Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.)
В статті розкривається процес становлення, розвитку антифашистського руху на Поділлі і Південно-Східній Волині та його боротьба проти фашистських загарбників, діяльність підпілля і партизанських формувань, політико-виховна робота серед партизанів, населення та окупантів. This article treats the proc...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6173 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) / П.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 62-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6173 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Савчук, П.О. 2010-02-18T16:25:06Z 2010-02-18T16:25:06Z 2006 Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) / П.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 62-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. ХХХХ-0001 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6173 94(477.43/44) "1941/1944" В статті розкривається процес становлення, розвитку антифашистського руху на Поділлі і Південно-Східній Волині та його боротьба проти фашистських загарбників, діяльність підпілля і партизанських формувань, політико-виховна робота серед партизанів, населення та окупантів. This article treats the process of development of antifascist movement in Podillia and in southen part of Volyn and its struggle against antifascist occupants, activity of the underground and partisans organisation, political and aducational work of partisans, population and occupants. uk Інститут історії України НАН України До 61-ї річниці визволення України Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) Антифашистское движение на Подолье и южно-восточной Волыни (1941-1944 гг.) Antifascist movement in Podillia and Southeast part of Volyn (1941-1944) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) |
| spellingShingle |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) Савчук, П.О. До 61-ї річниці визволення України |
| title_short |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) |
| title_full |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) |
| title_fullStr |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) |
| title_full_unstemmed |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) |
| title_sort |
антифашистський рух на поділлі і південно-східній волині (1941-1944 pp.) |
| author |
Савчук, П.О. |
| author_facet |
Савчук, П.О. |
| topic |
До 61-ї річниці визволення України |
| topic_facet |
До 61-ї річниці визволення України |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Антифашистское движение на Подолье и южно-восточной Волыни (1941-1944 гг.) Antifascist movement in Podillia and Southeast part of Volyn (1941-1944) |
| description |
В статті розкривається процес становлення, розвитку антифашистського руху на Поділлі і Південно-Східній Волині та його боротьба проти фашистських загарбників, діяльність підпілля і партизанських формувань, політико-виховна робота серед партизанів, населення та окупантів.
This article treats the process of development of antifascist movement in Podillia and in southen part of Volyn and its struggle against antifascist occupants, activity of the underground and partisans organisation, political and aducational work of partisans, population and occupants.
|
| issn |
ХХХХ-0001 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6173 |
| citation_txt |
Антифашистський рух на Поділлі і південно-східній Волині (1941-1944 pp.) / П.О. Савчук // Краєзнавство. — 2006. — № 1-4. — С. 62-69. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT savčukpo antifašistsʹkiiruhnapodíllíípívdennoshídníivoliní19411944pp AT savčukpo antifašistskoedviženienapodolʹeiûžnovostočnoivolyni19411944gg AT savčukpo antifascistmovementinpodilliaandsoutheastpartofvolyn19411944 |
| first_indexed |
2025-11-25T03:41:57Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:41:57Z |
| _version_ |
1850505461757902848 |
| fulltext |
Краєзнавство 1-4, 2006
УДК 94(477.43/44) "1941/1944"
Савчук П.О. (ж. Луцьк)
АНТИФАШИСТСЬКИЙ РУХ НА ПОДІЛЛІ І
ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ВОЛИНІ (1941-1944 PP.)
В статті розкривається процес становлення, розвитку антифашистського руху на Поділлі і
Південно-Східній Волині та його боротьба проти фашистських загарбників, діяльність підпілля і
партизанських формувань, політико-виховна робота серед партизанів, населення та окупантів.
Ключові слова: історичне дослідження, збройний опір, окупант, партизани і підпільники, оку-
пована територія, населення, боєздатність багатогранна діяльність.
Важливою складовою частиною Великої
Вітчизняної війни стала боротьба населення Ук-
раїни в тилу німецько-фашистських загарбників.
Вона була дієвим воєнним і політичним факто-
ром у розгромі ворога. Протягом післявоєнного
періоду в Україні було видано тисячі досліджень,
спогадів, художньої літератури, які висвітлюва-
ли різні сторони боротьби українського народу
проти окупантів.
Проблеми боротьби в тилу ворога знайшли
своє висвітлення у дослідженнях провідних спец-
іалістів з історії війни - М.В.Коваля, В.І.Куче-
ра, А.Кентія, А.Чайковського та ряду інших, а
також у збірниках документів і матеріалів, при-
свячених війні.
Поряд з опублікованими дослідженнями, які
розкривають боротьбу в тилу ворога на Поділлі,
цілі пласти двобою з ворогом подолян на окупо-
ваній території чекають свого висвітлення. Се-
ред них - участь у партизанському русі Опору
тисяч чоловіків і жінок, дітей, людей різних про-
фесій і національностей протягом усієї війни.
З початком Великої Вітчизняної війни не вда-
лося сформулювати широке підпілля або парти-
занські підрозділи на Поділлі. Незважаючи на
це, вже в перший рік війни створив підпільний
комітет І.К.Николюк, колишній секретар райко-
му партії, який керував народною боротьбою про-
тягом війни. Інший партпрацівник М.А.Храновсь-
кий уже в 1942 р. керував 29 підпільними група-
ми. У Чемерівцях підпільну групу організував
вчитель Й.І.Протоцький, яка з вересня 1941 р.
