Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр.
У статті автором зроблена спроба проаналізувати розвиток друкованих засобів масової інформації Донбасу в період нової економічної політики. Характеризується кількісний і якісний склад друкованої періодики регіону, основні заходи центральної влади щодо преси та особливості реалізації їх на місцях....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62455 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. / Е. Алієва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 78-81. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62455 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Алієва, Е. 2014-05-21T14:11:46Z 2014-05-21T14:11:46Z 2012 Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. / Е. Алієва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 78-81. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62455 94 (477.6) "1923/24" У статті автором зроблена спроба проаналізувати розвиток друкованих засобів масової інформації Донбасу в період нової економічної політики. Характеризується кількісний і якісний склад друкованої періодики регіону, основні заходи центральної влади щодо преси та особливості реалізації їх на місцях. This article attempts to detail and thoroughly analyze the development of print media Donbas during the new economic policy, keeping the thought that the press was and remain a powerful influence weighed on the formation of public opinion research that requires special attention of historians. The article characterized by quantitative, qualitative composition of printed periodicals in the region, the main activities of the central government on the press and especially the implementation of the city. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. Print media Donbas in 1923-1924 years Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. |
| spellingShingle |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. Алієва, Е. Історія |
| title_short |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. |
| title_full |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. |
| title_fullStr |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. |
| title_full_unstemmed |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. |
| title_sort |
друковані засоби масової інформації донбасу в 1923-1924 рр. |
| author |
Алієва, Е. |
| author_facet |
Алієва, Е. |
| topic |
Історія |
| topic_facet |
Історія |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Print media Donbas in 1923-1924 years |
| description |
У статті автором зроблена спроба проаналізувати розвиток друкованих засобів масової інформації Донбасу в період нової економічної політики. Характеризується кількісний
і якісний склад друкованої періодики регіону, основні заходи центральної влади щодо
преси та особливості реалізації їх на місцях.
This article attempts to detail and thoroughly analyze the development of print media Donbas during the new
economic policy, keeping the thought that the press was and remain a powerful influence weighed on the formation
of public opinion research that requires special attention of historians. The article characterized by quantitative,
qualitative composition of printed periodicals in the region, the main activities of the central government on the press
and especially the implementation of the city.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62455 |
| citation_txt |
Друковані засоби масової інформації Донбасу в 1923-1924 рр. / Е. Алієва // Схід. — 2012. — № 3 (117). — С. 78-81. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT alíêvae drukovanízasobimasovoíínformacíídonbasuv19231924rr AT alíêvae printmediadonbasin19231924years |
| first_indexed |
2025-11-27T06:35:53Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:35:53Z |
| _version_ |
1850805178297483264 |
| fulltext |
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
78 ЕКОНОМІКА
УДК 94 (477.6) "1923/24"
ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ДОНБАСУ В 1923-1924 рр.
ЕЛЬМІРА АЛІЄВА,
магістр історії Донецького національного університету
У статті автором зроблена спроба проаналізувати розвиток друкованих засобів масо-
вої інформації Донбасу в період нової економічної політики. Характеризується кількісний
і якісний склад друкованої періодики регіону, основні заходи центральної влади щодо
преси та особливості реалізації їх на місцях.
Ключові слова: засоби масової інформації, нова економічна політика, наклад, мережа, ідеоло-
гічна пропаганда.
Постановка проблеми. Преса була й зали-
шається потужним засобом впливу на суспільну сві-
домість. Різноманітні друковані видання формують
життєві ідеали, визначають світоглядні пріоритети,
що в подальшому впливають на розвиток країни та
суспільства. Особливо великого значення цьому
інструменту ідеологічної пропаганди надавала ра-
дянська влада, яка з моменту свого становлення
почала активно стежити за діяльністю різноманітних
друкованих видань. Новій владі потрібно було сфор-
мувати відданого їй громадянина з певними життє-
вими принципами, що вона й делегувала перш за
все журналістам та редакторам друкованих видань.
