Визволення Києва у пам'ятках історії та культури
У статті на прикладі пам'яток історії та культури досліджується основні події визволення м. Києва від німецько-фашистських загарбників. Розкривається основні форми музейної роботи показується самовідданість у ній громадських активістів. This article envisages the main events of Kyiv liberation...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6170 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури / Г.Г. Денисенко, О.А. Денисенко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860084704239157248 |
|---|---|
| author | Денисенко, Г.Г. Денисенко, О.А. |
| author_facet | Денисенко, Г.Г. Денисенко, О.А. |
| citation_txt | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури / Г.Г. Денисенко, О.А. Денисенко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті на прикладі пам'яток історії та культури досліджується основні події визволення м. Києва від німецько-фашистських загарбників. Розкривається основні форми музейної роботи показується самовідданість у ній громадських активістів.
This article envisages the main events of Kyiv liberation from the fascist invaders on the examples of the history and culture monuments. The article shows the main forms of the museum work, selflessness of their active members.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:18:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
І
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 94(477-25) "1943":725.94 Денисенко
Г.Г., Денисенко О А. (м. Київ)
ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА У ПАМ'ЯТКАХ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
У статті на прикладі пам'яток історії та культури досліджується основні події визволення
м. Києва від німецько-фашистських загарбників. Розкривається основні форми музейної роботи
показується самовідданість у ній громадських активістів.
Ключові слова; Велика Вітчизняна війна, громадськість України, конкурси, проекти, увічнен-
ня подій, пам'ятні знаки, меморіальні дошки.
У літопису кожного народу є події, що за своїм
історичним значенням набувають величезної ваги
та стають надбанням людства. Такою подією до
анналів світової історії увійшла Перемога над фа-
шизмом в роки Другої світової війни, яка стала
найбільшим збройним конфліктом в історії людсь-
ких цивілізацій. У коловерть воєнних подій були
втягнуті 61 держава, 80% населення земної кулі,
бойові дії велися на суші і в повітрі, на воді і під
водою. Воєнні дії в Україні не припинялися від
22 червня 1941 р. до 28 жовтня 1944 р. на тери-
торії України відбулися найбільш успішні насту-
пальні операції, проведені в роки Великої Вітчиз-
няної війни. Особливе місце за складністю і уні-
кальністю операцій в історії Другої світової і Ве-
ликої Вітчизняної війни посідає форсування
Дніпра і визволення столиці України - Києва та
подолання гірських масивів Карпат. На кінець
вересня 1943 р. радянські війська вийшли до
Дніпра на 750-ти кілометровому фронті. На значній
відстані під безперервним вогнем артилерії та уда-
рами авіації було проведено форсування найбіль-
шої водної перешкоди.
Форсування Дніпра і битва за Київ увійшли
в історію як небачений приклад масового героїз-
му та самопожертви радянських воїнів. Тисячі
бійців і командирів загинули в боях за захоплен-
ня і розширення плацдармів на правому березі
Дніпра. Форсувати Дніпро і утримувати плацдар-
ми часто доводилося без допомоги і підтримки
танків і гармат, не вистачало понтонів, човнів. В
результаті наступальної операції в жовтні 1943 р.
було створено три стратегічних плацдарми - Бук-
ринський, Лютезький і в гирлі р. Прип'ять.
Успішне форсування Дніпра на південно-захід-
ному напрямку стало вирішальним Фактором для
визволення столиці. На ознаменування визволен-
ня Києва 6 листопада 1943 р. 55-ти з'єднанням і
Частинам було присвоєно найменування Київсь-
ких, їх Перелік викарбовано золотими літерами
на стелі в приміщенні Київської міської Ради
народних депутатів.