розгорнула активну роботу серед населення. У
спогадах про буремні дні підпілля і партизансь-
кого руху Й.Протоцький згадує: "Та нам, парти-
занам загону імені Чапаева, доводилося воювати
за інших умов. Ми боролися з окупантами на
південному заході Поділля - в Чемеровецькому,
Смотрицькому, Городоцькому і Сатанівському
районах тодішньої Кам'янець-Подільської об-
ласті. Партизани жили в своїх селах, виходили
на бойові операції здебільшого вночі, а дехто,
виконуючи особливі доручення командування
загону, працював у німецьких установах. Це було,
я б сказав, поєднання методів партизанської і
підпільної боротьби з ворогом" [7, 7]. Неординарні
методи боротьби давали позитивні результати, про
які говорить автор в іншому місці книги: "Ма-
ленька підпільна партійно-комсомольська група,
яка на кінець 1941 року налічувала лише чотир-
надцять чоловік, згодом виросла в бойовий озб-
роєний загін, що протягом тридцяти місяців си-
стематично здійснював диверсії на комунікаціях
ворога, нищив його живу силу, зривав військові
й господарські заходи. В березні 1944 року, коли
частини 1-го Українського фронту почали визво-
ляти Кам'янець-Подільську область, в нашому
загоні було вже сто п'ятдесят бійців. Ми мали на
озброєнні 58 гвинтівок, ЗО автоматів, 4 кулеме-
ти, 75 гранат, 12720 патронів. Усе це ми захопи-
ли в боях з ворогом" [7, 15].
Лікар Ф.М. Михайлов створив у Славуті ан-
тифашистську групу чисельністю близько 200
чоловік, яка проводила велику організаторську і
бойову роботу, стала фундатором партизанського
загону. В Кам'янець-Подільській області, крім
цього, діяло ще ряд підпільних організацій і груп,
патріотів-одинаків [5, 49-50].
Боротьба підпільників на території Кам'я-
нець-Подільської області поширювалася з місця
на місце і набувала більшої організованості і ефек-
тивності. Спочатку активно виступали диверсій-
но-партизанські групи, які згодом від'єднували-
ся від підпільників і створювали рухомі парти-
занські загони. Вони вбирали в свої ряди нових
людей, які з патріотичних почуттів або через зав-
дану окупантами кривду ставали на шлях непри-
миренної боротьби з фашистами.
На початку 1942 р. партизанська боротьба
на Поділлі набирає масштабних розмірів. Розпо-
чинають її народні месники партизанського за-
гону ім.Михайлова, яким командував вчитель
А.З.Одуха. На день розформування з'єднання тут
налічувалося 4100 чол., в т.ч. 52% колишніх
військово-службовців, жінки складали 3 % парти-
занів.У з'єднанні боролися з ворогом 480 чол.
(11%), які служили в окупаційних формуваннях.
Багатогранним був особовий склад з'єднання за
соціальним станом. Тут боролися з фашистами
33% робітників, 38% - селян. Партизанські
підрозділи були також і багатонаціональними,
зокрема налічувалося 56 % українців, 30% росі-
ян, 4% поляків, а також грузинів, вірмен, біло-
русів, євреїв - від 2,2% до 0,9%, інших - 3,2% .
Наявність 20% офіцерів і сержантів Червоної
Армії у лавах партизанів забезпечувала розста-
новку підготовленого командного складу на
різних ділянках бойової діяльності [11, 326-329].
Краєзнавство 1-4, 2006
підпільних райкомів партії В.Ф.Черватюка,
К.П.Ямчука; П.І.Борисенка направили у розпо-
рядження загону ім.Михайлова, а П.П.Бочаро-
ва - у загін "За Батьківщину", додавши їм із існу-
ючих загонів по п'ять чоловік, в т.ч. по два ко-
муністи. Планувалося також приступити до підбо-
ру в загонах з'єднань груп для посилання в райо-
ни області.
Підпільний обком партії проводив засідан-
ня, як правило, один раз у місяць. Щодо стилю
роботи, то він нагадав довоєнний. Слухали пи-
тання, приймали рішення, призначали відпові-
дальних за виконання. Коло питань, які виноси-
лись на засідання, було різноманітним, але го-
ловними були формування партизанських загонів,
їх організаційно-політичне зміцнення. У 1943 р.
були розглянуті питання створення підпільних
райкомів партії, обрання їх керівників. Вже на
першому засіданні затвердили секретарів Шепе-
тівського, Полонського, Ляховецького, Ізяслав-
ського, Славутського підпільних райкомів партії.
Тут же, 25 травня 1943 р. А.З.Одуху прийняли в
члени партії і затвердили секретарем Славутсь-
кого райкому партії.
У червні 1943 р. затвердили листа С.А.Олек-
сенка як депутата Верховної Ради СРСР до ви-
борців і населення Кам'янець-Подільської області,
у липні до складу обкому партії направили комі-
сара з'єднання М.А.Шумака. На кожному засі-
данні обговорювалися питання боротьби з оку-
пантами. У серпні як командир партизанського
з'єднання С.А.Олексенко підняв питання про осо-
бисті бойові рахунки партизанів. Передбачалось,
що протягом десяти днів у кожному загоні, групі
будуть заведені такі бойові рахунки. Командири,
комісари, секретарі партійних, комсомольських
організацій зобов'язувалися надати допомогу і
взяти під контроль це питання.
Обласний штаб партизанського руху, коман-
дування з'єднань постійно тримали у полі зору
питання побуту і моралі. Оскільки аморальні
вчинки траплялися, то на них була відповідна
реакція. А 21 серпня 1943 р. ці питання стали
предметом обговорення на засіданні обкому партії.
