Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації
У статті висвітлено та проаналізовано нові та традиційні систематизаційні форми. Представлено основні засади забезпечення пертинентності класифікаційних систем шляхом формування концептуальної моделі Індексаційного конгломерату інфор-
 маційно-пошукових мов (ІПМ). Розкрито значення процесу ф...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/628 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації / О. Сербін // Бібл. вісн. — 2008. — N 1. — С. 3-10. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245155551903744 |
|---|---|
| author | Сербін, О. |
| author_facet | Сербін, О. |
| citation_txt | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації / О. Сербін // Бібл. вісн. — 2008. — N 1. — С. 3-10. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті висвітлено та проаналізовано нові та традиційні систематизаційні форми. Представлено основні засади забезпечення пертинентності класифікаційних систем шляхом формування концептуальної моделі Індексаційного конгломерату інфор-
маційно-пошукових мов (ІПМ). Розкрито значення процесу формування електронного каталогу засобами колективного розуму
та подано його визначення.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:35:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1 3
О. СЕРБІН,
молодший науковий співробітник НБУВ
Êîíãëîìåðàò ³íôîðìàö³éíî-ïîøóêîâèõ ìîâ
ÿê êîíñîë³äàö³éíà ìîäåëü çàãàëüíîãî ìåõàí³çìó
âïîðÿäêóâàííÿ òà ïîøóêó á³áë³îãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿
У статті висвітлено та проаналізовано нові та традиційні систематизаційні форми. Представлено основні засади забезпечен-
ня пертинентності класифікаційних систем шляхом формування концептуальної моделі Індексаційного конгломерату інфор-
маційно-пошукових мов (ІПМ). Розкрито значення процесу формування електронного каталогу засобами колективного розуму
та подано його визначення.
К л ю ч о в і с л о в а: класифікація, індексація, інформаційно-пошукова мова, популіндексація, систематизація,
конгломерат.
нформаційний простір в Україні на сьогодні
представлено різноаспектною гамою інфор-
маційних кумуляторів – видань, різних за
формою та змістом. Цілком природно, що з пли-
ном часу, враховуючи масштаби інформаційного
трафіку, з його кількісними та якісними характе-
ристиками, робота над проведенням системати-
зації різногалузевих інформаційних масивів та ка-
талогізації, таким чином – усього глобального за-
гальнодержавного інформаційного зібрання, не
тільки триває, але й набуває нових аспектів. Істо-
рично склалося так, що в основному процеси ката-
логізації в Україні проводяться відповідно до двох
класифікаційних систем, точніше сказати – двох
класифікаційних принципів систематизації, що
обрамлені в Універсальну десяткову класифікацію
(УДК) та Бібліотечно-бібліографічну кла-
сифікацію (ББК). УДК українською мовою (вида-
на Книжковою палатою України) користуються всі
бібліотеки технічного та природничого профілю,
науково-дослідні інститути. ББК використовуєть-
ся в мережі бібліотек системи Міністерства куль-
тури і мистецтв України, академічних, бібліотеках
вищих навчальних закладів, шкільних, бібліотеках
середніх спеціальних навчальних закладів,
профспілкових бібліотеках, медичних та сільсько-
господарських бібліотеках (розділи суспільних на-
ук) [2]. Сьогочасним представленням структурної
ідеології ББК в Україні є Рубрикатор Національної
бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Руб-
рикатор НБУВ) – побудований на робочих табли-
цях класифікації НБУВ, які, своєю чергою, осно-
вані на повному варіанті таблиць ББК для науко-
вих бібліотек.
Враховуючи вищезазначену тенденцію збіль-
шення різноаспектності і кількості інформаційних
одиниць в інфопросторі України, на нашу думку,
слід говорити вже не про створення чи не створен-
ня нової класифікаційної системи традиційного
виконання (щодо форми і принципів використання
в роботі), а й про інші розгалуження системати-
заційних форм, що покликані впорядковувати
бібліотечні масиви, полегшувати функції пошуку в
каталозі та користування ним. Тому тема визна-
чення основних напрямів розвитку процесів ката-
логізації та систематизації інформації є не тільки
актуальною, але й перспективною – щодо вико-
ристання теоретичних даних на практиці.
Об’єктом розгляду у даній публікації є системати-
заційні форми, що нині використовуються, поки
що зовсім не використовуються або використову-
ються частково в бібліотечній практиці в Україні.
Предметом публікації є висвітлення основних
структурних та архітектурних аспектів і прин-
ципів використання нових систематизаційних
форм. Метою ж даної публікації є окреслення ос-
новних тенденцій та напрямів розвитку система-
тизаційних процесів у бібліотеці шляхом
висвітлення та порівняльного аналізу нових та
традиційних систематизаційних форм.
