Полісся, історіографія, пам'яткознавство.
Цю статтю присвячую чудовій людині і моє-
му вчителеві, відомому вченому і педагогу, ака-
деміку Іону Винокуру з нагоди його 75-річного
ювілею. Я добре пам'ятаю його лекції високого
професійного рівня і постійні турботи про сту-
дентів під час археологічних розкопок. Книги
вченого, наукові монографії та підручники по-
повнили золотий фонд історичної науки. Втім,
моє спілкування з ним не переривається уже впро-
довж багатьох років як з головою державної
комісії на випускних екзаменах студентів істо-
ричного факультету Луцького педінституту, на
ниві історичного краєзнавства, під час зустрічей
на багатьох з'їздах і конференціях. Він завжди є
бажаним гостем на зустрічах випускників істо-
ричного факультету, на яких можна почути його
мудре слово і пораду.
Археологічні дослідження Волині забезпечу-
ють інтерес до минулого, до розуміння форму-
вання етнічних кордонів і розселення східних сло-
в'ян, показують на Волинський край як один з
важливих центрів їх консолідації. Узагальнення
археологічних досліджень краю дає можливість
розглядати історію краю і держави в контексті
існування незалежної України і української нації,
на основі витоків слов'янства.
Важливою сторінкою в дослідженні Волині
й Полісся стала археологія і дослідження старо-
давніх пам'яток архітектури та будівництва. Ве-
лика кількість досліджень в публікацій із зазна-
ченої теми вказує на необхідність узагальнення
та аналізу окремих проблем в історії, археології
та пам'яткознавстві Волині.
Археологічні дослідження дали змогу попо-
внити фонди Луцького історико-культурного за-
повідника, Волинського краєзнавчого та інших
музеїв значною кількістю експонатів, створити
Музей археології Волині, який діє при Волинсь-
кому університеті, ґрунтовні експозиції у Воло-
димир-Волинському, Ковельському і Торчинсь-
кому історичних, Любомльському і Маневицько-
му краєзнавчих музеях та підготувати ряд публі-
кацій з історії краю.
Від 40-х pp. вивчав архітектуру і будівницт-
во Володимира-Волинського і Галицько-Волинсь-
кої держави відомий археолог М.Каргер, праці
якого опубліковані у наукових збірниках тих
років [27; 28]. У 1948 р. була захищена канди-
датська дисертація М.Логвина про архітектуру
Зимненського монастиря [66], у 1952 р. з'яви-
лась стаття П.Раппопорта "Волинські вежі", а у
1955 р. його книга про міста Болохівської землі,
яка була на межі Володимиро-Галицької і Киї-
вської земель [88; 89]. Наукова монографія вче-
ного "Военное зодчество западно-русских земель
X - XIV вв.", яка вийшла з друку 1967 p., охоп-
лює важливі проблеми історії архітектури, у зв'яз-
ку з будівництвом у княжу добу фортифікацій-
них споруд: фортець, замків. Ця праця стала ос-
новою і прикладом для вивчення проблем будів-
ництва і архітектури багатьох міст Волині [77].
У 1956 р. була видана праця О.Ратича "Дав-
ньоруські археологічні пам'ятки на території за-
хідних областей УРСР", в якій чимало уваги при-
ділялось власне Волині, де автор проводив архе-
ологічні розвідки та розкопки пам'яток давньо-
руського періоду [90]. Західного регіону стосува-
лась оглядова стаття М.Смішка "Археологічні
дослідження в Західних областях України за роки
Радянської влади", яка вийшла з другим випу-
ском у 1959 р. збірника "Матеріали і досліджен-
ня з археології Прикарпаття і Волині" [100, с. 5-
8, 13, 14, 18-20, 22-25, 27].
У той же час археологічні дослідження на
Волині й Поліссі проводили В.Ауліх [13-15],
Л.Крушельницька [50], Ю.Кухаренко [51], М.Ку-
чера, М.Пелещишин та інші, науковий доробок
яких аналізує М.Кучинко, приділяючи основну
увагу слов'яно-руському періоду [52, с. 19-21].
До речі, цьому періоду присвячені статті "Нові
слов'янські і давньоруські пам'ятки на території
Волині" - автор Р.Багрій [16], і В.Барана "Раннь-
ослов'янські пам'ятки верхнього Подністров'я і
південно-східної Волині" [17], які вийшли у 1962
р. У № 29 журналу "Археологія" за 1979 р. з'я-
вилась стаття В.Воляника "Пам'ятники черняхі-
вської культури на Волині" [21], а в 1964 р. -
стаття в № 5 "Матеріалів і досліджень з архео-
логії Прикарпаття і Волині", у якій В.Петров і
А.Каліщук представили скарб срібних речей з с
Качин Волинської області [86].
Про розвідки в басейні р. Буг у 1980 р. в
"Археологічних відкриттях" розповів володимир-
волинський краєзнавець П.Заклекта [23]. У 1987
р. про нові дослідження пам'яток Володимира Во-
линського писали А.Пєскова і П.Раппопорт [82].
До розвідувально-пошукової роботи і науко-
вих експедицій залучались місцеві краєзнавці,
вчителі, учні, студенти, яки набували таким чи-
ном досвіду пошукової і науково-дослідницької
роботи. Зокрема, про свій перший студентський
досвід археологічних розкопок згадує відомий
тепер краєзнавець Микола Онуфрійчук [73]. Тоді
розкопками давньоруського городища біля сели-
ща Головно керував ленінградський археолог
Ю.Кухаренко.
Книга "Пізньопалеолітичне населення півден-
но-західної Волині", яка досить грунтовно
представляє тему матеріальної культури і тогочас-
ного розселення, вийшла у 1975 р. в "Науковій
думці" - автор В.Савич [92]. У 1974 р. у тому ж
видавництві вийшла монографія І.Свєшнікова
"Історія населення Прикарпаття, Поділля і Волині
в кінці III - на початку І тисячоліття до нашої
ери" [96]. Пам'ятки мезоліту Волині описав у
1982 р. в монографії Д.Телегін [103, с 29-32].
Ґрунтовні дослідження волинського археоло-
га Г.Охріменка з неоліту, лінійно-стрічкової ке-
раміки й інших археологічних культур [74-76],
Д.Козака, В.Оприска і В.Шкоропада - поморсь-
ко-кльошової культури стали надбанням кінця
XX - початку XXI ст. [33]. Особливості поморсь-
ко-кльошової культури на Волині В.Шкоропад
розглянув в окремій публікації у 2000 р. [117].
