Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза
Досліджено особливості формування структури і деяких властивостей композиційного матеріалу на основі міді і заліза за умов використання методу високошвидкісного випаровування-конденсації. Встановлено суттєвий вплив на особливості утворюваної шаруватої структури морфології розділового шару. Її успадк...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Электронная микроскопия и прочность материалов |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63513 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза / Р.В. Мінакова, М.І. Гречанюк, В.Г. Затовський, М.Є. Головкова, Г.Є. Копилова, О.П. Василега, Д.Г. Вербило // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2010. — Вип. 17. — С. 37-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859715544331059200 |
|---|---|
| author | Мінакова, Р.В. Гречанюк, М.І. Затовський, В.Г. Головкова, М.Є. Копилова, Г.Є. Василега, О.П. Вербило, Д.Г. |
| author_facet | Мінакова, Р.В. Гречанюк, М.І. Затовський, В.Г. Головкова, М.Є. Копилова, Г.Є. Василега, О.П. Вербило, Д.Г. |
| citation_txt | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза / Р.В. Мінакова, М.І. Гречанюк, В.Г. Затовський, М.Є. Головкова, Г.Є. Копилова, О.П. Василега, Д.Г. Вербило // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2010. — Вип. 17. — С. 37-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Электронная микроскопия и прочность материалов |
| description | Досліджено особливості формування структури і деяких властивостей композиційного матеріалу на основі міді і заліза за умов використання методу високошвидкісного випаровування-конденсації. Встановлено суттєвий вплив на особливості утворюваної шаруватої структури морфології розділового шару. Її успадкування змінює міцність меж, характер руйнування і властивості композита.
Исследованы особенности формирования структуры и некоторых свойств композиционного материала на основе меди и железа, полученного методом высокоскоростного испарения-конденсации. Установлено существенное влияние морфологии разделительного слоя на особенности формируемой слоистой структуры. Ее наследование изменяет прочность границ, характер разрушения и свойства композита.
The features of structure and some properties formation of composite materials on copper and iron base receiving by method of highvelocitu evaporation—condensation were studied. The substantial influence of dividing layer morphology on the features of forming layered structure of composite materials it was established. The transmittance to the structure of dividing layer hereditary traits vary in magnitude the strength of boundaries, character of failure and properties of composite materials.
|
| first_indexed | 2025-12-01T07:57:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
7
УДК 669.187.001.2
Про деякі особливості структури і властивостей
товстих парофазних конденсатів на основі міді і заліза
Р. В. Мінакова, М. І. Гречанюк, В. Г. Затовський,
М. Є. Головкова, Г. Є. Копилова, О. П. Василега, Д. Г. Вербило
Досліджено особливості формування структури і деяких властивостей
композиційного матеріалу на основі міді і заліза за умов використання методу
високошвидкісного випаровування-конденсації. Встановлено суттєвий вплив на
особливості утворюваної шаруватої структури морфології розділового шару. Її
успадкування змінює міцність меж, характер руйнування і властивості
композита.
Ключові слова: підкладка, розділовий шар, конденсат, композит, спадковість
структури, властивості.
Вступ
З кожним роком все більша увага приділяється композиційним
матеріалам (КМ), що складаються з компонентів із контрастними фізико-
механічними властивостями, морфологіями і розподілом, забезпеченими
технологією.
В даній роботі досліджують КМ на основі міді і заліза з шаруватою
структурою. Ці КМ виготовляють різними методами, поданими в цілому
ряді узагальнюючих оглядів та монографій [1—6]. Шаруваті матеріали
мають низку переваг щодо можливостей керування фізико-механічними
властивостями. Наприклад, в цих матеріалах розмір зерна може бути
рівним або навіть меншим за товщину шарів, що чергуються. В таких
матеріалах границя міцності може досягати нижньої границі теоретичної
міцності шару [7]. Такі матеріали в технічній літературі називають мікро-
шаруватими [8].
