Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів
У статті розкрито суть категорії "соціальність" і на цій основі узагальнено міру її прояву в національному просторі. Показано динаміку диференціації регіонів упродовж 1997 - 2010 рр. за різними макропоказниками, що забезпечують розвиток соціальності в процесі становлення соціально-орієнт...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62552 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів / О. Каховська // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62552 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Каховська, О. 2014-05-22T16:18:38Z 2014-05-22T16:18:38Z 2012 Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів / О. Каховська // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62552 65.01 (075.8) : 338.24 У статті розкрито суть категорії "соціальність" і на цій основі узагальнено міру її прояву в національному просторі. Показано динаміку диференціації регіонів упродовж 1997 - 2010 рр. за різними макропоказниками, що забезпечують розвиток соціальності в процесі становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки. Interpretation of the context of the category "sociality" is given and on this basis the measure of its display is generalized in the national space. The changes of differentiation of regions are exposed during 1997-2010 on different macro indexes that recreate influence on "sociality" of the settler factor. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів Sociality: its assessment and possibilities of support in the context of regions Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| spellingShingle |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів Каховська, О. Економіка |
| title_short |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| title_full |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| title_fullStr |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| title_full_unstemmed |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| title_sort |
соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів |
| author |
Каховська, О. |
| author_facet |
Каховська, О. |
| topic |
Економіка |
| topic_facet |
Економіка |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Sociality: its assessment and possibilities of support in the context of regions |
| description |
У статті розкрито суть категорії "соціальність" і на цій основі узагальнено міру її прояву в
національному просторі. Показано динаміку диференціації регіонів упродовж 1997 - 2010 рр.
за різними макропоказниками, що забезпечують розвиток соціальності в процесі становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Interpretation of the context of the category "sociality" is given and on this basis the measure of its display is
generalized in the national space. The changes of differentiation of regions are exposed during 1997-2010 on different
macro indexes that recreate influence on "sociality" of the settler factor.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62552 |
| citation_txt |
Соціальність: її оцінка та можливості забезпечення в розрізі регіонів / О. Каховська // Схід. — 2012. — № 5 (119). — С. 23-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kahovsʹkao socíalʹnístʹííocínkatamožlivostízabezpečennâvrozrízíregíonív AT kahovsʹkao socialityitsassessmentandpossibilitiesofsupportinthecontextofregions |
| first_indexed |
2025-11-27T00:09:03Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:09:03Z |
| _version_ |
1850787690843209728 |
| fulltext |
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 23
Висновки
Сучасне суспільство описується рядом схем і
моделей ідеологічних, політичних й економічних
взаємовідносин, які неможливо звести, наприклад,
до дихотомії "капіталізм - соціалізм" і недостатньо
описати у форматі символічних структур X- і Y-еко-
номік. Напрям на вдосконалення методів моделю-
вання інституційних стосунків, здатних забезпечи-
ти наочність та вимірювальність інституційної суті,
дозволить забезпечити інституційну теорію надійним
інструментарієм ідентифікації, формалізації та струк-
туризації вмісту соціально-економічних систем. Та-
ким чином, виникають методологічні передумови
для розробки концепції конструктивного інституціо-
налізму, що базується на дослідженні природи
інститутів і розкриває можливості будівництва ба-
гаторівневих моделей конструктивних суспільних
взаємовідносин.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Норт Д. Понимание процесса экономических измене-
ний / Д. Норт ; [пер. с англ. К. Мартынова, Н. Эдельмана]. -
М. : Изд. дом Гос. ун-та Высшей школы экономики, 2010. - 256 с.
2. Кирдина С. Г. Институциональные матрицы: понятие
идеологии / С. Г. Кирдина [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://kirdina.ru/book/content.shtml.
3. Чаленко А. Ю. Введение в институционализм или но-
вая системная парадигма (16.05.2011) / А. Ю. Чаленко [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http:/www.capital-rus.ru/
articles/article/184432/.
4. Горчакова Е. Н. Концепция конструктивного подхода :
[монография] / Е. Н. Горчакова - Донецк : Схiдний видавничий
дiм, 2011. - 108 с.
5. Горчакова О. М. Концепцiя конструктивної економiки /
О. М. Горчакова // Актуальнi проблеми економiки. - 2011. -
№ 12 (126). - С. 17-24.
