І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля
Відомий український вчений аналізує бойовий шлях першої гвардійської червонопрапорної армії наприкінці Великої Вітчизняної війни, показує масовий героїзм офіцерів і солдатів у боях за визволення Поділля від німецько-фашистських загарбників. The famous Ukrainian scientist analyses the path of militar...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6172 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля / Є.М. Скляренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 70-72. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6172 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Скляренко, Є.М. 2010-02-18T16:21:37Z 2010-02-18T16:21:37Z 2006 І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля / Є.М. Скляренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 70-72. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6172 908 (477.43) "1944" Відомий український вчений аналізує бойовий шлях першої гвардійської червонопрапорної армії наприкінці Великої Вітчизняної війни, показує масовий героїзм офіцерів і солдатів у боях за визволення Поділля від німецько-фашистських загарбників. The famous Ukrainian scientist analyses the path of military actions of the first red flag guard's army at the end of the Great Patriotic War, shows the popular heroism of officers and soldiers in the battles for Podillya Liberation from the fascist invaders. uk Інститут історії України НАН України До 61-ї річниці визволення України І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля I гвардейская краснознаменная армия в боях за освобождения Подолья The first red flag guard's army in the battles for Podillia liberation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля |
| spellingShingle |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля Скляренко, Є.М. До 61-ї річниці визволення України |
| title_short |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля |
| title_full |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля |
| title_fullStr |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля |
| title_full_unstemmed |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля |
| title_sort |
і гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення поділля |
| author |
Скляренко, Є.М. |
| author_facet |
Скляренко, Є.М. |
| topic |
До 61-ї річниці визволення України |
| topic_facet |
До 61-ї річниці визволення України |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
I гвардейская краснознаменная армия в боях за освобождения Подолья The first red flag guard's army in the battles for Podillia liberation |
| description |
Відомий український вчений аналізує бойовий шлях першої гвардійської червонопрапорної армії наприкінці Великої Вітчизняної війни, показує масовий героїзм офіцерів і солдатів у боях за визволення Поділля від німецько-фашистських загарбників.
The famous Ukrainian scientist analyses the path of military actions of the first red flag guard's army at the end of the Great Patriotic War, shows the popular heroism of officers and soldiers in the battles for Podillya Liberation from the fascist invaders.
|
| issn |
ХХХХ-0001 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6172 |
| citation_txt |
І гвардійська червонопрапорна армія в боях за визволення Поділля / Є.М. Скляренко // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 70-72. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sklârenkoêm ígvardíisʹkačervonoprapornaarmíâvboâhzavizvolennâpodíllâ AT sklârenkoêm igvardeiskaâkrasnoznamennaâarmiâvboâhzaosvoboždeniâpodolʹâ AT sklârenkoêm thefirstredflagguardsarmyinthebattlesforpodillialiberation |
| first_indexed |
2025-11-24T07:57:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:57:42Z |
| _version_ |
1850843752037351424 |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 908 (477.43) "1944"
Скляренко Є. М. (м. Київ)
І ГВАРДІЙСЬКА ЧЕРВОНОПРАПОРНА АРМІЯ
В БОЯХ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ ПОДІЛЛЯ
Відомий український вчений аналізує бойовий шлях першої гвардійської червонопрапорної армії
наприкінці Великої Вітчизняної війни, показує масовий героїзм офіцерів і солдатів у боях за визво-
лення Поділля від німецько-фашистських загарбників.
Ключові слова: радянські воїни, масовий героїзм, бойовий досвід, військова майстерність, по-
чесні найменування, ворожий тил.
