Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали

Розглянуто сучасний стан проблеми отримання конденсованих з парової фази мікропоруватих композиційних матеріалів. Розмір пор в матеріалах регулюється зміною концентрації введеної другої фази і температурою осадження. В якості другої фази можуть бути використані невидаляємі з металічної матриці тугоп...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Электронная микроскопия и прочность материалов
Date:	2012
Main Author:	Гречанюк, М.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 2012
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63544
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали / М.І. Гречанюк // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2012. — Вип. 18. — С. 162-169. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860245956227760128
author	Гречанюк, М.І.
author_facet	Гречанюк, М.І.
citation_txt	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали / М.І. Гречанюк // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2012. — Вип. 18. — С. 162-169. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Электронная микроскопия и прочность материалов
description	Розглянуто сучасний стан проблеми отримання конденсованих з парової фази мікропоруватих композиційних матеріалів. Розмір пор в матеріалах регулюється зміною концентрації введеної другої фази і температурою осадження. В якості другої фази можуть бути використані невидаляємі з металічної матриці тугоплавкі оксиди або видаляємі хлориди і фториди S і Р підгруп періодичної системи Менделеєва. В загальному випадку об’єм відкритих пор можна регулювати від 0 до 50% , а середній розмір пор — від 0,1 до 8 мкм. Конденсовані мікропоруваті матеріали можна наносити на вироби в вигляді покриттів або отримувати масивні листові заготовки діаметром до 1 м і товщиною до 6 мм. Рассмотрено современное состояние проблемы получения конденсированных из паровой фазы микропористых композиционных материалов. Размер пор в материалах регулируется изменением концентрации вводимой второй фазы и температуры осаждения. В качестве второй фазы могут быть использованы неудаляемые из металлической матрицы тугоплавкие оксиды или удаляемые хлориды и фториды S и Р подгрупп периодической системы Менделеева. В общем случае объем открытых пор можно регулировать от 0 до 50%, а средний размер пор — от 0,1 до 8 мкм. Конденсированные микропористые материалы можно наносить на изделия в виде покрытий или получать массивные листовые заготовки диаметром до 1 м и толщиной до 6 мм. The current state of the problem of obtaining a condensed vapor microporous composite materials. The pore size of the materials is controlled by varying the concentration entered the second phase and the deposition temperature. As the second phase can be used with unremovable metal matrix refractory oxides or chlorides and fluorides are removed S and P subgroups of the Periodic System. In general, the volume of open pores can be adjusted from 0 to 50%, and the average pore size of 0,1 to 8 microns. Condensed microporous materials can be applied to the product in the form of coatings or receive massive sheet blank with a diameter of 1m and a thickness of 6 mm.
first_indexed	2025-12-07T18:36:21Z
format	Article
fulltext	163 УДК 669.187.001.2 Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею Повідомлення 3. Мікропористі матеріали М. І. Гречанюк Розглянуто сучасний стан проблеми отримання конденсованих з парової фази мікропоруватих композиційних матеріалів. Розмір пор в матеріалах регулюється зміною концентрації введеної другої фази і температурою осадження. В якості другої фази можуть бути використані невидаляємі з металічної матриці тугоплавкі оксиди або видаляємі хлориди і фториди S і Р підгруп періодичної системи Менделеєва. В загальному випадку об’єм відкритих пор можна регулювати від 0 до 50% , а середній розмір пор — від 0,1 до 8 мкм. Конденсовані мікропоруваті матеріали можна наносити на вироби в вигляді покриттів або отримувати масивні листові заготовки діаметром до 1 м і товщиною до 6 мм. Ключові слова: електронно-променева технологія, композиційні матеріали, мікропористі матеріали. Вcтуп Існують численні технологічні прийоми отримання пористих матеріалів методами порошкової металургії [1—4]. Умовно виділяють три групи методів [1, 2]. 