Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем
У статті обґрунтовано теоретико-методичні основи дослідження політичної поведінки населення як фактора розвитку регіональних суспільних систем. Розглянуто питання типології, територіальної організації, факторів та функціональних особливостей політичної поведінки населення, запропоновано систему пока...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62285 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем / А. Голод // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 20-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859675484785213440 |
|---|---|
| author | Голод, А. |
| author_facet | Голод, А. |
| citation_txt | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем / А. Голод // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 20-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті обґрунтовано теоретико-методичні основи дослідження політичної поведінки населення як фактора розвитку регіональних суспільних систем. Розглянуто питання типології, територіальної організації, факторів та функціональних особливостей політичної поведінки населення, запропоновано систему показників для оцінки різних її форм. Окреслено напрямки впливу політичної поведінки населення на розвиток регіональних суспільних систем.
Theoretical and methodical bases of population political behavior research as a factor of development of the regional social systems are grounded in the paper. The questions of typology, territorial organization, factors and functional features of population political behavior are considered, the system of indexes for the estimation of its different forms is offered. Directions of population political behavior influence on development of regional social systems are outlined.
|
| first_indexed | 2025-11-30T15:52:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
20 ЕКОНОМІКА
/ [за ред. О. А. Зеленого]. - Донецьк : Головне управління
статистики у Донецькій області, 2011. - 502 с.
11. Черный А. И. Инновационная деятельность: инфор-
мационное обеспечение / А. И. Черный // Научно-техничес-
кая информация. - 2006. - № 5 - С. 1-4.
12. Гуриев М. А. Актуальные вопросы управления ин-
формационными ресурсами в промышленности / М. А. Гури-
ев, А. Н. Кошкин // Информационные ресурсы России. - 2006.
- № 2. - С. 33-36.
13. Варфоломієва В. О. Інформаційне забезпечення уп-
равління розвитком інноваційного потенціалу підприємств
малого бізнесу / В. О. Варфоломієва // Актуальні проблеми
економіки. - 2006. - № 5. - С. 165-171.
14. Верба В. А. Інформаційне забезпечення управління
розвитком компанії / В. А. Верба // Формування ринкової еко-
номіки : [зб. наук. праць ДВНЗ "КНЕУ імені В. Гетьмана"]. -
2009. - № 22. - С. 145-154.
15. Волков О. І. Інноваційний розвиток промисловості Ук-
раїни / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан. - К. : КНТ,
2006. - 648 с.
Y. Vaskovs'ka
PERSPECTIVES OF INNOVATION DEVELOPMENT OF INDUSTRIAL ENTERPRISES
Article is devoted to research ways of information support innovative development of industry enterprises.
Suggestions for effective use of information systems in innovation development.
Key words: innovation, industrial enterprise, information, management.
© Я. Васьковська
Надійшла до редакції 27.01.2012
УДК 332.364
ПОЛІТИЧНА ПОВЕДІНКА НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР
РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ СИСТЕМ
АНДРІЙ ГОЛОД,
кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму
Львівського державного університету фізичної культури
У статті обґрунтовано теоретико-методичні основи дослідження політичної поведінки
населення як фактора розвитку регіональних суспільних систем. Розглянуто питання ти-
пології, територіальної організації, факторів та функціональних особливостей політичної
поведінки населення, запропоновано систему показників для оцінки різних її форм. Ок-
реслено напрямки впливу політичної поведінки населення на розвиток регіональних сус-
пільних систем.
Ключові слова: політична поведінка, фактор, регіон, суспільна система, регіональна політика.