Було заслухано питання про виконання наказу
ОШПР № 10 від 18 липня 1943 р. і наказу по
з'єднанню N° 68 від 19 липня про тимчасових
партизанських жінок. До речі, питання виконан-
ня рішень контролювалося на всіх рівнях коман-
дним, політичним складом та партійними орга-
нами і організаціями. 6 грудня 1943 р. обком
партії заслухав питання про виконання наказу
облштабу партизанського руху № 28. Парткоми
з'єднань, парторганізації загонів зобов'язували-
ся мобілізувати комуністів і комсомольців на ви-
конання наказу, провести організаторську і ви-
ховну роботу серед особового складу [13, 273-283].
Наступив 1944 рік. Обстановка, як воєнна,
так і політична, різко змінилася на території
України, нові завдання мали вирішувати парти-
занські формування. 18 березня приймається
рішення про нові завдання партизанських
з'єднань у відповідності до постанови ЦК КП(б)У
від 11 березня 1944 p., а тому вирішили рухати-
ся на Захід - партизани виступали в рейд у
район Ковеля. Разом з тим акцентується увага
організації боротьби з ворогом у південних райо-
нах Кам'янець-Подільської області.
У партизанських з'єднаннях проводяться
бойові навчання. 27 лютого 1944р. відбулася на-
рада командного складу з'єднання партизанських
загонів Кам'янець-Подільської області під коман-
дуванням А.С.Олексенка. Знову піднімається
питання про посилку диверсійних груп на південь
області. Акцентується, що при проведенні
військових занять більше уваги слід звертати на
методику штурму населених пунктів і вміння
утримувати позиції.
Нові обставини діяльності партизанів вима-
гають нових заходів щодо інформування населен-
ня, і в березні 1944 р. приймається рішення про
випуск газети "За Радянську Україну" українсь-
кою мовою. У першому її номері 31 березня було
опубліковане звернення "До учасників так зва-
них "УПА" та "УНРА" [13, 284-296].
Підпільники і партизани, партіоти-одинаки
намагаються завдати дошкульних ударів ворогові.
Для цього необхідно розширити горизонти бороть-
би проти окупантів. Оговтавшись після перших
поразок, невдач, партійні органи різних рівнів
намагаються згуртувати населення, партизанів,
підпільників у міцні бойові колективи. Цьому
сприяє політична робота.
Як зазначається у звітах підпільного обкому
партії, партизанських формувань, підпільних ор-
ганізацій, партійно-політична робота була не-
від'ємною частиною всього бойового життя на оку-
пованій території. Від її проведення у багатьох ви-
падках залежав успіх боротьби з фашистськими
агресорами. Протягом війни у тилу ворога сфор-
мувалася структура партійно-політичної роботи у
партизанських загонах і з'єднаннях області.
В усіх партизанських з'єднаннях області була
встановлена чітка структура партійних органів і
парторганізацій. Під керівництвом обкому партії
діяли партійні комітети партизанських з'єднань.
Парткоми діяли на правах райкомів партії, очо-
лювали їх секретарі, склад становив 5-7 членів.
Парторганізації загонів очолювали партбюро на
чолі з секретарем, а парторганізації рот працю-
вали під керівництвом парторга.
У партизанському з'єднанні під командуван-
ням А.З.Одухи створений у вересні 1943 р. парт-
комітет провів 14 засідань. Розглянуто ЗО питань
внутріпартійного, політичного, бойового життя
партизан. Зокрема, партком вирішував питання
про допуск до партроботи комуністів, які зали-
шилися на окупованій території без документів.
Партком затверджував рішення первинних
парторганізацій про прийом у партію, розглядав
персональні справи. У зв'язку з тим, що мало
було комуністів, які могли давати рекомендації,
партком дозволяв давати рекомендації по прийо-
му у партію молодим комуністам, що суперечило
довоєнному статусу партії. Обговорювалися пи-
тання бойової діяльності. У жовтні, грудні обго-
ворювалися завдання партизанів у зв'язку з
рішеннями ОШПР та вищих партійних органів.
До складу парткому направили в різний час
В.Г.Бондаренка, В.М.Рузавіна, Я.Є.Заїку,
В.М.Крашеннікова [4, 1-46].
Партком з'єднання під командуванням
Ф.С.Кота у квітні 1944 р. у складній бойовій об-
становці продовжував розглядати справи по
прийому у партію, займався підбором секретарів
партбюро загонів. 20 квітня затвердили секрета-
рями партбюро загону ім.Богуна П.Шлинчака, за-
гону ім.Фурманова- Якимця. Обрали новим сек-
ретарем парткому Г.П.Козлова, оскільки попе-
редній Я.К.Тишкевич перейшов на іншу роботу
[14, 1-8].
У звіті партизанського з'єднання С.А.Олек-
сенка подана її схема: обком КП(б)У, комісар
партизанського з'єднання, якому підпорядкову-
валися комісари партизанських загонів ім.Пар-
хоменка, ім.Калініна, ім.Фрунзе, ім.Ворошило-
ва, ім.Кармелюка, ім.Б.Хмельницького, ім.Мо-
лотова, "Іскра". Наступною ланкою був партко-
мітет, який керував дев'ятьма первинними
парторганізаціями, в яких на обліку налічувало-
ся 192 члени і кандидати в члени партії. Секре-
тарем парткому з грудня 1943 р. до березня
1944 р. був П.П.Бочаров, а з березня до травня -
В.Ф.Черватюк, він же був і секретарем парторга-
нізації штабу з'єднання. В ротах діяли політру-
ки і парторганізації [14, 2-16].