Велись також окремі дослідження пам'яток
Луцького і Рожищенського районів львівськими
археологами В.Коноплею, ВЛвановським і
В.Оприском, які опублікували результати своїх
досліджень у 1991 і 1997 pp. [48; 49]. В.Конопля
також дослідив обробку і використання на Во-
лині кременю доби міді і ранньої бронзи та опи-
сав старожитності Волині від кам'яного віку до
середньовіччя[46-47].
Про копітке і ґрунтовне дослідження давньої
історії Волині археологами свідчать кілька фунда-
ментальних збірників 70-х - 90-х pp. XX ст. Се-
ред них варто виділити ті, які складають
найбільш повну картину історико-археологічних
досліджень краю, зокрема, львівських науковців
"Нові матеріали з археології Прикарпаття і Во-
лині" (1991), де В.Артюх і Л.Мацкевий опублі-
кували статтю про дослідження пам'яток на Во-
лині [2]. Ґрунтовні збірники з питань археології
Закарпаття, Прикарпаття і Волині різних часів,
від кам'яного віку до давньоруської доби, були
здійснені видавництвом "Наукова думка", які
дають підстави говорити про всебічне вивчення
краю археологами від палеоліту до середньовіч-
чя [4-9]. У 1991 р. з'явилась у цьому ж видавни-
цтві монографія колективу авторів "Походжен-
ня слов'ян", де багато уваги приділено Волино-
Поліському регіону [18]. Про дослідження біля
села Городок Луцького району розповідають
"Археологічні дослідження в Україні 1991 року"
[З, с. 33-36]. Досить докладну інформацію про
активну роботу львівських дослідників подає ка-
талог виставки "Археологія доби Галицько-Во-
линської держави. Здобутки Волинської архео-
логічної експедиції Львівського історичного му-
зею за 15 років діяльності (1986 - 2000)", опублі-
кований С.Терським [104, с 33-36].
Активно велись археологічні розкопки літо-
писних міст і давньо—руських поселень вченими
з Києва, Ленінграда, Львова, Луцька, постійно
тривали дослідження у Луцькому історико-куль-
турному заповіднику, а також археологічні розв-
ідки в окремих районах області. О.Остапюк, С.Па-
нишко, Ю.Мазурик і М.Кучинко, розкопували і
досліджували поселення давньоруського періоду,
зокрема, гордище Вал і літописний Угровськ, що
засвідчують звіти археологів та їх публікації [52].
На городищі Вал під час археологічних розкопок
під керівництвом М.Кучинка у 1982 р. був знай-
дений сенсаційний за кількістю предметів та істо-
ричним значенням срібний скарб давньорусько-
го часу [54], який пізніше експонувався на слав-
істичних конгресах. У 1995 р. вийшла стаття
Г.Панишко про археологічні дослідження давнь-
оруських міст Волині у міжвоєнний період, що
показує наступність в досліджені теми [81].
До таких праць, що стосуються археологіч-
ного дослідження краю різних часів, належать
праці доктора історичних наук з Інституту архе-
ології НАН України Д.Козака, який провів чи-
мало археологічних сезонів на Волині у складі
багатьох різних експедицій, у співпраці з волинсь-
кими археологами, розкопував стоянки і городи-
ща, проводив археологічні розвідки і праці яко-
го відтворюють оригінальні концепції з найдав-
нішої історії краю, відповідно до віднайдення ок-
ремих культур і розселення слов'янських та
інших племен, зокрема, про етнокультурну істо-
рію, зубрицьку культуру і давньослов'янські
пам'ятки [27-29]. Про роль території Волині у
формуванні давньоруської народності в II - VII ст.
згадує І.Вино кур на основі археологічних пам'я-
ток та інших джерел [20]. Археологи Л.Залізняк
і П.Петровський [25], С.Терський [105] поповни-
ли ряд публікацій з історії матеріальної культу-
ри населення Волині та Полісся на основі влас-
них досліджень. С.Терський представив цікаві
нариси про Олику [107] і Пересопницю [108], і
на основі власних досліджень древнього Луцька
[106; 109] захистив кандидатську дисертацію.
На основі археологічних досліджень, літопис-
них та інших історичних матеріалів у межах Ве-
ликої Волині було видано посібники для загаль-
ноосвітньої і вищої школи. Зокрема, М.Кучинко
у 1993, 1994 і 2002 роках, опублікував три по-
сібника, що охоплюють IX - XIV ст. [53; 55; 58],
у 1994 р. Г.Охріменко видав матеріали про неоліт
Волині [77; 78]. Впродовж 1993 і 1994 pp. у
Кам'янці-Подільському вийшла "Історія Поділля
та Південно-східної Волині" у двох книгах, яку
підготували відомі науковці І.Винокур та С.Труб-
чанінов і яка охоплює історію з найдавніших часів
по XIII ст. [108].
Пам'яткоохоронна робота попередніх років
радянського часу сприяла визначенню основних
об'єктів історико-культурної та історико-архі-
тектурної спадщини, які були внесені у держав-
ний реєстр 1977-1987 pp., про що свідчить публі-
Краєзнавство 1-4, 2006
кації в бюлетені Українського товариства охоро-
ни пам'ятників історії та культури "Пам'ятки
України" [78], бібліографічний покажчик пам'я-
ток по області на допомогу дослідникам [79], а
також у каталозі-довіднику "Пам'ятники історії
та культури Української РСР" (1987), який виз-
начав і перелік пам'яток Волинської області [84,
с 67-77]. На той час у всесоюзному масштабі ок-
ремі пам'ятники архітектури Волині були пред-
ставлені у першому випуску збірника "Крізь віки:
До витоків культури народів СРСР", виданому в
1986 р. у видавництві "Знання" [99, с 41, 68,
81]. 1990 р. про пам'ятки Волині, які пов'язані з
ім'ям Т.Г.Шевченка розповіли у своїй монографії
Г. та І.Шовкопляси [118, с 4, 114, 117-121]. Охо-
рона давньоруських городищ Волинської області
постала в центрі уваги публікації О.Чемерис і
С.Панишка у матеріалах VIII історико-краєзнав-
чої конференції "Минуле і сучасне Волині", в якій
наголошувалось на необхідності дотримання за-
конодавства і уважного ставлення місцевої вла-
ди і населення до цих унікальних пам'яток [116].
