Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння
Запропоновано використовувати схему інтенсивного охолодження частини стальної державки твердосплавного різця в процесі гартування після індукційного паяння. За цією схемою охолодження різних частин поверхні державки здійснюється таким чином, щоб отримати в них різний вміст мартенситу для створення п...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сверхтвердые материалы |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63445 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2010 — № 1. — С. 75-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860141322847911936 |
|---|---|
| author | Дутка, В.А. |
| author_facet | Дутка, В.А. |
| citation_txt | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2010 — № 1. — С. 75-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сверхтвердые материалы |
| description | Запропоновано використовувати схему інтенсивного охолодження частини стальної державки твердосплавного різця в процесі гартування після індукційного паяння. За цією схемою охолодження різних частин поверхні державки здійснюється таким чином, щоб отримати в них різний вміст мартенситу для створення перепаду механічних властивостей. Схема проілюстрована на прикладах комп’ютерного прогнозування перепаду механічних властивостей державки зі сталі 35ХГСА твердосплавного різця при гартуванні у водних розчинах полімеру Nа-КМЦ та в мастилі І-20. Показано, що шляхом вибору гартівного середовища та схеми охолодження можна забезпечити високий рівень твердості найбільш зношуваної частини поверхні державки в процесі роботи різця та її високу ударну в’язкість в зоні кріплення різця в інструменті.
Предложено использовать схему интенсивного охлаждения части стальной державки твердосплавного резца в процессе закалки после индукционной пайки. Согласно этой схеме охлаждение разных частей поверхности державки осуществляют таким образом, чтобы получить в них различное содержания мартенсита для создания перепада механических свойств. Схема проиллюстрирована на примерах компьютерного прогнозирования перепада механических свойств державки из стали 35ХГСА твердосплавного резца при закаливании в водных растворах полимера Nа—КМЦ и в масле И-20. Показано, что путем выбора закалочной среды и схемы охлаждения можно обеспечить высокий уровень твердости наиболее изнашиваемой части поверхности державки в процессе работы резца и высокую ударную вязкость в зоне крепления резца в инструменте.
A scheme of intensive cooling of a portion of the steel holder of a carbidetipped tool bit during its quenching after induction brazing is put forward. The scheme implies that cooling of various portions of the holder working surface is carried out in such a way that they should have different martensite content, resulting in a differential of mechanical properties. The scheme is illustrated by some examples of computer modeling of the mechanical properties differential for a 35KhGSA steel holder of a carbide-tipped tool bit in the cases of quenching in aqueous solutions of Nа—KMTs polymer and in quenching oil I-20. It is demonstrated that by choosing an appropriate quenchant and cooling scheme one can impart high hardness to the major-wear portion of the holder and high impact toughness to the zone of the tool bit fixing in a milling cutter.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:49:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 75
Инструмент, порошки, пасты
УДК 004.942:621.785:621.9.025.7
В. А. Дутка (м. Київ)
Комп’ютерне моделювання створення
перепаду механічних властивостей
на поверхні державки твердосплавного різця
в результаті гартування після індукційного
паяння
Запропоновано використовувати схему інтенсивного охоло-
дження частини стальної державки твердосплавного різця в процесі гарту-
вання після індукційного паяння. За цією схемою охолодження різних частин
поверхні державки здійснюється таким чином, щоб отримати в них різний
вміст мартенситу для створення перепаду механічних властивостей. Схема
проілюстрована на прикладах комп’ютерного прогнозування перепаду
механічних властивостей державки зі сталі 35ХГСА твердосплавного різця
при гартуванні у водних розчинах полімеру Nа-КМЦ та в мастилі І-20. Показа-
но, що шляхом вибору гартівного середовища та схеми охолодження можна
забезпечити високий рівень твердості найбільш зношуваної частини поверхні
державки в процесі роботи різця та її високу ударну в’язкість в зоні кріплення
різця в інструменті.
Ключові слова: комп’ютерне моделювання, індукційне паяння,
гартування, перепад механічних властивостей.
ВСТУП
Одним зі шляхів підвищення стійкості твердосплавних різців
для фрез дорожно-фрезерних машин є збільшення твердості робочої поверхні
стальної державки різця з одночасним забезпеченням міцності державки в
зоні її закріплення в кулаці на поверхні фрези дорожно-фрезерної машини.
При цьому в зоні на поверхні державки поблизу твердосплавної вставки
необхідно забезпечити максимально можливу для даної марки сталі
твердість, а в зоні кріплення державки в кулаці фрези — високу ударну
в’язкість. Як відомо [1—3], необхідної твердості стальних деталей досягають
в результаті їх загартування. Причому найбільшу твердість можна отримати в
результаті швидкого охолодження (зі швидкостями, не меншими від
критичної) від температури гартування до температури початку мартенситно-
го перетворення аустеніту. Зі зменшенням швидкості охолодження в процесі
© В. А. ДУТКА, 2010
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 76
гартування (в області швидкостей менших від критичної) твердість
загартованої стальної деталі зменшується. Однак при збільшенні тривалості
охолодження досягається більша величина в’язкості загартованої деталі [4].
Таким чином, для підвищення стійкості різця потрібно на поверхні його дер-
жавки створити в результаті загартування перепад механічних властивостей,
забезпечивши при цьому в зоні поверхні державки біля твердосплавної
вставки по можливості найбільшу твердість.
Відомо [1—6], що механічні властивості загартованої стальної деталі в
значній мірі визначаються її фазовим складом, який формується в результаті
нагрівання перед гартуванням та в процесі охолодження під час гартування.