Джерельною базою роботи є фонд Державного
архіву Донецької області Р-1492, у якому містяться
документи, що висвітлюють діяльність Донецького
губернського управління в справах друку, оригіна-
ли періодичних видань. Статистичні дані узяті з до-
відника "Преса Української РСР (1918-1980)".
Дослідження і публікації, у яких започат-
ковано вивчення проблеми. Дослідженням про-
блематики діяльності органів друку та преси в роки
неп(у) займалися радянські вчені В. Ігнатієнко та
А. Русанова, які визначали лише позитивні дії ра-
дянської влади в цій сфері. Український за поход-
женням історик із діаспори А. Животко [1] присвя-
тив українській пресі монографію, яка була видана
в Мюнхені. Він вичерпно подає історію періодичних
видань, починаючи з XVIII ст., тобто з моменту за-
родження вітчизняної преси, і доводить своє дос-
лідження до початку Другої світової війни. У його
праці, навпаки, простежується чітка антирадянська
спрямованість та очевидні симпатії до діяльності жур-
налістів-емігрантів за кордоном. Більш виважено
досліджує історію української журналістики в ра-
дянський період В. М. Владимиров [2], намагаю-
чись виокремити як позитивні, так і негативні аспек-
ти діяльності влади у видавничій сфері. Узагальню-
ючий характер має праця М. С. Тимошика [3], у якій
він розповідає про стан саме видавничої справи в
Україні; так само й підручник "Українська журна-
лістика: вчора, сьогодні, завтра". Є. П. Юрійчук [4],
у свою чергу, розглядає окреслену проблематику в
контексті ідеології радянського режиму та її право-
вого оформлення. Донецький історик В. М. Нікольсь-
кий [5] подає історію української преси в міжвоєн-
ний період, наводячи цінний фактичний матеріал про
кількість газет, що виходили в Україні, їх соціальну
направленість та мову подачі матеріалу. Ю. М. Ас-
каров [6], так само як і краєзнавець В. Замковий
[7], зосередив увагу передусім на історії видавни-
чої справи м. Бахмута. Історію преси Донбасу від
становлення до сучасності окреслює у своїй статті
Л. Л. Декурно [8], у контексті загальної історії роз-
витку видавничої галузі, період 1920-х років висвіт-
люється побіжно.
Виходячи з поданого історіографічного огляду,
нез'ясованими залишаються основні аспекти, що
характеризують розвиток видавничої галузі та дру-
кованої преси Донбасу в 1923 - 1924 рр., тому ме-
тою дослідження є аналіз згаданих проблем у ме-
жах регіону та в цілому по країні, окреслення основ-
них рис державної політики щодо друкованих за-
собів масової інформації та оцінка якості втілення їх
у життя місцевою владою.
Виклад основного матеріалу. У дослідженні
робиться спроба аналізу всіх складових, що за-
безпечували функціонування органів друку та роз-
повсюдження їх продукції серед населення в 1923
- 1924 рр.: державну політику в цій сфері, особли-
вості впровадження її на місцях, видавничу спра-
ву, мережу періодичних видань Донбасу та напов-
неність бібліотек.
Зі встановленням радянської влади в Україні
відбулася поступова ліквідація національної преси,
на початку 1920-х рр., за висловом українського істо-
рика-емігранта А. Животка, "українська не комуні-
стична преса цілковито зникає" [9].
Користуючись даними статистичного довідника
"Преса Української РСР", можемо скласти таку таб-
лицю тенденцій у видавничій справі й зробити власні
висновки із цього приводу [10].
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 79
Таблиця 1. - Кількісні показники видавничої галузі України в 1922-1925 рр.
Кількість найменувань виданої продукції
(тис. прим.)
Наклад
(тис. прим.) Рік
книжки газети книжки газети
1922 1,975 139 9,447 436
1923 2,567 115 10,440 547
1924 3,262 157 17,147 942
1925 5,718 116 37,499 1333
Отже, у роки непу (саме з 1924 р.) розпочалося
стрімке збільшення обсягу виданих книжок та бро-
шур, у тому ж 1924 р. маємо найбільшу кількість
найменувань надрукованих газет, але найбільш
масштабні тиражі - у 1925, хоча тоді кількість ви-
дань дещо зменшилася.