1. Отримання виробів без введення будь-яких наповнювачів або домішок. До них відносять: а) пресування у прес-формах; б) гідростатичне пресування в еластичних контейнерах; в) вібраційне пресування або ущільнення; г) мундштучне пресування; д) прокатку смуг або стрічок; е) шлікерне лиття; ж) спікання вільно насипаних порошків. 2. Одержання виробів з введенням наповнювачів або домішок: а) при- значених для збереження пор, що повністю видаляються при спіканні, тобто які не беруть участі при ущільненні матеріалів; б) призначених як для збереження пор, так і для активації самого спікання (особливо, якщо вироби отримуються спіканням вільно насипаних порошків, де завдяки дії наповнювачів досягається певна міцність готових виробів; в) що сприяють отриманню міцних виробів тільки за рахунок зміцнення міжчастинкових контактів при утворенні рідкої фази. 3. Інші методи, що включають одержання матеріалів з волокна, металевого дроту, сіток. Певні перспективи вирішення проблеми отримання матеріалів із заданими об’ємом та розміром пор відкриває парофазна технологія. Постановка завдання Процеси випаровування та подальшої конденсації металів і неметалів у вакуумі дозволяють реалізувати два характерних підходи до отримання пористих (мікропористих) матеріалів із додатковим введенням домішок (дисперсних включень), що сприяють формуванню пористості в процесі осадження матеріалу і повністю зберігаються у ньому чи повністю ви- © М. І. Гречанюк, 2012 Рис. 1. Схема механiзма виникнення пор у вакуумному конденсатi: 1 — тугоплавка частинка; 2 — тiньовi участки; 3 — паровий потiк. даляються з матеріалу в процесі його подальшої термічної обробки. При видаленні в процесі нагріву дис- персні включення можуть брати або не брати участь у формуванні пор. У роботі [5] показано, що між- фазну взаємодію на границі частин- ки можна характеризувати крайо- 1 2 3 вим кутом змочування θ тугоплавкого з’єднання металевим розплавом. Отже, певні значення θ будуть характеризувати наявність або відсутність взаємодії на міжфазній границі. У роботах [6, 7] встановлено, що в конденсованих системах не спостерігається міжфазної взаємодії в тих випадках, коли для формування матеріалів обиралися тугоплавкі сполуки, кут змочування яких металевим розплавом знаходився в межах 60—180º. Відсутність міжфазної взаємодії і, як наслідок, дифузії атомів металевої фази у таких системах приводить до збереження тіньових ділянок (пор), що виникають в процесі конденсації (рис. 1). Експериментальна частина Згідно з наведеним фізичним уявленням про механізм виникнення пор, для отримання матеріалів з заданою відкритою пористістю необхідне виконання наступних умов. 1. Правильне поєднання осаджуваних металевої та тугоплавкої фаз з урахуванням змочуваності тугоплавких сполук металевими розплавами. Такий вибір для складних систем здійснюється експериментальним шляхом, а в простих — за допомогою наявних літературних даних, найбільш повно викладених у роботах [8, 9]. 2. Достатньо висока, з нижньою і верхньою критичними межами, кількість тугоплавкої фази, що вводиться. При визначеній нижній концен- трації вже можливе утворення значної кількості тіньових ділянок, які, зростаючись, формують відкриту пористість. Верхня межа визначається фізико-механічними властивостями матеріалу (твердістю, міцністю). 3. Висока температура підкладки, на котру здійснюється конденсація парового потоку, при якій можуть проходити процеси коалесценції (укрупнення) дисперсних частинок. В залежності від ступеня укрупнення зростає обсяг одиничних тіньових ділянок (рис. 1). Паралельно також відбувається коагуляція наявних наскрізних і відкриття окремих пор. 164 В області низьких температур підкладки (нижче 500 ºС) важко забезпечити формування матеріалів з регульованою відкритою порис- тістю, оскільки через погане зщеплення суміжних кристалітів металевої фази спостерігається додаткове відкриття каналів по міжкрісталічним межам. Погіршення зв’язку між зернами металевої фази призводить також до втрати