Як відомо, в основі УДК та ББК лежать різні ос-
новорядні принципи: принцип десятковості в УДК
І
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Î. ÑÅÐÁ²Í
4
та принцип побудови основного ряду відповідно
до класифікації наук – в ББК. Цим пояснюється
різність систем у принципі та різність інфор-
маційних кодів – індексів – зокрема. Тобто те саме
поняття, термін, що закласифіковане відповідно
до цих класифікаційних систем, матиме різні циф-
рові або й літерно-цифрові нотаційні виконання.
Так, приміром:
Таким чином, видно певну різність в індексному
виконанні одного терміна у різних кла-
сифікаційних системах. Індекс – це кінцевий ре-
зультат процесу систематизації, і виконує він
функцію ідентифікації поняття для оптимізації по-
шуку інформаційної одиниці.
Потреба в оптимізації процесу пошуку в ката-
лозі продиктована саме цим різноаспектним «ба-
ченням» інформаційного масиву щодо запиту ко-
ристувача. Здійснюючи пошук за індексом, ми
стикаємося з проблемою полісемічної видачі ре-
зультату. Як наслідок, можна спостерігати висо-
костепеневі коефіцієнт хибної видачі, коефіцієнт
мовчання та коефіцієнт «шуму». При цьому рівень
коефіцієнта повноти визначення та коефіцієнта
точності визначення обернено пропорційний
рівню вищезазначених коефіцієнтів.
Щоб забезпечити релевантність та перти-
нентність інформації, для виконання функції сис-
тематизації та пошуку в інформаційних масивах
свого часу було розпочато створення та викорис-
тання так званих словників пошукової мови, тобто
тезаурусів. Було вирішено не прив’язуватись до
індексу як точки опори та шифрового виконання
понять та рубрик, а системно формувати інфор-
маційні масиви під одним узагальнювальним сло-
вом, що виражає зміст цілої рубрики. Взагалі,
інформаційно-пошуковий тезаурус – це норматив-
ний словник дескрипторної інформаційно-пошу-
кової мови 1 із зафіксованими в ній парадигматич-
ними відношеннями лексичних одиниць [3] або ж
– контрольований словник термінів із зафіксова-
ними семантичними відношеннями, який охоплює
одну чи більше спеціальних галузей знань [7].
Принцип використання тут простий – річ у тому,
що пошук відбувається не щодо якоїсь морфо-
логічної ознаки, не структурно-узгоджено, а без-
посередньо за дескрипторами та аскрипторами.
Дескриптори в цій системі не що інше, як лек-
сичні одиниці, що іменують певну рубрику, клас,
до якого входять близькі за змістом або си-
нонімічні терміни. Аскриптори – це теж лексичні
одиниці, але вони підлягають заміні на відповідні
дескриптори для здійснення інформаційно-пошу-
кової роботи. На відміну від дескрипторів аскрип-
тори (нондескриптори) не можуть бути викорис-
тані для координатного індексування, що полягає
у всебічному вираженні документа або запиту
шляхом включення в пошуковий образ усіх не-
обхідних для цього термінів індексування. Таким
чином, можна говорити про принцип дескрипт-
ності – однозначності термінів, що виражає голов-
ний прийом побудови тезауруса.
Пошук за конкретним поняттям, у певних випад-
ках, може бути більш змістовно релевантний, аніж
за окремою рубрикою. І хоча сьогоднішній стан
деталізації та конкретизації рубрик та розділів
бібліотечних класифікацій заслуговує на найвищі
оцінки, однак все ж дуже часто можна зустріти си-
туацію полісемічності видачі під час інфор-
маційного пошуку. Під однією рубрикою можуть
621.791.92 (за УДК укр. мов. 2000 року)
34.664 (за ББК (робочі таблиці 1997 року))
К 644 (за Рубрикатором НБУВ){Наплавлення
металів
1 – �ЃЌЏђќђ!"# $%&"Ѓ' (%)*+ђ
,ЃЌЏђќђ!"#"ђ-#. (%)*+ђ "* ђ"ЏЃ/0*ќђ2"%2 3*4%#:
5 – �ЃЌЏђќђ!"# 0Ѓ(+*""6
7 – �ЃЌЏђќђ!"# 8909
; – �ЃЌЏђќђ!"# 4Ѓ("Ѓ#%
(%3"*+Ќ""6
< – �ЃЌЏђќђ!"# #Ѓ+"Ѓ-#ђ
(%3"*+Ќ""6
=
5=
;=
>=
?=
1 Інформаційно-пошукові мови (ІПМ) можна розгля-
дати і як штучні мови, що створюються для здійснення
процесів індексації, і як мови, що створені для
здійснення процесів пошуку, і як мови, що покликані
використовуватись для впорядкування, систематизу-
вання усього загалу бібліотечних каталогів, основного
фонду будь-якої бібліотеки. Але головне те, що ІПМ
можна цілком справедливо та виробничо виправдано
позиціонувати як штучні мови, що є результатом кон-
цептуального симбіозу усіх вище перелічених
функціональних можливостей. Серед розмаїття ІПМ, в
процесі якісної типологізації, можна виділити такі ви-
ди: класифікаційні, предметизаційні, дескрипторні мо-
ви та популіндексаційні (фолксономічні). (Прим. авт.)
