Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз
У статті проаналізовано особливості реорганізації державно-управлінських структур та
 суспільно-політичних процесів, які відбувалися в середині 50-х років - на початку 60-х років
 ХХ століття в СРСР. Показано їх спрямованість на лібералізацію та десталінізацію. The article analyzes t...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62325 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз / О. Безносюк // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 83-86. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860127805398843392 |
|---|---|
| author | Безносюк, О. |
| author_facet | Безносюк, О. |
| citation_txt | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз / О. Безносюк // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 83-86. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовано особливості реорганізації державно-управлінських структур та
суспільно-політичних процесів, які відбувалися в середині 50-х років - на початку 60-х років
ХХ століття в СРСР. Показано їх спрямованість на лібералізацію та десталінізацію.
The article analyzes the features of the reorganization of state-administrative structures and socio-political
processes that occurred in the mid 50's - early 60-ies of XX century.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:43:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 83
4. Инновационный потенциал: современное состояние
и перспективы развития : [монография] / В. Г. Матвейкин,
С. И. Дворецкий, Л. В. Минько, В. П. Таров, Л. Н. Чайникова,
О. И. Летунова. - М. : Изд-во Машиностроение-1, 2007. -
284 с.
5. Инновационный менеджмент: Концепции, многоуров-
невые стратегии и механизмы инновационного развития / [под
ред. В. М. Аньшина, А. А. Дагаева]. - М. : Дело, 2007. - 584 с.
6. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та еко-
номіці України : у 3-х тт. / [за ред. В. М. Гейця, В. П. Семіножен-
ка, Б. Є. Кваснюка]. - К. : Фенікс, 2007. - Т. 2: Інноваційно-
технологічний розвиток економіки. - 564 с.
O. Yakymenko
ANALYSIS OF KEY TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF INNOVATIVE POTENTIAL
OF UKRAINE
The article made a systematic analysis of the identified trends and factors for innovation potential of enterprises
in Ukraine. It is concluded that Ukraine currently unable to provide Leading technology and high-tech industries as its
parameters innovation and technological development have long been outside the boundary interval. Throughout the
period of existence of Ukraine as an independent state there was nonequivalent foreign economic exchange, intensified
its dependence on many external factors, including a supplier of natural raw materials and labor to multinationals and
developed countries to focus global intellectual potential.
Key words: innovation potential, class of technology, innovation process, a high-tech products.
© О. Якименко
Надійшла до редакції 13.02.2012
ІСТОРІЯ
УДК 351.743:94(470) "50-60"
РЕОРГАНІЗАЦІЇ МВС У МОГП* У СЕРЕДИНІ 50-х -
НА ПОЧАТКУ 60-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ:
ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
ОЛЕГ БЕЗНОСЮК,
кандидат історичних наук, завідувач відділу організаційно-наукової роботи
Бурштинського енергетичного коледжу Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу
* МВС - Міністерство внутрішніх справ; МОГП - Міністерство
охорони громадського порядку.
У статті проаналізовано особливості реорганізації державно-управлінських структур та
суспільно-політичних процесів, які відбувалися в середині 50-х років - на початку 60-х років
ХХ століття в СРСР. Показано їх спрямованість на лібералізацію та десталінізацію.
Ключові слова: політичний режим, радянська влада, суспільно-політичні процеси, законодав-
ча влада, працівники міліції, реорганізація МВС у МОГП.