Практично необмежені можливості в конструюванні мікрошаруватих
матеріалів відкриває електронно-променева технологія [8]. Електронний
промінь, що має найбільший коефіцієнт поглинання енергії, значний діа-
пазон потужності і концентрації енергії [9], використовується як
ефективний технологічний інструмент при виготовленні тонких (до 5 мкм)
покриттів із КМ для радіотехніки, мікроелектроніки та обчислювальної
техніки, а також КМ товщиною більше за 5 мкм, що застосовуються як
захисні, зносостійкі та ерозійностійкі покриття та для виробів різного при-
значення. Перспективи використання конденсатів великої товщини
примушує вирішувати технологічні завдання (наприклад, завдання підви-
щення швидкості випаровування). Матеріалознавчі завдання структурної
інженерії задаються вимогами до функціональних властивостей виробів, в
яких використання конденсованих матеріалів доцільно.
Композиційні матеріали на основі міді і заліза відомі як матеріали
електротехнічного призначення. Найбільш уживаним методом їх виготов-
лення є порошкова металургія. Перевагою методу електронно-променевого
Р. В Мінакова, М. І. Гречанюк, В. Г. Затовский, М. Є. Головкова,
Г. Є. Копилова, О. П. Василега, Д. Г. Вербило, 2010
8
випаровування-конденсації вважається отримання матеріалу в результаті
здійснення сукупності операцій в одному технологічному циклі.
Метою даної роботи є вивчення деяких властивостей і особливостей
структуроутворення, що їх визначають, при формуванні конденсованого
КМ на основі міді та заліза.
Для виготовлення цих КМ використовували обладнання і технологічні
схеми, розроблені і удосконалені в НВП „ЕЛТЕХМАШ” (м. Вінниця).
Основні технологічні умови виготовлення конденсату
і методи його дослідження
Виготовлення конденсату на основі міді та заліза вимагало
дотримання таких технологічних умов:
використання зливків міді М0-М3 (ГОСТ 859-78), легованої цирконієм
(ТУ 5-20-069-85), ітрієм ИТМ 1 або ИТМ 2 (ТУ-48-208-72) для збільшення
швидкості випаровування міді, та зливків армкозаліза;
виготовлення підкладки із сталі Ст.3 з шорсткістю Ra = 0,63
(ГОСТ 2769-73) з нанесеним на неї в вакуумі 1·10-2 Па розділового шару із
кальцію фтористого марки Ч (ГОСТ 7167-77);
дотримання наступних умов випаровування-конденсації щодо струму
випаровування ванн: ICu — 2,5 → 3,1 A; IFe — 0,8 → 1,2 A та
прискорюючої напруги — 20 кВ зі зміною швидкості охолодження від 700
до 150 оС/ ч при завершенні випаровування.
З конденсату, відділеного від підкладки, виготовляли зразки розмірами
10х10 і 10х80 мм для дослідження методами: вимірювання товщини та
електроопору зразків вздовж плити конденсату, оптичної макро- і
мікроскопії, скануючої електронної мікроскопії, мікрорентгеноспек-
трального аналізу, механічних випробувань на розтягування.
Особливості зміни контрольованих параметрів
і структури конденсату
Змінення товщини та питомого опору зразків вздовж плити конденсату
наведено у таблиці. Для пояснення такого змінення властивостей в залеж-
ності від хімічного складу конденсованого КМ проведено макро- і мікро-
структурні дослідження поверхонь і об’єму зразків, а саме поверхонь зраз-
ків від розділового шару та від ванни-випарника, а також розрізів та зламів
цих зразків з використанням перелічених методів дослідження структури та
складу. На рис. 1 із збільшенням у два рази наведено макроструктуру
Хімічний склад, товщина, електроопір та мікротвердість конденсату
на основі міді та заліза
Хімічний склад,
% (мас.)
