Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики
Історик уточнив датування кримсько-литовських посольств 1506–1507 рр., аргументуючи власні спостереження матеріалами книги 7
 Литовської Метрики. Описано особливості обміну посольствами між
 Вільном та Бахчисараєм на базі листування посадовців та правителів
 держав. Историк у...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Україна в Центрально-Східній Європі |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62866 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики / В. Безпалько // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 296-306. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860087198710235136 |
|---|---|
| author | Безпалько, В. |
| author_facet | Безпалько, В. |
| citation_txt | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики / В. Безпалько // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 296-306. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна в Центрально-Східній Європі |
| description | Історик уточнив датування кримсько-литовських посольств 1506–1507 рр., аргументуючи власні спостереження матеріалами книги 7
Литовської Метрики. Описано особливості обміну посольствами між
Вільном та Бахчисараєм на базі листування посадовців та правителів
держав.
Историк уточнил датировку крымско-литовских посольств 1506–1507 гг., аргументируя собственные наблюдения материаламы книги 7
Литовской Метрики. Описаны особенности обмена посольствами между
Вильно и Бахчисараем на базе переписки чиновников и правителей государств.
Historian has specified dating of the Crimean-Lithuanian embassies in the
1506–1507, arguing his own observation by the 7th book of Lithuanian Metric.
There are analyzed the features of the exchange of embassies between Vilnо and
Bakhchisaray according to the correspondence of officials and rulers.
Keywords: Lithuanian metric, the Crimean khan, caravan, embassies.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:20:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Владислав Безпалько
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ
ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ 1506–1507 рр.
КНИГИ ЗАПИСІВ № 7 ЛИТОВСЬКОЇ
МЕТРИКИ
Історик уточнив датування кримсько-литовських посольств 1506–
1507 рр., аргументуючи власні спостереження матеріалами книги 7
Литовської Метрики. Описано особливості обміну посольствами між
Вільном та Бахчисараєм на базі листування посадовців та правителів
держав.
Ключові слова: Литовська Метрика, кримський хан, караван, по-
сольство, дипломатичні відносини.
Историк уточнил датировку крымско-литовских посольств 1506–
1507 гг., аргументируя собственные наблюдения материаламы книги 7
Литовской Метрики. Описаны особенности обмена посольствами между
Вильно и Бахчисараем на базе переписки чиновников и правителей го-
сударств.
Ключевые слова: Литовская Метрика, крымский хан, караван,
посольство, дипломатические отношения.
Historian has specified dating of the Crimean-Lithuanian embassies in the
1506–1507, arguing his own observation by the 7th book of Lithuanian Metric.
There are analyzed the features of the exchange of embassies between Vilnо and
Bakhchisaray according to the correspondence of officials and rulers.
Keywords: Lithuanian metric, the Crimean khan, caravan, embassies,
diplomatic relations.
Литовська Метрика — великокнязівський та державний архів Вели-
кого князівства Литовського (далі — ВКЛ) — важливий комплекс
документальних джерел, зокрема, для історії країн Східної Європи
XVI ст.1
Книга записів 7 Литовської Метрики2, яка збереглася до нашого часу у копії
кінця XVI ст., складається з документів різного характеру — дипломатичного,
економічного та ін.3 Так, вона містить у собі значний масив посольських
документів ВКЛ та інших держав. Ряд документів за 1506–1507 рр. недатовані.
296
У цій роботі ми спробували навести їх датування (точне або звужене до
проміжку часу у кілька місяців чи тижнів). Увага приділяється кримсько-
литовському посольському листуванню, а також іншим документам, у яких
фігурують дипломатичні відносини між Кримським ханатом і ВКЛ.
Документи кримсько-литовського листування 1506–1507 рр. книги записів
№ 7 частково представлені ще у двох книгах Литовської Метрики. Це книга
посольських справ, опублікована М. Оболенським4, а також книга записів № 85.
Публікацію цікавих нам документів здійснив також К. Пуласький, викорис-
тавши перекладену польською мовою копію книги Литовської Метрики6. При
розгляданні окремих документів ми також даємо посилання на вказані видання —
адже у них подається загальне або неточне датування, чи воно взагалі відсутнє.
Литовський дослідник Е. Баньоніс, залучаючи матеріали книги записів № 7
для складення списку посольств ВКЛ до Криму, ймовірно, користувався
датуванням документів, здійсненим К. Пулаським7. Доказом цього є те, що
датування посольств вчений проводив із зазначенням лише року, без уточнення
числа й місяця.
Особливе значення для датування вибраних нами документів становить
скарбова книга видатків на татарські посольства, опублікована М. Довнар-
Запольським8. Записи скарбової книги містять важливі дані про час прийому та
відправлення послів і гінців, їх імена.