Постановка проблеми. Радянська історіогра-
фія характерна тим, що перед дослідниками були
встановлені чіткі ідеологічні бар'єри. До того ж усі
архівні джерела, які могли дати уявлення про справ-
жню картину організації та діяльності органів МВС-
МОГП, за радянських часів були практично недо-
ступні науковцям. Публікувалися лише нечисленні
узагальнюючі праці, присвячені розбудові органів
внутрішніх справ, вихід яких пов'язувався з ювілей-
ними датами їх існування. Хоч і написані з певними
ідеологічними обмеженнями, ці праці дають більш-
менш повне уявлення про історичний шлях, що прой-
шли органи міліції з моменту свого заснування та
реорганізації. Ряд авторів розкриває основні прин-
ципи організації та діяльності органів міліції, їх зав-
дання та структурне вдосконалення, навчання та ви-
ховання кадрів. Певну увагу на їх сторінках приділе-
но й питанням розвитку міліції та вдосконаленню її
організаційної структури в союзних республіках, у
тому числі в Україні. Однак в основу цих дослід-
жень було покладено лише функціонування міліції,
а питання системного, критичного аналізу організації,
реорганізації та діяльності МВС-МОГП залишились
поза увагою дослідників.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. З
проголошенням державної самостійності України та
демократизацією всіх сфер життя настав новий етап
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
84 ЕКОНОМІКА
у дослідженні історії міліції. Стало можливим відки-
нути ідеологічні надбудови, а також отримати дос-
туп до значного масиву раніше недоступного ар-
хівного матеріалу. З'явилася низка праць, присвяче-
них діяльності міліції на регіональному та облас-
них рівнях, що відступають від концептуальних прин-
ципів загальнотеоретичного характеру й базують-
ся на конкретно-фактологічному матеріалі, не оми-
наючи при цьому раніше заборонених тем. Серед
них слід відзначити праці І. Андрухіва та А. Фран-
цуза, І. Біласа та П. Гарчева, дисертаційні дослід-
ження Л. Бородича, М. Войцехівського, В. Кова-
лика, а також низку колективних праць та збірників
документів. Відповідно, мета статті полягає в тому,
щоб на основі джерел і здобутків історіографії ком-
плексно дослідити з історико-правових позицій
особливості становлення та діяльність органів міліції
як структури ОВС та особливості реорганізації МВС
в МОГП у середині 50-х років - на початку 60-х років
ХХ століття.
Виклад основного матеріалу. У другій поло-
вині 1950-х років серед вищого радянсько-партійного
керівництва розпочалася боротьба за владу, у якій
перемогла група на чолі з М. Хрущовим, обраним
після смерті Й. Сталіна першим секретарем ЦК
ВКП(б). Узятий ним курс на лібералізацію політично-
го режиму зумовив зміни не лише в ідеологічній
сфері, а й реорганізацію державно-управлінських
структур, у тому числі й органів МВС-МДБ як ос-
новного інструменту в боротьбі за владу та розпра-
ви над політичними противниками в минулі роки.
Зокрема, уже в березні 1953 р. відбулося злиття
МДБ і МВС СРСР та значне оновлення кадрового
складу цих стуктур, очищення від "людей" Й. Ста-
ліна та Л. Берії. Важливе значення мав й указ Пре-
зидії Верховної Ради СРСР (ПВР СРСР) "Про ам-
ністію" від 27 березня 1953 р., унаслідок якого з вип-
равно-трудових таборів та колоній було звільнено
майже третину всіх ув'язнених. А 1 вересня 1953 р.
була ліквідована сумнозвісна Особлива нарада при
МВС СРСР, жертвами якої стали мільйони грома-
дян Союзу.
У березні 1954 р. МДБ було реорганізовано в
Комітет державної безпеки при Раді Міністрів СРСР
і відбулася чергова хвиля очищення кадрів у цій
структурі.
Переломним моментом на шляху лібералізації
політичного режиму стало ухвалення 30 червня
1956 р. ЦК КПРС постанови "Про подолання культу
особи та його наслідків", якою підтверджувалося пра-
во КПРС на генеральне керівництво державою і її
виконавчими органами, у тому числі й правоохорон-
ними. Із цією метою ЦК КПРС і РМ СРСР ухвалили
25 жовтня 1956 р. спільну постанову "Про заходи з
покращення роботи Міністерства внутрішніх справ",
згідно з якою було скорочено 1300 осіб центрально-
го апарату МВС СРСР. Крім того, була відновлена
система подвійного підпорядкування органів внут-
рішніх справ - місцевим Радам і вищим органам
МВС. Відповідно органи МВС на місцях були реор-
ганізовані в управління (відділи) внутрішніх
справ виконавчих комітетів Рад [6].