Постановка проблеми. У сучасній економічній
науці прийнято розглядати регіон як об'єкт держав-
ної регіональної політики в різних сферах. Водно-
час джерелами формування стратегій регіонально-
го розвитку вважаються як пріоритети відповідних
загальнодержавних стратегій, так і специфічні риси
окремих регіональних суспільних систем. Однак най-
частіше населення регіону розглядається лише як
об'єкт впливу, не враховуючи того, що саме воно є
основним джерелом і суб'єктом державної політики
як у конституційному тлумаченні, так і функціональ-
но - через участь у виборах, партійну та іншу гро-
мадську активність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У
вітчизняній науці, особливо економічній, проблема-
тика впливу політичної поведінки населення на роз-
виток регіональних суспільних систем практично не
розглядалася. Причому додаткового обґрунтування
в сучасних умовах потребують і науково-теоретичні
основи дослідження політичної поведінки населен-
ня, і його методичні аспекти. Очевидно, що такі зав-
дання є досить актуальними й зумовлюють потребу
в окремих наукових дослідженнях у цьому напрям-
ку. Методологічною основою таких досліджень мо-
жуть бути праці зарубіжних учених - Г. Алмонда,
С. Верба, Дж. Егню, Т. Зарицького, В. Колосова,
Г. Лассвела, С. М. Ліпсета, Дж. Олафліна, С. Рокка-
на, П. Тейлора, Р. Туровського та ін.
Зважаючи на це, метою дослідження є обґрун-
тування теоретико-методичних основ дослідження
політичної поведінки населення як фактора розвит-
ку регіональних суспільних систем.
Виклад основного матеріалу. Слід, насампе-
ред, зазначити, що політичну поведінку населення
ми розглядаємо у двох аспектах:
- як взаємодію населення певної території із се-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 21
редовищем (у широкому розумінні), яка проходить
у рамках політичної сфери суспільства і є рушійною
силою її територіальної організації;
- як джерело формування державної політики та
фактор розвитку регіональних суспільних систем.
Головними формами політичної поведінки насе-
лення є електоральна поведінка, участь у політич-
них партіях та участь у масових акціях протесту
(підтримки). Інтенсивність вияву тієї чи іншої форми
політичної поведінки називається політичною актив-
ністю. Кожній формі політичної поведінки населен-
ня притаманні також певні орієнтації. Політичні орі-
єнтації - це ставлення суб'єктів до певних процесів
та явищ, які відбуваються в політичній сфері сус-
пільства. Можна, відповідно, говорити про електо-
ральну активність та електоральні орієнтації, партійну
активність та партійні орієнтації та ін.
Одним із головних аспектів дослідження політич-
ної поведінки населення є вивчення її територіаль-
ної організації, яка, відповідно до прийнятих у науці
підходів, має чотири головні риси:
- взаєморозташування об'єктів у двовимірному
просторі земної поверхні;
- наявність просторових зв'язків між цими об'єкта-
ми;
- існування територіальних суспільних утворень
(форм територіальної організації);
- функціонування територіальних утворень у часі
[4, с. 25-26].
Оскільки політична поведінка населення здійс-
нюється в основному в рамках електоральної та
партійної систем політичної сфери суспільства, то
як форми її територіальної організації можна роз-
глядати відповідні форми територіальної організації
названих систем. У такому випадку формами тери-
торіальної організації електоральної поведінки бу-
дуть виборчі дільниці та округи; участі в політич-
них партіях - первинні, міські, районні та обласні
організації політичних партій. Однак оскільки, по-
перше, існує територіальне розходження між фор-
мами територіальної організації електоральної та
партійної систем, а по-друге, форми територіальної
організації електоральної системи існують, фактич-
но, лише в період виборів і можуть уважатися
швидше територіально розподіленими формами
фіксації політичної поведінки населення, а не фор-
мами її територіальної організації, для виділення
форм територіальної організації політичної пове-
дінки населення загалом, на нашу думку, доціль-
но використовувати традиційний підхід у вітчизняній
регіоналістиці, відповідно до якого формами тери-
торіальної організації суспільства є пункт (поселен-
ня або підприємство), центр, вузол, район (субра-
йон). Однак, ураховуючи специфіку політичної сфе-
ри суспільства, названий перелік форм територіаль-
ної організації слід дещо модифікувати.
З метою комплексного дослідження політичної
поведінки населення на регіональному рівні пропо-
нуємо розглядати такі форми територіальної органі-
зації політичної поведінки, як пункт, центр, ядро (мак-
роядро), субрайон.
Пункт є елементарною формою територіальної
організації політичної поведінки населення, міні-
мально можливим носієм політичних відмінностей,
який характеризується відносною однорідністю
впливу локальних чинників політичної поведінки
населення. Як наслідок, йому притаманна висока
електоральна й партійна однорідність (цій характе-
ристиці найкраще відповідають невеликі сільські
поселення або мікрорайони (квартали) у міських
поселеннях).