В нагоді можуть стати відомі дані проміжку часу, за який гінці та посли
долали відстань між Кіркором та Вільно (або іншим містом, де перебував
великий князь). Найшвидше посольський шлях мусили б долати гінці. Місія
гінця має за мету якнайшвидше донесення інформації. Мінімальна кількість
учасників у її складі, забезпечувала максимальну мобільність. Перед відправ-
ленням посольства сторони зазвичай посилали гінця для попередження про
його приїзд. Так, ханський гінець Батуш, посланий перед посольством Мамиш-
влана, прибувши до Мінська 5 серпня 1507 р., привіз листи, датовані 3 липня
1507 р. (Кн. зап. № 7 — Л. 54–58; Užr. kn. № 8 — S. 72–74). Відповідно вжи-
валися заходи щодо зустрічі та супроводу посольств через Дике Поле озбро-
єним ескортом. Венеціанський посол Амброджо Контаріні, приєднавшись до
литовського посольства, подолав відстань між Києвом та Кримом (це близько
половини шляху Вільно–Кіркор) за 15 днів9. При цьому він два дні очікував у
Черкасах на загін татар для супроводу, чисельністю у двісті чоловік. Татарські
посольства на кордонах литовських володінь зустрічав «пристав» — дворянин,
який супроводжував місію вглиб держави.
Отже, бачимо, що гінець, враховуючи час на вимушені зупинки, міг долати
посольський шлях між ВКЛ та Кримським ханатом за 1–1,5 місяці.
Посольства зазвичай пересувалися повільніше. Кількість їх учасників
разом із слугами складала десятки чоловік. До них також часто приєднувались
купці, утворюючи таким чином караван для безпечного переходу зі своїми
товарами через степ10. Литовські посли, які везли упоминки кримському хану,
також формували досить велику валку з возів, навантажених коштовними
297
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ...
тканинами, одягом, та іншими речами11. Такі коштовні речі доводилося пере-
возити з обережністю, щоби не зіпсувати12. Також посольства робили часті
зупинки у місцях отримання стацій.
Документи розглядаємо у порядку черговості розміщення їх у книзі.
У розбитті записів на окремі документи ми керувалися виданням книги записів
№ 8 (Užr. kn. № 8). У таблиці подаємо наше датування документів у порівнянні
з датуванням інших видань.
1. Ярлик кримського хана Менглі I Гірея до в. кн. Олександра Ягелончика
(Кн. зап. № 7 — Л. 9–12; Užr. kn. № 8 — S. 50–51; Оболенский — С. 20–24;
Pułaski — S. 287–289). У документі згадується Петро Фурс (Фурсович), як
такий, що вже прибув до Криму з ВКЛ. Відомо, що він був відправлений з
Вільно 19 липня 1506 р. (Ск. кн. — С. 50). Наразі цю дату можна вважати
найбільш ранньою межею написання документа. Окрім іншого, мова йде про
велике посольство від Менглі-Гірея, очолюване Тевекель-вланом (Тювикель,
Тивикиль), князем Комратом13 і Чурум-Богатирем, яке споряджалося до Литви.
У ярлику хан писав, що посилає гінця Томлака з повідомленням про пересу-
вання посольства. Гінець був прийнятий у Вільно 2 листопада 1506 р. (Ск. кн. —
С. 52). Цю дату можемо вважати найбільш пізньою межею написання доку-
мента. Враховуючи дані про тривалість пересування гінця з посольською
кореспонденцією (1–1,5 місяці), час написання можна означити серпнем–
вереснем 1506 р. Датування написання цього ярлика є визначальним для
датування інших документів великого посольства Тевекель-влана.
2. Лист Менглі-Гірея до Панів-Ради ВКЛ (Кн. зап. № 7 — Л. 12–13; Užr. kn.
№ 8 — S. 51–52; Оболенский — С. 24–26). У документі згадується Кереча
(Гереча), як посол від хана до Панів-Ради. У такій ролі знаходимо цю особу у
складі великого посольства Тевекель-влана (Ск. кн. — С. 55). Датуємо, як
документ № 1.
3. Замітка про лист князя Довлетека до в. кн. Олександра Ягелончика,
ідентичний з ярликом Менглі-Гірея (Кн. зап. № 7 — Л.Užr. kn. № 8 — S. 52;
Оболенский — С. 26). У великому посольстві Довтелека представляв Айдар
(Ск. кн. — С. 54). Датуємо, як документ № 1.
4. Лист Менглі-Гірея до в. кн. Олександра Ягелончика, з проханням про-
пустити через його володіння Августина, ханського слугу (Кн. зап. № 7 —
Л. 13–14; Užr. kn. № 8 — S. 52; Оболенский — С. 26–27; Pułaski — S. 289).
Августин згадується у складі великого посольства Тевекель-влана (Ск. кн. —
С. 55). Датуємо, як документ № 1.