Ще під час війни постало питання про увіч-
нення основних подій і героїв Київської насту-
пальної операції і визволення столиці. Важлива
роль у суспільно-політичному житті відводилася
проведенню конкурсів, обговоренню проектів па-
м'ятників і монументів. З великою увагою гро-
мадськість України слідкувала за проектуванням
пам'ятника на могилі командувача 1-м Українсь-
ким фронтом, генерала армії, Героя Радянського
Союзу М.Ф. Ватутіна. В оголошеному в 1944 р.
конкурсі кращим було визнано проект Є. Вуче-
тича, який і став автором пам'ятника на могилі
полководця. 25 січня 1948 р. у Радянському пар-
ку відбулося урочисте відкриття пам'ятника, на
постаменті якого викарбовані слова: «Герою ра-
дянського Союзу генералові Ватутіну від україн-
ського народу» *.
В лютому 1944 р. до М. Хрущова, яки на той
час очолював республіканську партійну органі-
зацію і був головою Ради Народних Комісарів
УРСР, звернувся київський архітектор - худож-
ник Г. Домашенко, який передав у дар проект
пам'ятника-музея з нагоди визволення Києва від
нацистських загарбників2. Проект пам'ятника не
був оригінальним і відбивав загальні тенденції
монументальної пропаганди того часу. Пам'ятник
планувалося збудувати на новій урядовій площі,
на високому березі Дніпра між будинками ЦК
КП(б)У і Раднаркому УРСР. Грандіозна семимет-
рова споруда мала включати фігуру Й. Сталіна у
формі Верховного Головнокомандувача, Марша-
ла Радянського Союзу на високому білому п'єде-
сталі, двоповерховий будинок, навколо якого
мали розмістити 16 колон з гербами радянських
республік. На двох поверхах будинку планува-
лось відкрити експозицію музею, присвяченого
визволенню Києва. Галерея Героїв Радянського
Союзу» які відзначились при визволенні столиці,
матеріали, документи, твори живопису і графіки
повинні були представити всі етапи боротьби за
Київ, історію Київських дивізій. За задумом ав-
тора комплекс мали доповнювати скульптурні
групи, колонади, оглядові майданчики з ра-
дянсьською і трофейною технікою3.
Цей проект не був втілений у життя. Разом з
тим, його розгляд став підставою для більш ши-
рокого обговорення проблем увічнення пам'ятних
місць воєнних подій в Україні. Закладені в ньо-
му ідеї можна прослідкувати у пам'ятнику-музеї
«Битва за Київ» у Ново-Петрівцях та в меморі-
альному комплексі «Національний музей історії
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp.»
14 листопада 1944 р. на нараді обговорюва-
лися два проекти пам'ятника з нагоди визволен-
ня Києва, представлені архітектором О. Власо-
вим. Один з них являв собою монумент, круглий
в основі, встановлений на постаменті, всередині
якого мав бути створений музей. Круглий зал мав
вінчатися куполом, що забезпечувало природне
освітлення. За іншим проектом, пам'ятник мав
вигляд п'ятигранника, що нагадував форму ста-
ровинної військової палатки4. Розглянувши
проекти пам'ятників, учасники наради, яку
проводив М. Хрущов і на якій були присутні М.
Бажан, перший секретар ЦК ЛКСМУ В. Костен-
ко, секретар Київського міському КП(б)У Б. Гор-
бань, голова Київського міськвиконкому Ф. Мо-
кієнко, архітектори О. Власов, В. Заболотний, О.
Рух-лядцев, О. Тацій висловили свої зауважен-
ня, а також пропозиції по увічненню всіх важли-
вих подій Великої Вітчизняної війни і споруд-
женню монументів на честь воїнів-визволителів
в інших містах5.
Першим кроком у реалізації цих ідей стала
постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 20 березня
1945 р. «Про створення музею-заповідника «Поле
битви за Київ» на Місці командного пункту 1-го
Українського фронту в с Ново-Петрівці Київсь-
кої області. Відкриття музею-задовідника «Бит-
ва за Київ в 1943 р.» відбулося в 1958 Р-3 нагоди
15-річчя визволення Києва від нацистських за-
гарбників.
