Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки
У статті розглянуто генезис теорії людського капіталу з подальшою її трансформацією в теорію інтелектуального капіталу. Досліджено основні положення теорії інтелектуального капіталу через вивчення праць представників різних шкіл політичної економії. Простежена зміна поглядів видатних економістів...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62550 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки / О. Веретенникова, Н. Крикун // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 16-20. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62550 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Веретенникова, О. Крикун, Н. 2014-05-22T16:15:02Z 2014-05-22T16:15:02Z 2012 Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки / О. Веретенникова, Н. Крикун // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 16-20. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62550 330.14.01:332.101.262 У статті розглянуто генезис теорії людського капіталу з подальшою її трансформацією в теорію інтелектуального капіталу. Досліджено основні положення теорії інтелектуального капіталу через вивчення праць представників різних шкіл політичної економії. Простежена зміна поглядів видатних економістів щодо впливу інтелектуальної діяльності людини на економічний розвиток суспільства. This article describes the evolution of the theory of human capital with its transformation in the theory of intellectual capital. The basic tenets of the theory of intellectual capital through the study of works of the representatives of different schools of political economy. Monitored the views of prominent economists on the impact of intellectual property rights in the economic development of society. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки Basics of the theory of intellectual capital: evolution of scientific concepts Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| spellingShingle |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки Веретенникова, О. Крикун, Н. Економіка |
| title_short |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| title_full |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| title_fullStr |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| title_full_unstemmed |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| title_sort |
основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки |
| author |
Веретенникова, О. Крикун, Н. |
| author_facet |
Веретенникова, О. Крикун, Н. |
| topic |
Економіка |
| topic_facet |
Економіка |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Basics of the theory of intellectual capital: evolution of scientific concepts |
| description |
У статті розглянуто генезис теорії людського капіталу з подальшою її трансформацією в
теорію інтелектуального капіталу. Досліджено основні положення теорії інтелектуального
капіталу через вивчення праць представників різних шкіл політичної економії. Простежена
зміна поглядів видатних економістів щодо впливу інтелектуальної діяльності людини на
економічний розвиток суспільства.
This article describes the evolution of the theory of human capital with its transformation in the theory of intellectual
capital. The basic tenets of the theory of intellectual capital through the study of works of the representatives of
different schools of political economy. Monitored the views of prominent economists on the impact of intellectual
property rights in the economic development of society.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62550 |
| citation_txt |
Основні положення теорії інтелектуального капіталу: генезис наукової думки / О. Веретенникова, Н. Крикун // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 16-20. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT veretennikovao osnovnípoložennâteoríííntelektualʹnogokapítalugenezisnaukovoídumki AT krikunn osnovnípoložennâteoríííntelektualʹnogokapítalugenezisnaukovoídumki AT veretennikovao basicsofthetheoryofintellectualcapitalevolutionofscientificconcepts AT krikunn basicsofthetheoryofintellectualcapitalevolutionofscientificconcepts |
| first_indexed |
2025-11-24T21:03:24Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:03:24Z |
| _version_ |
1850497380268376064 |
| fulltext |
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
16 ЕКОНОМІКА
12. Основы маркетинга / [Ф. Котлер, Г. Армстронг,
Дж. Сондерс, В. Вонг]. - 2-е европ. изд. - М., СПб., К. : Изд. дом
"Вильямс", 1999. - 1152 с.
13. Колосок В. М. Бюджетирование как инструмент стра-
тегического управления предприятиями металлургического
холдинга / В. М. Колосок, М. В. Верескун, Е. Н. Дроботина //
Экономика Украины. - 2012. - № 6. - C. 30-40.
14. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Аль-
берт, Ф. Хедоури. - М. : Дело, 1994. - 680 с.
15. Паршина О. А. Управління конкурентоспроможністю
продукції машинобудування: концепції, рішення, стратегії :
[монографія] / О. А. Паршина. - Дніпропетровськ : Національ-
ний гірничий університет, 2010. - 287 с.
16. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства:
оцінка та стратегія забезпечення : [монографія] / В. А. Павло-
ва. - Дніпропетровськ : Вид-во ДУЕП, 2006. - 276 с.