5. Лист від Синана (Сичана), ханського підскарбія, і від ханського писаря,
до в. кн. Олександра Ягелончика (Кн. зап. № 7 — Л. 14; Užr. kn. № 8 — S. 52–
53; Оболенский — С. 27; Pułaski — S. 289–290). Послом від цих ханських
придворних виступає вище згаданий Августин (Ск. кн. — С. 55)14. Датуємо, як
документ № 1.
6. Запис про промови кримських великих послів на прийомі у в. кн.
Сигізмунда I Старого (Кн. зап. № 7 — Л. 14–15; Užr. kn. № 8 — S. 53;
298
БЕЗПАЛЬКО ВЛАДИСЛАВ
Оболенский — С. 27–28; Pułaski — S. 290). Дата не вказана, проте записано, що
прийом відбувся у середу по обіді. Відомо, що офіційний прийом великого
посольства Тевекель-влана відбувся за тиждень перед святом Трьох Королів,
тобто 30 грудня 1506 р. (Ск. кн. — С. 52). За допомогою «вічного» табеля-
календаря для визначення дня тижня будь-якої дати15 встановлюємо, що ця
подія припадає на середу. Такий само результат маємо згідно календаря,
розробленого Н.Н. Туркестановим16. На нашу думку, є два можливих варіанти
датування документа. Слова на його початку «А как опосле…», ймовірно,
відносяться до офіційного прийому посольства Тевекель-влана. В той же день,
у середу, кримські посли після званого обіду висловлювали промови, про які
записано у цьому документі. Іншим варіантом може бути середа 6 грудня
1507 р., коли перед своїм від’їздом з Мельника до Польщі литовський господар
міг запросити послів на званий обід17.
7. Поради від коронних Панів-Ради (Кн. зап. № 7 — Л. 15; Užr. kn. № 8 —
S. 53; Оболенский — С. 28–29; Pułaski — S. 290–291). Із документа дізнаємося,
що коронним радним панам уже відомо про кримське велике посольство та
надані йому Менглі-Гіреєм повноваження для укладення союзу. Гінець Томлак,
який привіз ярлик від хана про сподівання на укладення союзних відносин через
посольство Тевекель-влана, прибув до Вільно 2 листопада 1506 р. (Ск. кн. — С. 52).
Цю дату можемо вважати найбільш ранньою межею написання. З поради
краківського єпископа розуміємо, що на час появи документа сторони ще не
склали присяги: «…радил, иж бы их милость, вшедши с царем в мир, дело
свое… доводил». Присягання обох сторін відбулося до 7 січня 1507 р. (див.
документ № 8). Таку дату можемо прийняти за найбільш пізню межу написання.
8. Присяга великого посла Тевекель-влана (Кн. зап. № 7 — Л. 16; Užr. kn.
№ 8 — S. 53–54; Оболенский — С. 29–30; Pułaski — S. 295–296). Ця подія
відбулася між прийомом кримського великого посольства на сеймі у Мельнику
30 грудня 1506 р. (Ск. кн. — С. 52–55) і від’їздом великого князя. Згідно
ітинерарію великих князів литовських, монарх перебував у Мельнику включно
по 7 січня 1507 р.18 Присяги кримської і литовської сторін відбувалися за
особистої присутності великого князя. Про це дізнаємося із листа Сигізмунда I
Старого до Менглі-Гірея: «Ино мы своею доброю волею перед тыми твоими
послы … сами своею персоною… присягу вчинили…» (Кн. зап. № 7 — Л. 19;
Užr. kn. № 8 — S. 55).
9. Лист Сигізмунда I Старого до кримського хана Менглі-Гірея, відправ-
лений з посольством, яке очолювали пани Юрій Зенов’євич та Якуб Івашен-
цович (Кн. зап. № 7 — Л. 17–20; Užr. kn. № 8 — S. 54–55; Оболенский —
С. 30–35; Pułaski — S. 298–300). Згідно записів скарбової книги це посольство
було відправлене 22 лютого 1507 р. (Ск. кн. — С. 56). Варто зауважити, що за
1507 р. у даних скарбової та посольської книг розбіжність у датах відправлення
посольств до Криму мінімальна і складає лише декілька днів. Так, за скарбовою
книгою посольство Яцька Ратомського було відправлене з Троків 8 жовтня
1507 р. (Ск. кн. — С. 64), за посольською книгою 5 жовтня 1507 р. (Кн. зап.
299
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ...
№ 7 — Л. 81; Užr. kn. № 8 — S. 87). Маршалок і писар татарський Абрагим був
відправлений з Городна відповідно 24 листопада 1507 р. (Ск. кн. — С. 72) і 26
листопада 1507 р. (Кн. зап. № 7 — Л. 95; Užr. kn. № 8 — S. 94). Отже, цей
документ датуємо 22 лютого 1507 р.