З метою увічнення подій 1943 p., подвигів
воїнів 1-го Українського фронту частина території
Вишгородського району (Київська обл.) оголошена
державним заповідником, в якому зберігаються
польові оборонні споруди - бліндажі, окопи, тран-
шеї, доти, спостережні пункти. В центрі села в
1980 р. відкрито діораму «Битва за Київ. Лю-
тезький плацдарм. 1943 р.»6. В 1995 р. комп-
лекс отримав статус Державного музею-заповід-
ника «Битва за Київ в 1943 р.» Експозиція му-
зею і діорама розмістилися в новозбудованому
приміщенні в центрі села поруч з каплицею в
пам'ять полеглих у війні.
У 1985 р. відбулося урочисте відкриття мо-
нумента на честь подвигів радянських воїнів у
боях під час форсування Дніпра в районі с. Бали-
ко-Щучинка Кагарлицького району (Київська
обл.) на Букринському плацдармі.
Понад півтори тисячі пам'яток воєнної історії
у Києві пов'язані з подіями Великої Вітчизняної
війни Радянського Союзу. Переважна більшість,
це могили радянських воїнів, партизанів та
підпільників, які загинули під час оборони і виз-
волення столиці України. У Києві споруджено
419 пам'ятників, обелісків, меморіалів, мону-
ментів на честь радянських воїнів, полеглих у
роки Великої Вітчизняної війни, 119 вулиць і
площ названо на честь воєнних подій7.
У другій половині 60-х років в Україні роз-
горнулися роботи по спорудженню обелісків у
містах-героях - Києві, Керчі. Одесі, Севастополі.
10 березня 1966 р. Рада Міністрів Української
РСР прийняла постанову «Про спорудження обе-
ліска в місті-герої Києві», у квітні був оголоше-
ний конкурс на проект пам'ятника Слави. 40-
метровий обеліск на честь міста-героя піднявся
на плоїш Перемоги. Подвиг захисників і визво-
лителів міста увічнює парк Вічної Слави, парк
Перемоги, в якому насипано Курган безсмертя
героїв. До 50-річчя визволення Києва від німець-
ко-фашистських загарбників створено Пояс бойо-
вої слави довжиною 141 км. У Києві 17 цвин-
тарів, де поховано захисників і визволителів сто-
лиці в роки Великої Вітчизняної війни Радянсь-
кого Союзу. Поховання здійснено у 816 братсь-
ких та 200 одиночних могилах. На відзнаку
світлої пам'яті земляків, які воювали на фрон-
тах війни, споруджені меморіали, насипані кур-
гани Слави, встановлені стели та скульптурні
пам'ятники у Тетієві, Фастові, Миронівці, Виш-
городі, Яготині, Білій Церкві, Василькові та
інших містах і селищах Київщини.
Втіленням пам'яті про героїзм і мужність
народу-переможця в роки Великої Вітчизняної
війни, про його ратний і трудовий подвиг став
Меморіальний комплекс «Національний музей
історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945
років», зведений у 1981 р. за творчим задумом
народного художника СРСР, Героя Соціалістич-
ної Праці Є. Вучетича (скульптори В. Бородай,
Ф. Согоян, архітектори В. Єлізаров, С. Стамо,
Г. Кислий та інші). До складу комплексу входить,
крім будівлі музею, увінчаного фігурою Вітчиз-
ни-матері, чаша «Вогонь Слави», алея міст-героїв,
архітектурно-скульптурна композиція «Герої
форсування Дніпра», меморіальний парк Слави.