матеріалами оптимальних фізико-механічних властивостей. В результаті численних попередніх експериментів встановлено, що ство- 165 рення матеріалів з регульованою відкритою пористістю можливе при концентрації в них дисперсних тугоплавких частинок не менше 4% (мас.) та температурі осадження не нижче 600 ºС. Враховуючи закономірності формування пористих композицій, регулювання розміру і об’єму наскрізних пор можна проводити трьома легко здійсненими на практиці способами: 1) змінюючи температуру підкладки при заданій концентрації туго- плавкого з’єднання; 2) змінюючи вміст тугоплавкої фази, коли температура підкладки постійна; 3) першим і другим одночасно. У першому випадку з підвищенням температури підкладки збіль- шується рухливість атомів конденсуючої тугоплавкої фази, а отже, і розмір тугоплавких частинок. Залежно від ступеня збільшення частинок буде відбуватися коагуляція дрібних наскрізних пор і додаткове відкриття відокремлених пор, які, у свою чергу, зростаються з вже збільшеними наскрізними порами. Таким чином, в одиниці об’єму матеріалу при загальному підвищенні відкритої пористості спостерігається зменшення кількості пор і збільшення їх розміру. Досить суттєвий вплив на вміст і розмір пор має концентрація туго- плавкої фази. При постійній температурі підкладки зі зростанням кількості введеної фази збільшується ймовірність взаємодії сконденсованих атомів тугоплавкого з’єднання. Чим інтенсивніший процес коалесценції частинок, тим розмір пор більший, і чим вище концентрація введеної фази, тим більше в одиниці об’єму матеріалу великих наскрізних пор. Третій варіант регулювання наскрізної пористості являє поєднання згаданих двох та може бути використаний у тому випадку, коли необхідно створення спеціальних пористих матеріалів з особливими фізико-механіч- ними властивостями. Застосування його диктується конкретними техноло- гічними завданнями, наприклад необхідністю створення матеріалів з градієнтом за розміром та кількісті пор. Розглянуті фізичні особливості формування та технологічні варіанти регулювання наскрізної пористості свідчать про можливість отримання найрізноманітніших пористих матеріалів із складнолегованою металевою матрицею, де як дисперсні включення використано тугоплавкі оксиди або їх суміші, які погано змочуються металевими розплавами [5]. У робо- тах [10—14] за участю автора досліджено ряд подібних пористих матеріалів і встановлено їх основні фізико-механічні властивості. Узагальнення досліджень структури і властивостей конденсованих з парової фази компо- зиційних пористих матеріалів на основі нікелю — Ni—Al2O3, NiCr—Al2O3, NiCrY—Al2O3, NiCrAlTi—Al2O3, NiCrAl—Al2O3—TiC, NiCrAl—ZrO2 та хрому — Сr—Al2O3, Cr—MgO—Al2O3, виконано автором у роботі [15]. Встановлено, що в досліджених системах залежно від вибору матриці і дисперсних включень, температури осадження, концентрації введеної тугоплавкої фази, температури та часу вакуумного відпалу обсяг відкритих пор і їх середній розмір можна регулювати в досить широких межах від 0 до 50% і від 0 до 8 мкм відповідно. На рис. 1 наведено залежності відкритої пористості від концентрації введеної тугоплавкої фази у вихідних і відпалених при 1200 ºС конденсатах Ni—20% Cr—Al2O3, отриманих при температурах підкладки 700 і 900 ºС. Характер зміни пористості у конденсатах при наведених температурах подібний. У всіх випадках із підвищенням температури осадження та часу відпалу зростає об’єм відкритих пор. Як доводять металографічні дослідження структури, в конденсатах існує певна рівновага між відкритою та закритою пористістю. Зрушення у бік великих об’ємів відкритих пор відбувається в конденсатах, отриманих при більш високих температурах підкладки (рис. 2, б). Із підвищенням температури відпалу інтенсифікуються процеси коалесценсіі пор. Значна частина мікропорожнечі у конденсатах, що містять 20—30% (мас.) Al2O3, перетворюється у відкриту пористість при вакуумному відпалі впродовж 100 год. Однак процеси коалесценції пор в основному завершуються після вакуумного відпалу впродовж 25 год при температурі 1200 ºС. Зроблений висновок підтверджується безпосередніми спостереженнями структури конденсатів Ni—20% Cr—20% Al2O3 (рис. 3). На наведених мікрофото- графіях досить чітко видно, що процеси коалесценції пор найбільш інтенсивно відбуваються в перші 25 год відпалу та суттєво уповіль- нюються при подальшій витримці. На рис. 4 представлено залежності середнього розміру пор в конденсатах NiCr—Al2O3, отриманих при температурах підкладки 700 і 900 оС. Видно, що на середній розмір пор значно впливають температура осадження та температура і час відпалу вакуумних конденсатів. На жаль, 166 П, % П, % б а Рис. 2. Залежнiсть вiдкритоi пористостi вiд вмiсту Al2O3 i термiну вакуумного вiдпалу в конденсатах Ni—Al2O3, отриманих при температурах пiдкладки 700 (а) і 1000 оC (б): 1 — вихiднi; 2 — вiдпаленi, 1200 оС, 25 год; 3 — вiдпаленi 1200 оС, 100 год. а б в Рис. 3. Мiкроструктури пористих конденсатiв NiCr—20% (мас.) Al2O3, отриманих при температурi пiдкладки 900 о С та вiдпалених при 1200 оС впродовж 5 (а), 25 (б) та 100 год (в). Al2O3, % (мас.) Al2O3, % (мас.) . 4. Залежнiс пор вiд вмiсту Al2O3 i рмiну вiдпалу в аний підхід до одержання пористих металокерамічних конденсатів не 167 Рис ть середнього розмiру те конденсатах NiCr—Al2O3, отриманих при температурах пiдкладки 700 (а) та 900 оС (б): 1 — вихiднi; 2 — вiдпаленi, 1200 оС, 25 год; 3 — вiдпаленi, 1200 оС, 100 год. д позбавлений недоліків. При концентрації тугоплавкої сполуки більше 10% (мас.) пористі композити мають практично нульову пластичність і низьку міцність. Значну зацікав Al2O3, % (мас.) Al2O3, % (мас.) dпор, мкм а б dпор, мкм леність викликає отримання пористих конденсованих з пар к ії солі у тит . у швидкість видалення солі (вибухове випаровування), що призводить до ової фази матеріалів з видаленими з матриці в процесі відпалу або іншим шляхом дисперсними частинками. Найбільш прийнятними для цих цілей є хлориди й фториди S і Р підгруп періодичної системи. Перші експериментальні результати в цьому напрямку були отримані в роботі [16]. Досліджували конденсати титану у вигляді листових заготовок діаметром 800 мм і товщиною 1—2 мм з вмістом хлориду натрію NaCl, отримані при середній температурі підкладки 600 ºС. У таблиці наведено результати досліджень чотирьох зразків конденсованих матеріалів з різним вмістом NaCl в порівнянні з онденсатом чистого титану. Експериментально було визначено, що збільшення концентрац ановій матриці >45% (мас.) є небажаним, оскільки суттєво порушується суцільність матеріалу Такі композиції являють собою неміцні конгломерати з практично нульовими значеннями міцності і пластичності. З отриманих конденсатів готували зразки для досліджень їх міцності, пластичності у вихідному стані, після витримки у дистильованій воді при 20 ºС впродов 4 год, а також після відпалу у вакуумі при температурі 850 ºС з різними швидкостями нагріву від 600 до 850 ºС. Вибір максимальної температури нагріву обумовлений декількома причинами. По-перше, при температ рі нагріву вище 850 ºС має місце алотропічне перетворення титану з низькотемпературної α- в високо- температурну ß-модифікацію [17]. Фазове перетворення суттєво впливає на фізико-механічні властивості титану. Зберегти високотемпературну модифікацію в чистому титані при кімнатній температурі не вдається навіть при самому різкому загартуванні через протікання зворотного ß-перетворення. По-друге, тиск насиченої пари NaCl при температурі 850 ºС досягає 1 Па, тобто при даній температурі забезпечується дуже висока 168 на нові титану Фізико-механічні властивості пористих композиційних матеріалів ос Об’єм пор, % Щільність Механічні властивостіматеріалу, г/см3 Серед- Стан конденсованого матеріалу те - загаль- на- ній оре- тична експе римен- тальна σ0,2, МПа σ в, МПа δ, % ний скріз- ний розмір пор, мкм Конденсат чистого титану. Температура осадження 540 22 600 ± 10 ºС 4,5 4,4,9 430 Конденсат № 1 (Ті — 96,3% (мас.), NaCl — 3,7% (мас.)). Вихідний стан 5,7 4,41 4,19 270 320 2,5 Конденсат № 2 (Ті — 88, 2% (мас.), NaCl —11, 8% (мас.)). Вихідний стан 4,22 3,87 190 210 1,5 8,3 Конденсат № 3 (Ті — 80, 8% (мас.), NaCl — 19, 2% (мас.)). Вихідний стан 3,57 2,82 148 150 0,5 21,1 10,8 0,2 Конденсат № 1 після витримки в проточній воді: 20 ºС, 4 год 4,41 4,07 270 30 2,46 7,8 2,8 0,25— 0,30 