17. Портер М. Стратегія конкуренції / М. Портер, Е. Майкл ;
М. Vereskun
CONCEPTUAL FOUNDATIONS OF COMPETITIVENESS OF LARGE CORPORATE
STRUCTURES
The paper considers the concept of competitiveness management at large corporate structures (groups) consisting
of hypotheses, concepts, principles, approaches, methods and types of management. Within the proposed concept
defined economic category of "economic-management system corporate group" and "competitiveness management
large corporate group".
Key words: competitiveness, competitiveness management, concept, large corporate structure.
[пер. з англ. А. Олійник, В. Сільський]. - К. : Основи, 1998. -
390 с.
18. Скударь Г. М. Управление конкурентоспособностью
крупного акционерного общества: проблемы и решения /
Г. М. Скударь. - К. : Наук. думка, 1999. - 496 с.
19. Фасхиев Х. Модель управления конкурентоспособно-
стью предприятия / Х. Фасхиев // Проблемы теории практики
управления. - 2008. - № 2. - С. 69-80.
20. Фатхудинов Р. А. Управление конкурентоспособнос-
тью организации / Р. А. Фатхудинов. - М. : Изд-во Эксмо,
2005. - 544 с.
21. Философский энциклопедический словарь / [редкол.:
С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичёв и др.] -
2-е изд. - М. : Сов. энциклопедия, 1989. - 815 с.
22. Украинский советский энциклопедический словарь :
в 3-х тт. / [редкол.: А. В. Кудрицкий (ответ. ред.) и др.]. - К. :
Глав. ред. УСЭ, 1988. - Т. 2. - 1988. - 768 с.
© М. Верескун
Надійшла до редакції 19.09.2012
УДК 330.14.01:332.101.262
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
КАПІТАЛУ: ГЕНЕЗИС НАУКОВОЇ ДУМКИ
ОКСАНА ВЕРЕТЕННИКОВА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та фінансів
Донбаської національної академії будівництва і архітектури
НАТАЛЯ КРИКУН,
асистент кафедри економічної теорії та фінансів
Донбаської національної академії будівництва і архітектури
У статті розглянуто генезис теорії людського капіталу з подальшою її трансформацією в
теорію інтелектуального капіталу. Досліджено основні положення теорії інтелектуального
капіталу через вивчення праць представників різних шкіл політичної економії. Простежена
зміна поглядів видатних економістів щодо впливу інтелектуальної діяльності людини на
економічний розвиток суспільства.
Ключові слова: інтелектуальний капітал, теорія інтелектуального капіталу, людський ка-
пітал, політекономія, інтелектуальна діяльність.
Постановка проблеми. Забезпечення динамі-
чного й масштабного розвитку інтелектуальної сфе-
ри можливе лише на умовах ефективного викорис-
тання інтелектуального капіталу підприємств. Це за-
лежить, у першу чергу, від чіткості визначення цієї
категорії, яке досягається через дослідження гене-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 17
зису виникнення й формування інтелектуального ка-
піталу. У вітчизняній та зарубіжній літературі існує
чимало фундаментальних праць, присвячених вив-
ченню різноманітних проявів інтелектуальної діяль-
ності та інтелектуального потенціалу суспільства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Окремі аспекти інтелектуальної діяльності дослід-
жували такі видатні економісти кінця ХVII - середини
XIX ст., як В. Каразін, Ф. Ліст, К. Маркс, Дж. С. Міль,
В. Петі, Д. Рікардо, А. Сміт, кінця XIX ст. - першої
половини ХХ ст.: А. Біне, М. Вебер, А. Маршалл,
М. Туган-Барановський, В. Штерн, Й. Шумпетер та
інші. Найбільш відомими представниками сучас-
ності, які досліджували різновиди прояву викорис-
тання інтелектуального капіталу є Т. Андрусенко,
М. Багдасаров, Д. Волков, Т. Гараніна, С. Дайнеко,
С. Коледа, І. Малик. Однак аналіз більшості робіт,
присвячених дослідженню інтелектуальної діяльності
людини, показує різнопланове використання кате-
горії "інтелектуальний капітал" або окремих її харак-
теристик в історичному ракурсі, що, у свою чергу,
проявляється в обмеженні або, навпаки, надзвичай-
но широкому сприйнятті цієї категорії, яке унемож-
ливлює формування чіткої наукової парадигми уп-
равління інтелектуальним капіталом підприємств.
Мета статті - простеження зміни основних поло-
жень теорії інтелектуального капіталу на основі вив-
чення праць представників різних шкіл політекономії,
що виникали в процесі еволюційного розвитку сус-
пільства.