Більшу частину свого археологічного життя
присвятив розкопкам під Берестечком І.Свєшні-
ков. Певним явищем у вивченні історії Волині й
українського козацтва стала книга "Битва під Бе-
рестечком" [95] - глибоке наукове дослідження
відомого львівського історика і археолога, який
з 1970 р. проводив археологічні розкопки на місці
Берестечківської битви українського і польсько-
го війська, що тривала з 28 червня по 10 липня
1651 р. і була однією з найбільших подій Визволь-
ної війни українського народу 1648 - 1654 pp. У
книзі, яка вийшла з друку в 1992 p., використа-
но велику кількість унікальних документів, у то-
му числі епістолярних та іконографічних. І.Свєш-
ніковим введено до наукового обігу багато уні-
кальних предметів, зброї і речей козацького та
селянського побуту, які були знайдені під час роз-
копок та поповнили експозицію і фонди державно-
го історико-меморіального заповідника "Поле Бе-
рестецької битви", про що свідчить путівник за
його авторством і монографія. Археологічні зна-
хідки під Берестечком розповідають не лише про
битву і військову справу, але й про господарське
життя, побут як козацького, так і польського
війська. На цю тему він видав велику кількість
публікацій. За матеріалами розкопок Берестець-
кої битви 1651 р. в 1991 р. вийшла стаття "Озбро-
єння козацького війська усередині XVII ст." [97].
У 1987 р. була опублікована монографія О.Ле-
сика "Охорона і раціональне використання пам'-
ятників архітектури" [65], в який пропонувались
підходи до використання архітектурної спадщи-
ни і, зокрема, про замки і монастирі Луцька,
Олики, Острога, Старокостянтинова і т.п. Багато
уваги автор приділив питанню їх використання
у розвитку туризму в Західній Україні. Це пи-
тання залишається актуальним і сьогодні. Час-
тину замків, які знаходяться в межах Волині,
О. Лесик представив у наступній монографії "Зам-
ки та монастирі України" (1993), в якій зібрано
значний історичний матеріал та ставиться про-
блема їх збереження і використання [64]. "Зам-
ки і фортеці Західної України: Мандрівки істо-
ричні", за такою назвою, яка визначає її спряму-
вання, вийшла в 1997 р. монографія львівського
дослідника О.Мацюка, в якій розглядались й
окремі історичні споруди, які є на Волині [67].
У 2002 р. в галузі пам'яткознавства Волині,
Холмщини і Підляшшя Світланою Гаврилюк
представлена об'ємна монографія "Історичне
пам'яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-
шя (XIX - початок XX ст.)" [22], яка охоплює
період входження згаданих українських етнічних
земель до Російської імперії. Автор дає характе-
ристику різним заходам державного рівня, гро-
мадськості та церковних громадських організацій,
які сприяли становленню пам'яткознавства. Зі-
браний у монографії історичний матеріал вказує
на те, що з однієї сторони відбувався процес вив-
чення і намагання зберегти пам'ятки історії та
культури, з іншої - відбувалось пограбування
краю, коли важливі археологічні знахідки, му-
зейні експонати, книги, документи, потрапляли
до музеїв та архівів Москви, Санкт-Петербурга
та інших міст Росії, у приватні зібрання. Книга
С. Гаврилюк складається з восьми розділів, у яких
аналізується наявність джерельних матеріалів,
стан вивчення проблеми і розглядається конкрет-
на діяльність дослідників, науковців, архітек-
торів, мистецтвознавців, археологів, етнографів,
істориків тощо.
Цінність цього дослідження в історичному
досвіді, який показує, що розвиток національної
самосвідомості, культури, державотворчі проце-
си багато в чому залежать від історичної пам'яті
і бережливого ставлення до власної спадщини.
Історичний досвід підказує, що дуже багато втра-
чено і може бути втрачено ще більше, якщо не
зберегти належним чином історико-культурні
пам'ятки. Необхідно подбати про реставрацію,
реконструкцію, консервацію, а можливо і відбу-
дову окремих з них. Важливість дослідження
С.Гаврилюк полягає в тому, що воно дає мож-
ливість порівняти ті пам'ятки, що є сьогодні з
минулими століттями і зрозуміти жахливий стан
сучасного ставлення до старожитностей і не-
обхідність розвитку українського історичного
пам'яткознавства, яке повинно стати не лише
справою загальнодержавною, а й всенародною.
Певна увага приділена відомим особам у га-
лузі становлення історичного пам'яткознавства,
зокрема, аналізується діяльність М.Біляшівсько-
го, який багато зробив для створення конкрет-
них засад історичного пам'яткознавства в Росії.
Його праці, особливо, "До питання про охорону
пам'ятників старовини" (1902), мали і мають
методологічне і методичне значення. Особливий
акцент зроблено на участь у збиранні, вивченні
та збереженні старожитностей церковних гро-
мадських організацій і, зокрема, духовенства.
Додатки до монографії вміщують документи
архівів, приватне листування, ілюстративний
матеріал. Цікавими є приватні листи Миколи
Петрова, Помпея Батюшкова, Адріана Прахова,
кдюхих у волинезнавстві постатей Ореста Левиць-
XX ст. найбільш докладно Б.Колосок, В.П'ясець-
кий, А.Якубкж, Р.Метельницький. Праці канди-
дата архітектури Богдана Колоска носять різноб-
ічний характер. Зокрема, він торкався питань
історіографії укріплень Луцька та його забудови
[36], фактів біографії луцького архітектора Л.Мас-
лова [41], втрачених пам'яток архітектури [35],
оберемо - культових споруд, в тому числі вірменської
спадщини [37; 38; 40; 42]. З колективом авторів у
1982 р. [43], у співавторстві з Р.Метель-ницьким у
1990 р. Б.Колосок видав архітектурно-історичний
нарис про Луцьк [44] і з А.Якубю-ком - путівник
по Луцькому історико-культур-ному заповіднику
[45]. В 2002 р. ним була опублікована монографія
"Кафедральні споруди Луцька" як історико-
архітектурне дослідження [39] та польською
мовою монографія у співавторстві з
М.Маліновським про костел Петра і Павла в Луцьку
[121].