O. Horchakova
DEVELOPING INSTITUTIONAL MODEL OF ECONOMY
The model of institutional matrix, built on methodology of ternar design, offered in-process allows the high-quality,
quantitative and structural parameters of socio-economic relations.
Key words: structure, matrix, institutional, methodology, hierarchy, form, relations.
© О. Горчакова
Надійшла до редакції 12.09.2012
УДК 65.01 (075.8) : 338.24
СОЦІАЛЬНІСТЬ: ЇЇ ОЦІНКА ТА МОЖЛИВОСТІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РОЗРІЗІ РЕГІОНІВ
ОЛЕНА КАХОВСЬКА,
кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри державного управління та
місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального інституту державного
управління Національної академії державного управління при Президентові України
У статті розкрито суть категорії "соціальність" і на цій основі узагальнено міру її прояву в
національному просторі. Показано динаміку диференціації регіонів упродовж 1997 - 2010 рр.
за різними макропоказниками, що забезпечують розвиток соціальності в процесі станов-
лення соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Ключові слова: соціальність, оцінка, країна, регіони, диференціація, прояви, деструкції.
Постановка проблеми. Україною від самого по-
чатку проголошення незалежності здійснюється по-
шук форм і методів реалізації соціального призна-
чення держави. У цьому руслі проводяться транс-
формаційні перетворення, пов'язані з активізацією
економічної діяльності ринкових суб'єктів господа-
рювання. Усі ці зміни проходять як у країні взагалі,
так і в її регіонах та їх адміністративно-територіаль-
них одиницях. І, що головне, регіони, які у своїй
сукупності є базою формування соціальності, усе
більшою мірою мають перетворюватися на центри
забезпечення соціальної динаміки. Проте це не про-
ста справа, оскільки кожна територія має свої чітко
виокремлені як відмінності, так і специфічні особли-
вості. Ідеться про спеціалізацію, природно-кліматичні
умови, рівень розвитку, стан ринку праці тощо. До
того ж наявні відмінності доповнюються штучно ство-
реними в процесі функціонування суб'єктів еконо-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://kirdina.ru/book/content.shtml
http://www.capital-rus.ru/
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
24 ЕКОНОМІКА
міки, що не дозволяє типізувати управлінські дії ре-
гіональних органів влади з усунення деструктивних
проявів соціального й економічного характеру. Саме
на цих аспектах проблеми щодо посилення соціаль-
ної функції зосереджена увага наукової та практич-
ної думки країни.
Аналіз досліджень і публікацій. У публікаціях
вітчизняних авторів розкриваються основні пробле-
ми й чинники макроекономічного зростання на рівні
того чи іншого регіону або їх поєднань, питання
структурних змін, формування ринку праці та вико-
ристання ресурсного потенціалу. Із переходом у
систему координат ХХІ сторіччя основна увага була
переорієнтована на досягнення сталого розвитку й
побудову для цього системи оцінювання дієвості
влади на різних рівнях управління. Досить широкий
спектр питань щодо розвитку регіонів та забезпе-
чення в його процесі соціальної зорієнтованості вис-
вітлений у наукових працях О. Амоші, В. Бесєдіна,
Д. Богині, Є. Бойко, З. Варналія, З. Галушки, В. Гейця,
М. Герасимчука, В. Гришкіна, О. Грішнової, Г. Гу-
берної, Н. Дєєвої, М. Долішнього, С. Дорогунцова,
Л. Зайцевої, Т. Заяць, Б. Кваснюка, Е. Лібанової,
Л. Лісогор, І. Лукінова, В. Мікловди, О. Новікової,
В. Новікова, В. Онікієнко, В. Пили, А. Ревенка, В. Ри-
бака, І. Сало, М. Соколика, Л. Тимошенко, Л. Чер-
вової, М. Чумаченка та багатьох інших. Але по-
слідовний рух країни до цивілізаційних стандартів
життя принципово по-новому актуалізує соціальні
аспекти розвитку.
Через прорахунки як об'єктивного, так і суб'єктив-
ного характеру в системі суспільного співжиття
відбулися деформаційні процеси з досить відчутним
впливом на соціальну стабільність. Як ніколи рані-
ше суспільство розкололося на прошарок багатих і
бідних зі значним діапазоном розбіжності в дохо-
дах, значна частина населення відчула втрату га-
рантій щодо базових прав на стандарти життя за
мінімальними мірками людяності, посилилося від-
чуття соціального відторгнення. У зв'язку із цим ви-
нятково важливим постає питання з'ясування при-
чин посилення соціальної дезінтеграції й творче ос-
мислення упущень у забезпеченні соціальності в
соціально-економічному розвитку країни.