Щодо мовної ознаки видань, то україномовних
створювалося незрівнянно менше, ніж російсько-
мовних (28 проти 86 відповідно у 1923 р.), хоча й
бачимо тенденцію до збільшення кількості українсь-
ких видань з року в рік (36 у 1924 р.) [11]. Але ана-
логічні процеси відбувалися й у видавництві росій-
ськомовної періодичної преси. У 1924 р. маємо вже
95 таких видань [11]. Тож, незважаючи на політику
"українізації", яка тривала з 1924 до кінця 20-х рр.,
хоча кількість україномовних засобів масової інфор-
мації формально й зростала, але ця тенденція ніве-
лювалася постійно зростаючими накладами росій-
ськомовних видань.
Навіть за часів непу, з послабленням тиску на
суспільство, правляча верхівка намагалася не втра-
чати контроль над таким стратегічно важливим засо-
бом впливу на громадян, як преса. У 1925-1926 рр.
починається, за словами В. М. Владимирова, "по-
ступове піднесення україномовної радянської пре-
си". З'являються місцеві газети в невеликих містах,
сільських районах, а також нові видання: спеціалі-
зовані часописи окремо для робітників, селян, коо-
ператорів, інженерів, для вчителів, молоді та жінок.
Швидкими темпами створюється всеохоплююча ме-
режа партійно-радянських видань, деякі з них дру-
куються українською мовою, особливо після впро-
вадження курсу на українізацію. Із часом, після змін
у державній політиці, у 1930-х рр. російська мова
знов посіла провідне місце в суспільному житті. На
період 1920-х рр. припадає процес формування за-
водської багатотиражної преси. Постанова ЦК РКП(б)
із цього питання визначила, що кожен колектив, який
налічує понад 100 робітників, повинен випускати
свою газету.
В управлінні друкованими виданнями простежу-
ється надмірна централізація, й ідейно-політично, й
організаційно, і в плані матеріально-технічного за-
безпечення редакції стають цілком залежними від
парткомів. Багато явищ опиняються поза межами
критики. Обмеження свободи слова подавалося як
боротьба саме з буржуазним словом, це нібито був
вияв "пролетарської демократії".
На початку 1920-х рр. центральні органи РКП(б)
виробили цілу низку рішень, які регламентували їх
відносини з пресою [12]. Визначальним був цирку-
ляр ЦК РКП(б) "Про програму місцевих газет" від 4
квітня 1921 р., який ілюстрував ставлення влади до
періодичних видань: "При просмотре губернских и
уездных газет можно установить целый ряд недо-
статков, являющихся общими для многих изданий.
В главных своих чертах эти недостатки сводятся к
следующим: 1) газеты наполнены общими рассуж-
дениями и мало принимают участия в практичес-
ком строительстве местной жизни; 2) газеты мало
популярны, помимо преобладания отвлеченного
содержания над конкретным, они дают материал в
форме длинных статей с запутанными и неясными
фразами; 3) газеты не являются трибуной читате-
лей, не имеют связи с крестьянской массой, с орга-
низациями и даже с местными учреждениями" [13].
Редакції газет із масовими накладами ставали
своєрідним форпостами партії в масах, навколо яких
об'єднувалися активісти й симпатики. Газети того часу
інформують переважно про дії нової влади в галузі
соціального забезпечення, будівництва, в роки
здійснення нової економічної політики з цього при-
воду висловлювалися журналісти досить гостро:
"Жилищное дело в городе катастрофическое" [14].
Унаслідок упровадження нової економічної по-
літики в 1923-24 рр. почалося збільшення кількості
та підвищення якості радянської преси. Це вияви-
лося, зокрема, у підтримці редакціями авторів листів
із місць і внаслідок цього створення потужної маси
робітничих та селянських кореспондентів. Партія
покладала велику відповідальність за стан справ на
місцях на обласну та місцеву пресу.
