Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому
Представлено електродні композиційні матеріали систем TiCrB₂—(Fe—Cr) і TiCrC—(Fe—Cr), досліджено їх склад, структуру, механічні та триботехнічні властивості. З розроблених матеріалів електроіскровим методом отримано покриття на сталі 30ХГСА і титановому сплаві ВТ3-1. Вивчено вплив тривалості процесу...
Saved in:
| Published in: | Сверхтвердые материалы |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63407 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому / В.П. Коновал, О.П. Уманський, А.Д. Панасюк, І.О. Подчерняєва, О.Ю. Коваль // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859471043271327744 |
|---|---|
| author | Коновал, В.П. Уманський, О.П. Панасюк, А.Д. Подчерняєва, І.О. Коваль, О.Ю. |
| author_facet | Коновал, В.П. Уманський, О.П. Панасюк, А.Д. Подчерняєва, І.О. Коваль, О.Ю. |
| citation_txt | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому / В.П. Коновал, О.П. Уманський, А.Д. Панасюк, І.О. Подчерняєва, О.Ю. Коваль // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сверхтвердые материалы |
| description | Представлено електродні композиційні матеріали систем TiCrB₂—(Fe—Cr) і TiCrC—(Fe—Cr), досліджено їх склад, структуру, механічні та триботехнічні властивості. З розроблених матеріалів електроіскровим методом отримано покриття на сталі 30ХГСА і титановому сплаві ВТ3-1. Вивчено вплив тривалості процесу електроіскрового легування та матеріалів електрода і основи на кінетику масопереносу. Показано, що розроблені матеріали можна успішно наносити електроіскровим способом на сталі і титанові сплави
|
| first_indexed | 2025-11-24T09:49:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 84
Инструмент, порошки, пасты
УДК 621.762: 621.793
В. П. Коновал, О. П. Уманський, А. Д. Панасюк,
І. О. Подчерняєва, О. Ю. Коваль (м. Київ)
Формування електроіскрових покриттів
із композиційних матеріалів на основі
карбіду і дибориду титану-хрому
Представлено електродні композиційні матеріали систем
TiCrB2—(Fe—Cr) і TiCrC—(Fe—Cr), досліджено їх склад, структуру, механічні
та триботехнічні властивості. З розроблених матеріалів електроіскровим ме-
тодом отримано покриття на сталі 30ХГСА і титановому сплаві ВТ3-1. Вивче-
но вплив тривалості процесу електроіскрового легування та матеріалів елек-
трода і основи на кінетику масопереносу. Показано, що розроблені матеріали
можна успішно наносити електроіскровим способом на сталі і титанові сплави.
Ключові слова: композиційний матеріал, електроіскрове легу-
вання, карбід титану-хрому, диборид титану-хрому, покриття.
Вступ. Перспективним способом нанесення покриттів є
електроіскрове легування (ЕІЛ), яке відноситься до екологічно чистих тех-
нологій, характеризується низькою енергоємністю, простотою процесу, ма-
лими габаритами обладнання в поєднанні з високою ефективністю збільшен-
ня рівня фізико-механічних властивостей поверхні. Одним з визначальних
показників ефективності процесу ЕІЛ є матеріал електрода. Найбільш по-
ширеними є чисті метали (Мо, Cr), металічні сплави (Fe—Cr, Fe—C, Ni—Cr,
Ni—Mo), графіт (ЕГ-2, ЕГ-4) і тверді сплави (ВК, ВТК, ТК) [1]. При
використанні електродів із матеріалів перших трьох класів в багатьох випад-
ках не вдається отримати покриття з необхідними експлуатаційними характе-
ристиками. Тверді сплави внаслідок високої ерозійної стійкості мають досить
низький коефіцієнт масопереносу. Окремі тугоплавкі сполуки в порівнянні з
твердими сплавами конкурентоспроможні по твердості отримуваних покри-
ттів, але поступаються їм по товщині і зносостійкості внаслідок підвищеної
крихкості.