Метою статті є оцінка диференціації регіонів Ук-
раїни впродовж 1997 - 2010 рр. за різними макропо-
казниками, що забезпечують формування соціаль-
ності в процесі становлення соціально-орієнтованої
ринкової економіки.
Виклад основного матеріалу. Ми вважали за
необхідне виходити в тлумаченні змісту "соціаль-
ності" з напрацювань західної наукової думки, яка
до останнього часу порівняно з українськими реа-
ліями базує свої теорії на досить сприятливому
соціальному матеріалі. Видатний австро-амери-
канський економіст, лауреат Нобелівської премії
Ф. А. Хайєк з приводу досліджуваного терміна пи-
сав, що "…визначення "соціальний" застосовне до
всього, що пов'язано зі зменшенням або усунен-
ням відмінностей у доходах..." [1, с. 203]. З ураху-
ванням теоретичних напрацювань вітчизняних та за-
рубіжних науковців щодо змісту категорії "соці-
альність" її адекватно сучасним реаліям можна тлу-
мачити як об'єктивовані гетерогенні відносини, що
виникають між людьми в процесі діяльного спілку-
вання незалежно від волі й свідомості й спрямовані
вони на зменшення або усунення неприйнятної аси-
метрії в їхніх доходах безпосередньо та на задово-
лення основних життєвих потреб зокрема.
Із визначенням сутності "соціальності" актуалі-
зується проблема її вимірюваності та встановлення
прийнятного еталону. Натомість постає питання, до
якої межі слід усувати нерівності в доходах, оскіль-
ки рівність також суперечить справедливості й при-
зупиняє соціально-економічну активність. "Будь-яка
справедлива соціальна система, - зазначав профе-
сор філософії Гарвардського університету Д. Ролз, -
визначає діапазон, у рамках якого індивіди повинні
розвивати свої цілі, і вона ж створює структуру прав
і можливостей…" [2, с. 60]. Тому надзвичайно важ-
ливим моментом методологічної конструкції соціаль-
ного є її ідентифікація з прийнятною чи то результа-
тивною нерівністю.
Оцінка диференціації населення за рівнем грошо-
вих доходів здійснюється на підставі розподілу на-
селення на децилі (квартилі, квінтилі). Загальною ви-
могою для всіх країн, які обрали соціально зорієнто-
ваний шлях, за умови достатності грошових доходів
для підтримання рівня життя за зразками мінімаль-
них цивілізаційних стандартів найменш забезпече-
ної частини населення, розрив між доходами 10 %
найбагатших прошарків населення і 10 % найбільш
бідних не може перевищувати 10 разів [3, с. 241].
Розрахунки, проведені нами на базі офіційної ста-
тистики, дозволяють стверджувати, що реально се-
редній дохід на душу населення у вищій децильній
групі порівняно з аналогічним показником нижчої
децильної групи був у 2000 р., за нашими розрахун-
ками, вищим у 627,5 разів, у 2009 р. - у 1093 рази, а
у 2010 р. вже в 1191 раз [4, с. 380, 399; 5, с. 385,
396]. Це надзвичайно глибока нерівність, яка вкрай
негативно позначається на темпах економічного зро-
стання. За офіційними даними, коефіцієнт фондів
станом на 2010 р. складав 5,3 [6, с. 333]. Соціальні
групи, які опинилися на нижніх щаблях соціальної
ієрархії за доходами, а це не тільки перший дециль
(усі дев'ять нижніх децилів не дотягують до серед-
ньомісячної заробітної плати, яка розташовується в
десятому децилі), сприймають подібну нерівність як
прояв значної несправедливості. Виокремлений
рівень поляризації суспільства з виділенням групи
в 10,3 % багатих і всіма іншими знедоленими вик-
лючає досягнення мети соціально-орієнтованої еко-
номіки щодо формування середнього класу. Слід
підкреслити також і те, що високий рівень нерівності
за доходами потребує масштабного вилучення до-
ходів у бізнесу і його перерозподілу серед незамож-
них верств населення, що послаблює мотивацію до
легалізації прибутків і консервує бідність.