Особливості розвитку друкованих ЗМІ Донбасу
характеризує листування Донецького губернсько-
го управління у справах друку з його уповноваже-
ними в районах. Проаналізувавши його, можна зро-
бити деякі висновки. По-перше, простежується
значна централізація і контроль над пресою. У листі
до гришинського уповноваженого від 25 грудня
1923 р. Донецьке управління з питань друку нака-
зує: "Все без исключения материалы, предполагае-
мые к печати в типографии или своими силами на
типографиях, т. е. материалы, предназначенные для
чтения рабочими массами, безусловно подлежат
просмотру" [15]. Видавництвам потрібно було над-
силати декілька примірників своєї продукції до Цен-
трального управління у справах друку та до Книж-
кової Палати.
До компетенції районних уповноважених входи-
ла також перевірка книжок у місцевих бібліотеках.
Ось що вони виявляли під час перевірок: як повідом-
ляє районний уповноважений Єнакіївського району
Мірошніченко у листі до Донецького управління у
справах друку від 02.01.1924 р.: "Всего в Семилет-
ке 3 библиотеки: педагогическая, старшего возрас-
та и детская". У педагогічній бібліотеці переважала
белетристика (148 одиниць), почесне місце займа-
ли книжки соціально-політичного спрямування - 109,
філософські праці та книжки, присвячені мистецтву
(12 та 14 одиниць відповідно). Стосовно журналів,
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
80 ЕКОНОМІКА
то їх названа бібліотека мала в кількості 624 прим.
Серед них траплялися й видання дореволюційного
періоду ("Хождения по Руси" - 1905; "Русский учи-
тель за границей" - 1912; "Свободное воспитание" -
1913; "Вестник воспитания" - 1912-1913). Серед
новітніх видань переважали прокомуністичні та кла-
сово орієнтовані: "Рабочее просвещение" - 1921;
"Народное просвещение" - 1923; "Красная новь" -
1923; "Испарта" - 1922. Уповноважений, виходячи з
усього побаченого, висловлює побажання наприкінці
листа: "Очень слабое поступление новой литерату-
ры. Рекомендация убрать "Вестник воспитания",
"Хождение по Руси" и "Русская школа"" [16].
Ще одним напрямком роботи уповноважених
було вилучення літератури в типографіях та надан-
ня дозволів на право друку. У доповіді про свою
роботу за грудень 1923 р. луганський посадовець
повідомляє: "Изъято и сдано в Окруправление ли-
тературы до 80 пудов" [17]. Підтверджує окреслені
нами рамки повноважень осіб, які стежили за орга-
нами друку і доповідь з м. Старобільськ за вере-
сень 1924 р. [18]: "За указанный период времени
работа по печати выражается в том, что предвари-
тельно просмотрены все материалы, предназначен-
ные к отпечатыванию в типографии". "До сего вре-
мени изъято около 1970 книг, которые состоят глав-
ным образом из устаревших теперь, не действи-
тельных законов и внушающие религию. Всего со
дня преступления к изъятию насчитывает 2500 книг".
Цікаво механізм вилучення літератури описаний у
листі з Луганського округу (вересень 1924 р.): "В
районе контроль за произведениями печати произ-
водится политическим контролем от ГПУ. Для про-
ведения работы по изъятию вредной литературы
создана тройка в составе: от Окрполитпросвета тов.
Страшнов, от ГПУ тов. Сезилов и от Окрпрофбюро
- тов. Исаев" [19].
Тож, навіть у період розквіту неп(у), коли відбу-
валося загальне послаблення державного контро-
лю над усіма сферами життя суспільства, мало
місце таке явище, як вилучення забороненої літе-
ратури.
