Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит)
Носачівське апатит-ільменітове родовище розташоване в центральній частині Корсунь-Новомиргородського
 плутону і пов’язане з габроїдами, серед яких переважають рудоносні та рудні норити та габронорити. Підпорядковане значення мають олівінові норити та гіперстенові троктоліти. Родовище предста...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мінералогічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62271 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина, О.М. Братчук, О.І. Мархай, О.М. Нечаєнко, П.Ф. Якубенко // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 3. — С. 55-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860256848930668544 |
|---|---|
| author | Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Братчук, О.М. Мархай, О.І. Нечаєнко, О.М. Якубенко, П.Ф. |
| author_facet | Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Братчук, О.М. Мархай, О.І. Нечаєнко, О.М. Якубенко, П.Ф. |
| citation_txt | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина, О.М. Братчук, О.І. Мархай, О.М. Нечаєнко, П.Ф. Якубенко // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 3. — С. 55-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мінералогічний журнал |
| description | Носачівське апатит-ільменітове родовище розташоване в центральній частині Корсунь-Новомиргородського
плутону і пов’язане з габроїдами, серед яких переважають рудоносні та рудні норити та габронорити. Підпорядковане значення мають олівінові норити та гіперстенові троктоліти. Родовище представлено багатими ільменітовими рудами з порівняно низьким вмістом (1,5—4 %) апатиту. Дещо підвищений вміст (5—8 %) апатиту в
троктолітах. У рудних габроїдах зовсім відсутній магнетит, а в ільменіті практично немає (або дуже мало) гематитового міналу. Ільменітові руди утворилися в процесі кристалізаційного фракціонування, тобто є кумулятами.
У багатих рудах ільменіт як ранній мінерал характеризується дещо підвищеним вмістом магнію (до 2,0 % MgO),
ванадію (до 0,4 % V₂O₅) і хрому (до 0,23 % Cr₂O₃), а в бідних рудах і вмісних породах цей мінерал має близький до стехіометричного склад (низький вміст Mg, Cr, Fe³⁺). Апатит належить до фтористого різновиду (2,9—
3,6 мас. % F) з порівняно низьким вмістом TR (Ce₂O₃ — до 0,33 %, Y₂O₃ — до 0,08) і Sr (до 0,08). Ортопіроксени
належать до гіперстену та ферогіперстену, а клінопіроксени — до висококальцієвих авгітів та фероавгітів. Коротко охарактеризовані інші породоутворювальні та акцесорні мінерали: плагіоклаз, калішпат, сульфіди, циркон,
чевкініт. Загалом габроїди Носачівського родовища відрізняються від таких у відомих родовищах ільменіту та
апатиту України і світу підвищеною залізистістю піроксенів та олівіну, низьким, до повної відсутності, вмістом
гематитового міналу в ільменіті, відсутністю первинного магнетиту. Носачівське родовище формувалося в
абісальних умовах (масив значно еродований) за низької фугітивності кисню.
Носачевское апатит-ильменитовое месторождение находится в центральной части Корсунь-Новомиргородского плутона и связано с габброидами, среди которых преобладают рудоносные и рудные нориты и
габбронориты. Подчиненное значение имеют оливиновые нориты и гиперстеновые троктолиты. Для месторождения характерны богатые ильменитом руды со сравнительно низким содержанием (1,5—4 %) апатита. Несколько повышено содержание (5—8 %) апатита в троктолитах. В рудных габброидах вовсе отсутствует магнетит, а в
ильмените практически нет (или очень мало) гематитового минала. Ильменитовые руды образовались в процессе кристаллизационного фракционирования, то есть являются кумулятами. В богатых рудах ильменит как ранний минерал характеризуется несколько повышенным содержанием магния (до 2,0 % MgO), ванадия (до 0,4 %
V₂O₅) и хрома (до 0,23 % Cr₂O₃), а в бедных рудах и вмещающих породах этот минерал имеет близкий к стехиометрическому состав (низкое содержание Mg, Cr, Fe³⁺). Апатит принадлежит к фтористой разновидности
(2,9—3,6 мас. % F) со сравнительно низким содержанием TR (Ce₂O₃ — до 0,33 %, Y₂O₃ — до 0,08) и Sr (до 0,08 %).
Ортопироксены представлены гиперстеном и феррогиперстеном, а клинопироксены — высококальциевым
авгитом и ферроавгитом. Кратко охарактеризованы другие породообразующие и акцессорные минералы: плагиоклаз, калишпат, сульфиды, циркон, чевкинит. Все габброиды Носачевского месторождения отличаются от
таковых в известных месторождениях ильменита и апатита Украины и мира повышенной железистостью пироксена и оливина, низким, до полного отсутствия, содержанием гематитового минала в ильмените, отсутствием
первичного магнетита. Носачевское месторождение формировалось в абиссальных условиях (массив значительно эродирован) в условиях низкой фугитивности кислорода.
The Nosachiv apatite-ilmenite deposit is located in the central part of the Korsun-Novomyrgorod pluton and
is related to gabbroid rocks, ore-bearing or ore norites and gabbro-norites predominating among them. The olivine norite
and hypersthene troctolite are subordinate. This deposit is characterized by rich ilmenite ores with a relatively low content
(1.5—4.0 %) of apatite. A somewhat higher content (5—8 %) of apatite occurs in troctolites. In the ore gabbroids magnetite
is absent, and ilmenite has practically no (or little) hematite minale. Ilmenite ore had been formed during crystallization
fractionation, i. e. they are cumulates. Ilmenite, as early mineral, is characterized by slightly higher content of magnesium
(up to 2.0 % MgO), vanadium (up to 0.4 % V₂O₅) and chromium (up to 0.23 % Cr₂O₃) in rich ores but in poor ores and
enclosing rocks this mineral has composition close to a stoichiometric one (low content of Mg, Cr, Fe³⁺). Apatite belongs
to the fluoride type (2.9—3.6 mas. % F) with a relatively low content of TR (Ce₂O₃ to 0.33 %, Y₂O₃ to 0.08 %) and Sr (up
to 0.08 %). Orthopyroxenes are represented by hypersthene and ferrohypersthene, clinopyroxenes — by high-Ca augite and
ferroaugite. Other rock-forming and accessory minerals (plagioclase, feldspar, sulfides, zircon, chevkinite) are described in
brief. In general gabbroids of the Nosachiv deposit differ from those of known ilmenite and apatite deposits in Ukraine and
in the world by decreased magnesity of pyroxene and olivine, low content (to full absence) of hematite minale in ilmenite
and absence of primary magnetite. The Nosachiv deposit was formed in abyssal conditions (the massif is significantly eroded) at low oxygen fugacity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:49:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
MINERALOGICAL JOURNAL
(UKRAINE)
Вступ. Носачівське апатит'ільменітове родо'
вище є поки що єдиним такого типу в Кор'
сунь'Новомиргородському плутоні, тоді як у
аналогічному Коростенському плутоні їх ви'
явлено кілька. Найвідомішими з останніх є
Стремигородське, Федорівське, Давидків'
ське, Кропивнянське, Паромівське, які, маю'
чи властиву для габроїдів анортозит'рапа'
ківігранітних плутонів титан'фосфатну рудну
мінералізацію, відрізняються за багатьма особ'
ливостями від Носачівського родовища, що
розглядається в даній статті. Майже повними
аналогами Носачівського родовища в Корос'
тенському плутоні є Пенизевицький і Граби'
Меленівський рудопрояви багатих ільменіто'
вих руд, де у даний час не виконуються роз'
відувальні роботи і не залишилося кернового
матеріалу від раніше пробурених свердловин.
Завдяки проведенню на Носачівському родо'
вищі розвідки і лабораторно'аналітичних дос'
ліджень виявлено унікальні особливості його
речовинного складу. В основу цієї статті пок'
ладено нові результати мікрозондових дослід'
жень породоутворювальних (піроксени, олі'
він, плагіоклаз, калішпат), рудних (ільменіт,
апатит, сульфіди) та деяких акцесорних міне'
ралів, а також хімічних аналізів порід. Вияв'
лено певні закономірності і залежності в зміні
складу цих мінералів від типу порід. Встанов'
лено, що у багатих рудах ільменіт і темно'
колірні мінерали більш магнезіальні (в іль'
меніті до 2,0 % MgO), ніж у вмісних норитах і
© С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина,
О.М. Братчук, О.І. Мархай, О.М. Нечаєнко,
П.Ф. Якубенко, 2009
РУДОУТВОРЕННЯ
УДК 552.33 : 553.641′311(477)
С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина,
О.М. Братчук, О.І. Мархай, О.М. Нечаєнко, П.Ф. Якубенко
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ
НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ&ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
(КОРСУНЬ&НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ПЛУТОН,
УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
Носачівське апатит'ільменітове родовище розташоване в центральній частині Корсунь'Новомиргородського
плутону і пов’язане з габроїдами, серед яких переважають рудоносні та рудні норити та габронорити. Підпо'
рядковане значення мають олівінові норити та гіперстенові троктоліти. Родовище представлено багатими іль'
менітовими рудами з порівняно низьким вмістом (1,5—4 %) апатиту. Дещо підвищений вміст (5—8 %) апатиту в
троктолітах. У рудних габроїдах зовсім відсутній магнетит, а в ільменіті практично немає (або дуже мало) гемати'
тового міналу. Ільменітові руди утворилися в процесі кристалізаційного фракціонування, тобто є кумулятами.
У багатих рудах ільменіт як ранній мінерал характеризується дещо підвищеним вмістом магнію (до 2,0 % MgO),
ванадію (до 0,4 % V2O5) і хрому (до 0,23 % Cr2O3), а в бідних рудах і вмісних породах цей мінерал має близь'
кий до стехіометричного склад (низький вміст Mg, Cr, Fe3+). Апатит належить до фтористого різновиду (2,9—
3,6 мас. % F) з порівняно низьким вмістом TR (Ce2O3 — до 0,33 %, Y2O3 — до 0,08) і Sr (до 0,08). Ортопіроксени
належать до гіперстену та ферогіперстену, а клінопіроксени — до висококальцієвих авгітів та фероавгітів. Корот'
ко охарактеризовані інші породоутворювальні та акцесорні мінерали: плагіоклаз, калішпат, сульфіди, циркон,
чевкініт. Загалом габроїди Носачівського родовища відрізняються від таких у відомих родовищах ільменіту та
апатиту України і світу підвищеною залізистістю піроксенів та олівіну, низьким, до повної відсутності, вмістом
гематитового міналу в ільменіті, відсутністю первинного магнетиту. Носачівське родовище формувалося в
абісальних умовах (масив значно еродований) за низької фугітивності кисню.
E'mail: kryvdik@igmof.gov.ua
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 55
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
56 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
анортозитах. Клінопіроксени в рудоносних і
рудних норитах виявилися загалом більш
кальцієвими (висококальцієві авгіти, пригра'
ничні з салітами), ніж клінопіроксени з основ'
них порід анортозит'рапаківігранітних плу'
тонів (за літературними даними). Вони також
більш залізисті, ніж піроксени з аналогічних
зарубіжних ільменітових родовищ (Телнес,
Лабревіл, Сант'Урбейн, Грейдер, Сувалки) і за
рівнем залізистості близькі до піроксенів з ос'
новних порід Володарського (Приазов’я) і,
частково, Федорівського родовища. Ільмені'
тові руди розглядаються нами як більш ранні
кумулятивні утворення. Вони досить бідні на
апатит (1,5—2,0, рідко — 4 %), в них зовсім
відсутній титаномагнетит, а в ільменіті дуже
мало або практично немає гематитового міна'
лу. Дещо більше апатиту (до 5—8 %) в олівіно'
вих різновидах габроїдів (норито'троктолітах,
гіперстенових троктолітах), що певною мірою
нагадує рудні апатитоносні (з ільменітом)
троктоліти та габро'троктоліти Стремигород'
ського родовища в Коростенському плутоні.
Хоча справжніх або подібних до стремиго'
родських сублужних габро'троктолітів (з клі'
нопіроксеном і без ортопіроксену) та трокто'
літів (без ортопіроксену) в Корсунь'Новомир'
городському плутоні поки що не виявлено.
Такі відмінності Носачівського родовища
можна пояснювати абісальними умовами його
формування (за низької фугітивності кисню)
та пониженою лужністю рудоносного базито'
вого розплаву (норитового складу). У Корос'
тенському плутоні габроїди більшості апатит'
ільменітових родовищ належать до сублужно'
го ряду (для них є характерним парагенезис
титанистого авгіту і олівіну).
Геологічне положення та деякі особливості бу�
дови Носачівського родовища. Носачівське родо'
вище знаходиться майже в центрі Корсунь'
Новомиргородського плутону в межах Но'
сачівського анортозитового масиву, який
виділено недавно і який фактично є західним
відгалуженням (апендиксом) від Смілянського
анортозитового масиву (рис. 1). Під останньою
назвою ці два масиви в попередніх публікаціях
розглядалися як один [3] і тому раніше Но'
сачівське родовище називалося Смілянським
(рудопроявом) [10, 11]. В цих публікаціях Но'
сачівське родовище зображували в розрізі як
нахилене лійкоподібне тіло, а в плані — як
наближене до овалу протяжністю до 1,5 км (по
верхньому інтервалу, за даними [7]). У родо'
вищі виділяли три поклади густовкраплених
руд, нахилених на захід під кутом 25—45°,
найбільший з яких має довжину ~800 м [7, 11].
Після проведення геологорозвідувальних ро'
біт Черкаським ДП "Центрукргеологія" скла'
лося дещо інше уявлення про будову цього ро'
довища: його було простежено на відстань
Рис. 1. Схема розташування Носачівського родовища. У лівому верхньому кутку — Корсунь'Новомиргородсь'
кий плутон (темне — масиви основних порід, світло'сіре — граніти групи рапаківі, біле — навколишні вмісні по'
роди): 1 — габронорити, 2 — габро'анортозити, 3 — анортозити, 4 — монцоніти і сієніти, 5 — граніти групи ра'
паківі, 6 — навколишні (вмісні) породи
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 57
2250 м за ширини від 200 (південно'західний
фланг) до 780 м (північний схід). Тобто за роз'
міром воно подібне до Федорівського родови'
ща. Виділено два головні рудні поклади, які
можуть у різних ділянках розгалужуватись на
кілька менш потужних горизонтів'апофіз. Як
робочу гіпотезу було прийнято, що ці рудні
поклади сформувалися з габроїдів двох окре'
мих інтрузивних фаз: перший і головний —
з рудоносних норитів другої фази, а другий —
з олівінових і олівінвмісних норитів, норито'
троктолітів та ортопіроксенових троктолітів
першої фази. В першому покладі зосереджені
ільменітові руди, в тому числі і багаті (густо
вкраплені, масивні) з незначним вмістом апа'
титу, а в другому — бідні ільменітові руди з
підвищеним вмістом (5—8 %) апатиту. Це ша'
руваті поклади з різними кутами залягання:
для першого це переважно "пласт простої фор'
ми" (кут падіння від 40—45 до 70—80°), для
другого — "Г"'подібна антиклінальна структу'
ра. Окремими свердловинами рудні норити
розкриті до глибини понад 600—650 м, а за да'
ними геофізичних досліджень вони простежу'
ються на глибину до перших кілометрів.