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Êîíãëîìåðàò ³íôîðìàö³éíî-ïîøóêîâèõ ìîâ ÿê êîíñîë³äàö³éíà ìîäåëü ïîøóêó á³áë³îãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿
5
бути зібрані десятки різних щодо предметності
книг. Що ж до тезаурусів, то пошук у них
здійснюється за конкретним визначеним терміном,
що набагато вужче і конкретніше, ніж змістовність
цілої рубрики. А у разі використання на першому
етапі пошуку аскриптора взагалі релевантність по-
шуку (враховуючи змістовність кінцевого резуль-
тату) завжди майже стовідсоткова. З іншого боку,
можлива і омонімічність результату пошуку, коли
терміни мають однакове синтаксичне вираження, а
семантично вони різні. Так:
Коса – волосся, що сплетене в довжину певним
чином;
Коса – сільськогосподарський ручний інстру-
мент для зрізання трави, пшениці тощо;
Коса – довгий мис у водоймі (напр. Коса Тузла);
Коса – народ та мова в ПАР;
Коса – річка в Росії, притока Ками.
Таким чином, і через багатозначність одного
терміна і класифікаційна ІПМ, і дескрипторна
ІПМ не можуть повною мірою забезпечити
змістовну релевантність пошуку.
Закономірно, що охопити весь універсум знань
класифікатор, або колектив класифікаторів, не
зможуть ніколи – з огляду на прогресивність ди-
наміки знань. Тут можна говорити про
унікальність самих систем впорядкування даних,
можна говорити про унікальність основних прин-
ципів означення інформації, але в результаті спіль-
нота однаково постає перед фактом непов-
номірності представлення інформаційних масивів
у будь-яких каталогах. Ось саме тоді постає потре-
ба формування переліку термінологічних коорди-
нат за участі колективного автора. І хоч би якими
були традиційні погляди, з огляду на історію ста-
новлення та розвитку, на принципи, способи та
інструметарій каталогізаційних процесів, на сьо-
годні ми перебуваємо у полоні прогресу – як прог-
рамного, так і апаратного. Сьогодні ми повинні ко-
ристуватись набутими знаннями, що відтворені
практично, і адаптувати традиційні принципи ор-
ганізації процесу до новітніх стандартів та фор-
матів.
Говорячи про залучення колективного розуму до
створення певної термінологічно-понятійної бази,
слід говорити про інформатизаційні можливості,
що їх надає нам «всесвітнє павутиння» 2 зокрема та
інтернет 3 в цілому. Можливість доступу мільйонів
користувачів до одного ресурсу зумовлює ре-
алістичність можливостей щодо колективізації ав-
торства інформаційного продукту. А якщо мова іде
про створення класифікаційної системи, як у дано-
му разі, то такий процес часто називають фолксо-
номією, тобто народною класифікацією [11].
Фолксономія – процес формування бази коорди-
натних одиниць (тегів) в інтерактивному просторі
[10]. Етимологічно термін «фолксономія» розкри-
вається як поєднання слів «таксономія» 4 та «folk»
(з англ. «народ»).
Наявність складової, що виражає належність да-
ного процесу як до продукту народно-колективно-
го розуму, цілком виправдана. Адже дійсно, до цієї
технології індексування інформації вдаються для
того, щоб залучити якомога більше людей, різних
за професійним та освітнім рівнем.
З іншого боку, відомо, що «фолксономічне» фор-
мування індексаційної бази не є, за принципом фор-
мування, ієрархічною системою [9]. Так звана
«фолксономія» – це чисто вербальна інформаційно-
пошукова мова, і в системі, яку вона утворює, зв’яз-
ки виражено суто лексично з суб’єктивним семан-
тичним значенням для кожного користувача.
З огляду на це вважаємо недоцільним викорис-
тання термінологічної частини «таксономія» у
формуванні терміна «фолксономія», враховуючи
неповномірну відповідність його семантичному
навантаженню терміна, що покликаний виражати
процес індексування інформації колективним ро-
зумом. Безперечно, певний порядок у процесі фор-
мування «фолксономічної» системи є, але він
зовсім не характеризується ієрархічними принци-
пами створення. Тому тут мова іде про процес
індексування інформації в чистому вигляді, тобто
присвоєння індексів формування певного списку.