Для зміцнення зв'язку органів внутрішніх справ
із народом, на виконання постанови ЦК КПРС від
27 січня 1957 р. "Про покращення діяльності Рад
депутатів трудящих і посилення їх зв'язку з маса-
ми" при Радах було створено адміністративні комісії
або, як їх ще називали, "комісії із соціалістичної за-
конності й охорони громадського порядку", які були
зобов'язані вивчати й контролювати діяльність міліції
та надавати їй допомогу в забезпеченні правопоряд-
ку на місцях.
У питанні посилення законодавчої бази в бороть-
бі зі злочинністю друга сесія Верховної Ради СРСР
п'ятого скликання ухвалила 25 грудня 1958 р. низ-
ку всесоюзних законів, серед яких: "Основи крим-
інального законодавства Союзу РСР і Союзних рес-
публік", "Основи кримінального судочинства Союзу
РСР і Союзних республік", що стали юридичною
основою для внесення змін у республіканські за-
конодавчі акти.
Безпосередній зв'язок органів міліції з населен-
ням на місцях було започатковано спільною поста-
новою ЦК КПРС і РМ СРСР від 2 березня 1959 р.
"Про участь трудящих в охороні громадського по-
рядку в країні". Відповідно до постанови на підпри-
ємствах і в установах під керівництвом партійних
організацій створювалися добровільні народні дру-
жини (ДНД), товариські суди та інші масові гро-
мадські організації сприяння органам охорони пра-
вопорядку. При органах міліції було створено інсти-
тут позаштатних співробітників, громадських інспек-
торів, громадських рад при дитячих кімнатах [6].
Зокрема, у "Положенні про добровільні народні
дружини з охорони громадського порядку в Ук-
раїнській РСР", затвердженого ЦК КП України і РМ
УРСР 8 червня 1961 р., говорилося, що ДНД "є гро-
мадськими самодіяльними організаціями, поклика-
ними поряд із державними органами вести бороть-
бу з порушеннями громадського порядку і правил
соціалістичного співжиття. Добровільні народні дру-
жини та їх штаби у своїй діяльності, основою якої є
запобігання правопорушенням і виховна робота,
керуються вимогами радянських законів, знаходять-
ся під їх захистом і проводять свою роботу в кон-
такті з громадськими організаціями, органами міліції,
прокуратури і суду" [5, с. 248-249].
Водночас продовжується процес реорганізації
органів внутрішніх справ. Зокрема, 25 березня
1959 р. РМ СРСР ухвалила постанову "Про упоряд-
кування структури і скорочення витрат на утриман-
ня МВС СРСР", згідно з якою 27 березня МВС СРСР
видав наказ про зміну структури центрального апа-
рату МВС СРСР. А 13 січня 1960 р. РМ СРСР ухва-
лила постанову "Про заходи, пов'язані з ліквідацією
МВС СРСР", якою ліквідовувалися центральні уп-
равління та відділи, окремі з яких передавалися у
відання республіканських міністерств, а окремі під-
порядковувалися іншим союзним міністерствам. Так,
наприклад, головне архівне управління МВС було
реорганізовано в ГАУ при РМ СРСР; Головне уп-
равління геодезії і картографії передавалося з МВС
у Міністерство геології та охорони надр СРСР; відділ
фельдзв'язку - у Міністерство зв'язку СРСР тощо.
Для вирішення всіх питань, пов'язаних із ліквідацією
МВС СРСР, було створено урядову комісію на чолі
із заступником Голови РМ СРСР О. Ф. Засядьком,
яка впродовж трьох місяців мала завершити роботу
з цього питання [6].
На виконання ухвал 2-ї сесії ВР СРСР п'ятого
скликання 28 грудня 1960 р. ВР УРСР затвердила
чинність нових Кримінального і Кримінально-проце-
суального кодексів Української РСР, які набували
чинності з 1 квітня 1961 р.
Необхідно зазначити, що весь 1961 р. пройшов
під впливом підготовки до ХХІІ з'їзду КПРС, що
відбувся 17-31 жовтня 1961 р. На ньому було ухва-
лено нову Програму КПРС, що увійшла в історію,
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 85
як "програма побудови комуністичного суспільства".