На жаль, виокремлені прояви мають усередне-
ний характер і ще більше проявляються на регіо-
нальному рівні. Регіони України мали значні від-
мінності до початку ринково-трансформаційних пе-
ретворень і мають їх і зараз, але одні з них таки-
ми залишилися, а в інших, що формуються під впли-
вом управлінсько-реформаційних деструкцій, прити-
річчя поглибилися, проблеми загострилися.
Сучасний економічний простір України включає
множину великих і малих територій, на яких прожи-
ває некорельована з їх площею кількість населен-
ня. На підставі цього виокремлюються специфічні
аномалії (табл. 1).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 25
Таблиця 1. - Територія і кількість наявного населення України за регіонами у 2010 р.
Кількість населення, тис. Щільність населення, осіб на
1 кв. км Регіони Територія,
тис. кв. км 1997 р. 2010 р. 1997 р. 2010 р.
Україна 603,5 50370,8 45778,5 83 76
АРК 26,1 2138,6 1963,5 81 75
Вінницька 26,5 1844,6 1641,2 69 62
Волинська 20,1 1073,1 1037,2 53 51
Дніпропетровська 31,9 3758,7 3336,5 117 105
Донецька 26,5 5068,9 4433,0 191 167
Житомирська 29,8 1449,4 1279,0 48 43
Закарпатська 12,8 1276,0 1247,4 99 98
Запорізька 27,2 2022,2 1801,3 74 66
Івано-Франківська 13,9 1448,2 1379,8 104 99
Київська 28,1 1885,4 1717,6 67 61
Кіровоградська 24,6 1196,4 1010,0 48 41
Луганська 26,7 2702,8 2291,3 101 86
Львівська 21,8 2717,7 2544,7 124 117
Миколаївська 24,6 1320,2 1183,3 53 48
Одеська 33,3 2547,8 2388,7 76 72
Полтавська 28,8 1705,4 1487,8 59 52
Рівненська 20,1 1189,7 1152,5 59 57
Сумська 23,8 1369,8 1161,5 57 49
Тернопільська 13,8 1168,4 1084,1 84 78
Харківська 31,4 3022,7 2755,1 96 88
Херсонська 28,5 1233,0 1088,2 43 38
Хмельницька 20,6 1484,4 1326,9 72 64
Черкаська 20,9 1470,4 1285,4 70 61
Чернівецька 8,1 939,8 904,3 116 112
Чернігівська 31,9 1315,3 1098,2 41 34
м. Київ 0,8 2625,3 2799,2 3281 3350
м. Севастополь 0,9 396,6 380,8 440 441
Так, наприклад, Чернівецька область займає те-
риторію у 8,1 тис. кв. км, на якій станом на початок
2011 р. проживало 904,3 тис. осіб, то в Одеській
області з її територією у 33,3 тис. кв. км проживає
2388,7 тис. осіб, а в Дніпропетровській та Чер-
нігівській областях, які оконтурюють по 31,9 тис. кв.
км, проживають відповідно 3 336,5 тис. та 1 098,2 тис.
осіб, тобто щільність населення відповідно 105 та
34 особи на 1 кв. км. А якщо проаналізувати мі-
німаксні значення, то найбільша щільність у м. Києві
- 3350, а найменша в Чернігівський - 34 особи на
1 кв. км [5, с. 23]. За всіма областями та АРК
щільність упродовж 1997 - 2010 рр. скоротилася,
максимальне скорочення відбулося по Донецькій
області - на 24 особи на 1 кв. км, мінімальне по
Закарпатській - 1 особа на 1 кв. км. І тільки по м. Київ
та м. Севастополь відбулося збільшення на 69 та 1
відповідно.
Якщо спроектувати ці створювані роками аномалії
на поле питомої ваги продукування валової доданої
вартості (ВДВ) різними секторами економіки регіонів,
то домінуючий серед них, на наш погляд, визна-
чить спеціалізацію регіону. Згідно з диференціацією
за таким принципом, на теренах України сформува-
лися регіони промислового спрямування (Дніпропет-
ровська, Донецька, Запорізька, Луганська й Пол-
тавська області), території з домінуванням сільсько-
господарського виробництва (Вінницька, Волинсь-
ка, Житомирська, Закарпатська, Київська, Кірово-
градська, Тернопільська і Хмельницька області), ре-
гіони переважного надання послуг (АРК, Львівська,
Одеська, м. Київ та Севастополь) і території з по-
рівняно збалансованим розвитком секторів регіо-
нальної економіки (Івано-Франківська, Миколаївсь-
ка, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська,
Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області). Цей
стан зафіксовано нами на кінець кожного періоду
від 2001 р. до 2010 р.