Ми не наводимо схематичну геологічну
карту та розрізи Носачівського родовища як
через обмежений обсяг статті, так і через не'
достатню детальну вивченість його в різних
ділянках, які б дали можливість конкретизува'
ти відомості щодо типів порід і мінералів та
виявити закономірності в їх розподілі й нап'
равленій зміні складу (ритмічну та приховану
розшарованість). Автори сподіваються в май'
бутньому виконати такі дослідження і побуду'
вати петрогенетичну модель формування Но'
сачівського родовища.
Зауважимо лише, що отримані нами резуль'
тати досліджень з окремих свердловин і
профілів впевнено свідчать про розшаровану
природу рудоносних габроїдів і кумулятивне
походження багатих ільменітових руд. Щодо
взаємовідношень і генезису рудоносних на ти'
тан норитів і дещо збагачених апатитом
олівінових габроїдів, то вони, ймовірно, мо'
жуть бути диференціатами однієї і тієї ж порції
розплаву і утворитися за механізмом розшаро'
ваних інтрузій (в процесі кристалізаційної ди'
ференціації розплаву і конвекції в магма'
тичній камері). При цьому є деякі підстави
вважати, що густовкраплені та масивні іль'
менітові руди є більш ранніми утвореннями, а
збагачені апатитом — пізнішими.
Текстурно�структурні особливості, хімічний
та мінеральний склад порід. Головними порода'
ми, що вміщують і оточують рудні габроїди, є
анортозити, габро'анортозити, норити, габро'
норити, олівінвмісні та олівінові норити, но'
рито'троктоліти і гіперстенові троктоліти.
Олівінвмісні й олівінові габроїди мають зага'
лом підпорядковане значення, а найбільш по'
ширеними є норити і анортозити.
Анортозити є вмісними породами і пов'
сюдно залягають в екзоконтактових ореолах
рудних і рудоносних норитів. Проте типові
анортозити трапляються і серед рудоносних і
рудних норитів, інколи їхні тіла (інтервали
керну потужністю від кількох до 25 м і більше)
являють собою ніби перегородки ("рифи")
між рудними норитами (наприклад, св. 1602,
гл. 100—103, 111—136 м). При цьому ці анор'
тозити є досить свіжими породами і макроско'
пічно нічим не відрізняються від анортозитів
оточення родовища зокрема та анортозитів
Носачівського і Смілянського масивів та Кор'
сунь'Новомиргородського плутону загалом
(табл. 1). Ділянками вони дещо світліші (світ'
ло'сірі) і приймалися нами під час описання
розрізу (керну свердловини) за можливі істот'
но андезинові породи (андезиніти), які ви'
діляв В.С. Тарасенко [10] в цьому родовищі.
Варто лише відзначити, що в анортозитах
Носачівського масиву, особливо тих, які за'
лягають серед рудних норитів дещо нижчий
вміст титану і фосфору (табл. 1, ан. 6, 9, 43).
Можна вважати, що вони є сингенетичними
з рудними норитами і належать до найбільш
деплетованих на Ті і Р диференціатів (куму'
лятів). Проте, як відзначалося вище, за
хімічним і мінеральним складом та текстурно'
структурними особливостями їх важко або
неможливо відрізнити від анортозитів з ін'
ших масивів Корсунь'Новомиргородського
плутону. Можливо, вони мають дещо інший
склад темноколірних мінералів (ортопірок'
сен, біотит), ільменіту та апатиту, які в цих
породах ми не встигли дослідити. Загалом це
лейкократові крупно' або гігантозернисті
масивні породи істотно плагіоклазового скла'
ду. В інтерстиціях між крупними кристалами
основного плагіоклазу розташовуються дрібні
і частіше ксеноморфні зерна ортопіроксену,
біотиту, ільменіту, кварцу, гранофіру, суль'
фідів, кристалики апатиту, ділянками — кар'
бонатів та вторинних мінералів (хлорит, се'
рицит).
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
58 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
№ з/п Номер зразка SiO2 TiO2 Al2O3 Fe2O3 FeO MnO MgO CaO
Носачівське
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
1602/57,5
1602/70,5
1602/79,5
1602/83,3
1602/99,2
1602/100,2
1602/106,5
1602/110,7
1602/120,0
1602/129,4
1602/136,7
1602/160,0
1602/162,5
1602/173,5
1602/178,2
1602/183,0
1602/187,7
1602/217,2
1602/219,0
1602/287,5
1602/290,5
1703/116,0
1703/117,3
1703/124,2
1703/134,2
1703/136,8
1703/145,0
1703/146,3
1703/160,3
1703/169,3
1702/74,0
1702/83,5
1702/209,8
2004/185,4
2004/196,77
2004/252,7
2004/350,7
2004/370,0
2004/433,0
2004/436,0
2004/589,7
47,90
48,15
46,50
49,42
23,88
53,70
22,04
40,52
53,40
52,70
37,50
43,20
41,04
46,22
44,50
52,46
50,46
53,46
51,49
46,58
52,68
36,82
48,19
49,44
50,29
49,10
33,80
34,48
45,41
49,14
48,29
37,25
42,78
46,15
46,68
45,26
39,36
41,90
40,10
41,15
41,46
51,40
54,86
48,40
37,60
14,14
46,90
5,11
4,25
5,23
4,39
24,77
0,13
26,08
10,05
0,43
0,80
14,68
7,87
8,89
5,87
6,86
1,38
3,78
0,46
0,66
1,02
0,51
5,08
4,84
3,43
4,34
4,79
18,40
15,02
7,47
5,28
5,62
11,84
7,24
7,02
4,90
4,70
0,17
7,36
4,05
3,51
7,14
1,10
0,06
5,20
16,70
36,15
5,10
14,12
14,67
12,03
15,12
5,96
27,61
9,62
13,41
26,31
22,32
12,55
12,43
12,24
11,38
13,48
10,67
11,83
24,54
20,69
18,45
24,49
8,78
13,58
15,46
15,30
15,19
5,98
6,25
13,97
17,75
12,84
15,83
13,55
17,45
12,33
11,45
6,22
11,80
13,86
15,07
11,02
22,60
24,84
15,60
11,40
3,87
13,20
2,13
0,75
0,69
0,85
1,92
1,01
3,24
3,46
0,42
0,50
2,07
2,14
3,03
1,88
3,23
0,83
0,77
0,23
1,96
1,67
0,54
1,36
1,48
1,07
1,50
1,24
8,66
4,82
0,81
1,67
1,50
2,82
1,24
1,74
1,56
0,12
0,33
0,24
1,46
3,79
5,40
0,70
0,42
2,20
2,70
4,22
2,40
14,73
14,16
16,30
13,59
29,02
1,00
28,78
18,30
2,86
6,01
20,16
17,45
17,30
16,02
15,16
15,44
15,59
4,00
4,86
13,73
2,72
30,26
14,65
13,22
12,22
14,15
18,37
25,95
16,80
10,36
15,58
17,16
18,35
12,30
13,87
19,07
37,18
19,88
21,59
17,53
18,16
4,51
1,28
9,64
18,20
32,55
14,10
0,21
0,13
0,21
0,15
0,32
0,02
0,33
0,23
0,03
0,08
0,25
0,22
0,21
0,22
0,21
0,19
0,19
0,04
0,13
0,19
0,03
0,36
0,13
0,14
0,17
0,22
0,23
0,27
0,24
0,18
0,16
0,19
0,16
0,07
0,10
0,13
0,20
0,14
0,09
0,09
0,21
0,10
—
0,20
0,20
0,38
0,10
4,38
4,30
5,44
4,26
5,58
1,00
3,28
4,75
0,92
3,63
3,45
4,12
4,72
3,88
5,15
2,77
3,49
4,02
3,21
5,48
1,09
8,45
4,55
3,36
3,98
4,55
2,16
5,71
4,96
3,45
4,84
2,59
6,23
2,70
4,88
5,47
10,46
6,18
5,33
4,42
6,52
2,40
0,21
4,30
3,80
5,07
3,90
6,55
7,42
8,10
6,77
4,84
9,77
3,60
5,96
9,98
8,64
5,08
6,53
6,09
6,41
6,98
5,59
5,93
4,53
8,98
8,10
9,40
4,80
6,98
7,29
6,70
6,00
6,54
3,92
5,44
7,09
5,67
5,45
6,55
6,33
6,08
5,90
3,05
7,19
7,41
7,54
6,12
9,00
9,80
6,70
4,80
1,51
7,40
Таблиця 1. Хімічний склад габроїдів Носачівського родовища та деяких інших масивів
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 59
Na2O K2O P2O5 Sзаг. H2O– В. п. п. СО2 Сума An*
родовище
2,26
2,58
2,00
2,68
1,20
4,42
1,30
1,86
3,95
3,68
2,15
1,98
1,75
1,87
2,10
2,15
2,46
3,52
2,97
2,15
3,54
1,20
2,30
2,46
2,60
2,20
1,76
1,40
2,05
2,72
2,20
2,40
2,10
3,05
2,30
2,10
1,52
1,95
2,20
2,55
1,95
3,50
4,80
2,60
1,80
0,44
2,00
1,10
1,10
0,85
1,15
0,58
0,63
0,75
0,75
0,65
0,70
0,55
0,75
0,62
1,28
0,58
2,70
1,65
1,10
0,65
0,55
0,85
0,57
1,10
1,08
1,27
1,10
0,90
0,60
1,00
0,95
1,37
0,90
0,35
1,13
1,50
1,00
0,30
0,60
0,50
0,50
0,45
0,80
1,01
1,30
0,80
0,35
0,80
1,08
1,50
1,78
0,63
0,68
0,02
0,64
0,46
0,13
0,13
0,17
0,56
0,45
0,95
0,33
2,11
0,50
0,27
0,12
0,92
0,15
1,99
1,39
1,46
0,91
0,60
0,94
1,02
0,51
0,43
0,63
0,43
0,78
0,52
1,14
0,60
0,12
1,56
2,11
1,85
0,86
0,30
0,04
0,60
0,40
0,40
2,00
0,07
0,06
0,01
0,17
0,11
0,03
0,08
0,02
0,02
0,01
0,12
0,21
0,02
0,02
0,01
0,92
0,04
0,02
0,02
0,01
0,03
0,04
0,08
0,05
0,05
0,04
0,25
0,02
0,04
0,04
0,03
0,02
0,05
0,05
0,01
0,02
0,01
0,22
0,10
0,01
0,33
—
0,02
—
—
0,31
—
0,03
0,02
0,06
0,04
0,08
0,03
0,05
0,05
0,05
0,43
0,01
0,03
0,03
0,13
0,08
0,11
0,05
0,07
0,10
0,06
0,10
0,12
0,14
0,18
0,10
0,08
0,99
0,23
0,13
0,08
0,20
0,16
0,08
0,02
—
0,04
0,24
0,08
0,02
0,06
0,14
—
0,16
—
—
—
—
0,75
0,78
0,37
0,70
0,49
0,51
0,32
0,55
1,10
0,74
0,82
2,64
4,05
4,10
1,18
2,64
2,96
3,35
4,29
0,98
4,14
0,08
0,83
0,90
0,65
0,64
0,68
0,49
0,88
0,72
1,35
2,58
0,63
1,23
4,88
4,62
0,20
0,67
0,84
1,87
0,62
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
1,95
—
—
—
—
100,42
99,87
99,57
99,92
99,43
99,38
100,11
100,37
100,25
100,36
99,56
100,13
100,44
100,23
99,84
99,96
99,70
99,61
100,13
99,89
100,27
99,91
100,24
99,54
100,08
99,90
99,66
100,18
99,71
99,86
100,28
99,62
100,09
99,76
100,23
100,48
99,36
99,77
99,66
99,94
100,38
96,41
99,45
96,74
98,40
99,39
97,90
55,3
52,1
54,3
51,8
46,0
57,5
60,9
60,9
59,5
56,2
54,3
56,2
60,1
52,9
57,6
37,3
42,6
60,3
60,7
66,9
60,4
61,1
53,2
55,9
53,0
58,9
26,7
41,7
58,5
57,8
51,7
58,0
58,4
52,8
47,8
50,0
40,4
55,3
57,3
55,2
53,3
58,1
50,1
53,7
56,1
65,7
57,9
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
60 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
Зауважимо також, що так звані андезиніти,
виділені В.С. Тарасенко [10] (табл. 1, ан. 43),
подібні за хімічним складом до найбільш лей'
кократових різновидів проаналізованих нами
анортозитів (табл. 1, ан. 6, 9). Результати роз'
рахунків на нормативний склад для цих порід
показують, що в них плагіоклаз є досить ос'
новним (Аn50—60), тобто ця порода не відпо'
відає андезиніту. Наявність андезинітів було
підтверджено результатами хімічних аналізів
істотно плагіоклазових порід з глибинних
горизонтів родовища, виконаних під час ос'
танньої верстки статті. Андезиніти властиві
для Володарського родовища в Приазов’ї
(Південно'Кальчицький масив) [5, 13], а та'
кож для Давидківського масиву. В останньому
є також і анортозити (лабрадорити) [5].
Проте слід відзначити, що в габроїдах Но'
сачівського родовища, як показують результа'
ти мікрозондового дослідження, плагіоклаз
загалом має понижену основність (Аn39—52,
частіше Аn46—49 ), а у рудних ільменітових но'
ритах у плагіоклазі дещо підвищується вміст
анортитового міналу (Аn50—53).
Норити, габронорити, норито�троктоліти —
рудовмісні породи, а їхні збагачені ільменітом
різновиди є власне рудами Носачівського ро'
довища. За мінеральним складом, а точніше за
кількістю клінопіроксену, вони найчастіше є
перехідними між норитами та габроноритами.
Майже у всіх породах є незначна кількість
біотиту, калішпату, гранофіру та кварцу. Згідно
з Петрографічним кодексом України (Київ,
1999), межа між норитами та габроноритами
П р и м і т к а. An* — номер плагіоклазу, розрахований за формулою (Al – K – Na)/(Al – K + Na). Носачівське
ку — глибина): 1—4, 12—15, 26, 29—31, 33, 34, 41, 43 — рудоносні габронорити; 5, 7, 8, 11, 27, 28, 32, 45, 46 — рудні
гіперстенові троктоліти (ан. 22) і гіперстенові габро'троктоліти (ан. 39, 40), апатитові норити (ан. 47); 6, 9, 10, 18, 19,
(норито'анортозити) Носачівського масиву (з 47 ан., дані ДП "Центрукргеологія"); 43 — лейкократовий анортозит
28 ан., дані ДП "Центрукргеологія"); 46 — масивна ільменітова руда [10]; 47 — апатитові норити (із 28 ан., дані ДП
сюк. Корсунь�Новомиргородський плутон: 48 — норит (з 6 ан.) [3]; 49 — мезократові габронорити (з 17 ан.) [1]; 50 —
ДП "Центрукргеологія"); 53 — олівіновий норит (з 6 ан.) [3]; 54 — перидотит, Городищенський масив [3, 6]; 55 —
ди з проявів Пенизевичі та Граби'Меленівські [10]. Провінція Рогаланд: 59 — середній склад ільменітової руди
розшарованих зон [16]; 62, 63 — йотуніти (калішпатові норити) з закалочних фацій з провінції Рогаланд (ан. 62) і
сько'Ризький плутон [6]; 65 — піроксеніт, Салмінський плутон [6].