1944 ввійшов в історію Великої Вітчизняної
війни як рік остаточного визволення України від
фашистських загарбників, виходу радянських
військ на територію суміжних держав, рік, який
наблизив переможне завершення війни. Позаду
були тяжкі бої, відступ, захоплення в полон ти-
сяч бійців і офіцерів Червоної Армії, оборона Оде-
си, Києва, Севастополя, Керчі, перемога під Мос-
квою, Сталінградська й Курська битви, форсуван-
ня Дніпра, десятки великих і малих бойових опе-
рацій. Армія вийшла з полоси тяжких випробу-
вань, посилила удари по ворогу, з дня на день
звільняючи все більше міст і сіл України, успіш-
но просуваючись на інших, не менш відповідаль-
них фронтах. Поступово розгорталася відбудова
народного господарства, налагоджувалося мирне
життя. Радянські воїни демонстрували мужність,
відвагу, гаряче бажання, не шкодуючи сил, на-
близити час Перемоги. Однак, ворожі війська не
здавалися без бою, намагалися використати най-
менші природні перешкоди для утримання захоп-
леної раніш території у своїх руках.
У числі з'єднань і об'єднань І Українського
фронту активну участь у боях на Поділлі прий-
мала І гвардійська Червонопрапорна армія, якою
з грудня 1943 р. до кінця війни командував гене-
рал (пізніше Маршал Радянського Союзу) А. А.
Гречко - двічі Герой Радянського Союзу, Герой
Чехословаччини, в 1967-1976 pp. - міністр обо-
рони СРСР.
У створеній в серпні 1942 р. армії пройшли
школу загартування, мужності близько мільйо-
на чоловік, подолавши після сформування за 866
днів і ночей 4 тис. кілометрів від Сталінграда до
Праги. Армія була учасником двох крупних обо-
ронних і десяти широкомасштабних наступаль-
них операцій. У взаємодії з іншими частинами
вона завдала поразки понад 40 ворожим дивізі-
ям, знищила значну кількість їх бойової техні-
ки, полонила тисячі солдат і офіцерів, звільнила
від окупантів понад тисячу населених пунктів.
На бойових прапорах її з'єднань - ордени Лені-
на, Червоного Прапора, Суворо-ва, Кутузова, Бог-
дана Хмельницького, Олександра Невського, Чер-
воної Зірки, 77-м присвоєні почесні найменуван-
ня Сумських, Київських, Житомирських, Про-
скурівських, Старокостянтинівських і т.1. Понад
100 тис. солдат і офіцерів нагороджені орденами
і медалями1.
В грудні 1942 р. учасники І гвардійської
звільнили с Півневка, а в січні 1943 р. - Мілове
та інші населені пункти Ворошиловградської об-
ласті. Отже, з грудня 1942 р. до кінця жовтня
1944 p., тобто майже два роки, її воїни героїчно
билися на українській землі, зокрема в лютому-
серпні 1943 р. в Донбасі, звідки їх було переки-
нуто на допомогу військам І Українського фрон-
ту, які вели тяжкі бої на Житомирському на-
прямі. В ході Бердичевсько-Житомирської опе-
рації частини армії просунулися на 180 км і були
зосереджені на виконанні Проскурівсько-Черні-
вецької та Львівсько-Сандомирської операцій. В
серпні 1944 р. після реалізації цих завдань у
складі IV Українського фронту армія вела тяжкі
бої у передгір'ях Карпат. В ході Східно-Карпатсь-
кої та Західно-Карпатської операцій, подолавши
головний Карпатський хребет, вступила на тери-
торію Чехословаччини і зустріла день Перемоги
в її столиці - Празі2.
Стало звичним - гвардійські частини,
з'єднання і об'єднання відзначалися бойовим дос-
відом, військовою майстерністю, героїзмом, орган-
ізованістю, дисциплінованістю, хоч службу в них
проходили, як правило, звичайні люди, оскіль-
ки в роки війни, в умовах часто змінюваної об-
становки їх комплектуванню і поповненню при-
ділити особливу увагу не доводилося. Та й
кількість їх була значною, зокрема - звання гвар-
дійських носили 11 загальновійськових армій,
128 стрілецьких дивізій, 39 стрілецьких корпусів
і т.д.3 Але перша - завжди перша.