Політсклад з'єднання С.А.Олексенка скла-
дався з 9 комісарів, 9 секретарів парторганізацій,
10 секретарів комсомольських організацій, 18
політруків, а також працювало 68 низових агіта-
торів і пропагандистів.
У партизанських з'єднаннях під командуван-
ням І.Є.Скубка, А.З.Одухи, І.І.Шитова.структу-
ра партійно-політичних органів була аналогічною,
хоч були своєрідності. Наприклад, у з'єднанні
І.Є.Скубка, а згодом Ф.С.Кота постійно зростала
кількість партійців: з 27 комуністів і 51 комсо-
мольця у липні 1943 р. до 128 комуністів і 185
комсомольців на квітень 1944 р. Тут поряд із
комісаром з'єднання і загонів, парткомом діяли
партбюро загонів, а в ротах призначалися по-
літруки і обиралися партгрупорги [15, 75,76].
У з'єднанні діяло 12 низових партгруп і 14
низових комсомольських організацій. Щоб спря-
мувати у ділове русло партійно-політичну роботу,
практикувались усні інструктажі, бесіди комісарів
загонів, політруків рот, секретарів партійних і ком-
сомольських організацій. Була встановлена сис-
тема звітності за проведену роботу: політдонесення
- письмово, інформації - усно. Працювало 320
читців і бесідчиків. Партійно-політична робота пла-
нувалась, але часто зі значними перервами.
Підпільний обком партії, політичні органи і
працівники зосереджували увагу на розширенні
впливу на особовий склад, населення, противни-
ка. Ці питання розглядалися на засіданнях відпо-
відних органів, приймалися рішення, інколи до-
сить жорсткі.
Так, за період діяльності підпільного обкому
партії проведено 26 засідань, на яких розгляда-
лися питання підпільного і партизанського жит-
тя: розширення підпілля, його організаційно-полі-
тичне зміцнення, зміцнення матеріальної бази
партизанських формувань, кадрові та інші зло-
боденні питання [1, 280-292].
У звіті обкому партії категорично заперечується
наявність на окупованій території людей, за-
лишених для підпільної роботи, однак в архіві зна-
ходиться справа про затвердження звіту про участь
людей в антифашистському підпіллі. Тут ствер-
джується, що в кінці 1941 р. діяв підпільний пар-
тійний комітет, очолюваний І.К.Ніколюком, який
встановив зв'язок з іншими групами, в січні обком
партії створив Вінницький парткомітет [2, 1-4].
Партійні органи велику увагу приділяли під-
бору кадрів на керівну партійну і політичну робо-
ту в тилу ворога. Важливо було здійснити пра-
вильну їх розстановку у загонах, ротах. Це забез-
печувало успішне виконання бойових завдань. У
кожному відділенні і дрібних групах були кому-
ністи або комсомольці. В з'єднанні під команду-
ванням С.А.Олексенка з секретарями партійних і
комсомольських організацій проведено 11 інструк-
тивних нарад, занять із питань організації пол-
ітичної роботи, оформлення партійно-комсо-
мольської документації, про форми і методи полі-
тично-пропагандистської роботи в загонах, робо-
ти з низовими агітаторами, членами редколегій,
кореспондентами стінних газет, бойових листків,
організації культурного відпочинку [14, 9-16].
Командування з'єднання провело 6 нарад
комісарів, командирів і начальників штабів, у
масштабах з'єднання проведено два мітинги, два
огляди художньої самодіяльності, огляд стінних
газет і бойових листків [14, 15].
Політична, ідеологічна, виховна робота на
окупованій території мала принципово важливе
значення. Фашистські окупанти, захопивши села,
райони і області республіки, намагалися шляхом
агітаційно-пропагандистських заходів, популяри-
зацією приватної власності, насильницьким впро-
вадженням "нового порядку" та ін. скомпромен-
тувати радянську систему. Не володіючи інфор-
мацією про становище на окупованій території
області, фронтах війни, люди переважно корис-
тувалися чутками, переказами, повідомленнями,
які часто-густо носили провокаційний характер.
Становище населення, учасників підпілля,
партизанських загонів вимагало від партійно-по-
літичних сил діяти активно, цілеспрямовано і
всеохоплююче. Важлива роль тут належала політ-
працівникам партизанських формувань, а також
численному партизанському активу - пропаган-
дистам, агітаторам, бесідчикам, політінформато-
рам. На жаль, у більшості випадків їх не було, а
тому кадри політико-агітаційного апарату необх-
ідно було формувати в процесі збройної боротьби
з німецько-фашистськими окупантами.
Краєзнавство 1-4, 2006
Як правило, політична інформація партизан,
підпільників була єдиним джерелом правди на
окупованій території. Разом з тим, у першу чер-
гу, необхідно було виховати партизанський ак-
тив. Завдання ставилося, щоб навчити їх форм і
методів виховної роботи, дійовими засобами ви-
ховати в них мужність, сміливість, стійкість і
відвагу, пильність і глибоку ненависть до воро-
га. Саме ці риси вони повинні були передати масі
партизан, населенню тощо.
У Кам'янець-Подільській області політико-
виховна робота велась у тій чи іншій формі май-
же на всій території. Партійно-політична робота
планувалася комісарами з'єднань, а потім комі-
сарами загонів. В інших ланках роботу планува-
ли і організовували політруки рот, секретарі пар-
тійних і комсомольських організацій. Правда, ця
робота проводилася нерідко з перебоями. У парти-
занському з'єднанні Ф.С.Кота у березні 1944 р.