№ з/п Номер зразка SiO2 TiO2 Al2O3 Fe2O3 FeO MnO MgO CaO
Корсунь�Новомиргородський
48
49
50
51
52
53
54
55
46,11
41,39
54,29
53,82
53,97
38,90
35,83
42,18
3,01
4,37
0,76
0,67
0,51
4,67
5,33
6,08
14,21
13,45
24,06
24,51
25,20
13,94
6,16
7,23
4,07
1,66
1,52
0,90
1,17
1,49
2,86
1,78
15,05
19,11
3,13
2,96
2,33
19,15
32,20
23,73
0,17
0,23
0,05
0,05
0,03
0,23
0,42
0,35
4,45
5,20
1,50
1,18
1,06
5,90
8,63
7,14
6,72
8,11
8,91
8,98
9,21
8,28
4,26
7,17
Коростенський
56
57
58
46,03
36,90
24,34
2,31
17,75
25,51
14,10
10,63
8,57
2,01
4,01
4,72
14,20
19,27
28,08
0,20
0,28
0,24
6,08
1,89
3,47
8,41
3,52
2,84
Провінція Рогаланд,
59
60
61
62
63
30,37
31,60
32,21
49,80
46,84
18,40
17,80
17,04
4,20
5,39
11,70
13,89
12,07
15,00
16,10
7,25
—
—
—
—
18,10
21,18
22,51
14,20
13,07
—
0,13
0,15
—
0,14
6,13
4,14
6,79
5,00
5,18
4,39
5,21
4,49
6,70
7,15
Пілтенсько�Ризький та
64
65
35,30
51,30
1,10
0,44
4,31
3,10
11,67
1,32
22,04
17,35
0,25
0,33
19,66
21,00
2,50
3,16
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 61
проводиться за вмістом клінопіроксену: мен'
ше 5 % — норити, більше 5 — габронорити.
Проте в класифікації досліджуваних порід
існують певні труднощі. Практично всі ці габ'
роїди містять незначну кількість переважно
дрібного клінопіроксену, який у шліфах не
завжди вдається або важко відрізнити від ор'
топіроксену, позаяк обидва ці мінерали в
шліфах майже безбарвні і без чіткого плео'
хроїзму (в протолочках ці мінерали розрізня'
ються — клінопіроксен блідо'зелений, ор'
топіроксен — світлий коричнювато'жовтий).
До того ж, у шліфах нормальної товщини ор'
топіроксени майже не проявляють властивого
дихроїзму. Кут погасання піроксенів у схреще'
них ніколях не завжди є надійною ознакою їх
діагностики (ортопіроксени в багатьох розрі'
зах гаснуть косо), а підвищена і висока залі'
зистість ортопіроксенів у досліджуваних поро'
дах збільшує величину їхнього двозаломлення.
Водночас можна стверджувати, що серед цих
габроїдів переважають норити з незначною
кількістю клінопіроксену та перехідні між но'
ритами та габроноритами різновиди.
Слід відзначити, що орто' і клінопіроксен
чітко відрізняються один від одного у відбитих
електронах, як це спостерігається під час
мікрозондових досліджень.
Норити та габронорити Носачівського ро'
довища — переважно середньо' та дрібнозер'
нисті породи темно'сірого забарвлення. Мак'
роскопічно видно їхню директивність завдяки
орієнтованим за видовженням кристаликам
плагіоклазу. Наявні більш лейко' і меланокра'
Na2O K2O P2O5 Sзаг. H2O– В. п. п. СО2 Сума An*
плутон
2,41
1,97
4,11
4,13
3,89
1,99
1,20
1,29
1,37
0,57
1,08
1,06
0,95
0,53
0,59
0,49
0,78
1,68
0,23
0,24
0,19
2,29
1,43
1,51
0,51
—
0,06
—
—
0,64
0,23
0,26
0,09
—
0,21
—
—
0,90
0,15
0,15
0,50
—
—
—
—
0,86
0,41
0,41
0,50
—
—
—
—
0,22
0,14
0,47
99,95
97,74
99,91
98,50
98,51
99,99
100,09
100,24
52,5
59,7
54,4
54,9
58,1
60,7
47,3
51,9
плутон
2,52
0,86
0,68
0,70
0,86
0,35
0,48
0,76
0,30
—
0,13
0,01
—
0,24
0,25
—
—
—
—
1,88
1,32
97,04
98,98
100,68
52,6
74,5
76,0
Норвегія
2,40
3,86
3,20
2,40
4,10
0,60
0,54
0,49
0,90
1,07
0,09
0,29
0,25
0,80
0,69
0,21
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
99,64
98,64
99,20
99,00
99,73
47,4
35,4
37,3
56,1
38,0
Салмінський плутони
0,78
0,30
0,18
0,08
0,08
0,01
—
—
—
—
1,88
1,77
—
—
99,75
100,16
52,5
71,9
родовище: аналізи розташовані за глибиною в розрізах свердловин (в чисельнику — номер свердловини, в знаменни'
ільменітові габронорити; 16, 17, 20, 23—25, 35, 36 — низькорудні габронорити; 22, 39, 40, 47 — збагачені апатитом
21, 42, 43 — анортозити та норит'анортозити (ан. 10, 19, 42); 37 — меланократовий ультрамафіт; 42 — вмісні породи
(кварцовий андезиніт за [10]); 44 — норити (з 21 ан., дані ДП "Центрукргеологія"); 45 — ільменітові рудні норити (із
"Центрукргеологія"). Хімічні аналізи порід виконано в ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України, аналітик О.П. Кра'
лабрадорит Новомиргородського масиву (з 13 ан.) [3]; 51 — анортозит (з 19 ан.) [1]; 52 — анортозити (з 5 ан., дані
піроксеніт (із 2 ан.) [3]. Коростенський плутон: 56 — мезократові габронорити (із 17 ан.) [1]; 57, 58 — ільменітові ру'
родовища Телнес [20]; 60, 61 — середній склад руди з цього ж родовища з нижньої центральної і верхньої центральної
родовища Телнес (ан. 63) [16, 20]. Пілтенсько�Ризький та Салмінський плутони: 64 — перидотит (із 3 ан.), Пілтен'
Закінчення табл. 1.
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
62 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
тові збагачені ільменітом різновиди цих порід,
серед яких переважають мезо'меланократові.
Лейкократові різновиди габроїдів крупнозер'
нисті і належать до анортозитів, а проміжні
між анортозитами і норитами відміни порід
трапляються порівняно рідко. Проте в керні ці
породи можна розрізняти чітко лише за
кількістю рудного мінералу (ільменіту), що
може досягати 50—60 %.
Всі досліджувані нами типи порід формаль'
но основного і ультраосновного складу (за
вмістом SiO2) належать до багатих (не менше
15—30 %) на плагіоклаз різновидів, тобто є
габроїдами. Безплагіоклазові різновиди порід
типу піроксенітів нам не траплялися. Навіть
сильно збагачені (до 50—60 %) на ільменіт різ'
новиди габроїдів містять значну кількість
плагіоклазу, що видно з результатів хімічних
аналізів (за вмістом Al2O3 і Na2O). Лише в ма'
сивних ільменітових рудах значення вмісту
плагіоклазу різко зменшується (до 5—10 %),
але він завжди присутній у цих породах. Виня'
ток становить незвичайна меланократова і до'
сить магнезіальна порода, розглянута нижче.
Норити, габронорити й їхні рудні різновиди
залягають як потужні шари, серед яких можуть
бути прошарки потужністю до десятка метрів
або проверстки серед крупнозернистих анор'
тозитів (наприклад, у нижній частині розрізу
св. 1602) (табл. 1).
З норитами та габроноритами асоціюють
олівінові різновиди норитів, норито'трок'
толіти та ортопіроксенові троктоліти. Проте
точне взаємовідношення цих порід остаточно
не з’ясовано. В одних розрізах олівінові габ'
роїди чітко залягають вище рудних норитів
(св. 1703), а в св. 2004 їх зафіксовано нижче
(відповідно, на глибині 421,7 та 433—436 м).
Можливо, за наявності двох або кількох руд'
них ільменітових горизонтів існує чергування
безолівінових і олівінових різновидів габ'
роїдів. Як відзначено вище, олівінові габроїди
характеризуються незначним (до 10 %) вміс'
том ільменіту та підвищеним (до 5—8 %) —
апатиту (табл. 1, ан. 22, 39, 40, 47). Забігаючи
наперед відзначимо лише, що в олівінових
різновидах габроїдів, за даними мікрозондо'
вих досліджень, дещо нижча магнезіальність
піроксенів, понижена основність плагіоклазу
та менше магнію в ільменіті порівняно з од'
нойменними мінералами рудних норитів, тоб'
то вони є більш диференційованими порода'
ми. Це дає деякі підстави зробити припу'
щення про пізніше утворення олівінових
габроїдів.
Таке чергування меланократових, рудних і
лейкократових габроїдів є, очевидно, грубою
ритмічною розшарованістю інтрузії основних
порід, завдяки якій і утворилося Носачівське
родовище. Як буде показано нижче, в цьому
родовищі намічається також і прихована
("мінералогічна") розшарованість.
У шліфах спостерігаються досить неод'
норідні структури габроїдів. В цілому це пере'
важно дрібнозернисті породи, розмір зерен
мінералів яких від десятих до 1—2 мм. Зага'
лом, можна сказати, що більш поширений
мінерал представлений більш ідіоморфними
зернами. Проте спостерігаються включення
одних мінералів в інших та їхнє проростання.
У більш лейкократових породах плагіоклаз,
частіше таблитчастої форми з нерівними кон'
турами, має такий самий або дещо чіткіший
ідіоморфізм порівняно з піроксенами. При
цьому ільменіт і апатит частіше розташову'
ються в інтерстиціях між крупнішими зернами
силікатів. Нерідко кількість апатиту збіль'
шується в інтерстиціях, виповнених кварцом
або гранофіром (рис. 2), тобто цей мінерал
кристалізується переважно дещо пізніше си'
лікатів (правда в останніх інколи можна спос'
терігати також включення апатиту).
У рудних норитах найбільш ідіоморфним є
ільменіт, між зернами якого (часто заокругле'
ними, оплавленими) розташовуються силіка'
ти (рис. 3). Апатит частіше утворює ідіоморфні
короткопризматичні кристалики, рідше — ви'
Рис. 2. Виділення кристалів апатиту (сірий) та іль'
меніту (непрозорий) в інтерстиційному кварці. Мало'
рудний габронорит (табл. 1, ан. 17). Зб. 280 (довжина
апатитового кристалика у верхній лівій частині фо'
то — 0,15 мм)
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 63
тягнуті стовпчасті або неправильної (субксе'
номорфної) форми. Останнє спостерігається в
рудних габроноритах, де апатит є ксеноморф'
ним по відношенню до ільменіту (рис. 3).
Серед піроксенів, як було сказано вище,
різко переважає ортопіроксен, часто більш
крупнозернистий, ніж клінопіроксен. Проте
трапляються і досить крупні (до 0,5—1 мм) са'
мостійні виділення і клінопіроксену. Останній
часто наростає по краях зерен на ортопірок'
сен, заміщує його. Є включення (крім ексо'
люційних) клінопіроксену в ортопіроксені і
навпаки. Інколи спостерігалися включення од'
ного з двох піроксенів в ільменіті, а також нав'
паки. При цьому включення кристаликів іль'
меніту в клінопіроксені характеризуються
рівними гранями, тоді як самостійні його
крупніші виділення часто заокруглені (оплав'
лені) (рис. 3, 4).
Як орто', так і клінопіроксени неоднорідні і
в них завжди наявні структури розпаду твер'
дих розчинів (рис. 4, 5). При цьому частіше
спостерігається одна система ексолюційних
включень, хоча інколи в ортопіроксені мож'
на спостерігати дві системи з дещо відмінни'
ми за формою ексолюційними включеннями
(рис. 5). Інколи в безрудних (вмісних?) нори'
тах кількість ламелів клінопіроксену в ор'
топіроксеновій матриці досить значна (рис. 6)
і, можливо, первинний піроксен має склад
піжоніту або субкальцієвого авгіту. Але в ціло'
му площа ексолюційних вростків у піроксенах
не перевищує 5 % і їх можна відносити до ви'
сококальцієвих (клінопіроксени) або низько'
кальцієвих (ортопіроксени) різновидів. Про
це свідчать виконані мікрозондові досліджен'
ня. Принаймні, в рудних різновидах норитів
інвертованих піжонітів не спостерігалося.
В олівінових габроїдах (олівінові норити,
норито'троктоліти, ортопіроксенові троктолі'
ти) олівін частіше має більш чіткий ідіоморфізм
зерен, які часто також заокруглені (оплавлені)
(рис. 7). Проте нерідко трапляються і ксено'
морфні виділення олівіну. Олівін (гортоноліт)
часто заміщується ортопіроксеном і спосте'
рігається як реліктовий. Варто відзначити, що
в олівіні (як найбільш ранньому мінералі)
спостерігаються включення ільменіту та апа'
титу, хоча основна маса цих мінералів крис'
талізувалася дещо пізніше силікатів. Це, бе'
зумовно, свідчить про широкий діапазон
кристалізації різних мінералів у досліджува'
них габроїдах.
Можна вважати, що виконаних досліджень
недостатньо, щоб відповісти на такі важливі
питання: чи є норити, габронорити та оліві'
нові габроїди Носачівського родовища суттєво
відмінними від однойменних порід Корсунь'
Новомиргородського і Коростенського плу'
тонів і чи утворилися вони з окремої інтрузії з
рудною спеціалізацією? Порівнюючи резуль'
тати хімічного аналізу порід і мінералів можна
констатувати, що однойменні малорудні габ'
роїди Носачівського родовища і Корсунь'Но'
вомиргородського плутону в цілому подібні,
хоча останні досліджені слабше. В той же час
порівняно з Коростенським плутоном габро'
їди Носачівського родовища дещо більш
залізисті, титанисті і менш окиснені (в них
відсутній магнетит). Відзначимо, що, незважа'
ючи на слабшу вивченість Корсунь'Новомир'
городського плутону, ніж Коростенського, для
Рис. 4. Включення ідіоморфного кристала ільменіту в
ортопіроксені (мікрозондовий аналіз ільменіту, табл. 2,
ан. 11). В ортопіроксені структура розпаду твердого
розчину з двома системами ексолюційних вростків
клінопіроксену. Довжина кристала ільменіту 100 мк
Рис. 3. Рудний норит. Виділення ільменіту (непрозо'
рий) цементується плагіоклазом і піроксенами (зліва
в нижній частині фото). Поодинокі зерна апатиту (Ар)
є ксеноморфними щодо ільменіту. Зб. 35 (довжина
апатитового зерна 1 мм)
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
64 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
першого встановлений загалом (як і для Но'
сачівського родовища зокрема) більш залізис'
тий характер габроїдів. Є підстави вважати, що
Корсунь'Новомиргородський плутон більш
еродований, ніж Коростенський, і його поро'
ди формувалися за більш відновних умов. Зви'
чайно, слід мати на увазі, що і в межах одного
плутону можуть існувати блоки з різним
рівнем ерозії.