Питомий масовий вміст фаз, що утворились в результаті розпаду аустеніту,
залежить від температури та швидкості (або тривалості) охолодження в
діапазоні 800—500 °С. Тому для отримання на поверхні державки перепаду
механічних властивостей необхідно в результаті загартування створити на
цій поверхні відповідний перепад величини питомого вмісту фаз в структурі
сталі: мартенситу, бейніту, фериту та перліту. Створення такого перепаду
вздовж робочої поверхні стальної державки в результаті загартування після
індукційного паяння можна здійснити різними способами. Один із них
полягає в нагріванні всієї робочої поверхні державки до температури гарту-
вання даної сталі і наступному охолодженні різних частин цієї поверхні з
різними швидкостями в діапазоні 800—500 °С по відповідних траєкторіях
охолодження таким чином.
МЕТОДИКА ЧИСЕЛЬНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ
Дана робота присвячена комп’ютерному моделюванню створення перепа-
ду механічних властивостей на робочій поверхні стальної (сталь 35ХГСА)
державки твердосплавного різця в результаті загартування в рідинному
середовищі одразу ж після індукційного паяння твердосплавної вставки різця
до його державки. Розрахункові схеми для моделювання процесів індук-
ційного паяння різця, охолодження його на повітрі та в процесі гартування
представлено на рис. 1. Весь технологічний процес здійснюють наступним
чином. На стадії індукційного паяння нагрівання різця протягом 50 с прово-
дять таким чином, щоб до початку гартування на всій поверхні контакту
твердосплавної вставки і державки досягнути температури вищої від темпе-
ратури плавлення припою, котрим припаюють вставку різця до державки.
При цьому вся робоча поверхня державки — від зони біля вставки до зони
поблизу буртика — нагрівається до температури гартування, яка для
доевтектоїдної сталі 35ХГСА має бути більшою від температури початку
аустенітного перетворення Ас3 = 830 °С на 30—50 град. Після індукційного
паяння відбувається інтенсивне охолодження різця на повітрі при пере-
несенні його від індуктора в гартівну рідину. Тривалість часу охолодження на
повітрі (8 с) та величину інтенсивності охолодження вибирають на основі
результатів чисельних експериментів такими, щоб до початку гартування
встиг затверднути припій на всій поверхні припаювання вставки різця до
державки. Після охолодження на повітрі здійснюється загартування державки
різця.
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 77
z, м
0
0,0887
1
2
3
4
0,008
5
6
7
8
r, м
z, м
0
4
r, м
9
z, м
0
4
z, м
r, м
0
r, м
9
4
а б в г
Рис. 1. Розрахункові схеми (половина осьового перерізу просторової області) індукційного
паяння різця (а), охолодження на повітрі (б) та охолодження в гартівній рідині (в — схема
охолодження 1, г — схема охолодження 2): 1 — твердосплавна вставка різця (сплав ВК8);
2 — стальна державка різця; 3 — витки індуктора (мідь); 4 — навколишній повітряний
простір; 5 — підставка (вогнетривка цегла); 6 — зона поверхні державки поблизу вставки;
7 — буртик державки; 8 — зона поблизу буртика; 9 — гартівна рідина.
Для комп’ютерного дослідження температурного поля різця на всіх ста-
діях його термічної обробки було використано чисельну методику [7], яка
містить моделі індукційного нагрівання, температурного поля на стадії охо-
лодження на повітрі під час перенесення різця від індуктора в гартівну рідину
та в процесі гартування. За результатами обчислень було побудовано графіки
зміни в часі температури в досліджуваних точках державки різця в процесі
охолодження під час гартування — термокінетичні траєкторії охолодження
цих точок. На графіки нанесено межі областей фазових перетворень аустеніту
при охолодженні. За траєкторіями охолодження з використанням
термокінетичної діаграми (ТКД) для сталі типу 35ХГСА [8] (рис. 2) визнача-
ли тривалість охолодження в діапазоні температури 800—500 °С та питомий
масовий вміст бейніту, фериту і перліту та мартенситу, що утворились в
досліджуваних точках державки в результаті загартування. Слід зауважити,
що в [5, 6] та роботах інших авторів питомий масовий вміст аустеніту, утво-
реного при нагріванні, визначають за формулою Мехеля-Аврамі; питомі ча-
стки нових фаз (бейніту, фериту та перліту), утворених при охолодженні,
визначають з урахуванням швидкості охолодження також по формулі Мехе-
ля-Аврамі, а питому частку мартенситу з урахуванням уже існуючих питомих
складових — за формулою Койстинена-Марбургера.
Для обчислення значень механічних властивостей загартованої державки
за хімічним складом сталі, питомим масовим вмістом фаз та тривалістю охо-
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 78
лодження в інтервалі 800—500 °С в процесі гартування були використані
співвідношення [4]
Π++++++++= 15,4Mn)Ф275C(98122C)Б(23417,7Mn)M622C494C309( 2HV ; (1)
;140V)Ф60Mn1360C(297
200V)Б39,7Mn960C(5903215C)M(798МПа,р
Π++++
++++++=σ
(2)
;90V)Ф47Mn926C(187
150V)Б120C460C(5001610C)M(662МПа, 2
п
Π++++
++−+++=σ (3)
.)Ф0,045ln0,076Mn0,80C1,8C(1,470,08Mn)Б1,6C1,3(
)M0,054ln0,081Mn1,3C2,8C(1,06КДж/м,
2
22
Π−−+−+−−+
++−+−=
t
tKCU
(4)
Інтерполяційні формули (1)—(4) отримані в результаті обробки методами
регресійного аналізу експериментальних даних [9, 10] для більш ніж 160 ста-
лей, з послідовним виключенням незначущих на рівні 0,1 регресорів. Тут HV
— твердість за Віккерсом; σр — межа міцності на розтяг; σп — межа пропор-
ційності (межа плинності для залишкової деформації); KCU — ударна
в’язкість; С, Mn, V — відсотковий вміст в сталі відповідно вуглецю, марган-
цю та ванадію; M, Б, ФП — відносна частина вмісту в досліджуваній точці
деталі відповідно мартенситної, бейнітної та ферито-перлітної фаз; t — три-
валість охолодження (в секундах) в процесі гартування в інтервалі 800—
500 °С.