Отже, з історії архітектури Волині було опуб-
ліковано кілька наукових статей у різних виданнях,
путівників та проведено наукові конференції, які
також стосувались пам'яток Володимира-Во-
линського, Ковеля, Камінь-Каширського та
інших. Пам'ятки архітектури Волинської області
своєю оригінальністю та історією приваблювали
багатьох дослідників, про що свідчать сторінки
публікацій загального характеру, зокрема, "Ар-
хітектура Радянської України" [10, о. 18, 20, 218,
220, 234], монографія Ю.Асеєва про стилі в архі-
тектурі [12, с 18, 22, 23, 26, ЗО, 32] а також
Я.Антонюка [1] і Ф.Мандзюка - про Свято-Ус-
пенський собор у Володимирі-Волинському [69].
На території заповідника багато років веде
дослідницьку роботу та займається археологічними
розкопками підземних ходів старого міста клуб
"Ентузіаст", який очолює археолог-ентузіаст Олег
Виноградов. Чимало розкопано площ під Доміні-
канським собором і зібрано багато різних експо-
натів. Там же знайдено черепа та кістяки жертв
різних часів та режимів. Підземелля приваблюють
екскурсантів своїми значними площами у кілька
ярусів та екзотикою. Звичайно, що у старому місті
є багато підземних споруд, які не розкопані і,
навіть, забуті. Вони часом нагадують про себе
утворюючи провали у самих несподіваних місцях,
під час будівництва або на дорогах.
Значну роботу щодо археологічного вивчення
Старого Луцька і Луцького замку провели
М.Кучинко, визначаючи час виникнення замку і
забудови міста [56; 59], М.Малевська, яка
здійснювала археологічні дослідження замку [67;
68], С.Терський, який захистив кандидатську
дисертацію з історії та археології стародавнього
Лучеська, приділив увагу формуванню і житловій
забудові Луцька княжої доби [105; 109]. Вони
упродовж багатьох років досліджували різні час-
тини старого міста і різні куточки замку. Саме на
цих дослідженнях, у порівнянні з писемними
відомостями, грунтується більшість висновків
щодо історії міста, його виникнення і формування,
забудови і заселення у давні часи. Про велику
синагогу, як історичну пам'ятку і частину
Корниловича та інших. і рззпорядженням
Волинської облдержад-:ї "Про взяття під
охорону держави : історії та культури на
території області" tl2.06.1999 р. в області взято
на облік і охоро-ияються державою 1045
пам'ятників. Проте, на обліку в державних
органах охорони пам'ятників перебуває понад
3000 об'єктів, з яких близько 2000 - пам'ятники
археології. Всі вони вимагають до себе
належної уваги, а саме: збереження і охорони,
дослідження і вивчення, а досить часто -
ремонту й реставрації.
Дослідження древнього Луцька, з утворен-
ням державного історико-культурного заповідни-
ка "Старий Луцьк", стосувались питань історії,
археології, архітектури та будівництва. З цією
метою директор заповідника Тарас Рабан і заступ-
ник директора з наукової роботи Петро Троневич
намагаються визначити не лише основні наукові
проблеми, а й узгодити їх з потребами і можли-
востями сьогодення, особливо, коли є намагання
здійснити нові проекти забудови, що можуть по-
рушити або й змінити обриси старого міста, зни-
щити його окремі пам'ятки і культурний шар.
П.Троневич, який є автором багатьох публі-
кацій про Луцьк і тривалий час розробляє тема-
тику середньовічного міста, видав у 2003 р. нову
книгу про Луцький замок [111] і другу - про Во-
линь [110]. Цього разу його погляд зупинився на
XIV-XVI ст., про які він говорить як таємничі та
маловідомі історичній науці. Автор висловлює ряд
власних думок і оцінок, які не вписуються у ві-
домі загальноісторичні концепції та піддають сум-
нівам усталені погляди на історію Луцька. Пи-
танням визначення і поширення посаду навколо
Луцького замку, локалізації церкви Іоанна Хрес-
тителя на луцькому Ринку займався Б.Сайчук,
який надрукував кілька матеріалів у збірниках
конференцій в 1990 і 1993 pp. [93; 94]. Локаліза-
ція пам'яток архітектури та їх історична ре-
конструкція спричинились до написання колекти-
вом авторів: П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук на-
рисів "Втрачені християнські храми Луцька" [112].
Луцьк, особливо його стара частина, приваб-
лює своїми старожитностями. Лише з проблем
вивчення архітектури були проведені заповідни-
ком дві наукові конференції у вересні 1992 і у
вересні 1995 років "Архітектура Волині: історія
і сучасність", у роботі яких взяли участь вчені,
архітектори, реставратори, історики, археологи,
мистецтвознавці з Києва, Львова, Рівного та
інших міст, а також з Польщі. Тези доповідей і
повідомлень першої конференції були опубліко-
вані [11], інших, представлені у науково-інфор-
маційному збірнику "Старий Луцьк" (1998), де
зібрано неопубліковані матеріали досліджень за
попередні кілька років [101]. В тому числі, варто
наголосити на початку дослідження давньорусь-
ких графіті церкви Івана Богослова в Луцьку на
території замку, про що пише М.Хілько [115].
Архітектуру Луцька досліджували і вивча-
ли вчені у різні часи, але у 80-ті - 90-ті роки
Краєзнавство 1-4, 2006
укріплення в забудові міста, писали у 1994 р.
"Єврейські вісті" [19].
Історія стародавнього Володимира від найдав-
ніших часів до середини XX ст. грунтовно висвітле-
на у монографії М.Кучинка, Г.Охріменка і В.Пет-
рович, яка вийшла у 2004 p., написана з погляду
соціографії на основі різних джерел матеріальної і
духовної культури: писемних, археологічних, архі-
тектурних, топографічних і топонімічних тощо. У
книзі багато ілюстративного матеріалу [19].
Частина пам'ятників знайшли своє відобра-
ження в історико-краєзнавчих, ілюстрованих
нарисах і путівниках. Прикладом є книжечки,
які написали про церкви Прибужжя О.Хведів
(Бобак) [114], а про церкви Локачинського райо-
ну - Х.Сегейда [98].