У силу загальноекономічної політики в цілому в
регіонах сільськогосподарського спрямування час-
тка продукції домінуючого в них аграрнопромисло-
вого комплексу в обсягах продукування ВДВ ско-
ротилася. Паралельно із цим процесом зростав по-
тенціал промислових регіонів та регіонів переваж-
ного надання послуг. Подібний рух генерував про-
сторову неоднорідність, чи то диференціацію еко-
номічного простору. У промислових регіонах суб'єкти
промислового спрямування продукують у структурі
ВДВ понад половину її загальної вартості.
За нашими розрахунками, обсяги продукування
ВРП в абсолютному вимірі суттєво відрізняються в
розрізі регіонів. І, що головне, у період з 1997 до
2010 р. ця розбіжність в економічних можливостях
регіонів зросла з 23,7 до 25,3 раза [4, с. 47; 5, с. 48;
7, с. 31].
Більш-менш прийнятним було в 1997 р. співвідно-
шення між максимальним і мінімальним значенням
ВРП на особу, яке не перевищувало 3,6 [4, с. 46].
Проте у 2010 р. воно зросло порівняно з 1997 р.
майже в 1,8 раза. Відносне зростання розбіжності
між максимальним і мінімальним значенням ВРП
на особу доповнилося підвищенням вартості само-
го розмаху з 1900 до 11300,8 або в 5,95 раза [4,
с. 46, 75; 5, с. 72; 7, с. 32].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
26 ЕКОНОМІКА
Розбіжність між регіонами щодо виробництва в
них продукції сільського господарства (співвідношен-
ня між максимальним і мінімальним значенням об-
сягу виробництва сільгосппродукції впродовж 1997
- 2010 рр. залишалося практично статичним на рівні
3,3) можна вважати прийнятною. Певною мірою вона
відтворює позитиви в забезпеченні продуктами хар-
чування хоча б населення регіону з максимальним
обсягом виробленої сільськогосподарської продукції.
Проведений аналіз за даними Державної служби
статистики України за 2010 р. дозволяє навести такі
мінімаксні значення. Так, максимальний обсяг про-
дукції, виробленої суб'єктами сільського госпо-
дарства, мав місце в Черкаській області й складав
7045 млн грн у порівняних цінах 2005 р., а наймен-
ший - у Чернівецький області - 2129 млн грн. Цікаво,
але подібна активність Черкаського регіону не гаран-
тувала йому адекватного забезпечення населення
регіону продуктами харчування. За проведеними
розрахунками, споживання продуктів харчування в
Черкаській області не перевищувало 870,0 кг на одну
особу в сім'ї, а в Чернівецький області - 680,4 кг, що
Розрив за обсягом послуг, наданих населенню,
склав у 1997 р. - 12,9 раза (м. Київ - 1102,4 млн грн,
а м. Севастополь - 85,2 млн грн), а у 2010 р. зріс до
71,9 (м. Київ - 91289,6 млн грн, а Чернівецька об-
ласть - 1270,4 млн грн) [4, с. 267; 5, с. 295-296]. При
цьому абсолютне вартісне значення розмаху між
максимальним обсягом надання послуг у регіонах
і мінімальним у цінах 1997 р. складало в 1990 р.
3191,4 млн грн, у 1997 р. - 1017,2 млн грн, а у
2010 р. вже 15520,6 млн грн. Наростання абсолют-
ного значення розмаху й збільшення амплітуди ко-
ливань мінімаксних показників, відтворюючих зміни
було меншим від медичних норм відповідно на
98,2 кг та 287,8 кг [5, с. 413; 8, с. 272, 273; 9, с. 475].
Людина через свою соціальну природу прагне
до забезпечення таких умов проживання й підтри-
мання життєдіяльності, рівень яких якщо й не відпо-
відає, то наближається до критерію відповідності
соціальному стандарту "нормального життя" і сприй-
мається як індивідом, так і більшістю в якості етап-
ного комфорту, а то й стану блага. А це, у свою чер-
гу, потребує відповідної наявності й раціонального
функціонування елементів соціальної інфраструк-
тури з надання послуг незалежно від місця прожи-
вання. Здавалось би, що за умови зменшення на-
половину обсягів їх надання населенню порівняно
з 1990 р. єдиною можливістю забезпечення ними
реальних потреб мало б бути зменшення того
співвідношення, яке склалося на рівні десяти між
максимальним і мінімальним обсягом їх надання в
різних регіонах (Донецька область - 1307 млн крб,
м. Севастополь - 131 млн крб) за станом на кінець
1990 р. [10, с. 429]. Проте розбіжність тільки поси-
лювалась протягом 1997 - 2010 рр. (табл. 2).