10
0 10
1
10
2
10
3
1 2
3
5
5 3012
M HV 580 580 565 515 480 440
T, °C
t, c
A
c3
= 830 °C
v = 54 22 14 8 2,7 1,7
А–Б
А–Ф
A–M М
з
М
п
A
A
c1
= 750 °C
100
300
500
700
900
Рис. 2. Термокінетична діаграма перетворення переохолодженого аустеніту для сталі типу
35ХГСА (охолодження від температури Ас3) [8]: А — аустеніт, Ф — ферит, Б — бейніт, М
— мартенсит; Мп, Мз — температура відповідно початку та завершення мартенситного
перетворення аустеніту, v, град/с — швидкість охолодження в інтервалі температур 850—
500 °С; цифрами позначено кількість певної фази (% за масою) при виході траєкторії
охолодження з відповідної області фазових перетворень.
У результаті попередніх комп’ютерних досліджень було встановлено, що
при гартуванні шляхом охолодження в гартівній рідині всієї робочої поверхні
державки (нагрітої до температур, вищих від температури Ас3), неможливо
отримати суттєвий перепад механічних властивостей на її поверхні (наприк-
лад, перепад твердості не більший, ніж декілька одиниць HRC). Тому з метою
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 79
отримання значного перепаду механічних властивостей було вибрано схеми
інтенсивного охолодження частини робочої поверхні державки (див. рис. 1, в,
г), згідно з якими лише певна частина робочої поверхні державки інтенсивно
охолоджується в гартівній рідині, а решта частина її поверхні охолоджується
набагато повільніше — на повітрі.
Чисельні експерименти проведено для таких параметрів: сила струму в
індукторі — 510 А, частота струму — 66000 Гц, коефіцієнт теплоообміну на
поверхні державки — 90 Вт/м2·град. Величина коефіцієнта теплоообміну
характеризує охолодження поверхні потоком повітря зі швидкістю 7—10 м/с.
У якості гартівних рідин було вибрано водні розчини полімеру Na-КМЦ
концентрації 0,5 і 0,65 % та мастило І-20. Графіки температурної залежності
коефіцієнтів теплоообміну α = α(T) на поверхні металічного зразка при його
охолодженні в цих рідинах за кімнатної температури представлено на рис. 3
[11], з якого видно, що охолоджувальна здатність водного розчину полімеру
Na-КМЦ в залежності від його концентрації змінюється в широких межах —
від близької до охолоджувальної здатності мастила (0,65 %-на концентрація
полімеру) і до значень більших від неї в декілька разів (0,5 %-ний вміст
полімеру).
200 400 600 800
0
1000
2000
3000
4000
5000
a, Вт/(м
2⋅град)
3
1
2
T, °C
Рис. 3. Температурна залежність коефіцієнта теплообміну металічного зразка при його
охолодженні у водному розчині полімеру Na-КМЦ концентрації 0,5 % (1), 0,65 % (2) та в
мастилі І-20 (3) [11].
РЕЗУЛЬТАТИ ЧИСЕЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
На стадії індукційного паяння всю робочу поверхню державки різця — від
зони поблизу твердосплавної вставки до зони біля буртика державки (див.
рис. 1) — нагрівали вище від температури Ас3 на 40—160 градусів протягом
50 с (рис. 4, а). В результаті розплавився припій на всій межі контакту дер-
жавки з твердосплавною вставкою (температура плавлення припою 930 °С),
на робочій поверхні державки — від зони поблизу вставки до зони поблизу
буртика та в приповерхневих шарах державки відбулося аустенітне перетво-
рення.
Після індукційного нагрівання здійснювалось інтенсивне охолодження
різця на повітрі протягом 8 с під час перенесення різця від індуктора в
гартівну рідину. За цей час температура всієї поверхні припаювання вставки
до державки (див. рис. 4, б, в) стала меншою від температури плавлення при-
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 80
10 20 30 40 50 60 700
200
400
600
800
4
3
1
2
t, c
4
3
1
2
T, °C
а
0 10 20 30 40 50 60 70
200
400
600
800
4 3 2
1
t, c
4
3
1
2
T, °C
б
45 50 55 60
880
900
920
940
960
t, c
T, °C
4
3
1
2
в
Рис. 4. Зміна температури на поверхні державки різця (а) і на поверхні припаювання
твердосплавної вставки до державки (б, в) в процесі індукційного паяння та гартування
(частини графіків для часу t > 58 c наведено для випадку охолодження за схемою 1 (див.
рис. 1, в) в 0,5 %-ному водному розчині полімеру Na-КМЦ при гартуванні).
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 81
пою та відбулось затверднення припою на цій поверхні. Причому майже
втричі зменшився перепад температури на поверхні припаювання (див. рис.
4, б, в). В результаті інтенсивного повітряного охолодження та внаслідок
передачі тепла в різці шляхом теплопровідності температура внутрішніх то-
чок поверхні припаювання (точки 3 і 4 осьового перерізу різця (див. рис. 4, б,
в)) на момент початку гартування стала більшою від температури зовнішніх
точок цієї поверхні (див. рис. 4, б, в, точка 1). Як видно з рис. 4, а та 5, за весь
час охолодження на повітрі перед гартуванням також зменшився майже
вдвічі перепад температури на робочій поверхні державки — від 122 °С (мо-
мент закінчення індукційного нагрівання) до 53 °С (початок гартування).
Отже, на момент початку гартування перепад температури як на поверхні
припаювання, так і на робочій поверхні державки — від зони поблизу встав-
ки до зони біля буртика — є незначним.
626
686
645
747
868
929
949
929
970
949
990
929
889
909
848
787
828
909
960
а
880
657
719
673
781
888
919
904
934
904
919
873
811
842
899
923
б
854
657
832
803
847
891
905
891
905
920
900
861
876
887
774
715
672
861
в
Рис. 5. Температурне поле (°C) різця в різні моменти часу при охолодженні його на повітрі
після індукційного нагрівання перед гартуванням: 50 (а), 54 (б), 58 (в) с.