незадовільно стояла справа з випуском бойових
листків, стінгазет у загонах "Смерть фашизму"
та ім.Фурманова. Щоб стимулювати це питання,
разом із секретарем парткому політсклад вирі-
шив провести виставку бойових листків і газет
загонів у масштабах з'єднання. На огляд запро-
сили всіх комісарів загонів, політруків рот, сек-
ретарів партійних і комсомольських організацій.
Після огляду відбулася нарада з аналізом. Пер-
ше місце зайняла преса загону ім.Котовського.
За добре поставлену роботу з низовою пре-
сою в загоні і успіхи у бойовій і диверсійній діяль-
ності наказом командира загону комісара
О.В. Шдкауру представили до урядової нагоро-
ди, а політрукам рот, редакторам бойових листків,
стінгазет оголосили подяки. Це послужило доб-
рим прикладом у використанні преси у виховній
роботі серед особового складу загонів, зокрема
загонах "Смерть фашизму", ім.Фурманова. Бойові
листки випускали один раз у тиждень. У такі ж
строки випускались стінгазети [15, 78-80].
У партизанському загоні "Смерть фашизму"
з'єднання І.Є.Скубка для підвищення боєздатності
підрозділу проводилася робота з вивчення індиві-
дуальних властивостей людей, проводились за-
ходи по зміцненню дисципліни, виховувалась
повага і піднімався авторитет молодшого коман-
дного складу. З особовим складом вивчали нака-
зи Верховного Головнокомандуючого, використо-
вували бойові листки, які, до речі, виходили не
регулярно [18, 1-9]. У партизанському загоні
ім.Богуна було проведено за два місяці п'ять за-
гальних зборів, 19 нарад з особовим складом, 63 -
з командним складом, 8 - з редакторами стінга-
зет. Обговорювалися питання зміцнення дисцип-
ліни, робота з молодими бійцями. У партизансь-
ких загонах організовувалося соціалістичне зма-
гання, бралися зобов'язання. На партійно-ком-
сомольських зборах у березні 1944 р. П.Дмит-
ренко взяв зобов'язання на відмінно виконувати
всі накази командування, боротися повсякденно
з ворогом; Кучинський зобов'язався ознайомити
бійців відділення з усією зброєю, бездоганно ви-
конувати накази командування і нести карауль-
ну службу, партизан Кривель зобов'язався сто-
процентно навчити особовий склад відділення
володіти зброєю всіх видів, виховувати зразко-
вих бійців, вчити оволодіння військовою такти-
кою. Зобов'язання партизанів мали позитивний
вплив на весь особовий склад [17, 4-36]. А в парти-
занському загоні ім.Фурманова проведено дві
наради з середнім командним складом, на яких
обговорювалися проблеми про бойову і політич-
ну підготовку партизанів та взаємовідносини з
місцевим населенням. На трьох нарадах із моло-
дим комскладом ставилися питання дисципліни,
авторитету командирів, на двох загальних збо-
рах партизанів обговорювалися міжнародне ста-
новище і взаємовідносини з населенням областей
Західної України [16, 1, 2].
У плані партійно-політичної роботи партор-
ганізації загону ім.Фурманова на серпень 1943 р.
зазначалося, що буде звертатись увага на питан-
ня зміцнення дисципліни, авторитету молодших
командирів, бесіди з особовим складом про збе-
реження військової таємниці, економію боєпри-
пасів, роль відмінного стрілка, значення розвід-
ки для командування, а також питання партійної
і, комсомольської роботи [16, 4, 5]. На цей же
місяць у загоні ім.Богуна планувалося провести
нараду читців, агітаторів, редакторів бойових
листків. Ставилися питання роботи з молоддю,
тематична бесіда "Ні грама хліба фашистам", бесі-
ди "Німецькі фашисти - поборники слов'янсь-
ких народів", "Успіхи Червоної Армії" і наради
з політруками і агітаторами. Заплановані заходи
з партійної роботи [19, 33].
З метою підвищення боєздатності партизансь-
ких підрозділів тут постійно проводилися політін-
формації для особового складу з питань міжна-
родних подій, бойових операцій на фронтах Дру-
гої світової війни, зокрема на території України.
Велике мобілізуюче значення для партизан мала
присяга партизан. У з'єднанні під командуван-
ням А.З.Одухи приведення до присяги розпоча-
лось з лютого 1943 р. Текст присяги одержали
від партизанів 1.1.Шитова. Протягом життя вив-
чали її з особовим складом. 23 лютого вперше
провели прийняття присяги. Комісар загону вис-
тупив із короткою промовою. Після цього по черзі
до столу підходили партизани, зачитували перед
командиром і комісаром загону текст присяги і
розписувалися в окремому журналі, командир і
комісар потискували руку і поздоровляли парти-
зана. В ротах цей акт здійснювали командир і
політрук. Прийняття присяги часто приурочува-
ли до радянських свят [3, 377].
Для особового складу з'єднань 1.1.Шитова,
С.А.Олексенка організовували вечори художньої
самодіяльності, у з'єднанні С.А.Олексенка з осо-
бовим складом проводилися бесіди, політінфор-
мації, голосні читанню газет, листівок, журналів,
працювало 68 низових агітаторів і пропагандистів,
9 комісарів, 18 політруків, 19 секретарів пар-
тійних і комсомольських організацій, проведено
11 інструктажів із партійно-політичним складом
на різні теми партизанського життя [14, 15-16].