Оскільки, як відзначалося в програмі…"в сус-
пільстві, яке будує комунізм, не повинно бути місця
правопорушенням і злочинності" [3, с. 408], то пе-
ред органами міліції було поставлене завдання "за-
безпечити суворе дотримання соціалістичної закон-
ності, викорінення будь-яких порушень правопоряд-
ку, ліквідацію злочинності, усунення причин, які її
породжують" [3, с. 400]. Для виконання поставле-
них завдань упродовж 1962 р. було ухвалено низку
правових актів організаційно-правового характеру.
Зокрема, 15 лютого 1962 р. ПВР СРСР ухвалила
указ "Про посилення відповідальності за посягання
на життя, здоров'я і гідність працівників міліції і на-
родних дружинників". У ньому, зокрема, законода-
вець значно посилив санкції кримінальної відпові-
дальності за протидію законній діяльності працівни-
кам міліції та народним дружинникам під час охоро-
ни ними громадського порядку, а особливо при за-
маху на їхнє життя. Особи, які робили замах на жит-
тя працівників міліції і дружинників при виконанні
ними службових обов'язків, підлягали позбавленню
волі на термін від 5 до 15 років, а при обтяжуючих
обставинах - засуджувалися до смертної кари [2].
20 лютого 1962 р. ПВР СРСР ухвалила указ "Про
посилення відповідальності за хабар", у якому ха-
бар класифікувався як "одне з потворних явищ ми-
нулого", а тому не може "бути терпимим у радянсь-
кому суспільстві, яке вступило на шлях побудови
комуністичного суспільства". Законодавець, крім
суворих термінів позбавлення волі за давання й от-
римання хабара, передбачав також і найвищу міру
покарання - розстріл - за його отримання при обтя-
жуючих обставинах [2].
Крім цих, було видано й низку інших законодав-
чих актів, які значно посилювали кримінальну відпо-
відальність за протиправну діяльність у тих чи інших
галузях суспільного життя.
Постанова ЦК КПРС "Про судову практику й про-
курорський нагляд" від 20 березня 1962 р. зобов'я-
зувала Прокуратуру РСР, Верховний Суд СРСР,
Комітет державної безпеки, Міністерство внутрішніх
справ союзних республік і їх органи на місцях поси-
лити координацію своїх дій у боротьбі зі злочинні-
стю, регулярно розглядати матеріали про стан зло-
чинності, а також розробляти й реалізовувати конк-
ретні заходи, спрямовані на усунення недоліків у
цій справі. На основі постанови вказані структури
розробили й розіслали 26 червня в низові структури
спільні рекомендації з виявлення й аналізу причин
вчинення злочинів, їх профілактики та запобігання
їм [1, арк. 32-33].
У спільній постанові ЦК КПРС і РМ СРСР від
11 серпня 1962 р. "Про заходи з покращення діяль-
ності радянської міліції" були визначені основні зав-
дання, а також шляхи вдосконалення служби всіх її
апаратів. Крім того 11 серпня 1962 р. РМ СРСР зат-
вердила Положення "Про радянську міліцію", у яко-
му були закріплені нові принципи її побудови і діяль-
ності. Зокрема, у Положенні говорилося, що "міліція
є адміністративно-виконавчим органом Радянської
держави, покликаним охороняти громадський поря-
док у містах, населених пунктах і на транспортних
магістралях, забезпечувати охорону соціалістичної
власності, особи і прав громадян від злочинних по-
сягань, своєчасно припиняти й розкривати кримі-
нальні злочини та запобігати їм". У своїй діяльності
міліція підтримує постійний зв'язок із широкими ма-
сами трудящих і громадськими організаціями, опи-
рається на їх допомогу й підтримку, тісно взаємодіє
з добровільними народними дружинами.
У положенні детально були регламентовані обо-
в'язки й права працівників міліції. Зокрема, праців-
ники міліції мали право затримувати осіб, які пору-
шували громадський порядок, і притягувати їх до
адміністративної відповідальності. Упродовж до 10
діб працівники міліції мали право утримувати в прий-
мальниках-розподільниках осіб, затриманих за жеб-
рацтво, та безхатченків і вирішувати питання про
притягнення їх до відповідальності. У невідкладних
випадках працівники міліції мали право використо-
вувати безоплатно засоби пересування, які належа-
ли державним, громадським організаціям чи грома-
дянам (крім спеціальних і дипломатичних авто-
мобілів), а в крайніх випадках - застосовувати та-
бельну зброю [5, с. 359-360].