Конденсат № 2 після витримки в проточній воді: 20 º С, 4 год 4,22 3,62 190 210 1,5 14,3 5,5 0,26— 0,32 Конденсат № 3 після витримки в проточній воді: 20 ºС, 4 год 3,57 2,43 148 150 0,5 32 26 0,3— 0,4 Конденсат № 1 після відпалу у вакуумі 2·10-2 Па. Підвищення температури з 600 до 850 ºС зі швидкістю 10 град/с 4,41 3,90 810 920 6,7 11,6 4,2 0,3— 0,35 Конденсат № 1. Відпал у вакуу 2·10 мі 4,41 3,89 760 870 5,3 11,8 5,3 0 0,40 -2 Па. Підвищення температури з 600 до 850 ºС зі швидкістю 20 град/с ,35— Конденсат № 2 після відпалу у вакуумі 2·10-2 Па. Підвищення температури з 600 до 850 ºС зі швидкістю 10 град/с 4,22 3,41 740 840 4,8 19,2 9,6 0 0,50 ,40— Конденсат № 2. Відпал у вакуумі 2·10-2 Па. Підвищення температур з 600 до 850 ºС зі шв и 4,22 3,40 720 830 4,5 19,5 12,7 0 0,70 идкістю 20 град/с ,45— Конденсат № 3. Відпал у вакуумі 2·10-2 Па. Підвищення температур з 600 до и 3,57 2,38 650 690 2,8 33,4 32,8 0,60— 0,70 850 ºС зі швидкістю 10 град/с Конденсат № 3. Відпал у вакуумі 2·10-2 Па. Підвищення температур з 600 до и 3,57 2,38 630 650 2,4 33,4 33,0 0, 0,70 850 ºС зі швидкістю 20 град/с 45— спучування титанової матриці. Змінюючи швидкість видалення NaCl, ожна регулювати розмір і об’єм пор в конденсаті. У таблиці наведено і у традиційними металургійними методами. Введення хлористого натрію призводить до різкого зниження міцності в м фізико-механічні властивості конденсатів у вихідному стані, після обробки у воді та після вакуумного відпалу. Як випливає з таблиці, механічні властивості конденсатів у вихідному стані суттєво залежать від концентрації солі. Загальна тенденція — зниження характеристик міцності з підвищенням її концентрац ї. Конденсати чистого титану за своїми механічними характеристиками близькі до титану, отриманом 169 кон солі у зразках, причому ефе досягає 650—920 Мпа, плинності σ — 630—810 МПа. При . денсова- них з парової фази пористих металокерамічних і металевих матеріалів з регульованими механічними вла , об’ємом і розміром пор. 4. н о 8. х. — К.: Наук. думка, 1972. — 196 с. денсаті Тi—NaCl у вихідному стані. Теоретична щільність конденсатів Тi—NaCl у всіх випадках вище експериментальних значень, що свідчить про утворення пористості в процесі осадження. Витримка зразків у дистильованій воді призводить до подальшого зниження міцності, що вказує на розчинення солі. Однак, як показав хімічний аналіз, має місце неповне розчинення ктивність видалення солі збільшується із зростанням її концентрації в конденсатах. Неможливість повного видалення солі пояснюється тим, що частина солі знаходиться в закритих мікропорах конденсатів. Кип’ятіння зразків практично не впливає на характеристики міцності, пластичності, об’єм і розмір пор. Унікальні результати були отримані при вакуумному відпаленні конденсатів. Вакуумний відпал приводить до різкого підвищення міцності. Границя міцності σв 0,2 цьому відносне подовження конденсатів становить 2,4—6,7% Необхідно відмітити, що за механічною міцністю пористі конденсовані матеріали перевищують литий і конденсований титан майже вдвічі і досягають рівня міцності, характерного для складнолегованих титанових сплавів [17]. На сьогодні остаточно не з’ясовано механізм різкого зростання міцності. Можна припустити, що одночасно з видаленням хлориду натрію різко активізуються дифузійні процеси в самій титановій матриці. Збільшення контактної поверхні при спіканні зумовлено дифузійним плином особливого роду дефектів — вакансій з місць з більш високою концентрацією (в при- контактних областях NaCl—Ti) до місць з більш низькою. Додаткове підвищення міцності може бути зумовлене взаємодією хлориду натрію з титаном. Однак рентгенівський аналіз відпалених зразків методом енергетичної дисперсії показав відсутність слідів хлору і натрію. Висновки Наведені результати свідчать про можливість одержання кон стивостями 1. Витрянюк В. К., Орденко В. Б. Классификация методов и технологии производства высокопористых металлокерамических материалов. Сообщение 1 // Порошковая металлургия. — 1967. — № 9. — С. 10—17. 