Одним із головних напрямів політико-вихов-
ної роботи на окупованій фашистами території
був зв'язок із населенням. У звіті партизансько-
го з'єднання під командуванням А.З.Одухи про
це сказано досить красномовно: "Народ - це очі і
вуха партизан. Це партизанський тил у тилу во-
рога. Це сильна моральна підтримка в боротьбі з
ворогом. Але щоб цей тил був міцним, необхідна
широка і добре поставлена партійно-політична
робота з місцевим населенням, спрямована на
роз'яснення мети і завдання партизанської бороть-
би, на підняття основної маси населення на ак-
тивну боротьбу з німецькими окупантами, на
виховання почуття пильності і ненависті до во-
рогів" [11, 321-322].
Завдяки зв'язку з населенням партизанський
загін А.З.Одухи ріс кількісно і переріс у з'єднан-
ня, за його рахунок утримувався матеріально,
харчами, обзавівся агентурою, внаслідок цього
партизани постійно орієнтувалися в обстановці.
Чітко поставлена політико-виховна робота
серед місцевого населення і в партизанських за-
гонах - необхідна умова росту і міці партизансь-
кого руху. А тому, проводячи виховну роботу
серед населення, ставили за мету: розвінчувати в
очах народу брехливість фашистської пропаган-
ди, ненависть до работоргівців, готовити в над-
рах народу резерв борців проти окупантів; зміцни-
ти віру в силу, міць, боєздатність Червоної Армії,
любов до краю, переконати, що для наближення
години визволення народ повинний піднятися на
збройну боротьбу із загарбниками; показати, що
найбільш ефективною формою бойової організації
є партизанський загін.
Політико-агітаційну роботу серед населення
проводили всі підпільні організації, партизанські
підрозділи. Все залежало від її розмаху і ефек-
тивності. Так, командно-політичний актив парти-
занського з'єднання під командуванням І.Є.Скуб-
ка провів серед населення понад 950 мітингів,
сходок, на яких піднімалися питання завдань
партизанського руху, зрив заходів окупантів, са-
ботаж господарських заходів, таких як несплата
податків, вихід на громадські роботи. Відзнача-
лися радянські і революційні свята, внаслідок
чого зростали ряди народних месників. Коли із
з'єднання виділили нове з'єднання С.А.Олексен-
ка у складі загонів "За Батьківщину", ім.Пархо-
менка у складі 900 чоловік, у з'єднанні залиши-
лися ще загони ім.Богуна, ім.Фурманова,
ім.Фрунзе. У грудні 1943 р. із загону ім.Богуна
виділили партизанський загін "Смерть фашизму".
Після рішень партійних органів від 8 квітня
1944 р. було виділено ще одне з'єднання під ко-
мандуванням В.К.Возняка (комісар - Я.К.Тиш-
кевич). З'єднанням І.Є.Скубка із лютого 1944 р.
командував Ф.С.Кот, який до цього був коман-
диром загону ім.Богуна. Щодо політичної роботи
серед місцевого населення, то її планував комі-
сар з'єднання, а в загонах - комісари загонів,
політруки рот і секретарі партійних і комсо-
мольських організацій. Тільки за 4 дні грудня
1943 р. у лави партизанів влилося 320 чоловік із
різних сіл області. Згодом у ряди Червоної Армії
перейшло 110 чоловік.
У складних умовах початку 1944 р. дещо
уповільнилася політико-виховна робота. В березні
у з'єднанні погано склалися справи з випуском
бойових листків, стінгазет у загонах, зокрема в
загонах "Смерть фашизму", ім.Фурманова, тому
перейшли на випуск партизанської преси в мас-
штабах з'єднання. В партизанських підрозділах
було підготовлено 320 читців і бесідчиків [15, 81-
88, 134-136].
У районах дій партизанів з'єднання А.З.Оду-
хи майже не залишилося партійно-радянського
довоєнного активу. А хто залишився, з перших
днів йшли в підпільники або партизани, але й
чимало активістів стали пасивними спостерігача-
ми окупаційного життя. До створення спеціаль-
но партійно-комсомольського підпілля одухівці
приступили з весни 1943 р. після рішень Кам'я-
нець-Подільського підпільного обкому партії. Під-
пільні групи мали широку сітку квартир, пунктів
зв'язку, через які засилали агітаційні матеріали,
проводили виховну роботу [11, 379-383].
Через зв'язкових, агентуру підпільні органі-
зації та групи партизанів, які йшли на бойові зав-
дання, розповсюджували партизанські листівки,
проводили групові та індивідуальні бесіди. У та-
ких заходах брали участь майже всі партизани у
з'єднанні під командуванням С.А.Олексенка. Ос-
новні теми розмов: становище на фронтах, злодіян-
ня окупантів, завдання і роль населення. Парти-
занські загони з'єднання охоплювали політичним
впливом більше 900 населених пунктів, 36 районів
області. Результатом постійного контакту з людь-
ми стало збільшення особового складу з'єднання
на 1069 чоловік. За рахунок населення загони одер-
жали 12 кулеметів, 252 гвинтівки, більше 800 пар
взуття, одяг та ін. [14, 25-30].