Таблиця 2. - Обсяг послуг, наданих населенню, за регіонами в 1997 - 2010 рр., млн грн
Роки Регіони 1997 2000 2005 2010
АРК 652,8 987,0 4342,9 8697,6
Вінницька 248,3 383,7 1276,2 4000,1
Волинська 146,4 243,1 949,0 2108,3
Дніпропетровська 733,5 1300,8 5059,1 13782,1
Донецька 1008,5 1424,9 7256,4 15776,9
Житомирська 192,4 301,9 755,5 2400,4
Закарпатська 140,5 274,3 924,3 2277,2
Запорізька 389,7 612,9 2265,3 4989,0
Івано-Франківська 171,0 296,0 917,5 2339,8
Київська 346,9 487,7 1992,1 7879,2
Кіровоградська 155,1 247,9 1253,7 2877,2
Луганська 353,8 544,5 2039,8 3592,7
Львівська 514,1 921,0 5280,3 11357,8
Миколаївська 189,0 312,1 1638,4 6067,3
Одеська 506,3 923,9 9085,1 22220,5
Полтавська 318,3 506,3 1407,6 2988,2
Рівненська 151,7 245,7 1091,7 2578,9
Сумська 225,8 323,9 957,3 1795,9
Тернопільська 144,0 266,8 609,2 1420,3
Харківська 587,6 1189,8 4724,2 9919,6
Херсонська 173,4 319,1 1380,5 2569,2
Хмельницька 206,6 315,5 739,0 1755,4
Черкаська 212,2 340,3 1038,3 3285,5
Чернівецька 119,7 213,5 641,7 1270,4
Чернігівська 203,7 297,6 862,9 2363,1
м. Київ 1102,4 2323,9 27562,6 91289,6
м. Севастополь 85,2 162,1 742,7 2051,1
в наданні послуг, віднаходить пояснення в спеціа-
лізації та типі території за рівнем розвитку. У силу
специфіки спеціалізації й можливостей її підтриман-
ня в умовах трансформаційних змін регіони поділи-
лися на розвинені, слаборозвинені й депресивні.
Одні з них змогли підтримати обсяги виробництва,
інші порівняно недавно були більш-менш розвине-
ними в соціально-економічному плані й мали потен-
ціал забезпечення подальшого економічного підйо-
му, але з ряду причин піддалися кризовим явищам
об'єктивного й суб'єктивного характеру. Є й такі, що
потерпають узагалі від спаду виробництва. Але
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 27
складність і зміст проблеми утворення розбіжності
в наданні платних послуг населенню полягає не в
рівні розвитку регіону взагалі, а у створенні цим
явищем розпорошеної платоспроможності населен-
ня. Саме на такій основі чітко фіксується макси-
мум обсягу надання платних послуг населенню в
столиці, яка взагалі є регіоном переважного надан-
ня послуг.
Темпи економічного розвитку території, а отже, і
можливості усунення нерівності в доходах населен-
ня, залежать від динаміки капітальних вкладень. Але
це тільки умова. Її реалізація залежить від міри роз-
порошення основних засобів за територіями, наяв-
ності інвесторів і їхнього бажання вкласти інвес-
тиції в чітко визначений вид економічної діяльності
й, що головне, в економічно активному регіоні.
Понад 63,4 % вартості основних засобів країни скон-
центровано в шести високоіндустріальних областях
- Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Лу-
ганській, Харківській, Київській та м. Києві. Проте,
потреби їх продуктивного відтворення пов'язані з дов-
готривалими інвестиціями, що визначально піднімає
рівень їх інвестиційного ризику. Саме вибірковість
сфер інвестування з коротким інвестиційним циклом
обумовила концентрацію інвестиційної діяльності в
промислових регіонах та регіонах переважного на-
дання послуг зі спрямуванням на конкретні об'єкти
видів діяльності зі швидкою окупністю. Як наслідок,
і за макропоказником інвестицій в основний капітал
упродовж 1997 - 2007 рр. посилилася розбіжність в
обсягах інвестування регіонів з 26,1 до 35,1 або
більше ніж у 1,3 раза [4, с. 199; 5, с. 201]. Те зни-
ження цієї розбіжності до 15,6, яке мало місце у 2008
- 2010 рр., пов'язується з чинниками кризового ха-
рактеру, але не з діями державного й регіонально-
адміністративного менеджменту.