На нашу думку, для створення терміна на позна-
чення процесу індексування інтерактивних доку-
ментів за допомогою колективного розуму доціль-
ним було б використання поєднання латиномов-
них складників: populus (народ) та index (список,
реєстр, покажчик). І, таким чином, матимемо –
популіндекс, тобто процес популіндексації, що
здійснюється для формування популіндексаційної
системи координатних одиниць.
2 Глобальний інформаційний простір, оснований на
фізичній інфраструктурі інтернету (http://en.wikipedia.
org/wiki/World_Wide_Web)
3 Всесвітня система добровільно об’єднаних
комп’ютерних мереж, яка слугує фізичною основою
для «всесвітнього павутиння» (http://en.wikipedia.org/
wiki/Internet)
4 Таксономія (з гр. taxis – розміщення по порядку +
nomos – закон) – теорія класифікації і систематизації
складно створених областей дійсності, що мають заз-
вичай ієрархічну структуру [5, с. 484].
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Î. ÑÅÐÁ²Í
6
Таким чином, популіндексація – це процес на-
дання індексаційних координат інформаційним
одиницям засобами колективного розуму. Тут слід
зазначити багатогамну одноаспектність даного
терміна щодо тлумачення його змісту як способу
систематизації об’єктів на основі зв’язків останніх
з одним або декількома ключовими словами – те-
гами. Суть цього принципу дуже проста і доступ-
на кожному. Відповідно до свого бачення функцій,
значення, можливостей і т.п. рис об’єкта останньо-
му користувач-співавтор присвоює певне ключове
слово, за яким його характеризує, і здійснює про-
цес пошуку даного об’єкта. Кількісною характе-
ристикою звернень до певної інформаційної оди-
ниці за одним і тим же тегом є не що інше, як хма-
ра тегів. Хмара тегів – це візуальне вираження
множинності звернень за допомогою різних клю-
чових слів до об’єктів.
На нашу думку, з огляду на бібліотекознавчий
аспект розгляду даної тематики, слід говорити про
обов’язковість концептуального хребта по-
пуліндексаційної системи. Цим, звичайно, зумов-
лена певна керованість формування терміно-
логічної бази (бази тегів), але з огляду на сьо-
годнішній стан процесів каталогізації – цей крок
не тільки вимушений, але й обов’язковий.
Як зазначалося вище, основорядні принципи по-
будови ББК та УДК і сьогодні в Україні є актуаль-
ними щодо їх застосування у роботі з формування
каталогів бібліотек. Відомо також, що ці кла-
сифікаційні системи принципово різняться між со-
бою. Але їх об’єднує основне – вони обидві
ієрархічні класифікаційні системи. Тобто в основі
кожної лежить певний принцип побудови системи,
де від «більшого до меншого» відбувається де-
талізація понять.
На відміну від них популіндексація не регулює
ієрархічні зв’язки між поняттями. Зв’язок побудо-
вано чисто термінологічно, відповідно до
асоціативних бачень користувача.
Основна ж ідея полягає в тому, що популіндек-
саційний розвиток системи має базуватись на
логічній структурі класифікації. Основний кістяк
таксономічної системи обростає, таким чином,
асоціативними зв’язками, що виражають теги.
Вже кожний раніше визначений розділ у по-
пуліндексаційній системі розглядається як понят-
тя, або клас – це абстрактні групи, колекції або
набори об’єктів; та екземпляри – це основні ниж-
черівневі компоненти популіндексації. Що ж до
характеристики об’єктів, то цей процес відбу-
вається за допомогою певних атрибутів, що мають
певні зміcтовні значення. Таким чином, видно ще
одну рису популіндексаційної унікальності. А са-
ме те, що висвітлення основних рис об’єктів
відбувається внутріоб’єктно за допомогою атри-
бутів, дає нам право говорити про певну фа-
сетність структури популіндексаційної кла-
сифікації.
Враховуючи вищесказане, можливе виникнення
закономірного запитання стосовно однаковості те-
зауруса і популіндексації. І дійсно, в принципі за
формою представлення термінологічних одиниць
тезаурус і популіндексаційна система подібні.
Справді можна говорити про певний перелік
термінів, що виражають та характеризують певні
об’єкти. Так, вони є штучно створеними ІПМ, що
покликані здійснювати процеси пошуку інфор-
маційних об’єктів. І там, і там мають місце клю-
чові слова – координати, якими здійснюється
інформаційний запит. Але тут не слід забувати про
базисні принципи побудови даних пошукових сис-
тем та внутрішньосистемну побудову структури,
про які йшлося вище. Також як характерну
відмінність, можна розглядати контрольованість і
неконтрольованість процесу формування терміно-
логічнозв’язкової бази даних систем. Так, якщо те-
заурус – це від початку до кінця контрольований
словник штучно створеної ІПМ, то популіндек-
сації властива часткова керованість або повна
відсутність керованості щодо формування змісто-
розкривного масиву.