Пункти, для яких характерна достатня різнома-
нітність політичної поведінки населення, тобто функ-
ціонування в його межах як мінімум двох головних
форм політичної поведінки (електоральної поведін-
ки та участі населення в політичних партіях), про-
понуємо називати центрами політичної поведінки.
Такими центрами в регіоні є, як правило, великі села,
селища міського типу та міста. Центри політичної
поведінки відрізняються один від одного розмірами
та ступенем впливу на політичну поведінку населен-
ня навколишньої території.
Центри політичної поведінки з наявністю всіх
трьох головних форм політичної поведінки та вели-
ким електоральним потенціалом уважаємо ядрами
політичної поведінки. Найбільші ядра політичної по-
ведінки, електоральний потенціал яких помітно ви-
діляється на тлі регіону, можна назвати макроядра-
ми політичної поведінки.
Територіальне поєднання пунктів, центрів, ядер
політичної поведінки, яке характеризується специ-
фічними рисами політичної поведінки населення та
спільними особливостями впливу регіональних чин-
ників, утворює субрайон політичної поведінки. Від-
повідно, поєднання субрайонів утворює район по-
літичної поведінки населення, а поєднання районів
- територіально-політичну систему держави.
Очевидно, що територіальна організація полі-
тичної поведінки населення регіону тісно пов'язана
з наявною системою розселення, а також із тери-
торіальною структурою різних видів економічної
діяльності.
Велике значення для вивчення політичної пове-
дінки населення має категорія середовища. Виді-
ляють п'ять способів розуміння впливу природного
середовища на політичне життя: географічний де-
термінізм, енвайронменталізм, посибілізм, когнітив-
ний бігейвіоризм, пробабілізм [6]. Географічний де-
термінізм розглядає людину як пасивний елемент
середовища, об'єкт його впливу (Ш. Монтеск'є). Ен-
вайронменталізм зосереджується на загальному
впливі середовища, а не на його безпосередній ролі
у формуванні людської поведінки. Посибілізм роз-
глядає людину як активну одиницю, яка може свідо-
мо обирати ті елементи середовища, які необхідні
для існування. Когнітивний бігейвіоризм передбачає,
що "людина реагує на середовище через призму
його сприйняття і приймає поведінкові рішення, ура-
ховуючи ці сприйняття і попередній досвід, тоді як
неприйнятні природні обмеження і навіть сприятливі
умови не мають негативної дії" [4, с. 225]. Про-
бабілізм передбачає, що людина має можливість
вільного вибору, але сподівається, що її рішення не
суперечитимуть гіпотетичним нормам і будуть відоб-
ражати поміркований вибір найкращої серед запро-
понованих середовищем альтернатив.
Важливою у вивченні політичної поведінки насе-
лення є і категорія простору. У суспільних науках
загалом є три способи розуміння поняття простору:
- як чинника різних суспільних процесів;
- як засобу спостереження (вивчення й розумін-
ня) певних явищ;
- дуалістичний (простір одночасно є і засобом
спостереження (суб'єктивного відображення дійс-
ності), і дієвим чинником, який через людську сві-
домість і, як наслідок, поведінку, трансформує існу-
ючу дійсність).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
22 ЕКОНОМІКА
Простір в останньому розумінні Т. Зарицький про-
понує називати простором свідомості [7, с. 18].
Деякі вчені використовують поняття політико-гео-
графічного простору. Зокрема, В. Колосов визна-
чає політико-географічний простір як "форму буття
політичних феноменів і політико-географічних об'єк-
тів, їх співіснування, співмірності, взаєморозташу-
вання, взаємодії, інтенсивності і т. п." [3, с. 242].
На противагу економічному та соціальному просто-
ру, політико-географічний дуже повільно та інер-
ційно змінюється в часі, у результаті чого навіть
дуже значні економічні та соціальні зміни мало по-
значаються на політичній поведінці населення пев-
ної території.
Для аналізу механізму функціонування політич-
ної поведінки населення доцільно також використа-
ти головні положення бігейвіористичного підходу в
суспільних науках. Із цієї точки зору політичну по-
ведінку населення слід розглядати як взаємодію
поведінкового середовища (образ реального сере-
довища в людській свідомості) і політичних устано-
вок (рис. 1).