В березні 1944 р. під бойовий прапор І гвар-
дійської Червонопрапорної дивізії влилася 167-а
двічі Червонопрапорна Сумсько-Київська
стрілецька дивізія (командир генерал-майор
І. І. Мельников), солдати і офіцери якої пройш-
ли фронтовими шляхами від Воронежа-Липець-
ка до Поділля, визволяли Суми, форсували
Дніпро, штурмували Київ, стримували ворога,
який опинився в оточенні під час Корсунь-Шев-
ченківської битви. Тепер перед ними було постав-
лено завдання разом з іншими з'єднаннями І гвар-
дійської армії визволити Поділля. Саме тут став
у нагоді бойовий досвід полків дивізії, нагромад-
жений у попередніх битвах в РРФСР та Україні,
високо оцінений Батьківщиною. Адже лише за
форсування Дніпра, утримання Лютізького плац-
дарму і визволення Києва її 105 офіцерів, сер-
ясантів і бійців були удостоєні високого звання
Героя Радянського Союзу. Такої кількості воїнів
з найвищою відзнакою держави не мала жодна
стрілецька дивізія радянських збройних сил4. Під
час боїв на Поділлі та й в усіх інших місцях рідної
землі і за її межами ніхто з воїнів не замислю-
вався, і не підраховував, що саме він зробив для
досягнення успіху і виконанні поставлених зав-
дань, хоч війна залишала у долі кожного, хто
був її учасником, свою ледь помітну частку не
тільки у вигляді поранень, відзнак і нагород, а й
надію дожити до світлого дня Перемоги, ціна
якої - тисячі загиблих, скалічених, кров і сльо-
зи рідких і близьких.
У числі перших визволених в 1944 р. район-
них центрів Поділля були Ізяслав (28 лютого),
Ямпіль (3 березня), Антоніни, Базалія (4 берез-
ня), Острополь, Теофіполь (5 березня), Стара Си-
нява, Чорний Острів (8 березня), Старокостян-
тинів (9 березня), Красилів (10 березня) та ряд
інших. Частини і з'єднання, які брали участь у
їх визволенні, були представлені до присвоєння
почесних найменувань «Ізяславських», «Ям-
польських», «Старокостянтинівських».
10 березня передові частини танкових з'єд-
нань вийшли на лінію Тернопіль-Проскурів і пере-
різали залізничну колію Львів-Одеса - головну ко-
мунікацію усього південного крила німецько-фа-
шистських військ. Перед військами І Українського
фронту у взаємодії з військами II Українського
ставилося завдання розгромити основні сили
німецько-фашистського угрупування «Південь»5.
На початку березня почалося здійснення
Проскурівсько-Чернівецької операції, в ході якої
всередині І Українського фронту був форсований
Південний Буг, 20 березня визволено Вінницю,
25 - Проскурів. Під кінець місяця від ворога очи
щені Деражня, Летічев, Рушнична, Сатанів, Че-
мерівці та інші населені пункти, відновлено за
лізничне сполучення Старокостянтинів - Греча-
ни, Жмеринка - Могилів-Подільський.
Війська II Українського фронту, оволодівши
26 березня м. Бельци, вийшли на державний кор
дон з Румунією. Наступного дня визволений Кам'я-
нець-Подільський - сильний опорний пункт воро
жої оборони на Дністрі, а разом з ним у наступні
дні Нова Ушиця, Смотрич, Ярмолинці, Стара
Ушиця. ЗО березня, форсувавши Прут, війська І
Українського фронту оволоділи м. Чернівці.
В кінці першої декади квітня 1944 р. війська І
Українського фронту вийшли на державний кор-
дон з Румунією і Чехословаччиною на протязі
200 км, звільнили низку населених пунктів Румунії.
17 квітня завершилася Проскурівсько-Чер-
нівецька наступальна операція, внаслідок якої
війська І Українського фронту, просунувшись на
80-350 км, завдали тяжкої поразки 1 та 4 німець-
ким танковим арміям. Уродженець Вінниці ко-
мандир 64-ї танкової бригади полковник І. Бой-
ко за успішне форсування р. Дністер і Прут і ово-
лодіння Чернівцями нагороджений другою медал-
лю «Золота Зірка».
Станом на 1 травня 1944 р. від окупантів
визволено 85% всієї території України, 202 міста,
401 селище міського типу, 615 сільських районів6.