Оскільки головне завдання для органів міліції на
шляху "побудови комуністичного суспільства" по-
лягало в забезпеченні громадського порядку, роз-
критті, профілактиці злочинів, то назріло питання про
зміну назв республіканських МВС. Першою подала
приклад ПВР РРФСР, яка 30 серпня 1962 р. видала
указ про перетворення МВС на Міністерство охоро-
ни громадського порядку (МОГП) [6].
Аналогічно вчинила і ПВР УРСР, 5 вересня
1962 р. видавши указ "Про перетворення респуб-
ліканського Міністерства внутрішніх справ Україн-
ської РСР в республіканське Міністерство охорони
громадського порядку Української РСР", згідно з
яким республіканське МВС перетворювалося на рес-
публіканське МОГП, а Управління внутрішніх справ
виконкомів обласних Рад депутатів трудящих - на
Управління охорони громадського порядку виконко-
мів обласних Рад депутатів трудящих [4, с. 77-78].
На одному зі своїх перших засідань 14 вересня
1962 р. новоутворена Колегія МОГП УРСР схвали-
ла комплекс заходів під назвою "Про завдання
органів міліції з виконання постанови серпневого
Пленуму ЦК КП України з посилення ідеологічної
роботи у світлі рішень ХХІІ з'їзду КПРС", вивчення
яких, згідно з наказом міністра І. Головченка від 19
вересня 1962 р., мали організувати серед особово-
го складу начальники обласних управлінь [4, с. 78].
Важливе значення для підняття авторитету міліції
та її значення в суспільстві мало запровадження
указом ПВР СРСР від 26 вересня 1962 свята - "Дня
радянської міліції", яке щорічно мало відзначатися
10 листопада [4, с. 79].
Висновки
Таким чином, з перетворенням республікансь-
ких МВС на МОГП та запровадженням свята пра-
цівника міліції і завершився розпочатий у середині
1950-х рр. процес реорганізації органів міліції. Ре-
організація МВС СРСР у 1950-х - на початку 1960-х
років була зумовлена політично-ідеологічними і пра-
вовими причинами.
Політично-ідеологічні причини визначалися кур-
сом вищого партійного керівництва на десталініза-
цію й лібералізацію політичного режиму, викриття
"культу особи", запровадженням нової ідеологеми
про будівництво "комуністичного суспільства", а та-
кож намаганням унеможливити в майбутньому ви-
користання органів внутрішніх справ як інструмент
проти політичних противників у боротьбі за владу.
Правові причини виходили з необхідності ство-
рення нового правового поля в боротьбі зі злочинні-
стю в нових політичних реаліях та в контексті нових
ідеологем.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
86 ЕКОНОМІКА
ЛІТЕРАТУРА:
1. Центральний державний архів громадських об'єднань
України (ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 24. - Спр. 5595.
2. Ведомости Верховного Совета СССР. - 1962. - № 8. -
Ст. 83.
3. Материалы ХХІІ съезда КПСС. - М. : Политиздат, 1962. -
424 с.
© О. Безносюк
Надійшла до редакції 25.01.2012
O. Beznosyuk
REORGANIZATION MIA IN MPOD IN THE MID 50's - EARLY 60-ies OF XX CENTURY:
POLITICAL AND LEGAL ANALYSIS
The article analyzes the features of the reorganization of state-administrative structures and socio-political
processes that occurred in the mid 50's - early 60-ies of XX century.
Key words: political regime, the Soviet government, political processes, legislation, police.
ІСТОРІЯ
4. Михайленко П. П. Історія міліції України у документах і
матеріалах : у 3-х тт. / П. П. Михайленко, Я. Ю. Кондратьєв. -
К. : Ґенеза, 2000. - Т. 3 : 1946-1990. - 616 с.
5. Из истории милиции Советской Украины / [под ред.
П. П. Михайленко]. - К., 1965. - 400 с.
6. О МВД: 1946-1966 гг. [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : www.mvd.ru/about/history/369/.
УДК 378.147.007:316.774 (477)
ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ
В 90-ті РОКИ ХХ ст.