Як бачимо з рис. 5, на початку гартування повністю зникає поверхневий
ефект щодо розподілу температури в державці в результаті індукційного
нагрівання. Під час охолодження на повітрі цей ефект проявляється лише на
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 82
початку охолодження (див. рис. 5, а). Однак внаслідок високої
теплопровідності матеріалу державки поверхневий ефект поступово зникає
до початку гартування. При цьому максимум температури в державці
зміщується з його поверхні (див. рис. 5, а) у внутрішню частину, а саме, на
вісь симетрії (див. рис. 5, в). Як видно з рис. 5, в, в початковий момент часу
процесу гартування в усіх поперечних перерізах z = const державки різця,
починаючи від зони біля вставки і закінчуючи зоною біля буртика, темпера-
тура точки поверхні різця менша від температури відповідної точки на його
осі симетрії. Тому ніякого впливу поверхневого ефекту на процес гартування
стальної державки немає. Таким чином, до початку гартування перепад тем-
ператури на поверхні державки суттєво зменшується і повністю зникає по-
верхневий ефект щодо розподілу температури в державці, який спостерігався
під час індукційного нагрівання.
Після затверднення припою, починаючи з моменту часу 58 с, відбувався
процес охолодження різця в гартівній рідині. З метою вивчення можливостей
створення перепаду механічних властивостей на робочій поверхні державки в
результаті її загартування було виконано чисельні дослідження поведінки
траєкторій охолодження (ТКД-траєкторій) точок поверхні державки різця для
випадків гартування у водних розчинах полімеру Na-КМЦ різної
концентрації та в мастилі.
Для того, щоб отримати перепад механічних властивостей вздовж робочої
поверхні державки від зони біля вставки до зони поблизу буртика, викори-
стовували схеми охолодження частини поверхні державки різця — 1 та 2
(див. рис. 1, в, г), згідно з якими під час гартування охолоджувалась в
гартівній рідині вся поверхня твердосплавної вставки і лише певна частина
робочої поверхні державки. Тому загартування робочої поверхні державки
проводили таким чином: твердосплавну вставку та частину державки різця,
як показано на рис. 1, в, г, занурювали в гартівну рідину, а решту об’єму різця
охолоджували на повітрі. При використанні схеми 2 (див. рис. 1, г) охолод-
ження державки відбувається приблизно на вдвічі меншій частині її поверхні,
ніж при використанні схеми 1 (див. рис. 1, в).
Як показують результати обчислень (рис. 6), у процесі гартування з вико-
ристанням запропонованих схем охолодження частини державки різця відбу-
вається переміщення фронту охолодження від частини поверхні різця,
зануреної в гартівну рідину, до решти об’єму різця, яка охолоджується
повітрям. Найбільші градієнти температури в об’ємі різця виникають в
початкові моменти гартування. З плином часу градієнти температури змен-
шуються, а температурне поле в радіальному напрямку в державці різця
вирівнюється. Внаслідок переміщення цього фронту відбувається охолод-
ження різних зон поверхні державки різця до температури початку мартен-
ситного перетворення зі значно різними швидкостями. Це є характерним як
для гартування в розчині полімеру, так і в мастилі при використанні обох
схем охолодження.
З рис. 7—9 видно, що охолодження державки різця у водних розчинах
полімеру відбувається швидше, ніж у мастилі, що і можна було очікувати на
підставі аналізу графіків температурної залежності коефіцієнта теплообміну
при охолодженні металічного зразка в цих рідинах (див. рис. 3). Тривалість
охолодження кожної з точок 1—5 робочої поверхні державки різця як до
температури 500 °С, так і до температури початку мартенситного перетво-
рення аустеніту зростає по мірі збільшення відстані від точки до
твердосплавної вставки.
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 83
660
693
904
890
875
861
832
789
718
674
859
700
919
а
670
802
700
409
858
869
802
768
718
674
835
262
835
768
565
329
431
498
431
б
815
395
586
739
777
773
247
281
128
777
739
701
684
472
662
в
698
343
197 164
550
745
709
672
635
599
709
453
270
87
124
526
г
Рис. 6. Температурне поле (°C) різця під час його охолодження у водному розчині
полімеру Na-КМЦ 0,5 %-ної концентрації (охолодження по схемі 1 (див рис. 1, в) в різні
моменти часу: 58,3 (а), 62,1 (б), 70,7 (в), 88 (г) с.
Як видно з рис. 7 та 8, при використанні схем охолодження 1 та 2 траєк-
торії охолодження точок поверхні державки різця біля вставки та точок
поверхні державки поблизу буртика входять в область мартенситного пере-
творення за суттєво різні проміжки часу від початку гартування. Так, ТКД-
траєкторії точок поверхні державки біля вставки за порівняно невеликий час
— від 6 до 20 с, обминувши область фазового перетворення аустеніту в
бейніт, прямують в область мартенситного пертворення аустеніту. Однак за
цей час траєкторії охолодження точок зони біля буртика ще не увійшли в
область феритно-перлітних перетворень аустеніту і температура цих точок
зменшилась незначно. В область мартенситного перетворення аустеніту
траєкторії вказаних точок потрапляють за значно більший час охолодженння
— від 70 до 140 с, пройшовши через області фазових перетворень аустеніту в
ферит і перліт та аустеніту в бейніт. Використовуючи дані ТКД для сталі
35ХГСА (див. рис. 2), на основі поведінки траєкторій охолодження (див.
рис. 7, 8) неважко визначити, що в результаті загартування величина
твердості державки в зоні біля вставки може досягти 580 одиниць за шкалою
HV або 54 HRC — максимуму для цієї сталі (згідно з ТКД). Для переведення
одиниць вимірювання твердості HV у одиниці HRC використано табличні
дані з [12], представлені у вигляді графіка на рис. 10. Розрахунки твердості за
формулою (1) дають її величину в зоні біля вставки 575 HV, яка є близькою
до наведеної вище величини 580 HV. Дані про хімічний склад сталі 35ХГСА
(табл. 1) використано з [13].