10. Замітка «на пам’ять» Панам-Раді ВКЛ (Кн. зап. № 7 — Л. 20–21; Užr. kn.
№ 8 — S. 55; Оболенский — С. 35; Pułaski — S. 300). Датування документа
визначаємо часовим проміжком між 7 січня 1507 р., коли Сигізмунд I Старий
покинув сейм у Мельнику19, і названою у документі датою початку нового
сейму на свято Громниці, тобто 2 лютого 1507 р.
11. Лист від Сигізмунда I Старого до кримського хана Менглі-Гірея (Кн.
зап. № 7 — Л. 21–22; Užr. kn. № 8 — S. 56; Оболенский — С. 36–37; Pułaski —
S. 296–297). Зазначено, що лист посланий Сорокою. Відомо, що Сорока був
відправлений з Вільна за тиждень перед Громницями, тобто 26 січня 1507 р.
(Ск. кн. — С. 56), з дипломатичною місією до Казані, з тим щоб побувати у
Криму. Час написання документа визначаємо датою відправлення посла (див.
також пояснення до документа № 8).
12. Лист від казанського хана Мухамед-Еміна до в. кн. Олександра Яге-
лончика (Кн. зап. № 7 — Л. 22–24; Užr. kn. № 8 — S. 56–57; Оболенский —
С. 37–39; Pułaski — S. 294–295). Зі змісту документа дізнаємося, що він був
написаний після перемоги казанських татар над московським військом. Розгром
під Казанню відбувся 25 червня 1506 р.20 Цю дату можна вважати найбільш
ранньою межею написання документа. Посол казанського хана Аким-Бердей,
який віз цього листа, прибув до ВКЛ разом з великим посольством Тевекель-
влана (Ск. кн. — С. 55). Він же згадується у ярлику Менглі-Гірея як такий, що
вже перебував при ханському дворі у Криму ще до відправлення посольства у
ВКЛ (Кн. зап. № 7 — Л. 11; Užr. kn. № 8 — S. 51). Тому найбільш пізньою
межею написання документа можна вважати вересень 1506 р., тобто пізню межу
датування документів великого посольства Тевекель-влана (див. документ № 1).
13. Лист від Хаджи-султана до в. кн. Олександра Ягелончика (Кн. зап. № 7 —
Л. 24–25; Užr. kn. № 8 — S. 57; Оболенский — С. 39–40; Pułaski — S. 291). Зі
змісту можна припустити, що він входить до пакета документів дипломатичної
місії великого посольства Тевекель-влана. Посланець Хаджи-султана Сивин-
дюк (Сювюндюк), який був відправлений з цим листом, згадується у складі
великого посольства (Ск. кн. — С. 53). У скарбовій книзі брат Менглі-Гірея
названий іменем Ямгурчей — ім’я Хаджи-султан він отримав після палом-
ництва у Меку 1502 р.21 Датуємо як документ № 1.
14. Лист від царевича Мухамед-Гірея до в. кн. Олександра Ягелончика
(Кн. зап. № 7 — Л. 25; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С.–41; Pułaski —
S. 291). Продовжує ряд документів великого посольства Тевекель-влана. Слуга
Мухамед-Гірея Тевекель, за змістом листа, мав разом з іншими скласти присягу
від імені царевича перед литовським господарем. Він був присутній у складі
великого посольства під час прийому у Сигізмунда I Старого 30 грудня 1506 р.
(Ск. кн. — С. 53). Датуємо, як документ № 1.
300
БЕЗПАЛЬКО ВЛАДИСЛАВ
15. Запис про лист від царевича Ахмата до в. кн. Олександра Ягелончика
(Кн. зап. № 7 — Л. 25; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С. 41; Pułaski —
S. 292). Цей лист, згідно із записом, за змістом співпадає з листом Мухамед-
Гірея. Зі скарбової книги дізнаємося, що послом від Ахмата до Литви був
Кулбердиш (Ск. кн. — С. 54). Датуємо, як документ № 1.
16. Лист від кримської цариці до в. кн. Олександра Ягелончика (Кн. зап.
№ 7 — Л. 25–26; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С. 42; Pułaski — S. 292).
Він входить до групи документів великого посольства Тевекель-влана. Ахмет,
посол від цариці, згадується під час прийому у Мельнику (Ск. кн. — С. 53).
Датуємо, як документ № 1.
17. Лист від князя Тевекеля до в. кн. Олександра Ягелончика (Кн. зап. № 7 —
Л. 26; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С. 42; Pułaski — S. 292). Слуга
Тевекеля Баранча-Богатир, згаданий у документі як посол князя, фігурує у
записах про прийом посольства Тевекель-влана (Ск. кн. — С. 54). Датуємо, як
документ № 1.