Слід також зазначити ще одну принципову
різницю між тезаурусом і популіндексаційною
системою. Йдеться про наявність тлумачного
складника термінів у тезаурусі і відсутність такого
у популіндексаційній системі. Річ у тім, що упо-
рядники тезаурусів зазвичай викладають певну
тлумачну частину до відповідних термінів-деск-
рипторів. Тобто можна не тільки здійснити пошук
певного інформаційного об’єкта, але й дізнатися
про значення терміна, що символізує розшукувану
інформаційну одиницю. У випадку ж з викорис-
танням популіндексаційної системи здійснюється
тільки процес пошуку.
Що ж до питання дискусійності стосовно пред-
метності чи класифікаційності пошуку, що
здійснюється за допомогою подібних систем, то,
на нашу думку, термінологічно цілком можливо
говорити не тільки про предметний, але й про кла-
сифікаційний пошук в інформаційно-пошукових
системах. Пояснимо чому.
По-перше, говорячи про тезаурус, слід розуміти
не тільки скарб, скарбничку (з гр. thesaurуs) та
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Êîíãëîìåðàò ³íôîðìàö³éíî-ïîøóêîâèõ ìîâ ÿê êîíñîë³äàö³éíà ìîäåëü ïîøóêó á³áë³îãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿
7
множину змістовисловлюючих одиниць деякої мо-
ви з заданою на ній системою семантичних відно-
шень, але й нормативний словник ключових слів
та дескрипторів (словарних одиниць у вигляді
слів, словосполучень або кодів, що виражають
клас умовної еквівалентності, до якого включено
еквівалентні та близькі за змістом слова). Приз-
начений тезаурус для того, щоб виконати інфор-
маційні запити та координатне індексування, тобто
індексувати за одиничними висвітленнями ключо-
вих слів або дескрипторів.
По-друге, дескриптор є також лексичною одини-
цею, що виражена інформативним словом або ко-
дом(!) і є ім’ям (назвою) класу синонімічних або
близьких за змістом ключових слів [6]. Багатознач-
ному слову природної мови відповідає декілька
дескрипторів, а декільком синонімічним словам і
висловлюванням – один дескриптор. Дескриптори
використовуються для координатного індексуван-
ня документів та інформаційних запитів з метою
подальшого пошуку. Координатне індексування
документа, своєю чергою, – процес вираження ос-
новного змісту тексту переліком повнозначних
слів, що вибираються з тезауруса, тобто ніби
висвітлення його координат. Іншими словами,
дескриптор виражає певний клас, певну рубрику, в
котрій висвітлюється змістовне тлумачення зна-
чення даного ключового слова. Таким чином, під
дескриптором розуміється не тільки семантичне
вираження поняття, але й змістовне його виражен-
ня, в рамках даного класу – інформація про
дійсність та метаінформація.
По-третє, загальновідомо, що класифікації
бібліотечно-бібліографічні – це система впорядко-
ваного розташування творів друку (та деяких до-
кументних матеріалів) за класами, підкласами та
більш дрібними підрозділами в логічній послідов-
ності та підпорядкуванні на основі ознак змісту,
форми видання, читацького призначення і т.п [1].
Тобто наявність класу і зумовлює процес кла-
сифікування тієї чи іншої змістоутворювальної
інформації, що міститься в документі. Слід зазна-
чити, що не наявність, чи навпаки, наявність
індексу, визначає класифікаційність будь-якої
інформаційно-пошукової системи. Адже
бібліотечно-бібліографічна класифікаційна систе-
ма, так само як тезаурус, не що інше, як інфор-
маційно-пошукова система, інформація в якій
підрозділяється на окремі точки індексації та по-
шуку. Нагадаємо, що індекс, індексація (від лат.
index – покажчик, перелік) – покажчик, реєстр
імен, назв і т. п.; система умовних позначень
(літерних, цифрових або комбінованих). Таким чи-
ном, під індексом можна розуміти будь-який деск-
риптор, адже назва дескриптора і є умовне літерне
позначення будь-якого поняття. Те саме стосуєть-
ся і тега – координатного, ключового слова, що
прийнято використовувати в популіндексаційних
системах.
Тобто, як бачимо, термінологічно всі ключові
моменти різних систем подібні за суттю і щодо
цілей застосування. Отже постає закономірна пот-
реба у формуванні єдиної системи, в якій повною
мірою було б можливим представлення всіх ІПМ,
яка б була з’єднувальним ядром усіх існуючих
ІПМ та форм їхнього представлення. З огляду на
те, що єдина індексаційна система покликана ку-
мулювати в собі властивості усіх вищепереліче-
них системних принципів, слід говорити про особ-
ливість здійснення процесу формування змістов-
но-предметної бази пошукової системи – насампе-
ред.