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 84
10
0 10
1
10
2
0
200
400
600
800
M
A–Ф
A
A–Б
A–M
T, °C
5
1
2
3
4
t, c
М
з
М
п
1
2
3
4
5
а
10
0 10
1
10
2
0
200
400
600
800
5
1
2
3
4
M
A–Ф
A–Б
A–M
A
М
з
М
п
T, °C
t, c
1
2
3 4
5
б
Рис. 7. Термокінетичні траєкторії охолодження поверхні державки різця у водному
розчині полімеру Na-КМЦ концентрації 0,5 % за схемами 1 (а) та 2 (б) (на рис. 7—9 відлік
часу вказано від початку процесу гартування).
Таблиця 1. Хімічний склад сталі 35ХГСА, % (за масою)
P S Cu Ni С Si Mn Cr
не більше, ніж
0,32—0,39 1,10—1,40 0,80—1,10 1,10—1,40 0,025 0,025 0,30 0,30
Величини межі міцності на розтяг σр та межі пропорційності σп, обчислені
за формулами (2) і (3) в точці 1 державки різця, відповідно дорівнюють 1923
та 1226 МПа. Значення межі міцності на розтяг (σр = 1923) узгоджується з
одним з найбільших її значень σр = 1910 МПа, наведеним в [13] для сталі
35ХГСА, загартованої до твердості 52 HRC. Значення величин HV, σр, σп,
KCU, обчислені за формулами (1)—(4), наведено в табл. 2. Ці значення добре
узгоджуються зі значеннями, наведеними у [8, 13] для деталей зі сталі
35ХГСА, загартованих у різних гартівних рідинах при різних режимах гарту-
вання. На підставі узгодження цих даних можна зробити висновок про
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 85
адекватність моделювання за допомогою інтерполяційних формул (1)—(4)
механічних властивостей загартованих деталей зі сталі 35ХГСА. У табл. 2
наведено також величини відносного вмісту мартенситної, бейнітної та фери-
то-перлітної фаз в досліджуваних точках загартованої поверхні державки
різця та величини тривалості охолодження цих точок до температури 500 °С,
котрі визначали графічно за траєкторіями охолодження, наведеними на
рис. 7—9. Номери точок 1 і 5 на поверхні державки стосуються цих рисунків.
10
0 10
1
10
20
200
400
600
800
M
A
A–Ф
A–Б
A–M
5
1
2
3
4
М
з
М
п
T, °C
t, c
1
2
3
4
5
а
10
0 10
1
10
2
0
200
400
600
800
t, c
5
1
2
3
4
M
A–Ф
A–Б
A–M
A
М
з
М
п
T, °C
1
2
3
4
5
б
Рис. 8. Термокінетичні траєкторії охолодження поверхні державки різця у водному розчи-
ні полімеру Na-КМЦ концентрації 0,65 % за схемами 1 (а) та 2 (б).
Для розглянутих випадків загартування в розчинах полімеру (див. рис. 7,
8) прогнозні значення твердості поверхні державки різця біля вставки в
результаті гартування досягають максимальної величини для сталі типу
35ХГСА — 54 HRC. На 1—2 одиниці HRC є меншою твердість цієї частини
державки різця в результаті гартування в мастилі (див. рис. 9, табл. 2).
При переході від використання 0,5 %-ного розчину полімеру Na—КМЦ до
використання гартівної рідини з меншою охолоджувальною здатністю —
0,65 %-ного розчину полімеру — траєкторії охолодження зсуваються в до-
датньому напрямі осі часу (див. рис. 7, 8). Ще більший зсув траєкторій охо-
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 86
лодження в цьому напрямі спостерігається при переході до використання
гартівної рідини з іще меншою охолоджувальною здатністю — мастила І-20
(див. рис. 9). Зміщення траєкторій охолодження в додатньому напрямі осі
часу відбувається також при переході від використання схеми охолодження 1
до схеми 2. Цей перехід можна вважати рівнозначним використанню
гартівної рідини з меншою охолоджувальною здатністю. Наслідком зміщення
траєкторій охолодження вздовж осі часу є, як правило, зміна величин
механічних властивостей поверхні державки різця та розподілу цих власти-
востей на даній поверхні.
Таблиця 2. Прогнозні значення механічних властивостей в точках
поверхні стальної державки різця
Фазовий склад, %
(за масою) Гартів-
на
рідина
Схема
охоло-
джен-
ня
Номер
точки на
поверхні
держав-
ки
Час
охоло-
дження
t, c М Б ФП
HRC
KCU,
кДж/м2 σр, МПа σп, МПа
1 2 100 0 0 54 200 1923 1226 1
5 42 75 10 15 48 450 1663 1067
1 2,2 100 0 0 54 205 1923 1226
0,5 %-
ний
розчин
Na-КМЦ
2
5 72 50 25 25 41 531 1410 913
1 6 100 0 0 54 259 1923 1226 1
5 53 65 15 20 46 482 1561 1005
1 7 100 0 0 54 267 1923 1226
0,65 %-
ний
розчин
Na-КМЦ
2
5 88 40 30 30 38 560 1307 850
1 17 96 4 0 53 329 1885 1202 1
5 80 50 25 25 41 533 1410 913
1 27 88 12 0 52 379 1808 1156
І-20
2
5 130 30 40 30 35 587 1211 793
Як видно з рис. 8, б, ТКД-траєкторія точки 1 зони поверхні державки біля
вставки є одним з гранично можливих положень траєкторій охолодження,
котрі потрапляють за найбільший (20 с) для даної сталі час в область мартен-
ситного перетворення, обминувши при цьому область бейнітного перетво-
рення аустеніту. Прийнявши до уваги пряму пропорційність величин ударної
в’язкості та тривалості охолодження, можна зробити висновок, що в
результаті загартування у водному розчині полімеру при вибраній схемі охо-
лодження можна досягти в зоні біля вставки найбільшої ударної в’язкості
KCU = 267 кДж/м2 при максимально можливій твердості для сталі 35ХГСА
— 54 HRC (див. табл. 2).