Номер
зразка
Си Fe
Товщина,
мм
Питомий
електроопір,
мкОм
Мікротвердість,
ГПа
1 97,34 2,66 0,5 3,02 0,76
5 95,54 4,46 0,75 5,02 1,11
9 90,81 9,19 1,14 — 1,23
13 77,61 22,39 1,37 5,60 1,62
17 55,15 44,85 1,44 6,61 1,71
21 30,67 69,33 1,3 9,65 1,52
25 15,58 84,42 1,0 13,13 1,45
9
Зразок № 5
Зразок № 17
Рис. 1. Макроструктура поверхні зразків від підкладки з розділовим шаром (а)
та від ванни-випарника (б).
а б
Рис. 2. Вплив рядковості на мікроструктуру поверхні зразка № 1 від розділового
шару (а) та від ванни-випарника (б).
Рис. 3. Мікроструктура поверхні зразка № 15 від розділового шару.
поверхні зразків із різним вмістом міді та заліза (у відповідності до таблиці).
Наведений рис. 1 свідчить про те, що виготовлення підкладки для форму-
а
1
б
1
а
1
б
1
10
Рис. 4. Межи в структурі конденсата від розділового шару та їх руйнування.
вання конденсату навіть з регламентованою шорсткістю не виключає
утворення неконтрольованих борозен. Борозни на підкладці сприяють
виникненню рядковості розділового шару. Вона успадковується
поверхнею зразків від підкладки (рис. 1, а) і далі — поверхнею від ванни-
випарника (рис. 1, б). Розділовий шар за умов кристалізації, що передує
процесу конденсації, набуває також “зеренної” структури. За наявності
рядків межи зерен співпадають з рядковими (рис. 2 ). В іншому випадку
зерна формуються вільно з ознаками кристалічної структури і без них
(рис. 3). Але за умов кристалізації розплаву зростає ймовірність крихкого
руйнування матеріалу конденсату. В тріщинах цих меж спостерігаються
особливості утворення структури конденсату (рис. 4). Елементами цієї
структури є волокна (що мають тенденцію до перетворення в дендрити).
Такі волокна складаються з частинок різної форми: сферичних, сферо-
їдальних та інших, об’єднаних через співударяння, коалесценцію, поверх-
неву дифузію. Вони в подальшому, ущільнюючись, змінюються за формою,
утворюють агрегати, що куполоподібно підіймаються над поверхнею
розділового шару. За допомогою кількісної металографії поверхні
агрегатів вивчали дисперсність частинок, що їх утворюють, та розподіл
цих частинок за розміром. Отримана залежність наведена на рис. 5, б. Така
форма кривої узгоджується з уявленнями про механізм зростання части-
нок на різних стадіях випаровування і росту зародків кристалізації [10].
Загальноприйнята точка зору полягає в тому, що осадження атомів на
підкладку відбувається в декілька стадій. Спочатку на поверхні підкладки
утворюються зародки. Вони можуть виникати на дефектах підкладки. В по-
дальшому ці зародки зростають в результаті приєднання окремих атомів
внаслідок співударяння чи поверхневої дифузії.
В залежності від поверхневої щільності зародків острівцева плівка
може вступити в таку фазу, що виключити коалесценцію неможливо, бо
вона протікає в тому ж діапазоні розмірів, що і процес приєднання
поодиноких атомів. Розподіл за розмірами є суперпозицією двох
розподілів: відповідаючого за приєднання поодиноких атомів (“хвіст”
кривої розподілу — в області малих розмірів частинок) та відповідаючого
за приєднання частинок через коалесценцію (“хвіст” кривої розподілу —
в області їх великих розмірів).
Форма кривої (рис. 5, б) свідчить про переважну роль коалесценції в
зростанні частинок. Особливість форми частинок агрегату дозволяє
припустити, що процес рідкоподібної коалесценції має місце при зіткненні
11
а
0
50
100
150
200
250
300
0 2 4 6 8 10 12
rср, мкм
Кы
ль
кы
ст
ь
ча
ст
ин
ок
б
Рис. 5. Частинки на поверхні агрегатів в конденсаті (зразок № 15) (а) та
розподіл частинок за розмірами (б).