Повсякденна діяльність районних уповноваже-
них зі справ друку була, виходячи з їхніх доповідей
у Губернське управління, важкою. У листі від 9 бе-
резня 1924 р. до Донецького губернського управ-
ління [20] від представника в Дебальцевому читає-
мо: "Ежедневная работа моя начинается с 8 часов
утра как рабкор - должен пройти по цехам. С 9.00
до 9.15 работа в Учкпродрсоже по делам клуба в
связи с оборудованием такового. С 5-6 часов ежед-
невно или партийное, или профсоюзное, или круж-
ковое собрание до 7-8 часов. С 8 часов начало ра-
боты в театре, где приходится в большинстве быть
одному, смотреть как за порядком в зале, так и за
порядком на сцене" [21].
Неодмінною складовою формування інформа-
ційного забезпечення населення є видавництва.
Щодо характеру їхньої діяльності маємо таку інфор-
мацію: "Выпускаемый печатный материал носит 3
вида характера: главным образом реклама, затем
- административная, в периодических изданиях -
общественно-политическая на украинском и рус-
ском языке" [21].
Отже, районні уповноважені в справах друку ста-
вали важливою ланкою у фільтрації політично спри-
ятливої для радянського режиму інформації.
Щодо кількості типографій у регіоні, то, якщо віри-
ти даним, які наведені в листі до Центрального уп-
равління у справах друку, їх було 19 для всієї гу-
бернії [5, с. 76], у невеликих містах по одній типо-
графії, а в Бахмуті, Таганрозі, Луганську та Юзівці
навіть по дві. Ці установи й займалися випуском
періодичних видань. Навесні 1922 р. Донецький губ-
ком вирішив створити власне видавництво "Донбас",
пайщиками якого виступали найпотужніші промис-
лові підприємства краю: "Донуголь", "Солетрест",
"Югосталь", губвиконком та інші. Очільником видав-
ництва був обраний секретар губкому Е. Квірінг. За
рік видавництво отримало назву "Рабочий Донбас-
са". Це видавництво було ініціатором випуску бага-
тьох журналів різного спрямування: "Донецкий ком-
мунист" (1921-1923), "Спутник партийного работни-
ка Донбасса" (1921-1925), "Рабселькор Донбасса"
(1924-1928), "Просвещение Донбасса" (1922-1930),
"Статистика Донбасса" (1921-1925) та ін. [22].
Таблиця 2. - Мережа періодичних видань Донбасу
Назва журналу або
газети Рік заснування Періодичність Кому належало видання
«Просвещение
Донбасса» 1922 1 раз на місяць Губернський відділ народної освіти
«Спутник партийного
работника» 1921 1 раз на місяць Відділ агітації та пропаганди
«Молодой шахтер» 1920 4 рази на місяць Друкований орган Донбаської КСМУ
«Донецкий кооператор» 1921 1 раз на тиждень Губернський союз кооператорів
«Диктатура труда» 1919 щоденно Губернське бюро РКП(б)
Тобто переважали періодичні видання класово-
го спрямування, якими "опікувалася" комуністич-
на партія. Але на території Донбасу створювалися
не лише соціально-політично орієнтовані газети та
журнали, регіон мав власний літературний журнал
- "Забой", що видавався з 1923 р. в м. Бахмут. Це
видання згуртувало навколо себе творчих людей
краю. Першими редактороми були ленінградський
журналіст М. Слонимський та В. Валь. Пізніше "За-
бой" перейменували на "Літературний Донбас", а з
1950-х рр. до сьогодні він має назву "Донбас". Дру-
кованим органом губкому КП(б)У була газета "Все-
російська Кочегарка", яка виходила з 1919 р. До речі,
"Забой" спочатку виходив як літературний додаток
до цієї газети.
Велику роль у розповсюдженні серед населен-
ня періодичних видань та книжок, а через них і пев-
ної сукупності настанов, світоглядних уявлень віді-
грають бібліотеки та книжкові крамниці. Щодо книж-
кових крамниць та бібліотек, то загалом по Сталін-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (117) травень-червень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 81
ській окрузі на червень 1924 р. діяло 27 бібліотек
(переважно в містах), 6 хат-читалень у селах, три
крамниці та два книжкові кіоски [23].
Висновки
Виходячи з наведених даних, із приходом до
влади більшовицька партія прагнула розширити
мережу установ, за допомогою яких населення "іде-
ологічно правильно" виховувалося, активно поши-
рювалися знання, передусім серед робітництва та
селянства.