При гартуванні у водних розчинах полімеру при переході від схеми охо-
лодження 1 до схеми 2 збільшується майже вдвічі перепад між величинами
твердості в зоні поверхні державки біля вставки (точка 1) і в зоні поблизу
буртика (точка 5) (див. табл. 2). Збільшується при цьому також ударна
в’язкість (див. табл. 2), оскільки зростає тривалість охолодження. Однак ве-
личини межі міцності на розтяг та межі плинності в зоні біля вставки зали-
шаються на однаковому рівні близькому до максимального значення для
даної сталі при кімнатній температурі. Величини цих меж в зоні поблизу
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 87
буртика зменшуються, внаслідок чого перепад їх значень зростає при
переході від схеми 1 до схеми 2.
10
0 10
1
10
2
0
200
400
600
800
t, c
M
5
1
2
3
4 A–Ф
A–Б
A–M
A
М
з
М
п
T, °C
1
2
3
4
5
а
10
0 10
1
10
20
200
400
600
800
M
t, c
A–Ф
A–Б
A–M
A
М
з
М
п
5
1
2
3
4
T, °C
1
2
3
4
5
б
Рис. 9. Термокінетичні траєкторії охолодження поверхні державки різця в мастилі І-20
температури 20 °C за схемами 1 (а) та 2 (б).
220 320 420 520
20
25
30
35
40
45
50
HRC
HV
Рис. 10. Співвідношення між числами твердості HV і HRC [12].
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 88
При переході до гартівної рідини з меншою охолоджувальною здатністю
тривалість охолодження державки різця збільшується. Тому, як показують
результати обчислень (див. рис. 7—9, табл. 2), ударна в’язкість державки
різця при цьому збільшується, а величини твердості та межі міцності на роз-
тяг і межі плинності зменшуються.
Охолодження в мастилі відбуваєтся повільніше (див. рис. 9), ніж у полі-
мерному середовищі. Однак у цьому випадку поведінка траєкторій охолод-
ження точок державки різця подібна до поведінки траєкторій охолодження
цих точок при гартуванні в розчині полімеру. Так, траєкторії охолодження
точок поверхні державки біля вставки потрапляють в область мартенситного
перетворення аустеніту також набагато швидше — за 55—90 с від початку
гартування, ніж траєкторії точок поверхні біля буртика — за 120—200 с. Од-
нак ТКД-траєкторії точок поверхні державки біля вставки проходять через
область фазового перетворення аустеніту в бейніт і на момент виходу з цієї
області у вказаній частині поверхні державки міститься від 4 до 40 % бейніту
(див. рис. 2, 9 і табл. 2). Звідси випливає, що, згідно з даними ТКД для сталі
35ХГСА, загартувати на максимальну твердість поверхню державки різця в
мастилі І-20 з використанням схем 1 і 2 неможливо. Проте в зоні біля вставки
досягається рівень твердості близький до максимального для даної сталі —
53 і 52 HRC відповідно для випадків використання схем охолодження 1 і 2.
Порівняно з гартуванням у полімерному середовищі при гартуванні в мастилі
можна отримати більшу ударну в’язкість всієї робочої поверхні державки
різця, більший перепад твердості на цій поверхні, однак менший перепад
ударної в’язкості.
Схема охолодження 2 відрізняється від схеми 1 більшою локалізацією
джерела охолодження поверхні державки. Тому при переході до схеми 2
спостерігається зростання перепаду механічних властивостей на поверхні
державки. Наприклад, в результаті гартування в полімерних середовищах при
використанні схеми охолодження 2 перепад на поверхні державки різця ве-
личин ударної в’язкості, меж міцності та плинності значно більший, ніж при
використанні схеми 1, а саме: KCU — на 35 %, σр і σп — на 70—97 % (див.
табл. 2). В результаті загартування в мастилі різниця між перепадами на
поверхні державки різця величин твердості, ударної в’язкості та меж міцності
для випадків використання схем охолодження 1 і 2 значно менша, ніж для
випадку гартування в полімерному середовищі. Так, перепад значень твер-
дості на поверхні державки різця у випадку використання схеми 2 на 42 %
більший, ніж у випадку використання схеми 1, для σр і σп перепад більший на
25 %. Однак перепад ударної в’язкості в результаті загартування в мастилі
практично однаковий для обох випадків.
Як і в полімерному середовищі, в результаті гартування в мастилі при
використанні схеми 2 можна отримати більшу ударну в’язкість державки і
менші величини меж міцності, ніж при використанні схеми охолодження 1.
За результатами розрахунків було побудовано в площині осьового пере-
різу різця картини розподілу величин твердості, ударної в’язкості та меж
міцності на бічній поверхні державки та на поверхні припаювання твердо-
сплавної вставки до державки. На рис. 11 наведено ілюстрації розподілу цих
величин для випадку гартування у водних розчинах полімеру та в мастилі
при використанні схеми охолодження 2. Видно, що в результаті гартування у
водних розчинах полімеру твердість поверхні державки різця більша, ніж при
загартуванні в мастилі. Однак в результаті загартування в мастилі можна
отримати більшу величину ударної в’язкості як на робочій поверхні державки
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 89
різця, так і в зоні поверхні припаювання твердосплавної вставки до державки.
Перепад твердості на поверхні припаювання незначний. Ударна в’язкість на
осі поверхні припаювання більша, ніж в зоні на бічній поверхні державки
біля вставки.