Відштовхуючись від реалій сьогодення, на нашу
думку, теоретично можливо орієнтуватись на Руб-
рикатор НБУВ як на базисний масив інформації,
що є сучасним та динамічним щодо процесів фор-
мування та наповнення. Говорячи про Рубрикатор
НБУВ, слід наголосити на можливості широкоас-
пектного використання змістовного інфор-
маційного масиву даного документа – з огляду на
принципи та основи його створення і формування.
Як зазначалося вище, Рубрикатор НБУВ – це сьо-
гочасне представлення структурної ідеології ББК
в Україні. Тобто йдеться про базисність і коре-
невість інформаційного масиву Рубрикатора
НБУВ щодо його можливостей в інформаційному
просторі нашої держави. Розуміючи це, можна го-
ворити про можливість у майбутньому формувати
тезаурус відповідно до Рубрикатора НБУВ. Фор-
мування такого тезауруса дасть змогу повноцінно
використовувати механізми дескрипторного по-
шуку інформації. Використання доцільно-додатко-
вих переваг дескрипторного пошуку надасть мож-
ливість здійснювати пошук акцентовано, вузькоас-
пектно, що, своєю чергою, збільшить перти-
нентність та зменшить пошуковий шум. З іншого
боку, створення тезауруса зумовить і охарактери-
зує один з перших кроків у процесі формування
єдиної індексаційної системи і надасть мож-
ливість, таким чином, доповнити бібліографічний
опис інформаційної одиниці ще однією координа-
тою – точкою доступу – дескриптором.
Відповідно до створеного таким чином тезаурус-
ного списку цілком справедливо можливо
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Î. ÑÅÐÁ²Í
8
здійснювати дескрипторний пошук інформації в
усьому каталожному масиві бібліотеки. Здійсню-
ючи пошук, користувач, таким чином, використо-
вує дескриптор чи аскриптор для пошуку. Він фор-
малізує інформаційний запит конкретним коорди-
натним терміном. У результаті користувач отри-
мує бібліографічний запис(и) з дескриптором у
відповідному полі. Поруч, в інших полях, можна
буде спостерігати індексні вираження даного по-
няття різних ІПМ, що характеризує документ –
об’єкт пошуку.
Надання пошукувачеві інформації, можливості
акцентування змістовного наповнення документа,
відповідно до власного, суб’єктивного бачення і
розуміння характеризації документа, і є процес
формування популіндексаційної системи – однієї
зі складових Конгломерату ІПМ (КІПМ) – зібран-
ня, до складу якого входять різні ІПМ, зі збережен-
ням усіх своїх індексаційних принципів, для кон-
солідаційного представлення індексаційних но-
тацій.
Формування популіндексаційної системи – про-
цес необхідний і важливий, з огляду на мету, що
полягає у створенні якомога широкоаспектнішого
та повномірнішого КІПМ. Річ у тім, що для забез-
печення повноти представлення інформації у ката-
лозі змістовне наповнення останнього потрібно
постійно оновлювати – відповідно до динаміки
знань, розвитку науки та техніки. Та навіть з ро-
зумінням цього аспекту існування адекватного
класифікаційного механізму фізично неможливо
силами одного конкретного колективу забезпечити
оновлення та наповнення новими координатними
одиницями, поняттями усього масиву інфор-
маційного каталогу. Щоб вирішити це завдання, і
слід звернутися саме до колективного тегування
(колтегу). Використовуючи сили колтегу, цілком
можливо формувати різнобічні бачення тих чи
інших понять в один інформаційно-пошуковий ма-
сив або імпортувати ці поняття у вже існуючий ма-
сив, таким чином доповнюючи та розвиваючи йо-
го семантичну силу.
Кожна координатна одиниця у популіндек-
саційній системі – це певний тег – інформативне
слово, що використовується так само, як і деск-
риптор, і ключове слово для координатного індек-
сування. Але на відміну від дескриптора тег вико-
ристовується як пошукова інформаційна одиниця
у чистому вигляді і не використовується як уза-
гальнювальне поняття щодо того чи іншого
зібрання інформаційних блоків. Своєю чергою,
різниця між тегом та ключовим словом полягає у
принциповому моменті вираження даних коорди-
натних одиниць: так, для тегу не є обов’язковим
стандартне лексикографічне вираження, а для
ключового слова це обов’язкова визначальна ви-
мога. Таким чином, можна зробити висновок, що
тег – це інформаційна одиниця, що виражена у
довільній лексикографічній формі і використо-
вується для координатного індексування.