2. Витрянюк В. К., Орденко В. Б. Классификация методов и технологии производства высокопористых металлокерамических материалов. Сообщение 2 // Там же. — 1968. — № 1. — С. 28—36. Андриевский Р. А. Пористые металлокерамич3. еские материалы. — М.: Металлургия, 1964. — 186 с. Белов С. В. Пористые материалы в машиностроении. — М.: Машиностроение, 1976. — 184 с. Гречанюк Н. И., Дабижа Е5. . В. Смачивание толстых вакуумных конденсатов Al2O3 сплавами на основе никеля // Проблемы специальной электрометаллургии. — 1977. — Вып. 6. — С. 56—58. 6. Гречанюк Н. И. Исследование структуры и свойств керамических и металлокерамических покрытий, полученных методом электронно-лучевого испарения: Автореф. ... канд. техн. наук. — Киев, 1979. — 20 с. А. с. 762452 СССР. 7. Способ получения композицион ых покрытий / Б. Е. Пат н, Б. А. Мовчан, Н. И. Гречанюк, А. В. Демчишин. Зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 16 мая 1980. Найдич Ю. В. Контактные явления в металлических расплава 170 10. е композиционные покрытия типа NiCrAlTi— 11. ., Мушегян В. О., Мовчан Б. А. Структура и свойства толстых 12. О., Мовчан Б. А. Исследование структуры и свойств 13. х 14. ва толстых 15. ации 2. — № 6. пористые материалы Рассмо ых из паровой фазы микро алов. Размер пор в материалах регулируется изме ции вводимой второй фазы и пературы осаждения. В к зы могут быть использованы materials metal matrix. M. I. Grechanyuk 9. Физико-химические свойства окислов: (Справ.) / Под ред. Г. В. Самсонова. — М.: Металлургия, 1978. — 471 с. Щербицкий В. В., Гречанюк Н. И. Пористы Al2O3 // Специальная электрометаллургия. — 1979. — Вып. 40. — С. 85—89. Гречанюк Н. И конденсатов NiCrAl—Al2O3 // Там же. — 1981. — Вып. 47. — С. 84—90. Гречанюк Н. И., Мушегян В. пористых конденсатов NiCr—Al2O3 // Там же. — 1984. — Вып. 56. — С. 79—84. Гречанюк Н. И., Мушегян В. О., Мовчан Б. А. Структура и свойства пористы конденсатов NiCrY—Al2O3 // Там же. — 1985. — Вып. 58. — С. 63—68. Гречанюк Н. И, Мушегян В. О., Мовчан Б. А. Структура и некоторые свойст конденсатов NiCrAl—ZrO2 // Там же. — 1981. — Вып. 46. — С. 67—72. Гречанюк Н. И. Новые конструкционные материалы, полученные путем конденс паровой фазы в вакууме для изделий новой техники: Дис. ... д-ра техн. наук. — К., 1988. — 520 с. 16. Пат. 46855 України. Спосіб отримання пористих матеріалів / М. І. Гречанюк, В. О. Осокін, І. Б .Афанасьєв, І. М. Гречанюк, Є. Л. Піюк // БИ. — 200 17. Лякишев Н. П., Плинер Ю. Л., Лапко С. И. Сплавы и стали с титаном. — М.: Металлургия, 1985. — 230 с. Конденсированные из паровой фазы композиционные материалы с металлической матрицей. Сообщение 3. Микро Н. И. Гречанюк трено современное состояние проблемы получения конденсированн пористых композиционных матери нением концентра ачестве второй фатем неудаляемые из металлической матрицы тугоплавкие оксиды или удаляемые хлориды и фториды S и Р подгрупп периодической системы Менделеева. В общем случае объем открытых пор можно регулировать от 0 до 50%, а средний размер пор — от 0,1 до 8 мкм. Конденсированные микропористые материалы можно наносить на изделия в виде покрытий или получать массивные листовые заготовки диаметром до 1 м и толщиной до 6 мм. Ключевые слова: электронно-лучевая технология, композиционные материалы, микропористые материалы. Condensed from the vapor phase composite Report 3. Microporoys materials The current state of the problem of obtaining a condensed vapor microporous composite materials. The pore size oncentration entered of the materials is controlled by varying the c the second phase and the depositi e second phase can be used with on temperature. As th unremovable metal matrix refractor nd fluorides are removed S and P y oxides or chlorides a subgroups of the Periodic System. In general, the volume of open pores can be adjusted from 0 to 50%, and the average pore size of 0,1 to 8 microns. Condensed microporous materials can be applied to the product in the form of coatings or receive massive sheet blank with a diameter of 1m and a thickness of 6 mm. Keywords: EB PVD technology, composite materials, microporoys materials.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63544
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0048
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:36:21Z