двох або навіть декількох частинок у просторі над ванною-випарником і
на підкладці та сприяє самоорганізації волокон і агрегатів. Ці агрегати,
ущільнюючись, утворюють КМ із шаруватою структурою, яка
спостерігається в перетині зразків (рис. 6). Характерним для
досліджуваної композиції є стабільність спектра основних ліній заліза у
всьому його концентраційному інтервалі КМ. Із збільшенням вмісту заліза
інтенсивність “фонового” спектра зростає. “Фоновий” спектр включає і
лінії міді. Тільки для зразка № 25 притаманний більш рівномірний
розподіл інтенсивності спектра заліза в перетині зразка, що дозволяє ці
особливості вважати як внесок в формування структури мікрошаруватості.
Її ознаки спостерігаються при вмісті заліза близько 10% (зразок № 9). В пере-
тині зразка № 25 відстань між мікрошарами на основі заліза складає
0,5—3 мкм, а товщина цих шарів при збільшенні 1000 дорівнює 1—6 мкм.
Зразки з найменшим вмістом другої складової (заліза в міді та міді в залізі)
в умовах цього експерименту виявляються найтоншими (таблиця).
Особливості зміни питомого опору КМ на основі міді і заліза в залежності від
хімічного складу узгоджуються із властивостями складових елементів (ρCu =
= 1,68·10-6 Ом·см; ρFe = 9,7·10-6 Ом·см) і не виявляють структурно-чутливих
змін. Особливості формування такої шаруватої структури (рис. 6) можуть
бути пояснені впливом, наприклад, таких трьох факторів: різкою нерівно-
Зразок № 13 Зразок № 17
Зразок № 21 Зразок № 25
Рис. 6. Шарувата структура парофазного конденсованого КМ на основі міді та
заліза, виявлена при аналізі в режимі Compo.
rср, мкм
К
іл
ьк
іс
ть
ч
ас
ти
но
к
12
важністю умов процесу кондесації; можливим поліморфізмом складових у
присутності домішок; зі зростанням розчинності — розпадом
пересиченого твердого розчину в умовах, близьких до рівноважних (через
особливості монотектичної реакції при охолодженні). Це припущення не є
безпідставне. Зміни кристалічних граток із суттєвим підвищенням
розчинності елементів в бінарній системі Cu—Cr вже відомі [11].
За умов випробування механічних властивостей при розтягуванні
напружений стан виявляє особливості впливу складових, структури
конденсату та дефектів цієї структури (рис. 7). При досягненні значних
міцності та пластичності для зразків № 1 і 25 (рис. 7, а) спостерігається
в’язке руйнування в результаті утворення і злиття пор (рис. 7, б). Низький
рівень механічних властивостей КМ і навіть відсутність пластичності у
інших зразків з партії, крім наведених № 1, 2, 21, 25, є наслідком впливу
крихкого руйнування по межах стовпців (рис. 7, в). Вони утворюються, як
вже згадувалось, за умов існування спадкових меж, а також дефектів,
обумовлених викривленням структури при неоднорідності розподілу
матеріалу розділового шару (рис. 7, г).
Про вплив дефектів структури на механічні властивості при
розтягуванні свідчить змінення співвідношення σs / НМ, яке для пластич-
них матеріалів складає 1 : 3 [12], а у випадку конденсованих матеріалів
досягає 1 : (3,55—4,75).
а б
в г
Рис. 7. Вплив складу і структури конденсованих КМ на властивості за умов
випробування на розтягування (а) і характер руйнування конденсатів (б—г):
особливості проявлення в’язкості руйнування в зразку № 1 з найменшим
вмістом заліза (2,66% (мас.)) (б); крихке руйнування конденсату Cu—Fe (зразок
№ 9) під впливом спадкових меж і дефектів структури: злам (в); шліф (г).