Виклад основного матеріалу. Дослідження
теорії формування й використання інтелектуального
капіталу в економічній літературі започатковане в ро-
боті одного із засновників класичної школи політич-
ної економії В. Петті "Економічні і статистичні робо-
ти". Тут він, досліджуючи сферу виробництва, а,
відповідно, і накопичення багатства, значну увагу
приділяв категорії "цінність населення". До складу
національного багатства Петті включав не тільки
матеріальні фактори, а й грошову оцінку самого на-
селення, щоб якимось чином оцінити величину
людського капіталу (його трудових навичок, вправ-
ності, кваліфікації). Характеризуючи населення, Петті
виходив із неоднорідності праці й самих робітників,
унікальності людини-працівника, яка, на думку вче-
ного, характеризується специфікою діяльності й
майстерністю. Прояв здібностей та унікальність ос-
танніх він характеризує поняттям "різноманітність".
Прояв цієї "різноманітності" і є джерелом багатства
країни. Таким чином, В. Петті одним із перших кла-
сиків економічної теорії приділив увагу різноманіт-
ним інтелектуальним здібностям людини, які реалі-
зуються в процесі участі у виробничих відносинах і
сприяють примноженню багатства країни [11].
Класична школа економічної теорії нерозривно
пов'язана з іменем послідовника В. Петті - шотлан-
дського економіста А. Сміта, який започаткував те-
орію трудової вартості. В її основі лежить поняття
про те, що праця - єдине точне мірило вартості чи
єдина міра, за допомогою якої можна порівняти між
собою вартості різних товарів за всіх часів і в усіх
місцях. Він зазначає, що розподіл праці - головна
передумова підвищення її продуктивності. Завдяки
йому вдосконалюються навички кожного працівни-
ка, забезпечується економія часу при переході від
однієї операції до іншої, відбувається полегшення
й скорочення процесу виробництва.
У своїй праці "Дослідження про природу і причи-
ни багатства народів" він, говорячи про вплив по-
ділу праці на суспільний розвиток, виділяє людей
інтелектуальної праці в особливий клас: "З прогре-
сом суспільства наука, або умогляд, стає, як і вся-
ке інше, заняттям особливого класу громадян" [3,
с. 125]. А. Сміт високо цінував освіту й розглядав її
як фактор, що сприяє збільшенню багатства країни.
А. Сміт доводив, що знання, які розвиваються в про-
цесі навчання й трудової діяльності, можна віднес-
ти до складу капіталу. Він уважав, що основний ка-
пітал складається з машин та інших знарядь праці,
із будівель, землі та "з придбаних і корисних здібно-
стей усіх жителів і членів суспільства". Він також
зазначає, що "набуття таких здібностей, ураховую-
чи також утримування їх власника під час його ви-
ховання, навчання або учнівства, становлять основ-
ний капітал, який немовби реалізується в його осо-
бистості. Ці здібності, будучи частиною стану пев-
ної особи, разом із тим стають частиною багатства
суспільства, до якого ця особа належить. Велику
спритність чи вміння робітника можна розглядати з
тієї ж точки зору, що й машини, і знаряддя вироб-
ництва, які скорочують або полегшують працю і які,
хоча й вимагають відомих витрат, але повертають
ці витрати разом із прибутком" [Там само, с. 409].
Д. Рікардо підтвердив цю думку, пояснюючи
відставання країн в економічному розвитку "недо-
статністю освіти в усіх верствах населення". Він ото-
тожнював відтворення робочої сили з відтворенням
населення й наголошував на важливості якості ро-
бочої сили для забезпечення ефективного виробниц-
тва. Якщо говорити про представників класичної
політекономії, то внесок більшості з них у розвиток
концепції людського капіталу полягав у тому, що в
науковий обіг уперше були введені такі поняття, як
"живі дієві сили", "здібності робітників до праці", "про-
дуктивні робочі сили", "робоча сила"; була обґрун-
тована ідея про те, що набуті здібності людей скла-
дають частину багатства всього суспільства; виз-
начено, що найважливіші якості людей формують-
ся інститутом освіти й виховання людини.