ГЛ
О
БА
ЛЬ
Н
Е
РЕ
А
ЛЬ
Н
Е
С
ЕР
ЕД
О
ВИ
Щ
Е
ЗА
ГА
ЛЬ
Н
О
Д
ЕР
Ж
А
ВН
Е
Р
ЕГ
ІО
Н
АЛ
ЬН
Е
ЛО
КА
ЛЬ
Н
Е
ЗА
С
О
БИ
М
А
С
О
В
О
Ї І
Н
Ф
О
РМ
АЦ
ІЇ
ПОЛІТИ-
ЧНІ
УСТА-
НОВКИ
П
О
ЛІ
ТИ
ЧН
А
П
О
ВЕ
Д
ІН
КА
ПОВЕДІНКОВЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
Ф
ІЛ
ЬТ
Р
1
Ф
ІЛ
ЬТ
Р
2
Рис. 1. Механізм функціонування політичної поведінки населення.
Політичні установки - це відносно стабільні по-
літичні орієнтації суб'єкта, його ставлення до пев-
них політичних явищ. Політичні установки в такому
розумінні є компонентом політичної культури насе-
лення. Процес формування політичних установок є
дуже тривалим, вплив на нього мають чинники се-
редовищ різних територіальних рівнів. Глобальне се-
редовище формують чинники, які є зовнішніми сто-
совно суспільства певної держави. Їхній вплив на
політичну поведінку населення регіону є лише опо-
середкованим і залежить від діяльності й доступ-
ності засобів масової інформації. Загальнодержав-
не середовище включає сукупність тих чинників, які
однаково виявляються в усіх регіонах держави.
Насамперед, загальнодержавне середовище виз-
начають законодавчі норми, через які центральні
органи державної влади забезпечують цілісність
політичного простору держави. Як правило, наслідки
діяльності державної влади відбиваються на існу-
ючій економічній та соціально-політичній ситуації,
висвітленням якої займаються загальнодержавні
засоби масової інформації.
Регіональне середовище формують як суспільні,
так і природні чинники. Саме на регіональному рівні
ступінь їхнього вияву є найсильнішим, а вплив
найбільш багатоваріантним. На перше місце вихо-
дять ті чинники, які формують регіональну іден-
тичність. Насамперед, це історичні особливості фор-
мування регіону й головні риси його соціально-еко-
номічного розвитку та етнічного і релігійного (конфе-
сійного) складу населення. Крім того, на рівні регіо-
ну велику роль відіграють засоби масової інфор-
мації, які разом із локальними соціальними взаємо-
діями і формують самоусвідомлення мешканців
регіону, відчуття своєї окремішності в загальнодер-
жавному середовищі. У той час як політичні уста-
новки населення мають тривалий період становлен-
ня, мотивацію до безпосередньої діяльності в ко-
роткі проміжки часу можуть викликати лише інфор-
маційні чинники, які часто можна спостерігати в пе-
редвиборчий період. Вплив чинників регіонального
середовища є територіально диференційованим. Ця
диференціація визначається, як правило, наявною
системою розселення, проте її не можна зводити до
класичної схеми "місто-село". Кожен населений
пункт слід розглядати як окреме локальне середо-
вище політичної поведінки, у якому поряд із регіо-
нальним усвідомленням наявні інші чинники, що
сумарно суттєво впливають на політичну поведінку
населення регіону в цілому.
Локальне середовище можна розглядати на ба-
гатьох рівнях - від елементарного (сім'я, домашнє
господарство) до субрегіонального (райони, насе-
лені пункти). Однак найбільш обґрунтованою ви-
дається думка В. Колосова [3, с. 290] про те, що
елементарною одиницею політичної підсистеми ре-
гіональної суспільної системи має бути найменша
територіально організована спільнота, у якій існу-
ють владні відносини (як правило, таким критеріям
відповідають сільські та міські самоврядні грома-
ди). Як зазначає Дж. Егню, локальне середовище
(або географічне місце в його інтерпретації) є аре-
ною взаємодії процесів, які відбуваються на різних
територіальних рівнях [5]. Слід зауважити, що за-
гальнодержавний і регіональний рівні служать своє-
рідним фільтром, який пом'якшує вплив глобаль-
них процесів на політичну свідомість і поведінку
населення. Особливістю локального рівня середо-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 23
вища є його безпосередній вплив на політичну по-
ведінку населення, на відміну від трьох вищих рів-
нів, вплив яких опосередкований засобами масової
інформації.