Пам'ятки Волинської області поповнилося
значною кількістю меморіальних і пам'ятних
знаків, пам'ятників, що свідчать про національ-
но-культурне будівництво. Зокрема, в Луцьку
поставлено пам'ятники Т.Шевченку, М.Грушевсь-
кому, Тисячоліттю християнства, Святому Ми-
колаю - покровителю Луцька, пам'ятник-кашшч-
ка борцям за незалежність України; у Володи-
мирі-Волинському - князеві Данилу Галицько-
му; у Любомлі князеві Васильку; в Устилузі -
Ігорю Стравинському; у Затурцях - В'ячеславу
Липинському пам'ятник і меморіальну дошку на
школі, яка носить його ім'я. Пам'ятні знаки і
меморіальні дошки відкриті у Луцьку: пересе-
ленцям з Холмщини та Підляшшя, воїнам ос-
таннього військового призову, які загинули у
таборах на Саратовщині, Михайлу Кравчуку —
математику, Галшці Гулевичівні - фундаторці
Луцького братства, Данилу Братковському - бор-
цю проти утисків польської шляхти, Модесту
Левицькому - педагогу і громадському діячеві,
В'ячеславу Чорноволу - громадському діячеві та
Герою України, Олександру Богачуку - письмен-
нику і поету; у Володимирі-Волинському - Ага-
тангелу Кримському - мовознавцю, Олександру
Цинкаловському - історику і волинезнавцю тощо.
Огляд праць з археології та пам'яткознавства
Волині охоплює лише їх частину. Прогалиною у
пам'яткознавстві Волині є вивчення, досліджен-
ня і збереження некрополів. Руйнація могил і
кладовищ продовжує відбуватись, а деякі взагалі
зникли і на тих місцях з'явились нові об'єкти.
Значна кількість археологічних і пам'яткоз-
навчих публікацій вміщена у збірниках істори-
ко-краєзнавчих конференцій "Минуле і сучасне
Волині та Полісся", про що свідчить зміст деся-
ти видань наукових збірників, поміщений у №
10 та огляди літератури в наступних номерах [71].
Примітки
1. Антонюк Я. Свято-Успенський собор в місті
Володимирі-Волинському (або Мстиславів
храм) // Дзвони Волині. - 1994. - № 12.
2. Артюх В., Мацкевий Л. Дослідження
пам'яток на Волині // Нові матеріали з
археології Прикарпаття і Волині. - Львів,
1991. -С. 9-11.
3. Археологічні дослідження в Україні 1991
року. - Луцьк: Надстир'я, 1993. - 195 с
4. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині
доби бронзи та раннього заліза. - К.: Наукова
думка, 1982. - 194 с
5. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині
ранньослов'янського і давньоруського періо
дів. - К.: Наукова думка, 1982. - 268 с
6. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині
кам'яного віку. - К.: Наукова думка, 1981. -
310 с.
7. Археология Прикарпатья, Волыни и Закар
патья: (Энеолит, бронза, раннее железо). - К.:
Наукова думка, 1990. - 184 с.
8. Археология Прикарпатья, Волыни и Закар
патья: (Раннеславянский и древнерусский пе
риоды). - К.: Наукова думка, 1990. - 187 с.
9. Археология Прикарпатья, Волыни и Закар
патья: (Каменный век). - К.: Наукова думка,
1987. - 130 с.
10. Архитектура Советской Украины. - М.:
Стройиздат 1987. - 303 с: ил.
11. Архітектура Волині: історія та сучасність. Те
зи конференції. - Луцьк: Б. в., 1992. - 88 с.
12. Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. -
К.: Будівельник. 1989. - 140 с: ил.
13. Ауліх В. Зимнівське городище - слов'янська
пам'ятка VI - VII ст. до н.е. в Західній
Волині. - К.: Наук, думка, 1972. - 123 с.
14. Ауліх В. Матеріали з верхнього горизонту Го
родища біля с.Зимне, Волинської області // Ма
теріали і дослідження з археології Прикарпаття
і Волині. - Вип. 3. - К., 1961. - С 128-139.
15. Ауліх В. Металеві пряжки і прикраси з
верхнього горизонту Городища в с.Зимне,
Волинської області // Матеріали і досліджен
ня з археології Прикарпаття і Волині. Вип.
4. -К., 1962. -С. 92-105.
16. Багрій Р. Нові слов'янські і давньоруські
пам'ятки на території Волині // Матеріали і
дослідження з археології Прикарпаття і
Волині. Вип. 4. - К-, 1962. - С. 120-130.
17. Баран В. Ранньослов'янські пам'ятки
верхнього Подністров'я і південно-східної
Волині // Матеріали і дослідження з
археології Прикарпаття і Волині. - Вип. 5. -
К., 1962. -С. 95-113.
18. Баран В. та ін. Походження слов'ян. - К.:
Наукова думка, 1991. - 114 с, іл.
19. Велика синагога Луцька // Еврейские вести. -
1994. - № 5-6. - С 12.
20. Винокур І. До історії Волині II - VII ст. н. є.
// Шоста Всеукраїнська наукова конференція
"Історичне краєзнавство в Україні: традиції
і сучасність". Тези доповідей і повідомлень. -
Луцьк: Б.в., 1993. - С. 379-380.
21. Воляник В. Пам'ятники черняхівської куль
тури на Волині // Археологія. - К., 1979. -
Вип. 29. - С 54-62.
22. Гаврилюк С. Історичне пам'яткознавство Во- 39.
лині, Холмщини і Підляшшя (XIX - поча
ток XX ст.). - Луцьк: РВР "Вежа" Волинсь
кого державного ун-ту ім. Лесі Українки,
2002. - 532 с 40.
23. Заклекта П. Разведки в бассейне Буга //
Археологические открытия 1980 года. - М., 41.
1981.-С. 248. с
24. Залізняк Л. Население Полесья в мезолите.
- К.: Наукова думка, 1991. - 158 с. 42.
25. Залізняк Л., Петровський П. Свідерські сто
янки біля села Лютка. - Луцьк, 2002. - 60 с.
26. Історія міст і сіл Великої Волині: Науковий 43.
збірник "Велика Волинь": Праці Житомирсь
кого наук.-краєзнавчого товариства дослід
ників Волині. Т. 25. - Ч. 2 /Голов, ред. 44.
М.Ю.Костриця. - Житомир: ПП М.Г.Косен-
ко, 2002. - 244 с; іл.
27. Каргер М.К. Вновь открытые памятники зод- 45.
чества во Владимире-Волынском // Учёные
записки ЛГУ № 252. Серия исторических
наук. - Вып. 29. - Л., 1958. - 33 с. 46.
28. Каргер М.К. Зодчество Галицко-Волынской
земли в XII - XIII вв. // Краткие сообщения
о докладах и полевых исследованиях Инсти- 47.