Вивчення ефективності використання в якості електродних матеріалів для
ЕІЛ твердих сплавів на основі карбіду титану зі зв’язками Ni—Mo, Ni—Cr і
Ni—Co—Cr проводили в [2]. Для отриманих покриттів визначали мікро-
твердість, зносостійкість, мікроструктуру. Використання нових гетерофазних
© В. П. КОНОВАЛ, О. П. УМАНСЬКИЙ, А. Д. ПАНАСЮК, І. О. ПОДЧЕРНЯЕВА, О. Ю. КОВАЛЬ, 2009
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 4 85
матеріалів для електроіскрового легування вивчались в [3]. Були отримані
покриття з композиційних матеріалів на основі карбіду бору з мідно-
нікелевими, мідно-титановими та мідно-хромовими зв’язками (КБМН30,
КБМТ30, КБМХ30(15)), бориду та карбіду титану з ферохромовою зв’язкою
(ТБФХ22, КТФХ24), нітридів титану і цирконію (НТНМ20, НЦХН45), а та-
кож покриття з твердих сплавів ВК6, ВК8, ВК6М, Т5К10, Т30К4. Визначено
фізико-механічні властивості покриттів та представлено кінетику масопере-
носу.
Новим і перспективним є використання для ЕІЛ композиційних матеріалів
систем TiCrB2—(Fe—Cr) і TiCrC—(Fe—Cr), оскільки тугоплавкі сполуки
TiCrB2, TiCrC у порівнянні з індивідуальними (TiC, TiB2, Cr3C2, CrB2) мають
краще поєднання комплексу властивостей (фізико-механічних, триботех-
нічних, корозійних), а використання в якості зв’язки сплаву Fe—Cr повинно
покращити ефективність нанесення покриттів на сталі.
Метою даної роботи є вивчення процесу формування електроіскрових
покриттів із композиційних матеріалів систем TiCrB2—(Fe—Cr) і TiCrC—
(Fe—Cr) на сталі і титановому сплаві.
Методика і об’єкти експериментів. В якості вихідних матеріалів для от-
римання електродів із нових композиційних матеріалів використовували по-
рошки дибориду титану-хрому (ТУ88 УРСР 147.024—79), заліза (ГОСТ
9879—74) і хрому (ГОСТ 5909—79). Шихту порошків у необхідних співвід-
ношеннях подрібнювали з одночасним перемішуванням в середовищі ацето-
ну в планетарному млині. Потім суміші просушували і просіювали. Електро-
ди отримували брикетуванням порошків, розмір яких не перевищував 3 мкм,
під тиском у стальній прес-формі з наступним спіканням в печі СШВЛ у
вакуумі при температурі 1500 °С.
Для дослідження складу та структури електродів застосовували метало-
графічний (мікроскоп МІМ-8) і мікрорентгеноспектральний (мікроаналізатор
SUPERPROBE-733) аналізи. Визначення міцності зразків з покриттям на згин
проводили на установці МР-05-01 (ГОСТ 18228—72). Твердість електродних
матеріалів вимірювали за методом Роквела на приладі ТК-2 (ГОСТ 3882—74)
вдавлюванням алмазного індентора при навантаженні Р = 60 кГс (шкала A).
Вимірювання твердості за методом Вікерса проводили на універсальному
приладі для вимірювання твердості металів і сплавів 2137 ТУ Гб.2.773.131
ПС. Дослідження триботехнічних властивостей матеріалів проводили за схе-
мою “вал—вкладиш” на установці МТ-68 [4], електроіскрове легування — на
установці “Елітрон-21” при fi = 1200 Гц, Ікз ≤ 1 А.
Результати досліджень і обговорення результатів. На основі даних до-
сліджень контактної взаємодії в системі тугоплавка основа (TiCrС, TiCrB2)—
металічний сплав (Fe—Cr, Fe—Ni)∗ [5, 6] розроблено нові композиційні
матеріали — ТХКФ-30 (TiCrС—30 % (Fe—15 % Cr)) і ТХБФ-30 (TiCrB2—
30 % (Fe—15 % Cr)).
Мікроструктура електродів з композиційних матеріалів ТХКФ-30 і ТХБФ-
30, отриманих спіканням, складається з овальних зерен темно-сірої фази
розміром 1—5 мкм, між якими рівномірно розподілена світла фаза (рис. 1, 2).
Мікротвердість зерен темно-сірої фази близька до мікротвердості карбіду
(дибориду) титану-хрому, а мікротвердість світлої фази відповідає
∗ Склад композиційних матеріалів, сталі 30ХГСА, сплаву ВТ3-1 подано в % (за
масою).
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 86
мікротвердості сплаву Fe—Cr. Розроблені матеріали мають гетерофазну дріб-
нозернисту структуру, в якій зерна тугоплавкої фази міцно зв’язані тонкими
прошарками металічної фази.