Засновник марксизму К. Маркс, на відміну від
Д. Рікардо, більш широко трактував категорію "ро-
боча сила". Він розглядав її як "сукупність фізичних
і духовних здібностей, …якими володіє ...жива осо-
ба і які пускаються нею в хід щоразу, коли вона
створює будь-які споживчі вартості" [13]. На думку
вченого, вартість створюється тільки в процесі
праці, що не зводиться лише до витрачання робо-
чої сили, а є процесом взаємодії суспільства й при-
роди, що характеризується продуктивністю праці.
Величина її залежить від кваліфікації робочої сили.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
18 ЕКОНОМІКА
Розвиток розумових, творчих та інтелектуальних
здібностей людини К. Маркс називав "справжнім
багатством", "головною продуктивною силою сус-
пільства", підкреслюючи, що творчі якості людини
можуть бути створені тільки в процесі й у резуль-
таті специфічного виробництва й потребують вит-
рат. Маркс, подібно до класиків, трактував саму
людину як основний капітал, підкреслюючи вели-
ке значення освіти, виробничого досвіду й витрат
вільного часу в його розвитку й накопиченні. Таким
чином, К. Маркс зробив значний внесок у розвиток
концепції людського капіталу.
Послідовник А. Сміта і Д. Рікардо Джон Стюарт
Мілль, говорячи про елементи, які визначають про-
дуктивність праці населення країни, зауважував, що
продуктивність праці суспільства полягає в наяв-
ності в її розпорядженні майстерності й знань, чи то
кваліфікації й знань самих робітників, чи то тих, хто
ними керує. Також він відзначав: "Очевидним є те,
що продуктивність праці в народу обмежена обся-
гом його технічних знань і що будь-яке розширення
таких знань, будь-яке більш досконале застосуван-
ня предметів або сил природи для виробничих по-
треб дає змогу за однакової кількості та інтенсив-
ності праці виробляти більший обсяг продукту" [4,
с. 214]. Саму людину Дж. С. Мілль не вважав скла-
довою багатства. До багатства він відносив "її на-
буті здібності, які існують лише як засіб і породжені
працею". І далі: "Мистецтво, енергія і наполегливість
робітників країни так само вважаються її багатством,
як і їхні інструменти й машини" [Там само, с. 139].
Дослідження сутності й форми продуктивної
сили людини й у подальші історичні часи знаходи-
лося в центрі економічної науки й пов'язано з іме-
нами Л. Вальраса, Дж. Волша, М. Кларка, Ф. Ліста,
Г. Д. Леода, Дж. МакКуллоха, Г. Маклеода, А. Мар-
шалла, Дж. С. Мілля, Н. Сеніора, Ж.-Б. Сея, У. Те-
рах, І. Ф. Тюнена, Дж. С. Уолша, І. Фішера та ін. Але
визнання продуктивних здібностей людини як особ-
ливого виду капіталу, а саме: як капіталу людсько-
го, первісно пов'язане з іменами Т. Шульца, Г. Бек-
кера, які ввели в політекономію поняття людського
капіталу, а пізніше - з іменами Й. Бен-Поретта,
М. Блауга, Г. Р. Боуена, Дж. Кендріка, Л. Туроу та інших.
Інтенсивний розвиток наприкінці 1950-х років теорії
людського капіталу в західній економічній теорії був
обумовлений народногосподарськими зрушеннями,
породженими науково-технічною революцією. Він
відобразився в тому, що в сучасних умовах нако-
пичення нематеріальних елементів багатства (нау-
кових досягнень, зростання рівня освіти населення
тощо) набув першорядного значення для всього
ходу суспільного відтворення. Наприкінці 50-х - на
початку 60-х pp. минулого століття завдяки публі-
каціям американського економіста Т. Шульца, зок-
рема його праці "Інвестиції в людський капітал"
(1961 р.), відбулось формування сучасної теорії
людського капіталу та її виділення як самостійної
теоретичної концепції [2, с. 38-56]. У той самий час
концепцію людського капіталу розробляв ще один
американський економіст Г. Беккер (1930 р). У
1964 р. він опублікував свою фундаментальну нау-
кову працю "Людський капітал: теоретичний та ем-
піричний аналіз" [12]. На думку вченого, саме зав-
дяки збільшенню інвестицій в освіту, здоров'я, про-
фесійні знання, мотивації людей, елітарні країни світу
зберігають своє провідне місце у світовій економіці.