Проаналізувавши стан речей у видавничій справі
та специфіку функціонування преси, можемо визна-
чити характерні риси саме цього періоду в їх ди-
наміці: по-перше, кількість продукції, що виробляли
різноманітні типографії, поступово та неухильно зро-
стала, до того ж збільшилася кількість україномов-
них видань, щоправда, ця тенденція простежува-
лася й для російськомовних видань. По-друге, пре-
са знаходилася під контролем більшовицької партії,
що не могло не позначатися на змісті матеріалів,
які публікувалися. По-третє, періодичні видання, як
правило, знаходилися "під егідою" певного органу
влади або прокомуністичної суспільної організації,
за винятком газети "Донецький кооператор", що мала
кооперативну форму власності. І, нарешті, нова вла-
да за допомогою заснованих нею просвітницьких
установ (бібліотеки або хати-читальні на селі) роз-
повсюджувала серед населення не лише конкретні
знання, але й потрібну політичну інформацію.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Животко А. І. Історія української преси / А. І. Животко.
- К. : Наша культура і наука, 1999. - 368 с.
2. Владимиров В. М. Історія Української журналістики
(1917-1991) / В. М. Владимиров. - К. : МАУП, 2007. - 174 с.
3. Тимошик М. С. Історія видавничої справи / М. С. Тимо-
шик. - К. : Наша культура і наука, 2003. - 67 с.
4. Юрійчук Є. П. Становлення і характер радянської вла-
ди в Україні. Історико-правові аспекти / Є. П. Юрійчук. - К. :
ІЗМН, 1998. - 123 с.
5. Никольский В. Н. Некоторые аспекты становления и
развития прессы Украины (20-40-е гг.) / В. Н. Никольский //
Криминал-экспресс. - 1994. - 5-12.12; 23-29.12. - С. 15.
6. Аскаров Ю. М. Из истории печатного дела Бахмута-
Артемовска / Ю. М. Аскаров // Былое. - 1993. - № 4-5. -
С. 19-26.
7. Замковой В. Большевистская пресса Атемовщины /
В. Замковой // Вперед, Артемовск. - 1988. - 4.05. - С. 12.
8. Декурно Л. Л. Преса Донеччини : історія та сучасність
/ Л. Л. Декурно // Літопис Донбасу. - 2000. - № 10. - С. 94-98.
9. Животко А. І. Указана праця. - С. 275.
10. Преса Української РСР (1918-1980) : [статистичний
довідник] / [упор. Н. В. Погонець, Г. І. Данілевська]. - Харків :
Редакційно-видавничий відділ Книжкової палати УРСР ім.
І. Федорова, 1981. - С. 6, 173.
11. Там само. - С. 173.
12. Владимиров В. М. Указана праця. - С. 51.
13. Там само. - С. 52.
14. Известия Харьковского Совета Рабочих, Крестьянс-
ких и Красноармейских депутатов". - 1924. - 20 листопада. -
С. 3.
15. Державний архів Донецької області (далі - ДАДО). -
Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 6. - С. 2.
16. Там само. - С. 4.
17. Там само. - С. 5.
18. Там само. - С. 34.
19. Там само. - С. 44.
20. Там само. - С. 14.
21. Там само. - С. 16.
22. ДАДО. - Р-1492. - Оп. 1. - Спр. 2. - С. 32.
23. Там само. - С. 103.
E. Aliyeva
PRINT MEDIA DONBAS IN 1923-1924 YEARS
This article attempts to detail and thoroughly analyze the development of print media Donbas during the new
economic policy, keeping the thought that the press was and remain a powerful influence weighed on the formation
of public opinion research that requires special attention of historians. The article characterized by quantitative,
qualitative composition of printed periodicals in the region, the main activities of the central government on the press
and especially the implementation of the city.
Key words: media, new economic policy, circulation, net, ideological propaganda.
© Е. Алієва
Надійшла до редакції 30.04.2012
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|