Вивчення середовища, у якому формується й
виражається політична поведінка, та її ролі у складі
регіональної суспільної системи є важливим аспек-
том регіональних досліджень. У той час як дослід-
ження політичної поведінки населення лише на за-
гальнодержавному рівні не можуть дати достовір-
них результатів, особливо у випадку України, а ло-
кальні дослідження мають лише прикладне значен-
ня, саме регіон повинен стати конкретним об'єктом
дослідження політичної поведінки населення. Ось
чому особливої уваги потребує виявлення ролі ре-
гіонального середовища в політико-географічних
процесах.
Першочерговим завданням регіонального дос-
лідження політичної поведінки населення є аналіз
впливу різних чинників середовища (зовнішніх чин-
ників) на прийняття рішення про здійснення вчинку.
Прийняття рішення про здійснення політичного вчин-
ку виникає в результаті конфлікту між особистістю і
середовищем (ідеалом і реальністю, мотивацією і
ситуацією). Таким чином, на особу, яка робить вибір,
поряд із її власною політичною установкою вплива-
ють як особистісні якості (моральність, темперамент,
інтелект та ін.), так і чинники середовища.
Визначення ступеня впливу тих чи інших чин-
ників на політичну поведінку населення, щоправ-
да, не є таким уже простим питанням. Часто кіль-
кісні методи дослідження не дають повного уяв-
лення про зв'язки між певними економічними й со-
ціальними проблемами та політичними уподобан-
нями громадян. Така ситуація спричинена наявні-
стю перешкод для прямого виявлення наслідків
впливу певних чинників у політичній поведінці на-
селення. Наприклад, А. Бєлов [1] виділяє такі при-
чини розсіювання ("дисперсії") впливу чинників: не-
точність або невідповідність соціально-економічної
статистики, умовність мережі адміністративно-тери-
торіального устрою, незавершеність процесів струк-
турування політичного простору, фальсифікація
результатів виборів тощо.
Згадані чинники не мають прямого впливу на
формування політичних установок населення, адже,
як відомо із положень поведінкового підходу, осо-
ба насамперед реагує не на реальне середовище,
а на образ цього середовища в її свідомості (пове-
дінкове середовище).
Соціальні та економічні чинники відіграють важ-
ливу роль у прийнятті рішення про здійснення по-
літичного вчинку (голосування на виборах, вступ до
політичної партії, участь в акції протесту тощо), адже
не лише впливають на середовище політичної по-
ведінки, а й через процеси економічної соціалізації
формують політичні установки індивідів та суспіль-
них груп. До соціальних чинників, зокрема, можна
віднести рівень життя населення та рівень соціаль-
ної напруженості. Головними показниками рівня жит-
тя населення можна вважати рівень і структуру до-
ходів, забезпеченість населення послугами соціаль-
ної сфери, а показниками соціальної напруженості -
частку безробітних серед економічно активного на-
селення, рівень злочинності тощо. Економічні чин-
ники включають структуру, територіальну організа-
цію господарства, а також рівень економічного роз-
витку регіону та окремих його частин.
Економічна структура регіону та відповідна струк-
турна політика має гарантувати безперервне еконо-
мічне зростання в рамках ринкової економіки, ста-
більний рівень цін, що приведе до зростання рівня
життя населення та виконання соціальних завдань.
Таким чином, дії суб'єкта політичної діяльності спря-
мовуються на підтримку структурних змін та техніч-
ного прогресу (наприклад, у промисловому регіоні
більший ефект матиме політичне рішення влади, що
стосується відкриття нових наукомістких виробництв
або модернізації вже існуючих, а не дотаційна до-
помога крупним підприємствам регіону).
Територіальна організація господарства має на
меті отримання максимального ефекту від певного
оптимального поєднання в часі й просторі учасників
економічного циклу. Ефективність політичного рішен-
ня в такому випадку зумовлюється підтримкою круп-
ного економічного агента (наприклад, містоутворю-
ючого підприємства), який забезпечує поле еконо-
мічної діяльності в регіоні.