Слід також відзначити подібність хімічного
і мінерального складу для норитів і рудних но'
ритів Носачівського родовища з такими зага'
лом і зокрема з йотунітами родовища Телнес
(пров. Рогаланд, Норвегія) (табл. 1, ан. 4, 24—
26, 30, 31, 62, 63). Проте, як буде показано
нижче, ці родовища відмінні за складом си'
лікатів та ільменіту. Відзначимо ще одну ціка'
ву деталь: у родовищі Телнес олівінові відміни
Рис. 5. а — загальний вигляд рудоносного габронориту (табл. 1, ан. 14), сегрегації зерен ільменіту з заокруглени'
ми контурами; б — фрагмент породи, видно дві системи ексолюційних вростків клінопіроксену в ортопіроксені
(Орх), на краю зерна останнього окреме виділення клінопіроксену (Срх) з ексолюційними вростками ортопірок'
сену. В ільменіті проявляються перші ознаки заміщення брукіт'анатазовим агрегатом (сіре)
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 65
норитів з’являються у так званій центральній
верхній розшарованій серії [16], що дозволяє
провести аналогію з Носачівським родовищем
щодо взаємовідношення рудних норитів і
олівінових габроїдів.
Меланократовий ультрамафіт є незвичною
породою для Носачівського родовища зокре'
ма і Корсунь'Новомиргородського плутону в
цілому. Формально цю породу можна було б
назвати плагіоклаз'олівіновим ортопіроксе'
нітом або плагіоклазовим перидотитом, ульт'
рамафітом (у подальшому будемо дотримува'
тися останньої назви).
Цю породу вивчено лише в одному невели'
кому штуфі (поліровка). Порода залягає серед
звичайних для родовища норитів та габро'
норитів (св. 2004, гл. 350,7 м), проте її вза'
ємовідношення з породами оточення не з’ясо'
вано. Ультрамафіт складається переважно з
ортопіроксену за підпорядкованої ролі плагіо'
клазу та олівіну. Ці мінерали розподілені
нерівномірно, неоднорідний також і розмір їх
зерен. У одному шліфі ортопіроксен займає
майже всю його площу, в другому він більш
дрібнозернистий (до кількох міліметрів). Олі'
він (вміст — до 5 %) порівняно дрібний (0,2—
0,5 мм), утворює субідіоморфні короткоприз'
матичні кристали, включені в ортопіроксені
або плагіоклазі. Інколи має реліктовий харак'
тер. Плагіоклаз (від 2—3 до 20—25 %), пере'
важно дрібнозернистий, виділяється у двох
формах: 1) розсіяний у породі або утворює ло'
кальні скупчення, ксеноморфний по відно'
шенню до піроксену та олівіну; 2) дрібні вклю'
чення в ортопіроксені неправильної форми,
часто амебоподібні, з гострокутними, колюч'
коподібними зігнутими відгалуженнями, іноді
в зростанні з ільменітом, флогопітом, в одно'
му випадку — з чевкінітом (рис. 8). Крім того,
в ортопіроксені є невеликі ділянки заміщення
флогопітом (типу "розпливчастих" включень).
У породі, на відміну від навколишніх норитів,
зовсім мало ільменіту та апатиту, як це видно з
її хімічного складу (табл. 1, ан. 37).
Описаний ультрамафіт не має аналогів се'
ред відомих основно'ультраосновних порід
анортозит'рапаківігранітних плутонів. Його
Рис. 6. Розпад твердих розчинів типу інвертованого
піжоніту: ексолюційні виділення клінопіроксену
(світлі) в ортопіроксені: справа — ексолюційні врост'
ки, зліва — включення неправильної форми. Мало'
рудний габронорит (табл. 1, ан. 17). Зб. 280 (ширина
зерна піроксену 0,3 мм)
Рис. 7. Норито'троктоліт (табл. 1, ан. 22). Олівін
(Ol) — в центрі і зверху — крупні зерна, заміщуються
ортопіроксеном (Орх) — справа і зліва; в ортопірок'
сені релікти олівіну. В олівіні і ортопіроксені дрібні
включення апатиту (Ар) та ільменіту (непрозорий).
Зб. 40 (довжина олівінового зерна в центрі ~1 мм)
Рис. 8. Меланократовий мафіт (табл. 1, ан. 37). В ор'
топіроксені (Орх) включення, яке складається з
плагіоклазу (Рl), ільменіту (Ilm) та продуктів його
заміщення, флогопіту (Phl) та чевкініту (Chev)
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
66 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
можна до певної міри порівнювати з так зва'
ними польовошпатовими (плагіоклазовими)
перидотитами, ультрамафітами та ультраос'
новними породами Корсунь'Новомиргород'
ського, Коростенського та інших анортозит'
рапаківігранітних плутонів [1, 3, 6]. Проте для
всіх раніше описаних під такими назвами
порід, як правило, властиві високий вміст іль'
меніту, титаномагнетиту та апатиту. За хіміч'
ним та мінеральним складом цей ультрамафіт
ближчий до перидотитів та піроксенітів
Пілтенсько'Ризького та Салмінського плуто'
нів [6], в яких досить низький вміст титану та
фосфору (табл. 1, ан. 64, 65). Проте в названих
породах з останніх двох плутонів досить висо'
кий вміст магнію (19,7—21,0 % MgO) порівняно
з досліджуваним ультрамафітом (10,5 % MgO,
за досить високого значення вмісту заліза —
37,2 % FeO). Саме висока залізистість цього
ультрамафіту споріднює його з "ультраоснов'
ними" породами Корсунь'Новомиргородсько'
го та Коростенського плутонів, які є досить
залізистими (табл. 1). Разом з тим, попри та'
кий високий вміст заліза в цьому ультрамафіті,
його темноколірні мінерали — ортопіроксен
та олівін — виявилися найбільш магнезіальни'
ми серед однойменних мінералів з переважної
більшості досліджених раніше порід ультраос'
новного та основного складу Корсунь'Ново'
миргородського та Коростенського плутонів.
Подібні за магнезіальністю (~70 %) ортопірок'
сени відзначено у породах ранньої анортози'
тової серії Коростенського плутону [8]. До
певної міри цей істотно ортопіроксеновий
ультрамафіт можна порівнювати з мегакриста'
лами глиноземистого ортопіроксену (з ексо'
люційними вростками плагіоклазу), відомими
в анортозитах пров. Рогаланд [20] та Корос'
тенського плутону [9]. Можливо, що відзна'
чені вище включення плагіоклазу неправиль'
ної форми в ортопіроксені — це перекрис'
талізовані (субсолідусні перетворення) ламелі
плагіоклазу, характерні для мегакристів орто'
піроксену в анортозитах. До того ж у матриці
цього ортопіроксену зафіксовано під час мік'
розондових досліджень найвищий (для пірок'
№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8
Компонент 1602/106,5 2004/421,7 1703/145 1602/79,5 1602/70,5 2004/589 1702/209,8 1702/74,1
SiO2
TiO2
Al2O3
FeO
Fe2O3
Cr2O3
V2O5
Nb2O5
NiO
ZnO
MnO
MgO
CaO
Сума
FeTiO3
MnTiO3
MgTiO3
Fe2O3
Al2O3
Cr2O3
—
53,03
—
44,18
0,87
0,23
0,35
—
—
0,05
0,43
1,71
—
100,85
91,71
0,91
6,31
0,81
—
0,22
—
52,31
0,02
44,38
0,64
0,12
—
—
—
—
0,36
1,98
—
99,81
91,27
0,74
7,25
0,59
—
0,11
0,01
53,25
—
44,80
—
0,13
0,28
0,08
0,01
0,05
0,42
1,75
—
100,78
92,56
0,88
6,44
—
—
0,13
0,01
51,86
0,02
44,89
1,30
0,02
—
—
—
—
0,42
0,87
0,02
99,41
94,78
0,89
3,27
1,24
0,03
0,02
—
52,15
—
46,00
0,32
0,08
0,43
—
—
—
0,42
0,22
—
99,61
97,90
0,90
0,90
0,30
—
—
0,03
52,82
0,03
45,54
—
0,09
—
—
0,02
0,08
0,36
1,24
0,01
100,21
94,53
0,74
4,60
—
0,04
0,08
0,01
52,91
0,04
45,59
0,09
0,11
—
—
0,04
0,11
0,49
1,46
0,01
100,86
93,42
1,01
5,32
0,08
0,06
0,11
0,05
52,80
0,03
45,46
—
0,03
—
—
0,02
—
0,39
1,21
—
99,99
94,62
0,83
4,48
—
0,04
0,03
Таблиця 2. Результати мікрозондового аналізу ільменітів з габроїдів Носачівського родовища
П р и м і т к а. 1—3 — з рудних габроноритів; 4—11 — з рудоносних та малорудних габроноритів (11 — включення в
ронориту; 14, 15 — зі збагачених апатитом олівінових габроїдів; 16 — з меланократового мафіту. Більшість аналізів
частково (ан. 5) — в ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України на аналізаторі GEOL'65 І.М. Бондаренком.
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 67
сенів з порід Носачівського родовища) вміст
Al2O3 (1,42 %) та TiO2 (0,36 %). Можна при'
пускати, що первинний валовий вміст алю'
мінію в ортопіроксені був значно вищим (час'
тина його "відійшла" в плагіоклаз включень).
Хоча однозначно визначити генезис описа'
ного ультрамафіту неможливо, наразі можна з
певною мірою вірогідності вважати, що ця по'
рода є кумулятом ранніх мінералів (ортопірок'
сену і олівіну), які могли бути захопленими ба'
зитовим (норитовим) розплавом і винесеними
на рівень сучасного залягання.
Дещо забігаючи наперед зауважимо, що
знахідка чевкініту в цьому ультрамафіті не є
якоюсь несподіванкою. Можна припустити,
що цей мінерал є і в інших породах родовища
з урахуванням його титанової і, частково,
рідкісноземельної спеціалізації (пов’язаної
переважно з апатитом). Як буде показано
нижче, апатити рудних норитів мають підви'
щений вміст лантаноїдів церієвої підгрупи. А
чевкініт як досить звичайний акцесорний
мінерал (в асоціації з ортитом) був раніше
описаний [5] у сієнітах південної окраїни Кор'
сунь'Новомиргородського плутону (район
Великої Виски).
Породоутворювальні, рудні та акцесорні міне�
рали. До головних породоутворювальних мі'
нералів належать піроксени, плагіоклаз, олі'
він, ільменіт і апатит (останні два — в рудних
різновидах габроїдів). Підпорядковане зна'
чення мають калішпат, біотит, кварц. Із вияв'
лених і частково досліджених акцесорних
мінералів відзначимо сульфіди (піротин, пі'
рит, кобальтин, пентландит, халькопірит, сфа'
лерит), циркон, чевкініт, рутил, ільменорутил.
Позаяк ільменіт та апатит є найбільш цікави'
ми в практичному аспекті мінералами Но'
сачівського родовища, то почнемо короткий
опис саме з них.
Ільменіт головний і практично єдиний по'
родоутворювальний рудний або повсюдний
акцесорний мінерал у всіх типах порід Но'
сачівського родовища. В попередніх публіка'
ціях, наскільки нам відомо, наводився всього
один хімічний аналіз ільменіту з руд цього ро'
9 10 11 12 13 14 15 16
1602/287,5 1602/187,7 1602/187,7 2004/185,4 2004/185,4 1703/116 2004/433 2004/350,7
0,01
52,78
—
46,97
—
0,05
—
—
—
0,06
0,48
0,28
—
100,64
97,89
1,01
1,05
—
—
0,05
—
52,42
0,01
46,24
1,26
—
—
—
0,01
—
0,36
0,35
0,03
100,68
96,83
0,77
1,30
1,18
0,01
—
0,03
51,13
—
45,21
2,63
0,03
—
—
—
—
0,59
0,11
0,05
99,78
95,80
1,26
0,41
2,51
—
0,03
0,01
52,07
0,03
47,19
—
0,12
—
0,01
—
—
0,22
0,10
0,02
99,75
99,03
0,45
0,35
—
0,04
0,12
1,88
53,03
0,31
26,23
—
0,13
—
—
—
0,07
0,39
0,64
1,15
83,82
—
—
—
—
—
—
—
51,96
0,04
45,99
0,87
—
—
—
0,02
0,02
0,36
0,69
0,01
99,97
96,61
0,77
2,57
—
0,06
—
0,04
53,08
0,05
44,90
—
0,06
—
0,07
0,03
0,07
0,52
1,61
0,03
100,47
92,90
1,07
5,94
—
0,07
0,05
0,08
51,41
0,05
46,04
0,79
0,09
—
—
—
—
0,62
0,14
0,19
99,39
97,26
1,31
0,53
0,74
0,07
0,09
ортопіроксені); 12, 13 — частково змінений ільменіт (ан. 12) та продукти його заміщення (ан. 13) з рудоносного габ'
мінералів виконано в Аналітичному центрі НАН України на мікроаналізаторі Superprobe JXA'8200 В.Б. Соболевим,
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
68 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
довища [10]. У цій статті ми використовуємо
результати мікрозондового аналізу ільменітів з
17 зразків різних порід (рудних і малорудних
норитів, норито'троктолітів).