У 1992 р. Гері С. Беккер отримав Нобелівську пре-
мію за "розповсюдження сфери мікроекономічного
аналізу на цілий ряд аспектів людської поведінки і
взаємодії, включаючи неринкову поведінку" [5,
с. 17]. За Г. Беккером, людський капітал - це наяв-
ний у кожного запас знань, навичок, мотивацій. Інве-
стиціями в нього є освіта, накопичення виробничого
досвіду, охорона здоров'я, географічна мобільність,
пошук інформації. Прикладом таких інвестицій є
вкладення коштів в освіту учнів, батьки яких по-
рівнюють очікувану граничну норму віддачі від та-
ких вкладень із прибутковістю альтернативних інве-
стицій (відсотками за банківськими вкладами, диві-
дендами із цінних паперів тощо).
Як зазначає американський економіст Марк Бла-
уг: "Концепція людського капіталу, або "тверде ядро"
дослідницької програми людського капіталу, поля-
гає в ідеї, що люди витрачають на себе ресурси
різним чином - не тільки для задоволення поточних
потреб, але й заради майбутніх грошових і негро-
шових доходів. Вони можуть інвестувати у своє
здоров'я; можуть добровільно здобувати додаткову
освіту; можуть витрачати час на пошук роботи з
максимально можливою оплатою, замість того, щоб
погоджуватися на першу ж ліпшу пропозицію; мо-
жуть купувати інформацію про вакансії; можуть мігру-
вати, щоб скористатися кращими можливостями для
зайнятості; нарешті, вони можуть обирати низько-
оплачувану роботу з більш широкими можливостя-
ми для навчання, замість високооплачуваної робо-
ти без будь-яких перспектив розвитку" [1, с. 318].
У середині ХХ ст. термін "людський капітал" був
замінений терміном "інтелектуальний капітал", що
пов'язано з науково-технічним прогресом, ростом
наукових досліджень, інформатизацією суспільства
тощо. У наш час дослідники інтелектуального капі-
талу розглядають людський капітал як складову інте-
лектуального капіталу. Уперше таку концепцію за-
пропонували Л. Едвінссон і М. Мелоун у своїй праці
"Інтелектуальний капітал". Одне з перших визначень
інтелектуального капіталу було подане саме в цій
роботі, згідно з якою інтелектуальний капітал - це
"сукупність людського капіталу, організаційного ка-
піталу і клієнтського, кожний із яких може бути по-
зиковим чи власним" [14].
У 70-х роках ХХ століття дослідження людського
капіталу набуло масового характеру. Подальший
розвиток економічної думки щодо людського капі-
талу пояснюється науково-технічною революцією,
що спричинила збільшення значущості в економіці
нематеріальних елементів багатства (наукових роз-
робок, know-how тощо). У СРСР інтерес до цієї про-
блематики виник наприкінці 70-х - початку 80-х рр. і
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 19
пов'язаний з іменами С. Г. Струміліна, В. С. Гойла,
А. Б. Дайновського, Р. І. Капелюшникова.
Із переходом до ринкової економіки інтерес до
теорії людського капіталу знову підвищився. У Росії
з 1991 р. видаються книги М. М. Крітського "Людсь-
кий капітал" [13]; В. І. Марцинкевича "США: людсь-
кий капітал і ефективність економіки"; В. І. Мар-
цинкевича й І. В. Соболєвої "Економіка людини";
С. О. Дятлова "Основи теорії людського капіталу"
[14]; А. І. Добриніна, С. О. Дятлова, О. Д. Циренової
"Людський капітал у транзитивній економіці" тощо.
В Україні в той же час з'являються роботи вітчизня-
них науковців С. Бандури, Н. Борецької [15], Е. Ліба-
нової, В. Скуратівського, О. Палій [20] та ін. Автора-
ми визначається доцільність використання індика-
торів людського розвитку для оцінки ефективності
суспільного прогресу.
Наприкінці ХХ ст. економічна наука значну увагу
приділяє аналізу таких складових інтелектуального
капіталу, як освіта, наука, інформаційно-комуні-
каційні технології, об'єкти інтелектуальної власності,
а також природним та макроекономічним чинникам
формування інтелектуального потенціалу суспіль-
ства. Цю тему досліджують Г. Башнянін, Л. Без-
часний, С. Вовканич, В. Григоренко, М. Гуревичов,
В. Грушко, С. Злупко, Ю. Канигін, І. Каленюк, В. Ку-
ценко, М. Малик, Б. Малицький, О. Нестеренко,
В. Удовиченко, П. Цибулєв, А. Чухін, С. Шолуден-
ко, Т. Шпарга та ін.