ВАЛЕРІЙ ГАЙДАМАКА,
старший викладач Донецького інституту психології і підприємництва
Історико-оглядове дослідження присвячене новим університетським підрозділам (факуль-
тетам та кафедрам) України, які паралельно з відомими центрами журналістики - Київським
університетом ім. Т. Г. Шевченка та Львівським університетом ім. І. Я. Франка в 90-ті роки
ХХ ст. почали готувати журналістські кадри для друкованих засобів масової інформації в
Україні. Автором систематизовані документальні факти появи семи таких підрозділів, але
особлива увага надається тим, які найбільш повно віддзеркалювали процес підготовки жур-
налістських кадрів України в 90-х роках минулого століття. Окремо розглянуто діяльність
кафедри журналістики Львівського військового інституту ім. П. Сагайдачного при Національ-
ному університеті "Львівська політехніка" в означений період.
Ключові слова: журналістська освіта, військовий інститут, навчальні плани, програми, фа-
культет, кафедра.
Постановка проблеми та стан її розробле-
ності. Історія виникнення та розвитку нових універ-
ситетських підрозділів з підготовки журналістських
кадрів для друкованих засобів масової інформації в
перші десятиріччя існування незалежної України
дотепер не стала об'єктом спеціального наукового
вивчення.
Фахівці визначають, що на зламі епох - кінця
існування УРСР і початку розбудови в 1991 році
нової держави України - функціонувало близько 150
вищих навчальних закладів, які здійснювали підго-
товку фахівців для різних галузей народного гос-
подарства, але лише два з них займалися підго-
товкою журналістських кадрів. Це Київський дер-
жавний університет ім. Т. Г. Шевченка і Львівський
державний університет ім. І. Я. Франка [1].
Зазначимо, що з руйнацією компартійної моно-
полії на ідеологію в роботі засобів масової інфор-
мації та проголошенням державної самостійності
України (1991 р.) почала формуватися нова держав-
на політика в галузі вищої журналістської освіти.
Це було обумовлено тим, що, по-перше, нова
держава закономірно прагнула зміцнити вплив на
свідомість людей через ЗМІ. Для цього були потрібні
професійні журналісти, які б легко орієнтувалися в
політиці, економіці, культурі, історії, мистецтві, зна-
ли законодавчу базу та були патріотами й законо-
слухняними громадянами України.
По-друге, на початку 1990-х років суттєво збіль-
шилася кількість періодичних видань. Це підтвер-
дила й Комісія Верховної Ради України з питань глас-
ності, зокрема, у січні 1992 року визначивши, що в
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.mvd.ru/about/history/369/
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62325 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:43:01Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Безносюк, О. 2014-05-19T20:31:43Z 2014-05-19T20:31:43Z 2012 Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз / О. Безносюк // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 83-86. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62325 351.743:94(470) "50-60" У статті проаналізовано особливості реорганізації державно-управлінських структур та
 суспільно-політичних процесів, які відбувалися в середині 50-х років - на початку 60-х років
 ХХ століття в СРСР. Показано їх спрямованість на лібералізацію та десталінізацію. The article analyzes the features of the reorganization of state-administrative structures and socio-political
 processes that occurred in the mid 50's - early 60-ies of XX century. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз Reorganization MIA in MPOD in the mid 50's - early 60-ies of XX century: political and legal analysis Article published earlier |
| spellingShingle | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз Безносюк, О. Історія |
| title | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз |
| title_alt | Reorganization MIA in MPOD in the mid 50's - early 60-ies of XX century: political and legal analysis |
| title_full | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз |
| title_fullStr | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз |
| title_full_unstemmed | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз |
| title_short | Реорганізації МВС у МОГП у середині 50-х - на початку 60-х років ХХ століття: політико-правовий аналіз |
| title_sort | реорганізації мвс у могп у середині 50-х - на початку 60-х років хх століття: політико-правовий аналіз |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62325 |
| work_keys_str_mv | AT beznosûko reorganízacíímvsumogpuserediní50hnapočatku60hrokívhhstolíttâpolítikopravoviianalíz AT beznosûko reorganizationmiainmpodinthemid50searly60iesofxxcenturypoliticalandlegalanalysis |