Мабуть в умовах визначально низького рівня й
узагалі політики оплати праці роботодавцями, не
існує іншого шляху до послаблення нерівності в
доходах, як забезпечення зайнятості членів домо-
господарств. Диференціація регіонів за рівнем зай-
нятості є меншою, порівняно з ВРП, наданням плат-
них послуг населенню, інвестуванням в основні за-
соби та роздрібним товарообігом. Пояснити це мож-
на, залучивши до процесу дослідження факти кон-
центрації робочої сили в галузях, які були визнані
пріоритетними і діяльність яких держава підтриму-
вала через надання певних преференцій. Ідеться про
металургійний та хіміко-лісовий комплекс. Перший
охоплює видобуток, збагачення та агломерацію за-
лізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво
чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, ме-
талів промислового призначення, вторинну перероб-
ку металів тощо. До другого комплексу належать
галузі, які забезпечують суб'єктів господарського
комплексу країни мінеральними добривами, содою,
фарбами, паливно-мастильними матеріалами, целю-
лозою тощо. Існує певна специфіка розміщення як
металургійних, так і хімічних підприємств на тери-
торії країни чи то в розрізі регіонів, які й визначають
відмінності в зайнятості по регіонах із наявністю
підприємств цих галузей чи то їх відсутністю.
Зв'язок між показниками виробництва (ВРП, ВРП
на особу, виробництво продукції сільського госпо-
дарства тощо) і споживанням (платні послуги на-
селенню) опосередковує торгівля, сприяючи більш
повному задоволенню потреб населення через
орієнтацію та переорієнтацію діяльності підприємств
в аспекті асортименту та сортності. За даними Дер-
жавної служби статистики України, роздрібний това-
рообіг у розрізі регіонів набув ознак різко зростаю-
чої асиметричності. Якщо в 1990 р. співвідношення
між мінімаксними значеннями обсягу товарообігу
складало 8,9, то вже в 1997 р. зросло до 18,7 або у
2,1 раза і впродовж 1998 - 2010 рр. стійко коливало-
ся навколо цього рівня. Зрозуміло, що процес змін
розбіжності в обсягах роздрібного товарообігу
здійснюється в напрямку, який пов'язаний, з одного
боку, із розвитком матеріального виробництва, а з
іншого - із реальними доходами населення. За тих
умов, що склалися у виробничому секторі економі-
ки й, зокрема, зміщення активності продуцентів у
деяких регіонах до певних галузей як центрів тяжін-
ня, купівельну платоспроможність населення конк-
ретних територій визначають сфери прикладення
зусиль праці.
Висновки та перспективи
подальших досліджень
1. Категорію "соціальність" адекватно сучасним
реаліям можна тлумачити як об'єктивовані гетеро-
генні відносини, що виникають між людьми в про-
цесі діяльного спілкування незалежно від їх волі й
свідомості й спрямовані на зменшення або усунен-
ня неприйнятної асиметрії в їхніх доходах безпосе-
редньо та на задоволення основних життєвих по-
треб зокрема.
2. Упродовж 1997 - 2010 рр. на національних те-
ренах здійснюється регресивна дивергенція еконо-
мічного простору. Результатом цієї неоліберальної
політики, що проводилася на теренах країни, стало
формування ринковозорієнтованих суб'єктів госпо-
дарювання й водночас розширення діапазону аси-
метрії в різнобічному спектрі суспільного співжиття.
Наростання поляризації багато в чому підживлюєть-
ся й реаліями сформованої спеціалізації регіонів.
Така концептуальна модель забезпечення соціаль-
ності, на якій ґрунтується ось уже понад 10 років
політика українського уряду, поглиблює протиріччя
соціально-економічного розвитку держави й може
спричинити колапс її основних інституцій. Процеси,
що протікають на різних рівнях економічної систе-
ми країни, однозначно як у сукупності, так і порізно
породжують коливання результатів використання
різноякісних та різнокількісних виробничих ресурсів,
що й формує нерівноважну динаміку в розрізі тери-
торій та видів економічної діяльності.