тута истории материальной культуры. Вып. 3. -
1940. -С. 14-21.
29. Козак Д. Готи на Волині // Волинь. - 2002. - 48.
№ 4. - С. 3-16.
30. Козак Д. Етнокультурна історія Волині (І ст.
до н.е. - IV ст. н.е.). - К.: Наукова думка, 49.
1991. - 172 с
31. Козак Д. Поселення зубрицької культури
поблизу с.Городок на Волині // Археологія. - 50.
1997.-№ 1.-С. 75-88.
32. Козак Д. Формування давньослов'янських
пам'яток на території Волині і північної 51.
Галичини в першій чверті І тисячоліття //
Археологія. - 1996. - № 2. - С 54-68.
33. Козак Д., Оприск В., В.Шкоропад. Пам'ятки 52.
давньої історії Волині у с Городок / Інститут
археології НАН України. - К., 1999. - 128 с;
78 іл., 23 фото.
34. Козак Д., Прищепа Б., В.Шкоропад. Давні 53.
землероби Волині (пам'ятки археології на Хрін-
ницькому водоймищі). - К.: Корвін-прес, 2004. -
235 с (Інститут археології НАН України).
35. Колосок Б. Історіографія будівництва 54.
Луцького комплексу // Архітектурна
спадщина України. Вип. 1. - К.: Україно- 55.
знавство, 1994. - С 92-102.
36. Колосок Б. Історіографія укріплень Луцька
(до 1.09. 1939 р.) // Архітектурна спадщина 56.
України. Вип. 3. - К.: Українознавство,
1996.-Ч. 1. -С. 36-60.
37. Колосок Б. Історія спорудження Луцького 57.
Бернардинського монастиря за архівними
джерелами // Київська старовина. - 2002. -
№ 4. - С. 30-39.
38. Колосок Б. К истории армянского строи- 58.
тельства в Луцке // Архитектурное наследст
во. Т. 32. - М., 1984. - С. 119-124.
Колосок Б. Кафедральні споруди Луцька.
Історико-архітектурне дослідження. - Білий
Дунаєць-Острог: Волання з Волині, 2002. -
124 с.
Колосок Б. "На Стирі Іван" // Пам'ятники
України. - 1986. - № 1. - С 48-49.
Колосок Б. Нові факти біографії Леоніда
Маслова // Київська старовина. - 1997. - N°
5. - С 144-151.
Колосок Б. Православні святині Луцька. -
К.: Техніка, 2003. - 296 с: іл. (Національні
святині України).
Колосок Б., Мах П., Санжаров Л. Луцьк:
історико-архітектурний нарис. - К.: Будівель-
ник, 1982.- 57 с
Колосок Б., Метельницький Р. Луцьк:
Архітектурно-історичний нарис. - К.:
Будівельник, 1990. - 192 с, іл. Колосок Б.,
Якубюк А. Луцький історико-культурний
заповідник. Архітектурно-історичний
нарис. - К., 1987. - 65 с Конопля В.
Обробка кременю населенням Західної
Волині за доби міді - ранньої бронзи //
Археологія. - 1982. - № 37. - С 17-31.
Конопля В. Старожитності Волині. - Львів,
1997. - 232 с (Історія населення Волині від
кам'яного віку до раннього середньовіччя).
Конопля В., Оприск В. Археологічні пам'ятки
Волині (Рожищенський район). - Луцьк,
1991. - 86 с.
Конопля В., Івановський В. Нові пам'ятки
археології Надстир'я (Луцький район). -
Луцьк, 1997. - 142 с
Крушельницька Л. Північне Прикарпаття і
Західна Волинь за доби раннього заліза. -
К., Наукова думка, 1976. - 146 с Кухаренко
Б.В. Средневековые памятники Полесья. -
М.: Изд-во АН СССР, 1961. 40 с. + 14 табл.
Кучинко М. Відомі археологи - дослідники
слов'яно-руського періоду історії Волині //
Минуле і сучасне Волині: Історичні постаті
краю. - Луцьк, 1991. - С. 19-21. Кучинко М.
Волинська земля X - середини XIV ст.:
археологія та історія. Навч. посібн.
- Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ.
ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - 314 с.
Кучинко М. Давньоруське городище Вал у
Надстир'ї. - Луцьк: Вежа, 1996. - 206 с
Кучинко М. Історико-культурний розвиток
Західного Побужжя в IX - XIV століттях. -
Луцьк: Надстир'я, 1993. - 159 с
Кучинко М. Исследования в Луцке //
Археологические открытия 1973 г. - М.,
1974. - С. 297-298.
Кучинко М. Межі Волинської землі кінця X
- середини XIV ст. у світлі археологічних,
писемних та топонімічних джерел //
Археологія. - 2002. - № 1. - С. 66-71.
Кучинко М. Нариси стародавньої і середньо
вічної історії Волині. - Луцьк: Надстир'я,
1994. - 206 с
Краєзнавство 1-4, 2006
59. Кучинко М. Про час спорудження і ранню істо
рію Луцького замку // Український історич
ний журнал. - 1985. - № 10. - С 144-145.
60. Кучинко М. Стародавній Володимир Вол
инський. Луцьк: Знання, 1987. - 20 с.
61. Кучинко М., Орлов Р. Городищенський скарб
з Волині // Археологія. - 1989. - № 2. - С
96-106.
62. Кучинко М., Охріменко Г. Археологічні
пам'ятки Волині. - Луцьк, 1995. - 168 с.
63. Кучинко М., Охріменко Г., Петрович В.
Історія міста Володимира-Волинського від
найдавніших часів до середини XX ст. (у
світлі соціотопографії). - Луцьк: Волинська
обласна друкарня, 2004. - 260 с
64. Лесик О. Замки та монастирі України. -
Львів: Світ, 1993. - 176 с
65. Лесик О.Охрана и рациональное использо
вание памятников архитектуры. - Львов:
Вища школа, 1987. - 128 с.
66. Логвин Г. Архітектурний комплекс в Зимно:
Дис. на кандидата архітектури. - К., 1948. -
213 с, 89 фото.
67. Малевская М. Архитектурно-археологические
исследования в Луцком замке. - АО. - 1984. -
М., 1986. -С. 267-269.
68. Малевская М. Исследования Луцкого замка
// АО. - 1983. - М., 1984. - С. 267.