Як відзначено вище, ільменіт у рудних
різновидах норитів є більш ідіоморфним сто'
совно інших мінералів (рис. 3, 5), тоді як в без'
рудних породах він переважно розташовується
в інтерстиціях між крупнішими зернами силі'
катів. Виявлено певні особливості хімізму іль'
менітів, серед яких головними є такі: 1) у бага'
тих на ільменіт норитах цей мінерал є більш
магнезіальним (до 2,0 % MgO), ніж у звичай'
них породах (габроноритах, норито'трок'
толітах) (табл. 2), у таких дещо збагачених
магнієм ільменітах більше хрому (до 0,23 %
Cr2O3); 2) вміст магнію в ільменіті загалом, за
винятком двох зразків, позитивно корелює з
магнезіальністю піроксенів (рис. 9), від такої
залежності відхилюються акцесорний ільменіт
(низькомагнезіальний, майже стехіометрич'
ний) з відзначеного вище меланократового
ультрамафіту (рис. 8) та безрудного габроно'
риту (1,02 % TiO2) (рис. 9; табл. 1, ан. 20); 3) у
всіх породах незмінений ільменіт оптично го'
могенний і майже не містить гематитового мі'
налу (або розрахований його вміст зовсім нез'
начний — перші відсотки) (табл. 2; рис. 10); в
ільменітах нерідко навіть розраховується над'
стехіометричний TiO2, що в деяких випадках
пов’язано з вторинними змінами мінералу
(інколи доходить до його заміщення брукіт'
анатазовим агрегатом або навіть рутилом)
(рис. 5); 4) ільменіти відзначаються помірним
вмістом ванадію (0,28—0,35 % V2O5, за даними
хімічних аналізів трьох концентратів; в деяких
зернах, за даними мікрозондового аналізу, ва'
надію трохи більше — 0,4—0,6 % V2O5) і низь'
ким — ніобію (за даними мікрозондового
аналізу — від "не виявлено", рідко (два визна'
чення) до 0,076 % Nb2O5); 5) низький вміст
марганцю — 0,1—0,6 % MnO — його менше у
збагачених магнієм різновидах.
Крім того, в ільменітах з рудних норитів
включення апатиту трапляються досить рідко
в порівнянні з ільменітами з інших родовищ
Українського щита (УЩ) (Федорівка, Стреми'
город, Володарське), що дає змогу отримати
досить чистий щодо фосфору (0,012—0,015 %
Р2О5) технологічний концентрат. Як відзнача'
лося вище, в рудних норитах досить мало апа'
титу і він кристалізується частіше відокремле'
но від ільменіту, хоча зростки цих мінералів
спостерігаються часто. Проте в Носачівському
родовищі в цілому не існує чіткої кореляції
між вмістом фосфору та титану, швидше нав'
паки (рис. 11).
Не зовсім зрозумілою є природа процесу
заміщення ільменіту оксидами титану (рутил,
анатаз) в тих породах, де ортопіроксен зали'
шається досить свіжим. Можливо, ільменіти,
подібні за складом до носачівських, є не дуже
стійкими і навіть за умов незначних вторин'
них процесів зазнають змін типу розпаду з
виділенням фаз ТіО2.
Апатит є акцесорним мінералом всіх габ'
роїдів, а в їхніх олівінових різновидах стає
породоутворювальним (до 5—8 %). Загалом,
апатит утворює дрібні (менше 1, частіше
0,2—0,5 мм) виділення у вигляді короткоприз'
матичних субідіоморфних кристаликів, інко'
ли трапляються його видовжені стовпчасті
кристали, а також овалоподібні або з нерівни'
ми контурами зерна.
Апатит, як відзначено вище, в безрудних і
малорудних габроїдах має тенденцію крис'
талізуватися дещо пізніше темноколірних
силікатів і ільменіту, нерідко тяжіє до інтер'
стиційного кварцу, калішпату та гранофіру
(рис. 2), хоча може бути присутнім як вклю'
чення дрібних кристаликів у всіх силікатах
(рис. 7), інколи в ільменіті. Тобто кристалі'
зація апатиту відбувається на всіх етапах фор'
мування родовища (камерної диференціації
інтрузії), проте його концентрування (до руд'
ного рівня) трохи відстає від масової кумуляції
Рис. 9. Залежність вмісту MgO в ільменітах та ортопі'
роксенах (1), ільменітах і клінопіроксенах (2 ), що
співіснують, із рудних та рудоносних габроїдів Но'
сачівського родовища; із меланократового ультрама'
фіту (3) та безрудного габронориту (4 ) (табл. 1, ан. 20)
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 69
ільменіту і припадає на дещо пізніший етап. У
наших попередніх публікаціях [4, 5] вказано,
що така послідовність ільменітової та апатито'
вої мінералізації особливо чітко виражена в
Давидківському і Стремигородському, частко'
во в Федорівському родовищах, які знаходять'
ся в межах Коростенського плутону. В цих
родовищах найвищі концентрації апатиту
приурочені до середніх інтервалів розшарова'
них серій, тоді як сильно збагачені ільменітом
кумулятивні поклади — до нижньої частини
цих розрізів.
За результатами 11 мікрозондових аналізів
виявлено такі особливості хімічного складу
апатиту: 1) його належність до високофторис'
тих різновидів — вміст фтору становить 2,92—
3,66, частіше більше 3,1—3,3 мас. %; 2) віднос'
но невисокий вміст рідкісноземельних еле'
ментів (РЗЕ) (зрідка перевищує 0,6—0,7 %
TR2O3, частіше 0,4—0,6), серед яких переважає
церій і церієва група (La, Ce, Nd), а вміст ітрію
не перевищує 0,07—0,08, частіше 0,02—0,05 %
Y2O3); інші лантаноїди (Pr, Sm, Gd) визначені
в незначній кількості (зрідка до 0,04—0,06 %),
часто на рівні 0,01 % або й зовсім не фіксують'
ся; 3) невисокий вміст стронцію — 0,02—0,09,
частіше 0,04—0,05 %; 4) уран і торій в біль'
шості випадків не фіксуються (0,00 %), спора'
дично їх вміст становить 0,02—0,03 %, в одно'
му з апатитів з максимальним вмістом РЗЕ
(0,8 % TR2O3) було виявлено 0,06 % ThO2.
Наявних даних недостатньо для визначення
якихось конкретних закономірностей або за'
лежності хімізму апатиту від типу вмісних
порід. Проте можна зробити деякі попередні
висновки щодо цього (зважаючи на недостат'
ню точність мікрозондового аналізу за умов
таких невисоких значень концентрації РЗЕ та
торію в досліджуваних апатитах): вміст РЗЕ в
Рис. 11. Співвідношення вмісту ТіО2 і Р2О5 в породах
Носачівського (1 ), Пенизевицького та Граби'Ме'
ленівського (2), Федорівського та Стремигородського
(3) і норвезьких (4 ) (пров. Рогаланд) родовищ та ру'
допроявів
Рис. 10. Співвідношення FeTiO3—
Fe2O3—MgTiO3 в ільменітах родовищ:
Носачівського (1), Давидківського та
Федорівського (2), Стремигородського
(3), Володарського (4), Телнес (5) та
Грейдер (6 )
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
70 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
апатитах зі збагачених цим мінералом габ'
роїдів (олівінових норитів, норито'трок'
толітів) дещо нижчий (0,34—0,43 % TR2O3),
ніж в апатитах бідних на фосфор рудних (іль'
менітових) норитів (0,69—0,78 % TR2O3). Хоча
і в таких випадках є певні відхилення (в апа'
титі одного з рудних норитів було зафіксовано
всього 0,28 % TR2O3, а в апатиті зі збагаченого
фосфором (1,50 % Р2О5) нориту — 0,63 %
TR2O3. Найвищий вміст РЗЕ (0,78 % TR2O3) і
торію (0,06 % ThO2) виявлено в апатиті з нори'
ту з високим вмістом ільменіту (11,84 % ТіО2)
і низьким — фосфору (0,43 % Р2О5). В той же
час в апатиті із меланократового ультрамафі'
ту, в якому виявлено чевкініт і який характе'
ризується вкрай низьким вмістом фосфору
(0,12 % Р2О5) та титану (0,17 % ТіО2), вміст
РЗЕ виявився досить помірним (0,54 %
TR2O3), якщо зважити на те, що цей апатит
асоціює з таким рідкісноземельним мінера'
лом, як чевкініт.
Щодо складу (спектра) РЗЕ, то, як відзнача'
лося вище, серед них різко переважає церієва
підгрупа, а церій складає в середньому 40 %
(35—53 %) від їхньої загальної суми. Лантану і
неодиму в апатитах приблизно однакова
кількість, хоча останнього переважно дещо
більше. Разом вони складають ~50 %, а з
церієм — ~90 % від суми лантаноїдів.
Отже, РЗЕ в апатитах із габроїдів Носачівсь'
кого родовища характеризуються істотно
церієвим спектром. Це разом з іншими міне'
ралогічними та петрологічними особливостя'
ми, розглянутими нижче, свідчить про значну
диференційованість магматичних порід цього
родовища. Звичайно, для повної характерис'
тики РЗЕ в апатиті та породах необхідні пре'
цизійні аналітичні дані. Автори сподіваються
найближчим часом отримати результати
аналізів ICP�MS.
Піроксени, особливо клінопіроксени, через
значну варіабельність хімічного складу є до'
сить інформативними мінералами щодо умов
формування вмісних порід. Вище коротко
розглянуто структурні взаємовідношення
піроксенів з іншими породоутворювальними
мінералами і зазначено, що майже у всіх по'
родах наявні орто' і клінопіроксени. Останні
не були виявлені під час мікрозондових
досліджень полірованих зразків порід тільки
№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Мінерал Opx Cpx Opx Cpx Opx Cpx Opx Cpx Opx Cpx
Номер
зразка
1602/106,7 2004/421,7 1703/145 1602/70,5 1602/187,7
SiO2
TiO2
Al2O3
Cr2O3
FeО
MnO
NiO
ZnO
MgO
CaO
Na2O
K2O
P2O5
Сума
Wo
En
Fs
51,03
0,24
0,37
0,04
30,29
0,52
0,05
—
16,45
1,10
0,04
0,01
0,01
100,14
2,00
48,00
50,00
52,09
0,29
0,77
0,10
13,78
0,21
—
—
12,18
21,02
0,23
—
0,02
100,69
43,00
35,00
22,00
52,71
0,16
0,60
0,13
12,25
0,20
0,01
—
12,88
21,27
0,17
0,01
0,02
100,41
43,63
36,77
19,61
52,45
0,18
0,45
0,02
27,14
0,45
—
0,10
18,95
1,61
0,03
0,02
—
101,39
3,28
53,62
43,09
52,25
0,28
0,83
0,06
11,85
0,18
—
—
12,79
21,41
0,16
—
—
99,81
44,20
36,70
19,01
53,64
0,20
0,32
0,03
29,02
0,46
—
0,10
17,51
1,03
0,01
—
0,01
102,34
2,15
50,71
47,14
54,23
0,33
0,75
0,02
11,95
0,23
0,01
0,11
13,00
21,60
0,17
0,01
0,06
102,46
44,06
36,89
19,03
51,16
0,09
0,31
—
34,08
0,53
0,04
—
13,95
1,00
0,02
0,01
0,02
101,22
2,13
41,28
56,59
51,19
0,17
0,61
—
15,47
0,25
0,01
—
10,97
21,01
0,18
0,03
0,02
99,92
43,45
31,58
24,97
49,55
0,11
0,27
0,03
38,88
0,65
—
—
10,38
0,82
0,06
—
—
100,75
1,80
31,66
66,54
50,73
0,10
0,55
0,05
20,29
0,35
—
—
8,30
19,70
0,17
—
0,04
100,28
41,84
24,51
33,64
Таблиця 3. Результати мікрозондового аналізу піроксенів з габроїдів Носачівського родовища
П р и м і т к а. 1—7 — орто' та клінопіроксени з рудних габроноритів (ан. 3 — включення клінопіроксену в ільменіті);
збагачених апатитом олівінових габроїдів; 23 — ортопіроксен з меланократового ультрамафіту. Більшість аналізів
частково (ан. 16, 17) — в ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України на аналізаторі GEOL'65 І.М. Бондаренком.
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 71
в меланократовому ультрамафіті (св. 2004,
гл. 350,7 м) та збагаченому апатитом норито'
троктоліті (св. 1803, гл. 116 м). Ортопіроксен у
всіх типах габроїдів переважає над клінопірок'
сеном. Обидва ці мінерали є твердими розчи'
нами зі структурами розпаду: у всіх ортопірок'
сенах є ексолюційні виділення клінопірок'
сенів, а в клінопіроксенах — ортопіроксену.
При цьому, як свідчать результати мікрозон'
дового аналізу, хімічний склад ексолюційних
включень і самостійних виділень одноймен'
них мінералів практично однаковий. В табл. 3
і на діаграмах (рис. 12) наведені результати
аналізу власне матриці піроксенів. Їхній пер'
винний склад (до розпаду твердих розчинів),
як показують спостереження в шліфах і зоб'
раження у відбитих електронах під час мік'
розондових досліджень (рис. 4, 5), відрізнявся
на 5—10 % від матричного (за кількістю ексо'
люційних включень). Як показують результа'
ти цих досліджень, матриця ортопіроксенів
належить до гіперстену, а клінопіроксену — до
висококальцієвих авгітів і фероавгітів, а
найбільш магнезіальні їхні різновиди розта'
шовуються на діаграмі Хесса біля салітового
поля. Лише деякі піроксени з безрудних і ма'
лорудних норитів або габроноритів, судячи з
кількості ексолюційних виділень (рис. 6), мо'
жуть бути інвертованими піжонітами. Як вид'
но з діаграми Хесса (рис. 12), клінопіроксени з
габроїдів Носачівського родовища займають
верхнє центральне праве поле і в цілому відок'
ремлюються від основного поля клінопірок'
сенів з основних порід анортозит'рапаківігра'
нітних плутонів, хоча у лівій частині діаграми
є перекриття цих полів (рис. 12). В цілому ж
клінопіроксени з досліджуваних габроїдів на
цій діаграмі продовжують тренд (в залізистій
області) еволюції складу однойменних міне'
ралів з апатит'ільменітових родовищ, пов’яза'
них з анортозит'рапаківігранітними плутона'
ми УЩ (Давидки, Федорівка, Стремигород,
Володарське), а також з деякими анортозит'
чарнокітовими масивами інших регіонів світу
(Грейдер, Лабревіл, Сант'Урбейн тощо).
