Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння
Приведено результати прогнозування твердості та товщини загартованого приповерхневого шару стальної (сталь 35ХГСА) державки твердосплавного різця при загартуванні у водному розчині солей і основ, воді та мастилах при різних температурах гартівної рідини. Показано кількісну та якісну відмінність терм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сверхтвердые материалы |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63398 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 3. — С. 84-93. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860224222151835648 |
|---|---|
| author | Дутка, В.А. |
| author_facet | Дутка, В.А. |
| citation_txt | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 3. — С. 84-93. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сверхтвердые материалы |
| description | Приведено результати прогнозування твердості та товщини загартованого приповерхневого шару стальної (сталь 35ХГСА) державки твердосплавного різця при загартуванні у водному розчині солей і основ, воді та мастилах при різних температурах гартівної рідини. Показано кількісну та якісну відмінність термокінетичних траєкторій охолодження точок поверхні державки в перших двох гартівних сумішах та мастилах кімнатної температури. В результаті чисельного дослідження процесу гартування у воді з температурою 100 °C виявлено ефект різкого зростання швидкості охолодження поверхні державки — в 2—3 рази — в момент входження траєкторії охолодження в область фазових перетворень аустеніту в бейніт. Для випадку загартування у водному розчині солей і основ отримано функціональну залежність товщини загартованого на максимальну твердість приповерхневого шару державки від температури гартівної рідини.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 84
Инструмент, порошки, пасты
УДК 004.942:621.785:621.9.025.7
В. А. Дутка (м. Київ)
Порівняльний аналіз результатів
загартування державки твердосплавного
різця в різних рідинних середовищах після
індукційного паяння
Приведено результати прогнозування твердості та товщини
загартованого приповерхневого шару стальної (сталь 35ХГСА) державки твер-
досплавного різця при загартуванні у водному розчині солей і основ, воді та мас-
тилах при різних температурах гартівної рідини. Показано кількісну та якісну
відмінність термокінетичних траєкторій охолодження точок поверхні держав-
ки в перших двох гартівних сумішах та мастилах кімнатної температури. В
результаті чисельного дослідження процесу гартування у воді з температурою
100 °C виявлено ефект різкого зростання швидкості охолодження поверхні дер-
жавки — в 2—3 рази — в момент входження траєкторії охолодження в область
фазових перетворень аустеніту в бейніт. Для випадку загартування у водному
розчині солей і основ отримано функціональну залежність товщини загартова-
ного на максимальну твердість приповерхневого шару державки від температу-
ри гартівної рідини.
Ключові слова: комп’ютерне моделювання, індукційне паяння,
гартування, твердість, товщина загартованого шару.
Вступ. Для успішного здійснення процесу гартування дер-
жавки твердосплавного різця після індукційного паяння важливо мати
інформацію про результати загартування в різних середовищах. В [1, 2] при-
ведено результати лабораторних досліджень процесу гартування стальних
деталей на різних режимах у різних гартівних рідинах. Така інформація є
важливою для вибору гартівних середовищ та режимів гартування, оскільки
її достовірність підтверджена результатами багаточисельних експериментів.
Однак вона є не зовсім повною, оскільки на її основі неможливо дати ви-
черпну відповідь на ряд питань: чому, наприклад, в результаті загартування в
одних середовищах можна отримати необхідні властивості (твердість,
в’язкість і т. п.) загартованої деталі, а в інших ні; яким чином вибирати
гартівне середовище та режими гартування і т. п. Більш інформативними з
цієї точки зору можуть бути результати комп’ютерного моделювання проце-
© В. А. ДУТКА, 2009
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 3 85
су гартування, оскільки вони дають змогу простежити поведінку температур-
но-часових траєкторій точок важливих зон об’єму деталі в процесі гартуван-
ня та виявити особливості поведінки цих траєкторій на його окремих стадіях.
Описання чисельних експериментів. Дана робота присвячена чисель-
ному дослідженню процесу загартовування робочої поверхні стальної (сталь
35ХГСА) державки твердосплавного різця в кожному з трьох рідинних сере-
довищ: у водному розчині солей і основ, у мастилі, у воді. Технологічно про-
цес гартування здійснюється таким самим чином, як описано в [3, 4]: на
стадії індукційного паяння твердосплавної вставки різця до його державки
відбувається нагрівання поверхні державки до температур, вищих на 30—
50 °С від температури Ас3 — температури β-γ перетворення в даній сталі, яка
є доевтектоїдною; після індукційного паяння протягом певного проміжку
часу Δt йде витримка, після чого починається процес гартування. Величина
Δt вибирається якомога меншою, але такою, щоб за цей час припій, котрим
припаюється твердосплавна вставка до державки, встиг затверднути. Для
чисельного дослідження температурного стану різця і прогнозування твер-
дості та товщини загартованого приповерхневого шару державки використа-
но чисельну методику [5].