Рівень економічного розвитку визначає систе-
му цілей і завдань регіональної політики влади, зок-
рема, політичні рішення останньої можуть бути спря-
мовані на вирівнювання соціально-економічного
розвитку регіонів (проведення таких специфічних
регіонально-політичних заходів, які приведуть еко-
номічно слабкі й малозабезпечені регіони до рівня
певних економічних стандартів у середині країни);
або на економічне зростання (регіональне й одно-
часно загальноекономічне зростання мають відбу-
ватися з державною допомогою через першочер-
гове латентне освоєння наявних регіональних по-
тенціалів).
Добре апробованою в західних регіональних сус-
пільних дослідженнях є також концепція, яка пояс-
нює політичну поведінку населення за допомогою
моделі суспільних розколів. Головним суспільним
розколом, за допомогою якого можна інтерпретува-
ти майже всі територіальні відмінності політичної
поведінки населення, є розкол "центр-периферія".
Ця схема поляризації політичної поведінки населен-
ня добре поєднується як із структурно-функціональ-
ним підходом, так і з теорією дифузії інновацій. Бе-
ручи до уваги українську політичну дійсність, роз-
кол "центр-периферія" можна розглядати через ви-
міри "традиції-інновації", "місто-село", "націоналізм-
космополітизм" та ін., які мають помітне територі-
альне вираження.
Основою для наукового аналізу політичної пове-
дінки населення в контексті розвитку регіональних
суспільних систем є інформаційна база досліджен-
ня, яка включає систему показників, що дають мож-
ливість якнайповніше охарактеризувати досліджу-
ваний об'єкт. Відповідні показники повинні обирати-
ся за критеріями об'єктивності і співмірності. Однак,
у зв'язку з особливостями етапу становлення регіо-
нальних політичних підсистем і недостатнім рівнем
розвитку політичної статистики, у деяких випадках
(наприклад, аналізуючи участь у політичних партіях
і протестну активність) доводиться використовува-
ти показники, які характеризують скоріше середо-
вище політичної поведінки населення, ніж саму по-
ведінку, а отже, можуть дати лише опосередковану
інформацію. З іншого боку, така опосередкована
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
24 ЕКОНОМІКА
характеристика також має важливе значення в дос-
лідженні політичної поведінки населення, адже, по-
рівнюючи показники, які характеризують середови-
ще, із показниками власне політичної поведінки,
бачимо реальний ступінь ефективності політичної
поведінки населення, тобто те, наскільки політична
активність і політичні орієнтації населення регіону
змінюють певну регіональну суспільну систему, на-
скільки ці зміни є динамічними та інерційними.
Варто наголосити також на синергетичному ефекті
політичної поведінки населення в контексті розвит-
ку регіональних суспільних систем. Зокрема, деякі
форми позавиборчої громадсько-політичної актив-
ності, наприклад, страйки, можуть призвести до знач-
них збитків та навіть "колапсу" окремих територіаль-
них чи галузевих економічних систем. Однак у ви-
падку результативного завершення таких форм по-
літичної активності водночас може спостерігатися
суттєве покращення якості життя та умов праці ок-
ремих соціальних груп, а також переобладнання
виробництва, створення нових робочих місць, упро-
вадження інновацій тощо.
Висновки
Отже, економічна складова політичної поведінки
населення може розглядатися двояко: з одного боку,
вагоме значення має низка економічних факторів,
що визначають політичну активність та орієнтації
населення певних регіонів, а з іншого - сама по-
літична поведінка населення як регіону, так і держа-
ви загалом є фактором розвитку економічних сис-
тем різних рівнів. Уважаємо за потрібне наголосити
саме на другому аспекті розгляду політичної пове-
дінки населення.
На наш погляд, вплив політичної поведінки на-
селення на розвиток регіональних суспільних сис-
тем має кілька напрямків:
- через участь у виборах мешканці регіону фор-
мують склад органів влади різних рівнів;
- населення регіону, яке більшістю голосів підтри-
мало кандидата або політичну силу, що перемогли
на загальнодержавних виборах, має пріоритетний
вплив на державну політику в різних сферах, у тому
числі регіональну;
- участь населення в політичних партіях дозво-
ляє ефективніше лобіювати інтереси регіону в міжви-
борчий період;
- активна участь в акціях протесту (підтримки) є
індикатором формування "громадянського суспіль-
ства" й опосередковано свідчить про рівень соціаль-
но-економічного розвитку регіону.