Із інших особливостей хімізму піроксенів
відзначимо такі: 1) піроксени з досліджуваних
габроїдів більш залізисті, ніж у відомих і
подібних до Носачівського зарубіжних родо'
вищах (Телнес, Грейдер, Лабревіл, Сант'Ур'
12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Opx Cpx Opx Cpx Opx Cpx Opx Cpx Opx Оpx Сpx Opx
1702/74,1 1602/287,5 1602/70,5 1602/173,5 1703/116 2004/433 2004/350,7
52,21
0,15
0,40
0,02
32,30
0,48
—
—
14,91
1,93
0,02
0,03
—
102,44
4,02
43,32
52,65
52,99
0,23
0,82
—
15,95
0,29
—
0,01
11,28
20,14
0,22
0,02
0,01
101,95
41,71
32,51
25,78
52,89
0,28
0,41
—
29,81
0,47
—
—
17,21
1,66
—
0,01
—
102,73
3,39
48,99
47,61
53,52
0,21
0,70
—
13,44
0,23
0,04
0,04
12,89
20,93
0,15
0,01
0,02
102,17
42,42
36,32
21,26
50,51
0,25
0,89
0,04
33,87
0,49
—
—
13,41
1,54
—
—
—
100,99
3,00
40,00
57,00
51,98
0,17
0,92
—
16,72
0,28
—
—
10,27
17,16
—
—
—
97,49
39,00
32,00
29,00
50,04
0,15
0,34
0,01
38,07
0,57
—
—
11,19
0,75
0,01
—
—
101,13
1,63
33,82
64,55
51,05
0,15
0,65
—
18,95
0,34
—
—
8,93
20,18
0,16
—
—
100,42
42,58
26,21
31,20
52,57
0,08
0,38
—
31,16
0,38
0,02
0,07
15,99
0,95
—
0,03
0,02
101,65
2,00
46,81
51,18
51,85
0,15
0,28
0,01
31,62
0,61
0,01
0,05
15,65
0,96
0,01
0,01
—
101,20
2,02
45,93
52,04
53,91
0,18
0,65
0,01
13,14
0,27
0,03
—
12,75
21,30
0,12
—
—
102,35
43,20
36,00
20,81
53,31
0,36
1,42
0,09
19,84
0,31
—
—
24,35
1,03
0,04
0,02
0,02
100,77
2,04
67,22
30,73
8—19 — орто' та клінопіроксени з рудоносних і малорудних габроїдів; 20—22 — орто' та клінопіроксени зі
мінералів виконано в Аналітичному центрі НАН України на мікроаналізаторі Superprobe JXA'8200 В.Б. Соболевим,
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
72 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
бейн); носачівські клінопіроксени на діаграмі
Хесса займають ті самі поля, що й однойменні
мінерали з Федорівського і Володарського, а
також частково Давидківського родовищ, хоча
мають і деякі відмінності; 2) у рудних норитах
піроксени в цілому більш магнезіальні, ніж у
безрудних і малорудних породах, включаючи і
олівінові габроїди з підвищеним вмістом апа'
титу, хоча існують і деякі відхилення, на яких
зупинимося нижче; 3) у рудних і рудоносних
(понад 5—7 % ТіО2) габроїдах встановлено чіт'
ку позитивну кореляцію між вмістом магнію в
піроксенах і ільменітах, що співіснують (в без'
рудних габроноритах акцесорний ільменіт
завжди низькомагнезіальний); 4) клінопі'
роксени, а тим більше ортопіроксени, харак'
теризуються дуже низьким вмістом титану
(0,16—0,42, частіше 0,2—0,3 % ТіО2), з огляду
на високий вміст ільменіту в породах (до того
ж, включений в ільменіті клінопіроксен має
всього 0,16 % ТіО2); за низьким вмістом тита'
ну клінопіроксени Носачівського родовища
відрізняються від клінопіроксенів із сублуж'
них габроїдів Давидківського, Федорівського,
Рис. 12. а — склад піроксенів з апатит'ільменітових родовищ: Носачівського (1), Федорівського (2), Давидківсь'
кого (3), Стремигородського (4), Володарського (5), Телнес, Грейдер, Лабревіл, Сант'Урбейн (6); б — склад
піроксенів з основних порід анортозит'рапаківігранітних плутонів, згідно з [1, 6] — 1 та [8] — 2. Тренд еволюції
хімізму піроксенів: І — лужно'базальтових магм; ІІ — толеїтових базальтів (Скергаардської інтрузії)
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 73
Стремигородського і, частково, Володарсько'
го родовищ і подібні до таких з родовищ Грей'
дер, Лабревіл, Сант'Урбейн (порід нормальної
лужності) [18]; 5) піроксени досліджуваних
порід мають і порівняно низький вміст
алюмінію (0,5—0,8 % Al2O3). Слід підкресли'
ти, що в ортопіроксені зі згадуваного вище ме'
ланократового ультрамафіту значно вищий,
ніж навіть у клінопіроксенах Носачівського
родовища, вміст титану (0,36 % ТіО2) і
алюмінію (1,42 % Al2O3), що також свідчить
про ксеногенність (неспорідненість) цієї по'
роди щодо досліджуваних рудоносних габ'
роїдів. В цьому ж ультрамафіті є і низькомаг'
незіальний акцесорний ільменіт, незважаючи
на більш магнезіальні темноколірні силікати.
Згадані вище винятки стосовно відхилення
від позитивної кореляції магнезіальності іль'
меніту та піроксенів було зафіксовано в без'
рудному нориті (ТіО2 — 1,02 %, Р2О5 — 0,92,
св. 1602, гл. 287,5 м), який залягає серед анор'
тозитів. Ймовірно, піроксени цієї породи є
більш ранніми і магнезіальними по відношен'
ню до акцесорного "залізистого" ільменіту. В
одному з норитів з підвищеним вмістом іль'
меніту (7,0 % ТіО2) останній виявився зміне'
ним (табл. 1, ан. 34; табл. 2, ан. 12, 13). В цьо'
му ж ільменіті зафіксовано 0,12 % Cr2O3, що
характерно для різновидів з підвищеним вміс'
том магнію, яким міг бути первинний ільменіт.
Таким чином, у рудоносних габроїдах крис'
талізація піроксенів і ільменіту відбувалася
більш'менш одночасно, а в багатих рудних но'
ритах ільменіт (з підвищеним вмістом Cr і Mg)
акумулювався навіть дещо раніше піроксенів.
Низький вміст титану в проаналізованих
піроксенах із габроїдів Носачівського родови'
ща є відображенням низької лужності основ'
ного розплаву (норитового складу), з якого
формувалися кумулятивні поклади ільменіто'
вих руд. Це також є, на нашу думку, однією з
причин низької апатитоносності родовища.
Відомі в межах анортозит'рапаківігранітних
плутонів УЩ ільменіт'апатитові родовища
(Стремигород, Федорівка, Давидки, Володар'
ське) пов’язані з сублужними габроїдами [4].
Олівін — характерний породоутворюваль'
ний мінерал норито'троктолітів, гіперстено'
вих троктолітів та троктолітів. Він присутній
також і в коротко описаному вище меланокра'
товому ультрамафіті. Хоча олівін і є дещо
більш раннім мінералом, ніж ортопіроксен
(часто заміщується останнім), основна його
маса кристалізується приблизно одночасно з
плагіоклазом. Структурні взаємовідношення
останнього з олівіном визначаються неодно'
значно: часто зерна олівіну мають криволіній'
ні контури, нерідко вони овалоподібні, часто
плагіоклаз і олівін ніби вклинюються один в
одного. При цьому нерідко спостерігаються як
ксеноморфні амебоподібні виділення олівіну,
так і його субідіоморфні заокруглені криста'
лики (частіше дрібні) між зернами плагіоклазу.
В крупніших (до 1—2 мм) зернах олівіну не'
рідко трапляються включення дрібних криста'
ликів апатиту або зерна ільменіту (останній
часто заокруглений і довільної форми). Тобто
олівін кристалізувався разом або навіть дещо
пізніше перших генерацій мінералів'включень.
В ультрамафіті олівін виглядає як ранній
мінерал, включений в ортопіроксені або пла'
гіоклазі.
Проаналізовано (за допомогою мікрозонду)
два олівіни з норито'троктоліту і троктоліту
та з ультрамафіту. В перших двох габроїдах
олівін досить залізистий (Fa65—68), з підвище'
ним вмістом марганцю (0,55—0,65 % MnO),
за хімічним складом подібний або ідентич'
ний олівіну з олівінових норитів Городи'
щенського масиву, але більш магнезіальний,
ніж в олівінових габро і так званих перидоти'
тах плутону [3].
Ще більш магнезіальним виявився олівін
(Fo40) в ультрамафіті. Наскільки нам відомо,
це найбільш магнезіальний олівін з порід Кор'
сунь'Новомиргородського та інших аналогіч'
них плутонів. Подібні, але трохи більш залі'
зисті олівіни відмічені в олівінових габроно'
ритах та в деяких габро'анортозитах Ризького
та Коростенського плутонів відповідно [1, 8].
Такі високомагнезіальні олівін та ортопірок'
сен в цьому ультрамафіті свідчать, як зазначе'
но вище, про незвичність цієї породи і не'
ясність умов її залягання серед норитів Но'
сачівського родовища.
Плагіоклаз є породоутворювальним мінера'
лом всіх типів порід родовища, включаючи ма'
сивні ільменітові руди. Безплагіоклазових по'
рід типу піроксенітів або мафітів не виявлено.
Плагіоклаз аналізували за допомогою мік'
розонду у всіх 17 шашках порід, частково дос'
ліджували на сканувальному мікроскопі.
Можна виділити принаймні дві генерації
плагіоклазу — більш крупнозернистий, розмі'
ром 0,5—3 мм (ранній) і дрібний (переважно
інтерстиційний). Крім того, трапляються його
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
74 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
включення в інших силікатах (піроксени, олі'
він). У крупних зернах часто спостерігаються
дрібні антипертитові вростки ортоклазу. Зо'
нальність такого плагіоклазу в шліфах чітко не
виражена.
За даними мікрозондового аналізу, ос'
новність плагіоклазу в норитах і норито'трок'
толітах змінюється в межах An39—53, частіше
An48—50. В анортозитах плагіоклаз не дослід'
жували, але, як показують розрахунки на нор'
мативний склад (табл. 1), в цих породах він до'
сить основний (An56–60). Слід відзначити, що
розрахований нормативний склад плагіоклазу
в переважній кількості порід більш основний,
ніж модальний, хімічний склад якого визначе'
ний за допомогою мікрозондового аналізу. Як
зазначено вище, серед опублікованих резуль'
татів аналізів лейкократових істотно плагіо'
клазових порід не було виявлено андезинітів,
виділених В.С. Тарасенко [10]. В такому "анде'
зиніті" нормативний плагіоклаз має номер 50
(табл. 1, ан. 43).
Найкисліший плагіоклаз (андезин — An39)
було виявлено в габронориті (табл. 1, ан. 17),
який залягає серед анортозитів в св. 1602 (на
10 м нижче рудоносних (6,86 % ТіО2) норитів).
Такий самий склад плагіоклазу (An39—40) отри'
мано і після повторного проведення мікрозон'
дового аналізу цього зразка, а також підтверд'
жено петрохімічними розрахунками.
Загалом же, виходячи з наявних результатів
мікрозондового аналізу, видно, що багаті на іль'
меніт (до 20 %) і рудні (понад 30—50 %) нори'
ти та габронорити характеризуються в цілому
більш основним плагіоклазом (An50—53), ніж
навколишні однойменні породи. Це узгоджу'
ється і з відзначеною вище більшою магне'
зіальністю піроксенів у рудних габроїдах.
Відзначимо, що в нориті з найкислішим пла'
гіоклазом (An39—40) зафіксовано і найбільш за'
лізисті піроксени (Wo2En32Fs66 i Wo42En24Fs34).
Цікаво, що в меланократовому ультрамафіті
(з найбільш магнезіальними ортопіроксеном
та олівіном) основність плагіоклазу виявилася
неочікувано низькою (An48). Крім того, в цьо'
му плагіоклазі за допомогою мікрозондового
аналізу зафіксовано 0,12 % ВаО і 0,08 — SrO. В
плагіоклазах з інших порід цього родовища
вміст барію набагато нижчий (0,003—0,08 %,
часто не фіксувався). Досить низький і вміст
стронцію (від 0,00 до 0,08 %, в одному ви'
падку — 0,15). Вміст ортоклазового міналу в
проаналізованих плагіоклазах (однорідних у
відбитих електронах) становить 1,3—5,0 % (до
0,86 % K2О) без помітної залежності від вмісту
анортитового міналу.
В цілому, можна відзначити, що основ'
ність плагіоклазу позитивно корелює з маг'
незіальністю піроксенів. Проте в породах Но'
сачівського родовища загалом понижена ос'
новність плагіоклазу. Як показують останні
хімічні аналізи порід, в цьому масиві наявні
андезиніти.
Ортоклаз в незначній кількості (до 5 %) є
практично у всіх різновидах досліджуваних
габроїдів. Він виділяється у чотирьох формах:
1) порівняно крупні (до 0,5 мм) зерна інтер'
стиційного характеру; 2) антипертити в пла'
гіоклазі; 3) гранофірові зростання з кварцом;
4) виповнення типу облямівок між деякими
мінералами (наприклад, між плагіоклазом і
ортопіроксеном). Остання форма спостері'
гається рідко і була виявлена під час мікро'
зондових досліджень. Проаналізовано всього
шість зразків ортоклазів.
В шліфах ортоклаз виглядає оптично гомо'
генним, хіба що інколи в них трапляються
субмікроскопічні пертитові виділення. Як по'
казують результати мікрозондування, в чо'
тирьох із шести аналізах розрахований вміст
альбітового міналу в ортоклазах незначний і
становить 2,8—6,6 %, а в двох з них — 11—12.
Як це можна було очікувати, в зразку (св. 1602,
гл. 187,7 м) з найменш основним плагіоклазом
(Аn39) виявився також і збагачений альбітовим
міналом (11 %) ортоклаз. Проте так само зба'
гачений натрієм (12 % Аb) ортоклаз було за'
фіксовано і в габронориті (св. 1602, гл. 79,5 м)
з більш основним плагіоклазом (Аn52 — за да'
ними аналізу і Аn54 — за розрахунками за
хімічним аналізом породи). Останні два пара'
генезиси свідчать, очевидно, про високу тем'
пературу формування порід. Проте вміст
анортитового міналу в проаналізованих орто'
клазах виявився досить низьким — 0,7—0,8 %
на відміну від опублікованих результатів хі'
мічних аналізів калішпатів з подібних порід в
анортозит'рапаківігранітних плутонах [1].
Водночас ортоклази характеризуються підви'
щеною концентрацією барію (0,26—1,11 %
ВаО). Максимальний вміст ВаО виявився
у збагаченому апатитом норито'троктоліті
(1,11 % ВаО) і рудному ільменітовому габро'
нориті (1,08 % ВаО).
Як згадувалося вище, ортоклазвмісні нори'
ти та габронорити Носачівського родовища за
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 3 75
мінеральним та хімічним складом подібні або
аналогічні йотунітам пров. Рогаланд в Нор'
вегії з всесвітньо відомим і подібним до Но'
сачівського ільменітовим родовищем Телнес.
Слюди біотит�флогопітового ряду є друго'
рядними мінералами досліджуваних габроїдів,
проте вони спостерігаються майже у всіх
шліфах. Зазвичай слюди мають коричнювато'
червонувате забарвлення з різною інтен'
сивністю плеохроїзму. Найчастіше вони роз'
виваються навколо зерен ільменіту, інколи
піроксенів. Є також і самостійні виділення
слюд інтерстиційного характеру. В описаному
вище ультрамафіті флогопіт часто виділяється
в ортопіроксені як мікроскопічні пластинки'
острівки (включення) з зазубреними контура'
ми, іноді в зростках з плагіоклазом або іль'
менітом. В одному з таких зростків було вияв'
лено і проаналізовано чевкініт.
Мікрозондом проаналізовано п’ять зразків
слюд, а сканувальним мікроскопом — два.