У комп’ютерних дослідженнях розрахункові схеми (рис. 1), які викори-
стовують в моделюванні процесів індукційного паяння різця, охолодження
його на повітрі при перенесенні від індуктора в гартівну рідину та під час
гартування, вибрані такими, як в [5]. Такими ж вибрано режими індукційного
нагрівання (тривалість нагрівання дорівнювала 50 с, електричний струм в ін-
дукторі — 500 А, його частота — 66000 Гц) і охолодження на повітрі (трива-
лість tΔ витримки на повітрі — 15 с, коефіцієнт конвективного теплообміну
на поверхні різця під час його охолодження на повітрі — 30 Вт/м2·град).
Чисельні експерименти виконано для трьох випадків загартування відповідно
в таких трьох рідинах: у водному розчині солей і основ різної температури, в
мастилах при кімнатній температурі та у воді різної температури. Відповідно
для цих випадків при моделюванні процесу гартування було використано
величини коефіцієнтів конвективного теплообміну, графіки α = α(T) темпера-
турної залежності яких представлено на рис. 2. При дослідженні процесу
гартування у водному розчині солей і основ вибрано температурну залеж-
ність середнього значення коефіцієнта теплообміну α(T) (див. рис. 2, а) для
наведеної в [1] двовимірної області у площині T—α(T). При дослідженні про-
цесу гартування в мастилах та воді вибрано величини α(T) (див. рис. 2, б, в) за
графіками, також наведеними в [1]. Слід зазначити, що в [5] представлено
результати чисельних досліджень процесу гартування державки різця в
гартівній рідині з температурою 300 °С для трьох випадків температурної
залежності коефіцієнта конвективного теплообміну α(T) у водному розчині
солей і основ: для температурної залежності максимального значення цього
коефіцієнта, а також середнього та мінімального значень. В даній роботі при
дослідженні процесу гартування у водному розчині солей і основ обмежились
випадком температурної залежності лише середнього значення коефіцієнта
теплообміну, але для трьох значень температури гартівної рідини: 100, 200 і
300 °С. Відомо, що величина коефіцієнта теплообміну α = α(T) залежить та-
кож і від температури гартівної рідини, однак в [1] для випадку охолодження
металічного зразка у водних розчинах солей і основ наведено лише область
зміни α, а не окремі криві α = α(T). Тому використання однакового вигляду
кривої α = α(T) середнього значення коефіцієнта теплообміну для досліджен-
ня процесу гартування в гартівних рідинах різних температур вносить певну
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 86
похибку в отримані результати обчислень. Однак в першому наближенні для
порівняльного аналізу достатньо і цього одного випадку використання виб-
раного середнього значення коефіцієнта теплообміну для того, щоб охаракте-
ризувати процес гартування у водному розчині солей і основ.
Для визначення твердості в точках об’єму загартованої державки та тов-
щини загартованого приповерхневого шару використовували таку ж саму
термокінетичну діаграму (ТКД) перетворення переохолодженого аустеніту
(рис. 3), як і в [5], а саме ТКД для сталі 35ХМ — замінника сталі 35ХГСА,
оскільки в доступних літературних джерелах не вдалося знайти ТКД для цієї
сталі. При цьому для обчислення величини твердості в точках об’єму охолод-
женої нижче від температури завершення мартенситного перетворення Мз
державки використовували функціональну залежність твердості сталі від
тривалості загартовування (рис. 4), яка (залежність) отримана з даних, пред-
ставлених на ТКД. Як видно з рис. 4, а, в інтервалі 10—1300 c дана залеж-
ність має приблизно експоненціальний характер, однак в значно меншому
(10—200 c) інтервалі, протягом якого власне і відбувається загартування, цю
r, м
z, м
0
0,0887
1
2
3
4
0,0084
5
6
7
8
0
9
z, м
0
4
z, м
r, м r, м
а б в
Рис. 1. Розрахункові схеми (половина осьового перерізу просторової області) процесів:
індукційного паяння різця (а), охолодження на повітрі (б) та загартування (в): 1 — твердо-
сплавна вставка різця (сплав ВК8); 2 — стальна державка різця; 3 — витки індуктора
(мідь); 4 — навколишній повітряний простір; 5 — підставка (вогнетривка цегла); 6 — зона
поверхні державки поблизу вставки; 7 — буртик державки; 8 — зона біля буртика; 9 —
гартівна рідина.