Отже, можна говорити, що для забезпечення
здійснення релевантного пошуку слід симбіозува-
ти окремі ІПМ в одну конгломератну модель –
КІПМ, таким чином дифузіювати основні завдан-
ня кожної ІПМ для забезпечення компетентного
щодо інформативності кінцевого результату.
З наведеної схеми 1 видно, як може формувати-
ся Індексаційний конгломерат НБУВ (ІК НБУВ) –
формне відображення КІПМ. Слід зауважити, що
формування Популіндексаційної системи НБУВ
може здійснюватись засобами колтегу на першому
етапі, відповідно до авторитетних таксономій, і
вже потім відбуватиметься виокремлення і
виділення паралельної бази тегів – зібрання
суб’єктивних бачень змісту документів користува-
чами – даної популіндексації. Таким чином, відбу-
ватиметься процес наближення користувача до
систематизатора і навпаки, коли систематизатор,
відповідно, не тільки «слухає», але й «чує» мову
користувача. Запропонування користувачеві вже
напрацьованих спеціалістами даних дає мож-
ливість спостерігати: а) ставлення користувача до
запропонованих даних; б) порівняння авторитет-
них даних і популіндексаційних; в) визначення
«золотої середини» у вигляді переліку координат-
них одиниць.
Таким чином, ми маємо представлення доку-
ментів сукупністю різних ІПМ, у формі як науко-
вих таксономій, так і популіндексацій (див.
схему 2).
Слід наголосити, що фактографічна ІПМ у даній
схемі нами виражається засобами Списку пред-
метних рубрик НБУВ, із врахуванням при цьому
наявності об’єктно-ознакової ІПМ як різновиду
фактографічної. Своєю чергою, Список предмет-
них рубрик НБУВ, на даний момент, нами розгля-
дається теоретично щодо створення такого пе-
реліку у майбутньому. Взагалі, варто наголосити,
що і Список предметних рубрик НБУВ, і Тезаурус
НБУВ, і Популіндексаційна система НБУВ, і
Словник ключових слів НБУВ – це проекти, що
розглядаються нами з огляду на їх перспективну
реалізацію у майбутньому, як основні компоненти
концептуальної моделі Індексаційного конгломе-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Êîíãëîìåðàò ³íôîðìàö³éíî-ïîøóêîâèõ ìîâ ÿê êîíñîë³äàö³éíà ìîäåëü ïîøóêó á³áë³îãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿
9
�ЃЌ
,ђ*-%"#$*%#2"*
�ЃЌ
(9&/%$*#-/
./01
02,
9$/*'"-.$-5 0-(-5
�"8#
�ЃЌ
1:/&*ђ."*
�ЃЌ
;:3*9/9-
./01
Ѓ-49ђ#"):$-*%#2"*
-%-#:0* ./01
?ђ-("%$
$ђ5+-(%$
-ђ#( ./01
B*$#-C/*"#+"*
�ЃЌ
?4%--$ 4/:)0:#"%$
/9&/%$ ./01
,-"Cђ-0:/*#
�ЃЌ
(9&/%$*#-/
./01
'-49)#"):$-*%#2"*
-%-#:0* ./01
3"):$-*%#2"%2
,-"C)-0:/*#
./01
?4%--$ 4/:)0:#"%$
/9&/%$ ./01
,-):$#%(":
#:C9(*""6
3"8# -%-#:0*#%3.
-$:0%
;:3*9/9- ./01
?)-("%$ $)5+-(%$
-)#( ./01
Схема 2. Представлення ІПМ в процесі формування Конгломерату ІПМ
Схема 1. Формування Індексаційного конгломерату НБУВ
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2008. № 1
Î. ÑÅÐÁ²Í
10
рату НБУВ, для створення якого насамперед
потрібно невпинно продовжувати роботу з підго-
товки Рубрикатора НБУВ. І вже відповідно до
фізичного вираження класифікаційної ІПМ, а саме
Рубрикатора, варто говорити про тезаурусну базу
та базу предметних рубрик бібліотеки.
Говорячи про залучення класифікаційних ІПМ, а
саме їх матеріальне вираження, слід пам’ятати і
про УДК українською мовою, про роботу щодо
системності видання доповнень до даної кла-
сифікаційної системи, що здійснюється колекти-
вом Книжкової палати України. Враховуючи
масштабність та важливість використання даної
УДК у своїй роботі різними інформаційними уста-
новами та багаторічний компетентний досвід
здійснення каталогізаційних процесів на держав-
ному рівні, на нашу думку, слід предметно говори-
ти про проведення спільної роботи у даному нап-
рямі. Слід активізувати ініціативи 1994 року щодо
даного питання, коли на розширеному засіданні
Інформаційно-бібліотечної ради АН України було
серед іншого постановлено «...спільно з Книжко-
вою палатою України, провідними науковими
бібліотеками створити Міжвідомчу ката-
логізаційну комісію» [8, с. 1].