5 мкм
а
5 мкм
б
5 мкм
в
5 мкм
г
Рис. 1. Мікроструктура електрода (а) з КМ ТХКФ-30 та розподіл в ньому елементів титану
(б), хрому (в), заліза (г).
5 мкм
а
5 мкм
б
5 мкм
в
5 мкм
г
Рис. 2. Мікроструктура електрода (а) з КМ ТХБФ-30 та розподіл в ньому елементів титану
(б), хрому (в),заліза (г).
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 4 87
Рентгенофазовим аналізом на поверхні електродів було виявлено фази на
основі карбіду (дибориду) титану-хрому і металічного сплаву Fe—Cr (рис. 3).
Таким чином, в процесі спікання відсутня активна хімічна взаємодія, яка
може приводити до утворенням нових сполук, і компоненти композиційних
матеріалів зберігають вихідний склад.
Отримані електроди характеризуються достатньо високим рівнем меха-
нічних та триботехнічних властивостей (таблиця).
TiCrC
TiCrC
TiCrC
TiCrC
TiCrC
TiCrC
TiCrCFe–Cr
Fe–Cr Fe–Cr Fe–Cr
14 16 20 30 36 39 40 42 43 45 47 50 56 60 68 73 77 83 85 93
а
TiCrB
2
Fe–Cr
Fe–Cr
Fe–Cr
Fe–Cr
TiCrB
2
TiCrB
2
TiCrB
2
TiCrB
2
TiCrB
2
TiCrB
2 TiCrB
2
TiCrB
2
28 34 38 40 43 45 46 47 50 56 57 61 68 72 79 83 85 90 93
б
Рис. 3. Рентгенограми поверхні електродів з композиційного матеріалу ТХКФ-30 (а) та
ТХБФ-30 (б).
Механічні та триботехнічні властивості електродів з розроблених КМ
Твердість
Матеріал
НV HRA
Міцність на
згин σзг, МПа
Тріщиностійкість K1с,
МН·м–3/2
Відносна
зносостійкість І,
мкм/км
ТХКФ-30 21 90 950 10 9
ТХБФ-30 25 92 1020 11,3 8,2
Електроіскрові покриття матеріалами ТХБФ-30 і ТХКФ-30 наносили на
зразки зі сталі 30ХГСА і титанового сплаву ВТ3-1. Для визначення характеру
масопереносу використовували зразки площею 1 см2. В процесі ЕІЛ через
1 хв фіксували зміну ваги електрода і зразка. По отриманих даних будували
кінетичні залежності зміни ваги анода ∑∆а і катода ∑∆к, розраховували
коефіцієнт масопереносу Kt = (∑∆к/∑∆а)·100 %.
Отримані кінетичні залежності параметрів масопереносу (рис. 4, 5) мають
загальний характер для обох легуючих електродів, який проявляється в на-
явності трьох стадій процесу і відображає складність фізико-хімічних явищ
на робочих поверхнях електродів. Слід зазначити, що така сама трьохстадій-
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 88
ність процесу була виявлена у випадку ЕІЛ конструкційних сплавів і сталей,
алюмінієвих, титанових сплавів композиційною керамікою [7], тобто цей
процес є загальним при використанні металокерамічних матеріалів.
–45
–40
–35
–30
–25
–20
–15
–10
–5
0
5
10
15
1 2 3 4 5 6 7 t, хв/см
2
ΣΔк⋅10
–4
см
3
ΣΔа⋅10
–4 см
3
1
1
2
2
а
0
5
10
15
20
25
30
35
40
1 2 3 4 5 6 7
K
t
, %
1
2
t, хв/см
2
б
Рис. 4. Кінетика масопереносу при ЕІЛ сталі 30ХГСА (1) і титанового сплаву ВТ3-1 (2)
КМ ТХКФ-30: приріст катода та ерозія анода (а), коефіцієнт масопереносу (б).