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 3 87
100 300 500 700 900
0
5000
10000
15000
20000
T, °C
a, Вт/(м
2
·град)
а
0 200 400 600 800
200
600
1000
1400
1800
T, °C
a, Вт/(м
2
·град)
б
0 200 400 600 800
5000
10000
15000
20000
3
2
1
a, Вт/(м
2
·град)
T, °C
в
Рис. 2. Температурні залежності коефіцієнта теплообміну на поверхні металічного зразка
при охолодженні у водному розчині солей і основ (а), у мастилах (б, суцільна лінія —
легке мастило, штрихова — важке) та у воді (в, температура води — 20 (1), 60 (2),
100 (3) °С) (за даними [1]).
М
п
А → М
А → П
А
А → Б
А → Ф
2
2
75
3
105
75
85
12
7
40
47
35
HRC
23
27
10
0
10
1
10
2
10
3
10
4
0
100
200
300
400
500
600
700
t, c
T, °C
HRC 58 53 52 34 28 27 230 220 HV 200
Мз
Завершення
перетворень
аустеніту
30
40
60
60
70
Рис. 3. Термокінетична діаграма перетворення переохолодженого аустеніту для сталі
35ХМ (замінника сталі 35ХГСА): А — аустеніт; Ф — ферит; Б — бейніт; П — перліт; М
— мартенсит; Мп, Мз — температура відповідно початку та завершення мартенситного
перетворення аустеніту (штриховими лініями позначено температурні межі початку та
завершення мартенситного перетворення для сталі 35ХГСА).
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 88
залежність можна прийняти лінійною (див. рис. 4, б). За результатами обчис-
лень температурного поля в об’ємі різця було побудовано картини розподілу
температури та графіки зміни температури в окремих точках об’єму держав-
ки в процесі гартування (траєкторії охолодження або ТКД-траєкторії). При
цьому на дані графіки було нанесено криві, які зображують межі областей
фазових перетворень на ТКД для даної сталі. Це дає змогу наочно оцінити
результати загартування і, перш за все, визначити можливість досягнення пев-
ного рівня твердості точок загартованого приповерхневого шару державки.
200 400 600 800 1000 1200
20
30
40
50
60
t, c
H, HRC
а
0 50 100 150
20
30
40
50
60
H, HRC
t, c
б
Рис. 4. Залежність твердості сталі 35ХГСА від тривалості загартування (в результаті охо-
лодження до температур, нижчих від температури закінчення мартенситного перетворення
в сталі).
Результати чисельних експериментів. Як показують результати чисель-
них досліджень процесу гартування державки різця в кожному зі вказаних
вище трьох гартівних середовищ, траєкторії охолодження точок об’єму дер-
жавки різця в кожному з них мають як спільні риси, так і свої особливості. З
рис. 2, а і в видно, що значення коефіцієнта α(T) при охолодженні у водному
розчині солей і основ та у воді для кожного значення температури Т з інтер-
валу 100—900 °С є величинами одного порядку, в той час як значення α(T)
для мастил на порядок менші. Звідси випливає, що протікання процесів гар-
тування в указаних перших двох рідинах має бути більш ідентичним, ніж в
одній з них і в мастилах. Про це свідчать і результати обчислень (рис. 5—7).
На цих рисунках момент часу t = 65 c є моментом закінчення охолодження
різця на повітрі при перенесенні його від індуктора в гартівну рідину і почат-
ком процесу гартування. Як бачимо, швидкості охолодження державки у
водному розчині солей та основ і у воді є величинами практично одного по-
рядку, тоді як швидкості охолодження в мастилах на порядок менші.
З рис. 5, а, б видно, що у водному розчині солей та основ з температурою
300 °С можна забезпечити швидкість охолодження більшу від критичної
тільки для невеликої зони поверхні державки біля твердосплавної вставки
(див. рис. 5, б, точка 1), а на решті поверхні державки це здійснити неможли-
во. Тобто, в даній гартівній рідині з температурою 300 °С неможливо загар-
тувати державку на найбільшу для даної сталі твердість.