Понад 15 тис. експонатів представлено в експо-
зиції 14 залів музею. На мармурових галонах -
назви 1152 військових частин і з'єднань, які
відзначилися під час визволення Украни і яким
присвоєні почесні найменування визволених ними
населених пунктів. На білому мармурі зали Сла-
ви викарбовані 11655 прізвищ Героїв Радянсько-
го Союзу і 201 - Героїв Соціалістичної Праці,
удостоєних Цих звань за ратні і трудові заслуги
в роки Великої Вітчизняної війни8. Меморіальні
дошки і пам'ятні знаки на місцях боїв, бойова
техніка і оборонні споруди, меморіали і скромні
обеліски на могилах відомих і невідомих воїнів -
це пам'ять про одну з найжорстокіших війн XX
століття. Вони стали незамінними атрибутами на-
шого міста, створюючи навколишнє середовище.
Пам'ятником стало і саме місто, відбудова
якого розпочалася ще в ході війни. У місті було
виведено з ладу 800 підприємств, 200 тисяч киян
залишилися без житла. Підірвані мости через
Дніпро, центральна магістраль міста була пере-
творена на руїни. Відбудова Хрещатика і прилег-
лих до нього вулиць стала загальнонародною спра-
вою. За 6 місяців молоді будівельники, переваж-
но жінки, відпрацювали 130 тис. людино-годин.
Поряд з проблемами відбудови житла, громадсь-
ких і державних приміщень, закладів охорони
здоров'я, освіти, культури уряд приділяв увагу
відродженню київських парків, садів і бульварів.
Ці питання стали предметом обговорення на на-
раді 19 червня 1944 р. у голови Раднаркому УРСР
М. Хрущова. Для робіт по озелененню міста про-
понувалось залучити спеціалістів, підібрати по-
роди таких дерев і квітів, яким найбільше підхо-
див місцевий клімат. М. Хрущов підтримав про-
позицію посадки у місті каштанів. Звертаючись
до присутніх, він підкреслив, «але не тільки каш-
тан, можливо і липа й інші дерева... Ось у мене
J
Краєзнавство 1-4, 2006 І
росте роза. Говорять, що це китайська роза. Хай
китайська, аби гарна, а посадимо її на Хрещати-
ку і тоді назвемо її Київською розою. Я дізнався,
що у нас в Києві цвіте магнолія, дає плоди пер-
сик. Необхідно так підібрати дерева, квіти і ба-
гаторічні рослини, щоб вони цвіли до пізньої осе-
ні»9. Уже в 1960 р. площа всіх зелених масивів
міста перевершила довоєнну майже у 2,7 рази, у
місті налічувалося понад 20 парків і 130 скверів.
Пам'ять про захисників, визволителів міста-
героя, трудівників Києва увічнена пам'ятками
історії та культури, які відіграють вадливу роль
у формуванні громадянської позиції молодих
людей, готовності до виконання свого обов'язку
перед Батьківщиною. Пам'ятки воєнної історії є
безцінним джерелом інформації, в багатьох ви-
падках виступають єдиними свідками минулих
подій. Матеріалізуючи минуле, вони єднають в
один ланцюг покоління, забезпечуючи на-
ступність традицій. Кожна пам'ятка виступає не
лише як свого роду документ, що дозволяє відтво-
рити ті або інші сторони матеріального та духов-
ного буття суспільства, але вже своїм існуван-
ням є незаперечним історичним фактом. Понад
Багато пам'яток всіх видів і типів увійшли до
двох частин першої книги тому «Київ» багато-
томного «Зводу Пам'яток історії та культури
України», які побачили світ 1999 і 2004 pp. Підго-
товка і видання Зводу, до якого увійдуть всі не-
рухомі пам'ятки історико-культурної спадщини,
дозволить зафіксувати всі історико-культурні
об'єкти нашої історії, у тому числі пам'ятки Ве-
ликої Вітчизняної війни, закласти підґрунтя для
створення Державного реєстру національного над-
бання. На жаль, в літературі останнього десяти-
річчя все більше зосереджується увага на вик-
ритті білих плям історії і менше йдеться про ге-
роїзм і мужність народу, який став на шляху
нацизму. Важливо відродити у суспільстві почут-
тя справжнього патріотизму як найважливішу
духовну і соціальну цінність. І історико-культурна
спадщина має відіграти в цьому важливу роль.