Необхідність подальших наукових пошуків у на-
прямку дослідження інтелектуального капіталу обу-
мовлена значущістю цієї категорії. Інтелектуальний
капітал за сучасних умов перетворюється на основ-
не джерело розвитку економічного потенціалу країн,
саме тому постійно зростає важливість його теоре-
тичних та практичних досліджень. Тільки глибоке
дослідження теорії інтелектуального капіталу, його
формування та використання дозволить Україні роз-
винути свій економічний потенціал та ввійти в пост-
індустріальне суспільство, у якому головну роль
відіграє людина.
Висновок
Отже, погляди науковців на основні складові
інтелектуального капіталу змінювались еволюцій-
но: від виникнення робіт, у яких приділено увагу
інтелектуальним здібностям людини як джерелу ба-
гатства країни до формування чітко окресленої
теорії інтелектуального капіталу. Завдяки ґрунтов-
ним дослідженням представників багатьох шкіл
політичної економії було визначено сутність інте-
лектуального капіталу, який є однією з основних
економічних категорій сучасності.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Блауг М. Методология экономической науки / М. Блауг.
- М. : Вопросы экономики, 2004. - 416 с.
2. Schultz T. W. The Economic Value of Education /
T. W. Schultz. - New York : Colambia University Press, 1963.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах богат-
ства народов / А. Смит. - М. : Соцэкгиз, 1956. - 490 с.
4. Милль Дж. С. Основы политической экономии. Т. 1 /
Дж. С. Милль. - М. : Прогресс, 1980. - 139 с.
5. Капелюшников Р. И. Экономический подход Гэри Бек-
кера к человеческому поведению / Р. И. Капелюшников //
США: экономика, политика, идеология. - 1993. - № 11. -
С. 17-32.
6. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала
/ С. А. Дятлов. - СПб., 1994. - 83 с.
7. Майбуров И. А. Эффективность инвестирования и
человеческий капитал в США и России / И. А. Майбуров //
Мировая экономика и международные отношения. - 2004. -
№ 4. - С. 3-13.
8. Марцинкевич В. И. Экономика человека / В. И. Марцин-
кевич, И. В. Соболева. - М. : Аспект Пресс, 1995. - 193 с.
9. Ильинский И. В. Инвестиции в будущее: образование
в инвестиционном воспроизведении / И. В. Ильинский. - СПб.,
1996. - 283 с.
10. Капелюшников Р. И. Современные западные концеп-
ции формирования рабочей силы / Р. И. Капелюшников. - М. :
Наука, 1981. - 250 с.
11. Петти В. Экономические и статистические работы /
В. Петти. - М. : Соцэкгиз, 1940. - 324 с.
12. Becker G. S. Human Capital: A Theoretical and Empirical
Analysis, with Special Reference to Education / G. S. Becker ;
Third ed. - Chicago and London. - 1993. - 390 p.
13. Критский М. М. Человеческий капитал / М. М. Критс-
кий. - Ленинград : Изд. Ленингр. ун-та, 1991. - 120 с.
14. Эдвинссон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капи-
тал. Определение истинной стоимости компании / Л. Эд-
винссон, М.Мэлоун // Новая постиндустриальная волна на
Западе : Антология / [под ред. В. Л. Иноземцева]. - М. :
Academia, 1999. - 434 с.
15. Борецька Н. П. Соціальний захист населення на су-
часному етапі: стан і проблеми. - Донецьк : Янтра, 2001. -
352 с.
16. Згонник Л. В. Институциональная составляющая
воспроизводства человеческого капитала / Л. В. Згонник //
Наук. праці ДонНТУ. Сер. Економічна. - 2008. - Вип. 100-3. -
С. 118-124.
17. Пальчевич Г. Т. Інтелектуальний та людський капітал
в інноваційний економіці / Г. Т. Пальчевич // Регіональні про-
блеми людського та соціального розвитку : тези доп. і по-
відомл. міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 т. / НАН України, Ін-т
економіки пром-сті ; [редкол.: О. І. Амоша (відп. ред.) та ін.]. -
Донецьк, 2008. - Т. 2. - С. 279-282.
18. Прошак В. Інтелектуальний потенціал України в умо-
вах ринкової трансформації економіки : автореф. дис. на здо-
буття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.01.01 / В. Прошак ;
Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 2002. - 21 с.