У доповідній записці Кам'янець-Подільського
обкому партії про розгортання партизанського
руху в області, датованій 1 серпня 1943 p., зазна-
чалося, що коли партизани доставляли пресу до
населення, "далі газети і листівки розповсюджу-
валися вже самим населенням із рук в руки і
розходяться далеко... Вони зустрічали моє звер-
нення до виборців і наші листівки далеко на
півдні Кам'янець-Подільської області. Але наша
біда, що ми в останній час не маємо на чому дру-
кувати, - немає паперу. Папір необхідно добува-
ти зі зброєю, а у нас немає боєприпасів. Надру-
ковано в своїй типографії і розповсюджено: в бе-
резні - 15400 примірників, в квітні - 20400, в
травні - 8500, в червні - 16300, в липні - 15800.
За 10 днів серпня 4700 примірників. Всього 81000
примірників.
Надруковано на друкарській машинці і роз-
повсюджено 4200 примірники. Всього надруко-
вано 74 видання. Крім того, розповсюджено: га-
зети "Правда" і "Известия" - 3500 примірників,
Краєзнавство 1-4, 2006
журналів "Перець" - 1300, "Перчица" - 1800,
різних листівок - більше 60000. Всього - 71000
примірників" [8, 247].
Партизанські з'єднання області вживали та-
кож енергійні заходи до послаблення боєздатності
ворожих формувань. З цією метою використову-
вали різноманітні, часто специфічні методи ро-
боти, які мали викликати недовіру німців до їх
сателітів, тих, хто до них пристав вже після оку-
пації території республіки. Партизани намагали-
ся посіяти в їхніх рядах взаємне недовір'я один
до одного.
Основний акцент робився на розклад команд
поліцейських, козачків, сільських старост, комен-
датур, а також представників східно-європейських
народів. У з'єднанні під командуванням І.Є.Скуб-
ка влітку 1943 р. через вчителя, свого агента,
Сигизмунда Галицького розіслали листи в поліцію
Барашівського району. Через деякий час партиза-
ни одержали відповідь, у якій група працівників
просила влаштувати усні переговори. Була дана
згода, а через 18 днів 15 поліцейських з повним
озброєнням перейшли на сторону партизанів. Внас-
лідок роботи партизанського агента Миколи Ло-
манова у жовтні того ж року до народних мес-
ників перейшли 30 козачків із села Неділець Ба-
рашівського району. Після відповідної роз'ясню-
вальної роботи серед робітничої команди на заліз-
ниці залишили працю 280 осіб [15, 85-88].
Робота з розкладу ворожих підрозділів зай-
мала важливе місце у всій системі політичної
роботи партизанських з'єднань, підпільників об-
ласті. Зокрема, агітація велася серед військ са-
телітів. Внаслідок переговорів у серпні 1943 р. з
угорськими військовиками, гарнізон, який охо-
роняв мости і дорогу Житомир - Новоград-Во-
линський, у кількості 17 чоловік перейшли на
сторону партизанів [15, 87].
Таємні переписки з ворожими підрозділами
мали місце і в інших з'єднаннях, вони були ре-
зультативними. Непоодинокими були також ви-
падки переходу до партизанів з'єднання під ко-
мандуванням А.З.Одухи. Тут проводили роз'яс-
нювальну роботу серед союзників Німеччини -
словаків, румунів, угорців та ін. Всього у загони
з'єднання перейшло до 500 чоловік. Партизанам
вдалося розкласти колектив школи юнкерів, які
розбіглися. А німецький солдат Станіслав Швал-
ленберг у лютому 1942 р. добровільно перейшов
на бік партизанів. Він брав участь у багатьох ри-
зикованих партизанських операціях, був над-
ійним товаришем, особисто ініціював ряд дивер-
сійних операцій [3, 387-390].
У звітах партизанських загонів і з'єднань ми
знаходимо численні факти про активність ко-
муністів, їх найсамовідданішу боротьбу з окупан-
тами, їх сміливість, героїзм, самовідданість за-
перечувати важко. Адже у партію приймали кра-
щих партизанів, підпільників, але й патріотичні
справи чинили сотні і тисячі безпартійних. Аналіз
засідань партбюро загонів, протоколів первинних
парторганізацій свідчить, що тут є численні кри-
тичні факти з повсякденного життя на окупованій
території. Є чимало загальних рішень, які ні до
чого не зобов'язують, але партійні документи в
цілому формують думку, що без керівної ролі
партії, авангардної ролі комуністів успіхи всена-
родної боротьби в тилу ворога були б неможливі.
Ця ідеологема постійно доводилася до свідомості
населення у роки війни і перейшла у мирний
післявоєнний час.
Ланцюжок взаємозв'язку партійних органів
від підпільного обкому партії до первинних
парторганізацій діяв на окупованій території
області. Так, аналіз протоколів засідань партбю-
ро загонів з'єднання під командуванням І.Є.Скуб-
ка дає підставу стверджувати, що комуністи зай-
малися інколи самоїдством. Вони обирали, вик-
лючали, писали догани, звинувачували, виправ-
довували і т.д. Разом з тим парторганізації вима-
гали від комуністів бути зразком, прикладом для
інших. Партбюро 2-го батальйону загону "За Бать-
ківщину" з'єднання І.Є.Скубка 8 грудня 1943 р.
розглянуло конфлікт між двома комуністами
В.І.Реновим і В.С.Панковим і прийняло повчаль-
не, принципове рішення. За систематичне п'ян-
ство, розклад дисципліни у диверсійній групі,
зазнайство і бахвальство В.І.Ренову оголосили
догану, а В.С.Панкова, який залишився за ко-
мандира роти і напився, влаштував дебош, пере-
вели з командира взводу у бійці і винесли сувору
догану з попередженням [9, 203-206].