69. Мандзюк Ф. Володимир-Волинський Свято-
Успенський собор. - Луцьк: Вісник і КЪ,
2001. - 80 с:іл.
70. Мацюк О.Я. Замки і фортеці Західної
України: Мандрівки історичні. - Львів:
Центр Європи, 1997. - 160 с: іл.
71. Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської
забудови Луцька. - К.: Дух і літера, 2001. -
178 с (Серія „Бібліотека інституту юдаїки").
72. Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на
межі тисячоліть. Матеріали X наукової
історико-краєзнавчої конференції, яка від
булася у Старому Чорторийську, Маневичах,
Четвертні та Нововолинську в 2000 - 2002
pp. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - 292 с
73. Онуфрійчук М. Із щоденника археологічних
розкопок у Головнянському районі Волинсь
кої області (25.05 - 08.06.1957 р.) // Минуле
і сучасне Волині й Полісся: край на межі
тисячоліть. Матеріали X наукової історико-
краєзнавчої конференції, яка відбулася у Ста
рому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та
Нововолинську в 2000 - 2002 pp. - Луцьк:
Надстир'я, 2002. - С.132-136.
74. Охріменко Г. Волинська неолітична культу
ра. - Луцьк: Вид-во "Волинська друкарня",
2001. - 154 с
75. Охріменко Г. Культура лінійно-стрічкової
кераміки Волині. - Луцьк: Вид-во "Волинсь
ка друкарня", 2001. - 139 с
76. Охріменко Г. Населення Волині та Волинсь
кого Полісся в праістричні часи. Розвиток
господарства, матеріальної та духовної
культури. - Луцьк: Вид-во "Волинська
друкарня", 2003. - 224 с (Краєзнавча
бібліотека Волині).
77. Охріменко Г. Неоліт Волині. Методичні
матеріали на допомогу слухачам курсів
підвищення кваліфікації вчителів історії при
інституті удосконалення вчителів. Ч. І. -
Луцьк: Б.в., 1994. - 119 с.
78. Охріменко Г. Неоліт Волині. Методичні
матеріали на допомогу слухачам курсів
підвищення кваліфікації вчителів історії при
інституті удосконалення вчителів. Ч. II. -
Луцьк: Б.в., 1994. - 127 с.
79. Памятники истории и культуры Волынской
области. Научно-вспомогательный библиогра
фический указатель. - Луцк, 1985. - 93 с.
80. Памятники истории и культуры Украинской
ССР. Каталог - справочник. - К.: Наукова
думка, 1987. - 736 с.
81. Панишко Г. Археологічні дослідження
давньоруських міст Волині в 20-30 роках XX
ст століття // Минуле і сучасне Волині:
Літописні міста і середньовічна культура.
Тези доповідей і повідомлень VIII Волинської
історико-краєзнавчої конференції. - Луцьк:
Надстир'я, 1999. - С. 51-52.
82. Панишко С. До проблеми локалізації
давньоруського Угровська // Київська
старовина. - 1997. - № 5. - С. 168-167.
83. Панишко С Проблема розмірів Волинської
землі XI - XIV ст. в росийській історіографії
XIX ст. // Волинь незабутня. Тези IV регіо
нальної науково-практичної конференції, 23 -
24 лютого 1993 р. - Рівне, 1993. - С 6-7.
84. Перелік пам'яток історії та культури, рестав
рованих і споруджених за участю Волинської
обласної організації товариства в 1977 - 1978
роках // Пам'ятники України. - 1987. - N°
3. - С. 64.
85. Пескова А., Раппопорт П. Неизвестный
памятник волынского зодчества XII в. //
Памятники культуры: Новые открытия:
Письменность. Искусство. Ахеология. - Л.,
1987. - С. 541-546 (про церкву і пам'ятки
Володимира-Волинського).
86. Петров В., Каліщук А. Скарб срібних речей
з с.Качин, Волинської області // Матеріали і
дослідження з археології Прикарпаття і
Волині. - Вип. 5. - К., 1964. - С 88-93.
87. Раппопорт П. Военное зодчество западно
русских земель X - XIV вв.. - Л.: Наука,
1967. - 241 с.
88. Раппопорт П. Волынские башни // МИА. -
1952. - Вып. 31. - С. 202-223.
89. Раппопорт П. Города Болоховской земли //
Краткие сообщения Института материальной
культуры АН СССР. - Вып. 57. - М., 1955. -
С. 56-59.
90. Ратич О. Древньоруські археологічні пам'ят
ки на території західних областей УРСР. -
К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - 96 с
91. Рычков П.А. Материалы по истории градо
строительства Волыни XVIII - XIX веков в
фондах Центрального государственного воен-
но-исторического архива СССР // Минуле і
сучасне Волині. - Луцьк, 1988. - Ч. 1. - С
183-184.
92. Савич В. Пізньопалеолітичне населення пів
денно-західної Волині. - К.: Наукова думка,
1975. - 135 с
93. Сайчук Б. До питання про локалізацію церк
ви їоанна Хрестителя на луцькому Ринку //
Велика Волинь: минуле і сучасне. Матеріали
III міжнародної конференції. - Житомир,
1993. - С 146-147.
94. Сайчук І. // Архіви України. - 1985. - №
2. - С 80.
95. Свєшніков І. Битва під Берестечком. - Львів:
Слово, 1992. - 304 с
96. Свєшніков І. Історія населення Прикарпаття,
Поділля і Волині в кінці III - на початку І
тисячоліття до нашої ери. - К.: Наукова
думка, 1974. - 207 с
97. Свєшніков І. Озброєння козацького війська
усередині XVII ст.: За матеріалами розкопок
Берестецької битви 1651 р. // Вісник АН
України. - 1991. - № 10. - С 48-63.
98. Сегейда Харитон. Світильники отчої віри.
Нариси про церкви Локачинського району. -
Луцьк: Надстир'я, 2002. - 228 с (Бібліотека
журналу "Волинь").
99. Сквозь века: К истокам культуры народов
СССР: Сборник. Вып. 1. - М.: Знание, 1986. -
240 с: ил.
ЮО.Смішко М. Археологічні дослідження в
Західних областях України за роки Радянсь-
кої влади // Матеріали і дослідження з архео-
логії Прикарпаття і Волині. Вип. 2. - К.,
1959. - С 5-28.
101.Старий Луцьк. Науково-інформаційний
збірник. - Луцьк, 1998. - С.173.