Представлені залежності вказують, перш за все, на вплив матеріалу осно-
ви на приріст маси катода і ерозію анода, що є результатом формування вто-
ринної структури на робочій поверхні анода за рахунок зворотного масопе-
реносу з катода на анод [8]. Але цей вплив виявляється різним для легуючих
матеріалів: у випадку композита ТХКФ-30 ерозія електрода вища при ЕІЛ
сплаву ВТ3-1, тоді як у випадку ТХБФ-30 — при ЕІЛ сталі 30ХГСА. Можна
припустити, що причиною такої розбіжності є різниця в змочуваності
матеріалів ТХКФ-30 і ТХБФ-30 продуктами ерозії сталі 30ХГСА і титанового
сплаву ВТ3-1. Сталь 30ХГСА містить, крім заліза, в незначній кількості — 0,8—
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 4 89
1,1 % Mn, 0,9—1,2 % Si, 0,8—1,1 % Cr, а сплав ВТ3-1 містить, крім титану,
4,0—6,2 % Al, 1,5—2,5 % Cr, 1,0—2,8 % Mo. В цілому, ерозія електрода
ТХКФ-30 в чотири рази більша, ніж ТХБФ-30. Згідно [9, 10], величина
електроерозії матеріалу обернено пропорційна його тріщиностійкості, що в
цілому корелює з нижчою тріщиностійкістю матеріалу ТХКФ-30 (K1с =
10 МН·м–3/2) у порівнянні з ТХБФ-30 (K1с = 11,3 МН·м–3/2).
–12
–10
–8
–6
–4
–2
0
2
4
6
1 2 3 4 5 6 7 t, хв/см
2
1
1
2
2
ΣΔк⋅10
–4
см
3
ΣΔа⋅10
–4 см
3
а
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
55
1 2 3 4 5 6 7 t, хв/см
2
K
t
, %
1
2
б
Рис. 5. Кінетика масопереносу при ЕІЛ сталі 30ХГСА (1) і титанового сплаву ВТ3-1 (2)
КМ ТХБФ-30: приріст катода та ерозія анода (а), коефіцієнт масопереносу (б).
За рахунок зворотного масопереносу компонентів підкладки і їхнього ви-
сокотемпературного окиснення в міжелектродному проміжку на робочій
поверхні електродів повинні формуватися оксидні плівки TiOx, Al2O3, Cr2O3,
MoOx при ЕІЛ сплаву ВТ3-1, і — Fe2O3, SiO2, Cr2O3, MnO при ЕІЛ сталі
30ХГСА.
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 90
Якщо припускати обернено-пропорційну залежність електроерозії мате-
ріалу електрода від змочування його вторинними плівками, то, виходячи з
різних величин ерозії електродів на різних підкладках, можна прийти до вис-
новку, що вторинна плівка системи Fe—Si—Cr—Mn—O краще змочує фазу
TiCrC, а системи Ti—Al—Cr—Mo—O — фазу TiCrB2. Припущення щодо
взаємозалежності електроерозії зі змочуваністю в системі електрод—
вторинна плівка базується на результатах [9], де була показана обернено-
пропорційна залежність електроерозії не тільки від тріщиностійкості, але і від
електропровідності матеріалу в тій мірі, в якій електропровідність залежить
від міцності міжзеренних границь. Але зроблені припущення потребують
подальшого детального вивчення як змочування в зазначених системах, так і
аналізу складу вторинних структур на робочій поверхні анода.
Розглянемо більш детально трьохстадійний процес масопереносу в до-
сліджуваних системах. Він включає формування покриття: на І етапі (0 < t ≤
1 хв/см2) у відсутності вторинної структури на поверхні електрода і залишко-
вих напружень в легованому шарі на катоді, коли параметри масопереносу
слабо залежать від матеріалу підкладки; на ІІ етапі (1 < t ≤ 3 хв/см2) в умовах
утворення вторинної структури і накопичення залишкових напружень в лего-
ваному шарі на катоді, що приводить до зниження швидкості росту ерозії і
обмеження приросту маси катода з підвищенням t; на ІІІ етапі (t > 3 хв/см2) в
умовах сформованої вторинної структури на аноді, яка стає істинним об’єк-
том електроерозії, і встановленого стаціонарного стану залишкових напру-
жень на катоді.
Отримані залежності (рис. 4, 5) вказують, що оптимальний час електро-
іскрового легування, з точки зору коефіцієнта масопереносу, становить 1,5—
2,0 хв/см2 для обох композитів. При цьому матеріал ТХБФ-30 забезпечує
вищу ефективність процесу ЕІЛ сплаву ВТ3-1 (Kt = 53 %) у порівнянні з
ТХКФ-30 (Kt = 43 %) і близькі значення коефіцієнта масопереносу при ЕІЛ
сталі 30ХГСА (23 % для ТХБФ-30 і 22 % для ТХКФ-30).