Документи засвідчують про багатогранність
діяльності партизанських загонів. їх турбували
чисто мирні, господарські питання. У липні в
загоні "За Батьківщину" актив був розподілений
по селах для агітроботи і проведення збору вро-
жаю. Л.А.Пірковський направлявся в Курчиць-
ку Гуту і Курчицю, Ф.Л.Онопченко - Велику
Цвілю і Тайки, Я.Ковальов - Черне, Мельничук -
Заріччя, Вербівку, А.І.Штаєв - Малу Цвілю,
І.Т.Риков - Засилівку, Мойсеївку, Митровку,
А.А.Сніжинський - Осову. Завдання було важ-
ливе - зібрати врожай, щоб він не дістався оку-
пантам [9, 210-211].
Секретар підпільного обкому партії С.А.Олек-
сенко у звіті писав: "Хліб для держави у мирний
час має велике значення, а у воєнний час - тим
більше... Не дати німцям хліба!" - такий був ло-
зунг всіх наших партизанів і підпільників. Не
випадково (по далеко не повних даних) ми зни-
щили 332 молотарки, 122 трактори, 35 локо-
мобілів, 27 комбайнів, сортувалок і т.д. Все це
було спрямоване на те, щоб не дати ворогові обмо-
лотити хліб. В червні 1943 p., наприклад, ми
послали у всі райони агітаторів-диверсантів для
знищення збиральних машин і молотарок. В ре-
зультаті ми зберегли багато хліба в Плужнянсь-
кому, Ляховицькому, Теофільському - і інших
районах. Диверсії на залізничній дільниці Ше-
петівка - Тернопіль не дали можливості німцям
вивезти і той хліб, який вони встигли намолоти-
ти. Тисячі тонн хліба ми відбили у ворога на
станції Ізяслав..." [6, 307].
У діяльності партбюро простежується лінія
на підвищення боєздатності партизанських
підрозділів. У серпні 1943 р. з участю партизансь-
кого активу, розглядаючи питання про створен-
ня диверсійних груп, прийняли рішення про на-
гальну потребу в озброєнні. Для цього вимагало-
ся прискорити здобування зброї шляхом посил-
ки груп пошуку з обмеженням у часі, практику-
вати засідки на дрібні групи ворога і до 1 вересня
озброїти загін. Разом з тим практикувати посил-
ку великих груп (40-50 осіб) на залізниці, створи-
ти диверсійну групу при стрілецькому підрозділі
у кількості 10-15 осіб. Доручити підготовку та-
ких груп досвідченим диверсантам, посилити бой-
ове навчання особового складу [9, 213-214]. Парт-
бюро загону ім.Хрущова 10 червня 1943 р. розг-
лянуло питання про розбазарювання харчів, зок-
рема солі. За такий вчинок командира групи
Ігнатьєва покарали у партійному порядку [10, 22].
Антифашисти Поділля і Швденно-Східної
Волині протягом війни активно боролися з фа-
шистськими окупантами. Внаслідок бойової
діяльності нанесли значні збитки ворогові. Про-
ведена політико-виховна робота зберегла патріо-
тичний дух населення окупованих територій.
В статье раскрывается процес становления,
развития антифашистского движения на Подоле
и Юго-Западной Волыни и его борьба против фа-
шистских захватчиков, деятельность подполья и
партизанских формирований, политико-воспита-
тельная работа среди партизан, населения и ок-
купантов.
Джерела і література
1. Державний архів Хмельницької області, ф.
П. 487, оп.10, спр.1.
2. Державний архів Хмельницької області, ф.
П. 487, оп. 10, спр. 534 А.
3. Державний архів Хмельницької області, ф.
П. 487, оп.10, спр.82.
4. Державний архів Хмельницької області, ф.
П. 487, оп.10, спр.85.
5. Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька
область. - К.: Наукова думка, 1971.
6. Народная война в тылу фашистских окку
пантов на Украине. 1941-1944. В двух томах.
Кн.1. Борьба в подполье. - К.: Наукова
думка, 1985.
7. Протоцький Й. Друзі мої партизани.
Документальна повість. - К.: Політвидав
України, 1973.
8. Советская Украина в годы Великой Оте
чественной войны. 1941-1945. Док. и матер.
В трех томах. Т.2. - К.: Наукова думка, 1985.
9. Центральний державний архів громадських
організацій України (далі ЦДАГОУ), ф.1,
оп.9а, спр.310.
10. ЦДАГОУ, ф.1, оп.9а, спр.311.
11. ЦДАГОУ, ф.96, оп.1, спр.1.
12. ЦДАГОУ, ф.97, оп.1, спр.1.
13. ЦДАГОУ, ф.97, оп.1, спр.З.
14. ЦДАГОУ, ф.97, оп.1, спр.13.
15. ЦДАГОУ, ф.103, оп.1, спр.1.
16. ЦДАГОУ, ф.103, оп.1, спр.34.
17. ЦДАГОУ, ф.103, оп.1, спр.25.
18. ЦДАГОУ, ф.103, оп.1, спр.51.
19. ЦДАГОУ, ф.103, оп.1, спр.26.
Summary:
This article treats the process of development of antifascist movement in Podillia and in southen part
of Volyn and its struggle against antifascist occupants, activity of the underground and partisans
organisation, political and aducational work of partisans, population and occupants.
Key words: historical investigation, armed resistance, invader, partisans and members of the
underground organisation, occupied territory, population, fighting ability, manifold activity.
|