18. Лист від Ширин Акгиш-мурзи до в. кн. Олександра Ягелончика (Кн.
зап. № 7 — Л. 26; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С. 42–43; Pułaski —
S. 292). Своїм послом мурза вказує Чженая (Дчаний), який згадується у складі
великого посольства 31 грудня 1506 р. (Ск. кн. — С. 54). Датуємо, як документ
№ 1.
19. Лист від ханського писаря Абрагима до в. кн. Олександра Ягелончика
(Кн. зап. № 7 — Л. 26; Užr. kn. № 8 — S. 58; Оболенский — С. 43; Pułaski —
S. 292). Даний документ є окремим листом Абрагима до литовського монарха
у корпусі документів великого посольства Тевекель-влана (Ск. кн. — С. 55).
(У документі № 5 ханський писар фігурує без згадування імені). Датуємо, як
документ № 1.
20. Промови посольства від Сигізмунда I Старого до казанського хана
Мухамед-Еміна (Кн. зап. № 7 — Л. 27; Užr. kn. № 8 — S. 58–59; Оболенский —
С. 43–44; Pułaski — S. 297). Посольство очолював Сорока. Відомо, що ця
дипломатична місія була відправлена з Вільна 26 січня 1507 р. (Ск. кн. — С. 56).
Цю дату приймаємо і для визначення часу написання документа (див. також
документ № 11).
21. Лист від кримського хана Менглі-Гірея до Панів-Ради ВКЛ (Кн. зап.
№ 7 — Л. 28–29; Užr. kn. № 8 — S. 59–60; Оболенский — С. 4522; Pułaski —
S. 292–293). У листі хан згадує про давню приязнь і бажання відновити дружні
і союзні стосунки з Литвою. Відповідно, він написаний до двосторонньої
присяги у Мельнику. Відносимо до документів великого посольства Тевекель-
влана. Датуємо, як документ № 1.
22. Випис з промов посольства від Сигізмунда I Старого до магістра
Лівонського ордену Вольтера фон Плетенберга (Кн. зап. № 7 — Л. 29–31;
Užr. kn. № 8 — S. 60–61). Документ містить інформацію, що дозволяє звузити
межі його датування. Великий князь вказує, що татарське посольство, яке
склало від імені Менглі-Гірея присягу у Мельнику, вже відправлене до Криму.
301
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ...
Разом з ним послане і литовське велике посольство. Відомо, що Тевекель-влан
у супроводі великих послів Юрія Зенов’євича та Якуба Івашенцовича виїхали
з Вільна 22 лютого 1507 р. (Ск. кн. — С. 56–60). Цю дату можна вважати
ранньою межею написання. Із документа також дізнаємось, що на момент його
написання господар ще перебував у Польському королівстві: «И скоро в Коруне
дела наши земские в концы положим, не мешкаючи будем в панстве нашем
Великом Князстве…» (Кн. зап. № 7 — Л. 31; Užr. kn. № 8 — S. 61). Згідно
ітинерарію, записи у Литовській Метриці від імені Сигізмунда I Старого на
території ВКЛ вели з 31 травня 1507 р.23 Великий князь писав магістру, що
литовське військо для війни з Московською державою мало зібратися у
визначеному місці на Великдень. У 1507 р. це християнське свято припало на
4 квітня24. Відтак, цю дату можемо вважати найбільш пізньою межею напи-
сання документа.
23. Ярлики від Менглі-Гірея до в. кн. Сигізмунда І Старого (Кн. зап. № 7 —
Л. 46–50; Užr. kn. № 8 — S. 68–70; Оболенский — С. 61–67; Pułaski — S. 303–
305). Зі змісту документів дізнаємося, що вони відправлені з посольством
Ебаги-влана (Чдабокгу) і Хаджи-Мендея, яке відбуло з Криму у супроводі
Петра Фурса. Перед посольством був посланий гінець Тактар, який був
прийнятий литовським монархом у Бересті (Ск. кн. — С. 61). Відомо, що
Сигізмунд І Старий перебував у Бересті 31 травня — 7 червня 1507 р.25,
прямуючи з Кракова до Вільна. Таким чином, дату 7 червня 1507 р. можна
вважати найбільш пізньою межею написання. Найбільш ранню межу напи-
сання визначаємо по тому, що посольство Юрія Зенов’євича та Якуба Іва-
шенцовича ще не прибуло до ханської резиденції, хоча Менглі-Гірей і знав про
його відправлення: «А такеж ты, брат наш, до нас послал великие послы и они
к нам придуть…» (Кн. зап. № 7 — Л. 47; Užr. kn. № 8 — S. 69). Отже, умовно
за ранню межу приймаємо час відправлення литовського посольства 22 лютого
1507 р. (Ск. кн. — С. 56). Беручи до уваги, що гінці долали відстань по-
сольського шляху за 1–1,5 місяці, можемо звузити датування документа до
квітня 1507 р.