Наведення фактів наростання неоднорідності чи
то посилення диференціації економічного простору
не є, на наш погляд, неминучим наслідком будь-
якого реформування. Вектор прогресивної трансфор-
мації не слід сприймати і як шлях до практично то-
тожних показників у відтворенні соціально-еконо-
мічного поступу. Для того етапу перетворень, який
пережила й переживає Україна характерним має бути
не рівномірний, а все-таки поляризований у зазда-
легідь визначеному діапазоні розвиток.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки соци-
ализма / Ф. А. Хайек ; [пер. с англ.]. - М. : Новости ; Catallaxy,
1992. - 189 с.
2. Ролз Д. Теорія справедливості / Д. Ролз ; [пер. з англ.]. -
К. : Основи, 2001. - 822 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (119) вересень-жовтень 2012 р.
28 ЕКОНОМІКА
3. Гусаров Ю. В. Управление: динамика неравновес-
ности / Ю. В. Гусаров. - М. : ЗАО "Изд-во "Экономика", 2003.
- 382 с.
4. Статистичний щорічник України за 2000 рік / [за ред.
О. Г. Осауленка]. - К. : Техніка, 2001. - 598 с.
5. Статистичний щорічник України за 2010 рік / [за ред.
О. Г. Осауленка]. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011. - 559 с.
6. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2009
році (за даними вибіркового обстеження умов життя домо-
господарств України) : стат. зб. : Частина І / [відп. за випуск
І. І. Осипова]. - К. : ДП "Інформаційно-аналітичне агентство",
2010. - 434 с.
7. Валовий регіональний продукт за 2010 рік : стат. зб. /
Державна служба статистики України. - К. : ДП "Інформацій-
но-аналітичне агентство", 2012. - 161 с.
8. Статистичний збірник "Регіони України" 2011 / Держ.
служба стат. України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. - Ч. І. - К. : ТОВ
"Август-Трейд", 2011. - 363 с.
9. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, про-
тиріччя, перспективи) / Ін-т екон. прогнозування ; [за ред.
В. М. Гейця]. - К. : Логос, 1999. - 500 с.
10. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністер-
ство статистики України ; [відп. за вип. В. В. Самченко]. - К. :
Техніка, 1996. - 576 с.
O. Kakhovs'ka
SOCIALITY: ITS ASSESSMENT AND POSSIBILITIES OF SUPPORT
IN THE CONTEXT OF REGIONS
Interpretation of the context of the category "sociality" is given and on this basis the measure of its display is
generalized in the national space. The changes of differentiation of regions are exposed during 1997-2010 on different
macro indexes that recreate influence on "sociality" of the settler factor.
Key words: sociality, assessment, country, regions, differentiation, displays, destructions.
© О. Каховська
Надійшла до редакції 25.09.2012
УДК 339.74
ВПЛИВ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ НІМЕЧЧИНИ
НА МОНЕТАРНУ ПОЛІТИКУ ЄС
РОМАНА МІХЕЛЬ,
аспірант кафедри міжнародних економічних відносин
Львівського національного університету імені Івана Франка
У статті викладені основні етапи формування Європейської монетарної системи та роль
Федеративної Республіки Німеччини в її становленні. Зокрема, показано роль Центрально-
го банку Німеччини - найстабільнішого центрального банку серед банків інших країн-членів
ЄС. Базуючись на історичних фактах, автор аналізує вплив монетарної політики Німеччини
та формування монетарної політики ЄС.
Ключові слова: монетарна політика, Європейський центральний банк, Бундесбанк, ФРН,
Європейський Союз.
Постановка проблеми. Німеччина в Європейсь-
кому Союзі проявляла свою домінантну позицію в
усіх ланках економічного життя Співтовариства. Вона
першою з держав-засновниць запровадила основи
конкурентної політики, отримала лідерство у сфері
грошово-кредитних відносин. Вона успішно вийш-
ла з поствоєнної кризи, поборола гіперінфляцію та
вивела свою валюту на домінуючу позицію в Європі.
К. Губріх уважає, що німецька монетарна систе-
ма є хорошим прикладом для європейської моне-
тарної системи із чотирьох причин: по-перше, еко-
номічні суб'єкти Німеччини відігравали й відіграва-
тимуть значну роль у формуванні монетарної політики
ЄС, оскільки ФРН має найпотужнішу економіку в
Співтоваристві; по-друге, Німеччина зробила найва-
гоміший внесок у формування європейської грошо-
вої системи, оскільки німецька марка була її основ-
ною валютою; по-третє, Європейський центральний
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|