102.Стародавнє населення Прикарпаття і Волині
(Доба первіснообщинного ладу). - К.: Наукова
думка, 1974.
ЮЗ.Телегін Д. Мезолітні пам'ятки України. - К.:
Наукова думка, 1982. - 253 с (Волинь - с
29-32).
1О4.Терський С Археологія доби Галицько-
Волинської держави. Здобутки Волинської
археологічної експедиції Львівського істо-
ричного музею за 15 років діяльності (1986-
2000). - Львів, 2002. - 108 с
Юб.Терський С. Історія вивчення житлового
будівництва Лучеська у VIII - XIV ст. //
Атлас історії культури Волинської області.
Тези республіканської конференції. - Луцьк,
1991. -С. 19-22.
Юб.Терський С. Обстеження городищ княжої
доби на Волині в 1986 - 91 роках // Наукові
записки. Вип. 1. - Львів, 1993. - С. 45-47.
1О7.Терський С. Олика: Історичний нарис. -
Львів: Новий час, 2001. - 52 с, іл. (Серія
"Літописні міста Волині". - Вип. 1.).
1О8.Терський С. Пересопниця. Краєзнавчий
, нарис. - Рівне: Азалія, 2003. - 160 с.
1О9.Терський С. Розвідки в околицях княжого
Лучеська // Археологічні дослідження в
Україні 1991 р. - Луцьк, 1993. -С. 120-121.
ПО.Троневич П. В сутінках української історії
XIV - XVI ст. - Луцьк: МКФ "Християнське
життя", 2003. - 112 с
Ш.Троневич П. Луцький замок. - Луцьк:
ДІКСОН, 2003. - 198 с
112.Троневич П., Хілько М., Сайчук Б. Втрачені
християнські храми Луцька. - Луцьк:
Діксон, 2001. - 80 с
ПЗ.Трубчанінов С, Винокур І. Історія Поділля
та Південно-східної Волині. - Кам'янець-
Подільський, 1993. Кн.1.- 112 с; Кн. 2, 1994.
ІН.Хведів (Бобак) О. На кручі Бугу (Свято-
Введенська церква села Михалє). Історико-
краєзнавчий нарис. - Луцьк: Надстир'я,
2002. - 56 с
115.Хілько М. Давньоруські графіті церкви Івана
Богослова в Луцьку // Старий Луцьк.
Науково-інформаційний збірник. - Луцьк,
1998. - С 162-163.
Пб.Чемерис О., Панишко С Проблеми охорони
давньоруських городищ на території Волинсь-
кої області // Минуле і сучасне Волині:
Літописні міста і середньовічна культура.
Тези доповідей і повідомлень VIII Волинської
історико-краєзнавчої конференції. - Луцьк:
Надстир'я, 1999. - С 52-54.
117.Шкоропад В. Особливості поморсько-
кльошової культури на Волині // Збірник
навчально-методичних матеріалів і наукових
статей історичного факультету. - Вип. 5. -
Луцьк: Вежа, 2000. - С. 122-127.
118.ПІОВКОПЛЯС Г., Шовкопляс І. За покликом
серця: Пам'ятки історії та культури в житті
і творчості Т.Г.Шевченка. - К.: Наукова
думка, 1990. - 166 с
ИЭ.Якубюк А. Луцький історико-культурний за-
повідник. Архітектурно-історичний нарис. -
К.: Мистецтво, 1987. - 65 с
120.Якубюк A.M. Луцьк: Путівник-інформатор /
Худож. оформл. та макет Б.Р.Шкулиць-
кого. - Львів: Каменяр, 1983. - 95 с; іл.
121. Malinowski М., Koiosok В. Zarys dziejyw diecezji
Juckiej oraz katedry Gw. Piotra і Pawia w Lucku. -
Kalwaria Zabrzydowska. - 1993. - 96 s., il.
Summary:
Thesis article about historiography of archeology, relics of the past and others monument Volyn's region. The
analysis books and articles presented in the second half of the XX - of the begining XXI century. Key
words: archeology, history, historiography, Volyn's region, Polyssia, monuments stady.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6159 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:04:47Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бондаренко, Г.В. 2010-02-18T16:12:55Z 2010-02-18T16:12:55Z 2006 Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) / Г.В. Бондаренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 150-157. — Бібліогр.: 121 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6159 930.1.(477.8)+904.7 Стаття представляє історіографію археологи та пам'яткознавства Волині другої половини XIX - початку XXI ст. У ній аналізуються праці волинських дослідників і тих, хто досліджував Волинь. Археологічні дослідження охоплюють час від первісного суспільства до середньовіччя. Представлена також історіографія пам'яткознавства, як важливої галузі знання про край. This article is about historiography of archeology, relics of the past and others monument Volyn's region. The analysis books and articles presented in the second half of the XX - of the begining XXI century. Key words: archeology, history, historiography, Volyn's region, Polyssia, monuments stady. uk Інститут історії України НАН України З краєзнавчої пошти Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) Археология и памятниковедение Волыни: историографический обзор (вторая половина XX - начала XXI ст.) Archaeology and memorandum study of Volyn: the historiographical review (the second part of the XX - the beginning of the XXI c.) Article published earlier |
| spellingShingle | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) Бондаренко, Г.В. З краєзнавчої пошти |
| title | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) |
| title_alt | Археология и памятниковедение Волыни: историографический обзор (вторая половина XX - начала XXI ст.) Archaeology and memorandum study of Volyn: the historiographical review (the second part of the XX - the beginning of the XXI c.) |
| title_full | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) |
| title_fullStr | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) |
| title_full_unstemmed | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) |
| title_short | Археологія і пам'яткознавство Волині: історіографічний огляд (друга половина XX - початок XXI ст.) |
| title_sort | археологія і пам'яткознавство волині: історіографічний огляд (друга половина xx - початок xxi ст.) |
| topic | З краєзнавчої пошти |
| topic_facet | З краєзнавчої пошти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6159 |
| work_keys_str_mv | AT bondarenkogv arheologíâípamâtkoznavstvovoliníístoríografíčniioglâddrugapolovinaxxpočatokxxist AT bondarenkogv arheologiâipamâtnikovedenievolyniistoriografičeskiiobzorvtoraâpolovinaxxnačalaxxist AT bondarenkogv archaeologyandmemorandumstudyofvolynthehistoriographicalreviewthesecondpartofthexxthebeginningofthexxic |