Навіть вже ця статистично незначна кількість
результатів дозволяє зробити деякі висновки,
які узгоджуються з попередніми щодо виявле'
них закономірностей у зміні хімізму мінералів:
магнезіальність слюд (Mg#) позитивно коре'
лює з магнезіальністю піроксенів. Найбільш
магнезіальний (88 %) флогопіт зафіксовано в
ультрамафіті, а найбільш залізистий (Mg# =
= 55,6 %, тобто біотит) — в габронориті
(св. 1602, гл. 187,7 м) з найбільш залізистими
піроксенами (табл. 3, ан. 10, 11). В даній статті
ми дотримувалися класифікації слюд, запро'
понованої у довіднику У.А. Дира зі співавто'
рами (1966); межа між флогопітом і біоти'
том проводиться за їхньою магнезіальністю:
>67 % — флогопіт, <67 — біотит. Інші слюди
характеризуються проміжними значеннями
магнезіальності (64—82 %). При цьому в руд'
ному нориті (св. 2004, гл. 421,7 м) флогопіт вия'
вився більш магнезіальним (82 %), ніж в інших
габроїдах, зокрема в збагаченому апатитом ор'
топіроксеновому троктоліті (Mg # 64 %). У без'
рудному габронориті, який залягає серед анор'
тозитів (св. 1602, гл. 287,7 м), магнезіальність
флогопіту має проміжне значення (72 %).
З інших особливостей хімізму досліджува'
них слюд відзначимо: 1) підвищений вміст ти'
тану (до 4,88 — ТіО2 в біотиті), але не настіль'
ки, наскільки можна було б очікувати через
високу титанистість порід (у флогопіті, який
розвивався навколо ільменіту, всього 1,87 %
ТіО2); 2) значний вміст фтору (0,92—2,27 %);
3) підвищений вміст барію (до 0,9 % ВаО),
вірогідно, що барію більше у флогопітах, зба'
гачених на фтор; 4) загалом невисока глино'
земістість слюд — 12—13 % Al2O3.
Акцесорні мінерали представлені сульфіда'
ми, сульфоарсенідами, цирконом, чевкінітом,
рутилом (останній нерідко утворює псевдо'
морфози по ільменіту). Сульфіди та сульфоар'
сеніди в незначній кількості (до 0,5—1 %) на'
явні у всіх типах порід, як це видно за вмістом
в них сірки (табл. 1). Інколи їх трохи більше
в рудних габроноритах, а також у змінених
габроїдах. В аншліфах діагностовані пірит,
піротин, пентландит, халькопірит, сфалерит,
кобальтин, мілерит. Інколи трапляється вклю'
чення в ільменіті характерної тріади сульфі'
дів — піротин + пентландит + халькопірит.
Проте в цілому серед сульфідів нікелеві різ'
новиди зафіксовані порівняно рідко. За до'
помогою мікрозонду проаналізовано пірит,
піротин, халькопірит, кобальтин. У піротині
вміст нікелю становить 0,8—1,0 %, в кобаль'
тині — 4,06, халькопіриті — 6,06 %. Вміст ко'
бальту в кобальтині (сульфоарсеніді) становить
28—29 %, в халькопіриті — 2,97. В сфалериті
фіксується незначний вміст кадмію (0,01 %).
Циркон є характерним акцесорним мінера'
лом досліджуваних габроїдів. Навіть у неве'
ликих (до 100—200 г), розділених у важких
рідинах протолочних пробах цей мінерал при'
сутній у значній кількості у вигляді дрібних
кристаликів у важкій неелектромагнітній фрак'
ції разом з апатитом. В одній із шашок рудно'
го нориту (табл. 1, ан. 7) під час мікрозондових
досліджень було зафіксовано кристалик цирко'
ну, в якому визначено вміст таких елементів, %:
ZrO2 — 59,56; HfO2 — 0,86; Y2O3 — 0,22; ThO2 —
0,28; U3O5 — 0,14 (аналітик І.М. Бондаренко,
ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України).
Чевкініт — рідкісноземельний титаносилі'
кат, виявлений в істотно ортопіроксеновому
ультрамафіті (розглянутий вище) під час мікро'
зондового дослідження (рис. 8). В мінералі за
різними програмами розраховано, %: La2O3 —
7,8; Ce2O3 — 17,3; Pr2O3 — 1,67; Nd2O3 — 7,8;
Sm2O3 — 1,0; Gd2O3 — 0,28; Y2O3 — 0,29;
Th2O3 — 1,7; UO2 — 0,02; TiO2 — 20,2; SiO2 —
20,8; CaO — 6,3; MgO — 1,1; FeO — 1,7;
Al2O3 — 4,3; ZrO2 — 1,6; HfO2 — 0,09; за допо'
могою спектрального методу аналізу зафіксо'
вано також хром.
Як згадувалося вище, знахідки чевкініту мож'
на очікувати і в інших породах Носачівського
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
76 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
родовища та Корсунь'Новомиргородського
плутону в цілому. Чевкініт в асоціації з ортитом
є характерним мінералом сієнітів південної ок'
раїни цього плутону (район Великої Виски) [5].
Обговорення результатів досліджень та деякі
петрогенетичні висновки. Носачівське родови'
ще за мінеральним складом має найбільшу
подібність з відомим ільменітовим (без магне'
титу або з його незначним вмістом) родови'
щем Телнес у Норвегії (пров. Рогаланд), а та'
кож з рудопроявами Пенизевичі та Граби'Ме'
ленівські в Коростенському плутоні (рис. 11;
табл. 1). В рудопрояві Пенизевичі піроксени та
ільменіт майже ідентичні за хімічним складом
однойменним мінералам з порід Носачівсько'
го родовища (Митрохин, Митрохина, 2007).
Разом з тим Носачівське родовище за речо'
винним складом значно відрізняється від ро'
довища Телнес. В останньому дуже низький
вміст апатиту і немає олівінових габроїдів, зба'
гачених апатитом, типу ортопіроксенових
троктолітів та норито'троктолітів у Носачів'
ському родовищі. Разом з тим у пров. Рога'
ланд є також ільменіт'апатитові рудопрояви за
загального переважання істотно ільменітових
[20]. Крім того, в центральній верхній розша'
рованій серії родовища Телнес з’являється
олівін [16]. В Носачівському родовищі іль'
меніт має низький вміст або й зовсім позбав'
лений гематитового міналу, тоді як в ільме'
нітах родовища Телнес його 11—15 %, а Грей'
дер — 21—34. У цих двох родовищах присутні
більш магнезіальні, ніж в Носачівському, пі'
роксени (ортопіроксен — в Телнес і два пірок'
сени — в Грейдер, рис. 12), а також в цілому
більш збагачені магнієм ільменіти (рис. 10).
Інші відомі в межах анортозит'рапаківігра'
нітних плутонів УЩ фосфор'титанові родо'
вища (Федорівка, Стремигород, Давидки,
Володарське тощо) відрізняються від Носа'
чівського більшим вмістом апатиту, наявністю
титаномагнетиту та титанистого авгіту або де'
що збагаченого титаном фероавгіту (Володар'
ське). Загалом габроїди цих родовищ мають
сублужний характер, тоді як у Носачівському
вони нормальні за лужністю.
Можна припустити, що потенційно рудо'
носні вихідні розплави Носачівського родови'
ща мали склад типу йотунітів (як це прий'
мається для пров. Рогаланд [16, 20]), які ево'
люціонували подібно до толеїтових базальтів
за феннерівським трендом (з накопиченням
заліза і титану), тоді як сублужні розплави з
інших родовищ УЩ були більш збагачені лет'
кими компонентами і кристалізувалися за де'
що підвищеної фугітивності кисню з утворен'
ням титаномагнетиту (але, очевидно, також за
феннерівським або близьким до нього трен'
дом). Крім того, в таких підвищеної лужності
розплавах значна частина титану "зв’язува'
лась" у піроксенах (титанистих авгітах, тита'
нистих фероавгітах), тоді як в магмах нор'
мальної лужності кристалізувались переважно
ортопіроксени і в підпорядкованій кількості —
бідні на титан клінопіроксени, а основна маса
титану нагромаджувалась в його оксидах (у
Носачівському та Телнеському родовищах
майже виключно в ільменіті).
У Носачівському родовищі проявлені як
ритмічна, так і прихована ("мінералогічна")
розшарованість. Проте на даний час, користу'
ючись тільки матеріалами буріння, важко або
не завжди вдається узгодити та ідентифікувати
конкретні горизонти'шари в розшарованих се'
ріях. Виходячи з наведених даних можна лише
стверджувати, що рудні ільменітові габронори'
ти утворилися дещо раніше, ніж безрудні та ма'
лорудні, що їх оточують. Можна також з пев'
ною ймовірністю припускати, що збагачені
апатитом олівінові габроїди є дещо пізнішими,
ніж рудні ільменітові габронорити. При цьому,
правда, виникають деякі проблеми у поясненні
пізнішої появи олівінових габроїдів після
кварцмодальних рудних і безрудних норитів (в
них, як відзначено вище, практично завжди є
кварц і гранофір). Проте в розшарованих габ'
роїдних інтрузіях олівін є кумулусною фазою
на ранніх і пізніх етапах їх формування [12].
Рудні габроїди Носачівського родовища,
безумовно, є магматичними утвореннями
(В.С. Тарасенко [10, 11] вважав рудну мінера'
лізацію метасоматичною). Низкою дослідни'
ків розроблялися гіпотези і моделі лікваційно'
го походження багатих апатит'ільменітових та
апатит'магнетитових руд. Експериментально
було доведено можливість існування апатито'
вих та магнетитових лікватів за температури
близько 1400 °C і атмосферного тиску 1 атм
[19]. При цьому кількісне співвідношення
магнетиту і апатиту становило приблизно 2 : 1.
Проте в інших експериментах [17] за умов,
наближених до природних, не було отримано
високотитанових лікватів складу так званих
нельсонітів, подібних до багатих руд родовищ
Телнес та Носачівського. Було показано, що
ільменіт (а також апатит) буде осаджуватись з
ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ НОСАЧІВСЬКОГО АПАТИТ�ІЛЬМЕНІТОВОГО РОДОВИЩА
розплаву значно раніше, ще до досягнення та'
кої концентрації, тобто може утворювати ку'
мулятивні поклади в процесі кристалізаційно'
го фракціонування розплаву в магматичній
камері, в якій відбуваються також конвекційні
явища [12]. Температури субсолідусних пе'
ретворень досліджуваних піроксенів (розпаду
твердих розчинів) оцінюються за складом мат'
ричних клінопіроксенів у 700—800 і до 900—
950 °C за відомими термометрами Д. Ліндслі
та Б.Г. Яковлєва відповідно. Очевидно, пер'
винні (до розпаду твердих розчинів) піроксени
кристалізувалися за температури не нижче
900—1000 °С. Кристалізація досліджуваних габ'
роїдів відбувалася за відновних умов, фугітив'
ність кисню була, очевидно, нижчою, ніж для
системи з буфером кварц — фаяліт — магне'
тит. Про це свідчать відсутність в цих габроїдах
магнетиту, низький до повної відсутності вміст
гематитового міналу в ільменіті, а також, голов'
ним чином, наявність графіту. Останній трап'
ляється досить часто в габроїдах Носачівсько'
го родовища і відзначається в основних поро'
дах Корсунь'Новомиргородського плутону [2].
Крім викладених мінералогічних, є також
геологічні відомості, на підставі яких можна
переконливо вважати, що габроїди Носачівсь'
кого зокрема і Корсунь'Новомиргородського
плутону в цілому формувалися як за низької
фугітивності кисню, так і за умов абісальної
фації (~10 км або й глибше). Принаймні цей
плутон зазнав значно глибшої ерозії, ніж Ко'
ростенський. В Корсунь'Новомиргородсько'
му плутоні відсутні (або не виявлені і не опи'
сані) гіпабісальні порфірові інтрузії та дайки
споріднених з повнокристалічними порід
(габро'діабазів, граніт'порфірів), як це влас'
тиво для Коростенського. Так, в монографії
Ю.В. Кононова [3] в межах плутону відзнача'
ється лише одна дайка під назвою діабазового
порфіриту (в районі М. Смілянки). Насправді
ж порода цієї дайки за хімічним складом
відповідає або наближається до кварцового
монцоніту. Для порівняння наведемо вміст го'
ловних оксидів у кварцовому монцоніті (1)
плутону і цієї дайки (2) відповідно, %: 1) SiO2 —
58,73; Na2O — 3,04; K2O — 3,63; 2) SiO2 —
58,16; Na2O — 2,38; K2O — 3,21. Кварцові мон'
цоніти і сієніти вважаються дещо пізнішими,
ніж габроїди, диференціатами плутону. Тобто
в Корсунь'Новомиргородському плутоні дос'
товірно не виявлено гіпабісальних порід ос'
новного (і, ймовірно, кислого) складу.
Абісальними умовами формування розгля'
нутих габроїдів, включаючи їхні рудні різно'
види, пояснюються відзначені вище відмін'
ності складу їхніх мінералів (підвищена за'
лізистість піроксенів, олівінів, низький вміст
або відсутність гематитового міналу в ільме'
ніті, відсутність титаномагнетиту, висока на'
сиченість фтором апатиту та підвищений
вміст фтору в флогопіт'біотитах), які відрізня'
ють їх від інших фосфор'титанових родовищ
(очевидно, менш еродованих) [4].
Можливо, що значним ерозійним зрізом
Корсунь'Новомиргородського плутону в ці'
лому пояснюється і суттєво ільменітова міне'
ралізація Носачівського родовища. Виходячи
з наявності збагачених апатитом (до 5—8 %)
олівінових габроїдів у розглянутому родовищі
та в інших масивах основних порід плутону [3]
(табл. 1), можна також очікувати, що в окре'
мих ділянках вони будуть мати значно біль'
ший масштаб розвитку (до рівня фосфор'ти'
танових родовищ типу Володарського в Пів'
денно'Кальчицькому масиві).
Є переконливі підстави вважати, що Носа'
чівське родовище багатих ільменітових руд не
є єдиним в межах Корсунь'Новомиргородсь'
кого плутону.
ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2009. 31, № 2 77
1. Великославинский Д.А., Биркис А.П., Богатиков О.А. и др. Анортозит'рапакивигранитная формация Восточно'
Европейской платформы. — Л. : Наука, 1978. — 296 с.
2. Квасница В.Н., Крочук В.М., Мельников В.С., Яценко В.Г. Кристалломорфология графита из магматических по'
род Украинского щита // Минерал. журн. — 1988. — 10, № 5. — С. 68—76.
3. Кононов Ю.В. Габрові масиви Українського щита. — Київ : Наук. думка, 1966. — 100 с.
4. Кривдік С.Г., Дубина О.В., Гуравський Т.В. Деякі мінералогічні та петрологічні особливості рудоносних (фосфор,
титан) габроїдів анортозит'рапаківігранітних плутонів Українського щита // Мінерал. журн. — 2008. — 30,
№ 4. — С. 41—57.
5. Кривдик С.Г., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. — Киев : Наук. думка, 1990. — 408 с.