З рис. 5—6 видно, що швидкість охолодження поверхні державки до тем-
ператури 300 ºС у водному розчині солей і основ з температурою 300 °С є
практично такою ж, як і у воді з температурою 100 °С, однак у першій рідині
швидкість охолодження поверхні державки до температури 500 °С значно
більша — майже вдвічі — ніж у другій. При гартуванні у воді з температу-
рою 100 °С ТКД-траєкторії всіх точок поверхні державки потрапляють в об-
ласть фазових перетворень аустеніту в бейніт протягом перших 6—8 с гарту-
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 3 89
вання ще при температурі 500—550 °С. Це робить неможливим загартування
державки на найбільшу твердість для даної сталі, оскільки для досягнення
найбільшої твердості, як видно із ТКД (див. рис. 3), необхідно здійснити охо-
лодження до ∼ 400 °С за 4,5—5,0 с. Проте з рис. 5, а, б та з використанням
даних ТКД (див. рис. 3 і 4) можна зробити висновок, що в результаті загарту-
вання у воді з температурою 100 ºС можливо отримати твердість поверхні
державки на рівні 53—55 HRC, тобто близьку до максимальної для даної
сталі [1].
65 70 75 80
300
500
700
900
5
3
4
2
A
М
п
T, °C
t, c
A–Б
12 3 5 4
1
а
65 70 75 80
300
500
700
900
4
3
2
A
M
п
A–Б
3
2
4
1
1
t, c
T, °C
б
65 70 75 80 85
200
400
600
800
5
4
3
2
123 5 4
1
A–Б
A
T, °C
M
п
t, c
в
65 70 75 80 85 200
400
600
800
4
3
2
1
2
3
4
1
A–Б
A
T, °C
M
п
t, c
г
65 70 75 80 85
100
300
500
700
900
5
4
3
2
12 35 4
1
t, c
M
п
M
з
A
A–Б
A–M
T, °C
д
65 70 75 80 85 100
300
500
700
900
4
3
2
A
1
2
3
4
1
A–Б
A–M M
п
M
з
t, c
T, °C
е
Рис. 5. Зміна в часі температури в точках приповерхневого шару державки та її поверхні в
процесі загартовування у водному розчині солей і основ при різних температурах
гартівної рідини: 300 (а, б), 200 (в, г), 100 (д, е) ºС; координати точок (а, в, д), м: 0,0123;
0,0676 (1), 0,0114; 0,0675 (2), 0,0109; 0,0675 (3), 0,0097; 0,0673 (4), 0,0081; 0,0671 (5).
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 90
65 70 75 80 85
100
300
500
700
900
2
1
123 5 4
3
5
4
M
з
M
п
A
A–Б
A–M
t, c
T, °C
а
65 70 75 80 85 100
300
500
700
900
4
3
2
1
2
1
3
4
A
A–Б
A–M
M
з
M
п
T, °C
t, c
б
65 70 75 80
50
250
450
650
850
4
12 3 5 4
2
1
3
5
A
A–Б
A–M
M
п
M
з
T, °C
t, c
в
65 70 75 80 85 50
250
450
650
850
3
4
2
1
4
3
2
1
M
з
M
п
A
T, °C
A–M
A–Б
t, c
г
65 70 75 80
0
200
400
600
800
5
4
3
2
1
12 3 5 4
A–M
A–Б
A
T, °C
M
з
M
п
t, c
д
65 70 75 80 0
200
400
600
800
4321
4
3
2
1
M
п
M
з
A
A–Б
A–M
T, °C
t, c
е
Рис. 6. Зміна температури в державці різця в процесі загартовування у воді з температу-
рою 100 (а, б), 60 (в, г), 20 (д, е) ºС; координати точок див. на рис. 5.
Слід зазначити, що на відміну від гартування державки у воді з темпера-
турою 60 або 20 °С, під час загартовування її у воді з температурою 100 °С
спостерігається своєрідна поведінка ТКД-траєкторій. При гартуванні у воді з
температурою 100 °С після входження при 550—500 ºС ТКД-траєкторії в
область фазових перетворень аустеніту в бейніт починається різке зростання
швидкості охолодження державки. Причому (див. рис. 6, а, б) в процесі охо-
лодження від 550—500 до 200 °С величина швидкості охолодження навіть
перевищує критичну швидкість для даної сталі приблизно в півтора рази.