13
Висновки
Виготовлено методом високошвидкісного випаровування-конденса-
ції першу партію конденсованого КМ із вмістом заліза від 2,66 до
84,42% (мас.).
Встановлено спадковість рядків і меж, що виникають в конденсаті під
впливом шорсткості підкладки, матеріалу розділового шару.
Виявлено явище самоорганізації при формуванні волокон (дендритів),
а також агрегатів під час крапельного масопереносу матеріалу ванн на
підкладку.
Вивчено особливості впливу складу КМ Cu—Fe на шарувату
структуру і визначено вміст заліза, за яким в цьому конденсаті виникає
мікрошаруватість, що сприяє підвищенню властивостей. Досліджено
особливості механічних властивостей в залежності від вмісту заліза.
Показано, що механічні характеристики при випробуванні на розтягування
є найбільш структурно-чутливими до спадкових дефектів і іншої
неоднорідності.
1. Barna P. B. Diagnostics and applications of thin films // L. Ectertova and
T. Ruzicka (Charles University, Prague, Czechoslovakia, 1991). — 295 p.
2. Singh J., Wolfe D. E. Review nano and marco-structured component fabrication by
electron beam-physical vapor deposition (EB-PVD) // J. Mater. Sci. — 2005. —
40. — P. 1—26.
3. Неупругие свойства композиционных материалов / Под ред. К. Герако-
вича. — М.: Мир, 1978. — 295 с.
4. Райт Е. С., Левит А. П. Слоистые металлические композиционные материалы
// Композиционные материалы с металлической матрицей. — М.:
Машиностроение. — 1978. — 4. — С. 48—105.
5. Применение композиционных материалов в технике // Композиционные
материалы. В 8-ми т. / Под ред. Л. Браутмана, Р. Крока. — М.:
Машиностроение, 1978. — 3. — 508 с.
6. Гречанюк Н. И., Дидикин Г. Г., Мовчан Б. А. Исследование твердости,
прочности и пластичности микрослойных конденсатов хром—медь //
Проблемы специальной электрометаллургии. — 1983. — 18. — С. 57— 59.
7. Пинес Б. Я., Нгуэнь Суан-Тянь. Деформация и прочность тонких пленок //
Физика металлов и металловедение. — 1965. — 19. — С. 899— 907.
8. Малашенко И. С., Мовчан Б. А. Жаростойкие покрытия, осаждаемые в
вакууме. — К.: Наук. думка, 1983. — 230 с.
9. Зуев И. В. Обработка материалов концентрированными потоками энергии. —
М.: изд-во МЭИ, 1998. — 162 с.
10. Морохов И. Д., Трусов Л. И., Лаповок В. Н. Физические явления в
ультрадисперсных средах. — М.: Энергоатомиздат, 1987. — 224 с.
11. Payne A. P., Clemens B. M. Metastable copper-cromium alloy // J. Mater. Rec. —
1992. — 7, No. 6. — P. 1370— 1376.
12. Подрезов Ю. Н., Вербило Д. Г., Бродниковский Н. П. и др. Методы анализа и
исследования материала // Неорганическое материаловедение. Основы науки
о материалах. — К.: Наук. думка, 2008. — Т. 1. — С. 925— 956.
14
О некоторых особенностях структуры и свойств толстых
парофазных конденсатов на основе меди
и железа
Р. В. Минакова, Н. И. Гречанюк, В. Г. Затовский, М. Е. Головкова,
Г. Е. Копылова, О. П. Василега, Д. Г. Вербило
Исследованы особенности формирования структуры и некоторых свойств
композиционного материала на основе меди и железа, полученного методом
высокоскоростного испарения-конденсации. Установлено существенное влияние
морфологии разделительного слоя на особенности формируемой слоистой
структуры. Ее наследование изменяет прочность границ, характер разрушения и
свойства композита.
Ключевые слова: подложка, разделительный слой, конденсат, композит,
наследование структуры, свойства.