24. Лист від Менглі-Гірея до Панів-Ради ВКЛ (Кн. зап. № 7 — Л. 50;
Užr. kn. № 8 — S. 70–71; Оболенский — С. 67–68; Pułaski — S. 305–306).
Документ був відправлений з посольством Ебаги-влана: «…з добрым даром
нашим Ебакги-улана… и до вас, приятелей моих, тыми ж помынки свои
послал». Датуємо, як документ № 23.
25. Лист від Менглі-Гірея до князя Михайла Глинського (Кн. зап. № 7 —
Л. 50; Užr. kn. № 8 — S. 71; Pułaski — S. 306). Відправлений з посольством
Ебаги-влана. Датуємо, як документ № 23.
26. Лист від Менглі-Гірея до в. кн. Сигізмунда І Старого (Кн. зап. № 7 —
Л. 77–7926; Užr. kn. № 8 — S. 85–86; Оболенский — С. 93–96; Pułaski — S. 317–
318). У документі йде мова про «великий лист» на підтвердження володіння
рядом міст, за зразком листа, наданого ще Казимиру Ягелончику, а також про
присяжний лист. Підтвердження володіння Києвом, Луцьком та іншими міс-
302
БЕЗПАЛЬКО ВЛАДИСЛАВ
тами і землями датоване 2 липня 1507 р. (Кн. зап. № 7 — Л. 72–75; Užr. kn. № 8 —
S. 83–84). Присяжний лист Менглі-Гірея та кримської знаті датований 14 липня
1507 р. (Кн. зап. № 7 — Л. 75–77; Užr. kn. № 8 — S. 84–85). Ці документи були
відправлені з Мамиш-вланом (Мамуш), який у супроводі Юрія Зенов’євича
посилався до Литви. Його посольство прибуло до литовського монарха до
Троків (Ск. кн. — С. 66). У цьому місті великий князь перебував 4 вересня —
8 жовтня 1507 р.27 Про те, що присяжного листа повіз саме Мамиш-влан,
дізнаємося з ярлика Менглі-Гірея, який був відправлений з гінцем Батушом:
«… Мамуш-влана в головах и иных послов, до тебе с присяжным листом
пошлю» (Кн. зап. № 7 — Л. 55; Užr. kn. № 8 — S. 73). Відповідно, враховуючи
час на подолання посольського шляху, можемо датувати документ 14 липня —
8 серпня 1507 р.
27. Лист від Менглі-Гірея до Панів-Ради ВКЛ (Кн. зап. № 7 — Л. 79–8128;
Užr. kn. № 8 — S. 86–87; Оболенский — С. 96–98; Pułaski — S. 321–322).
Відправлений з посольством Мамиш-влана. Датуємо, як документ № 26.
28. Лист Мухамед-Гірея до в. кн. Сигізмунда І Старого (Кн. зап. № 7 —
Л. 88–89; Užr. kn. № 8 — S. 91; Pułaski — S. 324). Посол від царевича Кудаш,
який віз цього листа, входив до складу посольства Янчури (Ск. кн. — С. 71). Це
посольство прибуло до Городна 17 листопада 1507 р. (Užr. kn. № 8 — S. 90).
Враховуючи час на подолання посольського шляху, датуємо відправлені з ним
документи жовтнем 1507 р.
29. Лист від Менглі-Гірея до в. кн. московського Василя ІІІ (Кн. зап. № 7 —
Л. 89–91; Užr. kn. № 8 — S. 91–92; Pułaski — S. 325–326). У листі йдеться про
ханського посла Екібаша, який разом з литовським посольством мав прямувати
до Москви. Екібаш прибув до Литви з посольством Янчури (Ск. кн. — С. 71).
Датуємо, як документ № 28.
30. Запис про лист від Менглі-Гірея, з проханням відпустити в Орду
татарина Азбердея (Кн. зап. № 7 — Л. 91; Užr. kn. № 8 — S. 92; Pułaski —
S. 326). Датуємо, як документ № 28.
31. Посольські промови від Панів-Ради ВКЛ до коронних Панів-Ради
(Кн. зап. № 7 — Л. 106–108; Užr. kn. № 8 — S. 100–101). У документі йде мова
про фінансову допомогу з польської сторони для утримання татарських послів
і відправлення подарунків кримському хану, його родичам та наближеним.
Зазначається, що посольство з «братією» хана ще перебуває у ВКЛ. Відомо, що
братом Менглі-Гірей називав Мамиш-влана (Кн. зап. № 7 — Л. 76; Užr. kn.