Фактично завдяки цьому ефекту можна отримати вказані вище високі показ-
ники твердості поверхні державки в результаті загартування у воді з темпера-
турою 100 °С.
При гартуванні державки в легкому і важкому мастилах швидкість охо-
лодження її поверхні настільки мала (в 7—20 разів (див. рис. 5—7))
порівняно з охолодженням у водному розчині солей і основ чи воді), що
ТКД-траєкторії точок цієї поверхні потрапляють при температурі 550—570
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 3 91
°С в область фазових перетворень аустеніту в бейніт майже біля межі області
перетворення аустеніту у ферит (див. рис. 7). Межу Мз завершення мартен-
ситного перетворення ТКД-траєкторії досягають в легкому мастилі приблиз-
но за 135 с, а у важкому — за 90—95 с. Звідси випливає, що, згідно з даними
ТКД (див. рис. 3, 4), в результаті загартування державки різця в легкому
мастилі можна отримати твердість її поверхні на рівні 42 HRC, а при
загартуванні у важкому мастилі — на рівні 50 HRC. Отже, в мастилах
кімнатної температури неможливо загартувати поверхню державки на мак-
симальну твердість.
65 95 125 155 185 215
100
300
500
700
900
5
15
1
A
A–Б
T, °C
M
п
M
з
A–M
A–Ф
t, c
а
65 95 125 155 185 215 100
300
500
700
900
2, 3, 4
4
3
2
1
1
M
п
M
з
A–M
t, c
A–Б
A–Ф
A
T, °C
б
65 95 125 155 185 215
100
300
500
700
900
5
1 5
1
T, °C
M
п
M
з
A–M
A–Б
A–Ф
A
t, c
в
65 95 125 155 185 215 100
300
500
700
900
2, 3, 4
4
3
2
1
1
A
A–Ф
A–Б
T, °C
A–M
M
п
M
з
t, c
г
Рис. 7. Зміна температури в державці в процесі гартування в легкому (а, б) та важкому (в,
г) мастилах при кімнатній температурі гартівної рідини; координати точок див. на рис. 5.
Співставивши результати чисельних досліджень поведінки ТКД-траєк-
торій в процесі гартування у воді різної температури та в легкому і важкому
мастилах із характером температурної залежності коефіцієнтів конвективного
теплообміну α(Т) в цих рідинах можна помітити наступну законномірність. Зі
зміщенням максимуму α(Т) в сторону нижчих температур (див. рис. 2б, в)
гартівна спроможність рідини зменшується.
Відомо, що зі зниженням температури гартівної рідини швидкість охо-
лодження в ній зростає, що підтверджують результати обчислень (див. рис. 5,
в—е, 6, в—е). Відповідно до цього збільшується товщина h загартованого
приповерхневого шару державки (див. рис. 5, а, в, д), зокрема і товщина шару
державки, загартованого на максимально можливу для даної сталі твердість,
— hHmax. За результатами чисельних досліджень загартування державки у
водному розчині солей і основ різної температури побудовано графік
залежності hHmax від температури гартівної рідини (рис. 8). Величина hHmax
обчислена в зоні поверхні державки, вказаної стрілкою на рис. 5а. З рис. 8
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 92
видно, що при зменшенні температури гартівної рідини починаючи з 280 °С
товщина загартованого приповерхневого шару державки hHmax стає відмін-
ною від нуля і почине зростати. Причому від 280 °С до температур 220—
200 °С зростання відбувається скоріше, ніж при подальшому після 200 °С
зростанні температури. Отримані дані можуть бути використані при виборі
температури гартівної рідини.
300 250 200 150 100
0
1
2
3
4
h
H
max
, мм
T , °C
Рис. 8. Залежність товщини загартованого на максимальну твердість приповерхневого
шару стальної державки твердосплавного різця від температури гартівної рідини — вод-
ного розчину солей і основ (кружечками позначено результати чисельного експерименту).
Обговорення отриманих результатів. Отримані прогнозні результати
щодо рівня твердості та товщини загартованих приповерхневих шарів дер-
жавки твердосплавного різця є приблизними, оскільки, наприклад, як дані
про температурну залежність коефіцієнта конвективного теплообміну, так і
дані для ТКД мають певну похибку (звичайно, крім похибки обчислень).