Покриття з матеріалу ТХБФ-30 як на сталі, так і на титановому сплаві ма-
ють темно-сірий колір, товщину h = 30—50 мкм і невисоку шорсткість. На
протязі 8 хв легування виділяється три інтервали часу, в яких змінюється зов-
нішній вигляд покриття. Після 1—2 хв легування покриття мають сріблястий
колір і гладку поверхню. Між 3 і 5 хв утворюються глобули і покриття
набуває темно-сірого кольору. Подальше продовження процесу відзначається
електромеханічним розгладжуванням глобул і заповненням міжглобулярного
простору і після 8 хв легування отримуємо досить щільні, рівномірні, гладкі
покриття.
Покриття з матеріалу ТХКФ-30 на сталі і титановому сплаві мають світло-
сірий колір, товщину h = 50—70 мкм. У порівнянні з покриттями з матеріалу
ТХБФ-30, на поверхні зразків, легованих матеріалом ТХКФ-30, утворюється
значно менша кількість глобул на одиницю площі і висота їх більша (особли-
во на сталі), внаслідок чого покриття мають значно вищу шорсткість.
У [11, 12] було показано, що формування глобулярної структури ЕІЛ-
покриттів є наслідком селективності змочування продуктів електроерозії
матеріалом підкладки: фаза з найбільшим кутом змочування формує глобулу.
У нашому випадку основними фазами продуктів електроерозії, поряд з
TiCrC, TiCrB2 та FeCr, будуть також продукти їх дисоціації і окиснення (TiB2,
Cr3C7, Cr2O3, TiO2, B2O3, TiCх). Приймаючи до уваги значно меншу кількість
глобул на одиницю площі при ЕІЛ матеріалом ТХКФ-30, можна припустити,
що змочуваність матеріалом підкладки карбідного компонента (TiCrC) вища,
ніж боридного (TiCrB2).
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2009, № 4 91
Висновки
Методом спікання отримано електродні матеріали на основі карбіду і ди-
бориду титану-хрому з металічною зв’язкою Fe—Cr. Встановлено, що елек-
троди мають гетерофазну структуру з рівномірним розподілом тугоплавкої
фази і металічної зв’язки та характеризуються високим рівнем механічних та
триботехнічних властивостей. З розроблених електродних матеріалів отрима-
но електроіскрові покриття на сталі і титановому сплаві та досліджено
особливості їх формування. Кінетика масопереносу має трьохстадійний ха-
рактер з коефіцієнтом масопереносу до 53 %. Покриття характеризуються
відсутністю тріщин, що досягається завдяки близькості значень КТР туго-
плавкої складової, металічної зв’язки і матеріалу основи. Розроблені мате-
ріали є перспективними і технологічними для нанесення електроіскрових
покриттів на деталі зі сталей і титанових сплавів.
1. Верхотуров А. Д., Подчерняева И. А., Прядко Л. Ф., Егоров Ф. Ф. Электродные мате-
риалы для электроискрового легирования. — М.: Наука. — 1988. — 224 с.
2. Ковальченко М. С., Паустовский А. В., Кириленко С. Н. и др. Электроискровое леги-
рование стали безвольфрамовыми твердыми сплавами // Порошк. металлургия. — 1984.
— № 6. — С. 47—50.
3. Верхотуров А. Д., Подчерняева И. А., Столярова Н. Н. и др. Электроискровые покрытия
из новых гетерофазных материалов. — Владивосток, 1987. — 60 с. — (Препр. / АН
СССР. Ин-т горного дела).
4. Мамыкин Э. Н., Юга А. И. Комплекс машин и методика определения антифрикционных
свойств материалов при трении скольжения // Порошк. металлургия. — 1973. — № 1.
— С. 67—72.
5. Уманский А. П., Коновал В. П., Панасюк А. Д., Нешпор И. П. Механизм контактного
взаимодействия двойного карбида титана-хрома со сплавами Fe—Ni и Fe—Cr //
Адгезия расплавов и пайка материалов. — 2005. — № 38. — С. 51—58.
6. Уманский А. П., Коновал В. П., Панасюк А. Д., Дворник Е. П. Контактное взаимодейст-
вие двойного диборида титана и хрома со сплавами Fe—Cr // Порошк. металлургия. —
2007. — № 1/2. — С. 109—115.