№ 8 — S. 86). Посольство Мамиш-влана прибуло до Троків, де великий князь
перебував 4 вересня — 9 жовтня 1507 р.29; відправлене не раніше 24–26
листопада 1507 р. (Кн. зап. № 7 — Л. 95; Užr. kn. № 8 — S. 94; Ск. кн. — С. 66;
72). Отже, документ можемо датувати 4 вересня — 26 листопада 1507 р.
Таким чином, проведене нами більш детальне датування документів книги
записів № 7 Литовської Метрики дає можливість для уточнення та перегляду
хронології дипломатичних відносин ВКЛ з Кримським ханатом початку XVI ст.
303
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ...
304
№ Знаходження документів
у Кн. зап. № 7 (Л.)
Датування
за Užr. kn. № 8
Датування
за Pułaski Наше датування
1 9–12 1506 р. 1506 р. 19.07.–02.11.1506 р.
(08.–09.1506 р.)
2 12–13 – // – – – // –
3 13 – // – – – // –
4 13–14 – // – – // – – // –
5 14 – // – – // – – // –
6 14–15 – // – – // – 30.12.1506 р. або
06.01.1507 р.
7 15 – // – – // – 02.11.1506–
07.01.1507 р.
8 16 – // – – // – 30.12.1506–
07.01.1507 р.
9 17–20 – // – – // – 22.02.1507 р.
10 20–21 – // – – // – 07.01.–02.02.1507 р.
11 21–22 – // – – // – 26.01.1507 р.
12 22–24 – // – – // – 25.06.–09.1506 р.
13 24–25 – // – – // – 19.07.–02.11.1506 р.
(08.–09.1506 р.)
14 25 – // – – // – – // –
15 25 – // – – // – – // –
16 25–26 – // – – // – – // –
17 26 – // – – // – – // –
18 26 – // – – // – – // –
19 26 – // – – // – – // –
20 27 – // – – // – 26.01.1507 р.
21 28–29 – // – – // – 19.07.–02.11.1506 р.
(08.–09.1506 р.)
22 29–30 – // – – 22.02.–04.04.1507 р.
23 46–50 1507 р. 1507 р. 22.02.–07.06.1507 р.
(04.1507 р.)
24 50 – // – – // – – // –
25 50 – // – – // – – // –
26 77–79 – // – – // – 04.09.–26.11.1507 р.
27 79–81 – // – – // – – // –
28 88–89 – // – – // – 10.1507 р.
29 89–91 – // – – // – – // –
30 91 – // – – // – – // –
31 106–108 – // – – 04.09.–26.11.1507 р.
БЕЗПАЛЬКО ВЛАДИСЛАВ
1 Блануца А.В., Ващук Д.П. Литовська Метрика // Енциклопедія історії України. —
Т. 6. — К., 2009. — С. 178–185.
2 Российский государственный архив древних актов. — Ф. 389. — Оп. 1. — Ед. хр. 7
(далі у тексті — Кн. зап. № 7).
3 Детальніше про склад Книги записів 7: Бережков Н.Г. Литовская Метрика как
исторический источник. — Ч. I: О первоначальном составе книг Литовской Метрики по
1522 г. — М.–Л., 1946. — С. 63, 101–102, 125–127, 148–149.
4 Сборник князя Оболенского. — № 1: Книга посольская Великого княжества Литовс-
кого. 1506. — М., 1838 (далі у тексті — Оболенский).
5 Lietuvos Metrika. Knyga № 8 (1499–1514): Užrašymų knyga 8 / Parengė A. Baliulis, R.
Firkovičius, D. Antanavičius. — Vilnius, 1995 (далі у тексті — Užr. kn. № 8).
6 Pułaski K. Stosunki z Mendli-Girejem chanem Tatarów Perekopskich (1469–1515): akta i
listy. — Warszawa, 1881 (далі у тексті — Pułaski).
7 Banionis E. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės pasiuntinybių tarnyba XV–XVI amžiasis. —
Vilnius, 1998. — S. 191–192.
8 Скарбовая книга 1502–1509 гг. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. —
Симферополь, 1898. — № 28. — С. 19–91 (далі у тексті — Ск. кн.).
9 Барбаро и Контарини о России. К истории итало-русских связей в XVI в. — Ленин-
град, 1971. — С. 211–213.
10 Русская историческая библиотека. — СПб., 1903. — Т. XX. — Стб. 1174–1175.
11 Наприклад, Яцько Ратомський 1517 року привіз татарам 12 возів подарунків: Памят-
ники дипломатических сношений Московского государства с Крымом, Нагаями и Турциею. —
Т. II: 1508–1521 гг. // Сборник русского императорского исторического общества. —
Т. 95. — СПб., 1895. — С. 176–177.
12 Наприклад, восени 1542 року литовський посол не встигав у домовлений строк
привезти сукно на упоминки через великі дощі і розлиття річок (Русская историческая
библиотека. — Юрьев, 1914. — Т. XXX. — Стб. 88).