About of some features of structure and properties
of vaporephase condensate on copper and iron base
R. V. Minakova, М. I. Grechanyuk, V. G. Zatovskiy, M. E. Golovkova,
G. E. Kopylova, O. P. Vasilega, D. G. Verbilo
The features of structure and some properties formation of composite materials on
copper and iron base receiving by method of highvelocitu evaporation—condensation
were studied. The substantial influence of dividing layer morphology on the features of
forming layered structure of composite materials it was established. The transmittance
to the structure of dividing layer hereditary traits vary in magnitude the strength of
boundaries, character of failure and properties of composite materials.
Keywords: substrate, dividing layer, condensate, composite, heredity, properties.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0048 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:57:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мінакова, Р.В. Гречанюк, М.І. Затовський, В.Г. Головкова, М.Є. Копилова, Г.Є. Василега, О.П. Вербило, Д.Г. 2014-06-02T20:46:10Z 2014-06-02T20:46:10Z 2010 Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза / Р.В. Мінакова, М.І. Гречанюк, В.Г. Затовський, М.Є. Головкова, Г.Є. Копилова, О.П. Василега, Д.Г. Вербило // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2010. — Вип. 17. — С. 37-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63513 669.187.001.2 Досліджено особливості формування структури і деяких властивостей композиційного матеріалу на основі міді і заліза за умов використання методу високошвидкісного випаровування-конденсації. Встановлено суттєвий вплив на особливості утворюваної шаруватої структури морфології розділового шару. Її успадкування змінює міцність меж, характер руйнування і властивості композита. Исследованы особенности формирования структуры и некоторых свойств композиционного материала на основе меди и железа, полученного методом высокоскоростного испарения-конденсации. Установлено существенное влияние морфологии разделительного слоя на особенности формируемой слоистой структуры. Ее наследование изменяет прочность границ, характер разрушения и свойства композита. The features of structure and some properties formation of composite materials on copper and iron base receiving by method of highvelocitu evaporation—condensation were studied. The substantial influence of dividing layer morphology on the features of forming layered structure of composite materials it was established. The transmittance to the structure of dividing layer hereditary traits vary in magnitude the strength of boundaries, character of failure and properties of composite materials. uk Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Электронная микроскопия и прочность материалов Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза О некоторых особенностях структуры и свойств толстых парофазных конденсатов на основе меди и железа About of some features of structure and properties of vaporephase condensate on copper and iron base Article published earlier |
| spellingShingle | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза Мінакова, Р.В. Гречанюк, М.І. Затовський, В.Г. Головкова, М.Є. Копилова, Г.Є. Василега, О.П. Вербило, Д.Г. |
| title | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| title_alt | О некоторых особенностях структуры и свойств толстых парофазных конденсатов на основе меди и железа About of some features of structure and properties of vaporephase condensate on copper and iron base |
| title_full | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| title_fullStr | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| title_full_unstemmed | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| title_short | Про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| title_sort | про деякі особливості структури і властивостей товстих парофазних конденсатів на основі міді та заліза |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63513 |
| work_keys_str_mv | AT mínakovarv prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT grečanûkmí prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT zatovsʹkiivg prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT golovkovamê prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT kopilovagê prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT vasilegaop prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT verbilodg prodeâkíosoblivostístrukturiívlastivosteitovstihparofaznihkondensatívnaosnovímídítazalíza AT mínakovarv onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT grečanûkmí onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT zatovsʹkiivg onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT golovkovamê onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT kopilovagê onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT vasilegaop onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT verbilodg onekotoryhosobennostâhstrukturyisvoistvtolstyhparofaznyhkondensatovnaosnovemediiželeza AT mínakovarv aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT grečanûkmí aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT zatovsʹkiivg aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT golovkovamê aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT kopilovagê aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT vasilegaop aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase AT verbilodg aboutofsomefeaturesofstructureandpropertiesofvaporephasecondensateoncopperandironbase |