Успішне просування радянських військ
підтримувалося активними діями партизанських
загонів та підпільників, які дезорганізовували
ворожий тил, руйнували залізничні перегони,
перешкоджали перекиданню техніки, військових
частин. В середині березня підпільники Проску-
рова підірвали склад боєприпасів. Партизанське
з'єднання під командуванням Я. Мельника взя-
ло участь у боях за визволення м. Могилів-Под-
ільський (тут діяв II Український фронт).
Бої на Поділлі, Тернопільщині, форсування
Дністра, визволення районів Прикарпаття, участь
у Східно-Карпатській та Львівсько-Сандомирсь-
ких операціях і ряді інших, вихід на чехосло-
вацько-польський кордон - знаменні віхи на бо-
йовому шляху 167-ї двічі Червонопрапорної
Сумсько-Київської стрілецької дивізії, її воїни
билися на землі Словаччини, штурмували Остра-
ву, здійснили з боями марш до Праги, звідки по-
вернулися на рідну землю.
У боях за визволення Поділля відзначилися
сотні солдат, сержантів та офіцерів 167-ї дивізії.
Назвемо декого з них. Полковник у відставці П.І.
Божко почав війну лейтенантом, у 167-й дивізії
дослужився до начальника артилерії полку, удо-
стоєний багатьох урядових нагород. М. М. Захар-
чук народився на Поділлі, але напередодні війни
жив у Сибіру. Службу почав командиром взводу
615-го стрілецького полку в 1942 році. Підрозділ
під його командуванням першим форсував Дніпро
навпроти Вишгорода і мужньо обороняв захопле-
ний шмат землі, де він був тяжко поранений і
довго не знав, що удостоєний звання Героя Ра-
дянського Союзу. Йому йшов тоді 21 рік. Чотири
ордени Вітчизняної війни першого ступеня та інші
нагороди на грудях О.О. Салганського - коман-
дира роти, з якої він вступив на польську, а зго-
дом чехословацьку землю. Доктор біологічних
наук, професор О. О. Салганський не один деся-
ток років віддав підготовці фахівців сільськогос-
подарського виробництва, працюючи завідувачем
кафедри Української сільськогосподарської ака-
демії. Старшина розвідувальної роти 167-ої
стрілецької дивізії В. М. Левицький був представ-
лений до нагородження орденом Слави І ступе-
ня, але, діставши в четвертий раз поранення,
вибув у шпиталь і не знає, де загубився його на-
городний лист.
Стали пізніше генералами Герої Радянсько-
го Союзу Г. Самойлович, І. Назимок, успішно
командував 615 стрілецьким полком Герой Ра-
дянського Союзу М. Морозов. Офіцери Т. Кова-
льов, Г. Шевчук, сержант Н. Усов, І. Антонов,
В. Мулько, І. Петров, М. Хоменко, Г. Глазков,
О. Бондарь, В. Мерзлюк, Т. Горячко, сержанти і
солдати Н. Власенко, К. Корнійчук, Г. Радзієв-
ський і багато-багато інших не раз дивилися
смерті в обличчя, але з честю пройшли фронто-
вими дорогами.
і Краєзнавство 1-4, 2006 І
Примітки 4.
1. Автография победителей. - Чернигов. -
1999. - С. 15. 5.
2. В горниле войны закаленная. - М., 1981. -
С. 119.
3. Большая советская энциклопедия. - М.,
1971.-С. 153-154 6.
В горниле войны закаленная. - М., 1981. -
С.121.
Украинская ССР в годы Великой Отечествен-
ной войны Советского Союза. Хроника
событий. - К., 1985. - С. 432, 435-437
441,447, 449,463, 467. Там само. - С. 471.
Summary:
The famous Ukrainian scientist analyses the path of military actions of the first red flag guard's
army at the end of the Great Patriotic War, shows the popular heroism of officers and soldiers in the
battles for Podillya Liberation from the fascist invaders.
Key words: soviet soldiers, mass heroism, fighting experience, war art, honoured nomenclature,
enemy rear.
|