53
42
45
45
50
54
278
531
500
488
428
2054
1914
1410
1513
1554
1718
1923
а
53
38
40
42
45
54
312
560
537
532
489
2674
1894
1307
1391
1413
1548
1923
б
51
35
37
37
40
52
403
587
577
575
550
379
1764
1211
1253
1263
1356
1808
в
Рис. 11. Розрахункові значення твердості (HRC), ударної в’язкості (KCU, кДж/м2) та межі
міцності на розтяг (σр, МПа) на поверхні державки різця та на поверхні припаювання
вставки різця до державки в результаті гартування у 0,5 %-ному (а), 0,65 %-ному (б)
водних розчинах Na—КМЦ та у мастилі І-20 (в); схема охолодження 2.
При переході до гартування в рідинах з меншою охолоджувальною здат-
ністю зменшується твердість поверхні державки, однак при цьому
збільшується перепад твердості на поверхні державки, збільшується також
ударна в’язкість як на бічній поверхні державки, так і в зоні поверхні при-
паювання вставки до державки. Як бачимо з рис. 11, в результаті загартуван-
www.ism.kiev.ua; www.rql.kiev.ua/almaz_j 90
ня в мастилі величина твердості державки в зоні біля вставки незначно (на
4 %) менша, ніж у випадку гартування в полімерному середовищі. У зоні
поблизу буртика ця різниця є більшою і дорівнює 17 %. Однак величина
ударної в’язкості в зоні біля вставки в результаті гартування в мастилі
суттєво (на 30—42 %) більша, ніж у полімерному середовищі. У зоні поблизу
буртика ця різниця є значно меншою і дорівнює 10 %. Таким чином, в
результаті загартування в мастилі можна отримати рівень твердості державки
в зоні біля твердосплавної вставки практично такий, як і в результаті загарту-
вання в полімерному середовищі, однак значно більшу ударну в’язкість в цій
частині об’єму державки різця.
Одержані результати є прогнозними. Для відпрацювання режимів гарту-
вання та вибору схеми охолодження при гартуванні необхідно проведення
лабораторних досліджень. Однак отримані результати дають змогу спрогно-
зувати вплив режиму гартування на характер розподілу механічних властиво-
стей на поверхні державки. Отримані результати ілюструють можливість
створення розподілу величин механічних властивостей на поверхні державки
твердосплавного різця в результаті загартування після індукційного паяння.
Це засвідчує можливість управління процесами індукційного паяння та гар-
тування з метою забезпечення високої міцності різця і в кінцевому підсумку
його високої експлуатаційної стійкості.
ВИСНОВКИ
Для створення розподілу механічних властивостей на поверхні державки
твердосплавного різця в результаті загартування після індукційного паяння
запропоновано використовувати схему інтенсивного охолодження частини
поверхні державки в процесі гартування. В результаті чисельних
експериментів показано, що шляхом вибору гартівної рідини та схеми охо-
лодження при загартуванні можна отримати розподіл механічних властиво-
стей на поверхні державки в широкому діапазоні, забезпечивши при цьому
високий рівень твердості найбільш зношуваної частини поверхні державки в
процесі роботи різця та високу ударну в’язкість в зоні кріплення державки
різця в інструменті.
Встановлено, що величини перепаду на поверхні державки таких механі-
чних властивостей, як твердість, межа міцності на розтяг та межа плинності,
суттєво залежать від величини охолоджуваної частини поверхні державки у
випадку гартування як у розчинах полімеру, так і в мастилі. Величина пере-
паду ударної в’язкості на поверхні державки в результаті загартування в роз-
чинах полімеру також суттєво залежить від величини охолоджуваної частини
поверхні державки. Однак в результаті загартування в мастилі величина пе-
репаду ударної в’язкості є практично однаковою для обох схем охолодження
в процесі гартування.
Показано, що в результаті загартування в мастилі можна отримати рівень
твердості державки в зоні біля твердосплавної вставки практично такий са-
мий, як і в результаті гартування в полімерному середовищі, однак значно
більшу ударну в’язкість, що є важливим для забезпечення високої стійкості
різця в умовах його роботи при інтенсивних динамічних навантаженнях.
Предложено использовать схему интенсивного охлаждения части
стальной державки твердосплавного резца в процессе закалки после индукционной пайки.
Согласно этой схеме охлаждение разных частей поверхности державки осуществляют
таким образом, чтобы получить в них различное содержания мартенсита для создания
перепада механических свойств. Схема проиллюстрирована на примерах компьютерного
ISSN 0203-3119. Сверхтвердые материалы, 2010, № 1 91
прогнозирования перепада механических свойств державки из стали 35ХГСА твердо-
сплавного резца при закаливании в водных растворах полимера Nа—КМЦ и в масле И-20.
Показано, что путем выбора закалочной среды и схемы охлаждения можно обеспечить
высокий уровень твердости наиболее изнашиваемой части поверхности державки в про-
цессе работы резца и высокую ударную вязкость в зоне крепления резца в инструменте.
Ключевые слова: компьютерное моделирование, индукционная пайка,
закалка, перепад механических свойств.
A scheme of intensive cooling of a portion of the steel holder of a carbide-
tipped tool bit during its quenching after induction brazing is put forward. The scheme implies
that cooling of various portions of the holder working surface is carried out in such a way that
they should have different martensite content, resulting in a differential of mechanical properties.
The scheme is illustrated by some examples of computer modeling of the mechanical properties
differential for a 35KhGSA steel holder of a carbide-tipped tool bit in the cases of quenching in
aqueous solutions of Nа—KMTs polymer and in quenching oil I-20. It is demonstrated that by
choosing an appropriate quenchant and cooling scheme one can impart high hardness to the
major-wear portion of the holder and high impact toughness to the zone of the tool bit fixing in a
milling cutter.
Key words computer modeling, induction brazing, quenching, hardness, dif-
ferential of mechanical properties.
1. Гуляев А. П. Металловедение. — М.: Металлургия, 1977. — 548 с.