19. Савєльєва Ю. М. Інтелектуальний потенціал підпри-
ємства як основа його конкурентоспроможності [Електрон-
ний ресурс] / Ю. М. Савєльєва, Н. В. Ващенко // Publishing
house Education and Science s.r.o. - Electronic text data. - Praha,
2009. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/8_DNI_2009/
Economics/43532.doc.htm.
20. Скуратівський В. А. Основи соціальної політики: [навч.
посіб.] / В. А. Скуратівський, О. М. Палій - К. : МАУП, 2002. -
200 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.rusnauka.com/8_DNI_2009/
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
20 ЕКОНОМІКА
УДК 510.25+33.114
РОЗРОБКА ІНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ
ОЛЕНА ГОРЧАКОВА,
кандидат економічних наук, Донецький науково-виробничий центр стандартизації,
метрології та сертифікації
У статті запропонована модель інституційної матриці, побудована за методологією тер-
нарного моделювання, яка дозволяє формалізувати якісні, кількісні та структурні парамет-
ри соціально-економічних відносин.
Ключові слова: структура, матриця, інституціоналізм, методологія, ієрархія, форма, відно-
сини.
21. Стефанишин О. В. Людський потенціал ринкової еко-
номіки України [Електронний ресурс] // Наукова періодика
України / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Електрон.
текст. дані. - К., 2006. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/
portal/chem_biol/nvnltu/16_1/276_Stefanyszyn_16_1.pdf. - Дже-
рело публ.: Науковий вісник НЛТУ України. - 2006. - Вип. 16. 1.
- С. 276-284.
22. Тихомирова І. О. Концепція людського капіталу як ос-
нова сучасної системи управління підприємством / І. О. Ти-
хомирова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003.
- № 1. - С. 60-62.
23. Управління розвитком людських ресурсів / Дніпро-
петр. обл. рада, Обл. комун. вищ. навч. закл. Ін-т підприєм-
O. Veretennykova, N. Krykun
BASICS OF THE THEORY OF INTELLECTUAL CAPITAL:
EVOLUTION OF SCIENTIFIC CONCEPTS
This article describes the evolution of the theory of human capital with its transformation in the theory of intellectual
capital. The basic tenets of the theory of intellectual capital through the study of works of the representatives of
different schools of political economy. Monitored the views of prominent economists on the impact of intellectual
property rights in the economic development of society.
Key words: intellectual capital, the theory of intellectual capital, human capital, political economy, intellectual activity.
© О. Веретенникова, Н. Крикун
Надійшла до редакції 28.09.2012
ництва "Стратегія" ; [Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Іваннико-
ва Н. А., Лаврінченко О. В .]. - Дніпропетровськ ; Жовті
Води : Наука і освіта, 2006. - 316 с.
24. Человеческий потенциал: опыт комплексного подхо-
да / Рос. акад. наук, Ин-т человека ; [под. ред. И. Т. Фролова]
; [Н. Н. Авдеева и др.]. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - 175 с.
25. Shils E. The virtue of civility: selected essays on liberalism,
tradition and civil society / Е. Shils. - Indianapolis, 1997. - 224 р.
26. Bowen H. R. Investment of Learning / H. R. Bowen. - San-
Francisco ets : JosserBass, 1978. - 165 p.
27. Brooking A. Intellectual Capital / Annie Brooking. - New
York : Itp Life Long Learning, 1997. - 224 р.
Постановка проблеми. Розуміння складності
схем взаємодії чинників різноманітної природи
(технічних, економічних, соціальних) розширило
горизонт сучасної економічної думки до масштабів
концепції інституціоналізму (institute - встановлен-
ня, пристрій, установа). Спроби встановити
види дії і міру впливу неекономічних чинників на
економічні процеси, побудувати на їх підставі
конструктивну систему суспільних стосунків і за-
снувати комплекс правових норм і контролюю-
чих організацій, що забезпечують поступовий роз-
виток соціально-економічних систем, стикаються
з проблемою ідентифікації, формалізації і структу-
ризації різнорідних і різномасштабних інститутів.
У зв’язку із цим у рамках сучасного інституціона-
лізму науковці моделюють соціально-економічні
відносини у вигляді схем , факторних моделей,
інституційних матриць.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.nbuv.gov.ua/
http://www.pdffactory.com
|