7. Подчерняева И. А., Юречко Д. В., Панасюк А. Д., Тепленко М. А. Закономерности массо-
переноса и адгезионное взаимодействие при электроискровом легировании (ЭИЛ)
сплава АЛ9 керамическими электродами AlN—Ti(Zr)B2—Ti(Zr)Si2 // Там же. — 2004.
— № 9/10. — С. 43—50.
8. Верхотуров А. Д., Подчерняева И. А., Куриленко Л. И. Кинетика обратного массо-
переноса при ЭИЛ и формирование вторичной структуры на аноде // Физика и химия
обработки материалов. — 1986. — № 4. — С. 31—34.
9. Панашенко В. М., Подчерняева И. А., Григорьев О. Н. Закономерности массопереноса и
структурно-фазовых превращений при ЭИЛ керамических материалов на основе AlN и
ZrB2 // Электрические контакты и электроды: Сб. науч. трудов. — Киев: ИПМ НАНУ,
2001. — С. 221—226.
10. Бовкун Г. А., Лаптев А. В. Связь эрозионных и механических характеристик твердого
сплава WC—16 % Со, полученного твердо- и жидкофазной консолидацией. I. Эрозион-
ная стойкость // Порошк. металлургия. — 2004. — № 9/10. — С. 57—66.
11. Юречко Д. В., Подчерняева И. А., Панасюк А. Д., Григорьев О. Н. Физико-химическая
модель формирования износостойких покрытий на алюминиевых сплавах при
электроискровом массопереносе композиционной керамики // Там же. — 2006. —
№ 1/2. — С. 51—58.
12. Тепленко М. А. Структурообразование композиционных градиентных покрытий с по-
вышенной износо- и коррозионной стойкостью при электроискровом массопереносе
керамики системы Al—Ti(Zr)—N—B. — Автореферат дис. … канд. техн. наук. —
Киев: ИПМ НАНУ, 2003. — 24 с.
Інститут проблем матеріалознавства Надійшла 24.12.08
ім. І. М. Францевича НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63407 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3119 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T09:49:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коновал, В.П. Уманський, О.П. Панасюк, А.Д. Подчерняєва, І.О. Коваль, О.Ю. 2014-06-01T07:14:24Z 2014-06-01T07:14:24Z 2009 Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому / В.П. Коновал, О.П. Уманський, А.Д. Панасюк, І.О. Подчерняєва, О.Ю. Коваль // Сверхтвердые материалы. — 2009. — № 4. — С. 84-91. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0203-3119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63407 621.762: 621.793 Представлено електродні композиційні матеріали систем TiCrB₂—(Fe—Cr) і TiCrC—(Fe—Cr), досліджено їх склад, структуру, механічні та триботехнічні властивості. З розроблених матеріалів електроіскровим методом отримано покриття на сталі 30ХГСА і титановому сплаві ВТ3-1. Вивчено вплив тривалості процесу електроіскрового легування та матеріалів електрода і основи на кінетику масопереносу. Показано, що розроблені матеріали можна успішно наносити електроіскровим способом на сталі і титанові сплави uk Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Сверхтвердые материалы Инструмент, порошки, пасты Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому Article published earlier |
| spellingShingle | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому Коновал, В.П. Уманський, О.П. Панасюк, А.Д. Подчерняєва, І.О. Коваль, О.Ю. Инструмент, порошки, пасты |
| title | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| title_full | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| title_fullStr | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| title_full_unstemmed | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| title_short | Формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| title_sort | формування електроіскрових покриттів із композиційних матеріалів на основі карбіду і дибориду титану-хрому |
| topic | Инструмент, порошки, пасты |
| topic_facet | Инструмент, порошки, пасты |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63407 |
| work_keys_str_mv | AT konovalvp formuvannâelektroískrovihpokrittívízkompozicíinihmateríalívnaosnovíkarbíduídiboridutitanuhromu AT umansʹkiiop formuvannâelektroískrovihpokrittívízkompozicíinihmateríalívnaosnovíkarbíduídiboridutitanuhromu AT panasûkad formuvannâelektroískrovihpokrittívízkompozicíinihmateríalívnaosnovíkarbíduídiboridutitanuhromu AT podčernâêvaío formuvannâelektroískrovihpokrittívízkompozicíinihmateríalívnaosnovíkarbíduídiboridutitanuhromu AT kovalʹoû formuvannâelektroískrovihpokrittívízkompozicíinihmateríalívnaosnovíkarbíduídiboridutitanuhromu |