Примітки
1. Центральний державний архів вищих органів 5.
влади і управління України. - Ф. 2, оп. 7,
спр. 393. - Арк. 95-97. 6.
2. Там само. - Ф. 2, оп. 7, спр. 772. - Арк. 160.
3. Кот С. М.С. Хрущов і історико-культурна
спадщина України// М.С. Хрущов і Україна. 7.
Матеріали наукового семінару 14 квітня 1944,
присвяченого 100-річчю від дня народження 8.
М.С. Хрущова. - К., 1995. - С 131; ЦДАВО
України. - Ф. 2, оп 7, спр. 841. - Арк. 2-4.
4. Охорона, використання та пропаганда
пам'яток історії та культури в Українській
РСР / Збірник матеріалів (в шести частинах)- 9.
Ч. 3. - К., 1989. - С 74.
ЦДАВО України. - Ф. 2, оп. 7, спр. 861. -
Арк. 66.
Музей-заповідник «Битва за Київ. Лютезький
плацля 1943 p.». Путівник. - К., 1985. - С
3-21.
Звід пам'яток історії та культури України.
Київ - Кн 1 част.1 .-К., 1999.-С. 73.
Легасова Л.В. Центральний музейний
осередок історії Великої Вітчизняної війни.
До 55-річчя Перемоги / Сторінки воєнної
історії України. Збірник наукових статей. -
Вип 4 К-2000.-С. 41.
ЦДАВО України. - Ф. 2, оп. 7, спр. 928. -
Арк. 103.
Summary:
This article envisages the main events of Kyiv liberation from the fascist invaders on the examples of
the history and culture monuments. The article shows the main forms of the museum work, selflessness of
their active members.
Key words: the Great Patronic War, the Ukraine publicity, competition, projects, memorable sings and
expositions.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6170 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | ХХХХ-0001 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:18:52Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Денисенко, Г.Г. Денисенко, О.А. 2010-02-18T16:20:15Z 2010-02-18T16:20:15Z 2006 Визволення Києва у пам'ятках історії та культури / Г.Г. Денисенко, О.А. Денисенко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6170 94(477-25) "1943":725.94 У статті на прикладі пам'яток історії та культури досліджується основні події визволення м. Києва від німецько-фашистських загарбників. Розкривається основні форми музейної роботи показується самовідданість у ній громадських активістів. This article envisages the main events of Kyiv liberation from the fascist invaders on the examples of the history and culture monuments. The article shows the main forms of the museum work, selflessness of their active members. uk Інститут історії України НАН України До 61-ї річниці визволення України Визволення Києва у пам'ятках історії та культури Освобождение Киева в памятниках истории и культуры Kyiv liberation in history and cultural memoranda Article published earlier |
| spellingShingle | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури Денисенко, Г.Г. Денисенко, О.А. До 61-ї річниці визволення України |
| title | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури |
| title_alt | Освобождение Киева в памятниках истории и культуры Kyiv liberation in history and cultural memoranda |
| title_full | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури |
| title_fullStr | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури |
| title_full_unstemmed | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури |
| title_short | Визволення Києва у пам'ятках історії та культури |
| title_sort | визволення києва у пам'ятках історії та культури |
| topic | До 61-ї річниці визволення України |
| topic_facet | До 61-ї річниці визволення України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6170 |
| work_keys_str_mv | AT denisenkogg vizvolennâkiêvaupamâtkahístoríítakulʹturi AT denisenkooa vizvolennâkiêvaupamâtkahístoríítakulʹturi AT denisenkogg osvoboždeniekievavpamâtnikahistoriiikulʹtury AT denisenkooa osvoboždeniekievavpamâtnikahistoriiikulʹtury AT denisenkogg kyivliberationinhistoryandculturalmemoranda AT denisenkooa kyivliberationinhistoryandculturalmemoranda |