Загалом, населення регіону своєю політичною
поведінкою ретранслює власні інтереси й потреби
на загальнодержавний рівень і, таким чином, може
розглядатися як важливе джерело й суб'єкт держав-
ної політики, зокрема, регіональної. Громадська ак-
тивність населення регіону загалом свідчить про
рівень розвитку відповідної суспільної системи й
часто корелюється із якістю життя та показниками
економічного, особливо інноваційного, зростання,
причому залежно від конкретного регіону такі залеж-
ності можуть бути як прямими, так й оберненими.
Зважаючи на це, політичну активність населення
регіону, без сумніву, необхідно враховувати при
формуванні стратегій регіонального розвитку.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Белов А. А. Социально-экономические факторы элек-
торального поведения в России : кроссрегиональный анализ
федеральных выборов 1999-2000 гг. / А. А. Белов // Вестник
Московского университета. - 2003. - № 5. - С. 63-73. - (Серия
5. География).
2. Голод А. П. Поняття про середовище політичної пове-
дінки населення / А. П. Голод // Географія і сучасність : зб.
наук. праць Національного педагогічного університету імені
М. П. Драгоманова. - К. : Вид-во Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова, 2005. - С. 172-180.
3. Колосов В. А. Геополитика и политическая география /
В. А. Колосов, Н. С. Мироненко. - М. : Аспект Пресс, 2001. -
479 с.
4. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, украї-
нознавчі студії / О. І. Шаблій. - Львів : Львівський національ-
ний університет імені Івана Франка, 2001. - 744 с.
5. Agnew J. Mapping Politics: How Context Counts in
Electoral Geography / J. Agnew // Political Geography. - 1996.
- № 2. - T. 15. - P. 129-146.
6. Sprout H. H. Environmental factors in the Study of inter-
national politics / H. H. Sprout, M. Sprout // Conflict Resolution. -
1957. - № 4. - P. 309-328.
7. Zarycki T. Nova przestrzeń spo ł eczno-polityczna Polski /
T. Zarycki. - Warszawa : Europejski Instytut Rozwoju Regionalnego
i Lokalnego UW, 1997. - 237 s.
A. Holod
POLITICAL BEHAVIOR RESEARCH AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF THE
REGIONAL SOCIAL SYSTEMS
Theoretical and methodical bases of population political behavior research as a factor of development of the
regional social systems are grounded in the paper. The questions of typology, territorial organization, factors and
functional features of population political behavior are considered, the system of indexes for the estimation of its
different forms is offered. Directions of population political behavior influence on development of regional social
systems are outlined.
Key words: political behavior, factor, region, social system, regional policy.
© А. Голод
Надійшла до редакції 08.02.2012
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62285 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:52:40Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Голод, А. 2014-05-19T15:57:32Z 2014-05-19T15:57:32Z 2012 Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем / А. Голод // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 20-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62285 332.364 У статті обґрунтовано теоретико-методичні основи дослідження політичної поведінки населення як фактора розвитку регіональних суспільних систем. Розглянуто питання типології, територіальної організації, факторів та функціональних особливостей політичної поведінки населення, запропоновано систему показників для оцінки різних її форм. Окреслено напрямки впливу політичної поведінки населення на розвиток регіональних суспільних систем. Theoretical and methodical bases of population political behavior research as a factor of development of the regional social systems are grounded in the paper. The questions of typology, territorial organization, factors and functional features of population political behavior are considered, the system of indexes for the estimation of its different forms is offered. Directions of population political behavior influence on development of regional social systems are outlined. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем Political behavior research as a factor of development of the regional social systems Article published earlier |
| spellingShingle | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем Голод, А. Економіка |
| title | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| title_alt | Political behavior research as a factor of development of the regional social systems |
| title_full | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| title_fullStr | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| title_full_unstemmed | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| title_short | Політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| title_sort | політична поведінка населення як фактор розвитку регіональних суспільних систем |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62285 |
| work_keys_str_mv | AT goloda polítičnapovedínkanaselennââkfaktorrozvitkuregíonalʹnihsuspílʹnihsistem AT goloda politicalbehaviorresearchasafactorofdevelopmentoftheregionalsocialsystems |