Крім того, при моделюванні процесу гартування вважається, що охолодження
твердосплавного різця починається одночасно в усіх точках його поверхні. В
дійсності ж цей процес відбувається поступово, починаючи з охолодження
тієї частини поверхні, яку першою занурюють в гартівну рідину. Проте
отримані результати дають наочне уявлення про перебіг процесу загартову-
вання і можуть бути корисними при виборі як гартівних середовищ, так і
параметрів режиму загартування.
Висновки
На основі результатів чисельного дослідження процесу гартування ста-
льної державки (сталь 35ХГСА) твердосплавного різця показано, що при
загартуванні її у водному розчині солей і основ та у воді з певною температу-
рою гартівної рідини можна досягнути рівня твердості поверхні державки
близького до максимально можливого для даної марки сталі. При загартуван-
ні ж у мастилах кімнатної температури досягнути максимальної твердості не-
можливо. Встановлено, що швидкості охолодження державки в процесі її
загартовування у водному розчині солей і основ та у воді є величинами одно-
го порядку, тоді як при гартуванні у мастилах швидкості охолодження
поверхні, що загартовується, є майже на порядок меншими.
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 3 93
Показано, що на результати загартування впливає не лише величина ко-
ефіцієнта конвективного теплообміну при охолодженні стальної державки в
певній гартівній рідині, а й характер його температурної залежності.
В результаті чисельного дослідження загартування державки у воді з тем-
пературою 100 ºС виявлено ефект різкого зростання — в 2—3 рази —
швидкості охолодження при входженні ТКД-траєкторії в область фазового
перетворення аустеніту в бейніт.
Для процесу загартування державки у водному розчині солей і основ от-
римано у вигляді графіка функціональну залежність товщини приповерхне-
вого шару, загартованого на максимальну для даної сталі твердість, від тем-
ператури гартівної рідини. Ці дані можна використати для прогнозування
товщини загартованого приповерхневого шару та вибору температури гар-
тівної рідини.
1. Шмыков А. А. Справочник термиста. — М.: Машгиз, 1961. — 392 с.
2. Сорокин В. Г., Волосникова А. В., Вяткин С. А. и др. Марочник сталей и сплавов. — М.:
Машиностроение, 1989. — 640 с.
3. Новіков М. В., Лукаш В. А., Вировець Л. М. Створення вітчизняного виробництва ріжу-
чого інструменту для дорожньо-фрезерних машин // Наука та інновації. — 2005. — 1,
№ 3. — С. 112—117.
4. Дутка В. А. Комп’ютерне формування температурного поля твердосплавного різця для
його індукційного паяння та гартування // Сверхтв. материалы. — 2008. — № 2. —
C. 72—78.
5. Дутка В. А. Прогнозування зміцнення поверхні державки твердосплавного різця в
результаті загартування після індукційного паяння // Там же. — 2008. — № 5. —
C. 66—78.
Інститут надтвердих матеріалів Надійшла 03.02.09
ім. В. М. Бакуля НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63398 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3119 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:54Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дутка, В.А. 2014-06-01T05:57:28Z 2014-06-01T05:57:28Z 2009 Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 3. — С. 84-93. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. 0203-3119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63398 004.942:621.785:621.9.025.7 Приведено результати прогнозування твердості та товщини загартованого приповерхневого шару стальної (сталь 35ХГСА) державки твердосплавного різця при загартуванні у водному розчині солей і основ, воді та мастилах при різних температурах гартівної рідини. Показано кількісну та якісну відмінність термокінетичних траєкторій охолодження точок поверхні державки в перших двох гартівних сумішах та мастилах кімнатної температури. В результаті чисельного дослідження процесу гартування у воді з температурою 100 °C виявлено ефект різкого зростання швидкості охолодження поверхні державки — в 2—3 рази — в момент входження траєкторії охолодження в область фазових перетворень аустеніту в бейніт. Для випадку загартування у водному розчині солей і основ отримано функціональну залежність товщини загартованого на максимальну твердість приповерхневого шару державки від температури гартівної рідини. uk Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Сверхтвердые материалы Инструмент, порошки, пасты Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння Дутка, В.А. Инструмент, порошки, пасты |
| title | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| title_full | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| title_fullStr | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| title_full_unstemmed | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| title_short | Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| title_sort | порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння |
| topic | Инструмент, порошки, пасты |
| topic_facet | Инструмент, порошки, пасты |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63398 |
| work_keys_str_mv | AT dutkava porívnâlʹniianalízrezulʹtatívzagartuvannâderžavkitverdosplavnogorízcâvríznihrídinnihseredoviŝahpíslâíndukcíinogopaânnâ |