publishDate	2012
publisher	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
record_format	dspace
spelling	Гречанюк, М.І. 2014-06-03T14:44:19Z 2014-06-03T14:44:19Z 2012 Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали / М.І. Гречанюк // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2012. — Вип. 18. — С. 162-169. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63544 669.187.001.2 Розглянуто сучасний стан проблеми отримання конденсованих з парової фази мікропоруватих композиційних матеріалів. Розмір пор в матеріалах регулюється зміною концентрації введеної другої фази і температурою осадження. В якості другої фази можуть бути використані невидаляємі з металічної матриці тугоплавкі оксиди або видаляємі хлориди і фториди S і Р підгруп періодичної системи Менделеєва. В загальному випадку об’єм відкритих пор можна регулювати від 0 до 50% , а середній розмір пор — від 0,1 до 8 мкм. Конденсовані мікропоруваті матеріали можна наносити на вироби в вигляді покриттів або отримувати масивні листові заготовки діаметром до 1 м і товщиною до 6 мм. Рассмотрено современное состояние проблемы получения конденсированных из паровой фазы микропористых композиционных материалов. Размер пор в материалах регулируется изменением концентрации вводимой второй фазы и температуры осаждения. В качестве второй фазы могут быть использованы неудаляемые из металлической матрицы тугоплавкие оксиды или удаляемые хлориды и фториды S и Р подгрупп периодической системы Менделеева. В общем случае объем открытых пор можно регулировать от 0 до 50%, а средний размер пор — от 0,1 до 8 мкм. Конденсированные микропористые материалы можно наносить на изделия в виде покрытий или получать массивные листовые заготовки диаметром до 1 м и толщиной до 6 мм. The current state of the problem of obtaining a condensed vapor microporous composite materials. The pore size of the materials is controlled by varying the concentration entered the second phase and the deposition temperature. As the second phase can be used with unremovable metal matrix refractory oxides or chlorides and fluorides are removed S and P subgroups of the Periodic System. In general, the volume of open pores can be adjusted from 0 to 50%, and the average pore size of 0,1 to 8 microns. Condensed microporous materials can be applied to the product in the form of coatings or receive massive sheet blank with a diameter of 1m and a thickness of 6 mm. uk Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Электронная микроскопия и прочность материалов Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали Конденсированные из паровой фазы композиционные материалы с металлической матрицей. Сообщение 3. Микропористые материалы Condensed from the vapor phase composite materials metal matrix. Report 3. Microporoys materials Article published earlier
spellingShingle	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали Гречанюк, М.І.
title	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали
title_alt	Конденсированные из паровой фазы композиционные материалы с металлической матрицей. Сообщение 3. Микропористые материалы Condensed from the vapor phase composite materials metal matrix. Report 3. Microporoys materials
title_full	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали
title_fullStr	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали
title_full_unstemmed	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали
title_short	Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали
title_sort	конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. повідомлення 3. мікропористі матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63544
work_keys_str_mv	AT grečanûkmí kondensovanízparovoífazikompozicíinímateríalizmetalevoûmatriceûpovídomlennâ3míkroporistímateríali AT grečanûkmí kondensirovannyeizparovoifazykompozicionnyematerialysmetalličeskoimatriceisoobŝenie3mikroporistyematerialy AT grečanûkmí condensedfromthevaporphasecompositematerialsmetalmatrixreport3microporoysmaterials

Конденсовані з парової фази композиційні матеріали з металевою матрицею. Повідомлення 3. Мікропористі матеріали

Institution

Similar Items