13 У деяких документах названий як «Япунчей князь», «Комрат, князь Гаидарова брата
Япунчея».
14 У скарбовій книзі, окрім підскарбія, згадується ім’я писаря Абрагима: «Авкгустин
Фряжин… от царева подскарбьего от Синапа принес коверец солгацкий, а от писара царева
Абрагима принес збанок глиняный…»
15 Селешников С.И. История календаря и хронология. — М., 1972. — С. 199–201;
Климишин И.А. Календарь и хронология. — М., 1981. — С. 176–177.
16 Туркестанов Н. Сокращенный календарь на тысячу лет (900–1900), составленный
для поверки годов в летописи. — СПб., 1868. — С. 69. Відповідність дат з днями тижня у
скарбовій книзі також узгоджується згадкою про понеділок 12 липня 1507 р. (Ск. кн. —
С. 61).
17 Бережков Н.Г. Итинерарий великих князей Литовских по материалам Литовской
Метрики (1481–1530 гг.) // Археографический ежегодник за 1961 год. — М., 1962. —
С. 192.
18 Там же.
19 Там же.
305
ДАТУВАННЯ КРИМСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПОСОЛЬСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ...
20 Полное собрание русских летописей, изданное археографической комиссией. —
Т. 4. — СПб., 1848. — С. 136; Т. 13. — М., 1965. — С. 3; Т. 28. — М.–Л., 1963. — С. 339.
21 Сыроечковский В.Е. Мухаммед-Герай и его вассалы // Ученые записки Московского
Государственного университета им. М.В. Ломоносова. — М., 1940. — Вып. 61: Ист. —
С. 64.
22 Зберігся тільки початок документа.
23 Бережков Н.Г. Итинерарий великих князів Литовських… — С. 192.
24 Туркестанов Н. Сокращенный календарь на тысячу лет… — С. 69.
25 Бережков Н.Г. Итинерарий великих князів Литовських … — С. 192.
26 Заголовок документа «Поселство послано через пана Яцъка Ратомъского до Менъдли
Кгирея, цара перекопъского», ймовірно, помилково скопійований з наступного документа. —
Л. 81–83.
27 Бережков Н.Г. Итинерарий великих князів Литовських … — С. 193.
28 Заголовок документа «Лист от Менъдли Кгирея, цара перекопъского, посланы с Трок
слугами его Батушом а толмачом», ймовірно, помилково скопійований з наступного
документа. — Л. 85–86. Батуш прибув до Мінська, а відправлений з Троків (Кн. зап. № 7 —
Л. 54; Užr. kn. № 8 — S. 72; Ск. кн. — С. 65).
29 Бережков Н.Г. Итинерарий великих князів Литовських … — С. 193.
306
БЕЗПАЛЬКО ВЛАДИСЛАВ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-62866 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0035 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:20:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Безпалько, В. 2014-05-27T12:57:29Z 2014-05-27T12:57:29Z 2010 Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики / В. Безпалько // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — Вип. 9-10. — С. 296-306. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. XXXX-0035 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62866 Історик уточнив датування кримсько-литовських посольств 1506–1507 рр., аргументуючи власні спостереження матеріалами книги 7
 Литовської Метрики. Описано особливості обміну посольствами між
 Вільном та Бахчисараєм на базі листування посадовців та правителів
 держав. Историк уточнил датировку крымско-литовских посольств 1506–1507 гг., аргументируя собственные наблюдения материаламы книги 7
 Литовской Метрики. Описаны особенности обмена посольствами между
 Вильно и Бахчисараем на базе переписки чиновников и правителей государств. Historian has specified dating of the Crimean-Lithuanian embassies in the
 1506–1507, arguing his own observation by the 7th book of Lithuanian Metric.
 There are analyzed the features of the exchange of embassies between Vilnо and
 Bakhchisaray according to the correspondence of officials and rulers.
 Keywords: Lithuanian metric, the Crimean khan, caravan, embassies. uk Інститут історії України НАН України Україна в Центрально-Східній Європі Історіографія та джерелознавство Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики Article published earlier |
| spellingShingle | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики Безпалько, В. Історіографія та джерелознавство |
| title | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики |
| title_full | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики |
| title_fullStr | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики |
| title_full_unstemmed | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики |
| title_short | Датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 Литовської Метрики |
| title_sort | датування кримсько-литовських посольських документів 1506–1507 рр. книги записів № 7 литовської метрики |
| topic | Історіографія та джерелознавство |
| topic_facet | Історіографія та джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/62866 |
| work_keys_str_mv | AT bezpalʹkov datuvannâkrimsʹkolitovsʹkihposolʹsʹkihdokumentív15061507rrknigizapisív7litovsʹkoímetriki |