2. Лахтин Ю. М. Металловедение и термическая обработка металлов. — М.: Металлургия,
1984. — 360 с.
3. Попова Л. Е., Попов А. А. Диаграммы превращения аустенита в сталях и бета-раствора в
сплавах титана: Справ. термиста. — М.: Металлургия, 1991. — 504 с.
4. Касаткин О. Г., Зайффарт П. Влияние химического и фазового состава зоны термичес-
кого влияния на ее механические свойства при дуговой сварке низколегированных ста-
лей // Автоматическая сварка. — 1984. — № 2. — С. 5—10.
5. Gaude-Fugarolas D. Phase transformations in steel during induction hardening // Математи-
ческое моделирование и информационные технологии в сварке и родственных процес-
сах: Сб. тр. Второй междунар. конф., 13—17 сент. 2004 г., п. Кацивели, Крым, Украина.
— Киев: Ин-т электросварки им. Е. О. Патона НАН Украины, 2004. — С. 220—224.
6. Пекарска В. Численное моделирование структуры металла в ЗТВ при сварке стали по-
вышенной прочности // Автоматическая сварка. — 2008. — № 4. — С. 9—14.
7. Дутка В. А. Порівняльний аналіз результатів загартування державки твердосплавного
різця в різних рідинних середовищах після індукційного паяння // Сверхтв. материалы.
— 2009. — № 3. — С. 84—93.
8. Шоршоров М. Х., Белов В. В. Фазовые превращения и изменения свойств стали при
закалке. Атлас. — М.: Наука, 1972. — 220 с.
9. Seeffarth P., Meyer B., Scharff A. Groβer Atlas Schweiβ-ZTU-Schaubilder. — Düsseldorf:
Deutscher Verlag für Schweiβtechnik DVS-Verlag Gmb, 1992. — 175 s.
10. Seeffarth P. Schweiβ-ZTU-Schaubilder. — Berlin: Verlag Technik, 1982. — 233 s.
11. Захаров А. В., Эйсмондт Ю. Э., Щербакова Л. П. и др. Исследование возможности
использования полимерной среды Na-КМЦ для закалки рельсов и деталей рельсовых
скреплений // Металлловедение и термическая обработка металлов. — 1991. — № 4. —
С. 24—27.
12. Мягков В. Д. Краткий справочник конструктора. — М.-Л.: Машгиз, 1963. — 544 с.
13. Сорокин В. Г., Волосникова А. В., Вяткин С. А. и др. Марочник сталей и сплавов. — М.:
Машиностроение, 1989. — 640 с.
Ін-т надтвердих матеріалів Надійшла 12.11.09
ім. В. М. Бакуля НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63445 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3119 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:49:39Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дутка, В.А. 2014-06-01T17:14:30Z 2014-06-01T17:14:30Z 2010 Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння / В.А. Дутка // Сверхтвердые материалы. — 2010 — № 1. — С. 75-91. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0203-3119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63445 004.942:621.785:621.9.025.7 Запропоновано використовувати схему інтенсивного охолодження частини стальної державки твердосплавного різця в процесі гартування після індукційного паяння. За цією схемою охолодження різних частин поверхні державки здійснюється таким чином, щоб отримати в них різний вміст мартенситу для створення перепаду механічних властивостей. Схема проілюстрована на прикладах комп’ютерного прогнозування перепаду механічних властивостей державки зі сталі 35ХГСА твердосплавного різця при гартуванні у водних розчинах полімеру Nа-КМЦ та в мастилі І-20. Показано, що шляхом вибору гартівного середовища та схеми охолодження можна забезпечити високий рівень твердості найбільш зношуваної частини поверхні державки в процесі роботи різця та її високу ударну в’язкість в зоні кріплення різця в інструменті. Предложено использовать схему интенсивного охлаждения части стальной державки твердосплавного резца в процессе закалки после индукционной пайки. Согласно этой схеме охлаждение разных частей поверхности державки осуществляют таким образом, чтобы получить в них различное содержания мартенсита для создания перепада механических свойств. Схема проиллюстрирована на примерах компьютерного прогнозирования перепада механических свойств державки из стали 35ХГСА твердосплавного резца при закаливании в водных растворах полимера Nа—КМЦ и в масле И-20. Показано, что путем выбора закалочной среды и схемы охлаждения можно обеспечить высокий уровень твердости наиболее изнашиваемой части поверхности державки в процессе работы резца и высокую ударную вязкость в зоне крепления резца в инструменте. A scheme of intensive cooling of a portion of the steel holder of a carbidetipped tool bit during its quenching after induction brazing is put forward. The scheme implies that cooling of various portions of the holder working surface is carried out in such a way that they should have different martensite content, resulting in a differential of mechanical properties. The scheme is illustrated by some examples of computer modeling of the mechanical properties differential for a 35KhGSA steel holder of a carbide-tipped tool bit in the cases of quenching in aqueous solutions of Nа—KMTs polymer and in quenching oil I-20. It is demonstrated that by choosing an appropriate quenchant and cooling scheme one can impart high hardness to the major-wear portion of the holder and high impact toughness to the zone of the tool bit fixing in a milling cutter. uk Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Сверхтвердые материалы Инструмент, порошки, пасты Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння Article published earlier |
| spellingShingle | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння Дутка, В.А. Инструмент, порошки, пасты |
| title | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| title_full | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| title_fullStr | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| title_full_unstemmed | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| title_short | Комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| title_sort | комп’ютерне моделювання створення перепаду механічних властивостей на поверхні державки твердосплавного різця в результаті гартування після індукційного паяння |
| topic | Инструмент, порошки, пасты |
| topic_facet | Инструмент, порошки, пасты |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63445 |
| work_keys_str_mv | AT dutkava kompûternemodelûvannâstvorennâperepadumehaníčnihvlastivosteinapoverhníderžavkitverdosplavnogorízcâvrezulʹtatígartuvannâpíslâíndukcíinogopaânnâ |