6. Личак И.Л. Петрология Коростенского плутона. — Киев : Наук. думка, 1983. — 248 с.
7. Металлические и неметаллические полезные ископаемые. Т. 1. Металлические полезные ископаемые /
Д.С. Гурский, К.Е. Есипчук, В.И. Калинин и др. — Киев'Львов: Центр Европы, 2005. — 785 с.
8. Митрохін О.В. Петрологія габро'анортозитових масивів Коростенського плутону : Автореф. дис. … канд. геол.
наук. — Київ, 2001. — 16 с.
С.Г. КРИВДІК, Т.В. ГУРАВСЬКИЙ, О.В. ДУБИНА та ін.
78 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2009. 31, No 3
9. Митрохін О.В., Зінченко О.В. Мегакристи високоглиноземистих ортопіроксенів в базитах Коростенського плу'
тону та їх петрогенетичне значення // Актуальні проблеми геології України : Зб. матеріалів наук. конф.
(23—24 трав. 2001, Київ). — К., 2001. — С. 28.
10. Тарасенко В.С. Богатые титановые руды в габбро'анортозитовых массивах Украинского щита // Изв. АН
СССР. Сер. геол. — 1990. — № 8. — С. 35—44.
11. Тарасенко В.С. Минерально'сырьевая база титановых руд Украины // Геол. журн. — 1992. — № 5. — С. 92—103.
12. Уэйджер Л., Браун Г. Расслоенные изверженные породы. — М. : Мир, 1970. — 551 с.
13. Царовский И.Д., Кравченко Г.Л., Демьяненко В.В. Феррогортонолитовые казанскиты Приазовья — новый для
Украины тип интрузивных пород // Докл. АН УССР. Сер. Б. — 1990. — № 10. — С. 29—34.
14. Царовский И.Д., Кравченко Г.Л. Эволюция минерального состава габброидов и сиенитов Южно'Кальчикского
массива (Приазовье) // Геол. журн. — 1992. — № 2. — С. 15—26.
15. Шумлянський Л.В. Варіації хімічного складу силікатних мінералів та апатиту Федорівського апатит'ільменіто'
вого родовища (Коростенський плутон) // Мінерал. журн. — 2007. — 29, № 1. — С. 5—22.
16. Charlier B. Petrogenesis of magmatic iron'titanium deposits associated with Proterozoic massif'type anorthosites //
Univ. de Liege, 2007. — 165 p.
17. Lindsley D.H. Do Fe'Ti'oxide magmatic exist? Geology : Yes; Experiments : No! // Ilmenite deposits and their geolo'
gical environment: NGU. Spec. publ. — 2003. — No 9. — P. 34—35.
18. Owens B.E., Dymek R.F. Fe'Ti'P'rich rocks and massif anorthosite : problems of interpretation illustrated from the
Labrieville and St'Urbain plutons, Quebec // Can. Miner. — 1992. — 30. — P. 163—190.
19. Philpotts A.R. Origin of certain iron'titanium oxide and apatite rocks // Econ. Geol. — 1967. 62, No 3. — P. 303—315.
20. The Rogaland intrusive massifs — an excursion guide // Norg. Geol. Unders. Rep. — 2001.029. — 139 p.
Ін'т геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 25.03.2009
ім. М.П. Семененка НАН України, Київ
Дочірнє підпр. "Центрукргеологія", Черкаси
РЕЗЮМЕ. Носачевское апатит'ильменитовое месторождение находится в центральной части Корсунь'Ново'
миргородского плутона и связано с габброидами, среди которых преобладают рудоносные и рудные нориты и
габбронориты. Подчиненное значение имеют оливиновые нориты и гиперстеновые троктолиты. Для месторож'
дения характерны богатые ильменитом руды со сравнительно низким содержанием (1,5—4 %) апатита. Несколь'
ко повышено содержание (5—8 %) апатита в троктолитах. В рудных габброидах вовсе отсутствует магнетит, а в
ильмените практически нет (или очень мало) гематитового минала. Ильменитовые руды образовались в процес'
се кристаллизационного фракционирования, то есть являются кумулятами. В богатых рудах ильменит как ран'
ний минерал характеризуется несколько повышенным содержанием магния (до 2,0 % MgO), ванадия (до 0,4 %
V2O5) и хрома (до 0,23 % Cr2O3), а в бедных рудах и вмещающих породах этот минерал имеет близкий к сте'
хиометрическому состав (низкое содержание Mg, Cr, Fe3+). Апатит принадлежит к фтористой разновидности
(2,9—3,6 мас. % F) со сравнительно низким содержанием TR (Ce2O3 — до 0,33 %, Y2O3 — до 0,08) и Sr (до 0,08 %).
Ортопироксены представлены гиперстеном и феррогиперстеном, а клинопироксены — высококальциевым
авгитом и ферроавгитом. Кратко охарактеризованы другие породообразующие и акцессорные минералы: пла'
гиоклаз, калишпат, сульфиды, циркон, чевкинит. Все габброиды Носачевского месторождения отличаются от
таковых в известных месторождениях ильменита и апатита Украины и мира повышенной железистостью пирок'
сена и оливина, низким, до полного отсутствия, содержанием гематитового минала в ильмените, отсутствием
первичного магнетита. Носачевское месторождение формировалось в абиссальных условиях (массив значитель'
но эродирован) в условиях низкой фугитивности кислорода.
SUMMARY. The Nosachiv apatite'ilmenite deposit is located in the central part of the Korsun'Novomyrgorod pluton and
is related to gabbroid rocks, ore'bearing or ore norites and gabbro'norites predominating among them. The olivine norite
and hypersthene troctolite are subordinate. This deposit is characterized by rich ilmenite ores with a relatively low content
(1.5—4.0 %) of apatite. A somewhat higher content (5—8 %) of apatite occurs in troctolites. In the ore gabbroids magnetite
is absent, and ilmenite has practically no (or little) hematite minale. Ilmenite ore had been formed during crystallization
fractionation, i. e. they are cumulates. Ilmenite, as early mineral, is characterized by slightly higher content of magnesium
(up to 2.0 % MgO), vanadium (up to 0.4 % V2O5) and chromium (up to 0.23 % Cr2O3) in rich ores but in poor ores and
enclosing rocks this mineral has composition close to a stoichiometric one (low content of Mg, Cr, Fe3+). Apatite belongs
to the fluoride type (2.9—3.6 mas. % F) with a relatively low content of TR (Ce2O3 to 0.33 %, Y2O3 to 0.08 %) and Sr (up
to 0.08 %). Orthopyroxenes are represented by hypersthene and ferrohypersthene, clinopyroxenes — by high'Ca augite and
ferroaugite. Other rock'forming and accessory minerals (plagioclase, feldspar, sulfides, zircon, chevkinite) are described in
brief. In general gabbroids of the Nosachiv deposit differ from those of known ilmenite and apatite deposits in Ukraine and
in the world by decreased magnesity of pyroxene and olivine, low content (to full absence) of hematite minale in ilmenite
and absence of primary magnetite. The Nosachiv deposit was formed in abyssal conditions (the massif is significantly erod'
ed) at low oxygen fugacity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62271 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0204-3548 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:49:46Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Братчук, О.М. Мархай, О.І. Нечаєнко, О.М. Якубенко, П.Ф. 2014-05-18T21:41:35Z 2014-05-18T21:41:35Z 2009 Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) / С.Г. Кривдік, Т.В. Гуравський, О.В. Дубина, О.М. Братчук, О.І. Мархай, О.М. Нечаєнко, П.Ф. Якубенко // Мінералогічний журнал. — 2009. — Т. 31, № 3. — С. 55-78. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0204-3548 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62271 552.33 : 553.641 311(477) Носачівське апатит-ільменітове родовище розташоване в центральній частині Корсунь-Новомиргородського
 плутону і пов’язане з габроїдами, серед яких переважають рудоносні та рудні норити та габронорити. Підпорядковане значення мають олівінові норити та гіперстенові троктоліти. Родовище представлено багатими ільменітовими рудами з порівняно низьким вмістом (1,5—4 %) апатиту. Дещо підвищений вміст (5—8 %) апатиту в
 троктолітах. У рудних габроїдах зовсім відсутній магнетит, а в ільменіті практично немає (або дуже мало) гематитового міналу. Ільменітові руди утворилися в процесі кристалізаційного фракціонування, тобто є кумулятами.
 У багатих рудах ільменіт як ранній мінерал характеризується дещо підвищеним вмістом магнію (до 2,0 % MgO),
 ванадію (до 0,4 % V₂O₅) і хрому (до 0,23 % Cr₂O₃), а в бідних рудах і вмісних породах цей мінерал має близький до стехіометричного склад (низький вміст Mg, Cr, Fe³⁺). Апатит належить до фтористого різновиду (2,9—
 3,6 мас. % F) з порівняно низьким вмістом TR (Ce₂O₃ — до 0,33 %, Y₂O₃ — до 0,08) і Sr (до 0,08). Ортопіроксени
 належать до гіперстену та ферогіперстену, а клінопіроксени — до висококальцієвих авгітів та фероавгітів. Коротко охарактеризовані інші породоутворювальні та акцесорні мінерали: плагіоклаз, калішпат, сульфіди, циркон,
 чевкініт. Загалом габроїди Носачівського родовища відрізняються від таких у відомих родовищах ільменіту та
 апатиту України і світу підвищеною залізистістю піроксенів та олівіну, низьким, до повної відсутності, вмістом
 гематитового міналу в ільменіті, відсутністю первинного магнетиту. Носачівське родовище формувалося в
 абісальних умовах (масив значно еродований) за низької фугітивності кисню. Носачевское апатит-ильменитовое месторождение находится в центральной части Корсунь-Новомиргородского плутона и связано с габброидами, среди которых преобладают рудоносные и рудные нориты и
 габбронориты. Подчиненное значение имеют оливиновые нориты и гиперстеновые троктолиты. Для месторождения характерны богатые ильменитом руды со сравнительно низким содержанием (1,5—4 %) апатита. Несколько повышено содержание (5—8 %) апатита в троктолитах. В рудных габброидах вовсе отсутствует магнетит, а в
 ильмените практически нет (или очень мало) гематитового минала. Ильменитовые руды образовались в процессе кристаллизационного фракционирования, то есть являются кумулятами. В богатых рудах ильменит как ранний минерал характеризуется несколько повышенным содержанием магния (до 2,0 % MgO), ванадия (до 0,4 %
 V₂O₅) и хрома (до 0,23 % Cr₂O₃), а в бедных рудах и вмещающих породах этот минерал имеет близкий к стехиометрическому состав (низкое содержание Mg, Cr, Fe³⁺). Апатит принадлежит к фтористой разновидности
 (2,9—3,6 мас. % F) со сравнительно низким содержанием TR (Ce₂O₃ — до 0,33 %, Y₂O₃ — до 0,08) и Sr (до 0,08 %).
 Ортопироксены представлены гиперстеном и феррогиперстеном, а клинопироксены — высококальциевым
 авгитом и ферроавгитом. Кратко охарактеризованы другие породообразующие и акцессорные минералы: плагиоклаз, калишпат, сульфиды, циркон, чевкинит. Все габброиды Носачевского месторождения отличаются от
 таковых в известных месторождениях ильменита и апатита Украины и мира повышенной железистостью пироксена и оливина, низким, до полного отсутствия, содержанием гематитового минала в ильмените, отсутствием
 первичного магнетита. Носачевское месторождение формировалось в абиссальных условиях (массив значительно эродирован) в условиях низкой фугитивности кислорода. The Nosachiv apatite-ilmenite deposit is located in the central part of the Korsun-Novomyrgorod pluton and
 is related to gabbroid rocks, ore-bearing or ore norites and gabbro-norites predominating among them. The olivine norite
 and hypersthene troctolite are subordinate. This deposit is characterized by rich ilmenite ores with a relatively low content
 (1.5—4.0 %) of apatite. A somewhat higher content (5—8 %) of apatite occurs in troctolites. In the ore gabbroids magnetite
 is absent, and ilmenite has practically no (or little) hematite minale. Ilmenite ore had been formed during crystallization
 fractionation, i. e. they are cumulates. Ilmenite, as early mineral, is characterized by slightly higher content of magnesium
 (up to 2.0 % MgO), vanadium (up to 0.4 % V₂O₅) and chromium (up to 0.23 % Cr₂O₃) in rich ores but in poor ores and
 enclosing rocks this mineral has composition close to a stoichiometric one (low content of Mg, Cr, Fe³⁺). Apatite belongs
 to the fluoride type (2.9—3.6 mas. % F) with a relatively low content of TR (Ce₂O₃ to 0.33 %, Y₂O₃ to 0.08 %) and Sr (up
 to 0.08 %). Orthopyroxenes are represented by hypersthene and ferrohypersthene, clinopyroxenes — by high-Ca augite and
 ferroaugite. Other rock-forming and accessory minerals (plagioclase, feldspar, sulfides, zircon, chevkinite) are described in
 brief. In general gabbroids of the Nosachiv deposit differ from those of known ilmenite and apatite deposits in Ukraine and
 in the world by decreased magnesity of pyroxene and olivine, low content (to full absence) of hematite minale in ilmenite
 and absence of primary magnetite. The Nosachiv deposit was formed in abyssal conditions (the massif is significantly eroded) at low oxygen fugacity. uk Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Мінералогічний журнал Рудоутворення Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) Peculiarities of Chemical Composition of the Nosachiv Apatite-Ilmenite Deposit (Korsun-Novomyrgorod Pluton, Ukrainian Shield) Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) Кривдік, С.Г. Гуравський, Т.В. Дубина, О.В. Братчук, О.М. Мархай, О.І. Нечаєнко, О.М. Якубенко, П.Ф. Рудоутворення |
| title | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) |
| title_alt | Peculiarities of Chemical Composition of the Nosachiv Apatite-Ilmenite Deposit (Korsun-Novomyrgorod Pluton, Ukrainian Shield) |
| title_full | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) |
| title_fullStr | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) |
| title_full_unstemmed | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) |
| title_short | Особливості речовинного складу Носачівського апатит-ільменітового родовища (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит) |
| title_sort | особливості речовинного складу носачівського апатит-ільменітового родовища (корсунь-новомиргородський плутон, український щит) |
| topic | Рудоутворення |
| topic_facet | Рудоутворення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62271 |
| work_keys_str_mv | AT krivdíksg osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT guravsʹkiitv osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT dubinaov osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT bratčukom osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT marhaioí osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT nečaênkoom osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT âkubenkopf osoblivostírečovinnogoskladunosačívsʹkogoapatitílʹmenítovogorodoviŝakorsunʹnovomirgorodsʹkiiplutonukraínsʹkiiŝit AT krivdíksg peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT guravsʹkiitv peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT dubinaov peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT bratčukom peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT marhaioí peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT nečaênkoom peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield AT âkubenkopf peculiaritiesofchemicalcompositionofthenosachivapatiteilmenitedepositkorsunnovomyrgorodplutonukrainianshield |