Таким чином, окреслюючи тенденційні перспек-
тиви використання бібліотечно-бібліографічних
класифікацій в Україні, слід розуміти масш-
табність і планомірність щодо виконання етапів
доопрацювання та створення нових системних
елементів – фізичних втілень різних ІПМ для по-
дальшого їх консолідування в єдиний Індек-
саційний конгломерат – кумулятивне представлен-
ня координатних одиниць розміщення та пошуку
інформаційних компонентів зокрема, в інфопрос-
торі – в цілому.
Можна констатувати факт свідомого розуміння
того, що обмеження у баченні майбутнього щодо
розміщення та пошуку інфопродуктів засобами
тільки однієї ІПМ на сьогодні непертинентно та
неефективно. Слід говорити про залучення не
тільки наукових таксономій, але й обов’язкове ви-
користання популіндексацій, та, головне, – конгло-
мерату мов, які є інструментальним компонентом
тієї чи іншої пошукової системи. Потрібно компе-
тентно розуміти значення колтегу у здійсненні
систематизаційних процесів та його роль у різно-
гамності представлення координатних одиниць.
Розвиток інформаційних в цілому та інтернет-
технологій зокрема не залишає вибору щодо
здійснення процесів детрадиційності основних
підходів та автоматизації в систематизаційному
напрямі розвитку бібліотекознавства, бо і прове-
дення конгломерації ІПМ – це лише один із кроків
у розвитку та оптимізації каталогізації у бібліотеці
зокрема та принципів впорядкування і пошуку
інформації взагалі.
Список
використаних джерел
1. Библиотечно-библиографическая классификация –
Internet resources – Access Path: URL: http://www.oval.ru/
enc/8407.html
2. Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не лише
актуальна, а й перспективна / Олег Сербін // Вісн. Кн.
палати. – 2007. – № 4. – С. 23.
3. ГОСТ 7.74-96 СИБИД. Информационно-поисковые
языки. Термины и определения. – М., 1997.
4. Громыко И. Н. Русско-латинский словарь / И. Н. Гро-
мыко. – 2-е изд., доп. – Мн.: Новое знание, 2004. –
456 с.
5. Дворецкий И. Х. Латино-русский словарь. – 3-е
изд., испр. – М.: Рус. яз., 1986. – 840 с.
6. Дескриптор. – Internet resources – Access Path: URL:
http://www.glossary.ru
7. ДСТУ 2398-94 «Інформація та документація.
Інформаційні мови. Терміни та визначення». – К., 1994.
8. Питання перегляду класифікації наук, удоскона-
лення ББК, організації централізованої каталогізації
друкованої продукції України: Матеріали розширеного
засідання інформаційно-бібліотечної ради НАН Ук-
раїни. Київ, 10 лютого 1994 р. – К., 1994. – 28 с.
9. Folksonomies – Cooperative Classification and
Communication Through Shared Metadata. – Internet
resources – Access Path: URL: http://www.adammathes.
com/academic/computer-mediated-communication/
folksonomies.html
10. Folksonomy. – Internet resources – Access Path:
URL: http://en.wikipedia.org/wiki
11. Folksonomy – народ у руля классификации. –
Internet resources – Access Path: URL: http://pixel-apes.
com/in/read-only/by/mendokusee/9719
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-628 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:35:45Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Сербін, О. 2008-05-22T11:54:14Z 2008-05-22T11:54:14Z 2008 Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації / О. Сербін // Бібл. вісн. — 2008. — N 1. — С. 3-10. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/628 У статті висвітлено та проаналізовано нові та традиційні систематизаційні форми. Представлено основні засади забезпечення пертинентності класифікаційних систем шляхом формування концептуальної моделі Індексаційного конгломерату інфор-
 маційно-пошукових мов (ІПМ). Розкрито значення процесу формування електронного каталогу засобами колективного розуму
 та подано його визначення. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Загальні питання Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації Article published earlier |
| spellingShingle | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації Сербін, О. Загальні питання |
| title | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| title_full | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| title_fullStr | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| title_full_unstemmed | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| title_short | Конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| title_sort | конгломерат інформаційно-пошукових мов як консолідаційна модель загального механізму впорядкування та пошуку бібліографічної інформації |
| topic | Загальні питання |
| topic_facet | Загальні питання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/628 |
| work_keys_str_mv | AT serbíno konglomeratínformacíinopošukovihmovâkkonsolídacíinamodelʹzagalʹnogomehanízmuvporâdkuvannâtapošukubíblíografíčnoíínformacíí |